Рішення від 12.03.2004 № 10 Про методику розроблення проектів планування та містобудівного розвитку транскордонних територій і транспортно-комунікаційних коридорів України

Про методику розроблення проектів планування та містобудівного розвитку транскордонних територій і транспортно-комунікаційних коридорів України

Рішення НТР від 12 березня 2004 р. № 10

Заслухавши інформацію директора Українського державного інституту проектування міст „Діпромісто” Ю.Білоконя про проект методики розроблення проектів планування та містобудівного розвитку транскордонних територій і транспортно-комунікаційних коридорів України, науково-технічна рада вирішила:

1. Схвалити в цілому проект методики розроблення проектів планування та містобудівного розвитку транскордонних територій і транспортно-комунікаційних коридорів України, розроблений інститутом „Діпромісто”.

2. Управлінню містобудівної політики (А.Економов) підготувати проект наказу Держбуду України щодо затвердження методики розроблення проектів планування та містобудівного розвитку транскордонних територій і транспортно-комунікаційних коридорів України.

3. Інституту „Діпромісто”  (Ю.Білоконь) забезпечити видання методики та її направлення управлінням містобудування та архітектури обласних державних адміністрацій, міністерству архітектури та будівельної політики Автономної Республіки Крим.

4. Інституту „Діпромісто” (Ю.Білоконь), Управлінню містобудівної політики (А.Економов) забезпечити впровадження положень методики при розробці окремих містобудівних проектів розвитку транскордонних регіонів та обгрунтування проходження транспортних коридорів.

5. Управлінню містобудівної політики (А.Економов) передбачити в плані робіт Держбуду на 2004 рік та наступні роки розроблення схеми планування території міжнародного транспортно-комунікаційного коридору № 9, спільних проектів містобудівного розвитку транскордонних регіонів Україна-Словаччина, Україна-Білорусь, Україна-Росія, а також внесення змін до спільного проекту містобудівного розвитку транскордонного регіону Україна-Польща.

6. Рекомендувати обласним та районним державним адміністраціям прискорити розроблення схем та проектів територіального планування областей, адміністративних районів, що безпосередньо прилягають до державного кордону України, з використанням методики розроблення проектів планування та містобудівного розвитку транскордонних територій і транспортно-комунікаційних коридорів України.

Голова НТР

В. Череп

*        *        *

Довідка

Україна як незалежна європейська держава об’єктивно зацікавлена брати активну участь у широкомасштабних європейських і світових інтеграційних процесах, розширювати взаємовигідне співробітництво з іншими країнами. Значна увага приділяється Україною розвитку стосунків із своїми сусідами, з якими нас об’єднують економічні, історичні, культурні, родинні та інші зв’язки, а також зацікавленість у скоординованому вирішенні спільних проблем містобудівного розвитку прикордонних територій.

Підтвердженням взаємовигідного економічного розвитку транскордонних територій держав-сусідів може слугувати досвід Європи, де таке співробітництво отримало широкий розвиток і продемонструвало свою високу економічну і соціальну ефективність.

Заходами з реалізації Генеральної схеми планування території України, затвердженими відповідною постановою Кабінету Міністрів України (від 29 серпня 2002 року № 1291), на Держбуд України, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації покладене розроблення до 2020 року спільних проектів містобудівного розвитку транскордонних регіонів України з Росією, Білоруссю, Молдовою, Польщею, Словаччиною й Угорщиною, а також розроблення схем планування територій міжнародних транспортно-комунікаційних коридорів та зон їх впливу.

На сьогодні Держбудом на основі укладених двосторонніх міжурядових угод про міжрегіональне співробітництво вже завершено спільний проект транскордонного регіону Україна-Польща, започатковані аналогічні проекти з Білоруссю та Словаччиною, з поточного року планується почати розроблення спільного проекту транскордонного регіону Україна-Росія, а також схеми планування території міжнародного транспортно-комунікаційного коридору № 9 і зони його впливу.

