Постановление от 29.09.2023 № 1800 Об утверждении Порядка (методики) определения размера штрафов, налагаемых Национальной комиссией, осуществляющей государственное регулирование в сфере энергетики и коммуналь...

НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ

ПОСТАНОВА

від 29 вересня 2023 року N 1800

м. Київ

Про затвердження Порядку (методики) визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

Із змінами і доповненнями, внесеними
постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
від 20 лютого 2024 року N 365,
від 28 червня 2024 року N 1234,
від 21 серпня 2024 року N 1513,
від 15 жовтня 2024 року N 1754,
від 18 лютого 2025 року N 244
(яка застосовується в частині розрахунку розміру штрафів за порушення
законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних
умов, що вчинені або тривають після 1 квітня 2025 року),
від 3 червня 2025 року N 822,
від 14 жовтня 2025 року N 1633

Відповідно до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановляє:

1. Затвердити Порядок (методику) визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що додається.

2. Ця постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Голова НКРЕКП

Костянтин УЩАПОВСЬКИЙ

ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
29 вересня 2023 року N 1800

Порядок (методика)
визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

I. Загальні положення

1.1. Цей Порядок встановлює механізм визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП):

1) за порушення ліцензіатами законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов;

2) за зловживання на оптовому енергетичному ринку;

3) за інші порушення на оптовому енергетичному ринку (неоприлюднення інсайдерської інформації, оприлюднення інсайдерської інформації з порушенням встановлених вимог, здійснення операцій щодо оптових енергетичних продуктів без реєстрації як учасника оптового енергетичного ринку).

(пункт 1.1 доповнено підпунктом 3 згідно з
постановою НКРЕКП від 03.06.2025 р. N 822)

Розмір штрафів визначається НКРЕКП з урахуванням вимог законів України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання" та "Про природні монополії".

1.2. Дія цього Порядку поширюється:

1) в частині розрахунку розміру штрафів за порушення ліцензіатами законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов згідно з розділом II цього Порядку - на ліцензіатів НКРЕКП, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - ліцензіати);

2) у частині розрахунку розміру штрафів за зловживання та інші порушення на оптових енергетичних ринках згідно з розділами III та IV цього Порядку - на учасників оптового енергетичного ринку та осіб, які мають бути зареєстровані як учасники оптового енергетичного ринку.

(підпункт 2 пункту 1.2 у редакції
постанови НКРЕКП від 03.06.2025 р. N 822)

1.3. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

додаткова вигода (потенційна вигода) - додатковий та/або потенційний дохід або вигода в іншій формі, які порушник спромігся чи мав намір отримати та/або збитки чи витрати, яких він спромігся чи мав намір уникнути внаслідок вчинення порушення, безпосередньо чи опосередковано;

звітний рік - період діяльності суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, який дорівнює календарному року (проміжок часу з 01 січня по 31 грудня);

(пункт 1.3 доповнено новим абзацом третім
згідно з постановою НКРЕКП від 18.02.2025 р. N 244,
яка застосовується в частині розрахунку розміру штрафів за порушення
законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних
ліцензійних умов, що вчинені або тривають після 01.04.2025 р.,
у зв'язку з цим абзаци третій - п'ятий
вважати відповідно абзацами четвертим - шостим)

індивідуальне пом'якшення - зменшення підсумкового розміру штрафу з урахуванням факту усунення порушення після його виявлення НКРЕКП та початку розгляду питання щодо відповідальності за його вчинення;

інші порушення на оптовому енергетичному ринку - неоприлюднення інсайдерської інформації, оприлюднення інсайдерської інформації з порушенням встановлених вимог, здійснення операцій щодо оптових енергетичних продуктів без реєстрації як учасника оптового енергетичного ринку.

(пункт 1.3 доповнено новим абзацом п'ятим згідно з
постановою НКРЕКП від 03.06.2025 р. N 822,
у зв'язку з цим абзаци п'ятий і шостий
вважати відповідно абзацами шостим і сьомим)

підсумковий розмір штрафу - остаточно визначений розмір штрафу, розрахований у межах граничних розмірів штрафу, передбачених чинним законодавством.

Інші терміни вживаються в цьому Порядку у значеннях, наведених у законах України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про природні монополії", "Про ринок природного газу", "Про ринок електричної енергії", "Про теплопостачання", Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 червня 2018 року N 428.

1.4. Перед винесенням на засідання НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, питання про накладення штрафу (штрафів) за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов або за порушення законодавства щодо запобігання зловживанням та/або інших порушень на оптових енергетичних ринках відповідальний структурний підрозділ НКРЕКП розраховує розмір штрафу за кожне окреме вчинене порушення відповідно до розділів II - IV цього Порядку.

(пункт 1.4 із змінами, внесеними згідно з
постановою НКРЕКП від 18.02.2025 р. N 244,
у редакції постанови НКРЕКП від 03.06.2025 р. N 822)

НКРЕКП включає в обґрунтування до проєкту рішення про накладення штрафу результати розрахунку розміру штрафу відповідно до цього Порядку, у тому числі результати кожного етапу розрахунку розміру штрафу з відповідним поясненням застосованих коефіцієнтів та коригувань (коригуючих відсотків).

(пункт 1.4 доповнено абзацом згідно з
постановою НКРЕКП від 14.10.2025 р. N 1633)

У разі проведення перевірки ліцензіата за період більше ніж звітний рік НКРЕКП здійснює розрахунок розміру штрафу за кожне окремо вчинене порушення протягом кожного звітного року, що входить у період перевірки.

(пункт 1.4 доповнено абзацом згідно з
постановою НКРЕКП від 14.10.2025 р. N 1633)

Якщо порушення тривало у двох чи більше звітних роках, розрахунок розміру штрафу за таке порушення здійснюється одноразово.

(пункт 1.4 доповнено абзацом згідно з
постановою НКРЕКП від 14.10.2025 р. N 1633)

Розрахунок розміру штрафу з відповідним поясненням застосованих коефіцієнтів та коригувань (коригуючих відсотків) надсилається на електронну адресу ліцензіата/учасника оптового енергетичного ринку, що зазначена у ліцензійному реєстрі/реєстрі учасників оптового енергетичного ринку в день оприлюднення проєкту рішення на офіційному вебсайті НКРЕКП.

(пункт 1.4 доповнено абзацом згідно з
постановою НКРЕКП від 14.10.2025 р. N 1633)

1.5. Цей Порядок не застосовується при прийнятті НКРЕКП рішення про застосування інших, крім штрафу, видів санкцій, передбачених чинним законодавством (застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень, зупинення дії ліцензії, припинення дії (анулювання) ліцензії, адміністративні стягнення до посадових осіб суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг).

(пункт 1.5 із змінами, внесеними
згідно з постановою НКРЕКП від 18.02.2025 р. N 244,
яка застосовується в частині розрахунку розміру штрафів за порушення
законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних
ліцензійних умов, що вчинені або тривають після 01.04.2025 р.)

1.6. При визначенні розміру штрафів за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов відповідно до розділу II цього Порядку, при визначенні розміру штрафів за зловживання на оптовому енергетичному ринку відповідно до розділу III цього Порядку, а також при визначенні розміру штрафів за інші порушення на оптовому енергетичному ринку відповідно до розділу IV цього Порядку НКРЕКП, зокрема, керується принципами пропорційності покарання та порушення, ефективності, розумності та недискримінаційності.

(пункт 1.6 у редакції постанови
НКРЕКП від 03.06.2025 р. N 822)

II. Розрахунок розміру штрафів, що накладаються на ліцензіатів за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов

2.1. Етапи розрахунку розміру штрафів

2.1.1. Розрахунок штрафів за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов складається з таких етапів:

(абзац перший пункту 2.1.1 із змінами, внесеними
згідно з постановою НКРЕКП від 18.02.2025 р. N 244,
яка застосовується в частині розрахунку розміру штрафів за порушення
законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних
ліцензійних умов, що вчинені або тривають після 01.04.2025 р.)

1) визначення початкового розміру штрафу, що включає:

застосування критеріїв оцінки серйозності та характеру порушення;

розрахунок завданої ліцензіатом шкоди, та/або отриманої додаткової вигоди, внаслідок порушення (у разі можливості встановлення такої шкоди та/або додаткової вигоди);

(абзац третій пункту 1 глави 2.1 із змінами, внесеними
згідно з постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

2) коригування розміру штрафу з урахуванням тривалості порушення;

3) коригування розміру штрафу з урахуванням пом'якшуючих та/або обтяжуючих обставин;

4) коригування розміру штрафу з метою забезпечення належного рівня стримування від майбутніх порушень та забезпечення пропорційності покарання та порушення;

5) визначення підсумкового розміру штрафу та коригування розміру штрафу для уникнення перевищення максимальної та мінімальної межі штрафу;

6) застосування індивідуальних пом'якшень.

2.1.2. У разі безпідставної відмови ліцензіата у проведенні перевірки, що є порушенням ліцензійних умов та/або законодавства у відповідній сфері, та/або у разі повторного ненадання завірених в установленому законодавством порядку копій документів, пояснень та іншої інформації на законну вимогу НКРЕКП може застосовуватися санкція у вигляді накладення штрафу за вчинення такого порушення у максимальному розмірі, встановленому законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання".

(главу 2.1 розділу ІІ доповнено пунктом 2.1.2
згідно з постановою НКРЕКП від 18.02.2025 р. N 244,
яка застосовується в частині розрахунку розміру штрафів за порушення
законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних
ліцензійних умов, що вчинені або тривають після 01.04.2025 р.)

