Методичні рекомендації з розроблення ресурсних елементних кошторисних норм

Методичні рекомендації з розроблення ресурсних елементних кошторисних норм

(розроблено Українським державним науково-дослідним центром

ціноутворення в будівництві «Цінобуд» та схвалено рішенням

Науково-технічної ради Держбуду України від 12.04.2002 № 21)

1   Загальні положення

1.1 Методичні рекомендації (далі Рекомендації) з розроблення ресурсних елементних кошторисних норм призначені для забезпечення єдиного підходу до розроблення кошторисних норм такого типу, що входять до системи ціноутворення в будівництві відповідно до ДБН Д.1.1-1-2000 (зі змінами та доповненнями).

1.2 Методичне керівництво та координацію розроблення ресурсних елементних кошторисних норм здійснює структурний підрозділ кошторисного нормування Держбуду України.

1.3 Ресурсні елементні кошторисні норми (далі норми) - це узагальнена назва комплексу кошторисних норм, які разом з правилами та положеннями, що містять необхідні вимоги їх застосування, служать для визначення вартості будівництва.

1.4 Кошторисні норми (далі КН) - це сукупність ресурсів (витрат труда, часу експлуатації будівельних машин та механізмів, витрат матеріалів, виробів та конструкцій), встановлена на прийнятий вимірник і виражена в натуральних (фізичних) величинах або у відносній формі (У вигляді коефіцієнтів).

1.5 Види кошторисних нормативів, які входять до системи ціноутворення в будівництві, поставлені до них вимоги, порядок узгодження ^та затвердження наведено відповідно в підрозділах 1.2, 1.3 та 1.5 ДБН Д.1.1-1-2000 (зі змінами та доповненнями).

Проекти норм, які передаються до Держбуду України для затвердження або узгодження, повинні мати експертний висновок Українського Державного центру ціноутворення в будівництві «Цінобуд» Держбуду України.

2 Склад та структура ресурсних елементних кошторисних норі

2.1 Норми розробляються на прийняту одиницю виміру повного комплексу основних, супутніх та підсобно-допоміжних робіт, які виконуються у найбільш типових умовах, з урахуванням досягнутого науково-технічного рівня та багатоваріантності технологій виконання робіт, матеріалів, виробів, конструкцій, що застосовуються.

2.2 При розробленні кошторисних норм передбачається така класифікація робіт за видами:

основні - які визначають характер комплексного процесу на прийняту одиницю виміру та самостійно входять до нього своєю закінчені продукцією. Обсяг основних робіт, який припадає на одиницю кінцєе продукції комплексного процесу, як правило, може бути визначені прямим рахунком за технічною документацією (цегляне мурувань штукатурення тощо);

супутні - що технологічно пов'язані з основними роботами, але і визначають характеру комплексного процесу. Ці роботи входять ; складу комплексного процесу як обов'язкова вимога технології, яка забезпечує належну якість кінцевої продукції. Обсяг супутніх робіт, які припадає на прийняту одиницю виміру, визначається спеціальним розрахунком за технічною або технологічною документацією (антикорозійні захист, зварювання, забивання стиків тощо);

підсобно-допоміжні - у результаті таких робіт не одержують закінченої продукції, але виконання їх є необхідною умовою для її одержання. Обсяг підсобно-допоміжних робіт, який припадає на прийняту одиницю виміру, визначається спеціальним розрахунком за технічною або технологічною документацією (подання матеріалів на робочі місця, улаштування та розбирання риштувань або помостів тощо).     

2.3 Норма складається з таких елементів:

- найменування;    

- складу робіт;       

- вимірника; 

- витрат труда робітників, не зайнятих керуванням та обслуговуванням машин і механізмів (далі - робітників), люд.-год.; .

- середнього розряду робіт, визначеного для ланки робітників;

- витрат труда машиністів, люд.-год.;

- переліку будівельних машин та механізмів (далі - машини),

- витрат будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, фізичних одиниць виміру.

3 Порядок розроблення ресурсних елементних кошторисних норм

3.1    Основні етапи розроблення:

- складання технічного завдання;

- складання робочої програми;

- підбирання оптимальної технології процесу, що нормується;

- визначення витрат труда робітників та часу експлуатації машин і механізованого інструменту;

- визначення потреби в матеріалах, виробах та конструкціях;

- формування таблиць норм.

