ДСТУ ETSI EN 301 459:2008 Спутниковые земные станции и системы. Терминалы спутниковые диапазона частот от 29,5 ГГц до 30,0 ГГц. Технические требования и методы испытаний (ETSI EN 301 459:2007, IDT)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Супутникові земні станції та системи

ТЕРМІНАЛИ СУПУТНИКОВІ ДІАПАЗОНУ ЧАСТОТ від 29,5 ГГц до 30,0 ГГц

Технічні вимоги та методи випробування

(ETSI EN 301 459:2007, IDT)

ДСТУ ETSI EN 301 459:2008

 

 

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2013

 

ПЕРЕДМОВА

1 ВНЕСЕНО: Державне підприємство — Український науково-дослідний інститут радіо і телебачення (ДП УНДІРТ) Державного департаменту з питань зв’язку (Держав’язку) та інформатизації Міністерства транспорту та зв’язку України

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: В. Голощапов, канд. техн. наук; Т. Запорожченко; П. Іващенко, канд. техн. наук; А. Мельник (науковий керівник)

2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 15 серпня 2008 р. № 289 з 2010-01-01

3 Національний стандарт відповідає ETSI EN 301 459 V.1.3.1:2007 Satellite Earth Stations and Systems (SES); Harmonized EN for Satellite Interactive Terminals (SIT) and Satellite User Terminals (SUT) transmitting towards satellites in geostationary orbit in the 29,5 GHz to 30,0 GHz frequency bands covering essential requirements under article 3.2 of the R&TTE Directive (Супутникові наземні станції та системи. Згармонізований європейський стандарт для супутникових інтерактивних (СІТ) та користувацьких терміналів (СКТ), які передають на геостаціонарні супутники у діапазоні частот від 29,5 ГГц до 30,0 ГГц та задовольняють основні вимоги статті 3.2 Директиви ЄС R&TTE) і внесений з дозволу CEN, rue de Stassart 36, В-1050 Brussels. Усі права щодо використання європейських стандартів у будь-якій формі й будь-яким способом залишаються за CEN

Ступінь відповідності — ідентичний (IDТ)

Переклад з англійської (еn)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

 

ЗМІСТ

Національний вступ

Передмова до ETSI EN 301 459:2007

1 Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Терміни, визначення понять та скорочення

3.1 Терміни та визначення понять

3.2 Скорочення

 4 Перелік технічних вимог

4.1 Загальні положення

4.1.1 Умови експлуатування

4.1.2 Стани СТ і стани передавання

4.2 Вимоги відповідності

4.2.1 Загальні положення

4.2.2 Позаосьові побічні випромінення

4.2.2.1 Мета нормування

4.2.2.2 Вимога

4.2.2.3 Випробування на відповідність

4.2.3 Побічні випромінення вздовж осі антени

4.2.3.1 Мета нормування

4.2.3.2 Вимога

4.2.3.2.1 Стан передавання «Радіосигнал увімкнено»

4.2.3.2.2 Стани передавання «Радіосигнал вимкнено» та «Радіовипромінення заборонено»

4.2.3.3 Випробування на відповідність

4.2.4 Густина позаосьової ЕІВП у діапазоні частот

4.2.4.1 Мета нормування

4.2.4.2 Вимоги

4.2.4.3 Випробування на відповідність

4.2.5 Притлумлення радіосигналу

4.2.5.1 Мета нормування

4.2.5.2 Вимога

4.2.5.3 Випробування на відповідність

4.2.6 Точність наведення антени

4.2.6.1 Мета нормування

4.2.6.2 Вимога

4.2.6.3 Випробування на відповідність

4.2.7 Функції керування і контролю (ФКК)

4.2.7.1 Загальні положення

4.2.7.2 Контроль процесора

4.2.7.2.1 Мета нормування

4.2.7.2.2 Вимога

4.2.7.2.3 Випробування на відповідність

4.2.7.3 Контроль передавальної підсистеми

4.2.7.3.1 Мета нормування

4.2.7.3.2 Вимога

4.2.7.3.3 Випробування на відповідність

4.2.7.4 Ввімкнення живлення/перезавантаження

4.2.7.4.1 Мета нормування

4.2.7.4.2 Вимога

4.2.7.4.3 Випробування на відповідність

4.2.7.5 Приймання по каналу керування (КК)

