ДСТУ ISO 11226:2009 Эргономика. Оценивание статических рабочих поз (ISO 11226:2000, IDТ)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЕРГОНОМІКА
Оцінювання статичних робочих поз

(ISO 11226:2000, IDТ)
ДСТУ ISO 11226:2009

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2011

ПЕРЕДМОВА

1 ВНЕСЕНО: Український НДІ дизайну та ергономіки НАУ, Технічний комітет стандартизації «Дизайн та ергономіка» (ТК 121)

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: А. Рубцов; В. Свірко, канд. психол. наук; І. Козелецька

2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 29 липня 2009 р. № 274 з 2011-01-01

3 Національний стандарт відповідає ISO 11226:2000 Ergonomics — Evaluation of static working postures (Ергономіка. Оцінювання статичних робочих поз)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDТ)

Переклад з англійської (еn)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМІСТ

Національний вступ

Вступ

1 Сфера застосування

2 Терміни та визначення понять

3 Рекомендації

3.1 Вступ

3.2 Процедура оцінювання

3.3 Визначення робочих поз

3.4 Положення тулуба

3.5 Положення голови

3.6 Положення верхніх кінцівок

3.7 Положення нижніх кінцівок

Додаток А Визначення робочих поз

А.1 Вступ

А.2 Нахил тулуба, нахил голови і згин/розгин шиї

А.З Підняття плеча

A.4 Граничні положення суглобів

Додаток В Оцінювання режимів часу фіксування/відновлення

B.1 Вступ

В.2 Оцінювання режимів часу фіксування/відновлення на основі даних витривалості

Додаток НА Технічна поправка 1

Бібліографія

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад ISO 11226:2000 Ergonomics — Evaluation of static working postures (Ергономіка. Оцінювання статичних робочих поз).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарте Україні, —ТК 121 «Дизайн та ергономіка».

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— слова «цей міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;

— структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Зміст», «Національний вступ», першу сторінку та «Бібліографічні дані» — оформлено відповідно до вимог національної стандартизації України;

— до пункту 2 таблиці 5 внесено поправки: замість «£Р — 60° з повною підтримкою руки» наведено «20°—60° з повною підтримкою руки» та замість діапазону «'20°—20°» наведено діапазон «0°—20°»;

— внесено поправку до рисунка 10;

— технічну поправку 1 до цього стандарту подано як додаток НА;

— у тексті технічної поправки 1 змінено номери сторінок відповідно до нумерації сторінок роз­робленого стандарту;

— до розділу «Бібліографія» долучено «Національне пояснення», виділене рамкою;

— замінено познаки одиниць фізичних величин: s -> с.

Копії нормативних документів, на які є посилання у цьому стандарті, можна отримати в Голов­ному фонді нормативних документів.

ВСТУП

Біль, втома і порушення скелетно-м’язового апарату можуть бути наслідком постійно неадек­ватних робочих поз через погані умови праці. Скелетно-м’язовий біль та втома можуть впливати на вибір поз, що підвищить ризик помилок і призведе до зниження якості роботи або продукції і до небезпечних ситуацій. Хороше ергономічне проектування — основна вимога уникнення цих шкідли­вих впливів.

Цей стандарт містить метод визначання прийнятності статичних робочих поз. Зміст стандарту ґрунтується на сучасних знаннях з ергономіки і є об’єктом змін відповідно до майбутніх досліджень.

Він пов’язаний з ISO 11228-1, ISO 11228-2 та ISO 11228-3 (див. [1], [2] і [3]).

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЕРГОНОМІКА
Оцінювання статичних робочих поз

ЕРГОНОМИКА
Оценивание статических рабочих поз

ERGONOMICS
Evaluation of static working postures

Чинний від 2011-01-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює ергономічні рекомендації для різних робочих завдань. Цей стандарт інформує тих, хто бере участь у проектуванні чи модернізації роботи, діяльності та продукції, і тих, хто знайомий з основними положеннями ергономіки в цілому та робочими позами зокрема.

Він визначає рекомендовані межі статичних робочих поз без будь-якої чи мінімальної зовнішньої навантаги з урахуванням нахилу тіла та часових аспектів.