2.2. Визначення початкового розміру штрафу

2.2.1. Початковий розмір штрафу за відповідне порушення визначається шляхом застосування до фактичних обставин порушення визначених цим розділом критеріїв оцінки серйозності та характеру порушення, яким присвоєна кількість балів залежно від серйозності впливу таких критеріїв, а також коефіцієнту завданої шкоди або додаткової вигоди.

2.2.2. За результатами оцінки кожного з критеріїв серйозності та характеру порушення визначається певна кількість балів для відповідного порушення за цим критерієм.

2.2.3. Значення балів, що присвоєні відповідним критеріям, підсумовуються, і отримана сума балів становить оцінку серйозності та характеру порушення.

2.2.4. Початковий розмір штрафу розраховується на основі оцінки серйозності та характеру порушення за формулою

Pbasic = (XX % х Pmax х Dmg)

(1)

(абзац другий пункту 2.2.4 глави 2.2 розділу II
у редакції постанови НКРЕКП від 21.08.2024 р. N 1513)

де:	XX%	- відсоток серйозності та характеру порушення, що визначається за результатами оцінки серйозності порушення, яка здійснюється у порядку, визначеному пунктами 2.2.6 - 2.2.12 цієї глави, %; (абзац третій пункту 2.2.4 глави 2.2 розділу II у редакції постанови НКРЕКП від 21.08.2024 р. N 1513)
	Pmax	- максимальний розмір штрафу за відповідне порушення законодавства та/або ліцензійних умов, передбачений чинним законодавством;
	Dmg	- коефіцієнт завданої шкоди або додаткової вигоди (у разі можливості встановлення завданої шкоди та/або додаткової вигоди), наведений у пункті 2.2.14 цієї глави.

2.2.5. З метою оцінки серйозності та характеру порушення застосовуються критерії, наведені у пунктах 2.2.6 - 2.2.11 цієї глави, із застосуванням відповідних балів ваги кожного з критеріїв.

2.2.6. Для оцінки серйозності та характеру порушення застосовуються такі критерії:

1) критерії щодо суб'єкта господарювання, який порушив законодавство та/або ліцензійні умови:

тип ліцензіата;

величина ліцензіата;

2) критерії, що безпосередньо стосуються вчиненого порушення:

предмет порушення;

тип постраждалої сторони;

масштаб впливу порушення.

2.2.7. За критерієм "тип ліцензіата" визначаються:

1) інфраструктурні ліцензіати (3 бали), а саме, ліцензіати НКРЕКП, що провадять діяльність з:

транспортування природного газу;

(абзац другий підпункту 1 пункту 2.2.7 із змінами,
внесеними згідно з постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

розподілу природного газу;

(абзац третій підпункту 1 пункту 2.2.7 із змінами,
внесеними згідно з постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

передачі електричної енергії;

розподілу електричної енергії (в тому числі малими системами розподілу);

централізованого водопостачання, централізованого водовідведення в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється ліцензійними умовами;

виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках теплової енергії (в тих випадках, коли такий виробник не має конкурентів на території провадження своєї діяльності);

здійснення функцій оператора ринку;

здійснення функцій гарантованого покупця;

зберігання (закачування, відбору) природного газу;

надання послуг установки LNG;

транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом;

(підпункт 1 пункту 2.2.7 доповнено абзацом
згідно з постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

2) неінфраструктурні ліцензіати (2 бали), а саме, ліцензіати, що провадять діяльність з:

виробництва електричної енергії;

зберігання енергії;

агрегації;

постачання електричної енергії споживачу;

перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності);

постачання природного газу;

(абзац сьомий підпункту 2 пункту 2.2.7 із змінами,
внесеними згідно з постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках теплової енергії (в тих випадках, коли такий виробник має конкурентів на території здійснення своєї діяльності).

Тип ліцензіата НКРЕКП визначається відповідно до тієї діяльності, яку ліцензіат НКРЕКП провадить, зокрема, на підставі отриманих ним ліцензій, і загалом є сталою категорією протягом періоду такої ліцензованої діяльності.

Тип ліцензіата НКРЕКП може змінюватись у разі зміни виду діяльності, наприклад, внаслідок отримання ліцензії на інший вид діяльності чи зупинення дії / припинення дії (анулювання) поточної ліцензії.

(абзац двадцять третій пункту 2.2.7 із змінами, внесеними
згідно з постановою НКРЕКП від 18.02.2025 р. N 244,
яка застосовується в частині розрахунку розміру штрафів за порушення
законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних
ліцензійних умов, що вчинені або тривають після 01.04.2025 р.)

2.2.8. За критерієм "величина ліцензіата" визначаються:

великі ліцензіати (6 балів);

середні ліцензіати (4 бали);

малі ліцензіати (2 бали).

(абзац четвертий пункту 2.2.8 із змінами, внесеними
згідно з постановою НКРЕКП від 18.02.2025 р. N 244,
яка застосовується в частині розрахунку розміру штрафів за порушення
законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних
ліцензійних умов, що вчинені або тривають після 01.04.2025 р.)

Детальна класифікація за критерієм "величина ліцензіата" визначається відповідно до додатка 1 до цього Порядку.

2.2.9. За критерієм "предмет порушення" визначаються такі види порушень:

1) порушення щодо організаційних питань ліцензованої діяльності:

порушення кадрових вимог до провадження господарської діяльності (2 бали);

порушення щодо подання звітності, вид, порядок, строки та форма подання якої визначені нормативно-правовими НКРЕКП та відповідними ліцензійними умовами (2 бали);

(абзац третій підпункту 1 пункту 2.2.9 із змінами,
внесеними згідно з постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

порушення щодо засобів провадження ліцензованої діяльності (3 бали);

порушення щодо питань відокремлення та незалежності (3 бали);

інші порушення щодо організаційних питань ліцензованої діяльності (2 бали);

2) порушення щодо виконання рішень, прийнятих за результатами перевірок (3 бали);

3) порушення щодо поводження з інформацією (ненадання та/або умисне надання недостовірної інформації, на законну вимогу НКРЕКП) (3 бали);

(підпункт 3 пункту 2.2.9 із змінами, внесеними
згідно з постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

4) порушення в частині провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, у період зупинення дії ліцензії (3 бали);

5) порушення законодавства/правил/технічних норм, встановлених режимів роботи ліцензованої діяльності (3 бали);

6) порушення щодо строків подання на розгляд, виконання інвестиційних програм, планів розвитку та оновлення основних фондів (3 бали);

(підпункт 6 пункту 2.2.9 із змінами, внесеними
згідно з постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

7) порушення щодо тарифів/цін/плати за послуги, цільового використання коштів, передбачених в тарифі (3 бали);

8) порушення щодо надання послуг та/або взаємодії зі споживачами/ ліцензіатами/третіми сторонами (3 бали);

9) порушення щодо укладання/дотримання договорів/актів (2 бали);

10) порушення законодавства щодо виконання спеціальних обов'язків (1 бал);

11) порушення щодо виконання нормативно-правових актів, рішень інших органів державної влади та інші порушення, дослідження яких, належить до компетенції НКРЕКП (2 бали).

У разі, якщо оцінюване порушення одночасно підпадає під декілька видів порушень та неможливо визначити вид, що має найбільш тісний зв'язок із порушенням, для цілей оцінки серйозності та характеру буде застосовуватись вид порушення із найбільшою кількістю балів (з тих видів, що підлягають застосуванню до оцінюваного порушення).

2.2.10. Сторонами, постраждалими від порушення, можуть бути:

ліцензіати НКРЕКП, учасники ринків;

споживачі, замовники послуг;

держава (у тому числі в особі органів державної влади), органи місцевого самоврядування.

Кожен з цих типів постраждалих сторін окремо оцінюється в 2 бали. У разі наявності декількох постраждалих від порушення сторін сума балів підсумовується (максимально до 6 балів). У разі відсутності постраждалої сторони, критерії "тип постраждалої сторони" та "масштаб впливу порушення" оцінюються в 0 балів.

(пункт 2.2.10 у редакції постанови
НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

2.2.11. За критерієм "масштаб впливу порушення" визначаються порушення, що впливають на:

від 1 до 10 ліцензіатів, учасників ринку, споживачів, замовників послуг, органів державної влади, органів місцевого самоврядування (1 бал);

(абзац другий пункту 2.2.11 із змінами, внесеними
згідно з постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

від 10 (включно) до 99 ліцензіатів, учасників ринку, споживачів, замовників послуг, органів державної влади, органів місцевого самоврядування (2 бали);

(абзац третій пункту 2.2.11 із змінами, внесеними
згідно з постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

100 та більше ліцензіатів, учасників ринку, споживачів, замовників послуг, органів державної влади, органів місцевого самоврядування (3 бали).

(абзац четвертий пункту 2.2.11 із змінами, внесеними
згідно з постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

2.2.12. Значення балів, що присвоєні відповідним критеріям, наведеним у пунктах 2.2.7 - 2.2.11 цієї глави, підсумовуються і отримана сума балів становить оцінку серйозності та характеру порушення та визначає такі величини відсотків від максимального розміру штрафу, передбаченого чинним законодавством, що застосовуються для цілей формули 1.

Сума оцінки серйозності та характеру (бали)	Відсоток серйозності та характеру порушення
5 - 8	3 %
9 - 12	4 %
13 - 15	5 %
16 - 18	9 %
19 - 21	15 %

(пункт 2.2.12 у редакції постанови
НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365,
із змінами, внесеними згідно з
постановою НКРЕКП від 18.02.2025 р. N 244,
яка застосовується в частині розрахунку розміру штрафів за порушення
законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних
ліцензійних умов, що вчинені або тривають після 01.04.2025 р.)

2.2.13. НКРЕКП припиняє розрахунок розміру штрафів та застосовує санкцію у вигляді застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень, якщо сума оцінки серйозності та характеру порушення, розрахована відповідно до пункту 2.2.12 цієї глави, не перевищує 11.

Положення цього пункту не застосовується:

до порушення, визначеного підпунктом 2 пункту 2.2.9 цієї глави;

у разі виявлення за результатами однієї перевірки більше трьох різних порушень законодавства та/або ліцензійних умов за критерієм "предмет порушення";

за наявності постраждалої сторони та шкоди, завданої споживачам, замовникам послуг, ліцензіатам, державі, та/або додатково отриманої вигоди у розмірі від 1000001 грн, завданої/отриманої ліцензіатом внаслідок вчинення порушення.

(пункт 2.2.13 у редакції постанов
НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365,
від 18.02.2025 р. N 244,
яка застосовується в частині розрахунку розміру штрафів за порушення
законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних
ліцензійних умов, що вчинені або тривають після 01.04.2025 р.)

2.2.14. У разі наявності шкоди, завданої споживачам, замовникам послуг, ліцензіатам, державі та/або додаткової вигоди, отриманої ліцензіатом внаслідок вчинення порушення, та можливості їх визначення, НКРЕКП для цілей обрахунку початкового розміру штрафу застосовує такі коефіцієнти

(абзац перший пункту 2.2.14 із змінами, внесеними
згідно з постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

Розмір завданої шкоди / отриманої додаткової вигоди	Коефіцієнт
Шкода / додаткова вигода відсутня (чи її розрахунок неможливий)	1
від 1 грн до 1 000 000 грн	1.1
від 1000001 грн до 5000000 грн	1.2
від 5000001 грн до 10000000 грн	1.3
від 10000001 грн до 50000000 грн	1.4
від 50000001 грн до 100000000 грн	1.5
від 100000001 грн до 200000000 грн	1.6
від 200000001 грн до 400000000 грн	1.7
від 400000001 грн до 600000000 грн	1.8
від 600000001 грн до 1000000000 грн	1.9
від 1000000001 грн до 5000000000 грн	2
від 5000000001 грн до 9000000000 грн	2.5
понад 9000000000 грн	3

(таблиця пункту 2.2.14 у редакції
постанов НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365,
від 18.02.2025 р. N 244,
яка застосовується в частині розрахунку розміру штрафів за порушення
законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних
ліцензійних умов, що вчинені або тривають після 01.04.2025 р.)

У разі відсутності шкоди/отриманої додаткової вигоди від заподіяного порушення або неможливості її обрахунку величина коефіцієнту дорівнює 1. Розрахунок шкоди чи додаткової вигоди здійснюється згідно з алгоритмом, наведеним у додатку 2 до цього Порядку.

Не вважається отриманням додаткової вигоди суми надлишково отриманого або недоотриманого доходу (суми економії/перевитрати коштів) від здійснення відповідної ліцензованої діяльності, що визначаються відповідно до Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року N 428, в рамках перевірки дотримання ліцензіатами структур відповідних тарифів та виконання інвестиційних програм, у разі якщо НКРЕКП за результатами перевірки має намір прийняти рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) для відповідного ліцензіата, зокрема зменшити діючий тариф, вилучивши зі структури тарифу кошти за недотримання ліцензіатом структури тарифу та/або невиконання (недовиконання) інвестиційної програми, або врахувати ці кошти як джерело фінансування інвестиційної програми.

(абзац третій пункту 2.2.14 із змінами, внесеними
згідно з постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

Якщо порушення, що розглядається НКРЕКП, кваліфікується через застосування норм декількох нормативно-правових актів, але за суттю є однією (єдиною) дією (бездіяльністю), таке порушення має розглядатися як одне (єдине) порушення.

2.3. Коригування розміру штрафу з урахуванням тривалості порушення

2.3.1. У разі якщо під час здійснення заходів державного контролю за дотриманням ліцензіатами законодавства та/або ліцензійних умов НКРЕКП виявить порушення, що тривало/триває протягом певного періоду (строку), НКРЕКП застосовує коригування початкового розміру штрафу, розрахованого відповідно до пункту 2.2.4 глави 2.2 цього розділу, з урахуванням тривалості порушення. Коригування здійснюється за формулою

			(2)
де:	Ptime adj	- розмір штрафу, скоригований з урахуванням тривалості порушення;
	Pbasic	- початковий розмір штрафу, розрахований відповідно до пункту 2.2.4 глави 2.2 цього розділу;
	tc	- коефіцієнт у розмірі 0,0055; (абзац п'ятий пункту 2.3.1 із змінами, внесеними згідно з постановою НКРЕКП від 18.02.2025 р. N 244, яка застосовується в частині розрахунку розміру штрафів за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов, що вчинені або тривають після 01.04.2025 р.)
	n	- кількість календарних днів, впродовж яких тривало/триває порушення.

2.3.2. Кількість календарних днів, впродовж яких тривало/триває порушення, визначається від моменту фактичного початку дій/бездіяльності, що становлять порушення вимог чинного законодавства у сферах енергетики та/або комунальних послуг та/або відповідних ліцензійних умов, та до:

1) моменту фактичного припинення дій/бездіяльності, що становлять порушення, або

2) моменту виявлення порушення, що триває, під час здійснення заходу державного контролю за дотриманням ліцензіатами законодавства та/або ліцензійних умов.

2.3.3. Максимальний відсоток коригування з урахуванням тривалості порушення не може перевищувати 50 % від початкового розміру штрафу, розрахованого відповідно до пункту 2.2.4 глави 2.2 цього розділу.

2.4. Коригування розміру штрафу з урахуванням пом'якшуючих та/або обтяжуючих обставин

2.4.1. За наявності пом'якшуючих та/або обтяжуючих обставин, НКРЕКП під час розрахунку штрафу за порушення коригує (зменшує або збільшує) розмір штрафу, скоригований (у разі потреби) відповідно до пункту 2.3.1 глави 2.3 цього розділу.

2.4.2. Коригування розміру штрафу, з урахуванням пом'якшуючих та/або обтяжуючих обставин здійснюється за формулою

Pconditions = Ptime adj - (Ptime adj х ext %) + (Ptime adj х aggr %)

(3)

(абзац другий пункту 2.4.2 глави 2.4 розділу II
у редакції постанови НКРЕКП від 21.08.2024 р. N 1513)

де:	Pconditions	- розмір штрафу, скоригований з урахуванням пом'якшуючих та/або обтяжуючих обставин;
	Ptime adj	- розмір штрафу, скоригований з урахуванням тривалості порушення, відповідно до пункту 2.3.1 глави 2.3 цього розділу;
	ext%	- коефіцієнт (коригуючий відсоток) пом'якшуючих обставин вчиненого порушення; (абзац п'ятий пункту 2.4.2 глави 2.4 розділу II у редакції постанови НКРЕКП від 21.08.2024 р. N 1513)
	aggr%	- коефіцієнт (коригуючий відсоток) обтяжуючих обставин вчиненого порушення.

(абзац шостий пункту 2.4.2 глави 2.4 розділу II
у редакції постанови НКРЕКП від 21.08.2024 р. N 1513)

2.4.3. НКРЕКП визначає розміри коефіцієнтів (коригуючих відсотків) для пом'якшуючих та обтяжуючих обставин для кожного окремого порушення в кожному конкретному випадку, залежно від наявності/відсутності відповідних обставин чи комбінації відповідних обставин.

2.4.4. Максимальний відсоток коефіцієнта (коригуючого відсотка) за пом'якшуючі обставини вчиненого порушення не може перевищувати 50 %.

(пункт 2.4.4 із змінами, внесеними згідно з
постановою НКРЕКП від 18.02.2025 р. N 244,
яка застосовується в частині розрахунку розміру штрафів за порушення
законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних
ліцензійних умов, що вчинені або тривають після 01.04.2025 р.)

2.4.5. Максимальний відсоток коефіцієнта (коригуючого відсотка) за обтяжуючі обставини вчиненого порушення не може перевищувати 50 %.

(пункт 2.4.5 із змінами, внесеними згідно з
постановою НКРЕКП від 18.02.2025 р. N 244,
яка застосовується в частині розрахунку розміру штрафів за порушення
законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних
ліцензійних умов, що вчинені або тривають після 01.04.2025 р.)

2.4.6. Пом'якшуючими обставинами вчиненого порушення є:

1) поведінка порушника, спрямована на зменшення негативних наслідків порушення (коригуючий відсоток 30 %);

2) негайне припинення порушення після його виявлення (коригуючий відсоток 20 %);

3) сприяння виявленню порушення НКРЕКП (коригуючий відсоток 10 %).

2.4.7. Обтяжуючими обставинами вчиненого порушення є:

1) поведінка порушника, спрямована на приховування порушення та його негативних наслідків (коригуючий відсоток 30 %);

2) поведінка порушника, спрямована на продовження вчинення порушення після того, як НКРЕКП стало відомо про вчинення такого порушення (коригуючий відсоток 20 %);

3) повторне вчинення порушення (коригуючий відсоток 10 %).

2.5. Коригування розміру штрафу з метою забезпечення належного рівня стримування від майбутніх порушень та забезпечення пропорційності покарання та порушення

2.5.1. З метою дотримання принципу пропорційності під час визначення розміру штрафу за порушення НКРЕКП має право здійснити:

1) збільшення розміру штрафу, розрахованого та скоригованого відповідно до глав 2.2 - 2.4 цього розділу, до 100 % у разі його неспівмірності з вчиненим порушенням.

Неспівмірність розрахованого розміру штрафу із вчиненим порушенням визначається в кожному окремому випадку правопорушення, що відповідає принципу розумності, який полягає, серед іншого, у врахуванні всіх фактичних обставин кожного окремого порушення. Для порушень, щодо яких можливо визначити розмір завданої шкоди/отриманої вигоди, критерій неспівмірності може становити перевищення розміру розрахованої шкоди/вигоди більше ніж у 20 разів за розмір розрахованого штрафу. Для порушень, щодо яких неможливо визначити розмір завданої шкоди/отриманої вигоди, критерій неспівмірності визначається на основі фактичних обставин кожного окремого порушення;

2) зменшення (у виняткових випадках) розміру штрафу, розрахованого та скоригованого відповідно до глав 2.2 - 2.4 цього розділу, до 80 % у разі, якщо сплата повного розміру штрафу обґрунтовано є неможливою або призведе до тяжкого фінансового стану та подальшої неплатоспроможності порушника, або розмір такого розрахованого штрафу не співвідноситься з важкістю правопорушення/ступенем завданої шкоди.

Зменшення до 100 % може бути застосовано у разі вчинення порушення з причин, незалежних від ліцензіата, через збройну агресію російської федерації проти України, з вини третьої сторони, зокрема через невиконання іншими сторонами своїх зобов'язань перед ліцензіатом. У такому випадку, доведення таких обставин та надання документів, що підтверджують вчинення ліцензіатом усіх можливих дій, спрямованих на недопущення відповідного порушення, вирішення існуючої проблеми, є обов'язковим. Такими документами можуть вважатися:

(підпункт 2 пункту 2.5.1 доповнено новим абзацом другим
згідно з постановою НКРЕКП від 28.06.2024 р. N 1234)

рішення суду, що набрало законної сили, прийняте на користь ліцензіата;

(підпункт 2 пункту 2.5.1 доповнено новим абзацом третім
згідно з постановою НКРЕКП від 28.06.2024 р. N 1234)

рішення, прийняте за результатом досудового врегулювання спору;

(підпункт 2 пункту 2.5.1 доповнено новим абзацом четвертим
згідно з постановою НКРЕКП від 28.06.2024 р. N 1234)

акти звірок взаємних розрахунків, акти зарахування зустрічних однорідних вимог, договори реструктуризації заборгованості, правочини, первинні та інші документи, що підтверджують наявність заборгованості третьої сторони перед ліцензіатом.

(підпункт 2 пункту 2.5.1 доповнено новим абзацом п'ятим
згідно з постановою НКРЕКП від 28.06.2024 р. N 1234,
у зв'язку з цим абзаци другий - п'ятий
вважати відповідно абзацами шостим - дев'ятим)

Крім того, НКРЕКП застосовує зменшення розміру штрафу у разі якщо порушення та наслідки порушення були повністю усунуті порушником:

(підпункт 2 пункту 2.5.1 доповнено абзацом
згідно з постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

до прийняття рішення про проведення відповідної перевірки (зменшення на 100 %);

(підпункт 2 пункту 2.5.1 доповнено абзацом
згідно з постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

до останнього дня строку проведення відповідної перевірки (зменшення на 50 %);

(підпункт 2 пункту 2.5.1 доповнено абзацом
згідно з постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

до початку розгляду питання щодо відповідальності ліцензіата на засіданні НКРЕКП (зменшення на 30 %).

(підпункт 2 пункту 2.5.1 доповнено абзацом
згідно з постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

2.5.2. Під час коригування розміру штрафу відповідно до положень пункту 2.5.1 цієї глави, НКРЕКП враховує величину ліцензіата, його фінансове становище на момент вчинення порушення та за попередні фінансові роки, загальну кількість порушень (у тому числі кількість однотипних правопорушень), вчинених порушником за період, що перевіряється, а також розмір завданої шкоди та/або додаткової вигоди, отриманої внаслідок вчиненого порушення (у разі встановлення такої додаткової вигоди чи шкоди).

2.5.3. Для забезпечення належного рівня стримування від майбутніх порушень (дотримання принципу ефективності санкцій) НКРЕКП має право здійснити збільшення розміру штрафу, розрахованого та скоригованого відповідно до глав 2.2 - 2.4 цього розділу, до 50 % у разі, якщо НКРЕКП має підстави вважати, що розрахований розмір штрафу не втримає порушника від допущення відповідних порушень у майбутньому. Такими підставами можуть бути, зокрема, матеріальне становище порушника, розмір очікуваної вигоди від порушення, вчинення подібних порушень у минулому.

2.6. Визначення підсумкового розміру штрафу, коригування розміру штрафу для уникнення перевищення максимальної та мінімальної межі штрафу

2.6.1. Підсумковим розміром штрафу за правопорушення є штраф, розрахований та скоригований відповідно до глав 2.2 - 2.5 цього розділу.

2.6.2. Підсумковий розмір штрафу не може перевищувати максимальні розміри штрафів за правопорушення, передбачені чинним законодавством України, зокрема, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання", "Про природні монополії".

2.6.3. У випадку, якщо підсумковий розмір штрафу, розрахований та скоригований відповідно до глав 2.2 - 2.5 цього розділу, перевищує максимальний розмір штрафу, передбачений чинним законодавством України, НКРЕКП коригує підсумковий розмір штрафу до розміру, що не перевищує максимального штрафу за правопорушення, передбачене чинним законодавством України.

2.6.4. У випадку, якщо підсумковий розмір штрафу, розрахований та скоригований відповідно до глав 2.2 - 2.5 цього розділу, є нижчим за мінімальний розмір штрафу, передбачений законодавством, НКРЕКП не накладає штраф, а застосовує інші санкції.

2.7. Застосування індивідуальних пом'якшень

2.7.1. Якщо ліцензіат вчиняє дії, спрямовані на усунення порушення після його виявлення, НКРЕКП має право застосувати індивідуальне пом'якшення та додатково зменшити підсумковий розмір штрафу, але не більш ніж на 50 % від підсумкового розміру штрафу. Діями ліцензіата, що спрямовані на усунення порушення, можуть бути, зокрема:

(абзац перший пункту 2.7.1 із змінами, внесеними
згідно з постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

1) надання НКРЕКП інформації, що вказує про врегулювання вчиненого порушення або його усунення в найкоротші строки;

(підпункт 1 пункту 2.7.1 із змінами, внесеними
згідно з постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

2) самостійне відшкодування збитків постраждалим сторонам після виявлення вчиненого порушення, але до прийняття рішення НКРЕКП про застосування санкції у вигляді штрафу;

3) добровільна відмова від додаткової вигоди, отриманої внаслідок порушення, та її повернення всім постраждалим сторонам;

4) активна співпраця порушника з НКРЕКП, зокрема, сприяння з'ясуванню всіх обставин та наслідків порушення;

5) надання НКРЕКП інформації, що вказує на зміни в роботі ліцензіата, спрямовані на недопущення подібних порушень в майбутньому (збільшення кількості працівників, оптимізація процесів та інше) та, за наявності, підтвердження ефективності запроваджених змін.

(пункт 2.7.1 доповнено підпунктом 5 згідно з
постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

2.7.2. У випадку, якщо після застосування індивідуальних пом'якшень, сума штрафу за порушення є нижчою за мінімальний розмір штрафу, передбачений законодавством, НКРЕКП не накладає штраф, а застосовує санкцію у вигляді застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень.

(главу 2.7 доповнено пунктом 2.7.2 згідно з
постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

III. Розрахунок розміру штрафів, що накладаються НКРЕКП за зловживання на оптових енергетичних ринках

3.1. Етапи розрахунку розміру штрафних санкцій за зловживання на оптовому енергетичному ринку

Розрахунок штрафних санкцій за зловживання на оптовому енергетичному ринку складається з таких етапів:

1) визначення початкового розміру штрафу в залежності від характеру, серйозності зловживання та з урахуванням шкоди, завданої суб'єктом розслідування, та/або отриманої ним додаткової вигоди (у разі можливості встановлення такої шкоди або додаткової вигоди);

2) коригування розміру штрафу з урахуванням тривалості зловживання;

3) коригування розміру штрафу з урахуванням пом'якшуючих та/або обтяжуючих обставин;

4) коригування розміру штрафу з метою забезпечення належного рівня стримування від майбутніх зловживань та забезпечення пропорційності покарання за зловживання;

5) визначення підсумкового розміру штрафу та коригування розміру штрафу для уникнення перевищення максимальної межі штрафу.

3.2. Визначення початкового розміру штрафу

3.2.1. Початковий розмір штрафу за відповідне зловживання визначається шляхом застосування до фактичних обставин зловживання визначених цим розділом критеріїв оцінки характеру, серйозності зловживання, а також завданої шкоди або отриманої додаткової вигоди, яким присвоєно відповідний відсоток у залежності від серйозності зловживання.

3.2.2. За результатами оцінки кожного з критеріїв серйозності зловживання визначається відсоток для відповідного зловживання за цим критерієм.

3.2.3. Початковий розмір штрафу розраховується за формулою

Pbasic = ((Pmax х XX %) + (PDmg х Dmg %) х Ch

(4)

(абзац другий пункту 3.2.3 глави 3.2 розділу III
у редакції постанови НКРЕКП від 21.08.2024 р. N 1513)

де	XX%	- відсоток серйозності зловживання, що визначається за результатами оцінки серйозності зловживання, яка здійснюється у порядку, визначеному пунктом 3.2.5 цієї глави, %; (абзац третій пункту 3.2.3 глави 3.2 розділу III у редакції постанови НКРЕКП від 21.08.2024 р. N 1513)
	Pmax	- максимальний розмір штрафу за зловживання на оптовому енергетичному ринку, передбачений чинним законодавством;
	PDmg	- розмір додаткової вигоди чи завданої шкоди (у разі можливості встановлення такої вигоди або шкоди);
	Dmg%	- відсоток від розміру завданої шкоди чи отриманої додаткової вигоди (у разі можливості встановлення такої шкоди або вигоди), наведений у пункті 3.2.6 цієї глави, %; (абзац шостий пункту 3.2.3 глави 3.2 розділу III у редакції постанови НКРЕКП від 21.08.2024 р. N 1513)
	Ch	- коефіцієнт характеру вчиненого зловживання, наведений у пункті 3.2.7 цієї глави.

3.2.4. Залежно від виду здійсненого зловживання на оптовому енергетичному ринку застосовується відповідний відсоток серйозності зловживання.

3.2.5. Відсотковий розмір, присвоєний виду зловживань на оптовому енергетичному ринку, становить оцінку серйозності зловживання та визначає такі величини відсотків від максимального розміру штрафу, передбаченого чинним законодавством, що застосовуються для цілей формули 4:

Вид зловживання	%
Рядок виключено
Порушення встановлених заборон щодо використання інсайдерської інформації	10
Маніпулювання на оптовому енергетичному ринку	10
Спроба маніпулювання на оптовому енергетичному ринку	8
Рядок виключено

(пункт 3.2.5 із змінами, внесеними згідно з
постановою НКРЕКП від 03.06.2025 р. N 822)

3.2.6. У разі наявності шкоди, завданої суб'єктом розслідування, чи додаткової вигоди, отриманої ним внаслідок вчинення відповідного виду зловживання, та у разі можливості їх встановлення, НКРЕКП враховує розмір завданої суб'єктом розслідування шкоди та/або отриманої ним додаткової вигоди, виключно на підставі достатньої доказової бази, отриманої НКРЕКП під час відповідного розслідування. Для цілей обрахунку початкового розміру штрафу застосовується такі відсоткові значення від розміру шкоди, завданої суб'єктом розслідування, чи додаткової вигоди, отриманої ним внаслідок вчинення відповідного виду зловживання:

Вид зловживання	%
Рядок виключено
Порушення встановлених заборон щодо використання інсайдерської інформації	25
Маніпулювання на оптовому енергетичному ринку	25
Спроба маніпулювання на оптовому енергетичному ринку	20
Рядок виключено

У разі відсутності або неможливості визначення розміру заподіяної шкоди або додаткової вигоди, отриманої суб'єктом розслідування внаслідок вчинення зловживання, зазначена складова розрахунку не враховується при розрахунку початкового розміру штрафу.

За наявності одночасно шкоди, завданої суб'єктом розслідування та додаткової вигоди, отриманої ним внаслідок вчинення відповідного виду зловживання, для розрахунку застосовується найбільший визначений розмір шкоди чи додаткової вигоди.

(пункт 3.2.6 із змінами, внесеними згідно з
постановою НКРЕКП від 03.06.2025 р. N 822)

3.2.7. Залежно від характеру вчиненого зловживання застосовуються такі коефіцієнти збільшення розміру початкового штрафу:

1) у разі вчинення зловживання за відсутності цілеспрямованих дій для вчинення зловживання - коефіцієнт 1;

2) у разі цілеспрямованого створення умов або здійснення дій для вчинення зловживання або невжиття заходів для виконання/дотримання норм чинного законодавства - коефіцієнт 2.

3.3. Коригування розміру штрафу з урахуванням тривалості зловживання

3.3.1. Коригування початкового розміру штрафу, розрахованого відповідно до пункту 3.2.3 глави 3.2 цього розділу, проводиться з урахуванням тривалості зловживання. Коригування здійснюється за формулою

			(5)
де	Ptime adj	- розмір штрафу, скоригований з урахуванням тривалості зловживання;
	Pbasic	- початковий розмір штрафу, розрахований відповідно до пункту 3.2.3 глави 3.2 цього розділу;
	tc	- коефіцієнт у розмірі 0,001;
	n	- розрахунковий період, протягом якого тривало/триває зловживання, доба.

3.3.2. Період, протягом якого тривало/триває зловживання, визначається від моменту фактичного початку дій/бездіяльності та до:

1) моменту фактичного припинення дій/бездіяльності, що становить зловживання, або

2) дати складання висновку про результати розслідування зловживань та інших порушень на оптовому енергетичному ринку у разі, якщо зловживання та інші порушення на оптовому енергетичному ринку не припинено на дату складання висновку - у разі триваючого зловживання - у разі триваючого зловживання.

(підпункт 2 пункту 3.3.2 із змінами, внесеними
згідно з постановою НКРЕКП від 03.06.2025 р. N 822)

3.3.3. Максимальний відсоток коригування з урахуванням тривалості зловживання не може перевищувати 50 % від початкового розміру штрафу, розрахованого відповідно до пункту 3.2.3 глави 3.2 цього розділу.

3.4. Коригування розміру штрафу з урахуванням пом'якшуючих та обтяжуючих обставин

3.4.1. За наявності пом'якшуючих та/або обтяжуючих обставин НКРЕКП під час розрахунку штрафу за зловживання відповідно зменшує або збільшує його величину.

3.4.2. Коригування розміру штрафу, скоригованого відповідно до пункту 3.3.1 глави 3.3 цього розділу, з урахуванням пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, здійснюється за формулою

Pconditions = Ptime adj - (Ptime adj х ext %) + (Ptime adj х aggr %)

(6)

(абзац другий пункту 3.4.2 глави 3.4 розділу III
у редакції постанови НКРЕКП від 21.08.2024 р. N 1513)

де	Pconditions	- розмір штрафу, скоригований з урахуванням пом'якшуючих та обтяжуючих обставин;
	Ptime adj	- розмір штрафу, скоригований з урахуванням тривалості зловживання, відповідно до пункту 3.3.1 глави 3.3 цього розділу;
	ext%	- пом'якшуючі обставини вчиненого зловживання, %; (абзац п'ятий пункту 3.4.2 глави 3.4 розділу III у редакції постанови НКРЕКП від 21.08.2024 р. N 1513)
	aggr%	- обтяжуючі обставини вчиненого зловживання, %.

(абзац шостий пункту 3.4.2 глави 3.4 розділу III
у редакції постанови НКРЕКП від 21.08.2024 р. N 1513)

3.4.3. НКРЕКП визначає розмір відсотків для пом'якшуючих та обтяжуючих обставин для кожного окремого зловживання в кожному випадку, залежно від наявності/відсутності відповідних обставин чи сукупності відповідних обставин.

3.4.4. Максимальний розмір відсотку за пом'якшуючі обставини вчиненого зловживання не може перевищувати 50 %.

3.4.5. Максимальний розмір відсотку за обтяжуючі обставини вчиненого зловживання не може перевищувати 50 %.

3.4.6. Пом'якшуючими обставинами вчиненого зловживання є:

1) добровільне відшкодування шкоди, завданої учасникам оптового енергетичного ринку/споживачу, до виявлення зловживання (30 %);

2) дії суб'єкта розслідування до виявлення зловживання, що свідчать про бажання усунути зловживання, його негативні наслідки, обставини, що спричинили зловживання (20 %);

3) визнання та припинення зловживання після його виявлення (15 %);

4) самостійне повідомлення про факт вчинення зловживання до початку розслідування НКРЕКП (20 %);

5) сприяння виявленню зловживання та обставин його вчинення під час розслідування (15 %);

6) відсутність заподіяної іншим учасникам оптового енергетичного ринку та/або споживачам шкоди внаслідок вчиненого зловживання (15 %).

(пункт 3.4.6 у редакції постанови
НКРЕКП від 15.10.2024 р. N 1754)

3.4.7. Обтяжуючими обставинами вчиненого зловживання є:

1) поведінка порушника, спрямована на приховування порушення та його негативних наслідків (20 %);

2) повторне вчинення порушення на оптовому енергетичному ринку (15 %);

3) продовження вчинення порушення після того, як НКРЕКП стало відомо про вчинення такого зловживання (15 %).

Повторним вчиненням зловживання на оптовому енергетичному ринку вважається вчинення одного й того ж правопорушення (виду зловживання) протягом вісімнадцяти місяців з дня накладення штрафу за той самий вид зловживання.

(абзац п'ятий пункту 3.4.7 у редакції
постанови НКРЕКП від 03.06.2025 р. N 822)

3.5. Коригування розміру штрафу з метою забезпечення належного рівня стримування від майбутніх зловживань та забезпечення пропорційності покарання за зловживання

3.5.1. З метою дотримання принципу пропорційності під час визначення розміру штрафу за зловживання НКРЕКП має право здійснити:

1) збільшення розміру штрафу, розрахованого та скоригованого відповідно до глав 3.2 - 3.4 цього розділу, до 100 % у разі його неспівмірності з вчиненим порушенням.

Неспівмірність розрахованого розміру штрафу із вчиненим порушенням має визначається в кожному окремому випадку правопорушення, що відповідає принципу розумності, який полягає, серед іншого, у врахуванні всіх фактичних обставин кожного окремого порушення. Для порушень, щодо яких можливо визначити розмір завданої шкоди/отриманої вигоди, критерій неспівмірності може становити перевищення розміру розрахованої шкоди/вигоди більше ніж у 10 разів за розмір розрахованого штрафу. Для порушень, щодо яких неможливо визначити розмір завданої шкоди/отриманої вигоди, критерій неспівмірності визначається на основі фактичних обставин кожного окремого порушення;

2) зменшення (у виняткових випадках) розміру штрафу, розрахованого та скоригованого відповідно до глав 3.2 - 3.4 цього розділу, до 80 % у разі, якщо сплата повного розміру штрафу обґрунтовано є неможливою або призведе до тяжкого фінансового стану та подальшої неплатоспроможності порушника, або розмір такого розрахованого штрафу не співвідноситься з важкістю зловживання/ступенем завданої шкоди.

