Директива 2004/37/ЄC від 29.04.2004 Про захист працівників від ризиків, пов’язаних з ураженням канцерогенами або мутагенами на роботі (шоста окрема Директива у значенні статті 16(1) Директиви Ради 89/391/ЄЕС)

ДИРЕКТИВА 2004/37/ЄC ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ

від 29 квітня 2004 року

про захист працівників від ризиків, пов’язаних з ураженням канцерогенами або мутагенами на роботі

(шоста окрема Директива у значенні статті 16(1) Директиви Ради 89/391/ЄЕС)

(Кодифікована версія)

(Текст стосується ЄЕП)

 

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, і зокрема статтю 137(2),

Беручи до уваги пропозицію Комісії,

Беручи до уваги висновок Європейського економіко-соціального комітету ([1]),

Проконсультувавшись з Комітетом з питань регіонів,

Діючи згідно з порядком, встановленим у статті 251 Договору([2]),

Оскільки:

(1) Директива Ради 90/394/ЄEC від 28 червня 1990 року з захисту працівників від ризиків, пов’язаних ураженням канцерогенами та мутагенами на роботі (Шоста окрема Директива у значенні статті 16(1) Директиви 89/391/ЄЕС)([3]) була значно змінена декілька разів ([4]). Тому, задля чіткості та раціональності зазначена Директива має бути кодифікована.

(2) Відповідність до мінімуму вимог, розробленого для гарантування кращого рівня здоров’я та безпеки щодо захисту працівників від ризиків, пов’язаних з ураженням канцерогенами або мутагенами на роботі, є суттєвою для забезпечення здоров’я та безпеки працівників, і також спрямована на забезпечення рівня мінімального захисту для всіх працівників у Співтоваристві.

3) Ця Директива є окремою Директивою у значенні статті 16(1) Директиви Ради 89/391/ЄEC від 12 червня 1989 року про впровадження заходів для сприяння покращенню безпеки та здоров’я працівників на роботі ([5]). Тому, положення цієї Директиви повною мірою можуть застосовуватися до ураження працівників канцерогенами або мутагенами без порушення точніших та конкретніших положень, що містяться у цій Директиві.

(4) Належний рівень захисту від ризиків, пов’язаних з канцерогенами та мутагенами, має бути встановлений для Співтовариства в цілому, і цей рівень захисту має встановлюватися не у формі детальних предписуючих вимог, а у вигляді системи загальних принципів для надання можливості державам-членам послідовно застосовувати мінімальні вимоги.

(5) Мутагени зародкових клітин – це речовини, які можуть спричинити постійні зміни в кількості або структурі генетичного матеріалу клітини, і як наслідок, зміни у фенотипній характеристиці цієї клітини, які можуть передаватися похідним дочірнім клітинам.

(6) Існує ймовірність того, що через механізм їх дії, мутагени зародкових клітин матимуть канцерогенний ефект.

(7) Додаток VI до Директиви Ради 67/548/ЄEC від 27 червня 1967 року про узгодження законів, підзаконних нормативно-правових актів та адміністративних положень, що стосуються класифікації, пакування та маркування небезпечних речовин ([6]), містить класифікаційні критерії та процедури маркування стосовно кожної речовини.

(8) Директива 1999/45/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 31 травня 1999 року про узгодження законів, підзаконних нормативно-правових актів та адміністративних положень держав-членів, що стосується класифікації, пакування та маркування небезпечних препаратів ([7]) містить деталі класифікаційних критеріїв та процедури маркування стосовно таких препаратів.

9) У всіх випадках на роботі працівники мають бути захищені від препаратів, що містять один або більше канцерогенів або мутагенів, та від канцерогенних або мутагенних сполук, які виникають в процесі роботи.

(10) Стосовно деяких реактивів необхідно брати до уваги всі шляхи поглинання, включаючи можливість проникнення через шкіру, для того щоб забезпечити найвищий можливий рівень захисту.

