ДСТУ 3304-96 Насіння ефіроолійних культур. Методи визначення зараженості хворобами (ГОСТ 30360-96, IDT)

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

НАСІННЯ
ЕФІРООЛІЙНИХ КУЛЬТУР
Методи визначення зараженості хворобами

ДСТУ 3304-96
(ГОСТ 30360-96)

Відповідає офіційному тексту

З питань придбання офіційного видання звертайтесь
до національного органу стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ» http://uas.gov.ua)

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО Інститутом ефіроолійних та лікарських рослин

2 ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Держстандарту України від 31 січня 1996 р. № 39

ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України від 30 липня 1996 р. № 318

3 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

4 РОЗРОБНИКИ: Л. А. Бугаєнко, докт. біол. наук; А. П. Шляпнікова, канд. техн. наук; Л. В. Коваленко; Л. А. Тімашова, канд. с.-г. наук

© Держстандарт України, 1997 р.

Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований та розповсюджений як офіційне видання без дозволу Держстандарту України

ДСТУ 3304-96
(ГОСТ 30360—96)

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

НАСІННЯ ЕФІРООЛІЙНИХ КУЛЬТУР
Методи визначення зараженості хворобами

СЕМЕНА ЭФИРОМАСЛИЧНЫХ КУЛЬТУР
Методы определения зараженности болезнями

SEEDS OF ESSENTIAL OIL CROPS
Methods for determination of disease infestation

Чинний від 1998—01—01

1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

Цей стандарт поширюється на насіння ефіроолійних культур, яке призначене для висівання, та встановлює методи визначення їхньої зараженості хворобами. Види хвороб та методи їхнього визначення наведено в додатку А.

Вимоги цього стандарту є обов’язковими.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті наведено посилання на такі стандарти:

ГОСТ 5777—84 Калий марганцовокислый. Технические условия

ГОСТ 5962—67 Спирт этиловый ректификованный. Технические условия

ГОСТ 6672—75 Стекла покровные для микропрепаратов. Технические условия

ГОСТ 6709—72 Вода дистиллированная. Технические условия

ГОСТ 9284—75 Стекла предметные для микропрепаратов. Технические условия

ГОСТ 12026—76 Бумага фильтровальная лабораторная. Технические условия

ГОСТ 12036—85 Семена сельскохозяйственных культур. Правила приемки и методы отбора проб

ГОСТ 12046—85 Семена сельскохозяйственных культур. Документы о качестве

ГОСТ 17299—78 Спирт этиловый технический. Технические условия

ГОСТ 19569—89 Стерилизаторы паровые медицинские. Общие технические требования и методы испытаний

ГОСТ 21241—89 Пинцеты медицинские. Общие технические требования и методы испытаний

ГОСТ 30025—93 Семена эфиромасличных культур. Метод определения чистоты и отхода семян.

3 ВІДБІР ПРОБ І НАВАЖОК

3.1 Відбір проб — згідно з ГОСТ 12036.

3.2 Відбір наважок — згідно з ГОСТ 30025.

4 ПРИЛАДИ, МАТЕРІАЛИ ТА РЕАКТИВИ

4.1 Для здійснення аналізу застосовують:

терези лабораторні загального призначення IV класу точності з граничною масою зважування 500 г — згідно з чинною нормативною документацією;

шафу сушильну лабораторну;

стерилізатор — згідно з ГОСТ 19569;

центрифугу ЦВР-1;

термостат для пророщування насіння;

мікроскопи біологічні марок МБИ та МБР;

піпетки — згідно з чинною нормативною документацією;

колби, пробірки, склянки, спиртівки — згідно з чинною нормативною документацією;

камеру Горяєва М 851;

пінцети — згідно з ГОСТ 21241;

скальпель;

голки препарувальні;

баню водяну;

розетки;

стекла предметні — згідно з ГОСТ 9284;

стекла накривні — згідно з ГОСТ 6672;

плитки керамічні;

совки лабораторні;

годинник пісковий;

папір фільтрувальний — згідно з ГОСТ 12026;

марлю;

вату;

калій марганцевокислий — згідно з ГОСТ 5777;

спирт етиловий ректифікований — згідно з ГОСТ 5962 чи спирт етиловий гідролізний вищого очищення — згідно з ГОСТ 17299;

воду дистильовану — згідно з ГОСТ 6709;

формалін.

5 МАКРОСКОПІЧНИЙ МЕТОД

5.1 Метод застосовують для зовнішнього огляду відібраної згідно з 3.1 проби насіння за ознаками, які видно неозброєним оком.

Під час ретельного огляду насіння виявляють патологічні відхилення від норми за кольором і запахом.

5.2 Аналіз здійснюють одночасно з визначенням чистоти насіння згідно з ГОСТ 30025.

5.3 Макроскопічним методом виявляють вразливість борошнистою росою насіння анісу, коріандру і кмину.

5.4 Результати огляду записують у робочий бланк установленої форми: за кольором — нормальний, потемнілий; за запахом — нормальний, пліснявий.

6 МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ СПОР

6.1 Метод базується на змиванні спор водою з поверхні насіння і подальшому їхньому визначенні під мікроскопом. Його застосовують для визначення наявності спор рамуляріозу — на насінні коріандру, спор іржі — на насінні анісу, спор і міцелію церкоспорозу — на насінні фенхелю.

6.2 Відбір проб

6.2.1 Для здійснення аналізу із різних місць наважки, відібраної згідно з 3.2, відраховують підряд дві проби по 100 насінин у кожній.

6.3 Порядок здійснення аналізу

6.3.1 Кожну пробу кладуть у пробірку, заливають 5 см³ води та збовтують протягом 5 хвилин. Після збовтування воду від кожної проби насіння зливають у позначені пробірки центрифуги і центрифугують протягом 3 хвилин. Кількість обертів центрифуги повинна бути не меншою ніж 150 об/хв. Якщо у центрифузі не всі пробірки зайняті промивною водою, то вільні для рівноваги заповнюють чистою водою до такого самого рівня, як і зайняті. Після закінчення центрифугування надосадову рідину з пробірок з промивною водою зливають, осад перемішують скляною паличкою і з нього готують п’ять препаратів для мікроскопії. Препарати переглядають під мікроскопом і за морфологічними ознаками виявлених спор встановлюють вид гриба, до якого вони відносяться (додаток Б). Підрахунок спор у суспензії здійснюють у камері Горяєва.

6.4 Правила оброблення результатів аналізу

Зараженість спорами однієї насінини (X) в штуках вираховують за формулою:

де N — кількість спор в 1 см³ суспензії, шт.;

5 — об’єм води, взятий для змиву, см³;

100 — кількість насінин, взятих для аналізу, шт.

Величину (N) розраховують, перемножуючи знайдене число спор у п’яти великих квадратах Горяєва на 50 000. Якщо ж підрахунок ведуть на всю площу камери, то знайдену кількість спор множать на 1111.

Результати аналізу вносять у документ про якість насіння згідно з ГОСТ 12046.

7 БІОЛОГІЧНИЙ МЕТОД

7.1 Метод базується на стимуляції розвитку і росту мікроорганізмів у зараженому насінні і подальшому врахуванні ознак його зараженості. Його застосовують для визначення зовнішньої та внутрішньої зараженості насіння хворобами.

Зовнішня зараженість насіння хворобами — це наявність ознак зараженості мікроорганізмами на поверхні насіння без його попередньої дез- инфекції.

Внутрішня зараженість насіння хворобами — це наявність ознак зараженості мікроорганізмами на поверхні насіння після його дезинфекції.

7.2 Зараженість насіння коріандру — альтернаріозом, фузаріозом, бактеріозом, фомозом, септоріозом, насіння кмину — фузаріозом, септоріозом, насіння василька і шавлії — фузаріозом, насіння анісу, шавлії і фенхелю — бактеріозом визначають під час пророщування їх у вологій камері.

7.3 Аналіз насіння у вологій камері

Під час пророщування насіння у вологій камері захворювання, викликані бактеріями, виявляють за розм’якшенням та ослизненням тканин насіння, за краплями рідини (бактеріальний ексудат); захворювання, викликані грибами на пророслому та непророслому насінні, проявляються у вигляді плям різної форми та забарвлення, потворності чи відмирання частин проростків.

7.3.1 Відбір проб

7.3.1.1 3 середньої проби, призначеної для аналізу насіння на зараженість хворобами у вологій камері і відібраної згідно з 3.1, виділяють наважку. Із насіння основної культури наважки відбирають чотири проби по 50 штук. Насіння беруть підряд без вибору.