3.5.2. Під час коригування розміру штрафу відповідно до положень пункту 3.5.1 цієї глави, НКРЕКП враховує загальну кількість зловживань (у тому числі кількість однотипних зловживань), вчинених суб'єктом розслідування за період часу, що розслідується, а також розмір завданої шкоди та/або додаткової вигоди, отриманої внаслідок вчиненого зловживання (у разі встановлення такої додаткової вигоди чи шкоди).

3.5.3. Для забезпечення належного рівня стримування від майбутніх зловживань (дотримання принципу ефективності санкцій) НКРЕКП має право здійснити збільшення розміру штрафу, розрахованого та скоригованого відповідно до глав 3.2 - 3.4 цього розділу, до 50 % у разі, якщо НКРЕКП має підстави вважати, що розрахований розмір штрафу не втримає порушника від допущення зловживання у майбутньому. Такими підставами можуть бути, зокрема, матеріальне становище порушника, розмір очікуваної вигоди від зловживання, вчинення подібних зловживань у минулому.

3.6. Визначення підсумкового розміру штрафу, коригування розміру штрафу для уникнення перевищення максимальної межі штрафу

3.6.1. Підсумковим розміром штрафу за зловживання є штраф, розрахований та скоригований відповідно до глав 3.2 - 3.5 цього розділу.

3.6.2. Максимальні розміри штрафів за зловживання, визначені статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" або статтею 59 Закону України "Про ринок природного газу", незалежно від граничного розміру штрафу не можуть перевищувати 10 відсотків річного доходу (виручки) учасника оптового енергетичного ринку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на оптовому енергетичному ринку, отриманого за рік, який передує року прийняття рішення за результатами розслідування.

(абзац перший пункту 3.6.2 із змінами, внесеними
згідно з постановою НКРЕКП від 03.06.2025 р. N 822)

У разі якщо суб'єкт розслідування не здійснював діяльність на оптовому енергетичному ринку у році, який передує року прийняття рішення за результатами розслідування, для розрахунку граничного розміру штрафу береться обсяг доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на оптовому енергетичному ринку за завершені звітні періоди (місяці) року прийняття рішення за результатами розслідування.

(пункт 3.6.2 доповнено абзацом згідно з
постановою НКРЕКП від 03.06.2025 р. N 822)

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на оптовому енергетичному ринку, який береться для розрахунку граничного розміру штрафу відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, не включає податок на додану вартість.

(пункт 3.6.2 доповнено абзацом згідно з
постановою НКРЕКП від 14.10.2025 р. N 1633)

Підсумковий розмір штрафу є цілим числом. У разі якщо розрахований підсумковий розмір штрафу не є цілим числом, тоді відбувається його заокруглення до цілого числа за математичними правилами.

(пункт 3.6.2 доповнено абзацом згідно з
постановою НКРЕКП від 14.10.2025 р. N 1633)

3.6.3. У випадку, якщо підсумковий розмір штрафу, розрахований та скоригований відповідно до глав 3.2 - 3.5 цього розділу, перевищує максимальний розмір штрафу, передбачений статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" або статтею 59 Закону України "Про ринок природного газу", НКРЕКП коригує підсумковий розмір штрафу відповідно до його граничного розміру.

3.6.4. Пункт 3.6.4 виключено

(главу 3.6 доповнено пунктом 3.6.4 згідно з
постановою НКРЕКП від 15.10.2024 р. N 1754,
пункт 3.6.4 виключено згідно з
постановою НКРЕКП від 03.06.2025 р. N 822)

IV. Розрахунок розміру штрафів, що накладаються НКРЕКП за інші порушення на оптовому енергетичному ринку

4.1. Етапи розрахунку розміру штрафів за інші порушення на оптовому енергетичному ринку

Розрахунок штрафів за інші порушення на оптовому енергетичному ринку складається з таких етапів:

1) визначення початкового розміру штрафу залежно від характеру, серйозності порушення та з урахуванням шкоди, завданої суб'єктом розслідування, та/або отриманої ним додаткової вигоди (у разі можливості встановлення такої шкоди або додаткової вигоди);

2) коригування розміру штрафу з урахуванням тривалості порушення;

3) коригування розміру штрафу з урахуванням пом'якшуючих та/або обтяжуючих обставин;

4) коригування розміру штрафу з метою забезпечення належного рівня стримування від майбутніх порушень та забезпечення пропорційності покарання та порушення;

5) визначення підсумкового розміру штрафу та коригування розміру штрафу для уникнення перевищення максимальної та недосягнення мінімальної межі штрафу.

4.2. Визначення початкового розміру штрафу

4.2.1. Початковий розмір штрафу за відповідне порушення на оптовому енергетичному ринку визначається шляхом застосування до фактичних обставин порушення визначених цим розділом критеріїв оцінки характеру, серйозності порушення, а також завданої шкоди або отриманої додаткової вигоди, яким присвоєно відповідний відсоток залежно від серйозності порушення.

4.2.2. За результатами оцінки кожного з критеріїв серйозності порушення визначається відсоток для відповідного порушення за цим критерієм.

4.2.3. Початковий розмір штрафу розраховується за формулою

Pbasic = ((Pmax х XX%) + (PDmg х Dmg%)) х Ch, (7)

де XX% - відсоток серйозності порушення відповідно до пункту 4.2.4 цієї глави, %;

Pmax - максимальний розмір штрафу за порушення на оптовому енергетичному ринку, передбачений законом;

PDmg - розмір додаткової вигоди чи завданої шкоди відповідно до пункту 4.2.5 цієї глави (у разі можливості встановлення такої вигоди або шкоди);

Dmg% - відсоток від розміру завданої шкоди чи отриманої додаткової вигоди (у разі можливості встановлення такої шкоди або вигоди), наведений у пункті 4.2.6 цієї глави, %;

Ch - коефіцієнт характеру вчиненого порушення, наведений у пункті 4.2.7 цієї глави.

4.2.4. Кожному виду порушення на оптовому енергетичному ринку присвоюється відсоток серйозності порушення, який застосовується для цілей формули 7:

Вид порушення	%
неоприлюднення інсайдерської інформації	5
оприлюднення інсайдерської інформації з порушенням встановлених вимог	5
здійснення операцій щодо оптових енергетичних продуктів без реєстрації як учасника оптового енергетичного ринку	3

4.2.5. У разі наявності шкоди, завданої суб'єктом розслідування, чи додаткової вигоди, отриманої ним внаслідок вчинення відповідного виду порушення, та у разі можливості їх встановлення, НКРЕКП враховує розмір завданої суб'єктом розслідування шкоди та/або отриманої ним додаткової вигоди.

У разі відсутності або неможливості визначення розміру заподіяної шкоди або додаткової вигоди, отриманої суб'єктом розслідування внаслідок вчинення порушення, зазначена складова розрахунку не враховується при розрахунку початкового розміру штрафу.

За наявності одночасно шкоди, завданої суб'єктом розслідування та додаткової вигоди, отриманої ним внаслідок вчинення відповідного виду порушення, для розрахунку застосовується більший визначений розмір шкоди чи додаткової вигоди.

4.2.6. Для цілей обрахунку початкового розміру штрафу застосовуються такі відсоткові значення від розміру шкоди, завданої суб'єктом розслідування, чи додаткової вигоди, отриманої ним внаслідок вчинення відповідного виду порушення:

Вид порушення	%
неоприлюднення інсайдерської інформації	20
оприлюднення інсайдерської інформації з порушенням встановлених вимог	20
здійснення операцій щодо оптових енергетичних продуктів без реєстрації як учасника оптового енергетичного ринку	15

4.2.7. Залежно від характеру вчиненого порушення застосовуються такі коефіцієнти збільшення розміру початкового штрафу:

1) у разі вчинення порушення за відсутності цілеспрямованих дій для його вчинення - коефіцієнт 1;

2) у разі цілеспрямованого створення умов або здійснення дій для вчинення порушення або невжиття заходів для виконання/дотримання норм чинного законодавства - коефіцієнт 2.

4.3. Коригування розміру штрафу з урахуванням тривалості порушення

4.3.1. Коригування початкового розміру штрафу, розрахованого відповідно до пункту 4.2.3 глави 4.2 цього розділу, проводиться з урахуванням тривалості порушення. Коригування здійснюється за формулою

Ptime adj = Pbasic + (Pbasic х tc х n), (8)

де Ptime adj - розмір штрафу, скоригований з урахуванням тривалості порушення;

Pbasic - початковий розмір штрафу, розрахований відповідно до пункту 4.2.3 глави 4.2 цього розділу;

tc - коефіцієнт у розмірі 0,01;

n - розрахунковий період, протягом якого тривало/триває порушення, доба.

4.3.2. Період, протягом якого тривало/триває порушення, що береться для розрахунку, визначається від моменту фактичного вчинення дій/бездіяльності та до:

1) моменту фактичного припинення дій/бездіяльності/факту, що становить порушення,

або

2) дати складання висновку про результати розслідування зловживань та інших порушень на оптовому енергетичному ринку у разі, якщо порушення на оптовому енергетичному ринку не припинено на дату складання висновку - у разі триваючого порушення.

4.4. Коригування розміру штрафу з урахуванням пом'якшуючих та обтяжуючих обставин

4.4.1. За наявності пом'якшуючих та/або обтяжуючих обставин НКРЕКП під час розрахунку штрафу за порушення відповідно зменшує або збільшує його величину.