4.2.7.5.1 Мета нормування

4.2.7.5.2 Вимога

4.2.7.5.3 Випробування на відповідність

4.2.7.6 Команди керування мережею

4.2.7.6.1 Мета нормування

4.2.7.6.2 Вимога

4.2.7.6.3 Випробування на відповідність

4.2.7.7 Передавання пакета ініціалізації

4.2.7.7.1 Мета нормування

4.2.7.7.2 Вимога

4.2.7.7.3 Випробування на відповідність

5 Випробування на відповідність технічним вимогам

5.1 Умови випробування

5.2 Перелік необхідних радіовипробувань

6 Метод випробування

 6.1 Загальні положення

6.2 Позаосьові побічні випромінення

6.2.1 Метод випробування

6.2.1.1 Загальні положення

6.2.1.2 Режим роботи з декількома радіосигналами

6.2.2 Вимірювання на частотах до 1000 МГц

6.2.2.1 Випробувальний стенд

6.2.2.2 Вимірювальні приймачі

6.2.2.3 Порядок виконання випробування

6.2.2.4 Вимірювання на частотах вище 1 000 МГц

6.2.3.1 Ідентифікація частот істотних побічних випромінень

6.2.3.1.1 Випробувальний стенд

6.2.3.1.2 Порядок виконання випробування

6.2.3.2 Вимірювання рівнів потужності ідентифікованих побічних випромінень

6.2.3.2.1 Випробувальний стенд

6.2.3.2.2 Порядок виконання випробування

6.2.3.3 Вимірювання наведених побічних випромінень на антенному фланці

6.2.3.3.1 Випробувальний стенд

6.2.3.3.2 Порядок виконання випробування

6.3 Побічні випромінення уздовж осі антени

6.3.1 Метод випробування

6.3.1.1 Випробувальний стенд

6.3.1.2 Метод вимірювання

6.3.1.2.1 Загальні положення

6.3.1.2.2 Метод вимірювання на антенному фланці

6.3.1.2.3 Метод вимірювання для ВО з антеною

6.4 Густина позаосьової ЕІВП у межах діапазону частот

6.4.1 Метод випробування

6.4.1.1 Густина вихідної потужності передавача

6.4.1.1.1 Загальні положення

6.4.1.1.2 Випробувальний стенд

6.4.1.1.3 Метод вимірювання

6.4.1.2 Коефіцієнт підсилення передавальної антени

6.4.1.2.1 Загальні положення

6.4.1.2.2 Випробувальний стенд

6.4.1.2.3 Метод вимірювання

6.4.1.3 Діаграма направленості передавальної антени

6.4.1.3.1 Загальні положення

6.4.1.3.2 Випробувальний стенд

6.4.1.3.3 Схема вимірювання

6.4.1.3.4 Діаграма направленості для основної складової поляризації за азимутом

6.4.1.3.5 Діаграма направленості для основної складової за кутом піднесення

6.4.1.3.6 Діаграма направленості для крос-поляризаційної складової за азимутом

6.4.1.3.7 Діаграма направленості для крос-поляризаційної складової за кутом піднесення

6.4.2 Оброблення результатів

6.5 Притлумлення радіосигналу

6.6 Наведення антени для супутникових терміналів

6.7 Функції керування і контролю (ФКК) СТ

6.7.1 Схема випробування

6.7.2 Метод випробування функції контролю процесора

6.7.3 Метод випробування функції контролю передавальної підсистеми

6.7.4 Метод випробування функції ввімкнення живлення/ перезавантаження

6.7.5 Метод випробування приймання по КК

6.7.6 Метод випробування команд керування мережею

6.7.7 Метод випробування передавання пакета ініціалізації

Додаток А Таблиця вимог та методів випробування на відповідність згармонізованого стандарту (HS-TBB)

Додаток В Методика випробування стабільності наведення

Додаток D Бібліографія

Додаток НА Абетковий покажчик термінів

Додаток НБ Перелік помилок оригіналу і їхні скориговані варіанти

Додаток НВ Перелік національних стандартів України, згармонізованих з європейськими нормативними документами, посилання на які є в цьому стандарті

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад ETSI EN 301 459 V.1.3.1:2007 Satellite Earth Stations and Systems (SES); Harmonized EN for Satellite Interactive Terminals (SIT) and Satellite User Terminals (SUT) transmitting towards satellites in geostationary orbit in the 29,5 GHz to 30,0 GHz frequency bands covering essential requirements under article 3.2 of the R&TTE Directive (Супутникові наземні станції та системи. Згармонізований європейський стандарт для супутникових інтерактивних (СІТ) та користувацьких терміналів (СКТ), які передають на геостаціонарні супутники у діапазоні частот від 29,5 ГГц до 30,0 ГГц та задовольняють основні вимоги статті 3.2 Директиви ЄС R&TTE).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт в Україні, — ТК 155 «Радіотехнології».