7.3.2 Порядок підготовки до проведення аналізу

7.3.2.1 Для пророщування насіння у вологій камері застосовують промиті сухі чашки Петрі. На дно чашки кладуть кільце з марлі у три шари чи фільтрувальний папір у два шари, покладений на гігроскопічну вату завтовшки не більше ніж 0,25 см.

7.3.2.2 Чашки Петрі, марля, фільтрувальний папір з ватою, піпетки, а також вода, яку застосовують для аналізу, повинні бути стерильними. Скло, на якому відбирають наважку та відраховують насіння, совки, чашки терезів та інші предмети дезинфікують спиртом. Чашки Петрі з марльовими кільцями, ватою чи фільтрувальним папером, а також піпетки завертають у папір і стерилізують у сушильній шафі за температури 130 °С протягом однієї години (в разі негайного використання їх стерилізують без завертання в папір) або в стерилізаторі під тиском 0,09807 МПа (1 атм) протягом 40 — 50 хвилин. Металеві предмети (пінцети, препарувальні голки та інші інструменти) стерилізують над полум’ям спиртового або газового пальника в процесі роботи. Воду стерилізують в стерилізаторі протягом 30 хвилин під тиском 0,1471 МПа (1,5 атм) чи протягом 50 хвилин під тиском 0,09807 МПа (1 атм), у кип’ятильнику чи водяній бані — за два рази по 1 годині через добу. Допускається використовувати свіжокип’ячену воду. Воду кип’ятять у хімічних колбах, закритих ватними пробками. Тривалість кипіння — 30 хв.

7.3.2.3 Для виявлення внутрішньої інфекції перед закладкою у вологу камеру насіння попередньо слід продезинфікувати в 0,5 %-йому розчині марганцевокислого калію протягом 10 хвилин — анісу, протягом 15 хвилин — кмину. Насіння коріандру, фенхелю, василька, шавлії дезинфікують 96 %-ним розчином спирту протягом 1 — 3 хвилин. Після дезинфекції насіння (крім насіння шавлії) промивають стерильною чи свіжокип’яченою водою та просушують між аркушами стерильного фільтрувального паперу.

Термостат ретельно промивають і дезинфікують формаліном» для чого у скляну чашку наливають 40 %-ний формалін та ставлять її відкритою у термостат. Потім термостат щільно закривають на 10 — 12 годин, після чого чашку з формаліном забирають і термостат добре провітрюють (не менше 6 годин).

7.3.3 Порядок здійснення аналізу

7.3.3.1 Марлю та фільтрувальний папір у чашках Петрі зволожують піпеткою до повної вологоємкості, потроху відкриваючи при цьому з однієї сторони кришку чашки.

Коли нахиляють чашку з марльовими кільцями чи фільтрувальним папером, і по них стікають дрібні краплі води, зволоження вважають нормальним.

Закриті чашки Петрі з закладеним у них насінням розміщують у термостаті для пророщування.

7.3.3.2 Пророщування здійснюють у термостаті за температури від 20 до 25 °С.

Перший огляд здійснюють на п’яту, другий — на десяту добу пророщування насіння. В кінці зазначеного терміну на насінні з’являються характерні ознаки хвороб.

7.3.3.3 Зовнішні ознаки фузаріозу

На пророслому і непророслому насінні коріандру, кмину, шавлії, василька фузаріоз виявляється у вигляді ніжної білої або блідо-рожевої грибниці з спорами. Макроконідії безбарвні, веретеноподібні-серпоподібні, з яскраво вираженою ніжкою чи сосочком з 3 — 5 перегородками. Мікроконідії та хламідоспори рясні, безбарвні.

7.3.3.4 Зовнішні ознаки бактеріозу

На поверхні насіння анісу, коріандру, фенхелю, шавлії з темними, утиснутими та масними плямами, виділяються краплі бактеріального ексудату. На проростках виникають штрихи, виразки, потворність, побуріння, склоподібність, загнивання чи перетяжка гіпокотіля та первинного кореня.

7.3.3.5 Зовнішні ознаки фомозу

На насінні коріандру гриб утворює чорні пікніди, кулясті чи приплющені, тонкостінні з вираженим отвором. Конідії одноклітинні, безбарвні, яйцеподібні чи циліндричні.

