Наказ від 14.02.2025 № 231 Про затвердження Порядку та умов здійснення страхування на залізничному транспорті

МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ

НАКАЗ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
27 березня 2025 р. за N 475/43881

Про затвердження Порядку та умов здійснення страхування на залізничному транспорті

Відповідно до частини другої статті 13 та статті 19 Закону України "Про транспорт", частини сьомої статті 22 Закону України "Про залізничний транспорт", пункту 8 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року N 460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2022 року N 1400),

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок та умови здійснення страхування на залізничному транспорті, що додаються.

2. Управлінню залізничного транспорту забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Сектору зовнішніх комунікацій забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Андрія Кашубу.

Порядок та умови
здійснення страхування на залізничному транспорті

I. Загальні положення

1. Цей Порядок встановлює процедуру та умови здійснення страхування на залізничному транспорті, яке проводиться з метою забезпечення захисту інтересів користувачів залізничного транспорту та працівників залізничного транспорту, які здійснюють експлуатацію та обслуговування транспортних засобів залізничного транспорту, обслуговування перевізного процесу під час здійснення своїх трудових обов'язків, за такими класами страхування:

страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів під час перевезення залізничним транспортом за класом страхування 10, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування";

страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну вантажу під час перевезення залізничним транспортом за класом страхування 10, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування";

страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну багажу під час перевезення залізничним транспортом за класом страхування 10, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування";

страхування життя та здоров'я працівників, які здійснюють експлуатацію та обслуговування транспортних засобів залізничного транспорту, обслуговування перевізного процесу за класом страхування 1, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування".

2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

багаж - речі (товари), що належать пасажирам, які мають проїзні документи і здають ці предмети для перевезення в багажному вагоні за окрему плату;

вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі;

відповідальність перевізника перед відправником (одержувачем) вантажу - відповідальність перевізника за шкоду, заподіяну відправнику (одержувачу) вантажу у разі втрати, нестачі, псування або пошкодження вантажу, за умови, що подія, яка стала причиною такої шкоди, мала місце з моменту прийняття вантажу до перевезення і до моменту його видачі одержувачу;

відповідальність перевізника перед пасажирами - відповідальність перевізника за шкоду, заподіяну життю та/або здоров'ю пасажира, за умови, що подія, яка стала причиною такої шкоди, мала місце під час перевезення залізничним транспортом (під час посадки, висадки та на шляху прямування);

відправник - особа, яка пред'явила вантаж до перевезення і зазначена у перевізному документі (накладній) у якості відправника;

користувачі залізничного транспорту - пасажири, відправники та одержувачі вантажу;

нещасний випадок - раптова, випадкова, обмежена в часі, непередбачувана та незалежна від волі застрахованої особи та/або іншої особи, визначеної договором страхування, подія, що відбулася внаслідок зовнішнього впливу та призвела до заподіяння шкоди життю, здоров'ю та/або працездатності застрахованої особи та/або іншої особи, визначеної договором страхування;

одержувач - особа, яка зазначена у перевізному документі (накладній) у якості одержувача вантажу;

особа, яка має право на отримання страхової виплати - потерпіла третя особа, інші особи, які мають право на страхову виплату відповідно до договору страхування або законодавства України, включаючи особу, яка здійснила витрати на поховання та/або спорудження надгробного пам'ятника, у разі настання страхового випадку, визначеного в розділі III цього Порядку;

перевізник - суб'єкт господарювання, що провадить діяльність щодо перевезення вантажів та/або пасажирів, багажу залізничним транспортом з використанням власного та/або орендованого локомотива;

перевізний документ (накладна) - документ установленої форми, сформований відповідно до вимог законодавства, який засвідчує договір перевезення;

потерпіла третя особа - фізична або юридична особа, яка є користувачем залізничного транспорту, уклала відповідну угоду / має проїзний або перевізний документ на залізничні перевезення, життю та/або здоров'ю, та/або майну (вантажу, багажу) якої заподіяна шкода внаслідок настання страхового випадку;

поїзд пасажирський - поїзд, сформований з вагонів та локомотива, призначених для перевезення пасажирів, багажу та ручної поклажі у всіх видах сполучень;

проїзний документ - документ установленого зразка, що посвідчує право пасажира на проїзд залізничним транспортом та є договором на перевезення, оформляється на відповідному бланку проїзного документа, а також може бути сформований в електронному вигляді. Види проїзних документів: повні, пільгові, дитячі, безоплатні (безкоштовні), групові;

страховий ризик зі страхування відповідальності перевізника - подія, на випадок виникнення якої проводиться страхування, яка має ознаки ймовірності та випадковості настання, а саме: подія, що може призвести до заподіяння шкоди життю та/або здоров'ю пасажира, або до заподіяння шкоди багажу, або до заподіяння шкоди вантажу, відповідальність за відшкодування якої несе страхувальник;

страховий ризик зі страхування життя та здоров'я працівників, які здійснюють експлуатацію та обслуговування транспортних засобів залізничного транспорту, обслуговування перевізного процесу - подія, на випадок виникнення якої проводиться страхування, яка має ознаки ймовірності та випадковості настання, а саме: нещасний випадок (у тому числі який призвів до виробничої травми та/або професійного захворювання) під час виконання застрахованою особою трудових обов'язків з експлуатації та обслуговування транспортних засобів залізничного транспорту, обслуговування перевізного процесу, унаслідок якого заподіяно шкоду життю та/або здоров'ю застрахованої особи;