У стандарті зазначено вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— слова «даний документ» замінено на «цей стандарт»;

— структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Зміст», «Національний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять» і «Бібліографічні дані» — оформлено відповідно до вимог національної стандартизації України;

— назву стандарту наведено згідно з вимогами національної стандартизації України;

— у розділі 2 наведено «Національне пояснення», виділене в тексті рамкою;

— діапазон частот у таблицях 2а, 2b і 3 наведено згідно з вимогами національної стандартизації України;

— вилучено довідковий додаток С, у якому наведено назву стандарту офіційними мовами;

— долучено національний додаток НА, що містить перелік термінів, застосовуваних у цьому стандарті, за українською абеткою;

— долучено національний додаток НБ із переліком помилок оригіналу, скоригованих у національному стандарті;

— долучено національний додаток НВ із переліком національних стандартів України, згармонізованих з європейськими стандартам, посилання на які є в цьому стандарті.

EN 300 421, посилання на який є в цьому стандарті, а також зазначений у довідковому додатку D ETSI EN 301 489-12 прийнято в Україні як національні ідентичні стандарти. Їхній перелік наведено в додатку НВ.

Решту нормативних документів в Україні не прийнято і чинних замість них немає. Копії цих документів можна замовити в Головному фонді нормативних документів.

ПЕРЕДМОВА до ETSI EN 301 459:2007

Цей стандарт є частиною комплексу стандартів, розроблених ETSI, і призначений для введення до модульної структури, що поширюється на усе радіообладнання та телекомунікаційне термінальне обладнання відповідно до Директиви щодо технічних засобів телекомунікацій (R&TTE). Модульну структуру наведено у ETSI EG 201 399 (див. Бібліографію).

Цей стандарт поширюється на супутникові інтерактивні термінали (СІТ) та супутникові користувацькі термінали (СКТ) або для індивідуального, або колективного користування.

Цей стандарт розглядає технічні вимоги, які встановлюють для захисту інших користувачів частотного спектра, як супутникових, так і наземних, від неприпустимих завад.

Вважають, що визначення параметрів користувацьких земних станцій, які використовують даний геостаціонарний супутник, з метою захисту спектра, розподіленого цьому супутнику, має бути у сфері відповідальності супутникового оператора чи операторів супутникової мережі.

Вимоги вибрані так, щоб забезпечити необхідний рівень сумісності з іншими радіослужбами. Рівні, проте, не охоплюють екстремальні випадки, що можуть трапитись у будь-якому місці, але з малою ймовірністю виникнення.

Цей стандарт не може охопити ті випадки, коли наявне потенційне джерело завади, що спричиняє індивідуально повторюваний короткочасний процес чи постійне явище, наприклад радарний або мовленнєвий центр у найближчому оточенні. У такому разі, можливо, необхідно використовувати спеціальний захист, застосовуваний або до джерела завади, або до вузлів, які потерпають від завади, або до обох.

Цей стандарт не містить ніяких вимог, рекомендацій чи інформації з інсталяції СІТ та СКТ.

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СУПУТНИКОВІ ЗЕМНІ СТАНЦІЇ ТА СИСТЕМИ
ТЕРМІНАЛИ СУПУТНИКОВІ ДІАПАЗОНУ ЧАСТОТ від 29,5 ГГц до 30,0 ГГц
Технічні вимоги та методи випробування

СПУТНИКОВЫЕ ЗЕМНЫЕ СТАНЦИИ И СИСТЕМЫ
ТЕРМИНАЛЫ СПУТНИКОВЫЕ ДИАПАЗОНА ЧАСТОТ от 29,5 ГГц до 30,0 ГГц
Технические требования и методы испытаний

SATELLITE EARTH STATIONS AND SYSTEMS
SATELLITE TERMINALS OPERATING IN the 29,5 GHz to 30,0 GHz FREQUENCY BANDS
Technical requirements and test methods

Чинний від 2010-01-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на супутникові інтерактивні термінали (СІТ) та супутникові користувацькі термінали (СКТ), що працюють як частина двонаправленої супутникової мережі. Супутниковий термінал (СТ) застосовують у цьому стандарті як загальну назву, що стосується однаково СІТ та/чи СКТ.