(11) Хоча сучасні наукові знання не дозволяють встановити рівень, нижче якого ризик для здоров’я зникає, незважаючи на це, зменшення ураження канцерогенами або мутагенами знизить цей ризик.

(12) З метою сприяння зниженню цих ризиків повинні бути встановлені гранично допустимі норми та інші безпосередньо пов’язані з цим положення для всіх тих канцерогенів або мутагенів, наявна інформація щодо яких, включаючи наукові та технічні дані, робить це можливим.

(13) Гранично допустимі норми професійного ураження мають вважатися важливою частиною загальних заходів захисту працівників. Такі гранично допустимі норми повинні переглядатися будь-коли, якщо це стає необхідно у світлі новіших наукових даних.

(14) При захисті здоров’я працівників повинен застосовуватися принцип попередження.

(15) Для захисту здоров’я та безпеки працівників, які зазнають впливу канцерогенів або мутагенів, повинні бути вжиті профілактичні заходи.

(16) Ця Директива встановлює практичний аспект реалізації соціального виміру внутрішнього ринку.

(17) Згідно з Рішенням Ради 74/325/ЄЕС ([8]), Комісія провела консультації з Дорадчим Комітетом з питань здоров’я та безпеки на роботі з наміром скласти пропозиції до Директив, що увійшли до складу цієї Директиви.

(18) Ця Директива не порушує зобов‘язання держав-членів щодо часових обмежень для внесення (транспонування) в національне законодавство, встановлених в Частині B Додатку IV,

---

[1] ОВ C 368, 20.12.1999 року, С. 18.

[2] Висновок Європейського Парламенту від 2 вересня 2003 року (ще не опублікований в Офіційному вісник у) та Рішення Ради від 30 березня 2004 року .

[3] ОВ L 196, 26.7.1990 року, С.1. Директива із останніми змінами, внесеними Директивою 1999 року/38/ЄС (ОВ L 138, 1.6.1999 року, С. 66).

[4] Див. Додаток IV, Частина A.

[5] ОВ L 183, 29.6.1989, С. 1. Директива із змінами, внесеними Регламентом (EC) № 1882/2003 року Європейського Парламенту і Ради (ОВ L 284, 31.10.2003 року, С. 1).

[6] ОВ 196, 16.8.1967, С. 1. Директива із останніми змінами, внесеними Регламентом (EC) № 807/2003 року (ОВ L 122, 16.5.2003 року, С. 36)

[7] ОВ L 200, 30.7.1999 року, С. 1. Директива із останніми змінами, внесеними Регламентом (EC) № 1882/2003 року (ОВ L 284, 31.10.2003, С.1).

[8] ОВ L 185, 9.7.1974, С.15. Рішення, анульоване Рішенням Ради від 22 липня 2003 року (ОВ C 218, 13.9.2003 року, С. 1).

[9] Директива Ради 83/477/ЄEC від 19 вересня 1983 щодо захисту працівників від ризиків, стосовно ураження дією азбесту на роботі (друга окрема Директива в значенні (в рамках значення) статті 8 Директиви 80/1107/ЄЕС) (ОВ L 263, 24.9.1983, С. 25). Директива із останніми змінами, внесеними Директивою 2003 року/18/ЄСЄвропейського Парламенту і Ради (ОВ L 97, 15.4.2003 року, С. 48).

[10] Список деяких твердих порід дерева подається в Томі 62 Монографій з Оцінки Канцерогенних ризиків для Людини «Дерев’яний пил та формальдегіди», опублікованих міжнародним агентством дослідження раку, Ліон, 1995 р.

УХВАЛИЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

РОЗДІЛ I

 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1

Мета

1. Ця Директива має за мету захист працівників від ризику для їх здоров’я та безпеки, включаючи запобігання таким ризикам, що виникають або можуть виникнути при зазнані впливу канцерогенів або мутагенів на роботі (ураженні канцерогенами або мутагенами).

Вона (Директива) встановлює конкретний мінімум вимог в даній сфері, включаючи гранично допустимі норми.