страховики - фінансові установи або філії страховика-нерезидента, які мають право здійснювати діяльність із страхування на території України, та отримали в установленому порядку ліцензію на здійснення страхування за класом страхування 1 та/або 10, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування" (ризиками в межах таких класів страхування), з урахуванням вимог постанови Національного банку України, якою визначено характеристики та класифікаційні ознаки класів страхування, залежно від класу страхування;

страхувальники зі страхування відповідальності перевізника - перевізники вантажу та/або пасажирів та/або багажу залізничним транспортом;

страхувальники зі страхування життя та здоров'я працівників, які здійснюють експлуатацію та обслуговування транспортних засобів залізничного транспорту, обслуговування перевізного процесу - суб'єкти господарювання, до штату яких входять працівники, які здійснюють експлуатацію та обслуговування транспортних засобів залізничного транспорту, обслуговування перевізного процесу;

транспортні засоби - залізничний рухомий склад (вагони всіх типів, локомотиви, моторейковий транспорт) і контейнери;

шкода, заподіяна вантажу - втрата, нестача, псування, пошкодження вантажу;

шкода, заподіяна багажу - нестача, пошкодження чи втрата багажу;

шкода, заподіяна здоров'ю та/або життю пасажира - шкода, що призвела до необхідності лікування пасажира, тимчасової втрати працездатності пасажиром, стійкої втрати працездатності пасажиром, смерті пасажира.

Інші терміни, що використовуються в цьому Порядку, вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про транспорт", "Про залізничний транспорт", "Про страхування", Статуті залізниць України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року N 457, Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів залізничним транспортом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року N 1168, Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року N 337, Правилах перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 27 грудня 2006 року N 1196, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2007 року за N 310/13577, наказі Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року N 644 "Про затвердження окремих розділів Правил перевезення вантажів", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за N 861/5082, Положенні про характеристики та класифікаційні ознаки класів страхування, особливості здійснення діяльності зі страхування та укладання договорів за класами страхування, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 25 грудня 2023 року N 182.

II. Загальні порядок та умови здійснення страхування на залізничному транспорті

1. Суб'єктами страхування на залізничному транспорті є страховики, страхувальники, потерпілі треті особи у розумінні пункту 2 розділу I цього Порядку, а також працівники, які здійснюють експлуатацію та обслуговування транспортних засобів залізничного транспорту, обслуговування перевізного процесу та є застрахованими особами.

2. Перевізники під час здійснення господарської діяльності з перевезень зобов'язані мати договір страхування, укладений відповідно до вимог, визначених Законом України "Про страхування" та цим Порядком.

Договір страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів, та за шкоду, заподіяну вантажу, багажу під час перевезення залізничним транспортом, а також договір страхування життя та здоров'я працівників, які здійснюють експлуатацію та обслуговування транспортних засобів залізничного транспорту, обслуговування перевізного процесу укладається між страховиком та страхувальником строком на один рік.

Страхувальник зобов'язаний забезпечити укладення договору страхування на новий строк, при цьому такий договір має набирати чинності не пізніше ніж на наступний день після дня припинення дії попереднього договору страхування.

3. Істотні умови страхування на залізничному транспорті, в тому числі страховий тариф, страхова премія, страхова сума, а також порядок, способи та строки обміну інформацією між страхувальником та страховиком, визначаються договорами страхування з урахуванням вимог цього Порядку.

4. Договори страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну вантажу/багажу під час перевезення залізничним транспортом можуть передбачати умовну та безумовну франшизу. У разі зазначення в договорі страхування умовної франшизи страховик не відшкодовує частину збитку, яка не перевищує розмір франшизи, але відшкодовує збитки в повному обсязі, якщо збиток перевищує розмір франшизи. У разі зазначення в договорі страхування безумовної франшизи страховик вираховує розмір франшизи при здійсненні страхової виплати за кожним страховим випадком.

Договори страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів під час перевезення залізничним транспортом та страхування життя та здоров'я працівників, які здійснюють експлуатацію та обслуговування транспортних засобів залізничного транспорту, обслуговування перевізного процесу не передбачають умовну та безумовну франшизу.

5. У разі настання події, що може бути визнана страховим випадком, страхувальник зобов'язаний у терміни та спосіб, визначені договором страхування, повідомити про це страховику.

Особа, що має право на отримання страхової виплати зобов'язана подати заяву для отримання виплати.

6. Розслідування обставин події, яка може бути визнана страховим випадком (страхове розслідування), проводиться страховиком або уповноваженою ним особою, які мають право, за необхідності, отримати доступ до матеріалів внутрішнього розслідування страхувальника, у тому числі до закінчення його проведення комісією з уповноважених на такі дії фахівців, відповідно до вимог законодавства.

7. Страховик, уповноважені ним особи мають право звертатися із запитами щодо отримання відомостей, пов'язаних з подією, що має ознаки страхового випадку, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, банків, закладів охорони здоров'я та інших підприємств, установ, організацій, що володіють інформацією про обставини цієї події, а також мають право самостійно або із залученням у встановленому законодавством порядку інших осіб з'ясовувати причини та обставини події, що має ознаки страхового випадку.

8. Строк прийняття рішення про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати або невизнання випадку страховим та відмову у страховій виплаті (далі - рішення про здійснення або відмову у страховій виплаті) не повинен перевищувати тридцяти днів з дати отримання страховиком всіх документів, визначених цим Порядком, договором страхування та Законом України "Про страхування", які необхідні для встановлення факту, причин та обставин події, що має ознаки страхового випадку, визнання або невизнання випадку страховим, визначення розміру шкоди/збитків і здійснення або відмову у страхові виплаті.

9. Якщо для прийняття рішення про здійснення або відмову у страховій виплаті необхідно отримання страховиком відомостей щодо події, що має ознаки страхового випадку, від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів охорони здоров'я, юридичних осіб, які володіють інформацією про обставини події, що має ознаки страхового випадку, страховик має право продовжити строк розслідування до шістдесяти днів за умови письмового повідомлення заявника (страхувальника, застрахованої особи, іншої особи, яка має право на отримання страхової виплати).

10. Строк здійснення страхової виплати не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дати прийняття страховиком рішення про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).

11. Подія, що має ознаки страхового випадку, визнається страховиком страховим випадком, та рішення про здійснення страхової виплати приймається у зв'язку з визнанням страхувальником за згодою страховика майнових вимог потерпілої третьої особи або на підставі рішення суду, якщо спір про здійснення страхової виплати розглядався в судовому порядку.

12. Розмір страхової виплати визначається відповідно до цього Порядку на підставі наданих заявником (страхувальником або іншою особою, яка має право на отримання страхової виплати) документів, що підтверджують факт та обставини настання страхового випадку і розмір заподіяної шкоди (збитку).

13. Страховик має право відмовити у страховій виплаті з підстав, визначених Законом України "Про страхування", цим Порядком та договором страхування.

14. Договором страхування може бути передбачено здійснення страхової виплати у разі заподіяння шкоди прямо або опосередковано пов'язаного з бойовими діями, терористичними актами, диверсіями, спричиненими збройною агресією Російської Федерації або іншої держави проти України.

15. Строк направлення обґрунтованого письмового повідомлення про відмову в страховій виплаті становить п'ять робочих днів з дня прийняття такого рішення.

16. Якщо законодавством країни, до якої (на території якої) здійснюються пасажирські, вантажні перевезення, або відповідно до інших умов, які застосовуються у міжнародній практиці (у тому числі щодо воєнних та пов'язаних з ними ризиків), вимагається страхування відповідальності, зазначеної в цьому розділі, на умовах, що відрізняються від умов, визначених цим Порядком, укладення договорів страхування здійснюється з урахуванням вимог міжнародної практики чи законодавства країни, до якої (на території якої) здійснюються пасажирські, вантажні перевезення. При цьому страхові суми та обсяг страхового покриття не можуть бути меншими, ніж зазначені у цьому Порядку.

17. Договір страхування відповідальності не має містити лімітів відповідальності страховика, нижчих за розміри, встановлені цим Порядком.

III. Порядок та умови страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів

1. Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з відповідальністю за шкоду, заподіяну життю та/або здоров'ю пасажирів (об'єктом страхування), страховику на умовах, визначених договором страхування.

2. Страховим випадком вважається подія, передбачена договором страхування, з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити страхову виплату потерпілій третій особі (іншій особі, яка має право на отримання страхової виплати), а саме факт настання відповідальності страхувальника та виникнення обов'язку відшкодувати шкоду, заподіяну життю та/або здоров'ю пасажирів, внаслідок настання події, що призвела до розладу здоров'я та необхідності лікування пасажира, тимчасової втрати працездатності пасажиром, стійкої втрати працездатності пасажиром, смерті пасажира, на випадок виникнення якої проводиться страхування (страхового ризику).

Випадок визнається страховим за умови, що заподіяння шкоди сталося протягом строку дії договору страхування.

3. Відповідальність перевізника за шкоду, заподіяну життю та/або здоров'ю пасажира, вважається застрахованою під час перевезення залізничним транспортом (під час посадки, висадки та на шляху прямування).

4. Мінімальна страхова сума (ліміт відповідальності страховика), в межах якої страховик здійснює страхову виплату, становить 320000 гривень на одну потерпілу третю особу.

5. Загальна страхова сума по договору страхування встановлюється у договорі страхування за згодою сторін договору страхування. Мінімальна страхова сума за договором страхування не може становити менше ніж 10000000 гривень на рік.

6. У разі заподіяння шкоди життю та/або здоров'ю потерпілих третіх осіб страховиком здійснюється страхова виплата у зв'язку з:

лікуванням потерпілої третьої особи;

тимчасовою втратою працездатності потерпілою третьою особою;

стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілої третьої особи;

моральною шкодою, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпіла третя особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

смертю потерпілої третьої особи.

7. Страхова виплата у зв'язку з лікуванням потерпілої третьої особи визначається у розмірі витрат, пов'язаних з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілої третьої особи у відповідному закладі охорони здоров'я, із спеціальним медичним, постійним стороннім доглядом та придбанням лікарських засобів (лікарських препаратів).

Витрати, пов'язані з лікуванням потерпілої третьої особи в іноземній державі, відшкодовуються у разі попереднього узгодження таких витрат із страховиком, якщо інше не передбачено договором страхування.

Мінімальний розмір страхової виплати у зв'язку з лікуванням потерпілої третьої особи становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати в місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування (тимчасової непрацездатності), але не більше ніж за 120 днів.

Якщо страховику не надано документи на підтвердження розміру витрат, зазначених в абзаці першому цього пункту, або їх документально підтверджений розмір є меншим за мінімальний розмір, визначений відповідно до абзацу третього цього пункту, страховик здійснює страхову виплату в розмірі, передбаченому абзацом третім цього пункту.

8. Страхова виплата у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілою третьою особою визначається у розмірі суми втрачених (неотриманих) доходів за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я період втрати працездатності.

Втрачені (неотримані) доходи потерпілої третьої особи оцінюються у таких розмірах:

для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотриманої середньої заробітної плати (середнього розміру доходу) за відповідний період часу, визначеної відповідно до Цивільного кодексу України в частині визначення заробітку (доходу), втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка працювала за трудовим договором;

для фізичної особи - підприємця чи особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - неотриманих доходів, що визначаються відповідно до Цивільного кодексу України в частині визначення доходу, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи - підприємця або особи, яка забезпечує себе роботою самостійно;

для непрацюючої повнолітньої особи - 1/30 розміру мінімальної заробітної плати в місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку, за кожний день непрацездатності, підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я.

9. Страхова виплата у зв'язку зі стійкою втратою працездатності потерпілою третьою особою внаслідок настання страхового випадку визначається у розмірі втраченого потерпілою третьою особою заробітку (доходу), визначеного відповідно до Цивільного кодексу України.

Якщо законодавством визначений порядок розрахунку та перелік витрат, пов'язаних з необхідністю пристосування до нових умов життя фізичної особи, у зв'язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілої третьої особи, до страхової виплати також включаються витрати, пов'язані з необхідністю пристосування до нових умов життя потерпілої третьої особи, а саме: місця проживання, робочого місця, транспортного засобу (за наявності на дату настання страхового випадку) потерпілої третьої особи, що полягає у здійсненні комплексу заходів, метою яких є створення умов для роботи, проживання, пересування потерпілої третьої особи, максимально наближених до таких умов до моменту заподіяння шкоди її життю та здоров'ю внаслідок настання страхового випадку.

Ступінь стійкої втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності у відсотках потерпілої третьої особи внаслідок страхового випадку визначається у порядку, встановленому законодавством.

Страхова виплата за цим пунктом здійснюється у формі ануїтету - рівномірними послідовними щомісячними, якщо іншу періодичність виплат не узгоджено потерпілою третьою особою і страховиком, виплатами у розмірі втраченого потерпілою третьою особою середньомісячного заробітку (доходу) у зв'язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності внаслідок страхового випадку протягом строку втрати працездатності (інвалідності) такої особи, але не більше, ніж до досягнення нею мінімального віку, з якого особа має право на призначення пенсії за віком (без дотримання вимоги щодо наявності страхового стажу) у солідарній системі відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення, та не підлягає подальшому перерахунку.

Розмір страхової виплати у зв'язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілої третьої особи у разі встановлення їй інвалідності (визнання потерпілої третьої особи дитиною з інвалідністю) не може бути меншим за мінімальний розмір, передбачений абзацом шостим цього пункту.

Мінімальний розмір страхової виплати у зв'язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілої третьої особи у разі встановлення їй інвалідності (визнання малолітньої або неповнолітньої особи дитиною з інвалідністю) становить:

у разі встановлення I групи інвалідності - 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку;

у разі встановлення II групи інвалідності - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку;

у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку;

у разі визнання потерпілої третьої особи дитиною з інвалідністю - 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку.

Страхова виплата у зв'язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілою третьою особою в мінімальному розмірі здійснюється одноразово за письмовим зверненням такої особи.

10. Страхова виплата у зв'язку із моральною шкодою, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпіла третя особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, здійснюється у розмірі не менше 10 відсотків від здійсненої страхової виплати у зв'язку з її лікуванням та/або втратою нею працездатності, розрахованої відповідно до пунктів 7 - 9 цього розділу.

11. Страхова виплата у зв'язку зі смертю потерпілої третьої особи здійснюється, якщо смерть потерпілої третьої особи настала протягом одного року з дня настання страхового випадку та є прямим наслідком такого страхового випадку.

Страховик у разі смерті потерпілої третьої особи здійснює страхову виплату у зв'язку із втратою годувальника кожній особі, яка відповідно до Цивільного кодексу України в частині відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, та з урахуванням положень Сімейного кодексу України має право на таке відшкодування, у розмірі, що розраховується відповідно до Цивільного кодексу України в частині відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого.

Страхова виплата у зв'язку із втратою годувальника кожній особі, яка має право на таку виплату, здійснюється у формі ануїтету - рівномірними послідовними щомісячними виплатами, якщо іншу періодичність виплат не узгоджено особою, яка має право на таку страхову виплату, і страховиком, протягом дії такого права та не підлягає подальшому перерахунку.

Загальний мінімальний розмір страхової виплати особам, що були на утриманні одного померлого, за весь період її отримання не може бути меншим за 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку.

Страхова виплата, пов'язана зі смертю потерпілої третьої особи, у мінімальному розмірі за заявою особи, яка має право на отримання страхової виплати у зв'язку із втратою годувальника, здійснюється одноразово.

