Приказ от 12.11.2003 № 877 Об утверждении Типового положения о Системе управления безопасностью движения на автомобильном транспорте (на всех уровнях - министерство - предприятие)

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 12 листопада 2003 року N 877

Про затвердження Типового положення про Систему управління безпекою руху на автомобільному транспорті (на всіх рівнях - міністерство - підприємство)

З метою забезпечення безпечного надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та зниження його негативного впливу на довкілля на виконання пункту 4.2 Головних напрямів та заходів реалізації Державної програми забезпечення безпеки руху на автомобільних дорогах, вулицях міст, інших населених пунктів і залізничних переїздах на 2003 - 2007 рр., схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. N 56-р, наказую:

1. Затвердити Типове положення про Систему управління безпекою руху на автомобільному транспорті (на всіх рівнях - міністерство - підприємство) (далі - Положення), що додається.

2. Державному департаменту автомобільного транспорту (Закіров Є. О.):

2.1. Довести цей наказ до відома обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та автотранспортних управлінь.

2.3. Забезпечити опублікування цього наказу в центральних та обласних державних друкованих засобах масової інформації.

3. Керівникам державних департаментів транспорту, Укрзалізниці, Укрморпорту довести наказ до відома підпорядкованих підприємств і організацій, які мають автомобільний транспорт, та забезпечити його вивчення і виконання.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра С. Кроля.

 

Міністр

Г. Кірпа

 

Додаток до наказу Міністерства транспорту України від 12 листопада 2003 р. N 877

Типове положення про Систему управління безпекою руху на автомобільному транспорті (на всіх рівнях - міністерство - підприємство)

1. Галузь застосування

Це Типове положення про Систему управління безпекою руху на автомобільному транспорті (далі - Положення) визначає порядок організації робіт з профілактичної діяльності щодо попередження дорожньо-транспортних пригод (далі - ДТП), основні завдання та функції управління, органи, об'єкти та суб'єкти управління, встановлює контроль за виконанням робіт.

Державна система управління безпекою руху на автомобільному транспорті охоплює центральні органи виконавчої влади, урядові та територіальні органи державного управління, а також установи, організації, об'єднання, підприємства всіх форм власності, які мають автомобільні транспортні засоби (далі - Підприємства).

Положення є обов'язковим для апарату Міністерства транспорту України, урядових та територіальних органів державного управління на транспорті, Укрзалізниці, Підприємств, підпорядкованих Міністерству транспорту.

Положення є рекомендаційним для інших центральних органів виконавчої влади, їх урядових та територіальних органів управління, Підприємств, підпорядкованих цим центральним органам виконавчої влади, а також для юридичних і фізичних осіб, які на підставі одержаних ліцензій надають послуги з перевезення пасажирів та вантажів (далі - Перевізники).

2. Терміни та визначення

У цьому Положенні терміни і визначення вживаються у такому значенні:

аварійність - сукупність ДТП, здійснених учасниками дорожнього руху;

аналіз аварійності - виявлення повторів чи закономірностей виникнення ДТП та обставин, що сприяли їхньому виникненню;

акредитація - процедура, у ході якої національний орган з акредитації документально засвідчує компетентність юридичної особи чи відповідного органу з оцінки відповідності виконувати певні види робіт (випробування, калібрування, сертифікацію, контроль);

безпека - відсутність неприпустимого ризику, пов'язаного з травмуванням або загибеллю людей, заподіянням збитків навколишньому середовищу;

безпека дорожнього руху - характеристика дорожнього руху, що визначається аварійністю;

вимоги безпеки - вимоги, встановлені законодавчими актами, правилами, настановами, інструкціями, нормативно-технічною документацією тощо, виконання яких забезпечує безпеку;

дорожній рух - процес руху на дорогах транспортних засобів та учасників дорожнього руху;

дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу та призвела до загибелі чи поранення людей або матеріально збитку;

завдання управління - вимоги, які випливають з головної мети і підлягають вирішенню для її досягнення;

контроль - функція управління, яка полягає у перевірці виконання завдань об'єктами управління, з метою отримання інформації про стан виконання завдань та вжиття своєчасних заходів щодо досягнення результату;

ліцензування - видача, переоформлення та анулювання ліцензій на надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів авіаційним, автомобільним, морським і річковим транспортом та виконання авіаційно-хімічних робіт, а також контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов:

нагляд - спостереження за дотриманням об'єктами управління нормативних актів з питань безпеки у процесі їх діяльності;

