Закон України від 31.05.2005 № 2604-IV Про географічні назви
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про географічні назви
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 3 липня 2012 року № 5029-VI,
який визнано таким, що не відповідає Конституції України
(є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного
Суду України від 28 лютого 2018 року № 2-р/2018,
від 16 жовтня 2012 року № 5462-VI,
від 9 квітня 2015 року № 317-VIII,
від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII,
від 20 вересня 2022 року № 2601-IX,
від 13 грудня 2022 року № 2849-IX,
від 21 березня 2023 року № 3005-IX
(У тексті Закону слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінено словом "медіа" згідно із Законом України від 13 грудня 2022 року № 2849-IX) |
Цей Закон визначає правові основи регулювання відносин та діяльності, пов'язаних із встановленням назв географічних об'єктів, а також унормуванням, обліком, реєстрацією, використанням та збереженням географічних назв.
Встановлення назв географічних об'єктів, а також їх унормування, облік, реєстрація, використання та збереження має важливе значення для вирішення завдань національної безпеки, розвитку економіки, науки і освіти, державного будівництва, міжнародного співробітництва, а також у повсякденному житті громадян.
Стаття 1. Основні терміниУ цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
географічні назви - власні назви географічних об'єктів, що застосовуються для їх розпізнавання та встановлення відмінності від інших об'єктів;
географічні об'єкти - цілісні і відносно стабільні утворення Землі природного або антропогенного походження, що існують або існували в минулому і характеризуються певним місцеположенням: орографічні - материки, гори, хребти, скелі, ущелини, льодовики, рівнини, низовини, яри, балки, острови, коси, вулкани, печери тощо; гідрографічні - океани, моря, затоки, протоки, лимани, озера, болота, водосховища, річки, канали тощо; адміністративно-територіальні - держави, автономні території, області, райони, міста, селища, села тощо; соціально-економічні - залізничні станції, роз'їзди, порти, пристані, аеропорти тощо; природно-заповідні - природні парки, заповідники, заказники, заповідні урочища та інші подібні об'єкти;
найменування та перейменування географічних об'єктів - присвоєння назв географічним об'єктам відповідними органами державної влади або органами місцевого самоврядування;
унормування географічних назв - вибір найбільш вживаних і прийнятних географічних назв та визначення їх написання мовою, якою вони вживаються, за встановленими правилами.
Стаття 2. Законодавство України про географічні назвиЗаконодавство України про географічні назви базується на Конституції України, інших нормативно-правових актах, міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 3. Сфера дії цього ЗаконуПовна версія документа доступна БЕЗКОШТОВНО авторизованим користувачам.