Директива от 30.11.2009 № 2009/148 О защите работников от рисков, связанных с воздействием асбеста на работе
ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ 2009/148
від 30 листопада 2009 року
про захист працівників від ризиків, пов’язаних із впливом азбесту на роботі
(кодифікована версія)
(Текст стосується ЄЕП)
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,
Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, і зокрема, його частину 2 статті 137,
Беручи до уваги пропозицію Комісії,
Беручи до уваги висновок Європейського Економічно-соціального комітету ( ),
Після консультації з Комітетом регіонів,
Діючи відповідно до процедури, встановленої в статті 251 Договору ( ),
Оскільки:
(1) До Директиви Ради 83/477/ЄЕС від 19 вересня 1983 року про захист працівників від ризиків, пов’язаних із впливом азбесту на роботі (друга окрема директива у значенні статті 8 Директиви 80/1107/ЄЕС) ( ) декілька разів вносилися суттєві зміни ( ). В інтересах ясності та раціональності вказана Директива має бути кодифікована.
(2) Оскільки азбест є особливо шкідливою речовиною, яка може спричинити тяжкі захворювання і яка у багатьох випадках зустрічається на робот. Таким чином, здоров’я великої кількості працівників піддається потенційному ризику. Синій азбест (крокідоліт) вважається особливо небезпечним видом азбесту.
(3) Хоча сучасні наукові знання не дозволяють встановити рівень, нижче якого не існує ризиків для здоров’я, проте просте зменшення впливу азбесту знизить ризик розвитку хвороб, пов’язаних із ним. Внаслідок цього необхідно передбачити розробку спеціальних гармонізованих заходів для захисту працівників віз азбесту. Ця Директива містить мінімальні вимоги, які будуть переглянуті на основі здобутого досвіду і розвитку технологій в цій сфері.
(4) Оскільки, хоча оптична мікроскопія і не дозволяє підрахувати найменші волокна, шкідливі для здоров’я, вона є найбільш вживаним методом для регулярного вимірювання азбесту.
(5) Таким чином, важливими є запобіжні заходи для захисту здоров’я працівників, які піддаються впливу азбесту, і зобов’язання держав-членів стосовно нагляду за станом їхнього здоров’я.
(6) З метою гарантування ясності у визначенні волокон вони мають визначатися або з допомогою мінералогічних термінів або шляхом посилання на їх номер CAS (Реферативна Служба з Хімії).
(7) Без шкоди для інших положень Співтовариства у сфері продажу та використання азбесту обмеження тих видів діяльності, які включають вплив азбесту, має суттєво сприяти попередженню захворювань, пов’язаних із таким впливом.
(8) Система повідомлення про ті види діяльності, які включають вплив азбесту, має бути адаптована до нових робочих ситуацій.
(9) Заборона застосування азбесту з допомогою розприскування не є достатньою для того, щоб перешкодити вивільненню волокон азбесту в атмосферу. Мають бути також заборонені ті види діяльності, які піддають робітників впливу волокон азбесту при екстракції азбесту, виробництві та переробці продуктів з азбесту або виробництві і переробці продуктів, що містять спеціально додані волокна азбесту, беручи до уваги їх високий рівень впливу і складність до запобігання.
(10) З огляду на останні технічні знання необхідно визначити методологію взяття зразків для вимірювання концентрації азбесту в повітрі, а також метод підрахунку волокон.
(11) Навіть якщо не буде можливості визначити рівень, нижче якого вплив азбесту не спричиняє ризику раку, необхідно зменшити до мінімуму вплив азбесту на працівників.
(12) Необхідно, щоб працедавці були зобов’язані перед початком проекту з вилучення азбесту визначати, чи можливе існування азбесту в будинках або установках та повідомляти цю інформацію іншим особам, які можуть потрапити під вплив азбесту через його використання або утримання чи внаслідок будь-якої іншої діяльності всередині будинків чи на них.
(13) Має бути забезпечено, щоб роботи зі знищення чи вилучення азбесту здійснюватися підприємствами, які знають усі запобіжні заходи для захисту працівників.
(14) Має гарантуватися спеціальне навчання працівників, які перебувають або можуть потрапити під вплив азбесту, з метою суттєвого сприяння зменшенню ризиків від такого впливу.
(15) Задля того, щоб на ранньому етапі виявити патології, пов’язані з азбестом, необхідно оновити в світлі останніх медичних знань практичні рекомендації щодо нагляду за здоров’ям працівників, які піддають впливу.
(16) З огляду на те, що мета запропонованої діяльності, а саме покращення захисту працівників від ризиків, пов’язаних із впливом азбесту під час роботи, не може бути достатнім чином досягнута державами-членами, і внаслідок цього, враховуючи масштаб та наслідки діяльності, може бути кращим чином досягнута на рівні Співтовариства, Співтовариство може ухвалити заходи відповідно до принципу субсидіарності, зазначеного у статті 5 Договору. Відповідно до принципу пропорційності, зазначеному у вказаній статті, ця Директива не виходить за межі того, що є необхідним для досягнення цієї мети.
(17) Положення, що містяться у цій Директиві, являють собою конкретне сприяння в напрямку створення соціального виміру внутрішнього ринку. Вказані положення були зменшені до мінімуму, щоб не покладати непотрібний тягар для створення та розвитку малих і середніх підприємств.
(18) Ця Директива не зашкоджує зобов’язанням держав-членів щодо граничних строків транспонування у національне законодавство та застосування Директив, встановлених у Частині В Додатку ІІ,
УХВАЛИЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ:
Стаття 1
1. Метою цієї Директиви є захист працівників від ризиків для їхнього здоров’я, включаючи запобігання таким ризикам, що виникають або можуть виникнути внаслідок впливу азбесту на роботі.
Вона встановлює граничні значення та інші спеціальні вимоги.
3. Ця Директива не зашкоджує правам держав-членів застосовувати або приймати національні закони, підзаконні акти або адміністративні положення, якими працівникам надається більший захист, зокрема, стосовно заміни азбесту менш шкідливими речовинами.
Стаття 2
Для цілей цієї Директиви “азбест” означає такі волокнисті силікати:
(a) Азбест актиноліт, номер за CAS 77536-66-4 ( ),
(b) Азбест грунеріт (амозіт), номер за CAS 12172-73-5(1),
(c) Азбест антофілліт, номер за CAS 77536-67-5 (1),
(d) Хризотил, номер за CAS 12001-29-5 (1),
(e) Крокідоліт, номер за CAS 12001-28-4 (1),
(f) Азбест тремоліт, номер за CAS 77536-68-6 (1).
Стаття 3
1. Ця Директива застосовується до діяльності, при здійсненні якої працівники піддаються або можуть піддаватися впливу пилу, утвореного азбестом або матеріалами, що містять азбест.
2. У випадку будь-якої діяльності, яка може створити ризик впливу пилу, утвореного азбестом або матеріалами, що містять азбест, цей ризик повинен бути оцінений таким чином, щоб визначити характер і ступінь впливу на працівників пилу, утвореного азбестом або матеріалами, що містять азбест.
3. За умови, що вплив на працівника є спорадичним і низької інтенсивності і що результати оцінки ризику, зазначеної в частині 2, чітко показують, що граничний вплив азбесту в робочій зоні не буде перевищений, статті 4, 18 і 19 можуть не виконуватись, якщо робота стосується:
(а) короткої непостійної експлуатаційної діяльності, при якій використовуються лише нерозсипчаті матеріали,
(b) видалення без пошкодження матеріалів, що не розкладаються і в яких азбестові волокна міцно пов’язані у матрицю,
(с) інкапсуляції або герметизації матеріалів, що містять азбест і перебувають у хорошому стані,
(d) контролю за якістю повітря і збору зразків для встановлення наявності азбесту у певному матеріалі.
4. Держави-члени після консультації з соціальними партнерами відповідно до національного законодавства і практики встановлюють керівні принципи для визначення впливу, що є спорадичним і низької інтенсивності, як передбаченого в частині 3.
5. Оцінка, передбачена в частині 2, є предметом консультації з працівниками та/або їхніми представниками в рамках підприємства або установи і переглядається, якщо є підстави вважати її неправильною або у випадку зміни матеріалу на роботі.
Стаття 4
1. Без шкоди частині 3 статті 3 повинні бути вжиті такі заходи:
2. Діяльність, зазначена в частині 1 статті 3, повинна підлягати системі повідомлень, що регулюється відповідальним органом держави-члена.
3. Повідомлення, зазначене у частині 2, надсилається роботодавцем відповідальному органу держав-членів перед початком роботи відповідно до національних законів, підзаконних актів та адміністративних положень.
Повідомлення повинно містити щонайменше короткий опис:
(а) розміщення робочої зони,
(b) виду і кількості азбесту, що використовується або обробляється,
(с) діяльності і процесів, що виконуються,
(d) кількості задіяних працівників,
(е) дати початку і тривалості роботи,
(f) заходів, вжитих для обмеження впливу азбесту на працівників.
4. Працівники та/або їхні представники на підприємствах або в установах відповідно до національного законодавства повинні мати доступ до документів, які підлягають повідомленню, зазначеному у частині 2, що стосується їхнього підприємства або установи.
5. Кожного разу, коли зміна робочих умов може призвести до значного збільшення впливу пилу, утвореного азбестом або матеріалами, що містять азбест, повинно бути надіслане нове повідомлення.
Стаття 5
Застосування азбесту за допомогою розпилу і робочих процедур, які включають використання ізоляційних або звукоізоляційних матеріалів з низькою щільністю (менше 1г/см³), що містять азбест, забороняється.
Без шкоди застосуванню інших положень Співтовариства про маркетинг і використання азбесту діяльність, яка піддає працівників впливу азбестових волокон під час видобутку азбесту або виробництва і обробки азбестових продуктів чи виробництва і обробки продуктів, які містять домішки азбесту, забороняється, за винятком переробки і знищення продуктів, добутих в результаті руйнування і видалення азбесту.
Стаття 6
При будь-якій діяльності, зазначеній в частині 1 статті 3, вплив на працівників пилу, утвореного азбестом або матеріалами, що містять азбест, на робочому місці в жодному випадку не повинен перевищувати граничне значення, встановлене в статті 8, і повинен бути зменшений до мінімуму, зокрема, за допомогою таких заходів:
(a) кількість працівників, які піддаються або можуть піддаватися впливу пилу, утвореного азбестом або матеріалами, що містять азбест, повинна бути зменшена до найнижчого можливого числа;
(b) робочі процеси повинні бути розроблені таким чином, щоб азбестовий пил не утворювався або, якщо це неможливо, щоб він не потрапляв у повітря;
(c) всі приміщення і обладнання, які використовуються при переробці азбесту, повинні регулярно та ефективно чиститися і підтримуватися в хорошому стані;
(d) азбест або матеріал, що містить азбест і утворює пил, повинні зберігатися і транспортуватися в належній герметичній упаковці;
(e) відходи повинні збиратися і якнайшвидше видалятися з робочого місця в належній герметичній упаковці з етикетками, на яких зазначено, що вона містить азбест; цей захід не застосовується до видобувної діяльності; такі відходи повинні бути оброблені відповідно до Директиви Ради 91/689/ЄЕС від 12 грудня 1991 року про небезпечні відходи ( ).
Стаття 7
1. Залежно від результатів початкової оцінки ризику і з метою забезпечити дотримання граничного значення, встановленого в статті 8, вимірювання азбестових волокон у повітрі на робочому місці має здійснюватися регулярно.
2. Зразки повинні відображати індивідуальний вплив на працівника пилу, утвореного азбестом або матеріалами, що містять азбест.
3. Збір зразків здійснюється після консультації з працівниками та/або їхніми представниками на підприємствах.
4. Збір зразків здійснюється належним кваліфікованим персоналом. Після цього зразки аналізуються відповідно до частини 6 в лабораторіях, обладнаних для підрахунку волокон.