2. Ця Директива не застосовується до працівників, які зазнають впливу тільки радіації, що передбачається Договором про заснування Європейського Співтовариства з Атомної Енергетики.

3. Директива 89/391/ЄЕС застосовуватиметься в повній мірі до всієї сфери, згаданої у пункті 1, без порушення вужчих та конкретніших положень, які містяться у цій Директиві.

4. Стосовно азбесту, що розглядається Директивою 83/477/ЄЕС ([9]), положення цієї Директиви застосовуватимуться будь-коли, якщо вони більш сприятливі для здоров’я та безпеки на роботі.

 Стаття 2

Визначення

Для цілей цієї Директиви,

(a) «канцероген» означає:

(i) речовину, що відповідає критеріям класифікації категорії 1 або 2 канцерогенів, встановленим у Додатку VI Директиви 67/548/ЄЕС;

(ii) препарат, що складається з однієї або більше речовин, згаданих у пункті (i), де концентрація однієї або більше окремих речовин відповідає вимогам до гранично допустимих норм концентрації для класифікації препарату як такого, що належить до категорії 1 або 2, як встановлено або:

- у Додатку I Директиви 67/548/ЄЕС, або

- у Частині B Додатку II Директиви 1999/45/ЄС, де речовина або речовини не згадуються у Додатку I Директиви 67/548/ЄЕС або згадуються в ньому без зазначення гранично допустимих норм концентрації;

(iii) речовину, препарат або процес, згадані у Додатку І до цієї Директиви, а також речовину або препарат, що виходять у процесі, згаданому в цьому Додатку;

(b) «мутаген» означає:

(i) речовину, яка відповідає критеріям класифікації категорії 1 або 2 мутагенів, встановленим у Додатку VI Директиви 67/548/ЄЕС;

(ii) препарат, що складається з однієї або більше речовин, згаданих в пункті (i), де концентрація однієї або більше окремих речовин відповідає вимогам до гранично допустимих норм концентрації для класифікації препарату, як мутагену категорії 1 або 2, встановлених або в:

– Додатку I до Директиви 67/548/ЄЕС, або

– в Частині B Додатку II до Директиви 1999/45/ЄС, де речовина або речовини не згадуються у Додатку I до Директиви 67/548/ЄЕС або згадуються в ньому без вказування гранично допустимих норм концентрації;

(c) «гранично допустима норма» означає, якщо не зазначено інакше, межу середньозваженої концентрації «канцерогену або мутагену» у повітрі в межах зони вдихання робітника при концентруванні, по відношенню до відповідного визначеного періоду , встановленого у Додатку III до цієї Директиви.

Стаття 3

Сфера дії – визначення та оцінка ризиків

1. Ця Директива застосовується до видів діяльності, в яких працівники зазнають або виникає вірогідність того, що вони зазнаватимуть впливу канцерогенів або мутагенів внаслідок їх роботи.

2. У випадку будь-якого виду діяльності, який може включати ризик піддавання впливу канцерогенів або мутагенів (ураження канцерогенами або мутагенами), мають бути визначені характер, ступінь та тривалість ураження працівників їх дією для того, щоб уможливити оцінку будь-якого ризику для здоров’я або безпеки працівників та встановити заходи, що мають бути вжиті.

Оцінка має регулярно оновлюватися, а також у будь-якому випадку, коли виникнуть будь-які зміни умов, які можуть вплинути на ураження робітників дією канцерогенів або мутагенів.

Роботодавець має повідомляти відповідальним органам за їх запитом інформацію, що використовується для проведення оцінки.

3. При оцінюванні ризику, повинні враховуватися всі інші шляхи ураження дією небезпечних речовин, такі як поглинання шкірою та/ або проникнення через шкіру.

4. Коли проведено оцінку ризику, роботодавці мають приділити особливу увагу будь-яким впливам на здоров’я або безпеку працівників щодо кожного конкретного ризику та мають, між іншим, враховувати бажаність невикористання таких працівників на ділянках, де вони можуть контактувати з канцерогенами або мутагенами.