Стандарт розроблено як настанову для оцінювання кількох змінних величин завдань, щоб визна­чити чинники ризику для здоров’я працездатної групи населення.

Він поширюється на групу дорослого працездатного населення. Його рекомендації забезпечать розумний захист майже всього здорового дорослого населення. Рекомендації щодо ризиків для здоров’я та захисту від них головним чином ґрунтуються на експериментальних дослідженнях скелетно-м’язо­вої навантаги, дискомфорту/болей і витривалості/втоми, пов’язаних зі статичними робочими позами.

2 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті застосовано такі терміни та визначення:

2.1 граничні положення тіла в суглобах (extreme body-joint position)

Кінець діапазону руху, за якого існує суттєва механічна навантага на пасивні структури, наприк­лад зв’язки

2.2 франкфуртна площина {frankfurt plane)

Стандартна горизонтальна площина на рівні верхнього краю отвору зовнішнього вуха (зовнішнього вушного отвору) та нижньої межі орбітального краю (нижнього краю очної западини); серединна пло­щина голови перебуває у вертикальному положенні.

Примітка. Франкфуртна площина пов’язана з нормальною лінією погляду (якщо м’язи, розташовані поза оком, розслаблені)

2.3 повне підтримання руки (full arm support)

Підтримання ваги плеча робочим місцем (наприклад, якщо лікоть/передпліччя на столі)

2.4 повне підтримання голови {full head support)

Підтримання ваги голови робочим місцем (наприклад, підголівником)

2.5 повне підтримання тулуба (full trunk support)

Підтримання ваги тулуба безпосередньо робочим місцем (наприклад, висока спинка стільця у разі нахилу тулуба назад) або опосередковано (наприклад, завдяки підтримці руки робочим місцем у разі нахилу вперед)

2.6 час фіксування (holding time)

Тривалість підтримання статичного положення під час роботи

2.7 максимальний час фіксування (maximum holding time)

Максимальна тривалість безперервного підтримання статичної робочої пози, починаючи від ста­ну спокою (максимальна спроможність витривалості до фіксування)

2.8 нейтральна поза для тулуба, плечей і голови {neutral posture for the trunk, upper arms and head)

Вертикальне положення тулуба, вільне положення плечей, опущених донизу, і положення голови відповідно до франкфуртної площини

2.9 час відновлення {recovery time)

Необхідний час для відновлення, тобто необхідна тривалість повного підтримання тіла або його перебування у нейтральній позі

2.10 вихідна поза {reference posture)

Поза сидячи або стоячи з вертикальним тулубом, який не повертається, і вільним положенням рук, опущених донизу, якщо дивитися прямо вперед вздовж горизонталі

2.11 залишкова здатність до витривалості {remaining endurance capacity)

Відсоток максимального часу фіксування статичної робочої пози, яка може підтримуватися без­перервно

2.12 статична робоча поза {static working posture)

Статична робоча поза, яка підтримується більше ніж 4 с; це стосується незначних або ненаявних змін біля фіксованого рівня зусилля м’язів або інших структурних частин тіла

2.13 робоча поза (working posture)

Положення частин тіла і суглобів під час виконання робочого завдання.

3 РЕКОМЕНДАЦІЇ

3.1 Вступ

Робочі завдання й операції повинні забезпечувати достатню ЗМІННІСТЬ розумової і фізичної діяль­ності. Це означає закінчену роботу з достатньою ЗМІННІСТЮ завдань (наприклад, відповідна кількість організаційних завдань, належне поєднання коротких, середніх і довгих циклів та збалансований роз­поділ легких і складних завдань), достатню автономність, можливості для контакту, отримання інфор­мації та навчання. Крім того, необхідно враховувати всіх працівників, яких може бути залучено до ви­конання завдань та операцій, а особливо розміри їхнього тіла.

Говорячи про робочі пози, робота має містити достатню змінність між позами сидячи, стоячи і ходьбою. Якщо можливо, необхідно уникати незручних поз, таких як стояння на колінах, роботи в на­хиленому положенні.