5. Тривалість збору зразків повинна бути такою, щоб відобразити типовий вплив впродовж восьмигодинного базового періоду (одна зміна) за допомогою вимірювань або зважених в часі розрахунків.
6. Підрахунок волокон здійснюється, по можливості, за допомогою ФКМ (фазово-контрастного мікроскопу) відповідно до рекомендованого методу 1997 ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров’я) ( ) або будь-якого іншого методу, що забезпечує рівнозначні результати.
Для потреби вимірювання азбесту в повітрі, як зазначено в першій частині, враховуються лише волокна довжиною більше п’яти мікрометрів, шириною менше трьох мікрометрів та із співвідношенням довжина/ширина більше, ніж 3:1.
Стаття 8
Роботодавці забезпечують, щоб жоден працівник не піддавався концентрації азбесту в повітрі, що перевищує 0,1 волокон на см³ як середньозважену в часі величину впродовж восьмигодинного періоду.
Стаття 9
2. Зміни, необхідні для адаптації Додатку І до цієї Директиви до технічного прогресу, ухвалюються відповідно до процедури, встановленої в статті 17 Директиви Ради 89/391/ЄЕС від 12 червня 1989 року про запровадження заходів для покращення безпеки та охорони здоров’я працівників на робочому місці ( ).
Стаття 10
1. Якщо граничне значення, встановлене в статті 8, перевищується, повинні бути визначені причини його перевищення та якнайшвидше вжиті необхідні заходи для виправлення ситуації.
Роботу не може бути продовжено в ураженій зоні до вжиття належних заходів для захисту відповідних працівників.
2. З метою перевірити ефективність заходів, зазначених в першому пункті частини 1, негайно здійснюється подальше визначення концентрації азбесту в повітрі.
3. Якщо вплив не може бути зменшений іншими засобами і дотримання граничного значення робить необхідним використання індивідуального захисного киснево-дихального обладнання, це не може бути тривалим і повинно відповідати жорсткому мінімуму, необхідному для кожного працівника. Під час періодів роботи, які вимагають використання такого обладнання, повинні бути передбачені перерви, що відповідають фізичним та кліматологічним умовам, і, якщо необхідно, за погодженням з працівниками та/або їхніми представниками відповідно до національного законодавства і практики.
Стаття 11
Перед початком руйнівної або експлуатаційної роботи роботодавці вживають всі необхідні заходи для визначення матеріалів, що можуть містити азбест, якщо необхідно, за допомогою отримання інформації від власників приміщень.
Якщо є підстави сумніватися у присутності азбесту в матеріалі або споруді, повинні бути дотримані відповідні положення цієї Директиви.
Стаття 12
1. У випадку певної діяльності, такої як руйнування, видалення азбесту, ремонт та експлуатація, стосовно якої можна передбачити, що граничне значення, встановлене в статті 8, буде перевищене, незважаючи на використання технічних запобіжних заходів для обмеження концентрації азбесту в повітрі, роботодавець визначає заходи для забезпечення захисту працівників під час здійснення ними такої діяльності, зокрема:
(а) працівники повинні бути забезпечені належним респіраторним та іншим індивідуальним захисним обладнанням, що повинно носитися; та
(b) повинні бути встановлені попереджувальні знаки, які вказують на передбачувану можливість перевищення граничного значення, встановленого в статті 8; та
(с) не повинно допускатися поширення пилу, утвореного азбестом або матеріалами, що містять азбест, за межі приміщення або робочого місця.
З працівниками та/або їхніми представниками на підприємстві або в установі проводяться консультації з приводу цих заходів перед початком здійснення відповідної діяльності.
Стаття 13
1. Перед початком підривної роботи або роботи з видалення азбесту та/або продуктів, що містять азбест, з будівель, споруд, заводу, установок чи суден складається план роботи.
2. План, зазначений в частині 1, повинен передбачати заходи, необхідні для забезпечення безпеки і охорони здоров’я працівників на робочому місці.
