ДСТУ 2476-94 Матеріали текстильні для фільтрування промислових аерозолів. Метод визначення зносостійкості (ГОСТ 30200-94)
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
МАТЕРІАЛИ ТЕКСТИЛЬНІ
ДЛЯ ФІЛЬТРУВАННЯ
ПРОМИСЛОВИХ АЕРОЗОЛІВ
Метод визначення зносостійкості
ДСТУ 2476-94
(ГОСТ 30200-94)
Відповідає офіційному тексту
З питань придбання офіційного видання звертайтесь
до національного органу стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ» https://uas.gov.ua)
ПЕРЕДМОВА
1 РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО Орендним підприємством Український науково-дослідний інститут по переробці штучних та синтетичних волокон (ОП УкрНДІПВ)
2 ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України № 99 від 29 квітня 1994 р.
3 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ
4 РОЗРОБНИКИ: Л. С. Смірнов, д. т. н., О. М. Савельєва, к. т. н., Л. А. Дмитренко, І. І. Котлярова, Т. В. Шатило, В. І. Пісаренко
Держстандарт України, 1995
Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований
і розповсюджений без дозволу Держстандарту України
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
МАТЕРІАЛИ ТЕКСТИЛЬНІ ДЛЯ ФІЛЬТРУВАННЯ
ПРОМИСЛОВИХ АЕРОЗОЛІВ
Метод визначення зносостійкості
МАТЕРИАЛЫ ТЕКСТИЛЬНЫЕ ДЛЯ ФИЛЬТРАЦИИ
ПРОМЫШЛЕННЫХ АЭРОЗОЛЕЙ
Метод определения износостойкости
TEXTILE MATERIALS FOR FILTRATION OF INDUSTRIAL
AEROSOLS
Method of determination of the wear resistance
Чинний від 1996-01-01
1 Галузь використання
Цей стандарт поширюється на текстильні (ткані та трикотажні тканинов’язані) матеріали (далі — матеріали), які застосовуються для фільтрування промислових аерозолів від завислих у них твердих частинок і установлює метод визначення їх зносостійкості.
Суть методу полягає в оцінюванні витривалості (втоми) матеріалу під час багатоциклового еластичного навантажування.
Критерій оцінювання — зниження міцності ниток основи (для тканин) чи основних ниток (для трикотажних тканинов’язаних полотен) матеріалу в разі заданого числа циклів навантажування.
Метод моделює процес експлуатації фільтрувальних матеріалів у режимі постійної вібрації.
Метод застосовується для випробувань, наукових досліджень та порівняльної оцінки різних фільтрувальних матеріалів.
Стандарт придатний для цілей сертифікації.
2 Нормативні посилання
В цьому стандарті використані посилання на такі стандарти:
ГОСТ 427—75 Линейки измерительные металлические. Технические условия
ГОСТ 6611.2—73 Нити текстильные. Методы определения разрывной нагрузки и удлинения при разрыве
ГОСТ 8844—75 Полотна трикотажные' Правила приемки и метод отбора проб
ГОСТ 8847—85 Полотна трикотажные' Методы определения разрывных характеристик и растяжимости при нагрузках меньше разрывных
ГОСТ 10681—75 Материалы текстильные. Климатические условия для кондиционирования и испытания проб и методы их определения
ГОСТ 16504—81 Система государственных испытаний продукции. Испытания и контроль качества продукции. Основные термины и определения
ГОСТ 21239—89Е Ножницы медицинские. Общие технические требования и методы испытаний
ГОСТ 24104—88Е Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия
ГОСТ 29104.0—91 Ткани технические. Правила приемки и метод отбора проб
ГОСТ 29104.4—91 Ткани технические. Метод определения разрывной нагрузки и удлинения при разрыве.
3 Визначення
В цьому стандарті подані такі терміни та їх визначення:
— зносостійкість (витривалість) фільтрувального матеріалу — здатність чинити опір руйнуванню за повторно-перемінних напруг (циклічного деформування);
— зниження міцності фільтрувального матеріалу під час розтягування — зміна напруги повздовжньої нитки (основи) після багатоциклового еластичного навантажування;
— еластичне навантажування — навантажування, в процесі якого зберігається сталість сили.
4 Засоби випробування та допоміжне обладнання
4.1 Для проведення випробувань застосовують:
— прилад вібраційний для випробування на втому FF-05. Допускається застосовувати пульсатори, які забезпечують постійне навантаження на пробу в кожному циклі;
— машину розривну маятникового типу з постійною швидкістю збільшення навантаження та похибкою вимірювання розривного навантаження ± 1 %;
— годинник — згідно з нормативною документацією, який забезпечує точність вимірювання ± 1 хв;
— лінійка вимірювальна — згідно з ГОСТ 427;
— ножиці — згідно з ГОСТ 21239 чи іншою нормативною документацією:
— терези лабораторні 2-го класу точності — згідно з ГОСТ 24104.
5 Порядок підготування до проведення випробування
5.1 Відбір точкових проб:
— для тканин — згідно з ГОСТ 29104.0;
— для трикотажних полотен — згідно з ГОСТ 8844.