Страховик здійснює страхову виплату у зв'язку з моральною шкодою, заподіяною смертю потерпілої третьої особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний максимальний розмір такої страхової виплати цим особам стосовно одного померлого становить не менше 25 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку.

Страховик здійснює страхову виплату особі, яка здійснила витрати на поховання та/або спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі факти та витрати. Загальний розмір таких виплат стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку, і не залежить від суми, отриманої особою за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та соціальним забезпеченням.

12. Загальний розмір усіх здійснених страхових виплат у разі заподіяння шкоди життю та/або здоров'ю однієї потерпілої третьої особи не може перевищувати розміру встановленої у договорі страхування відповідальності для такої особи страхової суми за таку шкоду.

13. Страхова виплата згідно з цим Порядком здійснюється страховиком незалежно від виплат за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням або іншими договорами страхування.

14. Про всі нещасні випадки, що сталися з пасажирами, страхувальник зобов'язаний скласти акт про нещасний випадок, що стався на залізниці із застрахованим пасажиром відповідно до розділу 9 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 27 грудня 2006 року N 1196, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2007 року за N 310/13577, та надати його примірник/копію пасажиру (іншій особі, яка має право на отримання страхової виплати).

15. Для отримання страхової виплати пасажир (інша особа, яка має право на отримання страхової виплати) надає страховику такі документи:

письмову заяву про страхову виплату;

документ, що посвідчує особу (копія);

акт про нещасний випадок, що стався на залізниці із застрахованим пасажиром, складений перевізником (копія);

висновки експертів, рішення суду, що набрало законної сили, якщо страховий випадок було винесено на розгляд суду, тощо (за наявності);

проїзний документ;

документи, що підтверджують строк лікування та/або здійснення витрат на лікування (за наявності), - у разі вимоги про здійснення страхової виплати відповідно до пункту 7 цього розділу;

документи, що згідно із законодавством підтверджують тимчасову втрату працездатності потерпілої третьої особи,- у разі вимоги про здійснення такої страхової виплати відповідно до пункту 8 цього розділу;

документи, що підтверджують встановлення інвалідності потерпілій третій особі, а також (за наявності) документи, що підтверджують ступінь стійкої втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності у відсотках, суму середньомісячного заробітку (доходу) до настання страхового випадку, - у разі вимоги про здійснення страхової виплати відповідно до пункту 9 цього розділу.

До заяви про страхову виплату в разі настання події, що може бути визнана страховим випадком за договором страхування, та вимог про страхову виплату у зв'язку зі смертю потерпілої третьої особи, особа, яка має право на отримання страхової виплати, долучає також:

свідоцтво про смерть потерпілої третьої особи;

документи, що посвідчують право осіб на одержання утримання від померлої потерпілої третьої особи або перебування осіб на утриманні потерпілої третьої особи та на доходи померлої потерпілої третьої особи за попередній (до настання страхового випадку) календарний рік (за наявності), - у разі вимоги про здійснення страхової виплати відповідно до абзацу другого пункту 11 цього розділу;

документи, що підтверджують сімейні, родинні відносини, - у разі вимоги про здійснення страхової виплати відповідно до абзацу шостого пункту 11 цього розділу;

документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілої третьої особи та/або спорудження надгробного пам'ятника, - у разі вимоги про здійснення страхової виплати відповідно до абзацу сьомого пункту 11 цього розділу.

Усі документи, що надаються потерпілою третьою особою (іншою особою, яка має право на отримання страхової виплати) для отримання страхової виплати в копіях, повинні бути засвідчені особистим підписом потерпілої третьої особи (іншої особи, яка має право на отримання страхової виплати).

У разі потреби, протягом тридцяти днів від дати отримання зазначених у цьому пункті документів страховик може письмово звернутись до заявника (пасажира, іншої особи, яка має право на отримання страхової виплати) з вимогою про надання додаткових документів та відомостей, які необхідні для визнання випадку страховим, визначення розміру шкоди/збитків і здійснення страхової виплати, якщо це не суперечить законодавству.

Протягом тридцяти днів після отримання відповідних додаткових документів страховик зобов'язаний прийняти рішення про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати чи про невизнання випадку страховим і відповідно про відмову у здійсненні страхової виплати.

Страхова виплата здійснюється безпосередньо особі, яка має право на отримання страхової виплати, у безготівковій формі за реквізитами рахунку (рахунків), наданими відповідною особою (особами), та/або закладу охорони здоров'я, іншій особі, що здійснює або здійснила лікування потерпілої третьої особи в разі заподіяння шкоди здоров'ю потерпілої третьої особи (за погодженням з особою, яка має право на отримання страхової виплати).

16. З вимогою про страхову виплату пасажир (інша особа, яка має право на отримання страхової виплати) може звернутися до страховика не пізніше трьох років з дня настання страхового випадку.

17. Спори між пасажирами (іншими особами, які мають право на отримання страхової виплати) і страховиком щодо розміру та строку здійснення страхової виплати вирішуються в установленому законодавством порядку.

18. Страховик має право відмовити у страховій виплаті:

1) у випадку надання пасажиром (іншою особою, яка має право на отримання страхової виплати) страховику завідомо неправдивої інформації, за умови якщо факт надання такої інформації доведено відповідним чином і страховик повідомив про відмову у страховій виплаті заявника офіційним листом у строк, визначений договором страхування;

2) у випадку, коли шкода життю та/або здоров'ю пасажира спричинена його неправомірними діями та/або сталася внаслідок перебування такого пасажира у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, що документально підтверджено у встановленому порядку;

3) в інших випадках, передбачених Законом України "Про страхування" та договором страхування.