3.2     Складання робочої програми

3.2.1 Технічне завдання складається з урахуванням вимог п.1.3 ДБН А. 1.1-2-93.

3.2.2Технічне завдання погоджується залежно від статусу норм, що розроблюються:

- загальнодержавні - структурним підрозділом кошторисного нормування Держбуду України;

- відомчі - центральними органами виконавчої влади;

- індивідуальні - замовником проекту.

3.2.3  В робочій програмі визначаються статус норм, що розроблюються, у чинній системі ціноутворення та їх структурні характеристики (найменування, склад робіт, вимірник), які можуть уточнюватися в процесі розроблення.

Найменування, склад робіт і вимірник процесу повинні бути такими, що зіставляються з відповідними показниками аналогічних чинних норм.

3.2.4 В робочій програмі визначаються спосіб виконання робіт, номенклатура машин та механізованого інструменту, матеріалів, виро і конструкцій, що застосовуються.

3.3   Підбирання оптимальної технології процесу, що нормується

3.3.1 Для кожної норми або групи норм повинна бути розроблена або застосована типова технологічна карта або схема виконання робі детальним переліком усіх видів робіт та операцій, характеристикою машин та механізованого інструменту, що застосовуються.

3.3.2 При розробленні індивідуальних кошторисних норм підбирання оптимальної технології виконання робіт припускається на основі проектної документації, у складі якої затверджується дана норма.

3.4 Способи розроблення норм

3.4.1 Ресурсні показники по кожній нормі визначаються або калькулюванням, або на основі нормативних спостережень за технологічним процесом у цілому.

3.4.2 Калькулювання - визначення ресурсних показників на прийняту одиницю виміру комплексу робіт, що нормується, з використання довідкових матеріалів з нормування та результатів нормативних спостережень за робочими процесами, які включено до його складу. Калькулювання виконується з урахуванням оптимальної технології виконання робіт та кількості матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються.

3.4.3 Нормативні спостереження - вибіркове дослідження будівельного, монтажного або ремонтно-будівельного процесу, що полягає і урахуванні витрат ресурсів, у вимірі первинної та закінченої продукції в описанні умов, які характеризують техніку, технологію, організації процесу, що досліджується, охорону праці.

3.5 Визначення витрат труда робітників та часу експлуатації  машин і механізованого інструменту

3.5.1 Витрати труда робітників, час експлуатації машин і механізованого інструменту визначаються способами, передбаченими в підрозділі 3.4 Рекомендацій.

3.5.2 Для калькулювання витрат труда робітників, часу експлуатації машин і механізованого інструменту як довідковий матеріал припускається використання показників ЕНиР, ВНиР, ТНиР (за винятком вартісних) з приведенням їх у відповідність з «Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників» (Держбуд України, Мінпраці України, 2000 - 2001), далі ДКХПП, а також із сучасними технологіями виконання

робіт.

3.5.3 В калькуляції витрат труда (Додаток 1) визначаються такі показники:

- витрати труда для ланки робітників, люд.-год.;

- середній розряд робіт для ланки робітників;

- час експлуатації машин і механізованого інструменту за їх видами, маш.-год.

3.5.3.1 Витрати труда робітників визначаються за формою, наведеною в додатку 1 «Калькуляція витрат труда та часу використання машин, механізмів і механізованого інструменту», частина I «Витрати труда».

У графі 2 «Обґрунтування норм» наводяться шифр норм, що розроблюються заново, або норм ЕНиР, ВНиР або ТНиР та поправочні коефіцієнти, які до них застосовуються, із зазначенням номерів збірників, таблиць і позицій.

У графах 3 «Найменування технологічних операцій» та 4 «Одиниця виміру технологічної операції» наводяться найменування та одиниця виміру основних, супутніх і підсобно-допоміжних видів робіт, які входять до складу процесу, що нормується.

У графі 5 «Обсяг робіт» наводиться обсяг робіт на кошторисний вимірник кошторисної норми, що розроблюється, або укрупненого вимірника конструктиву або виду робіт із наступним перерахунком на вимірник кошторисної норми. Підрахунок обсягів робіт виконується за видами робочих операцій, що входять до складу калькуляції, на підставі технологічної карти та зведення витрат будівельних матеріалів, виробів і конструкцій (Додаток 2).

