ДСТУ ISO 5667-18:2007 Качество воды. Отбор проб. Часть 18. Руководство по отбору проб подземных вод с загрязненных территорий (ISO 5667-18:2001, IDT)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Якість води
ВІДБИРАННЯ ПРОБ
Частина 18. Настанови щодо відбирання проб підземних вод із забруднених місць

(ISO 5667-18:2001, IDT)
ДСТУ ISO 5667-18:2007

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2011

ПЕРЕДМОВА

1 ВНЕСЕНО: Український науково-дослідний інститут екологічних проблем Міністерства охорони навколишнього природного середовища України

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Н. Горбань, канд. біол. наук (науковий керівник); О. Шостенко; Н. Ревякіна

2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 4 грудня 2007 р. № 344 з 2009-07-01

3 Національний стандарт відповідає ISO 5667-18:2001 Water quality — Sampling — Part 18: Guidance on sampling of groundwater at contaminated sites (Якість води. Відбирання проб. Частина 18. Настанови щодо відбирання проб підземних вод із забруднених місць)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еn)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМІСТ

Національний вступ

Вступ до ISO 5667-18:2001

1 Сфера застосування

2 Терміни та визначення понять

3 Порядок відбирання проб та складання програми

3.1 Загальні положення

3.2 Вибирання місця розташування точки відбирання проб

3.3 Вибирання параметрів підземних вод

3.4 Частота відбирання проб

4 Типи споруд та устатковання для здійснення моніторингу

4.1 Загальні положення

4.2 Моніторинг ненасиченої вологою зони (зони аерації)

4.3 Моніторинг насиченої вологою зони

4.4 Будівельні матеріали для пробовідбірного устатковання

5 Методика відбирання проб

5.1 Очищування свердловини та її підготування

5.2 Прокачування

5.3 Розвідницькі шурфи

5.4 Відбирання проб забруднювальних речовин вільної фази (DNAPLs та LNAPLs)

5.5 Матеріали для пробовідбірних пристроїв

5.6 Запобігання забрудненню

5.7 Зберігання, консервування та транспортування проб

6 Заходи щодо безпеки

7 Ідентифікування проб та їхнє реєстрування

8 Забезпечення якості/контролювання якості

Додаток А Обчислення частоти відбирання проб за допомогою номограм

Додаток В Бібліографія

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад ISO 5667-18:2001 Water quality — Sampling — Part 18: Guidance on sampling of groundwater at contaminated sites (Якість води. Відбирання проб. Частина 18. Настанови щодо відбирання проб підземних вод із забруднених місць).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 82 «Охорона навколишнього при­родного середовища та раціональне використовування ресурсів України».

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмова», «Зміст», «Національ­ний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять» і «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

— вилучено попередній довідковий матеріал «Передмова» до ISO 5667:2001 згідно з 4.2 ДСТУ 1.7;

— слова «Цей міжнародний стандарт» та «Ця частина ISO 5667» замінено на «Цей стандарт»;

— познаки одиниць вимірів відповідають серії стандартів ДСТУ 3651-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин.

ВСТУП до ISO 5667-18:2001

Настанови цього стандарту можна використовувати разом з іншими настановами під час до­слідження забруднених або потенційно забруднених ділянок, оскільки здійснення будь-якого відбирання проб підземних вод із таких ділянок, вірогідно, буде частиною набагато ширшої програми досліджень.

Відбирання проб підземних вод зазвичай здійснюють для того, щоб визначити чи дійсно за­бруднені підземні води на цій ділянці або нижче за неї. Це також може бути використано, щоб задовольнити наступні додаткові цілі:

— установити, чи зустрічається будь-яке переміщення забруднювальних речовин із ділянки, та охарактеризувати просторове поширення будь-якого забруднення та його форми;

— визначити напрям та швидкість переміщення забруднювальних речовин у підземному потоці;

— отримати дані для оцінювання ризику;

— забезпечити систему завчасного попередження впливу забруднювальних речовин на якість запасів підземних вод, поверхневих вод та інших потенційних рецепторів біля ділянки;

— контролювати виконання та ефективність відновлювальних заходів або проектних рішень;

— продемонструвати відповідність ліцензійним умовам чи зібрати факти з метою врегулювання;

— допомогти у виборі відновлювальних заходів та внесенні змін до проекту.

Ця настанова охоплює відбирання проб підземних вод як із насиченої вологою (нижче від рівня ґрунтових вод) зони, так і з ненасиченої вологою (вище від рівня ґрунтових вод) зони.

Програма відбирання проб підземних вод залежить від мети дослідження. Цей стандарт забезпечує настанови щодо планування та здійснення відбирання проб підземних вод із потенційно забруднених ділянок. Приклади типових ділянок охоплюють:

— діючі або колишні промислові майданчики, що є потенційно забрудненими;

— ділянки, на яких зберігаються відходи (сховища);

— ділянки, де природні та/або штучні процеси призвели до забруднення землі та підземних вод;

— ділянки, де могло бути розлито забруднювальні речовини, наприклад, унаслідок аварій під час транспортування.