об'єкти управління - елементи структури системи управління та виробничі процеси, на які спрямовано вплив функцій управління;

обов'язки - нормативно закріплене коло дій, покладених на органи управління або працівників та безумовних для виконання;

оперативне реагування на дорожньо-транспортну пригоду - це комплекс заходів, що здійснюються на різних рівнях управління, від Міністерства до підприємства, після отримання інформації про її виникнення, з метою оперативної ліквідації та мінімізації наслідків, об'єктивного розслідування обставин та причин, розробки та вжиття заходів щодо її попередження в подальшому та контроль за виконанням;

органи управління - установи, організації підприємства та їх структурні підрозділи, що мають право приймати управлінські рішення в межах своєї компетенції та контролювати виконання прийнятих рішень;

підтвердження відповідності - діяльність, наслідком якої є гарантування того, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал відповідають встановленим законодавством вимогам;

принципи управління - правила, якими керуються суб'єкти управління. Принципи управління визначають вимоги до системи, процесу та механізму управління;

ризик - поява обставин, що обумовлюють виникнення надзвичайних (транспортних) подій;

розслідування - процес, який проводиться з метою попередження надзвичайних (транспортних) подій і включає збір та аналіз інформації, підготовку висновків, установлення обставин і причин та розроблення рекомендацій щодо забезпечення безпеки транспорту;

сертифікація - процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу встановленим законодавством вимогам;

система управління безпекою - структурована і документована система, що дозволяє органам управління проводити політику у сфері безпеки дорожнього руху;

суб'єкти управління - персонал, функціональні служби, структурні підрозділи, спеціально створені органи, які впливають на систему управління з метою забезпечення її функціонування;

управління безпекою дорожнього руху - підготовка, прийняття, реалізація управлінських рішень із здійснення організаційних, технічних та інших заходів на автомобільному транспорті, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження здоров'я людини та навколишнього природного середовища;

управлінське рішення - директивний акт цілеспрямованого впливу на об'єкт управління, що характеризує конкретну управлінську ситуацію, і який містить заходи, програму досягнення мети;

фактор - суттєва обставина, яка сприяє виникненню небезпечної ситуації (ризику);

функції управління - конкретні дії або сукупність дій, які забезпечують досягнення поставленої мети (завдань).

3. Загальні положення

3.1. Управління безпекою руху на автомобільному транспорті повинно забезпечувати виявлення та оцінку негативних факторів, що впливають на рівень безпеки, підготовку, прийняття та реалізацію управлінських рішень, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження життя та здоров'я людей, навколишнього природного середовища.

3.2. Комплексне управління безпекою руху здійснює Міністерство транспорту України.

3.3. Управління безпекою руху автомобільних транспортних засобів здійснює Державний департамент автомобільного транспорту в межах своєї компетенції.

3.4. Управління безпекою руху автомобільних транспортних засобів на Підприємстві здійснює керівник Підприємства.

Управління безпекою руху автомобільних транспортних засобів Перевізника здійснює власник транспортних засобів.

3.5. За наявності у Перевізника більше 15 одиниць транспортних засобів, що дислокуються в одному населеному пункті, створюється автогосподарство (підприємство), яке повинно мати огороджену територію з місцями для стоянки, зберігання, технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів.

3.6. З метою запобігання ДТП і забезпечення транспортної дисципліни на Підприємствах, в автоуправліннях, в державних департаментах автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, Укрзалізниці, Укрморпорту та Міністерстві транспорту утворюються комісії з безпеки дорожнього руху, що діють на підставі положення, затвердженого:

для Підприємств та автоуправлінь - державним департаментом автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, Укрзалізницею, Укрморпортом (за підпорядкованістю);

для державних департаментів автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, Укрзалізниці, Укрморпорту;

для Міністерства транспорту - Міністром транспорту.

Питання з безпеки дорожнього руху повинні розглядатись на комісіях з безпеки дорожнього руху не рідше:

одного разу на квартал на комісіях Підприємств;

двох разів на рік на комісіях автоуправлінь, державних департаментів автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, Укрзалізниці, Укрморпорту;

одного разу на рік на комісії Міністерства транспорту.

3.7. Державне регулювання в сфері безпеки дорожнього руху автотранспорту та контроль вимог законодавства про дорожній рух в кожному регіоні здійснюють автотранспортні управління.