При невідповідності одиниць виміру складових одиничної норми вони приводяться до єдиного показника. Наприклад, при подаванні рулонних Матеріалів консольно-балковим краном нормами витрат труда передбачено вимірник 1 т, а обсяг робіт складає 345 м². При масі 1 м² склоруберойда 0,0023 т обсяг робіт дорівнюватиме:

0,0023 т х 345 м² = 0,794 т.

У графах 6 та 7 «Кількісний та кваліфікаційний склад ланки бітників» наводяться розряди і кількість робітників, що приймаються для калькулювання. Найменування професій та розряди робітників приводяться у відповідність з ДКХПП.

У графах 8 «Витрати труда робітників на одиницю виміру» та 9 «Час експлуатації машин та механізмів на одиницю виміру» наводяться витрати труда робітників та часу експлуатації машин і механізованого інструменту на виконання одиниці виміру обсягу технологічної операції, що приймаються для калькулювання.

У графах 10 «Витрати труда робітників на обсяг» та 11 «Час експлуатації машин та механізмів на обсяг» наводяться витрати труда робітників і часу експлуатації машин і механізованого інструменту на виконання прийнятого обсягу технологічної операції.

До підсумку витрат труда робітників, що нормуються (за винятком випадків, коли витрати труда визначалися на підставі хронометражних  спостережень за технологічним процесом у цілому) додаються ненормовані витрати труда, пов'язані з організацією комплексного процесу (багаторазова організація робочих місць, додаткові переходи в процесі робот» неодноразова заміна інструментів та пристосувань тощо), у розмірах наведених у додатку 3.

3.5.3.2 Середній розряд робіт (Р_с ) для ланки робітників визначається в додатку 1 «Калькуляція витрат труда та часу використання машин, механізмів і механізованого інструменту», частина II «Середні розряд робіт» за формулою:

де Р_н - розряд, що відповідає нижчому міжрозрядному коефіцієнту по відношенню до середнього міжрозрядного коефіцієнта;

К_с- середній міжрозрядний коефіцієнт;

К_В, К_Н - вищий і нижчий міжрозрядні коефіцієнти по відношенню до середнього міжрозрядного коефіцієнта.  

Міжрозрядні коефіцієнти визначаються за додатком 1 ДБН Д. 1.1 -1-2000

 (зі змінами та доповненнями):

Розряди робітників	Міжрозрядні коефіцієнти
1	1
2	1,087
3	1,185
4	1,337
5	1,543
6	1,793

Середній міжрозрядний коефіцієнт (К_с) визначається за формулою:

де   ВТі  -   витрати труда робітників і-го розряду, люд.-год;

  - міжрозрядний коефіцієнт і-го розряду.

3.5.3.3 При нормуванні механізованих процесів час експлуатації машин і механізованого інструменту в калькуляціях виділяється окремо за їх видами.

Час роботи машин приймається на основі потреби в експлуатації:

- основних машин, продуктивність яких визначає темпи виконання робіт;

- машин, що входять до складу комплексу, використання яких залежить від головної машини;

- машин, що обслуговують одночасно один або декілька технологічних процесів.

Час використання робітниками механізованого інструменту враховується у витратах труда робітників і виділяється в рядку «Експлуатація машин та механізмів» у машино-годинах для визначення витрат енергоносіїв, мастильних матеріалів та гідравлічної рідини.

3.5.3.4 Потреба в машинах і механізованому інструменті визначається за формою, наведеною в додатку 1 «Калькуляція витрат труда та часу використання машин, механізмів і механізованого інструменту», частина III «Зведення потреби в машинах, механізмах і механізованому інструменті».

У графах 2 «Обґрунтування» та 3 «Найменування» наводяться шифр та найменування машин, механізмів і механізованого інструменту, які повинні відповідати структурі ДБН Д.2.7-2000.

У графі 4 «Кількість» наводиться кількість машин, механізмів і механізованого інструменту відповідно до технологічної карти виконання процесу, що нормується.

У графі 5 «Коефіцієнт непередбачених витрат» наводяться коефіцієнти, які враховують внутрішньозмінні перерви в роботі машин, не пов’язані з організацією будівельного процесу, витрати часу на виконання робіт, що важко піддаються нормуванню.

Ці коефіцієнти застосовуються до підсумку часу експлуатації головних машин (за винятком тих випадків, коли час їх експлуатації визначався на підставі хронометражних спостережень за технологічним процесом у цілому) у розмірах, зазначених у додатку 4.

