Наказ від 17.02.2012 № 122 Про затвердження методичних рекомендацій щодо розроблення історико-містобудівних обґрунтувань

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 17 лютого 2012 року N 122

Про затвердження методичних рекомендацій щодо розроблення історико-містобудівних обґрунтувань

У межах повноважень, визначених Положенням про Міністерство культури України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 N 388, наказую:

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо розроблення історико-містобудівних обґрунтувань (додаються).

2. Скасувати наказ Державної служби охорони культурної спадщини від 22.03.2004 N 7 "Про затвердження Порядку розроблення історико-містобудівних обґрунтувань" та наказ Державної служби з питань національної культурної спадщини від 10.01.2011 N 2 "Про внесення змін до Порядку розроблення історико-містобудівних обґрунтувань".

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра культури України - керівника апарату О. О. Губіну.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо розроблення історико-містобудівних обґрунтувань

1. Ці Методичні рекомендації розроблені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" з метою впорядкування та аргументованого вирішення питань будівництва, реконструкції будівель і споруд у межах історичних ареалів населених місць України.

2. Історико-містобудівні обґрунтування розробляються відповідно до пункту 8 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 N 318.

3. Історико-містобудівне обґрунтування - це науково-проектна документація, яка визначає наукову концепцію врахування пам'яток, об'єктів культурної спадщини, традиційного характеру середовища як містоформуючих чинників при проектуванні будівель і споруд.

4. Історико-містобудівне обґрунтування повинне визначати принципову можливість будівництва, реконструкції будівель і споруд на відповідній земельній ділянці, а також граничні параметри цих будівель і споруд.

5. Історико-містобудівне обґрунтування складається з текстової, графічної частин та висновків. Примірна форма історико-містобудівного обґрунтування додається.

6. Історико-містобудівні обґрунтування розробляються на договірних засадах науково-дослідними, науково-методичними та проектними установами і організаціями, спеціалізованими в сфері вивчення, охорони і використання культурної спадщини, які мають ліцензію на розроблення містобудівної документації та на проектування робіт з реставрації, консервації, ремонтних робіт та реабілітації пам'яток культурної спадщини.

7. Розробленню історико-містобудівних обґрунтувань повинно передувати складання історичних (історико-архітектурних) довідок установами і організаціями, зазначеними у пункті 6 цих Методичних рекомендацій.

8. Історична (історико-архітектурна) довідка на об'єкт культурної спадщини чи історичну місцевість (далі - довідка) виконується відповідно до Методичних рекомендацій щодо розроблення історичних (історико-архітектурних) довідок, затверджених наказом Міністерства культури і туризму України від 02.11.2009 N 956/0/16-09. Довідка має бути підписана автором та керівником організації, де вона була виконана. У разі необхідності довідка може бути погоджена відповідним органом охорони культурної спадщини.

9. Для розроблення історико-містобудівного обґрунтування замовник надає організації - виконавцю історико-містобудівного обґрунтування всю необхідну вихідну та дозвільну документацію, графічні матеріали, а також, у разі наявності, передпроектні пропозиції.

10. Організація-виконавець готує відповідні графічні та текстові матеріали, бере у встановленому порядку участь у їх розгляді та погодженні.

11. Розроблене історико-містобудівне обґрунтування замовник подає на погодження до Міністерства культури України або до іншого органу охорони культурної спадщини у разі делегування йому відповідних повноважень Міністерством культури України. Після отримання зазначеного погодження історико-містобудівне обґрунтування затверджується замовником у складі проектної документації.

12. Організацію розроблення та погодження історико-містобудівного обґрунтування забезпечує замовник. Він на договірних засадах може доручити збір вихідних даних і погодження історико-містобудівного обґрунтування організації-виконавцю.

13. У разі неможливості позитивного вирішення питання щодо будівництва, реконструкції будівель і споруд, організація-виконавець надає замовнику історико-містобудівне обґрунтування з аргументованим рішенням з цього питання.

14. Історико-містобудівне обґрунтування виконується у передбаченій умовами договору кількості примірників. Один примірник обґрунтування залишається в архіві організації-виконавця, один примірник залишається у архіві Міністерства культури України після розгляду питання про можливість погодження історико-містобудівного обґрунтування.

15. Історико-містобудівне обґрунтування, що виконується на стадії підготовки передпроектної (проектної) документації, чинне впродовж 5-ти років. У разі невиконання робіт протягом вказаного терміну історико-містобудівне обґрунтування коригується або розробляється нове історико-містобудівне обґрунтування у складі нової проектної документації.

16. Коригування історико-містобудівного обґрунтування, внесення змін і доповнень до нього допускається тільки зі згоди організації-розробника та авторів і має бути оформлено у вигляді окремого документа, погодженого в установленому порядку.