РОЗДІЛ II

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ РОБОТОДАВЦІВ

Стаття 4

Зменшення та заміна

1. Роботодавець має зменшити використання канцерогенів або мутагенів на робочому місці, зокрема замінюючи їх, де тільки є технічна можливість, речовиною, препаратом або процесом, які в умовах їх використання, не становлять небезпеки або є менш небезпечними для здоров’я або безпеки працівників, залежно від обставин.

2. Роботодавець повинен на запит подавати результати своїх досліджень відповідним органам.

Стаття 5

Запобігання та зменшення ризику ураження дією шкідливих речовин

1. Якщо результати оцінки, що згадуються у статті 3(2), виявляють ризик для здоров’я або безпеки робітників, треба запобігти ураженню робітників дією небезпечних речовин.

2. Якщо немає технічної можливості замінити канцероген або мутаген на речовину, препарат або процес, який в умовах його використання, не становить небезпеки або є менш небезпечним для здоров’я або безпеки, роботодавець має забезпечити, щоб канцероген або мутаген, якщо це технічно можливо, виготовлявся та застосовувався у закритій системі.

3. Якщо закрита система не є технічно можливою, роботодавець має забезпечити, щоб рівень ураження для працівників був скорочений до максимально низького рівня, який дозволяють технічні можливості.

4. При ураженні дією шкідливих речовин не повинні перевищуватися гранично допустимі норми канцерогену, як встановлено у Додатку III.

5. Усюди при використанні канцерогену або мутагену, роботодавець повинен застосовувати всі такі заходи:

(a) обмеження кількості канцерогену або мутагену на робочому місці;

(b) підтримання на якомога нижчому рівні кількості працівників, які зазнають або можуть зазнати їх впливу;

(c) розробка виробничих процесів та заходів інженерного контролю таким чином, щоб запобігти або мінімізувати викид канцерогенів або мутагенів на робочому місці;

(d) видалення канцерогенів або мутагенів в джерелі їх виникнення, через локальну систему видалення або загальну вентиляцію, при чому всі такі методи мають бути відповідними та сумісними з потребою захисту громадського здоров‘я та довкілля;

(e) використання існуючих відповідних процедур для визначення рівня канцерогенів або мутагенів, зокрема для раннього виявлення аномальної дії речовин в результаті непередбачених випадків або аварій;

(f) застосування прийнятних робочих процедур та методів;

(g) заходи колективного захисту, та/або, де ризику не можна запобігти іншими засобами, заходи індивідуального захисту;

(h) гігієнічні заходи, зокрема регулярне миття підлоги, стін та інших поверхонь;

(i) інформування працівників;

(j) маркування (позначення) ділянок ризику та використання відповідних знаків попередження та безпеки, включаючи знаки «не палити» в місцях, де працівники зазнають або можуть зазнати впливу канцерогенів або мутагенів;

(k) складання планів дії по подоланню аварійних ситуаціях, які можуть призвести до надзвичайно високого ризику;

(l) засоби для безпечного зберігання, поводження та транспортування, зокрема із використанням запечатаних контейнерів з чітким та помітним маркуванням;

(m) засоби для безпечного збирання, зберігання та знищення (утилізації) відходів працівниками, включаючи використання запечатаних контейнерів з чітким та помітним маркуванням.

Стаття 6

Інформування компетентних органів

Якщо результати оцінки, що згадуються у статті 3(2), виявляють ризик для здоров’я або безпеки працівників, роботодавці повинні, на запит, надавати компетентному органу відповідну інформацію про:

(a) виконувані види діяльності та промислові процеси, включаючи причини, з яких застосовуються канцерогени або мутагени;

(b) кількості речовин або препаратів, які виготовляються або використовуються, що містять канцерогени або мутагени;

(c) кількість працівників, що зазнають впливу цих речовин;

(d) вжиття запобіжних заходів;

(e) тип захисного устаткування, що використовується;

(f) характер та ступінь ризику;

(g) випадки заміни.

Стаття 7

Непередбачене ураження

1. У разі надзвичайних подій або аварій, які можуть призвести до надзвичайного ризику для працівників, роботодавець повинен повідомити про це працівників.