У графах 6 та 7 «Час експлуатації машин» наводиться час експлуатації машин на виконання технологічної операції з урахуванням непередбачених витрат відповідно до схеми, наведеної в п.3.5.3.3 Рекомендацій.

У графі 8 «Витрати труда машиністів» наводяться витрати труда машиністів, які зайняті експлуатацією машин, на прийнятий обсяг робіт. Ці витрати визначаються виходячи з часу роботи машин та норм ДБН Д.2.7-2000.

3.5.4 Проектування норм витрат труда робітників здійснюється мета дами технічного нормування на основі проведених нормативних спостережень з використанням методичних положень про нормування труда в будівництві («Нормирование труда рабочих в строительстве», ВНИПИ труда в строительстве Госстроя СССР, М., Стройиздат. 1985). Розрахункові матеріали додаються як обґрунтування.

3.5.5 За відсутності в ДБН Д.2.7-2000 ресурсних кошторисних норм на експлуатацію 1 машино-години роботи машин та механізмів, які беруть участь у процесі, що нормується, слід виконати проектування такої норми відповідно до правил розроблення, наведених в додатку 5 рекомендацій.  Розрахункові матеріали додаються як обґрунтування.

3.6 Визначення норм потреби в матеріалах, виробах та конструкціях

3.6.1 Показники витрат матеріалів, виробів та конструкцій (далі матеріали) у таблицях кошторисних нормативів наводяться у фізичних одиницях виміру.

3.6.2 Найменування, шифри, технічні характеристики матеріалів, одиниці їх виміру наводяться відповідно до чинної нормативної бази та узгоджуються з головною організацією з питань ціноутворення та маркетингу в будівництві НВФ «Інпроект», яка входить до системи Держбуду України.

3.6.3 Потребу в будівельних матеріалах на прийнятий вимірник норми можна визначати калькулюванням за виробничими нормами витрат матеріалів, які враховують чисті витрати та втрати і відходи матеріалів, що важко усуваються, які утворюються в межах будівельного майданчику.

3.6.4 За відсутності виробничих норм витрат матеріалів їх необхідна кількість визначається або розрахунково-аналітичним, або виробничим способами з використанням «Рекомендаций по техническому нормированию расхода материалов в строительстве» (Госстрой СССР, НИИЗС Госстроя СССР, М., 1977).

При визначенні норм витрат матеріалів розрахунково-аналітичним або виробничим способами повинні враховуватися відходи і втрати, що важко усуваються, які утворюються в межах будівельного майданчику при транспортуванні матеріалів від приоб'єктного складу до робочого місця та у процесі монтажу або укладання в діло. Обсяг відходів і втрат, що важко усуваються, можна визначати за нормами, наведеними У додатку Б ДБН Д.1.1-2-99.

Відходи і втрати матеріалів, пов'язані з їх дефектами, браком продукції, порушенням технології виконання робіт, поганим станом машин, механізмів, інструментів і пристосувань, несправністю транспортних засобів, неправильністю збереження, недбалістю з боку робітників при транспортуванні, переробці та укладанні матеріалів у діло в нормах не враховуються.

Розрахункові матеріали додаються як обґрунтування.

3.6.5 Результати розрахунку оформляються в «Зведення витрат будівельних матеріалів, виробів та конструкцій» (Додаток 2).      

Зведення витрат будівельних матеріалів складається для од або групи норм.   

3.7 Визначення додаткових показників, які обумовлюють застосування кошторисних норм

3.7.1  Додатковими нормативними показниками, які обумовлюють застосування розроблених норм, є:

- загальні вимоги та положення про порядок застосування норм;

- коефіцієнти, які розширюють умови застосування норм;

-  правила, формули та приклади розрахунків при обчисленні обсягу робіт.

3.7.2 Коефіцієнти, які розширюють умови застосування норм визначаються розрахунковим шляхом на підставі аналізу впливу певного фактора на зміну ресурсних показників при виконанні відповідного виду робіт.

4 Формування таблиць кошторисних норм

4.1 Група норм, як правило, об'єднує норми на різновиди ті самого технологічного процесу. Група може об'єднувати норми на різні роботи, а також включати тільки одну норму. Групи норм повинні мати найменування, опис складу робіт, вимірник і кількісні показники, об'єднані в таблиці.

4.2 Найменування групи норм повинно означати процес виконання робіт та мати самостійне закінчене значення.

