ДСТУ 3167-95 (ГОСТ 23586-96) Монтаж електричний радіоелектронної апаратури та приладів. Технічні вимоги до джгутів та їх кріплення

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

МОНТАЖ ЕЛЕКТРИЧНИЙ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ АПАРАТУРИ ТА ПРИЛАДІВ
Технічні вимоги до джгутів та їх кріплення

ДСТУ 3167—95
(ГОСТ 23586-96)

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО Науково-дослідним технологічним інститутом приладобудування Мінмашпрому України

2 ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Держстандарту України від 28 липня 1995 р. № 263

ВВЕДЕНО в дію наказом Держстандарту України від 17 липня 1996 р. № 290

3 НА ЗАМІНУ ГОСТ 23586—79

4 РОЗРОБНИКИ. М. Замірець, О. Редько, А. Тарасов, М. Труфанов, В. Чепчур, О. Ніко- лова, О. Куксова

© Держстандарт України, 1998

Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений,
тиражований та розповсюджений як офіційне видання без дозволу Держстандарту України

ЗМІСТ

1 Галузь використання

2 Нормативні посилання

3 Визначення

4 Загальні вимоги

5 Технічні вимоги до конструкції джгута

6 Технічні вимоги до розкладення проводів у джгуті

7 Технічні вимоги до в’язання джгутів

8 Технічні вимоги до обмотування джгута електроізоляційними матеріалами

9 Технічні вимоги до укладення і кріплення джгута в апаратурі

10 Способи та види кріплення джгутів

Додаток А Залежність кроку звивання від перерізу проводів

Додаток Б Визначення діаметра джгута

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

МОНТАЖ ЕЛЕКТРИЧНИЙ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ АПАРАТУРИ ТА ПРИЛАДІВ
Технічні вимоги до джгутів та їх кріплення

МОНТАЖ ЭЛЕКТРИЧЕСКИЙ РАДИОЭЛЕКТРОННОЙ АППАРАТУРЫ И ПРИБОРОВ
Технические требования к жгутам и их креплению

ELECTRICAL WIRING OF RADIO-ELECTRONIC EQUIPMENT AND DEVICES
Specifications to wire harnesses and their mounting

Чинний від 1997—07—01

1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

Цей стандарт установлює технічні вимоги до конструкцій джгутів, що застосовують під час електричного монтажу (далі — монтаж), який виконують всередині радіоелектронної апаратури (РЕА), приладів і пристроїв (далі — апаратури).

Стандарт не установлює технічні вимоги до технологічного процесу виробництва та кріплення джгутів.

Вимоги цього стандарту є обов’язковими.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі стандарти:

ДСТУ 3168—95 (ГОСТ 23587—96) Монтаж електричний радіоелектронної апаратури та приладів. Технічні вимоги до оброблення монтажних проводів і кріплення жил

ДСТУ 3169—95 (ГОСТ 23585—96) Монтаж електричний радіоелектронної апаратури та приладів. Технічні вимоги до оброблення та з’єднання екранів проводів

3 ВИЗНАЧЕННЯ

У цьому стандарті подано такі терміни та визначення:

— джгут — конструкція, яка складається з двох та більше ізольованих проводів, скріплених у пучок в’язанням (ниткою, стрічкою) чи іншим способом, та призначена для електричного зв’язку між елементами апарата, приладу чи пристрою;

— стовбур джгута — частина джгута, в якій, як правило, зосереджена найбільша кількість проводів;

— відгалуження джгута — частина джгута, яка відходить від стовбура джгута;

— запасні проводи — проводи, що включаються в джгут з метою їх подальшого використання в процесі експлуатації та ремонту апаратури;

— крок звивання — відстань між двома точками, яка відповідає одному повному оберту проводу, виміряна вздовж лінії, паралельної осі звитої пари проводів;

— електроізоляційний матеріал — діелектричний матеріал, призначений для електричної ізоляції;

— теплостійкість матеріалу — здатність матеріалу витримувати вплив підвищеної температури протягом часу, який можна порівняти з терміном нормальної експлуатації, без неприпустимого погіршення його властивостей;

— в’язання джгута — елемент конструкції джгута, що кріпить проводи у джгут і виконаний петлями з ниток, шнурів, тасьми, стрічки чи плівки;

— крок в’язання — відстань між двома точками, що відповідає виконанню однієї петлі в’язання, виміряна вздовж лінії, паралельної поздовжній осі стовбура (відгалуження) джгута;