Для забезпечення відповідності зазначених містобудівних проектів рівню сучасних європейських вимог українським державним інститутом проектування міст “Діпромісто” на замовлення Держбуду України була підготовлена методика розроблення проектів планування та містобудівного розвитку транскордонних територій і транспортно-комунікаційних коридорів України.

У методиці врахований вітчизняний досвід розроблення спільного містобудівного проекту транскордонного регіону Україна-Польща, а також основні принципи створення і функціонування національної мережі міжнародних коридорів в Україні на період до 2015 року і включення її в міжнародну транспортну систему, визначені Концепцією та Програмою створення і функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів (затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 04 серпня 1997 року та від 20 березня 1998 року).

У роботі на основі аналізу зарубіжного та вітчизняного досвіду проектування транскордонних регіонів та міжнародних транспортних коридорів:

1. Проведено визначення просторових меж транскордонних регіонів  і їх загальні характеристики.

Транскордонна зона України являє собою територію по обидві сторони державного кордону завдовжки близько 4,5 тис. км. Ця зона розподіляється на низку транскордонних регіонів різної величини і значення, які запропоновано включити до двох груп.

Перша група включає чотири регіони, які прилягають до західного і південного кордонів України і є спільними з країнами Східної Європи. Політика розвитку цих країн орієнтована винятково на європейську інтеграцію (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія).

До другої групи належать три регіони: два північно-східні (з Росією та Білоруссю) та один південний (з Молдовою). 

Країни другої групи - колишні союзні республіки, статус кордонів яких (у недалекому минулому - внутрішньодержавний (адміністративний)) має суттєві відмінності від статусу кордонів країн першої групи. Зазначені відмінності ще частково збереглися і виявляються в сучасних умовах.

У роботі виявлено структурні особливості кожного з семи транскордонних регіонів.

2. Визначено основні функції прикордонної смуги - зони найбільш тісних прикордонних контактів. Це - комунікаційна функція (здійснення соціально-економічних та культурно-інформаційних міжнародних зв’язків), виробнича функція (раціональне використання місцевих ресурсів та господарських переваг завдяки сусідству з виробничими комплексами країн), соціальна функція (взаємопов’язане співробітництво прикордонних регіонів у галузі культурно-побутового та рекреаційного обслуговування місцевого населення і туристів) та ін.

3. Виявлено рівні планування транскордонних територій, для кожного з яких визначені мета і завдання проектування.

У роботі виділяються наступні територіальні рівні послідовної планувальної деталізації:

- транскордонна зона України (концептуальний рівень). На цьому рівні визначаються просторові аспекти зовнішньої політики й економіки країни, з’ясовується необхідність розроблення національних галузевих програм (соціальних, екологічних, розвитку прикордонної інфраструктури тощо);

- транскордонні регіони і субрегіони, що включають дві і більше областей України і суміжної країни (країн). Тут на основі укладених дво- чи багатосторонніх угод між відповідними органами територіального управління забезпечується здійснення соціально-економічних досліджень, комплексних проектно-планувальних робіт, галузевих програм, визначаються першочергові об’єкти проектування на наступних стадіях;

- біполярні транскордонні коридори, які включають групи адміністративних районів України та відповідні територіальні одиниці суміжних країн. На цьому рівні визначається ступінь функціональної та структурно-планувальної єдності зон впливу парних міст, розробляються пропозиції з розвитку й облаштування між ними транспортного коридору, скоординованого розвитку груп адміністративних районів, проектування нових прикордонних пунктів переходу та ін.;

- комплекси обслуговування прикордонних пунктів пропуску (детальне планування). Тут визначається територіальна організація пропуску залізничного  й автомобільного транспорту, пішохідних потоків, комплексів обслуговування.

4. Визначено роль та функції біполярних центрів транскордонних регіонів.