Довжина точкової проби повинна бути 330 мм ± 1 мм.
5.2 Відбір та підготування елементарних проб
5.2.1 Від кожної точкової проби відбирають шість елементарних проб у вигляді смуг, що розташовані вздовж ниток основи (для тканин) чи вздовж основних ниток (для трикотажних тканинов'язаних полотен) без перекосу за основою та утоком.
Елементарні проби розмічають групами за двома пробами у кожній (див. додаток А), одна з яких — контрольна, а друга — робоча (призначена для багатоциклового навантажування).
5.2.2 Розмір елементарної проби повинен бути:
— для тканин 50 мм х 160 мм;
— для трикотажних тканинов’язаних полотен 25 мм х 160 мм.
Допустиме відхилення лінійних розмірів проби — ± 1 мм.
5.2.3 На кожній елементарній пробі відмічають зажимну довжину, яка дорівнює 100 мм.
Мітки провадять за всією шириною елементарної проби.
5.2.4 Ширина елементарної проби тканини, що сприймає навантаження (робоча ширина), повинна бути 25 мм і 1 мм.
Для того, щоб одержати робочу ширину, з обох сторін елементарної проби видаляють нитки повздовжніх напрямків поки ширина не стане дорівнювати 25 мм.
5.2.5 Одержання робочої ширини елементарної проби із тканин з крайніми повздовжніми нитками, що обсипаються, проводять згідно з ГОСТ 29104.4.
5.3 Перед випробуванням елементарні проби витримують не менше 24 годин в кліматичних умовах згідно з ГОСТ 10681. У цих же умовах проводять випробування.
5.4 Підготовку приладу FF-05 чи пульсатора до випробувань здійснюють відповідно до інструкції з експлуатації.
На приладі встановлюють:
— частоту навантажування — 1000 цикл/хв;
— статичне навантаження у розмірі 25 % від розривного навантаження елементарної проби, Н;
— амплітуда циклу — ± 2,5 мм;
— відстань між затискачами — 100 мм ± 1 мм.
Визначення розривного навантаження:
тканин — згідно з ГОСТ 29104.4;
трикотажних тканинов’язаних полотен — згідно з ГОСТ 8847 з доповненням:
розмір елементарної проби — відповідно до 5.2.2;
відстань між затискачами розривної машини встановлюють такою, що дорівнює 100 мм ± 1 мм.
6 Порядок проведення випробування
6.1 Випробування контрольної елементарної проби (індекс «О»)
6.1.1 Визначення розривного навантаження нитки основи для тканин чи основної нитки для трикотажних тканинов’язаних полотен (далі — нитки основи) контрольної елементарної проби Po.
6.1.1.1 3 кожної контрольної елементарної проби спочатку, без ушкоджень та деформації ниток основи, виймають нитки утоку (для тканин) чи розпускають петельну структуру і виймають нитки утоку (для трикотажних тканинов’язаних полотен), звільняючи нитки основи.
Підраховують загальне число ниток основи no.
6.1.1.2 Від загального числа ниток основи відбирають 10 % ниток nOp, але не менше п’яти.
В разі неоднорідного складу основи (нитки різної структури, лінійної густини, сировинного складу) виборну роблять по кожному виду ниток окремо, у тому ж співвідношенні (n'Op, n''Op,...).
6.1.1.3 Визначення розривного навантаження ниток, які відібрані відповідно до 6.1.1.2, проводять згідно з ГОСТ 6611.2 з доповненням: відстань між затискачами розривної машини встановлюють такою, що дорівнює 100 мм ± 1 мм.
6.1.2 Визначення фактичної лінійної густини ниток основи контрольної елементарної проби To.
6.1.2.1 Нитки основи що залишилися після відбору відповідно до 6.1.1.2, відрізають по лінії міток, які проведені згідно з 5.2.3.
6.1.2.2 Нитки зважують з похибкою не більше ± 0,05 мг.
В разі неоднорідного складу основи нитки кожного виду зважують окремо.
6.1.2.3 Виміряють довжину нитки lo. Вимірювання проводять за допомогою лінійки. Похибка вимірювання не більше ± 1 мм.
6.2. Випробування робочої елементарної проби (індекс «N»)
6.2.1 Робочу елементарну пробу заправляють у затискачі приладу FF-05 за лінією міток без перекосу та закріплюють.
Прилад вмикають у роботу та засікають час.
6.2.2 Через 240 тисяч циклів N, що відповідає 4 годинам роботи приладу, прилад зупиняють.
Звільняють пробу із затискачів та видаляють її.
6.2.3 Згідно з 6.1.1.1 звільняють нитки основи та підраховують загальне число їх nN в елементарній пробі.
Згідно з 6.1.1.2 відбирають нитки основи nNp для визначення розривного навантаження.
6.2.4 Визначення розривного навантаження нитки основи PNi проводять згідно з 6.1.1.3. При цьому нитку заправляють у затискачі розривної машини за лінією міток, які нанесені згідно з 5.2.3.
