ДСТУ 2181-93 Сера техническая. Технические условия (ГОСТ 127.1-93)
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
СІРКА ТЕХНІЧНА
Технічні умови
СЕРА ТЕХНИЧЕСКАЯ
Технические условия
SULPHUR FOR INDUSTRIAL USE
Specification
Чинний від 01.01.94
Цей стандарт поширюється на сірку технічну природну, яку отримують із самородних сірчаних руд і поліметалічних сульфідних руд, та сірку технічну газову, яку отримують при очистці природних і коксових газів, а також відхідних газів нафто- та сланцепереробні.
Технічна сірка використовується для виробництва сірчаної кислоти, сірковуглецю, барвників, у целюлозно-паперовій, текстильній та в інших галузях промисловості, а також для експорту.
Вимога даного стандарту є обов’язковими.
1 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
1.1. Сірка технічна повинна вироблятися згідно з вимогами даного стандарту за технологічним регламентом, затвердженим у встановленому порядку.
1.2. Технічну сірку випускають рідку і грудкову.
1.3. Коди технічної сірки за ОКП подані в додатку до стандарту.
1.4. 3а фізико-хімічними показниками технічна сірка повинна відповідати нормам, які наведені в таблиці.
|
Назва показника |
Норма |
||||
|
сорт 9998 |
сорт 9995 |
сорт 9990 |
сорт 9950 |
сорт 9920 |
|
|
1. Масова частка сірки, %, не менше |
99,98 |
99,95 |
99,90 |
99,50 |
99,20 |
|
2. Масова частка золи, %, не більше |
0,02 |
0,03 |
0,05 |
0,2 |
0,4 |
|
3. Масова частка органічних речовин, %, не більше |
0,01 |
0,03 |
0,06 |
0,25 |
0,5 |
|
4. Масова частка кислот в перерахунку на сірчану кислоту, %, не більше |
0,0015 |
0,003 |
0,004 |
0,01 |
0,02 |
|
5. Масова частка миш’яку, %, не більше |
0,0000 |
0,0000 |
0,000 |
0,000 |
0,04 |
|
6. Масова частка селену, %, не більше |
0,000 |
0,000 |
0,000 |
0,000 |
0,04 |
|
7. Масова частка води, %, не більше |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
1,0 |
|
8. Механічне забруднення (папір, дерево, пісок та інше) |
Не допускається |
||||
Примітки:
1. Норми показників 1-6 подані з розрахунку на суху речовину.
2. Масова частка золи для рідкої сірки сорту 9998 не повинна перепитувати 0,008 %, сортів 9995 і 9990 — 0,01 %.
3. Масова частка миш'яку і селену в сірці природній, яку отримують з самородних сірчаних руд і в сірці газовій, яку отримують при очистці природних газів, а також відхідних газів нафтопереробки, не визначається. П сірці технічній газовій сорту 9920, яка випускається коксохімічними підприємствами, допускається підвищення масової частки миш'яку до 0,5 %.
4. Масова частка селену в сірці, яка призначається для целюлозно-паперової промисловості, повинна бути не більше 0,000 %.
5. Масова частка води в рідкій сірці не нормується. В грудковій сірці допускається підвищення масової частки води до 2,0 % з перерахуванням фактичної маси партії на нормовану вологу.
6. Грудкова сірка, яка призначена для експорту, не повинна містити грудок розмірами понад 200 мм.
1.5. Показники пунктів 4-6 таблиці визначаються за вимогою споживача або контролюючої організації.
1.6. Приклад умовного позначення продукції при замовленні: Сірка технічна газова рідка сорт 9998 ДСТУ 2181-93 (ГОСТ 127.1-93)
2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ
2.1. Сірка горюча. Завислий у повітрі пил є пожежовибухонебезпечний. Нижня концентраційна границя поширення полум’я (займання) — 17 г/м[1]; температура самозаймання — 190 °С за ГОСТ 12.1.041-83.
Виділений з рідкої сірки сірководень вибухає при об’ємній концентрації від 4,3 до 45 %; температура самозаймання 260 °С.
2.2. Сірка належить до 4 класу небезпеки (ГОСТ 12.1.005-88).
Сірка викликає запалення слизової оболонки очей і верхніх дихальних шляхів, подразнення шкіри та захворювання шлунково-кишкового тракту; кумулятивних властивостей немає.
Сірководень — отрута сильнодіюча на центральну нервову систему.
Сірчистий ангідрид, який утворюються під час горіння сірки, викликає подразнення слизових оболонок носа та верхніх дихальних шляхів.
Гранично допустима масова концентрація в повітрі робочої зони: сірки — 6 мг/м ; сірчистого ангідриду — 10 мг/м3; сірководню — 10 мг/м3.
2.3. Виробничі приміщення та лабораторії, в яких проводиться
робота з технічною сіркою, повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією, яка забезпечить дотримання гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин у повітрі робочої зони.
Контроль повітря робочої зони повинен проводитися згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88 за методиками, затвердженими міністерством охорони здоров’я.
2.4. Всі працюючі повинні бути забезпечені спеціальним одягом та індивідуальними засобами захисту згідно з ГОСТ 12.3.011-87.
Полная версия документа доступна БЕСПЛАТНО авторизованным пользователям.