ДСТУ EN 367-2001 Одяг захисний. Захист від нагрівання та полум’я. Метод визначання теплопровідності матеріалів, підданих впливові полум’я (EN 367:1992, IDT)

Даний документ доступний безкоштовно зареєстрованим користувачам.

У Вас є питання стосовно документа? Ми раді на них відповісти!Перелік безкоштовних документівПомітили помилку в документі або на сайті? Будь ласка, напишіть нам про це!Залишити заявку на документ

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ОДЯГ ЗАХИСНИЙ
Захист від нагрівання та полум’я
Метод визначання теплопровідності матеріалів, підданих впливові полум’я

(EN 367:1992, IDT)
ДСТУ EN 367-2001

 

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2003

ПЕРЕДМОВА

1 ВНЕСЕНО Українським державним науково-виробничим центром стандартизації, метрології і сертифікації (УкрЦСМ)

2 НАДАНО ЧИННОСТІ наказом Держстандарту України від 12 березня 2002 р. № 145 з 2003-07-01

3 Стандарт відповідає EN 367:1992 Protective clothing - Protection against heat and fire - Method of determining heat transmission on exposure to flame (Одяг захисний. Захист від нагрівання та полум’я. Метод визначання теплопровідності матеріалів, підданих впливові полум’я).

Стандарт видано з дозволу CEN

Ступінь відповідності - ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (en)

4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

5 ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: М. Мухаровський, В. Ример, Н. Попова, Н. Ховрина, Є. Кучма, І. Глюза

ЗМІСТ

Національний вступ

Вступ

1 Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Терміни та визначення понять

3.1 Випробний зразок

3.2 Щільність теплового потоку

3.3 Індекс теплопередачі (полум’я)

4 Суть методу

5 Апаратура

5.1 Газовий пальник

5.2 Мідний дисковий калориметр

5.3 Пристрій для заправки зразка

5.4 Пластина для встановлення калориметра

5.5 Штатив

5.6 Реєструвальний пристрій

5.7 Шаблон

6 Запобіжні заходи

7 Відбір зразків

7.1 Розміри зразка

7.2 Число зразків

8 Атмосферні умови під час кондиціювання та випробовування

8.1 Атмосферні умови під час кондиціювання

8.2 Атмосферні умови під час випробовування

9 Процедура випробовування

9.1 Готування та калібрування

9.2 Заправка випробного зразка

9.3 Проведення випробовування зразків

10 Звіт про випробовування

Додаток А Матеріали, що використовуються, та апаратура

Додаток В Таблиця залежності електрорушійної сили термопари від температури для термопари типу Т (мідь/мідно-нікелевий (константан)

Додаток С Форма протоколу випробовування

Додаток D Значимість випробовування теплопередачі

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є ідентичний переклад EN 367:1992 Protective clothing - Protection against heat and fire - Method of determining heat transmission on exposure to flame (Одяг захисний. Захист від нагрівання та полум’я. Метод визначання теплопровідності матеріалів, підданих впливові полум’я).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, - ТК 135 «Безпека промислової продукції та засоби індивідуального захисту працюючих».

Додатки з позначенням «обов’язковий» є невід’ємною частиною цього стандарту, додатки з позначенням «довідковий» - наведено тільки для інформації.

Переклад структури стандарту не змінив і в нього не внесено технічних змін.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— вилучено попередній довідковий матеріал;

— слова «цей європейський стандарт» замінено на «цей стандарт»;

— для зручності користувача долучено структурний елемент «Зміст»;

— структурні елементи цього стандарту: «Обкладинку», «Передмову», «Зміст», «Національний вступ» - оформлено відповідно до вимог державної системи стандартизації України;

— до розділу 5 долучено «Національну примітку», яку в тексті виділено рамкою;

— до розділу 2 «Нормативні посилання» внесено «Національне пояснення» щодо перекладу назв стандартів українською мовою, яке в тексті виділено рамкою;

— англійські терміни та назви переведено відповідно до термінології, прийнятої в Україні.

На цей час чинні ISO 139:1973 та ІЕС 60584-1:1995, які не прийняті як державні.

Копію документів, на які є посилання у цьому стандарті, можна отримати в Національному фонді нормативних документів.