IV. Порядок та умови страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну вантажу

1. Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з відповідальністю за шкоду, заподіяну вантажу (об'єктом страхування), страховику на умовах, визначених цим Порядком та договором страхування.

2. Страховим випадком вважається подія, передбачена договором страхування, з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або потерпілій третій особі, а саме факт настання відповідальності страхувальника та виникнення обов'язку відшкодувати відправнику або одержувачу вантажу шкоду, заподіяну вантажу, внаслідок настання події, на випадок виникнення якої проводиться страхування (страхового ризику) та за умови визнання перевізником претензійної вимоги за згодою страховика або за рішенням суду.

Випадок визнається страховим за умови, що заподіяння шкоди сталося протягом строку дії договору страхування.

3. Відповідальність за шкоду, заподіяну вантажу, вважається застрахованою з моменту прийняття вантажу до перевезення та до моменту видачі вантажу одержувачу, що підтверджується підписом одержувача у накладній.

4. Страхова сума встановлюється у договорі страхування за згодою сторін договору страхування, виходячи з запланованих перевізником обсягів перевезень. Мінімальна страхова сума за договором страхування на рік становить не менше 1000000 гривень.

5. Розмір шкоди, завданої вантажу, визначається на підставі документів відправника, які підтверджують кількість та вартість відправленого вантажу на дату перевезення (митна декларація, контракт або договір купівлі-продажу, рахунок або інший документ відправника про кількість, ціну відправленого вантажу тощо):

у разі втрати або нестачі вантажу - у розмірі дійсної вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;

у разі пошкодження або псування вантажу - у розмірах суми, на яку зменшилась його вартість.

6. Страховик відшкодовує страхувальнику або потерпілій третій особі фактично заподіяні збитки, що виникли внаслідок настання страхового випадку, визначені на підставі умов договору страхування та законодавства України, в межах страхової суми, лімітів відповідальності страховика, встановлених в договорі страхування, та за вирахуванням франшизи, якщо вона передбачена в договорі страхування.

7. Для отримання страхової виплати страхувальник або потерпіла третя особа надає страховику такі документи:

письмову заяву про страхову виплату у строк, визначений договором страхування;

документи, які підтверджують відповідальність страхувальника, розмір нанесеної шкоди/збитків (претензійну заяву одержувача або відправника (копія), відповідь перевізника про повне або часткове задоволення претензійних вимог (копія), рішення суду, що набрало законної сили, якщо страховий випадок був предметом судового розгляду, документи, що підтверджують проведення страхувальником розрахунків з одержувачем або відправником по задоволених претензійних чи позовних вимогах тощо);

акти про втрату, пошкодження, псування, нестачу вантажу, складені страхувальником (копія);

документи на перевезення вантажу (копія).

Усі документи, що надаються страхувальником або потерпілою третьою особою для отримання страхової виплати в копіях, повинні бути засвідчені підписом уповноваженої особи та печаткою (у разі її наявності).

У разі потреби, протягом тридцяти днів від дати отримання зазначених у цьому пункті документів страховик може письмово звернутись до страхувальника з вимогою про надання додаткових документів та відомостей, які необхідні для визнання випадку страховим, визначення розміру шкоди/збитків і здійснення страхової виплати, якщо це не суперечить законодавству.

Протягом тридцяти днів після отримання відповідних додаткових документів страховик зобов'язаний прийняти рішення про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати чи про невизнання випадку страховим і відповідно про відмову у здійсненні страхової виплати.

Страхова виплата здійснюється страхувальнику, якщо страхувальник за згодою страховика самостійно відшкодував заподіяну ним шкоду відправнику, або одержувачу вантажу. З заявою про страхову виплату страхувальник або потерпіла третя особа може звернутися до страховика не пізніше трьох років з дня настання страхового випадку.

8. Спори щодо розміру та строку здійснення страхової виплати вирішуються в установленому законодавством порядку.

9. Страховик має право відмовити у страховій виплаті:

1) у випадку надання страхувальником та/або потерпілою третьою особою страховику завідомо неправдивої інформації, за умови якщо факт надання такої інформації доведено відповідним чином і страховик повідомив про відмову у страховій виплаті страхувальника офіційним листом у строк, визначений договором страхування;

2) в інших випадках, передбачених Законом України "Про страхування" та договором страхування.

V. Порядок та умови страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну багажу

1. Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з відповідальністю за шкоду, заподіяну багажу (об'єктом страхування), страховику на умовах, визначених цим Порядком та договором страхування.

2. Страховим випадком вважається подія, передбачена договором страхування, з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити страхову виплату пасажиру (власнику багажу) (його законному представнику або спадкоємцю), а саме факт настання відповідальності страхувальника та виникнення обов'язку відшкодувати шкоду, заподіяну багажу, внаслідок настання події, на випадок виникнення якої проводиться страхування (страхового ризику).

Випадок визнається страховим за умови, що заподіяння шкоди сталося протягом строку дії договору страхування.

3. Відповідальність за шкоду, заподіяну багажу, вважається застрахованою з моменту прийняття багажу до перевезення та до моменту видачі багажу пасажиру (власнику багажу), що підтверджується підписом пасажира (власника багажу) у накладній.