Примірна форма
історико-містобудівного обґрунтування

Найменування організації-розробника, її адреса, реквізити
(N ліцензії і термін її дії)

ПОГОДЖЕНО
для врахування при
розробленні проектної
документації
______________________
______________________
______________________
______________________

Посада, прізвище, ініціали, підпис
посадової особи Міністерства
культури України, яка погодила
історико-містобудівне обґрунтування

"___" ____________ 20__ р.

ІСТОРИКО-МІСТОБУДІВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ

Керівник організації-виконавця _____________ Підпис, прізвище, ініціали, печатка

ІСТОРИКО-МІСТОБУДІВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
на __________________________________
(будівництво, реконструкцію об'єкта)
в межах історичних ареалів міста (смт) _______________

Зміст
історико-містобудівного обґрунтування

1. Текстова частина

2. Графічна частина

3. Висновки історико-містобудівного обґрунтування

Текстова частина

1. Підстави для розроблення історико-містобудівного обґрунтування:

2. Характеристика місця розташування об'єкта проектування в межах населеного пункту, району, кварталу, навколишньої забудови:

- планувальна зона:

- функціональна зона:

- адміністративний район:

- розпланувальні межі:

- характер прилеглої забудови:

3. Характеристика наявної містобудівної документації:

- Генеральний план міста (смт):

- Містобудівні документи району проектування:

4. Аналіз сучасного стану території і споруд:

4.1. Характеристика існуючої забудови та використання території; площа і межі території, охопленої історико-містобудівним обґрунтуванням:

4.2. Характеристика інженерно-транспортної інфраструктури:

4.3. Орієнтовна техніко-економічна характеристика об'єкта проектування згідно з інформацією, що надається замовником:

4.4. Характеристика об'єктів культурної спадщини, зон охорони пам'яток, історичного ареалу:

- основні етапи формування розпланування і забудови:

- архітектурно-просторова композиція:

ландшафт:

розпланувальна композиція:

домінанти:

акценти:

рядова, фонова забудова:

- історично сформовані вулична мережа, парцеляція, характер забудови, розпланувальний модуль, масштаб і масштабність забудови:

- класифікація об'єктів за ступенем історико-культурної цінності:

- кількість об'єктів та пам'яток культурної спадщини, їх типи, види, категорії (повний анотований перелік):

- коротка історична та історико-архітектурна довідка про об'єкт культурної спадщини (якщо він є об'єктом проектування):

- взаєморозташування об'єктів та пам'яток культурної спадщини;

- композиційно-видовий вплив об'єктів та пам'яток культурної спадщини:

видові точки:

видові осі:

видові фронти:

зони видимості:

зони формування видів:

- наявність історично сформованих елементів ландшафту, озеленення, упорядження, малих архітектурних форм:

- визначені та затверджені межі та режими використання зон охорони пам'яток:

- визначені та затверджені межі історичних ареалів, правила охорони та використання їх:

4.5. Інформація щодо інженерно-будівельних та екологічних умов району будівництва:

4.6. Пропозиції стосовно необхідності внесення змін до науково-проектної та/чи містобудівної документації щодо розміщення об'єкта проектування та його параметрів:

Графічна частина

Висновки історико-містобудівного обґрунтування

1. Планувальні обмеження: при розробленні проектної документації необхідно забезпечити:

- збереження історично сформованого розпланування (так чи ні)

- збереження червоних ліній (так чи ні)

- збереження історично сформованої парцеляції (так чи ні)

2. Гранично допустима висота і поверховість будинку (споруди):
(від денної поверхні та в абсолютних позначках, з відповідною аргументацією).

3. Пам'яткоохоронні вимоги щодо використання перших, цокольних поверхів, підвалів, підземного простору:

4. Вимоги щодо впорядження території:

5. Відомості про історико-культурну та архітектурну цінність об'єкта:

- коротка архітектурна характеристика об'єкта:

- найменування, датування, авторство, тип, вид, категорія об'єкта культурної спадщини, номер і дата рішення про державну реєстрацію, охоронний номер
(якщо об'єкт проектування є об'єктом культурної спадщини):

6. Відомості щодо меж:

6.1. Територій пам'яток:

6.2. Зон охорони пам'яток:

- охоронних зон:

- зон регулювання забудови:

- зон охоронюваного ландшафту:

- зони охорони археологічного культурного шару:

6.3. Історичних ареалів:

6.4. Охоронюваних археологічних територій:

6.5. Заповідників:

7. Оцінка впливу об'єкта проектування на збереження традиційного характеру середовища:

- зміни розпланувальної мережі, червоних ліній, парцеляції;

- зміни характеру забудови вулиці, площі, кварталу;

- зміни композиційно-видового впливу пам'яток культурної спадщини;

- зміни силуетів і панорам;

- зміни масштабу й масштабності;

- зміни елементів ландшафту;

- зміни елементів благоустрою (упорядження), малих архітектурних форм: