ДСТУ 3944-2000 Дизайн и эргономика. Правила выполнения дизайн-эргономических работ при разработке и постановке продукции на производство

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ДИЗАЙН І ЕРГОНОМІКА
Правила виконання
дизайн-ергономічних робіт
під час розроблення та поставлення
продукції на виробництво

ДСТУ 3944-2000

Відповідає офіційному тексту

З питань придбання офіційного видання звертайтесь
до національного органу стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ» http://uas.gov.ua)

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО Національним науково-дослідним інститутом дизайну (м. Київ), Інститутом дизайну (м. Харків)

ВНЕСЕНО Технічним комітетом України зі стандартизації «Дизайн та ергономіка» (ТК 121)

2 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ наказом Держстандарту України від 23 лютого 2000 р. № 166

3 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

.4 РОЗРОБНИКИ: Б. М. Герасимов, д-р техн. наук, проф., Л. О. Златопольський, канд. техн. наук, Ю. П. Пятков, канд. техн. наук, проф., А. Л. Рубцов, В. О. Свірко (керівник розробки), канд. психол. наук, В. В. Сьомкін, канд. мистецтвознав., І. В. Шац, канд. техн. наук, О. В. Ноговіцин, д-р техн. наук, О. В. Бойчук, канд. мистецтвознав., проф., О. О. Галушка, канд. техн. наук, В. Л. Даниленко, канд. мистецтвознав., проф.

© Держстандарт України, 2000

Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований
і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Держстандарту України

ЗМІСТ

1 Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Визначення

4 Скорочення

5 Загальні положення

6 Правила виконання НДР у сфері дизайну та ергономіки

7 Правила виконання дизайн-ергономічного проекту

7.1 Стадії та етапи розроблення проектної дизайн-ергономічної документації

7.2 Стадія «Дизайн-пропозиція»

7.3 Стадія «Ескізний дизайн-проект»

7.4 Стадія «Технічний дизайн-проект»

7.5 Стадія «Авторський нагляд»

8 Правила надання дизайн-ергономічної консультації

9 Правила виконання дизайн-ергономічного оцінювання

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ДИЗАЙН І ЕРГОНОМІКА
Правила виконання дизайн-ергономічних робіт
під час розроблення та поставлення
продукції на виробництво

ДИЗАЙН И ЭРГОНОМИКА
Правила выполнения дизайн-эргономических работ
при разработке и постановке
продукции на производство

DESIGN AND ERGONOMICS
Implementation rules of design-ergonomic works
attached to elaboration and production
raising on production

Чинний від 2000-09-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Стандарт установлює вимоги щодо виконання і змісту дизайн-ергономічних робіт на всіх стадіях розроблення та поставлення промислової продукції на виробництво.

Вимоги цього стандарту поширюються на підприємства, організації та установи (усіх форм власності), які організують та виконують дизайн-ергономічну діяльність з розроблення і модернізації продукції виробничо-технічного призначення та непродовольчих товарів народного вжитку.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 2925—94 Якість продукції. Оцінювання якості. Терміни та визначення

ДСТУ 3008—95 Документація. Звіти в сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення

ДСТУ 3278—95 Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Основні терміни та визначення

ДСТУ 3294—95 Маркетинг. Терміни та визначення основних понять

ДСТУ 3321—96 Системи конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять

ДСТУ 3899—99 Дизайн і ергономіка. Терміни та визначення

ДСТУ 3943—2000 Дизайн і ергономіка. Склад, виклад та зміст документації

ГОСТ 2.002—72 ЕСКД. Требования к моделям, макетам и темплетам, применяемым при проектировании

ГОСТ 2.102—68 ЕС КД. Виды и комплектность конструкторских документов

ГОСТ 2.103—68 ЕСКД. Стадии разработки

ГОСТ 2.105—95 ЕСКД. Общие требования к текстовым документам

ГОСТ 2.106—96 ЕСКД. Текстовые документы

ГОСТ 2.109—73 ЕСКД. Основные требования к чертежам

ГОСТ 2.501—88 ЕСКД. Правила учета и хранения

ГОСТ 15.001—88 Система разработки и постановки продукции на производство. Продукция производственно-технического назначения.