4.4.2. Коригування розміру штрафу, скоригованого відповідно до пункту 4.3.1 глави 4.3 цього розділу, з урахуванням пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, здійснюється за формулою

Pconditions = Ptime adj - (Ptime adj х ext%) + (Ptime adj х aggr%), (9)

де Pconditions - розмір штрафу, скоригований з урахуванням пом'якшуючих та обтяжуючих обставин;

Ptime adj - розмір штрафу, скоригований з урахуванням тривалості порушення відповідно до пункту 4.3.1 глави 4.3 цього розділу;

ext% - пом'якшуючі обставини вчиненого порушення, %;

aggr% - обтяжуючі обставини вчиненого порушення, %.

4.4.3. НКРЕКП визначає розмір відсотків для пом'якшуючих та обтяжуючих обставин для кожного окремого порушення в кожному випадку залежно від наявності/відсутності відповідних обставин чи сукупності відповідних обставин.

4.4.4. Максимальний розмір відсотка за пом'якшуючі обставини вчиненого порушення не може перевищувати 50 %.

4.4.5. Максимальний розмір відсотка за обтяжуючі обставини вчиненого порушення не може перевищувати 50 %.

4.4.6. Пом'якшуючими обставинами вчиненого порушення є:

1) добровільне відшкодування шкоди, завданої учасникам оптового енергетичного ринку/споживачу, до виявлення порушення (встановлення факту порушення) (30 %);

2) дії суб'єкта розслідування до виявлення порушення, що свідчать про бажання усунути порушення, його негативні наслідки, обставини, що спричинили порушення (20 %);

3) самостійне повідомлення про факт вчинення порушення до початку розслідування НКРЕКП (20 %);

4) визнання та припинення порушення після його виявлення (15 %);

5) сприяння виявленню порушення та обставин його вчинення під час розслідування (15 %).

4.4.7. Обтяжуючими обставинами вчиненого порушення є:

1) повторне вчинення порушення (30 %);

2) поведінка суб'єкта розслідування, спрямована на приховування порушення та його негативних наслідків (20 %);

3) продовження вчинення порушення після того як НКРЕКП стало відомо про вчинення такого порушення (15 %).

Повторним вчиненням порушення на оптовому енергетичному ринку вважається вчинення одного й того ж порушення (виду порушення) протягом вісімнадцяти місяців з дня накладення штрафу за той самий вид порушення.

4.5. Коригування розміру штрафу з метою забезпечення належного рівня стримування від майбутніх порушень та забезпечення пропорційності покарання за порушення

4.5.1. З метою дотримання принципу пропорційності під час визначення розміру штрафу за порушення на оптовому енергетичному ринку НКРЕКП має право здійснити:

1) збільшення розміру штрафу, розрахованого та скоригованого відповідно до глав 4.2 - 4.4 цього розділу, до 80 % у разі його неспівмірності з вчиненим порушенням.

Неспівмірність розрахованого розміру штрафу із вчиненим порушенням має визначатися в кожному окремому випадку порушення, що відповідає принципу розумності, який полягає, серед іншого, у врахуванні всіх фактичних обставин кожного окремого порушення. Для порушень, щодо яких можливо визначити розмір завданої шкоди/отриманої вигоди, критерій неспівмірності може становити перевищення розміру розрахованої шкоди/вигоди більше ніж у 10 разів за розмір розрахованого штрафу. Для порушень, щодо яких неможливо визначити розмір завданої шкоди/отриманої вигоди, критерій неспівмірності визначається на основі фактичних обставин кожного окремого порушення;

2) зменшення (у виняткових випадках) розміру штрафу, розрахованого та скоригованого відповідно до глав 4.2 - 4.4 цього розділу, до 80 % у разі, якщо сплата повного розміру штрафу обґрунтовано є неможливою або призведе до подальшої неплатоспроможності порушника, або розмір такого розрахованого штрафу не співвідноситься з важкістю порушення/ступенем завданої шкоди.

4.5.2. Під час коригування розміру штрафу відповідно до положень пункту 4.5.1 цієї глави НКРЕКП враховує загальну кількість порушень (у тому числі кількість однотипних порушень), вчинених суб'єктом розслідування за період часу, що розслідується, а також розмір завданої шкоди та/або додаткової вигоди, отриманої внаслідок вчиненого порушення (у разі встановлення такої додаткової вигоди чи шкоди).

4.5.3. Для забезпечення належного рівня стримування від майбутніх порушень (дотримання принципу ефективності санкцій) НКРЕКП має право здійснити збільшення розміру штрафу, розрахованого та скоригованого відповідно до глав 4.2 - 4.4 цього розділу, до 50 % у разі, якщо НКРЕКП має підстави вважати, що розрахований розмір штрафу не втримає порушника від допущення порушень у майбутньому. Такими підставами можуть бути, зокрема, систематичне (багаторазове) вчинення порушення, розмір очікуваної вигоди від порушення, який перевищує максимальний розмір штрафу за порушення відповідно до законодавства.

4.6. Визначення підсумкового розміру штрафу, коригування розміру штрафу для уникнення перевищення максимальної та недосягнення мінімальної межі штрафу

4.6.1. Підсумковим розміром штрафу за порушення є штраф, розрахований та скоригований відповідно до глав 4.2 - 4.5 цього розділу.

4.6.2. Максимальні розміри штрафів за неоприлюднення інсайдерської інформації та оприлюднення інсайдерської інформації з порушенням встановлених вимог незалежно від граничного розміру штрафу не можуть перевищувати 10 відсотків його річного доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на оптовому енергетичному ринку, отриманого за рік, який передує року прийняття рішення за результатами розслідування.

У разі якщо суб'єкт розслідування не здійснював діяльність на оптовому енергетичному ринку у році, який передує року прийняття рішення за результатами розслідування, для розрахунку граничного розміру штрафу береться обсяг доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на оптовому енергетичному ринку за завершені звітні періоди (місяці) року прийняття рішення за результатами розслідування.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на оптовому енергетичному ринку, який береться для розрахунку граничного розміру штрафу відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, не включає податок на додану вартість.

(пункт 4.6.2 доповнено абзацом згідно з
постановою НКРЕКП від 14.10.2025 р. N 1633)

Підсумковий розмір штрафу є цілим числом. У разі якщо розрахований підсумковий розмір штрафу не є цілим числом, тоді відбувається його заокруглення до цілого числа за математичними правилами.

(пункт 4.6.2 доповнено абзацом згідно з
постановою НКРЕКП від 14.10.2025 р. N 1633)

4.6.3. У випадку якщо підсумковий розмір штрафу, розрахований та скоригований відповідно до глав 4.2 - 4.5 цього розділу, перевищує максимальний або є нижчим ніж мінімальний розмір штрафу, передбачений статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" або статтею 59 Закону України "Про ринок природного газу", НКРЕКП коригує підсумковий розмір штрафу відповідно до його граничного максимального або мінімального розміру.

(Порядок доповнено розділом IV згідно з
постановою НКРЕКП від 03.06.2025 р. N 822)

Директор Департаменту ліцензійного контролю

Ярослав ЗЕЛЕНЮК

Додаток 1
до Порядку (методики) визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
(пункт 2.2.8 глави 2.2 розділу II)

Критерій "величина ліцензіата" для оцінки серйозності та характеру порушення

Поділ ліцензіатів за критерієм "величина ліцензіата" відбувається таким чином:

1. Для ліцензіатів, які здійснюють господарську діяльність з виробництва електричної енергії:

1) великі ліцензіати - ліцензіати, що підпадають щонайменше під один з таких параметрів:

мають встановлену потужність електроустановок 100 МВт та більше станом на кінець періоду, що перевіряється, та здійснили виробництво електричної енергії 500 млн кВт·год та більше за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;

мають встановлену потужність електроустановок 100 МВт та більше станом на кінець періоду, що перевіряється, та мають дохід (виручку) за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення, 500 млн грн та більше;

здійснили виробництво електричної енергії 500 млн кВт·год та більше та мають дохід (виручку) 500 млн грн та більше за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;

2) малі ліцензіати - ліцензіати, що підпадають щонайменше під один з таких параметрів:

мають встановлену потужність електроустановок до 20 МВт станом на кінець періоду, що перевіряється, та здійснили виробництво електричної енергії до 100 млн кВт·год за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;

мають встановлену потужність електроустановок до 20 МВт станом на кінець періоду, що перевіряється, та дохід (виручку) до 20 млн грн за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;

здійснили виробництво електричної енергії до 100 млн кВт·год та мають дохід (виручку) до 20 млн грн за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;

3) інші ліцензіати належать до середніх ліцензіатів.

(пункт 1 у редакції постанови
НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

2. Для ліцензіатів, які провадять господарську діяльність зі зберігання енергії та ліцензіатів, які здійснюють господарську діяльність з агрегації:

1) великі ліцензіати - ліцензіати, що мають встановлену потужність електроустановок 20 МВт та більше станом на кінець періоду, що перевіряється;

(підпункт 1 пункту 2 із змінами, внесеними
згідно з постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

2) середні ліцензіати - ліцензіати, що мають встановлену потужність установок від 5 (включно) до 20 МВт станом на кінець періоду, що перевіряється;

(підпункт 2 пункту 2 із змінами, внесеними
згідно з постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

3) малі ліцензіати - ліцензіати, що мають встановлену потужність установок до 5 МВт станом на кінець періоду, що перевіряється.