Настанова в цьому стандарті охоплює вибирання точок відбирання проб, вибирання споруд та приладів для відбирання проб, вибирання параметрів підземних вод та частоти відбирання проб.

Передбачити настанови щодо методів та застосування їх в усіх випадках неможливо. Тому ці настанови надають інформацію стосовно методів, які зазвичай уживають та які є доступними,

і  розглядають їхні переваги, недоліки та обмеження у використанні, якщо їх відомо. Під час складання програми відбирання проб треба враховувати властивості джерела забруднення, шляхи для пере­міщення забруднювальних речовин та рецептори.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЯКІСТЬ ВОДИ
 ВІДБИРАННЯ ПРОБ
Частина 18. Настанови щодо відбирання проб підземних вод із забруднених місць

КАЧЕСТВО ВОДЫ
ОТБОР ПРОБ
Часть 18. Руководство по отбору проб подземных вод с загрязненных территорий

WATER QUALITY
SAMPLING
Part 18. Guidance on sampling of groundwaters at contaminated sites

Чинний від 2009-07-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює вимоги щодо відбирання проб підземних вод на потенційно за­бруднених ділянках. Вони придатні в ситуаціях, де забруднення поверхневого шару могло б існувати як результат спадного переміщення забруднювальних речовин, джерело яких на поверхні чи без­посередньо нижче від неї, та коли настанови, наведені в ISO 5667-11, непридатно.

2 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті вжитр такі терміни та визначення позначених ними понять:

2.1 п’єзометр (piezometer)

Пристрій, який складається з труби або труби з поруватим елементом, або перфорованою секцією (оточеною фільтром) у нижній частині (наконечник п’єзометра), уміщений та ізольований в ґрунті на відповідному рівні в межах насиченою водою зони, щоб вимірювати рівень води, гідравліч­ний тиск та/або відбирати проби підземних вод

2.2 набір п’єзометрів (nested piezometers)

Група п’єзометрів, установлених усередині окремої бурової свердловини великого діаметра.

Примітка. Кожен п'єзометр має бути встановлено так, щоб уможливити відбирання проб із певного інтервалу глибин у межах водоносного горизонту. Наконечники п’єзометрів ізольовано один від одного

2.3 масив бурових свердловин (multiple boreholes)

Група окремих бурових свердловин або п’єзометрів, установлених окремо, щоб сформувати мережу станцій моніторингу для забезпечення цілей дослідження

2.4 багаторівневий пробовідбірник (multi-level sampler)

Окремий пристрій, призначений для відбирання проб підземних вод із певних глибин у межах потужності пласта.

Примітка. Пристрій можна заглиблювати безпосередньо в ґрунт і встановлювати в буровій свердловині, яка була ра­ніше або її пробурено спеціально. Коли встановлення здійснюють в буровій свердловині, використовують інтегральні пакери, щоб ізолювати окремі порції проби

2.5 водоносний горизонт (aquifer)

Геологічна формація (пласт або свита пластів) водопроникної породи або неконсолідованого матеріалу (наприклад пісок та гравій), здатна віддавати значну кількість води

2.6 водотрив (aquitard)

Геологічний пласт із породами низької проникності, які перешкоджають потоку води між двома водоносними горизонтами

2.7 насичена вологою зона (saturated zone)

Частина водоносного горизонту, у якому поруваті місця породи повністю насичено вологою

2.8 ненасичена вологою зона — зона аерації (unsaturated zone)

Частина водоносного горизонту, у якому поруваті місця формації не повністю насичено вологою

2.9 підземні води (groundwater)

Вода в насиченій вологою зоні та/або ненасиченій вологою зоні підземної геологічної формації або в штучному сховищі, зробленому в ґрунті

2.10 підвішений шар ґрунтових вод — верховодка (perched water table)

Ізольована маса підземних вод, обмежена в боковому та вертикальному напрямках, яка

міститься в межах зони аерації та залягає зверху набагато більших мас підземних вод

2.11 потенціал всмоктування (matrix potenciaf)

Комбінація сил, незалежних від гравітації, яка діє на ґрунтову воду (вода, що утримується в межах пор матриці ґрунт/порода), та існує як результат дії сил поверхневого натягу на межі по­рода — вода та тяжіння молекул води одна до одної.

Примітка. Чим менше розмір частинок, тим вище потенціал усмоктування

2.12 зворотний клапан (check valve)

Механічний клапан, який дає змогу рідині проходити тільки в одному напрямку.