3 ВИЗНАЧЕННЯ

У цьому стандарті застосовані терміни та визначення, які установлені ДСТУ 2925, ДСТУ 3278, ДСТУ 3294, ДСТУ 3321, ДСТУ 3899.

4 СКОРОЧЕННЯ

У цьому стандарті застосовано такі скорочення:

ТЗ — технічне завдання;

НДР — науково-дослідна робота;

ДКР — дослідно-конструкторська робота;

ДЕП — дизайн-ергономічний проект;

ДТР — дослідно-технологічна робота;

ЦКП — цільова комплексна програма;

ДЕЗ — дизайн-ергономічне забезпечення;

ДЕД — дизайн-ергономічна документація (документи);

ПДЕД — проектна дизайн-ергономічна документація (документи);

КД — конструкторська документація;

НТР — науково-технічна рада;

ТР — технічна рада;

СЛТС — система «людина — техніка — середовище»;

СЛМ — система «людина — машина».

5 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

5.1 У загальному випадку дизайн-ергономічне забезпечення процесу розроблення та поставлення промислової продукції на виробництво за формою, змістом і методами виконання містить наступні види робіт:

науково-дослідна робота;

дизайн-ергономічне проектування;

дизайн-ергономічна консультація;

дизайн-ергономічне оцінювання.

5.2 Склад і зміст дизайн-ергономічних робіт під час розроблення та поставлення продукції на виробництво визначається характером об’єкта розробки, складністю, обсягом та особливостями виконання необхідних при цьому НДР, ДКР, ДТР.

ДЕЗ робіт, що проводяться, може бути складовою частиною усього комплексу робіт чи окремою дизайн-ергономічною розробкою.

Комплексні проектні дизайн-ергономічні роботи, які мають важливе народногосподарське значення, переважно виконуються за спеціально розробленими дизайн-програмами, які можуть бути як самостійними документами, так і включеними до складу ЦКП.

5.3 ДЕЗ слід виконувати на усіх етапах розроблення (модернізації) та поставлення продукції на виробництво.

5.4 Залежно від складності об’єкта розробки, характеру та обсягу ДЕЗ процесу розроблення і поставлення продукції на виробництво в роботі можуть брати участь одна або декілька організацій (підприємств)-співвиконавців. В останньому випадку замовником ДЕЗ призначається головний виконавець.

Головний виконавець ДЕЗ виступає відносно співвиконавців замовником і несе відповідальність за своєчасність, повноту та якість виконання ТЗ і умов договору всіма співвиконавцями ДЕЗ.

5.5 Замовник укладає договір з виконавцем ДЕЗ після надання останнім і затвердження ТЗ.

5.6 Розроблення технічного завдання

5.6.1 ТЗ є вихідним документом, який встановлює вимоги щодо виконання ДЕЗ.

5.6.2 Основні вимоги до форми, змісту та порядку розроблення, узгодження і затвердження ТЗ визначені ДСТУ 3943, ГОСТ 2.105, ГОСТ 15.001 та галузевими нормативними документами.

5.6.3 У разі виконання дизайн-ергономічних робіт у складі НДР чи ДКР розробляється під­розділ ТЗ «Дизайн-ергономічні вимоги», який містить:

— вихідні дані для проведення дизайн-ергономічних робіт;

— вимоги дизайну як сукупність естетичних, ергономічних, соціально-культурних, функційних, експлуатаційних, дизайн-екологічних та дизайн-маркетингових характеристик та властивостей об’єкта розробки;

— вимоги ергономіки, що пред’являються до СЛМ та до її елементів для підвищення ефективності, надійності, безпеки функціювання та комфортності СЛМ.

5.7 За вимогою замовника виконавець ДЕЗ повинен направити проект ТЗ на узгодження до головної організації з дизайну та ергономіки з метою підтвердження доцільності сформульованих вимог дизайну та ергономіки до продукції, яка підлягає розробленню, і можливостей забезпечення при цьому її конкурентоспроможності.

5.8 Комплектність та оформлення звітних ДЕД, які містять результати дизайн-ергономічних робіт, повинні відповідати вимогам стандартів ДСТУ 3008, ДСТУ 3943, ГОСТ 2.102, ГОСТ 2.105, ГОСТ 2.109.

6 ПРАВИЛА ВИКОНАННЯ НДР У СФЕРІ ДИЗАЙНУ ТА ЕРГОНОМІКИ

6.1 НДР у сфері дизайну та ергономіки проводять з метою:

— розроблення методологій та методик щодо ДЕЗ розв’язання проблем, пов’язаних з різними етапами життєвого циклу певної продукції;

— розроблення рекомендацій щодо ДЕЗ структурних моделей діяльності, пов’язаних з різними етапами життєвого циклу певної продукції;

— аналізу споживчих властивостей та дизайн-ергономічних характеристик виробів-аналогів;

— вивчення тенденцій та напрямків у сфері дизайн-ергономічного проектування аналогічних виробів;

— визначення впливу продукції, яка розробляється, на довкілля та екологічну безпеку у процесі виробництва, експлуатації, утилізації та переробки;

— формулювання дизайн-ергономічних проблем, пов’язаних з продукцією, яка розробляється:

— формулювання дизайн-ергономічних вимог до продукції, яка розробляється;

— розроблення дизайн-концепції проектування, виробництва та експлуатації (споживання) продукції, яка розробляється;

— розроблення дизайн-ергономічних принципів щодо визначення оптимальної номенклатури продукції, яка випускається;

— розроблення дизайн-ергономічних принципів щодо уніфікації та стандартизації продукції, яка випускається;

— розроблення дизайн-ергономічних принципів створення перспективної продукції;

— розроблення дизайн-програми стосовно продукції та предметного середовища підприємства в цілому;

— розроблення принципів формування фірмового стилю підприємства, об'єднання, галузі;

— розроблення рекламної та дизайн-маркетингової стратегії підприємства, об’єднання, галузі.

6.2 У процесі проведення НДР можуть бути виконані такі роботи:

— аналіз вихідних даних до об’єкта проектування;

— збирання, систематизація і аналіз науково-технічної інформації про досягнення у сфері дизайну та ергономіки, технологій та конструювання, про тенденції їх подальшого розвитку під час створення відповідних об’єктів-аналогів;

— дизайн-маркетингові дослідження у відповідній галузі товарного виробництва з метою прогнозування реакції споживчого і товарного ринків на просування певної продукції на ринок;

— аналіз споживчих властивостей і оцінювання дизайн-ергономічних показників якості виробів-аналогів, вибір прототипу (якщо це можливо);

— попереднє оцінювання екологічної, соціальної та соціально-культурної доцільності створення певної продукції;

— аналіз дизайн-ергономічних аспектів життєвого циклу виробу за схемою: проект — виробництво — експлуатація — утилізація — новий проект;

— аналіз суспільно-ситуаційних та проектних дизайн-ергономічних проблем, пов'язаних з розробленням, виробництвом, експлуатацією та утилізацією певної продукції;

— вивчення тенденцій розвитку та значущості пріоритетних заходів і напрямків дизайн- ергономічного проектування виробів-аналогів;

— визначення дизайнових та ергономічних вимог до створюваної продукції;

— вибір дизайнових характеристик і ергономічних властивостей певної продукції та показників її дизайнової та ергономічної якості;

— розроблення дизайн-ергономічних принципів удосконалення нормативно-методичної бази ДЕЗ відповідної галузі товарного виробництва;

— розроблення рекомендацій щодо ДЕЗ формування асортиментної політики виробника, пов’язаної з перспективами розвитку виробництва певної продукції;

— розроблення рекомендацій щодо створення (оновлення) фірмового стилю підприємства (продукції підприємства);

— визначення основних принципів (пропозицій) щодо формування стратегії замовника (розробника, виробника та інших зацікавлених осіб) щодо здійснення рекламної, ярмарково-виставкової та маркетингової діяльності у зв’язку із створенням визначеної продукції;

— аналіз і оцінювання фактичних та перспективних можливостей підприємства-виробника у створенні конкурентоспроможної продукції з використанням засобів дизайну та ергономіки;

— попереднє оцінювання соціально-економічної ефективності ДЕЗ розроблення та освоєння підприємством виробництва певної продукції;

— аналіз наявності в Україні та за її межами відповідної сировинної бази, яка має забезпечити ефективну реалізацію проведених дизайн-ергономічних робіт:

— розроблення вихідних даних для формулювання дизайн-ергономічної концепції виконання замовлення;

— розроблення проектних концепцій розв’язання суспільно-ситуаційних проблем засобами та методами дизайну та ергономіки, пов’язаних із необхідністю і доцільністю створення певного промислового виробу;

— розроблення структурної моделі ефективного ДЕЗ сфер діяльності, пов’язаних з різними етапами життєвого циклу певної продукції;

— надання пропозицій щодо правового захисту певного виробу;

— визначення вихідних вимог до змісту ТЗ на виконання дизайн-ергономічних робіт.

6.3 Склад можливих дизайн-ергономічних робіт на етапах НДР наведено у таблиці 1.

Таблиця 1 — Склад можливих дизайн-ергономічних робіт на етапах НДР

Етап НДР	Склад можливих дизайн-ергономічних робіт
Вибір напрямку дослідження	Збирання та вивчення інформаційної та науково-технічної документації, інших матеріалів, що стосуються розроблюваної теми. Аналіз споживчих властивостей та дизайн-ергономічних характеристик виробів-аналогів. Патентні та дизайн-маркетингові дослідження. Обгрунтування необхідності виконання робіт, складання аналітичного огляду. Формулювання дизайн-ергономічних проблем щодо напрямків вирішення задач, поставлених в ТЗ на НДР, та їх порівняльне оцінювання. Вибір та обгрунтування прийнятого напрямку досліджень, методів і способів вирішення поставлених задач; формулювання дизайн-ергономічних вимог, розроблення дизайн-концепції створювання об’єкта дослідження. Дизайн-екологічні дослідження впливу об’єкта на довкілля та екологічну безпеку. Зіставлення очікуваних показників нової продукції після впровадження результатів НДР з певними технічними та дизайн-ергономічними показниками виробів-аналогів та з чинною нормативною документацією, оцінка її конкурентоспроможності. Оцінка ефективності від впровадження нової продукції за результатами НДР на підставі дизайн-маркетингових досліджень, наукового прогнозування на час розроблення та освоєння, а також терміну морального старіння продукції, що випускається. Обгрунтування групи потенційних споживачів даного науково-технічного продукту (НДР та нової продукції). Розроблення загальної методики досліджень (програми робіт, засоби та методи досліджень). Складання проміжного звіту та його розгляд (за необхідності) на НТР або ТР.
Теоретичні та експериментальні дослідження	Розроблення робочих гіпотез, побудова дизайн-ергономічних моделей об’єкта досліджень, обгрунтування припущень. Розроблення пропозицій щодо формування та структури ЦКП за темою дослідження (у разі виявлення такої необхідності). Виявлення необхідності проведення експериментів, технічних, дизайн-ергономічних та дизайн-екологічних експертиз на підтвердження окремих положень теоретичних досліджень або для одержання конкретних значень параметрів, необхідних для проведення розрахунків.
Узагальнення та оцінювання результатів досліджень	Розроблення методики експериментальних досліджень та експертиз, виготовлення моделей (макетів, експериментальних зразків), а також випробувального устаткування. Проведення експериментів, експертиз, оброблення одержаних даних. Зіставлення результатів експериментів та експертиз з теоретичними дослідженнями. Коригування теоретичних моделей об’єкта. Проведення додаткових експериментів та експертиз (за необхідності). Техніко-економічні, дизайн-екологічні та дизайн-маркетингові дослідження ефективності впровадження об’єктів дослідження, визначення перспективного ряду об’єктів на підставі результатів досліджень. Складання проміжного звіту та його розгляд (за необхідності) на НТР або ТР. Узагальнення результатів попередніх етапів робіт. Оцінювання повноти рішень задач. Додаткові (за необхідності) дослідження, в тому числі патентні, експертні, дизайн-екологічні та дизайн-маркетингові. Розроблення рекомендацій щодо використання результатів проведених НДР. Формулювання дизайн-ергономічних вимог до продукції, що розроблюється. Складання та оформлення звіту. Розгляд результатів проведених НДР на НТР, ТР та приймання робіт у цілому.

 

6.4 Загальні вимоги до порядку проведення, оформлення документації, розгляду та затвердження результатів НДР — відповідно до вимог ДСТУ 3008, ДСТУ 3943 та ГОСТ 2.105.

7 ПРАВИЛА ВИКОНАННЯ ДИЗАЙН-ЕРГОНОМІЧНОГО ПРОЕКТУ

7.1 Стадії та етапи розроблення проектної дизайн-ергономічної документації

7.1.1 ДЕП полягає у створенні проектної дизайн-ергономічної документації на виріб, пакования (тару) та супровідну документацію. ПДЕД розробляють, розглядають, узгоджують та затверджують за порядком, встановленим для інших конструкторських документів на певний виріб.

7.1.2 Розробник ПДЕД,згідно з встановленим порядком,проводить оцінювання креслень деталей та складальних одиниць на відповідність ДЕП та підписує їх у вільному рядку основного напису.

Перелік деталей та складальних одиниць, які підлягають оцінюванню, визначає розробник ПДЕД.

7.1.3 Вимоги до обліку та зберігання ПДЕД, внесення змін у ПДЕД — згідно з ГОСТ 2.501.

7.1.4 Зміни конструкторської документації на деталі та складальні одиниці, які стосуються ПДЕД, повинні бути узгоджені з розробником ДЕП.

7.1.5 Стадії та етапи розроблення ПДЕД як на стадіях розроблення конструкторської документації у складі ДКР, так і під час виконання окремого ДЕП, наведені в таблиці 2.

Таблиця 2 — Стадії та етапи розроблення проектної дизайн-ергономічної документації

Стадії розроблення КД	Стадії розроблення ПДЕД	Етапи розроблення ПДЕД
Технічна пропозиція Ескізний проект Технічний проект Робоча конструкторська документація	Дизайн-пропозиція Ескізний дизайн-проект Технічний дизайн-проект Авторський нагляд	Розроблення ТЗ на виконання ДЕП чи підрозділу «Дизайн-ергономічні вимоги» загального ТЗ Розроблення напрямків дизайн-проектування з наданням ПДЕД літери «П». Затвердження ПДЕД Розроблення принципового дизайн ергономічного вирішення з наданням ПДЕД літери «З». Затвердження ПДЕД Розроблення остаточного дизайн-ергономічного вирішення з наданням ПДЕД літери «Т». Затвердження ПДЕД Участь у розробленні робочої конструкторської документації та коригування КД за результатами випробувань дослідного зразка

 

7.1.6 Кожна стадія розроблення ДЕП повинна закінчуватися відповідно до умов договору і ТЗ розробленням звітних матеріалів за формою і комплектністю відповідно до ДСТУ 3943, ГОСТ 2.102, ГОСТ 2.103, ГОСТ 2.105, ГОСТ 2.106, ГОСТ 2.109.