(підпункт 3 пункту 2 із змінами, внесеними
згідно з постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

3. Для ліцензіатів, які провадять господарську діяльність з розподілу електричної енергії та розподілу електричної енергії малою системою розподілу:

1) великі ліцензіати - ліцензіати, що підпадають щонайменше під один з таких параметрів:

мають кількість приєднаних споживачів понад 750 тисяч (включно) та обсяг розподілу електричної енергії - понад 2000 млн кВт·год (включно) за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;

мають кількість приєднаних споживачів понад 750 тисяч (включно) та дохід (виручку) - понад 1500 млн грн (включно) за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;

мають обсяг розподілу електричної енергії - понад 2000 млн кВт·год (включно) за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення, та дохід (виручку) - понад 1500 млн грн (включно) за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;

2) малі ліцензіати - ліцензіати, що підпадають щонайменше під один з таких параметрів:

мають кількість приєднаних споживачів менше 75 тисяч та обсяг розподілу електричної енергії - до 500 млн кВт·год за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;

мають кількість приєднаних споживачів менше 75 тисяч та дохід (виручку) - до 500 тис. грн за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;

мають обсяг розподілу електричної енергії - до 500 млн кВт·год за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення, та дохід (виручку) - до 500 тис. грн за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;

3) інші ліцензіати належать до середніх ліцензіатів.

(пункт 3 у редакції постанови
НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

4. Для ліцензіатів, які здійснюють господарську діяльність з постачання або перепродажу електричної енергії (трейдерську діяльність):

1) великі ліцензіати - ліцензіати, що мають обсяг постачання або перепродажу електричної енергії 1000 млн кВт·год або більше за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;

(підпункт 1 пункту 4 із змінами, внесеними
згідно з постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

2) середні ліцензіати - ліцензіати, що мають обсяг постачання або перепродажу електричної енергії 100 млн - 1000 млн кВт·год за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;

(підпункт 2 пункту 4 із змінами, внесеними
згідно з постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

3) малі ліцензіати - ліцензіати, що мають обсяг постачання або перепродажу електричної енергії менше 100 млн кВт·год за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення.

(підпункт 3 пункту 4 із змінами, внесеними
згідно з постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

5. Для ліцензіатів, які провадять господарську діяльність з розподілу природного газу:

1) великі ліцензіати - ліцензіати, що мають кількість підключених споживачів понад 400 тисяч та обсяг розподілу природного газу - понад 200 млн куб. метрів або еквівалентний обсяг, визначений в одиницях енергії за коефіцієнтом, відповідно до законодавства, за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;

2) малі ліцензіати - ліцензіати, що мають кількість підключених споживачів менше 50 тисяч та обсяг розподілу природного газу - до 20 млн куб. метрів або еквівалентний обсяг, визначений в одиницях енергії за коефіцієнтом, відповідно до законодавства за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;

3) інші ліцензіати належать до середніх ліцензіатів.

(пункт 5 у редакції постанови
НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

6. Для ліцензіатів, які провадять господарську діяльність з постачання природного газу:

1) великі ліцензіати - ліцензіати, що мають обсяг постачання природного газу 100 млн куб. метрів та більше або еквівалентний обсяг, визначений в одиницях енергії за коефіцієнтом, відповідно до законодавства за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;

(підпункт 1 пункту 6 із змінами, внесеними
згідно з постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

2) середні ліцензіати - ліцензіати, що мають обсяг постачання природного газу від 20 млн (включно) до 100 млн куб. метрів або еквівалентний обсяг, визначений в одиницях енергії за коефіцієнтом, відповідно до законодавства за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;

(підпункт 2 пункту 6 із змінами, внесеними
згідно з постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

3) малі ліцензіати - ліцензіати, що мають обсяг постачання природного газу до 20 млн куб. метрів або еквівалентний обсяг, визначений в одиницях енергії за коефіцієнтом, відповідно до законодавства за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення.

(підпункт 3 пункту 6 із змінами, внесеними
згідно з постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

7. Для ліцензіатів, які провадять господарську діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення:

1) великі ліцензіати - ліцензіати, що мають обсяг надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення більш як 50000 тис. куб. метрів за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;

2) середні ліцензіати - ліцензіати, що мають обсяг надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 10000 тис. до 50000 тис. куб. метрів (включно) за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;

3) малі ліцензіати - ліцензіати, що мають обсяг надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення до 10000 тис. куб. метрів (включно) за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення.

(пункт 7 у редакції постанови
НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

8. Пункт 8 виключено

(згідно з постановою
НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365,
у зв'язку з цим пункт 9 вважати пунктом 8)

8. Ліцензіати, що провадять господарську діяльність з передачі електричної енергії, зі здійснення функцій гарантованого покупця, зі здійснення функцій оператора ринку, що здійснюють господарську діяльність з транспортування та зберігання природного газу, зі здійснення господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках, діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом, належать до категорії великих ліцензіатів НКРЕКП.

(пункт 8 із змінами, внесеними згідно з
постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

9. У разі неможливості визначення НКРЕКП категорії за критерієм "величина ліцензіата" через ненадання ліцензіатом звітних документів, обов'язковість подання яких встановлена нормативно-правовими актами, такий ліцензіат відноситься до категорії великих ліцензіатів.

(додаток 1 доповнено пунктом 9 згідно з
постановою НКРЕКП від 20.02.2024 р. N 365)

Додаток 2
до Порядку (методики) визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
(пункт 2.2.14 глави 2.2 розділу II)

Алгоритм розрахунку шкоди, завданої учасникам ринку, споживачам, ліцензіатам, або додаткової вигоди, отриманої ліцензіатом внаслідок порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов

1. У разі наявності шкоди, завданої учасникам ринку, споживачам, ліцензіатам, або додаткової вигоди, отриманої ліцензіатом внаслідок порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов, та об'єктивних можливостей для визначення матеріального характеру наслідків таких неправомірних дій, відповідальний структурний підрозділ НКРЕКП для цілей визначення коефіцієнту, що застосовується при обрахунку початкового розміру штрафу, здійснює розрахунок шкоди споживачам, ліцензіатам, або додаткової вигоди, отриманої ліцензіатом внаслідок порушення, згідно з таким алгоритмом:

1) ідентифікація типу (шкода, завдана споживачу чи іншому ліцензіату, або отримана додаткова вигода);

ідентифікація характеру (пошкоджені прилади/обладнання/будівлі споживачів, отриманий неправомірний додатковий прибуток, що відображено у звітності, несплачені гарантовані компенсації тощо);

ідентифікація обставин/причин (з вини ліцензіата, за обставин непереборної сили, за попередньою змовою ліцензіата з іншими суб'єктами тощо);

ідентифікація кола постраждалих суб'єктів (споживач чи інші ліцензіати) та наслідків неправомірних дій ліцензіата, що призвели до шкоди або додаткової вигоди;

2) збір вихідних даних та інформації для проведення роботи зі встановлення шкоди або додаткової вигоди внаслідок порушення (документально засвідчені уповноваженими органами та/або суб'єктами господарювання, наприклад, експертними висновками, актами, витягами з протоколів, довідками, офіційними звітами зі здійснення діяльності, іншими документами, вартісні та/або технічні параметри завданої шкоди чи отриманої додаткової вигоди), у тому числі джерела інформації щодо заподіяної шкоди чи отриманої додаткової вигоди (скарга/претензія споживача, ліцензіата, самостійне виявлення НКРЕКП під час перевірки тощо);

3) співставлення інформації, отриманої в результаті перевірки НКРЕКП або опрацювання заяв та клопотань споживачів або ліцензіатів, та наявної в офіційних документах, зокрема, первинних документах порушника та інших ліцензіатів НКРЕКП (бухгалтерська звітність, договори, моніторингова звітність, акти прийому-передачі, висновки експертів, акти комісій тощо);

4) оцінка достатності, відповідності та достовірності документів, доказів, що аналізуються;

5) ініціювання НКРЕКП за потреби проведення експертизи, здійснення додаткових запитів на інформацію/документи/докази для цілей встановлення шкоди, завданої ліцензіатам, або додаткової вигоди, отриманої внаслідок порушення;

6) визначення остаточного розміру шкоди або додаткової вигоди шляхом додавання величин, отриманих у результаті дій, здійснених згідно з цим підпунктом, комплексний розрахунок шкоди або додаткової вигоди, що передбачає застосування в тому числі, але не обмежуючись, таких методів розрахунку:

метод прямого розрахунку додаткової вигоди або завданої шкоди, що заснований на аналізі первинних документів, виставлених рахунків, інших підтверджуючих документів та визначенні розміру додаткової вигоди/шкоди шляхом проведення додаткових розрахунків НКРЕКП згідно з чинним законодавством;

оціночний метод розрахунку додаткової вигоди або завданої шкоди, що передбачає а) визначення вартості відтворення (заміщення) об'єктів, яким завдана шкода; б) визначення ринкової вартості подібних об'єктів, які за своїми технічними, споживчими, функціональними, економічними показниками можуть бути їм рівноцінною заміною; в) встановленні різниці між фінансовими результатами діяльності ліцензіата, отриманими внаслідок настання обставин порушення та за відсутності обставин порушення;

врахування (за наявності) додаткових відомостей, що пов'язані із завданою шкодою та/або отриманою додатковою вигодою;

визначення кінцевої величини шкоди або додаткової вигоди шляхом додавання величин, отриманих у результаті дій, здійснених згідно з цим підпунктом.

2. Розмір шкоди, завданої учасникам ринку, споживачам, ліцензіатам, або додаткової вигоди, отриманої ліцензіатом внаслідок порушення, визначається структурним підрозділом НКРЕКП виключно на підставі достовірних та офіційних даних, інформації та документів.