2. Доки ситуацію не нормалізовано та доки причини аномального ураження не будуть ліквідовані:

(a) тільки працівники, чия присутність вкрай необхідна для проведення ремонтних та інших необхідних робіт, повинні допускатися до роботи в місці аварії;

(b) працівники, задіяні в таких роботах, повинні бути забезпечені захисним одягом та індивідуальним респіраторним захисним устаткуванням, які вони мають носити; ураження не має бути постійним, та повинно зводитися до гранично мінімального часу, необхідного для кожного працівника;

(c) незахищені працівники не повинні допускатися до роботи на аварійній ділянці.

Стаття 8

Передбачуване ураження

1. Для певних видів діяльності, таких як планові ремонтні роботи, стосовно яких є передбачуваним існування потенціалу значного збільшення ураження для працівників, та стосовно яких весь діапазон подальших технічних запобіжних заходів для обмеження ураження працівників дією шкідливих речовин вже був вичерпаний, роботодавець повинен, після проведення консультації з працівниками та їх представниками на підприємстві або в установі, без порушення відповідальності роботодавця, визначити заходи, необхідні для зведення до мінімуму тривалості ураження працівників дією шкідливих речовин, та забезпечення захисту працівників, поки вони задіяні в таких видах робіт.

Згідно з першим підпунктом, задіяні в цих роботах працівники повинні бути забезпечені захисним одягом та індивідуальним респіраторним захисним устаткуванням, які вони повинні носити, доки триває аномальне ураження; ураження не має бути постійним та має бути зводитися до гранично мінімального часу, необхідного для кожного працівника.

2. Відповідні заходи повинні вживатися для забезпечення того, щоб ділянки, в яких здійснюються види робіт, згадані у першому підпункті пункту 1, були чітко розмежовані та позначені, або щоб не уповноважені особи якимось іншим чином не допускалися на такі ділянки.

Стаття 9

Доступ до ділянок підвищеного ризику

Роботодавці мають вжити відповідних заходів для забезпечення того, щоб до ділянок, де ведуться роботи, стосовно яких результати оцінки, згадані у статті 3(2), виявляють ризик для безпеки або здоров’я працівників, мали доступ тільки ті працівники, які з причин своєї роботи або обов’язків, зобов’язані туди входити.

Стаття 10

Гігієна та індивідуальний захист

1. Роботодавці зобов’язані, у випадку всіх видів робіт, для яких існує ризик забруднення канцерогенами або мутагенами, вжити належні заходи для забезпечення того, щоб:

(a) працівники не вживали їжу, напої або не палили на тих робочих ділянках, де існує ризик забруднення канцерогенами або мутагенами;

(b) працівники отримують відповідний захисний одяг або інший необхідний спеціальний одяг;

(c) забезпечені окремі місця для зберігання робочого або захисного одягу та вуличного одягу;

(d) працівники забезпечені необхідними та відповідними місцями для туалету та миття;

(e) захисне устаткування належним чином зберігається у відведеному місці, і воно перевіряється та чиститься, якщо можливо, перед, і, обов’язково, після кожного використання;

(f) несправне устаткування ремонтується або замінюється перед подальшим використанням.

2. З працівників не можна стягувати платню за заходи, викладені у пункті 1.

Стаття 11

Інформування та навчання працівників

1. Роботодавець має вжити належних заходів для забезпечення того, щоб працівники та/ або представники працівників на підприємстві або в установі одержували достатнє та відповідне навчання, на основі всієї доступної інформації, зокрема у формі інформації та інструкцій, щодо:

(a) потенціальних ризиків для здоров’я, включаючи додаткові ризики, що виникають з причини споживання тютюну;

(b) запобіжні заходи, що мають бути вжиті для запобігання ризику ураження дією шкідливих речовин;

(c) гігієнічні вимоги;

(d) носіння та використання захисного устаткування та одягу;

(e) заходи, що мають вживати працівники, включаючи рятувальників, у випадку аварій та для запобігання аваріям.

Навчання повинно:

- адаптуватися з урахуванням нових або змінених ризиків, та

- періодично повторюватися, якщо необхідно.

2. Роботодавці повинні інформувати працівників про прилади та відповідні контейнери, що містять канцерогени або мутагени, та забезпечувати, щоб всі контейнери, пакунки та конструкції, що містять канцерогени або мутагени, були марковані чітко та належним чином, та мали добре помітні попереджувальні знаки та знаки небезпеки.

Стаття 12

Інформація для працівників

Відповідні заходи мають бути вжиті для забезпечення того, щоб:

(a) працівники та/або будь-які представники працівників на підприємстві або в установі могли перевірити, що ця Директива впроваджується, або прийняти участь в її впровадженні, зокрема, стосовно:

(i) наслідків для безпеки та здоров’я працівників вибору, носіння та використання захисного одягу та устаткування, без порушення відповідальності роботодавця за визначення ефективності захисного одягу та устаткування (обладнання);

(ii) заходів, що визначаються роботодавцем, які згадані у першому підпункті статті 8(1), без порушення відповідальності роботодавця за визначення таких заходів;

(b) працівників та/ або будь-яких представників працівників на підприємстві або в установі інформували якнайшвидше про аномальні ураження, включаючи згадані у статті 8, про їх причини) та заходи, що мають бути вжиті для виправлення ситуації;

(c) роботодавці мали актуальний список працівників, задіяних у видах робіт, стосовно яких результати оцінки, що згадуються у статті 3(2), виявляють ризик для здоров’я або безпеки працівників, зазначаючи шкідливу дії, якої вони зазнали, в разі доступності такої інформації;

(d) лікар або компетентний орган, а також всі інші особи, відповідальні за здоров’я та безпеку на роботі, мали доступ до списку, згаданого в пункті (c);

(e) кожен працівник мав доступ до включеної у список інформації, яка стосується його особисто;

(f) працівники та/ або будь-які представники працівників на підприємстві або в установі мали доступ до анонімної колективної інформації.

Стаття 13

Консультації та участь працівників

Консультації та участь працівників та їх представників у зв’язку з питаннями, що охоплюються цією Директивою, повинні відбуватися згідно зі статтею 11 Директиви 89/391/ЄЕС.

РОЗДІЛ III

 РІЗНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 14

Нагляд за здоров’ям

1. Держави-члени повинні встановити згідно з національними законодавством та практикою, процедури проведення відповідного медичного нагляду за працівниками, для котрих результати оцінки, що згадуються у статті 3(2), виявляють ризик для здоров’я або безпеки.

2. Процедури, згадані у пункті 1, повинні бути такими, щоб кожен працівник мав змогу пройти, якщо необхідно, відповідний медичний огляд:

- перед уражанням дією шкідливих речовин,

- з регулярними інтервалами після цього.

Ці процедури мають бути такими, щоб безпосередньо можна було запровадити індивідуальні та виробничі гігієнічні заходи.

3. Якщо виявлено, що робітник страждає від аномалії, і є підозра, що вона виникла в результаті дії канцерогенів або мутагенів, лікар або орган, відповідальний за медичний огляд працівників, може вимагати, щоб інші працівники, які зазнали такого самого шкідливого впливу, пройшли медичний огляд.

В такому випадку, переоцінка ризику ураження дією шкідливих речовин здійснюватиметься згідно зі статтею 3(2).

 4. У випадках, коли здійснюється медичний нагляд, повинні вестися індивідуальні медичні картки, і лікар або орган, відповідальний за медичний нагляд, повинні пропонувати будь-які захисні або профілактичні заходи, що мають бути вжиті стосовно будь-якого окремого працівника

5. Працівникам повинні надаватися інформація та консультація щодо будь-якого медичного нагляду, який вони можуть пройти після закінчення ураження дією шкідливих речовин.

