ДСТУ ISO 7503-1-2001 Защита от радиации. Определение поверхностного загрязнения. Часть 1. Бета-излучатели (максимальная энергия бета-излучения более 0,15 МэВ) и альфа-излучатели (ISO 7503-1:1988, IDТ)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЗАХИСТ ВІД РАДІАЦІЇ
Оцінювання забрудненості поверхні
Частина 1. Бета-випромінювачі (максимальна енергія бета-випромінювання понад 0,15 МеВ) та альфа-випромінювачі

(ISO 7503-1:1988, IDТ)
ДСТУ ISO 7503-1-2001

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2003

ПЕРЕДМОВА

1 ВНЕСЕНО ТК 82 «Охорона навколишнього середовища та використання ресурсів України», Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем та Українським науково-дослідним інститутом стандартизації, сертифікації та інформатики

2 НАДАНО ЧИННОСТІ наказом Держстандарту України від 1 лютого 2002 р. № 69 з 2003-07-01

3 Стандарт відповідає ISO 7503-1:1988 Evaluation of surface contamination — Part 1: Beta-emitters (maximum beta energy greater than 0,15 MeV) and alpha-emitters (Оцінювання забрудненості поверхні. Частина 1. Бета-випромінювачі (максимальна енергія бета-частинок більша 0,15 МеВ) та альфа-випромінювачі)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еn)

4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

5 ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Г. Коваленко, д-р фіз.-мат. наук; В Вітько, канд. фіз.-мат. наук; Л. Гончарова; В. Карташов; І. Чкалов; В. Богданов

ЗМІСТ

Національний вступ

Вступ

1 Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Терміни та визначення понять

4 Методи визначання поверхневої забрудненості

5 Визначання ефективності апаратури

6 Записування вимірів поверхневої забрудненості

Додаток А Пояснення основних термінів і даних для калібрування і вимірювання

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є Ідентичний переклад ISO 7503-1:1988 Evaluation of surface contamination — Part 1: Beta-emitters (maximum beta energy greater than 0,15 MeV) and alpha-emitters (Оцінювання забрудненості поверхні. Частина 1. Бета-випромінювачі (максимальна енергія бета-частинок більша 0,15 МеВ) та альфа-випромінювачі).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 82 «Охорона навколишнього середовища та використання ресурсів України».

Під час перекладання структуру стандарту не змінювали, і до нього не вносили технічні зміни.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— слова «ця частина документа» замінено на «цей стандарт»;

— структурні елементи цього стандарту: «Обкладинку», «Передмову», «Національний вступ» — оформлено відповідно до вимог державної системи стандартизації України;

— англійські терміни та їх визначення перекладено відповідно до термінології', прийнятої в Україні;

— змінено назву стандарту;

— до розділу 2 долучено «Національне пояснення» щодо перекладу назв стандартів українською мовою та виділено в тексті рамкою;

ВСТУП

ISO (Міжнародна Організація зі Стандартизації)— всесвітня федерація національних органів зі стандартизації (члени ISO). Роботу з підготовлювання міжнародних стандартів звичайно виконують технічні комітети ISO. Кожен представник національного органу, якого цікавить тема, для рішення якої був створений технічний комітет, має право бути представленим у цьому комітеті. Міжнародні організації, урядові і неурядові, при співробітництві з ISO також беруть участь у цій роботі. ISO тісно співпрацює з Міжнародною Електротехнічною Комісією (IEC) з усіх питань стандартизації у сфері електротехніки.

Чернетки міжнародних стандартів, прийняті технічним комітетом, поширюються для узгодження між членами ISO перед їх затвердженням Радою ISO як міжнародних стандартів. їх ухвалюють відповідно до процедур ISO, що потребують, принаймні, схвалення 75 % і більше членів ISO.

ISO 7503-1 підготував технічний комітет ISO/TC 85 «Ядерна енергія».

Користувачі повинні взяти до уваги, що всі міжнародні стандарти час від часу підлягають перегляду і що будь-яке посилання на інший міжнародний стандарт має на увазі його найостанніше видання, якщо не оговорено інше.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЗАХИСТ ВІД РАДІАЦІЇ
Оцінювання забрудненості поверхні
Частина 1. Бета-випромінювачі (максимальна енергія бета-випромінювання понад 0,15 МеВ) та альфа-випромінювачі

ЗАЩИТА ОТ РАДИАЦИИ
Определение поверхностного загрязнения
Часть 1. Бета-излучатели {максимальная энергия бета-излучения более 0,15 МэВ) и альфа-излучатели

RADIATION PROTECTION
Evaluation of surface contamination
Part 1. Beta-emitters (maximum beta-energy greater than 0,15 MeV) and alpha-emitters

Чинний від 2003-07-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт стосується визначання поверхневої забрудненості обладнання і споруд, контейнерів радіоактивних матеріалів і закритих джерел у термінах активності на одиницю площі.