Послідовне з'єднання найменування групи норм та характеристики кожної норми при читанні зверху вниз повинно давати закінчене і граматично правильне найменування.

Неприпустимим є присвоєння однакового найменування декільком групам норм.

4.3         В описі складу робіт наводиться повний перелік основних операцій.  Якщо операція належить не до всіх норм групи, необхідно вказувати номери норм, до яких вона належить.

До складу робіт не включаються види робіт, виконання яких обумовлюється технічною частиною, наприклад, розвантаження, подача і штабелювання матеріалів, розігрівання мастик, очищення основи, очищення руберойда від посипки тощо.

4.4Вимірник для групи, як правило, повинний належати до всіх норм групи.

4.5Кількісні показники групи норм об'єднуються в таблиці. Побудова таблиць виконується аналогічно структурі таблиць чинних норм.

4.6Додаткові нормативні показники, що обумовлюють застосування розроблених норм (загальні вказівки та положення про порядок їх застосування, коефіцієнти, які розширюють умови застосування норм, формули та приклади обчислення обсягу робіт), наводяться у відповідних розділах Технічної частини.

5 Оформлення та подача матеріалів

5.1 На затвердження (узгодження) подаються проекти кошторисних нормативів українською і російською мовами та матеріали, що їх обґрунтовують, на паперових і магнітних носіях в 1 примірнику.

5.2 До складу матеріалів, що обґрунтовують норми, входять:

- пояснювальна записка з посиланням на проекти, типові конструкції, робочі креслення, методи та умови виконання робіт, обґрунтування прийнятих типів машин та механізмів тощо;

- технологічні карти та схеми виконання робіт;

- калькуляції з докладним розрахунком витрат (Додаток 1);

- проекти норм витрат труда та часу експлуатації машин і механізмів з відповідним обґрунтуванням;

- зведення витрат будівельних матеріалів, виробів та конструкцій (Додаток 2);

- проекти норм витрат матеріалів, виробів та конструкцій з відповідним обґрунтуванням;

- зведення відзивів відповідно до Технічного завдання на розроблення норм.

При розробленні індивідуальних кошторисних нормативів припускається скорочена форма матеріалів, що їх обґрунтовують.

5.3 Проекти кошторисних нормативів та обгрунтовувальні матеріали до них повинні бути оформлені з дотриманням чинних правил викладу та оформлення нормативних документів (ДСТУ 1.5; ДБН А. 1.1-2-93).

5.4 Порядок узгодження та затвердження кошторисних нормативів наведено у підрозділі 1.5 ДБН Д.1.1-1-2000 (зі змінами та доповненнями)

5.5 Присвоєння шифрів групам норм та ресурсним показним відбувається в процесі їх затвердження:

- загальнодержавним нормам - головною організацією з питань ціноутворення та маркетингу в будівництві НВФ «Інпроект»;

- відомчим нормам - відповідними структурами відомства;

- індивідуальним нормам - відповідними службами підприємства

5.6      Приклад оформлення проекту ресурсної елементної кошторисі норми наведено у додатку 6.

Додаток 1

Обов’язковий

Калькуляція витрат труда робітників та часу використання машин, механізмів і механізованого інструменту

Найменування процесу:

Вимірник:

І Витрати труда робітників
№	Обргунтування норм	Найменування технологічних операцій	Одиниця виміру	Обсяг робіт	Кількість та кваліфікаційний склад ланки робітників		Витрати труда робітників на одиницю виміру, люд.-год	Час експлуатації машин на одиницю виміру, маш.-год.	Витрати труда робітників на обсяг, люд.-год.(гр.8гр.5)	Час експлуатації машин на обсяг, маш.-год. (гр.9гр.5)
					розряд	кількість
		Всього витрати труда робітників-будівельників (з урахуванням непередбачених витрат)

II  Середній розряд робіт
			Розряди робітників	Міжрозрядні коефіцієнти	Витрати труда робітників за люд.-год.			Добуток тр.2 х гр.3	Середній міжрозрядний коефіцієнт (Кс)		Середній розряд робіт
			1	2	3			4	5		6
			1	1
			2	1,087
			3	1,185
			4	1,337
			5	1,543
			6	1,793
			Разом:
III Зведення потреби в машинах, механізмах і механізованому інструменті (з урахуванням непередбачених витрат)
№	Обгрун-тування	Машини та механізми				Коефіцієнт непередбачених витрат	Час експлуатації машин, маш.-год.				Витрати труда машиністів, люд.-год.
		Найменування		Кількість			відповідно до калькуляції			який приймається
1	2	3		4		5	6			7	8
		Разом:

Виконав:

Перевірив:

Додаток 2

Обов’язковий

Зведення витрат будівельних матеріалів, виробів та конструкцій

№	Обгрунтуваня	Шифр ресурсу	Найменування будівельних матеріалів, виробів та конструкцій	Одиниця виміру	Кількість
1	2	3	4	5	6

Додаток 3

Довідковий

Додаткові витрати труда робітників на непередбачені роботи, пов'язані з організацією комплексного процесу

За видами робіт, не наведеними в таблиці, додаткові витрати труда роботи, пов'язані з організацією комплексного процесу, припускаються розмірах до 10% з обов'язковим їх обґрунтуванням в пояснювальній записці погодженням із замовником.

Додаток 4

 Довідковий

Коефіцієнти непередбачених витрат часу експлуатації

машин та механізмів, які враховують внутрішньозмінні перерви

в роботі машин, не пов'язані з організацією будівельного процесу

Додаток 5

Правила

розроблення ресурсних кошторисних норм

експлуатації будівельних машин та механізмів

на 1 машино-годину експлуатації

1 Компонування ресурсних кошторисних норм експлуатації будівельних машин та механізмів* (РКНЕМ) повинно відповідати ДБН Д.2.7-2000.

2 Нормам, що розроблюються, присвоюється шифр (див. п.5.5 Рекомендацій).

У нормах наводиться найменування машин та механізмів, що відображає їх основні експлуатаційні характеристики (вантажопідйомність, потужність, місткість ковша тощо).

РКНЕМ містять такі показники:

- середній розряд ланки робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні машин;

- витрати труда:

- машиністів,люд.-год.;

- робітників, зайнятих на ремонті та технічному обслуговуванні, люд.-год.;

- робітників, зайнятих на перебазуванні, люд.-год.;

- витрати енергоносіїв:

- бензину, кг;

- дизельного палива, кг;

- електроенергії, кВт-год.;

- стисненого повітря, м³;

- витрати мастильних матеріалів, кг;

- витрати гідравлічної та охолоджувальної рідин, кг.

Будівельні машини та механізми надалі іменуються «машини»

3 Середній розряд ланки робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні машин, визначається відповідно до п.3.5.3.2 Рекомендацій.

4 Визначення витрат труда робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні машин.

4.1 Витрати труда та кількість машиністів визначають виходячи з дотримання вимог «Правил техніки безпеки» і на основі таких нормативи джерел (у порядку черговості застосування):

- паспортних даних;

- інструкції з експлуатації машини;

- рекомендацій заводів та фірм-виготовлювачів.

4.2 Витрати труда робітників, зайнятих на ремонті та технічної обслуговуванні ( ВТ_р), визначають на основі даних, наведених у ДБН В.2.8-3-95, за формулою:

	- трудомісткість відповідно технічного обслуговування ТО-1 і ТО-2, поточного -П та капітального - К ремонту; - кількість відповідно технічного обслуговування ТО-1 і ТО-2, поточного ремонту повному ремонтному циклі;
	- повний ремонтний цикл, мото-год.; - коефіцієнт внутрішньозмінного використання машин,  що враховує перехід від середньорічного наробітку машин в мото-годинах до середньорічного наробітку машин в машино-годинах (річний режим робот приймається за ДБН В.2.8-3-95 (додаток 13) або таблицею П.6.1, наведеною в даних Правилах

Усереднені коефіцієнти внутрішньозмінного використання будівельних машин

Таблиця П.6.1

Трудовитрати робітників, зайнятих на ремонті та технічному обслуговуванні, для машин, не наведених у ДБН В.2.8-3-95, визначаються на основі розроблених нормативів, погоджених з Держбудом України.

4.3 Витрати труда робітників, зайнятих на перебазуванні, визначають виходячи з повного технологічного завантаження машини протягом " річного наробітку.