— стрічка стяжна — деталь з електроізоляційного матеріалу, призначена для скріплення проводів у джгут;

— бандаж із ниток — кілька петель (витків) з ниток, які лежать поряд і фіксують положення складових частин джгута (обмотки, в’язання тощо);

— обмотка джгута — покрив із накладених на джгут за гвинтовою спіраллю стрічок чи плівок;

— траса джгута — умовна лінія (система ліній), що визначає розташування джгута в РЕА згідно з конструкторською документацією;

— укладання джгута — процес розміщення джгута в апаратурі;

— електроізоляційний компаунд — електроізоляційний матеріал, який не містить розчинника та знаходиться в момент застосування в рідкому стані з подальшим затвердінням;

— конструкція розчинення та з’єднання екранів проводів—екран (кінець екрану) проводу чи групи екранів проводів, підготовлені до електромонтажу згідно з визначеним конструктивним виконанням;

— бандаж — обмотки дроту чи ниток, які фіксують положення складових частин джгута, екрану проводу чи групи екранів проводів.

4 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

4.1 Джгути та їх кріплення під час встановлення в апаратуру повинні відповідати вимогам цього стандарту, державних стандартів і технічних умов на проводи та матеріали, конструкторській документації на апаратуру.

4.2 Технічні вимоги до джгутів у конструкторській документації повинні бути зазначені посиланням на цей стандарт.

Приклад посилання в кресленні на джгут, складений з проводів з ізоляцією пол івінілхлоридного пластика, що має запасні проводи, які повинні бути ізольовані за варіантом 1.2 цього стандарту, в’язання джгута виконано за варіантом 2.1 нитками, обмотка джгута — за варіантом 3.2 плівкою:

«Технічні вимоги до джгута — згідно з ДСТУ 3167—95 (ГОСТ 23586—96), варіанти 1.2, 2.1 і 3.2». Приклад посилання в конструкторській документації на технічні вимоги до кріплення джгута: «Технічні вимоги до кріплення джгута — згідно з ДСТУ 3167—95 (ГОСТ 23586—96)».

4.3 Вимоги до джгутів та їх кріплення, які не передбачені цим стандартом, повинні бути погоджені із замовником та наведені у конструкторській документації.

4.4 Технічні вимоги до конструкцій розділення проводів і кріплення жил — згідно з ДСТУ 3168 (ГОСТ 23587).

4.5 Технічні вимоги до конструкцій розділення та з’єднання екранів проводів — згідно з ДСТУ 3169 (ГОСТ 23585).

5 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО КОНСТРУКЦІЇ ДЖГУТА

5.1 Звивання проводів між собою потрібно виконувати так, щоб не виникало їх скручування вздовж своєї осі.

5.2 Залежність кроку звивання від перерізу проводів наводиться в додатку А, таблиця А.1.

5.3 Екран проводу чи група екранів проводів, які не повинні торкатися корпусу приладу, повинні бути ізольовані електроізоляційною трубкою чи стрічками (плівками) з електроізоляційного матеріалу.

5.4 Екрановані проводи на частині джгута, який переміщується під час експлуатації апаратури, для запобігання пошкоджень ізоляції неекранованих проводів повинні бути ізольовані електроізоляційною трубкою.

5.5 Матеріал, яким в’яжуть джгут, потрібно вибирати залежно від умов експлуатації апаратури і типів проводів, що входять у джгут.

5.6 Бавовняний матеріал, який застосовують для в’язання і кріплення джгутів, повинен бути оброблений антисептиком, церезіном чи іншим аналогічним матеріалом.

Необхідність і вид оброблення матеріалу, застосованого для в’язання та кріплення джгутів в апаратурі, встановлює розробник, виходячи з умов її експлуатації та зберігання.

5.7 Джгути, що складаються із проводів з ізоляцією, яка має холодну плинність (наприклад, фторопластовою чи поліетиленовою), без обплетень волокнистого матеріалу, в’язати нитками не дозволяється; вони повинні бути обмотані електроізоляційними стрічками, плівками чи зв’язані шнуром, тасьмою та плівкою з електроізоляційного матеріалу.

5.8 Частини джгута, що підлягають захисту екраном чи електроізоляційною трубкою, обшивкою з шкіри, її замінника та інших матеріалів, в’язати не дозволяється.

5.9 Частина джгута, яка переміщується під час експлуатації, повинна бути захищена від механічних пошкоджень елекроізоляційним матеріалом.