Біполярні райони, що є основними структурними елементами транскордонних регіонів, формуються на головних напрямках міжнародних зв’язків у вигляді пари відносно близько розташованих міст (не більше 100 км) по обидві сторони державного кордону. Специфіка біполярних міст, розташованих у різних державах, полягає у більш суттєвих функціональних відмінностях, ніж у парних містах однієї держави. Тому компенсаційний принцип у біполярних агломераціях може бути використаний більш ефективно завдяки можливостям створення загальної виробничої бази, більш розвинутої системи місць докладання праці, центрів обслуговування тощо.

5. Проведено аналіз міжнародних транспортних коридорів, що пролягають через територію України.

Проходження територією України мережі міжнародних транспортних коридорів, що є найважливішими складовими елементами опорного каркасу території Європи, - це визначальний фактор економічного розвитку регіонів країни, який також безпосередньо впливатиме на посилення зв’язків регіональних промислових, культурно-історичних, рекреаційних центрів з основними вузлами економічного і політичного життя континенту.

Для забезпечення належного входження України до міжнародної системи транспортних коридорів необхідним є створення в державі п’яти нових напрямків транспортних коридорів, автомагістралі яких охоплюватимуть 22 області, а сумарна їх довжина складе 3591 км.

Передбачається створення наступних магістральних автомобільних доріг у нових напрямках:

- західний кордон України (Косини) - Київ (“Захід”);

-  Вінниця - кордон Росії (“Південь”);

- кордон Росії - Одеса (“Росія”);

- Ягодин - Керч (“Кавказ”);

- Краківець - Підгайці (“Галичина”).

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.1997 року № 821 ці напрямки віднесено до наступних транспортних коридорів:

- критський № 3 (Краківець - Львів - Тернопіль Хмельницький - Вінниця - Київ);

- критський № 5 (Косини - Івано-Франківськ-Тернопіль - Підгайці);

- “Європа - Азія” (Косини - Івано-Франківськ - Тернопіль - Кіровоград - Донецьк - Ізварине) ;

- “Балтійське море - Чорне море” (Ягодин - Ковель - Луцьк - Хмельницький - Балта - Одеса );

- “Євразійський” (Керч);

- “Північ - Південь” (Харків - Полтава -Кременчук -Кіровоград - Одеса).

Зазначені напрямки доріг у найбільшій мірі відповідають умовам входження дорожньої мережі України в загальноєвропейську транспортну мережу і збігаються з транспортними коридорами, визначеними Європейською транспортною комісією.

6. Розроблено зміст містобудівного аналізу умов створення та підготовки пропозицій щодо розвитку транспортно-комунікаційних коридорів.

На основі комплексного містобудівного аналізу визначаються межі коридору (смуги завширшки, як правило, 150-200 км, що включає технологічну, інфраструктурну та функціональну зони), проводиться оцінка стимулюючих і обмежуючих факторів перспективного освоєння території впливу коридору та населених пунктів у межах такої території, розробляється функціонально-планувальне зонування коридору, визначається оптимальний маршрут проходження траси, розробляються пропозиції щодо необхідності реконструкції існуючої мережі доріг, розвитку виробництв, об’єктів курортно-рекреаційного господарства, об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, а також пропозиції щодо охорони природного середовища, історико-архітектурних і культурних пам’яток, рекультивації територій та ін.

Результатом даної роботи є не тільки створення науково-методичної бази для розроблення нових для України містобудівних проектів, а й подальше вдосконалення нормативної бази містобудівної діяльності, наближення її до норм і стандартів Європейського Союзу.

У практичному плані результати роботи можуть бути корисні:

· місцевим органам самоврядування прикордонних областей, адміністративних районів і міст для організації двостороннього соціально-економічного та містобудівного співробітництва;

· міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади для підготовки і реалізації відомчих цільових програм (соціальних, економічних, екологічних, культурологічних та ін.) на транскордонних територіях;

· органам управління в сфері містобудування для ініціювання різних програм співпраці в межах територій транскордонних регіонів;

· науково-дослідним та проектним організаціям для розробки відповідних містобудівних проектів.

Роботу розглянуто на засіданні секції містобудування НТР Держбуду України (протокол № 1 від 03 лютого 2004 року).

Начальник Управління

містобудівної політики                                                   

А. Економов