Необхідно наголосити, що заходи, вжиті для стимулювання змінності поз, не повинні призвести до монотонної, повторюваної роботи (для докладнішої інформації див. [4]).

3.2 Процедура оцінювання

Підхід, описаний нижче, можна використати для визначення прийнятності статичних робочих поз. Процедура оцінювання розглядає різні частини тіла і суглоби незалежно в один або два кроки. Перший крок розглядає лише кути тіла (рекомендації, в основному, ґрунтуються на ризику перевантаження пасивних структур тіла, таких як зв’язки, хрящі і міжхребцеві диски). Оцінювання може призвести до результату «прийнятний», «перейти до кроку 2» або «не рекомендований».

Прийнятний результат оцінювання означає, що робоча поза прийнятна лише тоді, якщо існує її ЗМІННІСТЬ (див. 3.1). У будь-якому разі необхідно докласти зусиль, щоб отримати робочу позу, набли­жену до нейтральної, якщо це не так.

Примітка 1. Поняття «вихідна поза» використовують для визначення робочих поз (див. 3.3).

Результат оцінювання «перейти до кроку 2» означає, що також необхідно розглядати тривалість робочої пози (рекомендації ґрунтуються на даних витривалості).

Граничні положення суглобів необхідно розцінювати як «не рекомендовані».

Примітка 2. Розглядають лише ті граничні положення суглобів, які найчастіше трапляються у практиці.

3.3 Визначення робочих поз

Існують різні шляхи визначення робочих поз, наприклад за допомогою спостережень, фото/відео, тривимірних оптико-електронних або ультразвукових вимірювальних систем, змонтованих на тілі вимі­рювальних пристроїв, таких як інклінометр та гоніометр. Відповідний метод залежить, крім інших речей, від точності визначення, якої вимагає оцінювання. Здебільшого проводитиметься пряме спостереження (без вимірювальних систем/пристроїв). Проте для точнішого визначення робочих поз можуть знадоби­тися вимірювальні системи/пристрої (короткий огляд і докладний опис див. [5]). У додатку А описано процедуру визначення конкретних параметрів поз, показаних у 3.4 — 3.7, тобто нахилу тулуба, нахилу голови, згину/розгину шиї, підняття руки вверх і граничних положень суглобів.

БІБЛІОГРАФІЯ

1 ISO 11228-1 :-¹⁾ Ergonomics — Manual handling — Part 1: Lifting and carrying

2 ISO 11228-2:-¹) Ergonomics — Manual handling — Part 2: Pushing and pulling

3 ISO 11228-3:-¹⁾ Ergonomics — Manual handling — Part 3: Handling, at high repetition of low loads

4 Colombini D., Occhipinti E., Delleman N., Fallentin N., Kilbom A. and Grieco A. Exposure assessment of upper limb repetitive movements: a consensus document. International Ergonomics Association, 1991

5 NPR 2739:1995 Human physical load — Characteristics and measuring methods. NNI, Delft, The Netherlands

6 American Academy of Orthopaedic Surgeons. Joint motion — Method of measuring and recording — 10th report. Churchill Livingston, New York, 1980

7 Kapandji I. A. Physiologie articulaire — Volumes 1 &3. Maloine, Paris, 1991

8 Kapitaniak B. and Monod, H. АЬгёдё d’ergonomie — Volume 1. Masson, Paris, 1999

9 Rebiff R. Amenagement de i’espace de travail. In: Desojlle, H., Scherrer, J. And Truhaut, R. Precis de Medecine du travail. Edition 2, Masson, Paris, 1978, pp. 168 to 191.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

1 ISO 11228-1 Ергономіка. Ручне переміщення. Частина 1. Підіймання і переношування

2 ISO 11228-2 Ергономіка. Ручне переміщення. Частина 2. Штовхання і тягнення

3 ISO 11228-3 Ергономіка. Ручне переміщення. Частина 3. Переміщення за великої частоти і не­великої навантаги

5 NPR 2739:1995 Фізична навантага на людину. Характеристики і методи вимірювання. — Нідер­ландський інститут стандартів, Дельфт, Нідерланди.