У такій мережі засоби керування мережею (ЗКМ) відповідають за контроль і керування функціями передавання СТ. Ці СТ мають такі характеристики:

— у разі СІТ приймання здійснюють у діапазонах частот фіксованої супутникової служби (ФСС) від 10,70 ГГц до 11,70 ГГц та від 12,50 ГГц до 12,75 ГГц, а також у діапазоні частот радіомовленнєвої супутникової служби (РСС) від 11,70 ГГц до 12,50 ГГц;

— у разі СКТ приймання здійснюють у діапазонах частот фіксованої супутникової служби (ФСС) від 19,70 ГГц до 20,20 ГГц та від 17,70 ГГц до 19,70 ГГц, а також у діапазоні частот радіомовленнєвої супутникової служби (РСС) від 21,40 ГГц до 22,00 ГГц;

— у всіх випадках СТ здійснює передавання у смузі частот, розподіленій ФСС на первинній основі, від 29,5 ГГц до 30,0 ГГц;

— СТ передають сигнали на геостаціонарні супутники, віддалені не менше ніж на 2° від будь-якого іншого геостаціонарного супутника, що працює у тому самому діапазоні частот і покриває ту саму зону;

— використовують лінійну чи кругову поляризацію для приймання чи передавання;

— прийняті сигнали можуть бути аналоговими та/чи цифровими;

— передані сигнали завжди у цифровому форматі;

— антена СТ має діаметр рефлектора, що не перевищує 1,8 м, чи відповідну еквівалентну ефективну площу;

— СТ призначено для роботи без обслуговувального персоналу.

Обладнання, розглянуте у цьому стандарті, містить блок зовнішнього встановлення, зазвичай складений з антенної підсистеми і приєднаних до неї перетворювача з підвищенням частоти сигналу, підсилювача потужності та малошумового блоку (МШБ) перетворювача зі зниженням частоти сигналу, і блок внутрішнього встановлення, зазвичай, складений з приймальних та передавальних вузлів, а також модема і кабелів між цими двома блоками.

Цей стандарт застосовують до СТ разом з допоміжним обладнанням і різними портами, якщо вони працюють у рамках усіх умов експлуатування, оголошених заявником, і якщо їх встановили, як вимагає заявник в описі чи у документації користувача.

Усі компоненти блока внутрішнього встановлення, пов’язані з прийманням, оброблянням і відображенням отриманої інформації, крім каналу керування, не охоплено сферою застосування цього стандарту Синтаксис повідомлень каналу керування знаходиться поза сферою застосування цього стандарту.

Вважають, що цей стандарт охопить положення статті 3.2 Директиви 1999/5/ЕС [2] (Директива R&TTE), яка встановлює, що «... радіообладнання має бути сконструйоване таким чином, щоб воно ефективно використовувало спектр, виділений наземним/космічним системам радіозв'язку, й орбітальні ресурси так, щоб уникнути недопустимих взаємних завад».

На додаток до цього стандарту до обладнання, на яке поширюється сфера застосування, можна застосовувати інші EN, що встановлюють технічні вимоги щодо основних вимог згідно з іншими пунктами статті 3 Директиви R&TTE [2].

 

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Наведені нижче нормативні документи містять положення, які через посилання у цьому тексті становлять положення цього стандарту. У разі датованих посилань застосовують тільки наведені видання. У разі недатованих посилань треба користуватися останніми виданнями нормативних документів (разом зі змінами).

Примітка. Не зважаючи на те, що будь-які гіперпосилання у цьому розділі були чинними під час публікації, ETSI не може гарантувати тривалий строк їх чинності.

1 Directive 98/34/EC of the European Parliament and of the Council of 22 June 1998 laying down a procedure for the provision of information in the field of technical standards and regulations

2 Directive 1999/5/EC of the European Parliament and of the Council of 9 March 1999 on radio equipment and telecommunications terminal equipment and the mutual recognition of their conformity (R&TTE Directive)

3 CISPR 16-1-4 (Edition 2.0) Specification for radio disturbance and immunity measuring apparatus and methods — Part 1-4: Radio disturbance and immunity measuring apparatus —Ancillary equipment — Radiated disturbances.

 

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

1 Директива 98/34/EC Європейського парламенту і Ради від 22 червня 1998 року, що встановлює процедуру надання Інформації в області технічних стандартів і норм

2 Директива 1999/5/ЕС Європейського парламенту і Ради від 9 березня 1999 року щодо радіообладнання та телекомунікаційного термінального обладнання і взаємне визнання їх відповідності (Директива R&TTE)

3 CISPR 16-1-4 (Версія 2.0) Технічні вимоги до апаратури та методів вимірювання радіозавад і несприйнятливості. Частина 1-4. Апаратура для вимірювання радіозавад і несприйнятливості. Допоміжне обладнання. Випромінювані завади.