Примітка. Тиск рідини, яка проходить крізь клапан, відкриває його в одному напрямку та закриває у зворотному

2.13 рецептор (receptor)

Об’єкт, який може бути уражено несприятливою дією(-ями) небезпечної речовини або чинника. Приклад

Людина, тварина, вода, рослина тощо

2.14 пакер (packer)

Пристрій або матеріал, що тимчасово ізолює вертикальні секції в межах бурових свердловин, із яких виконують відбирання проб підземних вод від окремих зон або місць у межах бурової свердло­вини, або водоносного горизонту

2.15 гідравлічна провідність (hydraulic conductivity)

Властивість водоносної формації передавати воду через її внутрішні з’єднувальні шляхи

2.16 ефективна поруватість (effective porosity)

Частина насичених вологою порожнин або пор у межах водоносної формації, які сприяють безпосередньому руху підземних вод.

Примітка. Ефективна поруватість — це відношення об’єму поруватого простору до повного об’єму породи •

2.17 польова місткість (field capacity)

Максимальна кількість води, яку ґрунт або порода можуть зберегти після віддачі гравітаційної води

2.18 важкі неводні рідкі фази (DNAPL) (dense non-agueous phase liguids)

Органічні сполуки, які мають низьку розчинність у воді та густину більшу, ніж у води. Приклад

Хлоровані вуглеводні, такі як трихлороетан

2.19 легкі неводні рідкі фази (LNAPL) (light non-agueous phase liguids)

Органічні сполуки, які мають низьку розчинність у воді та густину меншу, ніж у води. Приклад

Нафтопродукти.

БІБЛІОГРАФІЯ

1 ISO 5667-1:1980 Water quality — Sampling — Part 1: Guidance on the design of sampling programmes (Якість води. Відбирання проб. Частина 1. Настанови щодо проекту програм від­бирання проб)

2 ISO 5667-2:1991 Water quality — Sampling — Part 2: Guidance on sampling techniques (Якість води. Відбирання проб. Частина 2. Настанови щодо методів відбирання проб)

3 ISO 5667-3:1985 Water quality — Sampling — Part 3: Guidance on the preservation and handling of samples (Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та по­водження з пробами)

4 ISO 5667-11:1993 Water quality — Sampling — Part 11: Guidance on sampling of groundwaters (Якість води. Відбирання проб. Частина 11. Настанови щодо відбирання проб підземних вод)

5 ISO 5667-14 Water Quality — Sampling — Part 14: Guidance on quality assurance of environmental water sampling and handing (Якість води. Відбирання проб. Частина 14. Настанови щодо забезпечення якості відбирання та обробляння проб природних вод)

6 ISO 6107-2:1997 Water quality — Vocabulary— Part 2 (Якість води. Словник. Частина 2)

7 ISO 10381-6:1993 Soil quality — Sampling — Part 6: Guidance on the collection, handing and storage of soil for the assessment of aerobic microbial processes in the laboratory (Якість ґрунту. Відби­рання проб. Частина 6. Настанови щодо відбирання, обробляння та зберігання ґрунту для досліджен­ня аеробних мікробіологічних процесів)

8 M.J. Barcelona, J.P. Gibb, J.A. Helfrich and E.E. Garske, 1985. Practical Guide for Ground Water Sampling. Environmental Protection Agency, Washington, DC, Report No EPA/600/2-85/104 (NTIS PB86-137304) (M.J. Barcelona, J.P. Gibb, J.A. Helfrich and E.E. Garske, 1985. Практичні настанови щодо відбирання проб ґрунтових вод. Агентство захисту навколишнього .середовища, Вашингтон, DC, Звіт № ЕРА/600/2—85/104 (NTIS РВ86-137304)

9 J.R. Boulding and M.J.Barcelona, 1991. Geochemical Sampling of Substance Solids and Ground Water. In: Site Characterization for Subsurface Remediation, Environmental Protection Agency, Washington, DC, Report No EPA/625/4-91/026/ (J.R. Boulding and M.J. Barcelona, 1991. Відбиран­ня геохімічних проб підповерхневих ґрунтів та ґрунтової води. Централізована характеристика для підповерхневого Remediation, Агентство захисту навколишнього середовища, Вашингтон, DC, Звіт № ЕРА/625/4-91/026/)

10 Data Quality Objectives for Remedial Response Activities: Development Process. 1987. CDM Federal Programs Corp., Annandale, VA, Environmental Protection Agency, Washington, DC. Office of Solid Waste and Emergency Response. Report Nos. EPA-68-01-6939; EPA/540/G-87/003/ (Об’єктивні дані якості для виправлення відповідної активності процесу розробляння. 1987. CDM Federal Programs Corp., Annandale, VA, Агентство захисту навколишнього середовища, Вашингтон. DC. Office of Solid Waste and Emergency Response. Звіт №№ EPA-68-01-6939; EPA/540/G-87/003/).