4. Страхова сума встановлюється у договорі страхування за згодою сторін договору страхування.

5. Розмір збитків, завданих багажу, визначається у розмірі документально підтверджених фактичних збитків за шкоду, заподіяну багажу, а саме:

за втрату або фізичне знищення - у розмірі дійсної вартості втраченого багажу;

за пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Завдана потерпілій третій особі шкода підлягає відшкодуванню страховиком в обсязі реальних (прямих) збитків, завданих потерпілій третій особі, що виникли внаслідок настання страхового випадку, визначених на підставі умов договору страхування та законодавства України, у межах страхової суми, лімітів відповідальності страховика, встановлених у договорі страхування, та за вирахуванням франшизи, якщо вона передбачена в договорі страхування.

6. Для отримання страхової виплати пасажир (власник багажу) (його законний представник або спадкоємець) зобов'язаний надати страховику такі документи:

письмову заяву про страхову виплату;

документи, які підтверджують розмір понесених витрат та/або нанесеної шкоди/збитків (касові чеки, накладні, висновки експертів, рішення суду, що набрало законної сили, якщо страховий випадок було винесено на розгляд суду, банківські виписки тощо);

акти про знищення/пошкодження/втрату багажу, складені страхувальником (копія);

документи на перевезення багажу (копія).

Усі документи, що надаються пасажиром (власником багажу) (його законним представником або спадкоємцем) для отримання страхової виплати в копіях, повинні бути засвідчені особистим підписом пасажира (власника багажу) (його законного представника або спадкоємця).

У разі потреби, протягом тридцяти днів від дати отримання зазначених вище документів страховик може письмово звернутись до заявника (власника багажу) (його законного представника або спадкоємця) з вимогою про надання додаткових документів та відомостей, які необхідні для визнання випадку страховим, визначення розміру шкоди/збитків і здійснення страхової виплати, якщо це не суперечить законодавству.

Протягом тридцяти днів після отримання відповідних додаткових документів страховик зобов'язаний прийняти рішення про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати чи про невизнання випадку страховим і відповідно про відмову у здійсненні страхової виплати.

Страхова виплата здійснюється пасажиру (власнику багажу) (його законному представнику або спадкоємцю).

7. З вимогою про страхову виплату пасажир (власник багажу) (його законний представник або спадкоємець) може звернутися до страховика не пізніше трьох років з дня настання страхового випадку.

8. Спори між пасажиром (власником багажу) (його законним представником або спадкоємцем) і страховиком щодо розміру та строку здійснення страхової виплати вирішуються в установленому законодавством порядку.

9. Страховик має право відмовити у страховій виплаті:

1) у випадку надання пасажиром (власником багажу) (його законним представником або спадкоємцем) страховику завідомо неправдивої інформації, за умови якщо факт надання такої інформації доведено відповідним чином і страховик повідомив про відмову у страховій виплаті страхувальника офіційним листом у строк, визначений договором страхування;

2) в інших випадках, передбачених Законом України "Про страхування" та договором страхування.

VI. Порядок та умови страхування працівників, які здійснюють експлуатацію та обслуговування транспортних засобів залізничного транспорту, обслуговування перевізного процесу

1. Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з життям, здоров'ям та працездатністю застрахованих осіб (об'єктом страхування), страховику на умовах, визначених договором страхування.

Застрахованими особами є працівники, які здійснюють експлуатацію та обслуговування транспортних засобів залізничного транспорту, обслуговування перевізного процесу під час виконання своїх трудових обов'язків з експлуатації та обслуговування транспортних засобів залізничного транспорту, обслуговування перевізного процесу.

Життя та здоров'я працівників, які здійснюють експлуатацію транспортних засобів, вважається застрахованими під час виконання трудових обов'язків з експлуатації та обслуговування транспортних засобів залізничного транспорту, обслуговування перевізного процесу.

2. Страховим випадком вважається подія, яка відбулася внаслідок нещасного випадку під час виконання застрахованою особою трудових обов'язків з експлуатації та обслуговування транспортних засобів залізничного транспорту, обслуговування перевізного процесу, передбачена договором страхування, яка призвела до завдання шкоди життю та/або здоров'ю, а саме тимчасова втрата працездатності застрахованої особи, стійка втрата працездатності або смерть застрахованої особи, та з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити страхову виплату застрахованій особі (її законному представнику або спадкоємцю).

3. Страхуванню від нещасного випадку під час виконання трудових обов'язків з експлуатації та обслуговування транспортних засобів залізничного транспорту, обслуговування перевізного процесу підлягають такі працівники структурних виробничих підрозділів залізничного транспорту:

машиністи і помічники машиністів рухомого складу (електровозів, електропоїздів, тепловозів, дизель-поїздів, незнімної дрезини), машиністи автомотрис, машиністи мотовозів та інших одиниць рухомого складу;

провідники пасажирських вагонів, провідники пасажирських вагонів (моторвагонних поїздів), провідники пасажирських вагонів (у поїздах приміського сполучення), провідники пасажирських вагонів у парках відстою вагонів, провідники пасажирських вагонів (спеціального призначення), провідники із супроводження вантажів, стюарди;

начальники поїздів пасажирських;

поїзні електромеханіки;

касири квиткові (роз'їзні);

механіки рефрижераторних секцій;

прийомоздавальники вантажу та багажу, агенти комерційні, оператори з оброблення перевізних документів, касири товарні (вантажні), складачі поїздів, регулювальники швидкості руху вагонів, приймальники поїздів;

оглядачі, оглядачі-ремонтники вагонів, слюсарі з ремонту рухомого складу (на обслуговуванні та технічному обслуговуванні вагонів).