Проводи під електроізоляційним матеріалом повинні вільно переміщуватись.

5.10 Для захисту від впливу високих температур джгут чи його частини повинні бути обмотані теплостійким матеріалом, або на них повинні бути надіті азбестові чохли чи трубки.

5.11 Для захисту проводів від механічних пошкоджень джгути в місцях переходу через краї конструкцій повинні бути обмотані електроізоляційним матеріалом, а в місцях переходу джгутів крізь стінки металевих конструкцій повинні бути встановлені захисні втулки (рисунок 1).

Джгут чи провід повинні вільно проходити крізь отвір втулки.

Замість установлення втулок під час прокладення джгутів крізь отвір в деталях конструкції потрібно відповідні частини джгутів покривати додатковою ізоляцією. В отворах стінок панелей (шасі) потрібно передбачити фаски чи закруглити краї отворів.

5.12 Діаметр джгута визначають згідно з додатком Б.

6 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО РОЗКЛАДЕННЯ ПРОВОДІВ У ДЖГУТІ

6.1 Проводи між двома точками повинні бути укладені за найкоротшою трасою.

6.2 Проводи у джгуті повинні бути укладені рівно, без виступів та перехрещень, за винятком перехрещень у місцях відгалужень.

6.3 Під час розкладення в джгуті проводів з різним перерізом проводи з площею перерізу 0,14 мм² і менше повинні бути укладені всередині джгута.

6.4 Кінці запасних проводів повинні бути ізольовані.

Розкладення та ізоляція запасних проводів повинні бути виконані за варіантами 1.1—1.4 згідно з рисунками 2—5.

6.5 Запасні проводи у джгуті повинні бути укладені так, щоб до їх ізольованих кінців було забезпечено вільний доступ.

1 — шасі; 2— захисна втулка; 3 —джгут; 4 — обмотка з електроізоляційного матеріалу

Рисунок 1

Рисунок 2 — Варіант 1.1

Рисунок 3 — Варіант 1.2

Рисунок 4 — Варіант 1.3

Рисунок 5 — Варіант 1.4

7 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО В’ЯЗАННЯ ДЖГУТІВ

7.1 Необхідність в’язання проводів, які проходять в одній трасі окремими джгутами, повинна бути зазначена у конструкторській документації.

7.2 Проводи у джгуті повинні бути щільно зв’язані.

7.3 Варіант в’язання джгута потрібно вибирати залежно від марки та кількості проводів, діаметра та конструкції джгута, а також умов експлуатації апаратури.

В’язання джгутів залежно від матеріалів повинно бути виконане за варіантами 2.1—2.6 згідно з рисунками 6—11.

7.4 Крок в’язання (рисунок 6) потрібно вибирати з урахуванням перерізу проводів залежно від діаметра джгута: для проводів з площею перерізу 0,35 мм² і більше — за таблицею 1, для проводів з площею перерізу менше 0,35 мм² — за таблицею 2.

Таблиця 1

У міліметрах

Таблиця 2

У міліметрах

Крок в’язання повинен бути рівномірним.

На криволінійних частинах джгута крок в’язання потрібно зменшувати на 30—50 % залежно від діаметра джгута і радіуса згину джгута.

7.5 На початку і наприкінці в’язання джгута повинні бути зв’язані бандажі з двох-п’яти петель в'язки.

В’язання потрібно закінчувати вузлом (рисунок 7), який повинен бути закріплений клеєм, лаком чи оплавленням.

Під час оплавлення підпал ізоляції жили не допускається. Після оплавлення довжина кінців ниток, що виступають з вузла, не повинна бути більше 1 мм.

Під час в’язання електроізоляційною плівкою джгут на початку і в кінці в’язання потрібно обмотати розправленими кінцями плівки, зробивши два-три витки і закріпивши їх бандажем з ниток.

На джгуті діаметром 20 мм і менше потрібно установлювати бандажі шириною до 10 мм, на джгути діаметром понад 20 мм — бандажі шириною 10 мм і більше.

Приклад в'язання бандажів шириною до 10 мм наведено на рисунку 12, шириною 10 мм і більше — на рисунку 13.

7.6 До і після відгалуження джгути повинні бути зв’язані у дві-три розташовані поряд петлі.

7.7 Перед кожним проводом чи групою проводів, які виходять із джгута, повинна бути зв’язана петля.