Витрати труда робітників, зайнятих на перебазуванні машини на 1 маш.-год. експлуатації (ВТ_П), визначають за формулою:

Де

 середня тривалість перебазування машин, год, визначається за формулою:

  , (3)

де L - середня відстань транспортування з одного будівельного майданчика (бази механізації) на інший і назад,км. До норм, як правило, включається перебазування на відстань до 30 км (з бази механізації на будівельний майданчик і назад). Перебазування на відстань понад 30 км визначається

додатковим розрахунком по конкретному будівництву;

  -  кількість перебазувань протягом року в режимі повного технологічного завантаження машини;

V      -  середня швидкість перебазувань, км/год;

Т_м     -  тривалість монтажу, демонтажу, навантаження та розвантаження машини, маш.-год. Приймається за довідковими даними або нормативними спостереженнями;

  N_м   -  кількісний склад бригади робітників, зайнятих на монтажі,  демонтажі та перевезенні машини, включно з машиністом.  Визначається виходячи з технологічної необхідності з урахуванням вимог «Правил техніки безпеки»;

Т      -   річний нормативний наробіток машини, маш.-год.

При перебазуванні машин своїм ходом витрати труда машиніста (ВТ_П) у розрахунку на 1 машино-годину експлуатації машини визначаються  виходячи з часу переміщення машини з бази механізації на будівельний майданчик і назад за формулою:

 (4)

де   L,,V, Т- значення, наведені у формулі (3).

5 Визначення норм витрат енергоносіїв.

5.1 Норми витрат бензину та дизельного палива визначаються для роботи машини в технологічному режимі як середньорічні.

5.1.1 Витрати бензину та дизельного палива для експлуатації машин приймається на основі таких джерел (у рекомендованому порядку черговості застосування):

- ДБН В.2.8-12-2000;

- паспортних даних;

- результатів виробничого (дослідного) визначення витрат палива.

5.1.2 На підставі паспортних даних визначаються розрахункові норми витрат палива на 1 машино-годину роботи відповідної машини.

5.1.2.1    Якщо в паспортних даних наведено витрати палива для роботи машини в режимі номінальної потужності на 1 мото-годину роботи, витрати палива на 1 машино-годину  визначаються за формулою:

де       q    -   норма витрат палива, кг/маш.-год.;

Н - норма витрат палива при роботі машини в режимі номінальної потужності, кг/мото-год.;

К_п     -  див. формулу (1);

К_пз - коефіцієнт, що враховує витрати палива на запуск та регулювання роботи двигуна, а також щозмінне технічне обслуговування машин на початку зміни (К_пз = 1,03 для всіх машин);

К_р - коефіцієнт приведення витрат палива до середньорічного. Враховує роботу машин у зимовий період (К_р = 1,02).

(Результати розрахунку округляються до двох знаків після коми).

5.1.2.2    Якщо в паспортних даних наведено питомі витрати палива, то витрати палива на 1 машино-годину визначаються за формулою:

Де q₀ - питомі витрати палива при номінальній потужності двигуна, г/кВт/год., приймається за даними інструкції з експлуатації двигуна;

Ne - номінальна потужність двигуна машини, кВт, приймається за даними інструкції з експлуатації машини;

0,001-   перевідний коефіцієнт грамів у кілограми.

5.1.2.3    Визначення витрат палива виробничим (дослідним) методом Здійснюють у тих випадках, коли відсутні необхідні дані для розрахунку норм.

Його здійснюють шляхом контрольних вимірів витрат палива обсяг робіт, що виконується машиною в технологічному режимі протягом  зміни.

Виміри здійснюють на технічно справній машині, яка попередньо пройшла технічне обслуговування та регулювання паливної апаратури відповідно до вимог інструкції з експлуатації і технічного обслуговування. 

5.2 Норми витрат електроенергії та стисненого повітря визначаються на основі їх споживання з урахуванням використання машин за часом і потужністю двигуна.

5.2.1 Для машин з електроприводом норми витрат електроенергії (Е_Е) визначаються за формулою:

де   1,1-  коефіцієнт, що враховує пусковий момент електродвигуна;

П_п - сумарна паспортна потужність електродвигунів, встанолених на машині, кВт;

К_п - коефіцієнт використання електродвигунів за потужністю (відношення використовуваної потужності до сумарної паспортної потужності електродвигунів);       

К_ч - коефіцієнт використання електродвигунів за часом (відношення часу роботи електродвигунів у зміну до нормативної тривалості робочої зміни).

Показники К_п та К_ч встановлюються (у рекомендованому порядку черговості застосування):

- виробничим способом з урахуванням встановлених технологічних схем виконання будівельно-монтажних робіт (за лічильниками витрат); 

- за рекомендаціями, що наводяться у нормативних (технічних джерелах.