4. Страхова сума (обсяг відповідальності страховика), в межах якої страховик здійснює страхову виплату, становить 320000 грн на одну застраховану особу.

5. Страховики здійснюють страхову виплату:

1) у разі смерті застрахованої особи внаслідок настання страхового випадку - спадкоємцю застрахованої особи у розмірі 100 відсотків страхової суми, встановленої для такої застрахованої особи;

2) у разі стійкої втрати працездатності застрахованої особи внаслідок настання страхового випадку та встановлення йому інвалідності:

I групи - 100 відсотків страхової суми, встановленої для такої застрахованої особи;

II групи - 90 відсотків страхової суми, встановленої для такої застрахованої особи;

III групи - 70 відсотків страхової суми, встановленої для такої застрахованої особи.

Якщо внаслідок страхового випадку сталося ушкодження здоров'я застрахованої особи і такій особі була здійснена страхова виплата, а в подальшому внаслідок цього страхового випадку такій особі була встановлена інвалідність (у тому числі зміна групи інвалідності на вищу) або протягом одного року після страхового випадку внаслідок цього страхового випадку настала смерть застрахованої особи, страхова виплата здійснюється у розмірі, визначеному відповідно до цього розділу за вирахуванням раніше здійсненої страхової виплати;

3) у разі тимчасової втрати працездатності застрахованої особи внаслідок настання страхового випадку - у сумі підтверджених медичних витрат, понесених внаслідок страхового випадку, але не більше 50 відсотків страхової суми, встановленої на одну застраховану особу. Страховик відшкодовує підтверджені витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією застрахованої особи у закладі охорони здоров'я, у тому числі із спеціальним медичним, постійним стороннім доглядом та придбанням лікарських засобів (лікарських препаратів).

6. Страхова виплата згідно з цим Порядком здійснюється страховиком незалежно від виплат за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням або іншими договорами страхування.

7. У разі смерті застрахованої особи під час виконання своїх трудових обов'язків з експлуатації та обслуговування транспортних засобів залізничного транспорту, обслуговування перевізного процесу страхувальником видається спадкоємцю довідка у довільній формі, яка містить інформацію про те, що застрахована особа станом на дату смерті була застрахована згідно з цим Порядком, включаючи інформацію про договір страхування, для подання в нотаріальну контору / приватному нотаріусу з метою включення права на одержання страхової виплати до складу спадщини.

8. Для отримання страхової виплати застрахована особа (її законний представник або спадкоємець) зобов'язана (зобов'язаний) надати страховику такі документи:

письмову заяву про страхову виплату;

документ, що посвідчує особу (копія);

акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) за формою Н-1, складений страхувальником відповідно до вимог законодавства;

висновки експертів, рішення суду, що набрало законної сили, якщо спір розглядався в судовому порядку тощо (за наявності);

документи, що підтверджують здійснення витрат на лікування, у разі інвалідності - витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування про встановлення інвалідності, інші документи, що підтверджують шкоду, заподіяну здоров'ю;

свідоцтво про смерть та документи про правонаступництво (спадщину) для спадкоємців (у разі смерті застрахованої особи) (копія).

Усі документи, що надаються застрахованою особою (її законним представником або спадкоємцем) для отримання страхової виплати в копіях, повинні бути засвідчені особистим підписом застрахованої особи (його законного представника або спадкоємця).

9. У разі потреби, протягом тридцяти днів від дати отримання зазначених у пункті 8 цього розділу документів страховик може письмово звернутись до заявника з вимогою про надання додаткових документів та відомостей, які необхідні для визнання випадку страховим, визначення розміру шкоди/збитків і здійснення страхової виплати, якщо це не суперечить законодавству.

Протягом тридцяти днів після отримання відповідних додаткових документів страховик зобов'язаний прийняти рішення про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати чи про невизнання випадку страховим і відповідно про відмову у здійсненні страхової виплати.

Страхова виплата здійснюється застрахованій особі (її законному представнику або спадкоємцю).

10. З вимогою про страхову виплату застрахована особа (її законний представник або спадкоємець) може звернутися до страховика не пізніше трьох років з дня настання страхового випадку.

11. Спори щодо розміру та строку здійснення страхової виплати вирішуються в установленому законодавством порядку.

12. Страховик має право відмовити у страховій виплаті:

1) у випадку надання страхувальником або застрахованою особою (її законним представником або спадкоємцем) страховику завідомо неправдивої інформації, за умови якщо факт надання такої інформації доведено відповідним чином і страховик повідомив про відмову у страховій виплаті страхувальника офіційним листом у строк, визначений договором страхування;

2) у випадку, коли шкода життю та/або здоров'ю застрахованої особи спричинена її неправомірними діями та/або сталася внаслідок перебування у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, що документально підтверджено у встановленому порядку;

3) у випадку, коли страховий випадок стався не під час виконання застрахованою особою своїх трудових обов'язків з експлуатації та обслуговування транспортних засобів залізничного транспорту, обслуговування перевізного процесу;

4) в інших випадках, передбачених Законом України "Про страхування" та договором страхування.