7.3.3.6 Зовнішні ознаки септоріозу

На насінні коріандру та кмину утворюються чорні пікніди гриба сочевицеподібної форми. Пікніди тонкостінні з вираженим отвором та стрічкою конідій, що виступає. Конідії безбарвні, одно-двоклітинні, ниткоподібні, зігнуті. На насінні часто утворюється наліт.

7.3.3.7 Зовнішні ознаки альтернаріозу

На насінні коріандру гриб утворює маслиново-сірий, темно-сірий, маслиново-чорний наліт. Конідієносці прості чи розгалужені, коричневі. Конідії у ланцюжках зворотно-булавоподібні, зворотно-грушоподібні, від блідо- до помірно коричневих, з 1 — 8 поперечними перегородками.

На насінні часто утворюється наліт різного забарвлення, що викликається сапрофітними грибами, рисунки спор яких наведено в додатку В.

Вид збудника уточнюють під час огляду насіння і проростків з плодоношеннями грибів під мікроскопом.

7.3.4 Правила оброблення результатів аналізу

Під час першого огляду (7.3.3.2) підраховують кількість пророслого насіння, на проростках якого з’явилися плями у вигляді червоних штрихів, виразок, потворності, відмирання нижньої частини проростка. Проросле заражене насіння вилучають.

Під час другого огляду (7.3.3.2) підраховують загальну кількість пророслих та непророслих насінин, на яких виникли колонії паразитних бактерій та грибів.

Результати обчислення зараженості насіння у першому та другому підрахунках підсумовують.

Загальну зараженість насіння (X) у відсотках обчислюють за формулою:

де N — кількість зараженого насіння у 4 пробах, штук;

т — кількість насіння, узятого для аналізу, штук.

Результати аналізу заносять у документ про якість насіння згідно з ГОСТ 12046.

ДОДАТОК А
(довідковий)

Таблиця А.1

Назва хвороби	Збудник хвороби	Назва культури	Спосіб передання	Зовнішні ознаки зараження	Методи аналізу насіння
Рамуляриоз	Ramularia coriandri	Коріандр	Спори на насінні	Насіння коричневого,темно- коричневого кольору, часто недорозвинуте	Визначення спор
Бактеріоз	Erwinia corotovora	Аніс Коріандр Шавлія Фенхель	Бактерії на насінні	Насіння темне, маснисте, втиснуте, зморщене, виділяє бактеріальний ексудат	Біологічний (волога камера)
Фузаріоз	Fuzarium oxyspo- rum	Коріандр Кмин Васильок Шавлія	Спори на насінні	Біло-рожева пліснява на насінні	Те саме
Фомоз	Fhoma onethi	Коріандр	Міцелій на насінні	Плодові тіла на насінні	«
Альтер- наріоз	Alternaria tenuissima	Коріандр	Спори на насінні, міцелій на оболонці насінини	Маслиново-чорна пліснява на насінні	«
Септоріоз	Septaria umbelliferarum	Коріандр Кмин	Спори на насінні, міцелій на насінні	Плодові тіла на насінні	«
Церкоспороз	Cercosporа depressa Wass	Фенхель	Спори на насінні, міцелій на насінні	Плодові тіла на насінні	Визначення спор
Іржа	Puccinia pimpinella Mart	Аніс	Спори на насіяні	Плодові тіла на насінні	Те саме
Борошниста роса	Erysiphe umbelliferarum	Аніс Коріандр Кмин	Міцелій та плодові тіла на насінні	Плодові тіла на насінні	Макроскопічний

 

ДОДАТОК Б
(довідковий)

СПОРИ ПАТОГЕННИХ ГРИБІВ

а — пучок конідієносців з конідіями                            б — конідії (збільшено)

Рисунок Б.1 Рамулярія коріандру (Ramularia coriandri)

 

ДОДАТОК В
(довідковий)

СПОРОНОСІННЯ ПЛІСНЯВИХ ГРИБІВ, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ НА НАСІННІ

      

 

Рисунок В.8 Мукор (Mucor Mich)

УДК (633.81:631.53) 011.5:632.3/4 (083.75)                             67.200.20                              С 09

Ключові слова: ефіроолійні культури, насіння, зараженість хворобами , метод визначення