5.3        Витрати стисненого повітря (/маш.-год.) визначаються (у рекомендованому порядку черговості застосування):

- за інструкцією заводу-виготовлювача на експлуатацію машини;

- за даними, що наводяться у нормативній технічній літературі;

- виробничим способом з урахуванням встановлених технологічних схем виконання будівельно-монтажних робіт.

Для машин, що працюють на стисненому повітрі, витрати стисненого повітря слід враховувати тільки в тому випадку, якщо в розробленій на комплексний процес нормі не враховано роботу пересувної компресорної установки.

6 Визначення норм витрат мастильних матеріалів для експлуатації машин.

6.1 Витрати мастильних матеріалів приймаються за ДБН В.2.8-12-2000.

6.2 Якщо в ДБН В.2.8-12-2000 не наведено норм витрат мастильних матеріалів, припустимим є їх визначення:

- для машин з дизельними двигунами - застосуванням коефіцієнтів 0,044; 0,004 і 0,015 до норм витрат дизельного палива відповідно на моторне масло, пластичні мастила і трансмісійне масло;

- для машин з карбюраторними (бензиновими) двигунами - застосуванням коефіцієнтів 0,035; 0,004 і 0,015 до норм витрат бензину відповідно на моторні масла, пластичні мастила і трансмісійні масло;

7        Визначення норм витрат гідравлічної та охолоджувальної рідин.

7.1 Витрати гідравлічної (Г) рідини визначаються на основі паспортних даних виходячи з місткості гідравлічної системи, періодичності заміни рідини, що встановлена інструкцією з експлуатації машини, необхідності Доливань, їх об'єму і частоти за формулою:

Де О - середньозважений показник місткості (ємкості) гідравлічної системи машин даної типорозмірної групи, встановлюється за паспортними даними машини, л;

Д_Г     -   щільність гідравлічної рідини - 0,87 кг/л;

К_Д - коефіцієнт доливань гідравлічної рідини, що поповнюють систематичне її витікання при роботі машини. Для машин вітчизняного виробництва цей показник приймається основі вимірів об'ємів фактичного витікання гідравлічної рідини. За відсутності необхідних даних показник К_Д  приймається у розмірі до 1,5.

П_Г     -  періодичність повної заміни гідравлічної рідини для  машин даної типорозмірної групи, раз/рік, приймається  (у рекомендованому порядку черговості) за:

- паспортними даними;

- інструкціями з експлуатації машин;

- рекомендаціями, що наводяться у технічній літературі. Показник (П_Г) приймається рівним 2, що означає перехід протягом року з літнього сорту гідравлічної рідини на зимовий сорт і навпаки (якщо інше не передбачене інструкцією з експлуатації машини);

Т      -  річний режим роботи машини, маш.-год./рік.

Якщо інструкцією з експлуатації машини даної типорозмірної групи  періодичність заміни гідравлічної рідини встановлена в маш.-год., 4 мула (8) розрахунку нормативних витрат гідравлічної рідини (Г) приймає такий вигляд:

 Де періодичність заміни гідравлічної рідини, маш. -год.

7.2 Витрати охолоджувальної рідини визначаються в аналогічному  порядку.

Додаток 6

Довідковий

Приклад оформлення проекту ресурсних кошторисних норм

Проект

1 Технічна частина

 1.1 Загальні вказівки

1.1.35 Нормами груп 50-57 передбачене улаштування та розбирання опалубки конструкції без отворів, улаштування та розбирання дерев'яних коробів для установки в опалубку при бетонуванні конструкцій з отворами слід нормувати за нормами групи 56.

1.3 Коефіцієнти до ресурсних елементних кошторисних норм

Таблиця 3 - Коефіцієнти до ресурсних елементних кошторисних норм

Таблиця         Група 61    Норми 1-4

Додаток 1

Обов'язковий

Калькуляція витрат труда робітників та часу використання машин, механізмів і механізованого інструменту

Найменування процесу: Укладання бетонної суміші в масиви, окремі фундаменти та плиткові основи при подаванні бетонної суміші кранами в баддях, об'єм конструкції до 3 м³

 Вимірник: 1 м³ бетону в ділі

Додаток 2

Обов’язковий

Зведення витрат будівельних матеріалів, виробів та конструкцій

Додаток 7

Перелік нормативних документів,

на які є посилання в даних Методичних рекомендаціях