ВСТУП

Цей метод розроблено на основі методу ASTM, який базується на методі (Du Pont) визначання теплового захисного індексу (ТЗІ). Він значно відрізняється від попередніх версій, що підтверджують міжлабораторні випробовування, виконані відповідно до ISO/TC94/SC 13/WG 2. Теплопровідність одягу в значній мірі залежить від її товщини, включаючи повітряні зазори між різними шарами. Повітряні зазори можуть значно варіюватися залежно від одягу. Цей метод оцінює матеріали після випробовування у стандартних умовах.

В попередні варіанти цього методу випробовування були внесені наступні важливі зміни:

a) Повітряний зазор між поверхнею випробного зразка калориметром було усунуто. Це було обґрунтовано тим, щоб збільшити кількість зареєстрованих значень і зменшити перекручення результатів випробовування деяких матеріалів.

b) Розмір зразка було збільшено та визначено масу пластини для заправки зразка. Пластини для заправки зразка використовуються для фіксації зразка так, щоб він був закріплений під певним тиском і його деформація була обмежена.

c) Метод визначання теплопередачі був спрощений і було введено новий термін - індекс теплопередачі (ІТП), щоб уникнути непорозуміння з застосуванням тепловим захисним індексом (ТЗІ), або інших термінів, які використовували в попередніх варіантах цього методу випробовування. Вказана зміна полегшує проведення випробовування та зменшує ймовірність математичних помилок під час обчислення результатів. Індекс теплопередачі дозволяє оцінити матеріали і визначити для випробного зразка точний час захисту за умов його використання.

d) Інші види заправки зразків, що їх випробовують, які використовують фіксатори або штирки, були відхилені на основі міжлабораторних випробовувань через практичні труднощі, які збільшували варіабельність міжлабораторних результатів випробовувань.

e) Вся термінологія, яка передбачала, що згідно з методом випробовування вимірюється час захисту випробним матеріалом, була усунута. Захисні властивості за фактичних умов використання матеріалу значно відрізняються, залежно від фактичного джерела полум’я та товщини одягу, включаючи повітряні проміжні зазори в області, що піддавалася впливу.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ОДЯГ ЗАХИСНИЙ
Захист від нагрівання та полум’я
Метод визначання теплопровідності матеріалів, підданих впливові полум’я

ОДЕЖДА ЗАЩИТНАЯ
Защита от нагрева и огня
Метод определения теплопроводности материалов, подверженных воздействию пламени

PROTECTIVE CLOTHING
Protection against heat and fire
Method of determining heat transmission on exposure to flame

Чинний від 2003-07-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт встановлює метод випробовувань для порівняння теплопередачі через матеріали або пакети матеріалів, що використовуються в захисному одязі. Матеріали оцінюють шляхом обчислення індексу теплопередачі, який є Індексом відносного захисту за певних умов випробовувань. Індекс теплопередачі не повинен використовуватися для оцінки часу захисту матеріалами за фактичних умов використання.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті наведено датовані або недатовані посилання на інші публікації, що цитуються у відповідних місцях тексту, та перераховані нижче. У разі датованих посилань пізніші зміни чи перегляд будь-якої з цих публікацій стосуються цього стандарту тільки в тому випадку, якщо їх введено разом з замінами чи переглядом. Для недатованих посилань дійсні саме останні видання публікації.

ISO 139 Textiles - Standard atmosphere for conditioning and testing

IEG 584-1 Thermocouples - Part 1: Reference tables

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 139 Текстиль. Стандартні атмосферні умови для проведення випробовування

ІЕС 584-1 Термопари. Частина 1. Довідкові таблиці

На цей час чинні ISO 139:1973, ІЕС 60584-1:1995.

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті застосовані такі терміни та визначення.

3.1 випробний зразок (test specimen)

Всі шари тканин або інших матеріалів, розташованих послідовно, як і під час практичного використовування, зокрема предмети натільної білизни.

3.2 щільність теплового потоку (incident heat flux density)

Інтенсивність теплового потоку, що впливає на лицьову сторону випробного зразка, виражена в кВт/м2.

3.3 Індекс теплопередачі (полум’я) (heat transfer index (flame))

Ціле число, визначене як середній час підвищення температури на (24,0 ± 0,2) °С. У разі випробовування цим методом використовують мідний диск масою (18,00 ± 0,05) г і початкову температуру (25 ± 5) °С.

Повна версія документа доступна БЕЗКОШТОВНО авторизованим користувачам.

Увійти в Особистий кабінет Детальніше про тарифи

БУДСТАНДАРТ Online