7.1.7 Якщо ДЕП виконується у складі ДКР, то його результати повинні бути оформлені розділом загальної пояснювальної записки.

7.1.8 3 метою забезпечення додаткової наочності результатів дизайн-ергономічного проектування розробник виконує дизайн-моделі, дизайн-макети та макетні дизайн-зразки відповідно до вимог ГОСТ 2.002.

7.1.9 У разі незгоди замовника із результатами ДЕП сторони діють відповідно до умов договору та чинного законодавства України.

7.2 Стадія «Дизайн-пропозиція»

7.2.1 Дизайн-пропозиція є сукупністю ДЕД, яка відображає розроблені напрямки дизайн- ергономічного проектування, доцільність подальшого розроблення ПДЕД та яка є основою для розроблення ескізного дизайн-проекту. Дизайн-пропозиція передбачає, як правило, декілька варіантів розв’язання проектних завдань.

7.2.2 На цій стадії, у загальному випадку, розробник ДЕП повинен:

— зібрати та вивчити вихідні проектні дані, включаючи інформаційні і патентні матеріали;

— виконати огляд аналогів, а також функційний, естетичний, ергономічний, технологічний, соціально-культурний, дизайн-екологічний та дизайн-маркетинговий аналіз виробу-прототипу;

— виконати дослідження припустимих умов виготовлення, експлуатації (споживання), утилізації та переробки розроблюваного виробу;

— визначити номенклатуру дизайнових та ергономічних вимог до розроблюваного виробу;

— запропонувати номенклатуру декоративно-конструкційних матеріалів та технології оздоблення виробу;

— зробити висновки щодо можливостей виготовлення даного виробу на певному підприємстві;

— розробити напрямки:

а) дизайнерського вирішення;

б) ергономічного вирішення;

в) кольорофактурного вирішення;

г) кольорографічного вирішення;

д) використання декоративно-конструкційних матеріалів та технологій оздоблення виробу;

е) проектування рекламної продукції і супровідної документації (якщо це передбачено ТЗ).

7.2.3 Підсумком розгляду замовником дизайн-пропозиції є вибір і затвердження варіантів (варіанту) напрямків ДЕП, що оформляють протоколом. Затверджені варіанти дизайн-пропозиції є підставою для наступної стадії проектування.

7.3. Стадія «Ескізний дизайн-проект»

7.3.1 Ескізний дизайн-проект є сукупністю ДЕД, яка відображає принципове дизайнерське вирішення виробу, його обгрунтування та яка є основою для розроблення технічного дизайн-проекту. На стадії «Ескізний дизайн-проект» розробляються затверджені замовником варіанти дизайн-пропозиції.

7.3.2 На цій стадії розробник дизайн-проекту повинен:

— розробити принципові варіанти дизайнерського вирішення виробу;

— розробити принципові варіанти ергономічного вирішення виробу як компонента СЛТС;

— розробити принципові варіанти кольорофактурного і кольорографічного вирішення всіх складових об’єкта дизайн-ергономічного проектування, зокрема: виробу, паковання, супровідної документації, рекламних матеріалів тощо (відповідно до вимог ТЗ);

— визначити номенклатуру декоративно-конструкційних матеріалів та декоративно-захисних покриттів виробу.

7.3.3 Підсумком розгляду наданих розробником варіантів ескізного дизайн-проекту є вибір ї затвердження основного варіанту, що оформляють протоколом. Затверджений варіант ескізного дизайн-проекту є підставою для наступної стадії проектування.

7.4 Стадія «Технічний дизайн-проект»

7.4.1 Технічний дизайн-проект є сукупністю ДЕД, яка відображає остаточне дизайнерське вирішення виробу та яка є основою для розроблення технічної документації на його виготовлення.