Рисунок 6 — Варіант 2.1

Рисунок 7 — Варіант 2.2

Рисунок 8 — Варіант 2.3

Рисунок 9 — Варіант 2.4

7— бандаж з ниток; 2— плівка з електроізоляційного матеріалу; 3~ джгут

Рисунок 10 — Варіант 2.5

Рисунок 11— Варіант 2.6

8 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО ОБМОТУВАННЯ ДЖГУТА ЕЛЕКТРОІЗОЛЯЦІЙНИМИ МАТЕРІАЛАМИ

8.1 Обмотування джгута потрібно виконувати з натягуванням стрічки чи плівки та з перекриттям, що дорівнює 50—70 %.

8.2 Стрічка чи плівка повинні фіксувати відгалуження (рисунок 14) і проводи, які виходять з джгута.

8.3 Стрічка чи плівка, які не мають липкого шару, повинні бути проклеєні через три-п’ять витків і в місцях розгалуження.

Стрічка чи плівка, які не піддаються склеюванню, повинні бути закріплені через 10—20 витків бандажем з ниток завширшки 2—3 мм.

Початок і кінець обмотки джгута повинні бути закріплені клеєм чи бандажем з ниток.

8.4 Електроізоляційні стрічку і трубку в місці їх з’єднання потрібно закріплювати бандажем з ниток чи клеєм (рисунки 15—19).

8.5 Обмотування джгута потрібно виконувати за варіантами 3.1—3.4 згідно з рисунками 20—23.

8.6 Коли набирають джгути, які складаються з проводів з ізоляцією, що має холодну плинність (наприклад, фторопластовою чи поліетиленовою) , потрібно ізолювати екрановані проводи від неекранованих електроізоляційною трубкою чи стрічкою (плівкою) з електроізоляційного матеріалу.

9 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО УКЛАДЕННЯ І КРІПЛЕННЯ ДЖГУТА В АПАРАТУРІ

9.1 Внутрішній радіус згину джгута діаметром не більше 20 мм, який укладають в апаратурі, повинен бути не менше трьох діаметрів джгута.

Внутрішній радіус згину плоскої частини джгута завтовшки не більше 20 мм повинен бути не менше, ніж утроена товщина частини джгута, яку згинають.

Джгут діаметром більше 20 мм, що має проводи з площею перерізу 0,2 мм² і менше, під час укладання в апаратурі згинати не допускається. Частини джгутів, котрі підлягають згину під час укладання, в’язати не дозволяється. На ці частини джгута потрібно надівати електроізоляційні трубки або допускається обмотування двома шарами електроізоляційної стрічки з липким шаром (перший шар — липким боком стрічки назовні, другий — всередину) із застосуванням гумового шнура, трубки, заповненої стисненим повітрям тощо, які після закінчення обмотування виймають.

9.2 Джгути (на частинах накладення їх один на одний) повинні бути зв’язані між собою шнуром чи іншим матеріалом.

9.3 Частина джгута в місці переходу нерухомої частини на рухому повинна бути розташована так, щоб вона працювала на кручення, а не на згин.

Плоскі частини джгута під час переходу з рухомої частини на нерухому повинні працювати на згин.

Радіус згину повинен бути не меншим, ніж показано в 9.1.

9.4 Частина джгута, яка переміщується на початку і в кінці джгута, повинна бути закріплена.

Електроізоляційні матеріали, які захищають частину джгута, що переміщується, повинні виступати за краї елементів кріплення не менше ніж на 10 мм.

Рисунок 12

Рисунок 13

Рисунок 14

Рисунок 15

Рисунок 16

Рисунок 17

Рисунок 18

Рисунок 19

Рисунок 20 — Варіант 3.1

Рисунок 21 — Варіант 3.2

Рисунок 22 — Варіант 3.3

Рисунок 23 — Варіант 3.4

10 СПОСОБИ ТА ВИДИ КРІПЛЕННЯ ДЖГУТІВ

10.1 Кріплення джгутів в апаратурі повинно бути виконане скобами, хомутами, стрічками, шнурами, нитками, клеями та компаундами.

10.2 Вибір відстані між місцями кріплення джгута на прямолінійному відрізку потрібно виконувати залежно від діаметра джгута за таблицями 3 і 4.

Таблиця 3 — Відстань між місцями кріплення джгута скобами або хомутами

У міліметрах

Таблиця 4 — Відстань між місцями кріплення джгута клеєм або компаундом

У міліметрах

10.3 Відстань між місцями кріплення проводів (з перерізом 0,35 мм² і менше), що виходять із джгута, повинна бути не більше 50 мм.