План повинен, зокрема, визначати, що:
(a) азбест та/або продукти, що містять азбест, повинні видалятися перед проведенням руйнівних робіт, за винятком, якщо це створить більший ризик для працівників, ніж якби азбест та/або продукти, що містять азбест, залишалися на місці;
(b) якщо необхідно, повинно бути забезпечене індивідуальне захисне обладнання, зазначене в статті 11(1)(а);
(c) після закінчення роботи з руйнування або видалення азбесту повинна бути перевірена відсутність ризиків впливу азбесту на робочому місці відповідно до національного законодавства та практики.
На вимогу компетентних органів план повинен включати інформацію стосовно:
(a) характеру та ймовірної тривалості роботи,
(b) місця здійснення роботи,
(c) методів, що застосовуються, якщо робота включає обробку азбесту або матеріалів, що містять азбест,
(d) характеристик обладнання, що використовується для:
(i) захисту і дезінфекції осіб, які виконують роботу,
(ii) захисту інших осіб, присутніх на місці роботи або поблизу нього.
3. На вимогу компетентних органів план, зазначений в частині 1, повинен бути повідомлений їм перед початком запланованої роботи.
Стаття 14
1. Роботодавці повинні забезпечити належну підготовку всіх працівників, які піддаються або можуть піддаватися впливу пилу, що містить азбест. Така підготовка повинна проводитися з регулярними інтервалами безкоштовно для працівників.
2. Суть підготовки повинна бути зрозумілою для працівників. Вона повинна дати їм можливість набути необхідних знань і навичок в сфері запобіжних заходів і безпеки, зокрема, стосовно:
(а) властивостей азбесту і його впливу на стан здоров’я, включаючи синергічний ефект куріння;
(b) видів продуктів або матеріалів, які можуть містити азбест;
(с) діяльності, що може призвести до впливу азбесту, і важливості запобіжних заходів для мінімізації впливу;
(d) методів безпечної роботи, керування і захисного обладнання;
(е) належного функціонування, вибору, пошуку, обмежень і правильного використання респіраторного обладнання;
(f) порядку дій в аварійній ситуації;
(g) процедур дезінфекції;
(h) знищення відходів;
(і) вимог до медичних оглядів.
3. Керівні принципи підготовки працівників для видалення азбесту розробляються на рівні Співтовариства.
Стаття 15
Перед початком роботи з руйнування або видалення азбесту фірми повинні надати докази їхньої компетентності у цій сфері. Докази обґрунтовуються відповідно до національного законодавства та/або практики.
Стаття 16
1. У випадку будь-якої діяльності, зазначеної в частині 1 статті 3, і з дотриманням частини 3 статті 3 повинні бути вжиті належні заходи для забезпечення того, щоб:
(а) місця, в яких здійснюється вищезазначена діяльність:
(і)були чітко розмежованими і позначеними попереджувальними знаками;
(іі) не були доступними для інших працівників, крім тих, які в силу своєї роботи або обов’язків повинні заходити до них;
(ііі) були зонами, в яких заборонене куріння;
(b) були виділені зони, в яких працівники можуть їсти та пити без ризику зараження азбестовим пилом;
(с) працівники були забезпечені належним робочим або захисним одягом; цей робочий або захисний одяг залишався на підприємстві; проте його можна було прати в установах за межами підприємства, обладнаних для цієї роботи, якщо підприємство не здійснює чистку самостійно; у цьому випадку одяг повинен транспортуватися в закритих контейнерах;
(d) для робочого, захисного і вуличного одягу були забезпечені окремі склади;
(e) працівники були забезпечені належним миючим та санітарно-гігієнічним обладнанням, включаючи душові кімнати у випадку пильної роботи;
(f)захисне обладнання розміщувалось в чітко визначеному місці і перевірялось та чистилось після кожного використання; повинні бути вжиті належні заходи для ремонту або заміни дефектного обладнання перед наступним використанням.
2. З працівників не повинні стягуватися витрати за заходи, вжиті згідно з частиною 1.
Стаття 17
1. У випадку будь-якої діяльності, зазначеної в частині 1 статті 3, повинні бути вжиті належні заходи для забезпечення того, щоб працівники та їхні представники на підприємстві або в установі отримували належну інформацію стосовно:
(a) потенційних ризиків для здоров’я внаслідок впливу пилу, утвореного азбестом або матеріалами, що містять азбест,
(b) існування законодавчо встановлених граничних значень та необхідності контролю за атмосферним станом,
(c) санітарно-гігієнічних вимог, включаючи необхідність утримуватися від куріння,
(d) запобіжних заходів відносно використання захисного обладнання та одягу,
(e) спеціальних запобіжних заходів для мінімізації впливу азбесту.
2. Крім заходів, зазначених в частині 1 та з дотриманням частини 3 статті 3 повинні бути вжиті належні заходи для забезпечення того, щоб:
(а) працівники та/або їхні представники на підприємстві або в установі мали доступ до результатів вимірювання концентрації азбесту в повітрі і могли отримати пояснення стосовно змісту цих результатів;
(b) якщо результати перевищують граничне значення, встановлене в статті 8, відповідним працівникам та їхнім представникам на підприємстві або в установі якнайшвидше було повідомлено про факт та причини цього і щоб з працівниками та/або їхніми представниками на підприємстві або в установі проводилися консультації стосовно заходів, які повинні бути вжиті або, у випадку аварійної ситуації, щоб їм було повідомлено про заходи, які були вжиті.
Стаття 18
1. Без шкоди частині 3 статті 3 повинні бути вжиті заходи, зазначені у частинах з 2 по 5.
2. Оцінка стану здоров’я кожного працівника повинна бути здійснена до того, як вони будуть піддані впливу пилу, утвореного азбестом або матеріалами, що містять азбест, на робочому місці.
Ця оцінка повинна включати спеціальний огляд грудної клітини. В Додатку І містяться практичні рекомендації, до яких можуть звертатися держави-члени при здійсненні клінічного нагляду за працівниками; ці рекомендації повинні бути адаптовані до технічного прогресу відповідно до процедури, встановленої в статті 17 Директиви 89/391/ЄЕС.
Нова оцінка повинна здійснюватися щонайменше один раз на три роки, поки продовжується вплив.
Для кожного працівника, зазначеного в першому пункті, повинна бути заведена індивідуальна медична картка відповідно до національного законодавства та практики.
3. Після клінічного нагляду, зазначеного в пункті 1, лікар або орган, відповідальний за медичний нагляд за працівниками, повинен відповідно до національного законодавства порадити або призначити будь-які індивідуальні захисні або запобіжні заходи, які повинні бути вжиті.
Такі заходи можуть включати, якщо необхідно, заборону піддавати відповідного працівника будь-якому впливу азбесту.
4. Працівникам повинна надаватися інформація та поради стосовно будь-якої оцінки стану їхнього здоров’я, яка може здійснюватися після закінчення впливу.
Лікар або орган, відповідальний за медичний нагляд за працівниками, може встановити, що медичний нагляд повинен продовжуватися після закінчення впливу протягом часу, який він вважає необхідним для забезпечення охорони здоров’я відповідної особи.
Такий тривалий нагляд повинен здійснюватися відповідно до законодавства і практики окремих держав-членів.
5. Відповідний працівник або роботодавець можуть вимагати перегляду оцінок, зазначених в частині 3, відповідно до національного законодавства.
Стаття 19
1. Без шкоди частині 3 статті 3 повинні бути вжиті заходи, зазначені в частинах 2, 3 і 4.
2. Роботодавець повинен заносити працівників, відповідальних за здійснення діяльності, зазначеної в статті 3(1), до реєстру, зазначаючи характер і тривалість роботи та вплив, якому вони були піддані. Лікар та/або орган, відповідальний за медичний нагляд, повинні мати доступ до цього реєстру. Кожен працівник повинен мати доступ до даних в реєстрі, які стосуються особисто його. Працівники та/або їхні представники повинні мати доступ до загальної анонімної інформації в реєстрі.
3. Реєстр, зазначений в частині 2, та медичні картки, зазначені в статті 18(2), повинні зберігатися щонайменше сорок років після закінчення впливу відповідно до національного законодавства та/або практики.