7.4.2 На цій стадії, з урахуванням результатів розгляду затвердженого варіанту ескізного дизайн-проекту, розробник повинен виконати такі роботи:

— розробити остаточне дизайнерське вирішення;

— розробити остаточне ергономічне вирішення;

— розробити остаточне кольорофактурне та кольорографічне вирішення;

— визначити остаточну номенклатуру декоративно-конструкційних матеріалів, декоративно-захисних покриттів, технологію оздоблювання виробу;

— розробити остаточні дизайн-проекти паковання виробу, торговельно-супровідної документації, рекламних матеріалів та іншої полтрафічної продукції (якщо це передбачено ТЗ).

7.4.3 Результати розгляду технічного дизайн-проекту замовником оформляють актом здавання-приймання дизайн-проекту.

7.5 Стадія «Авторський нагляд»

7.5.1 Метою авторського нагляду розробника ДЕД є гарантування відповідності КД прийнятим дизайн-ергономічним вирішенням.

7.5.2 ДЕД, яка розробляється на цьому етапі, є сукупністю документів, що відображають зміни та доповнення до дизайнерських та ергономічних вирішень, які з'явилися в процесі розроблення робочої конструкторської документації, після проведення випробувань та під час освоєння виробництва продукції.

7.5.3 На цьому етапі розробник ДЕД повинен:

— прийняти участь у розробленні робочої конструкторської та технологічної документації;

— відкоригувати ДЕД за результатами випробувань дослідного зразка з метою усунення виявлених недоліків.

8 ПРАВИЛА НАДАННЯ ДИЗАЙН-ЕРГОНОМІЧНОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ

8.1 Дизайн-ергономічна консультація призначена для коригування проектної конструкторської документації за результатами спільної роботи у безпосередньому контакті розробника КД з дизайнером (ергономістом). Дизайн-ергономічна консультація надається щодо модернізації споживчих властивостей підготовленого до поставлення на виробництво виробу чи продукції, що вироблюється.

8.2 Дизайн-ергономічна консультація надається за схемами, ескізами, кресленнями, рисунками, дослідними зразками, дизайн-моделями чи продукцією, що виробляється. Дизайн-ергономічна документація під час консультації не розробляється.

8.3 Порядок надання дизайн-ергономічної консультації узгоджується між замовником та виконавцем і затверджується замовником.

8.4 Результати дизайн-ергономічної консультації оформляють протоколом.

9 ПРАВИЛА ВИКОНАННЯ ДИЗАЙН-ЕРГОНОМІЧНОЇ ОЦІНЮВАННЯ

9.1 Дизайн-ергономічне оцінювання полягає у визначенні відповідності виробу дизайновим і ергономічним нормам та вимогам, яке здійснюється за допомогою дизайн-ергономічної експертизи.

9.2 Дизайн-ергономічна експертиза виконується, як правило, на двох етапах розроблення та поставлення продукції на виробництво: під час розроблення технічної документації та під час виготовлення дослідного зразку (дослідної партії).

9.3 Під час узгодження ТЗ експертизі підлягають дизайн-ергономічні вимоги до виробу, що проектується.

9.4 Залежно від особливостей виробу експертизі можуть підлягати виріб у цілому чи його окремі дизайн-ергономічні характеристики та властивості.

9.5 Суб’єктами експертизи повинні бути кваліфіковані спеціалісти в сфері дизайну та ергономіки.

9.6 Експертизу виконують за методиками, затвердженими в галузі, чи за методиками, чинними в організаціях, які здійснюють цю діяльність.

9.7 Дизайн-ергономічна експертиза виконується за рисунками, кресленнями, фотографіями або зразками декількох виробів-аналогів та базового виробу (якщо він є), які надаються замовником.

9.8 Результати дизайн-ергономічної експертизи оформляють експертним висновком. Результати експертизи враховують під час вирішення питання поставлення продукції на виробництво та використовують під час розроблення технічної документації, стандартів, технічних умов, атестації та сертифікації виробів.

 

УДК 001.892.001.6

Ключові слова: стандарт, дизайн, ергономіка, дизайн-ергономічні вимоги, правила виконання робіт, проектування, продукція, поставлення на виробництво.