Цей стандарт не стосується визначання забрудненості шкіри або одягу.

Цей стандарт стосується бета-випромінювачів із максимальною енергією бета-частинок Еmах. більшої 0,15 МеВ і альфа-випромінювачів.

Цей стандарт обмежений бета- і альфа-випромінювачами, швидкість випромінювання яких, стосовно бета-частинок плюс моноенергетичні електрони і альфа-частинок, відповідно, становить приблизно 100 часток на 100 розпадів (див. таблицю А.3 у додатку А).

Для цього стандарту термін «енергія бета-частинок» належить до максимальної енергії бета- спектра.

Примітка. Визначення поверхневої забрудненості тритієм розглянуто в документі ISO 7503-2 Інші радіонукліди, що мають практичне значення (наприклад, випромінювачі з електронним захопленням та ізомерним переходом), буде розглянуто в майбутньому національному стандарті

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

ISO 8769 Reference sources for the calibration of surface contamination monitors — Beta-emitters (maximum beta energy greater than 0,15 MeV) and alpha-emitters

IEC Publication 325 Alpha, beta and alpha-beta contamination meters and monitors

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 8769 Еталонні джерела для калібрування детекторів поверхневої забрудненості. Бета- ви-промінювачі (максимальна енергія бета-частинок більше 0,15 МеВ) і альфа-випромінювачі. Публікація 325 ІЕС Альфа, бета і альфа-бета вимірювачі та детектори забрудненості.

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Для цілей цього стандарту застосовують такі терміни та відповідним визначення понять:

3.1 поверхнева забрудненість (surface contamination)

Забрудненість поверхні радіоактивними матеріалами.

3.2 незнімна поверхнева забрудненість (fixed surface contamination)

Поверхнева забрудненість, яку не можна зняти і яка не переміщується за нормальних експлуатаційних умов.

3.3 знімна поверхнева забрудненість (removable surface contamination)

Поверхнева забрудненість, яку можна зняти і яка переміщується за нормальних експлуатаційних умов.

Примітка 1. Визначення терміна «нормальні експлуатаційні умови» важливе у разі визначання ризику від вдихання iнкорпорованих радіонуклідів у зв`язку э поверхневою забрудненістю: тобто, за «нормальних експлуатаційних умов» максимальну інтенсивність механічних впливів, що можуть призвести до зняття поверхневої забрудненості, обмежено такими чинниками:

— нормальні, не випадкові контакти тіла людини (захищеного або не захищеного одягом) із забрудненими поверхнями і

— неруйнівні контакти подібної* інтенсивності між поверхнями і частинами обладнання, до яких доторкується руками людина.

Інтенсивність впливу у разі знімання пробного мазка повинна відповідати цим типам механічного впливу. Один мазок,

звичайно, не буде видаляти всю знімну забрудненість.

Примітка 2. Необхідно відзначити, що під впливом вологості, хімікатів тощо, у результаті корозії' або дифузії незнімна забрудненість, може стати знімною забрудненістю, і навпаки без людського впливу. Окрім того, поверхнева забрудненість може зменшуватися внаслідок випаровування та сублімації.

3.4 активність на одиницю поверхні (activity per unit area)

Відношення активності радіонуклідів на поверхні до площі цієї поверхні, виражено у беккерелях, помножених на сантиметри в степені мінус два (Бк • см-2).

3.5 пряме вимірювання поверхневої забрудненості (direct measurement of surface contamination)

Вимірювання поверхневої активності вимірювачем або детектором.

Пряме вимірювання визначає поверхневу знімну і незнімну забрудненість, але на неї впливають під час вимірювання інтенсивності випромінювання з товщі зразка або з навколишнього середовища.

3.6 непряме визначання поверхневої забрудненості (indirect evaluation of surface contamination)

Визначання активності, за допомогою відбирання мазків.

3.7 відбирання мазків (smear test)

Відбирання зразків активності, яку можна зняти протиранням поверхні сухою або вологою тканиною і подальше визначання активності, перенесеної на тканину, якою протирали поверхню.