4. Документи, зазначені в частині 3, повинні бути надані відповідальному органу у випадку припинення виробничої діяльності підприємства відповідно до національного законодавства та/або практики.
Стаття 20
Держави-члени передбачають належні санкції, які застосовуються у випадку порушення національного законодавства, ухваленого відповідно до цієї Директиви. Ці санкції повинні бути ефективними, пропорційними та переконливими.
Стаття 21
Держави-члени ведуть реєстр виявлених випадків азбестозу та мезотеліоми.
Стаття 22
Кожні п’ять років держави-члени надають Комісії звіт про практичне застосування цієї Директиви, який ухвалюється у формі спеціального розділу до єдиного звіту, передбаченого частинами 1, 2 і 3 статті 17а Директиви 89/391/ЄЕС, та слугує основою для оцінки, що здійснюється Комісією відповідно до частини 4 статті 17а вказаної Директиви.
Стаття 23
Держави-члени повідомляють Комісії про положення національного законодавства, які вони ухвалюють у сфері, яку охоплює ця Директива.
Стаття 24
Директива 83/477/ЄЕС із змінами, внесеними Директивами, зазначеними у Додатку ІІ, скасовується без шкоди зобов’язанням держав-членів щодо граничних строків транспонування у національне законодавство Директив, встановлених у Частині В Додатку ІІ.
Посилання на скасовану Директиву повинні вважатися посиланнями на цю Директиву та повинні читатися відповідно до кореляційної таблиці, зазначеної у Додатку ІІ.
Стаття 25
Ця Директива набуває чинності на 20-й день після її опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу.
Стаття 26
Цю Директиву адресовано державам-членам.
Вчинено в Брюсселі, 30 листопада 2009 року.
За Європейський Парламент
Голова
J. BUZEK
За Раду
Голова
B. ASK
ДОДАТОК ІПрактичні рекомендації стосовно клінічної оцінки працівників, зазначені в другому пункті частини 2 статті 18
1. Сучасні знання показують, що вплив вільних азбестових волокон може викликати такі хвороби:
—азбестоз,
— мезотеліому,
— бронхіальну карциному,
— шлунково-кишкову карциному.
2. Лікар та/або орган, відповідальний за медичний нагляд за працівниками, які піддаються впливу азбесту, повинні бути добре обізнаними з умовами або обставинами впливу на кожного працівника.
3. Медичний огляд працівників повинен здійснюватися відповідно до принципів і практики виробничої медицини. Він повинен включати щонайменше такі заходи:
— ведення медичних карток та записів про виробничу історію кожного працівника,
— особисті бесіди,
— загальний клінічний огляд з особливою увагою до грудної клітини,
— тести на функціонування легень (дихальні об’єми та ритми).
Лікар та/або орган, відповідальний за медичний нагляд, повинні обрати подальші огляди, такі як тести на слинну цитологію, рентгенографія грудної клітини або томоденситометрія, в світлі останніх знань в галузі виробничої медицини.