10.4 У місцях переходу з однієї нерухомої площини на другу джгут повинен бути прикріплений до обох площин незалежно від відстані між місцями кріплення, зазначеної в 10.2 і 10.3.

10.5 Основні види кріплення зображено на рисунках 24 — 27.

10.6 Скоби, стрічки та хомути потрібно вибирати відповідно до форми джгута.

10.7 На металеві скоби і хомути повинні бути надіті електроізоляційні трубки , або джгут під скобами (хомутами) потрібно обгортати електроізоляційним матеріалом, який повинен виступати за край хомута або скоби на 1—3 мм.

10.8 Кріплення джгута клеєм чи компаундом потрібно виконувати згідно з рисунком 28.

10.9 Ширина склеювального шва повинна бути не менше 1,4 діаметра джгута чи проводу.

10.10 Джгути діаметром 10 мм і більше, за винятком джгутів, укладених у пази блока, в місцях приклеювання повинні бути закріплені шнуром чи нитками крізь отвори у деталях конструкції.

Рисунок 24

Рисунок 25

Рисунок 26

Рисунок 27

Рисунок 28

ДОДАТОК А
(рекомендований)
ЗАЛЕЖНІСТЬ КРОКУ ЗВИВАННЯ ВІД ПЕРЕРІЗУ ПРОВОДІВ

Таблиця А.1

Для проводів з поліетиленовою ізоляцією крок звивання потрібно збільшити на 30 %.

ДОДАТОК Б
(рекомендований)
ВИЗНАЧЕННЯ ДІАМЕТРА ДЖГУТА

Б.1 Загальні положення

Б. 1.1 Визначення діаметра джгута потрібно виконувати за номограмами (рисунки Б.1, Б.2) або за формулою (Б.1).

Б. 1.2 Визначення діаметра джгута з кількістю проводів до 130 рекомендується виконувати згідно з рисунком Б.1.

Б.2 Визначення діаметра джгута за номограмами.

Б.2.1 Номограма виражає залежність діаметра джгута від кількості проводів та їх діаметрів.

Б.2.2 Діаметр джгута, складеного з проводів різних діаметрів, потрібно визначити послідовним переходом з кривих більшого діаметра проводів на криві меншого діаметра проводів.

Б.2.3 Як приклад, для визначення діаметра джгута за номограмою прийнято такі вихідні дані: джгут складається з 14-ти проводів діаметром d= 4 мм, з 12-ти проводів діаметром d= 3 мм, з 20-ти проводів діаметром d = 2 мм.

Потрібно визначити діаметр джгута.

На осі абсцис слід знайти точку А, що відповідає 14-ти проводам. З точки А встановити перпендикуляр до перетину з кривою d = 4 мм (точка Б).

Через точку Б слід провести лінію, паралельну осі абсцис, до перетину з кривою d= 3 мм (точка В).

На продовженні лінії БВ у масштабі осі абсцис відкласти відрізок ВГ, що відповідає п = 12 проводів.

З точки Г провести лінію, паралельну осі ординат, до перетину з кривою d= 3 мм (точка Д).

Через точку Д провести лінію, паралельну осі абсцис, до перетину з кривою d = 2 мм (точка Е).

На продовженні лінії ДЕ у масштабі осі абсцис відкласти відрізок ЕЖ, що відповідає п = 20 проводів.

З точки Ж встановити перпендикуляр до перетину з кривою d= 2 мм (точка І).

Ордината точки І відповідає шуканому діаметру джгута.

Шуканий діаметр джгута дорівнює 25 мм.

Б.З Розрахунок діаметра джгута за формулою

Б.3.1 Діаметр джгута D в міліметрах потрібно визначити за формулою

де n — кількість проводів, шт.;

D_ср — середнє арифметичне значення діаметра проводу, мм;

1,2—1,3 — коефіцієнти заповнення.

Рисунок Б.1 — Номограма залежності діаметра джгута від кількості проводів та їх діаметрів

D—діаметр джгута

n— кількість проводів

d—діаметр проводів по ізоляції

Рисунок Б.2, аркуш 1 — Номограма залежності діаметра джгута від кількості проводів та їх діаметрів

Рисунок Б.2, аркуш 2 — Номограма залежності діаметра двигуна від кількості проводів та їх діаметрів