В разі неоднорідного складу основи випробування проводять за кожним видом ниток окремо.
6.2.5 Визначення фактичної лінійної густини нитки основи робочої елементарної проби
6.2.5.1 Нитки основи nNT, які залишилися після відбору ниток згідно з 6.2.3, відрізають по лінії міток.
6.2.5.2 Нитки зважують з похибкою не більше ± 0,05 мг.
6.2.5.3 Вимірюють довжину нитки lNT. Виміри проводять за допомогою лінійки. Похибка вимірювання не більше ± 1 мм.
Примітка. Визначення лінійної густини ниток на разі неоднорідного складу основи проводять для того виду ниток, у якого різниця абсолютних, значень розривного навантаження до і після багатоциклового навантажування виявилась найбільшою.
7 Правила опрацювання результатів випробувань
7.1 Розривне навантаження нитки основи контрольної елементарної проби Poj та розривне навантаження нитки основи робочої елементарної проби PNf Н, обчисляють за формулами:
де Poj — розривне навантаження і нитки j контрольної елементарної проби, Н;
noр — загальне число випробуваних ниток j контрольної елементарної проби;
PNt — розривне навантаження і нитки j робочої елементарної' проби, Н;
nNр — загальне число випробуваних ниток j ’робочої елементарної проби.
В разі неоднорідного складу основи обчислення проводять для кожного виду ниток окремо.
Обчислення проводять з точністю до другого десяткового знака.
Величину розривного навантаження нитки основи до навантажування Ро та величину розривного навантаження після заданого числа циклів навантажування РN обчислюють як середнє арифметичне розривних навантажень Poj та PNj усіх елементарних проб з партії відповідно.
Обчислення проводять з точністю до другого десяткового знака і округляють до першого десяткового знака.
7.2 Напругу під час розриву нитки основи до навантажування ?0 та напругу під час розриву нитки основи після заданого числа циклів навантажування ?N, Па, обчислюють за формулами:
де So — площа поперечного перерізу нитки основи до навантажування, м2;
SN — площа поперечного перерізу нитки основи після заданого числа циклів навантажування, м2.
7.2.1 Площу поперечного перерізу нитки основи до навантажування So та площу поперечного перерізу нитки основи після заданого числа циклів навантажування SN, м2, обчислюють за формулами:
де Тo — фактична лінійна густина нитки основи до навантажування, текс;
TN — фактична лінійна густина нитки основи після заданого числа циклів навантажування, текс;
? — щільність нитки, г/см3 , відповідно до додатка Б.
7.2.2 Фактичну лінійну густину нитки основи контрольної елементарної проби Toj та фактичну лінійну густину нитки основи робочої елементарної проби ТNj, текс, обчислюють за формулами:
де Mo - маса noT ниток, мг;;
lo - довжина i нитки j проби згідно з 6.1.2.3, мм;
noT - число ниток згідно з 6.1.2.1;
MN - маса nNT ниток, мг;
lNi - довжина і нитки j проби згідно з 6.2.5.3, мм;
nNT - число ниток згідно з 6.2.5.1.
Величину лінійної густини нитки основи до навантажування То та лінійної густини нитки основи після заданого числа циклів навантажування ТN обчислюють як середнє арифметичне лінійних густим усіх Toj та усіх TNj відповідно.
Обчислення проводять з точністю до другого десяткового знака і наступним округленням до першого десяткового знака.
7.3 Коефіцієнт зниження міцності Ко, %, обчислюють за формулою:
Обчислення проводять з точністю до першого десяткового знака і округляють до цілого числа.
8 Правила оформлення результатів випробувань
8.1 Результати випробувань оформлюють протоколом, що містить відомості згідно з ГОСТ 16504.
Форма протоколу довільна.
ДОДАТОК А(обов'язковий)
Wo1 - Wo3 — контрольні елементарні проби; WN1 - WN3 — робочі елементарні проби, які призначені для багатоциклового навантажування; d — відстань від кромки чи краю точкової проби до елементарної проби; b — ширина тканини чи трикотажного тканинов’язаного полотна
Рисунок А.1 - Схема розташування елементарних проб у точковій пробі
ДОДАТОК Б(довідковий)
Щільність різних текстильних волокон
Щільність різних текстильних волокон, що використовуються для виготовлення фільтрувальних матеріалів, зазначена у таблиці Б.1.
Таблиця Б.1
|
Назва волокна |
Щільність, г/см3 |
|
Поліпропіленове волокно Поліамідне волокно Поліефірне волокно Поліакрілонітрильне волокно Вовна Бавовна Льон Скловолокно |
0,91 1,14 1,38 1,19 1,32 1,55 1,50 2.56 |
Щільність змішаної пряжі обчислюють за формулою:
де ?i — щільність і складової, г/см3;
mi — масова частка і складової;
n - число складових.
УДК 677.017.57
Ключові слова: матеріали текстильні фільтрувальні, промислові аерозолі, зносостійкість, коефіцієнт зниження міцності