ДОДАТОК ІІ
ЧАСТИНА А
Скасована Директива із переліком її подальших змін
(зазначені у статті 24)
Директива Ради 83/477/ЄЕС
(ОВ L 263, 24.9.1983, С. 25)
Директива Ради 91/382/ЄЕС
(ОВ L 206, 29.7.1991, С. 16)
Директива Ради 98/24/ЄС лише частина 2 статті 13
(ОВ L 131, 5.5.1998, С. 11)
Директива Європейського Парламенту та Ради 2003/18/ЄС
(ОВ L 97, 15.4.2003, С. 48)
Директива Європейського Парламенту та Ради 2007/30/ЄС лише частина 1 статті 2
(ОВ L 165, 27.6.2007, С. 21)
ЧАСТИНА В
Граничні строки транспонування у внутрішнє законодавство
(зазначені у статті 24)
|
Директива |
Граничні строки транспонування |
|
83/477/ЄЕС 91/382/ЄЕС 98/24/ЄС 2003/18/ЄС 2007/30/ЄС |
31 грудня 1986 року (1) 1 січня 1993 року (2) 5 травня 2001 року 14 квітня 2006 року 31 грудня 2012 року |
|
(1)Ця Дата замінюється на 31 грудня 1989 року по відношенню до діяльності з видобування азбесту. (2)Для Грецької Республіки строком транспонування Директиви є 1 січня 1996 року. Проте, датою транспонування положень щодо діяльності з видобування азбесту є 1 січня 1996 року для усіх держав-членів та 1 січня 1999 року для Грецької Республіки. |
|
Кореляційна таблиця
|
Директива 83/477/ЄЕС |
Ця Директива |
|
Стаття 1(1) Стаття 1(2) Стаття 1(3) Стаття 2, абзаци з першого по шостий Стаття 3(1) по (3) Стаття 3(3a) Стаття 3(4) Стаття 4, вступний вираз Стаття 4, пункт (1) Стаття 4, пункт (2) Стаття 4, пункт (3) Стаття 4, пункт (4) Стаття 5 Стаття 6, пункти з (1) по (5) Статті 7 та 8 Стаття 9(2) Стаття 10 Стаття 10a Стаття 11(1) та (2) Стаття 12(1) Стаття 12(2), перший підпункт Стаття 12(2), другий підпункт, перший абзац Стаття 12(2), другий підпункт, другий абзац Стаття 12(2), другий підпункт, третій абзац Стаття 12(2), третій підпункт, перший абзац Стаття 12(2), третій підпункт, другий абзац Стаття 12(2), третій підпункт, третій абзац Стаття 12(2), третій підпункт, четвертий абзац Стаття 12(2), третій підпункт, четвертий абзац, перший підабзац Стаття 12(2), третій підпункт, четвертий абзац, другий підабзац Стаття 12(3) Стаття 12a Стаття 12b Стаття 13(1)(a) Стаття 13(1)(b)
Стаття 13(1)(c)(i) та (ii) Стаття 13(1)(c)(iii) Стаття 13(1)(c)(iv) Стаття 13(1)(c)(v) Стаття 13(2) Стаття 14(1), вступний вираз Стаття 14(1), абзаци з першого по п’ятий Стаття 14(2) Стаття 15, вступний вираз Стаття 15, пункти з (1) по (4) Стаття 16, вступний вираз Стаття 16, пункти з (1) по (3) Стаття 16a Стаття 17 Стаття 17a Стаття 18(1) Стаття 18(2) — — Стаття 19 Додаток II — — |
Стаття 1(1) — Стаття 1(2) Стаття 2, пункти з (a) по (f) Стаття 3(1) по (3) Стаття 3(4) Стаття 3(5) Стаття 4(1) Стаття 4(2) Стаття 4(3) Стаття 4(4) Стаття 4(5) Стаття 5 Стаття 6, пункти з (a) по (e) Статті 7 та 8 Стаття 9 Стаття 10 Стаття 11 Стаття 12, перший та другий підпункти Стаття 13(1) Стаття 13(2), перший підпункт Стаття 13(2), другий підпункт, пункт (a) Стаття 13(2), другий підпункт, пункт (b) Стаття 13(2), другий підпункт, пункт (c) Стаття 13(2), третій підпункт, пункт (a) Стаття 13(2), третій підпункт, пункт (b) Стаття 13(2), третій підпункт, пункт (c) Стаття 13(2), третій підпункт, пункт (d) Стаття 13(2), третій підпункт, пункт (d)(i)
Стаття 13(2), третій підпункт пункту (d)(ii)
Стаття 13(3) Стаття 14 Стаття 15 Стаття 16(1)(a) Стаття 16(1)(b)
Стаття 16(1)(c) Стаття 16(1)(d) Стаття 16(1)(e) Стаття 16(1)(f) Стаття 16(2) Стаття 17(1), вступний вираз Стаття 17(1)(a) по (e) Стаття 17(2) Стаття 18(1) Стаття 18(2) по (5) Стаття 19(1) Стаття 19(2) по (4) Стаття 20 Стаття 21 Стаття 22 — Стаття 23 Стаття 24 Стаття 25 Стаття 26 Додаток I Додаток II Додаток III |