6. Згідно з національним законодавством та практикою:

- працівники повинні мати доступ до результатів медичного нагляду, що стосуються їх, і

- працівники, яких це стосується, або роботодавець можуть вимагати перегляду результатів медичного нагляду.

7. Практичні рекомендації з медичного нагляду працівників подані у Додатку II.

8. Всі випадки раку, визначені згідно з національним законодавством та практикою, як такі, що виникли внаслідок ураження дією канцерогенів або мутагенів через професійну діяльність, повинні повідомлятись у компетентний орган.

Стаття 15

Ведення обліку

1. Списки, згадані в пункті (c) статті 12 та медичні картки, що згадуються у статті 14(4), повинні зберігатися щонайменш 40 років після закінчення ураження дією шкідливих речовин, згідно з національним законодавством та практикою.

2. Ці документи мають надаватися відповідальному органу у випадках, коли підприємство припиняє діяльність, згідно з національним законодавством та практикою.

Стаття 16

Гранично допустимі норми

1. Рада повинна, згідно з порядком, встановленим у статті 137(2) Договору, визначати гранично допустимі норми у Директивах на основі доступної інформації, включаючи наукові та технічні дані, стосовно всіх, яких можливо, канцерогенів або мутагенів, та, де необхідно, інші безпосередньо пов’язані положення.

2. Гранично допустимі норми та інші безпосередньо пов’язані положення встановлені у Додатку III.

Стаття 17

 Додатки

1. До Додатків I та III поправки можуть бути внесені тільки відповідно до процедури, встановленої у статті 137(2) Договору.

2. Суто технічні виправлення у Додатку II в світлі технічного прогресу, змін у міжнародних нормах або специфікаціях та нових відкриттів у сфері канцерогенів або мутагенів повинні ухвалюватись згідно з порядком, встановленим у статті 17 Директиви 89/391/ЄЕС.

Стаття 18

Використання даних

Комісія повинна мати доступ до використання інформації, про яку йдеться у статті 14(8), представленої компетентними національними органами.

Стаття 19

Повідомлення Комісії

Держави-члени повинні в подальшому повідомляти Комісії положення національного права, які вони ухвалюють, у сфері, що регулюється цією Директивою.

Стаття 20

Скасування

Директива 90/394/ЄЕС, зі змінами, внесеними Директивами, згаданими у Частині A Додатку IV цієї Директиви, скасовується без порушення зобов’язань держав-членів щодо кінцевих термінів для внесення (транспонування) до національного законодавства, встановлених у Частина B Додатку IV цієї Директиви.

Посилання на скасовану Директиву слід тлумачити як посилання на цю Директиву, та читати згідно з таблицею кореляції у Додатку V.

Стаття 21

Набуття чинності

Ця Директива набуває чинності на двадцятий день після її опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу.

 Стаття 22

Адресати

Цю Директиву адресовано державам-членам.

Вчинено у Страсбурзі, 29 квітня 2004 року .

 

За Європейський Парламент

Голова

P. Cox

 

За Раду

Голова

M. McDowel

ДОДАТОК I

Список речовин, препаратів та процесів (Стаття 2(a)(iii))

1. Виготовлення аураміну.

2. Робота, що включає дію поліциклічних ароматичних гідрокарбонів, присутніх у вугільній сажі, вугільному дьогті або у вугільній смолі.

3. Робота, що включає ураження дією пилу, випарів та аерозолів, що продукуються під час нагрівання та електроочищення мідно-нікелевих речовин.

4. Сильні кислотні процеси у виготовленні ізопропилового спирту.

5. Робота, що включає ураження дією пилу твердих сортів деревини ([10]).

 

ДОДАТОК II

Практичні рекомендації з медичного нагляду працівників (Стаття 14(7))

1. Лікар та/або орган, відповідальний за медичний огляд працівників, які зазнають впливу канцерогенів або мутагенів, мають бути ознайомлені з умовами або обставинами впливу шкідливих речовин на кожного працівника.

2. Медичний нагляд працівників має вестись згідно з принципами та практикою виробничої медицини; він має включати щонайменш такі заходи:

- ведення обліку медичної та виробничої історії працівника,

- особисту співбесіду,

- в разі необхідності, біологічний огляд, а також виявлення ранніх та зворотних наслідків.

Під час медичного нагляду по кожному працівнику може бути прийнято рішення з проведення подальших аналізів, у світлі найновіших знань, доступних виробничій медицині.

ДОДАТОК III

Гранично допустимі норми та інші безпосередньо пов’язані положення (стаття 16)

A. ГРАНИЧНО ДОПУСТИМІ НОРМИ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ШКІДЛИВОСТІ

Назва елемента	EINECS (1)	CAS (2)	Гранично допустима кількість		Примітка	Перехідні виміри
			mg/m3 (3)	ppm (4)
Бензол	200-753-7	71-43-2	3,25 (5)	1(5)	Шкіра (6)	Гранично допустима кільість: 3 ppm (=9,75 mg/m3) (до 27 червня 2003)
Винилхлорид мономер	200-831	75-01-4	7,77 (5)	3(5)	—	—
Пил із жорсткої деревини	—	—	5,00 (5) (7)	—	—	—

 B. ІНШІ БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПОВ’ЯЗАНІ ПОЛОЖЕННЯ

(1) EINECS: Європейський реєстр існуючих хімічних речовин (European Inventory of Existing Chemical Substances).

(2) CAS: Номер Хімічної реферативної служби (Chemical Abstract Service Number).

(3) mg/m3 = міліграм на метр кубічний повітря за температури 20°C та 101,3 kPa (760 mm тиску ртутного стовпчика).

(4) ppm = часток на мільйон при обсязі у повітрі (ml/m3).

(5) виміряно або обчислено по відношенню до відрізку часу у вісім годин.

(6) значний доробок до вмісту шкідливих речовин в організмі можливий через поглинання шкірою.

(7) фракція, що потрапляє із повітрям при вдиханні: якщо пил від жорсткої деревини змішаний з пилом від іншої деревини, гранично-допустима кількість застосовуватиметься до усіх видів пислу присутніх у суміші.

ДОДАТОК IV

Частина A. Анульована Директива та її подальші зміни (зазначені у статті 20)

Директива Ради 90/394/EEC	(OJ L 196, 26.7.1990, p. 1)
Директива Ради 97/42/EC	(OJ L 179, 8.7.1997, p. 4)
Директива Ради 1999/38/EC	(OJ L 138, 1.6.1999, p. 66)

Частина B. Кінцеві строки для ведення у національне законодавство (зазначені статті 20)

Директива	Граничні терміни транспонування
90/394/EEC	31 грудня 1992
97/42/EC	27 червня 2000
1999/38/EC	29 квітня 2003

ДОДАТОК V

КОРЕЛЯЦІЙНА ТАБЛИЦЯ

Директива 90/394/ЄC	Дана Директива
Стаття 1	Стаття 1
Стаття 2(a)	Стаття 2 (a)
Стаття 2(aa)	Стаття 2(b)
Стаття 2(b)	Стаття 2 (c)
Статті з 3 до 9	Статті з 3 до 9
Стаття 10(1)(a)	Стаття 10(1)(a)
Стаття 10(1)(b), перше речення	Стаття 10(1)(b)
Стаття 10(1)(b), друге речення	Стаття 10(1)(c)
Стаття 10(1)(c)	Стаття 10(1)(d)
Стаття 10(1)(d), перше та друге речення	Стаття 10(1)(e)
Стаття 10(1)(d), третє речення	Стаття 10(1) (f)
Стаття 10(2)	Стаття 10 (2)
Статті з 11 по 18	Статті з 11 по 18
Стаття 19(1) перший підпункт	—
Стаття 19(1) другий підпункт	—
Стаття 19(1) третій підпункт	—
Стаття 19(2)	Стаття 19
—	Стаття 20
—	Стаття 21
Стаття 20	Стаття 22
Додаток I	Додаток I
Додаток II	Додаток II
Додаток III	Додаток III
—	Додаток IV
—	Додаток V