3.8. Підприємства та перевізники на основі цього Положення розробляють положення про Систему управління безпекою руху на підприємстві.

3.9. Автотранспортні підприємства з чисельністю водіїв до 50 чоловік повинні мати одного фахівця з безпеки дорожнього руху (можливо за сумісництвом), від 51 до 250 чоловік - одного фахівця, від 251 до 500 чоловік - двох фахівців, від 501 до 1000 - трьох фахівців.

В автотранспортних підприємствах з чисельністю водіїв понад 500 чоловік створюється служба безпеки дорожнього руху.

3.10. Основними принципами в організації роботи з управління безпекою транспорту є:

принцип системності - передбачає діяльність, яка повинна носити системний, постійний та упорядкований характер, що охоплює всі складові системи;

принцип випередження - передбачає діяльність, яка повинна носити випереджувальний характер, спрямований на своєчасне виявлення та усунення негативних факторів, що можуть привести до ДТП;

принцип колективізму - передбачає участь усіх працівників у роботі із забезпечення безпеки руху згідно зі своїми функціональними обов'язками, а не тільки керівників і працівників служби безпеки руху;

принцип інформованості - передбачає діяльність, яка повинна будуватись на максимальній інформованості кожного працівника про небезпечні фактори, які впливають на рівень безпеки руху;

принцип виявлення та усунення причин - передбачає проведення профілактичної роботи, спрямованої не стільки на покарання винних, скільки на усунення виявлених недоліків;

принцип адекватності - відповідність заходів з безпеки руху реальним та потенційним загрозам;

принцип відповідальності - передбачає усвідомленість кожного працівника та його відповідальність на своєму робочому місці за конкретні питання, що визначають безпеку руху автотранспорту.

3.11. Перелік основних нормативних актів, які забезпечують функціонування Системи управління безпекою руху на автотранспорті, наведений у додатку 1.

4. Завдання та функції управління безпекою руху автомобільного транспорту

4.1. Головною метою Системи управління безпекою руху на автомобільному транспорті є забезпечення безпечного перевезення пасажирів та вантажів і зниження негативного впливу автомобільного транспорту на довкілля.

4.2. Управління безпекою руху повинно включати виконання таких основних завдань: забезпечення безпеки транспортних засобів, устаткування, споруд, об'єктів, автомобільних доріг; забезпечення безпеки перевезень; забезпечення (нормалізацію) психофізіологічних факторів персоналу (рис. 1).

Рис. 1 

 

4.3. До функцій управління безпекою руху автотранспорту (рис. 2) відносяться:

4.3.1. Організація роботи, яка передбачає:

завдання управління безпекою руху на автомобільному транспорті;

визначення органів управління безпекою руху;

встановлення функціональних обов'язків структурних підрозділів та посадових осіб з питань безпеки руху;

регламентацію діяльності керівників та посадових осіб;

нормативне забезпечення управління безпекою руху.

Рис. 2

Функції управління

4.3.2. Інформація про стан безпеки складається з:

передачі інформації;

обліку інформації про стан безпеки руху;

аналізу показників аварійності та стану безпеки;

інформування керівництва.

4.3.3. Оперативне реагування та розслідування ДТП складається з:

проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт;

службового розслідування ДТП;

оцінки стану безпеки на підприємствах, де сталися ДТП;

розробки та виконання заходів з їх попередження.

4.3.4. Планування та виконання робіт включає:

розробку та прийняття заходів (програм);

забезпечення реалізації (виконання) прийнятих завдань;

супроводження їх виконання на всіх етапах;

оцінку результатів прийняття в установленому порядку виконаних завдань.

4.3.5. Спеціальні функції включають:

підтвердження відповідності;

акредитацію органів, які виконують функції з сертифікації;

сертифікацію;

ліцензування окремих видів діяльності.

4.3.6. Пропаганда безпеки здійснюється шляхом:

проведення днів, тижнів, місячників безпеки;

проведення конференцій, семінарів, нарад;

здійснення роз'яснювальної роботи;

використання засобів масової інформації.

4.3.7. Контрольні функції забезпечуються виконанням наступних видів контролю:

комплексних перевірок;

цільових перевірок;

оперативного контролю;

державного контролю (нагляду).

4.3.8. Управлінські рішення включають наступні етапи:

підготовку рішення;

прийняття рішення;

реалізацію рішення;

контроль за виконанням.

5. Організація роботи

5.1. Органи управління

5.1.1 Функція організації роботи в сфері управління безпекою руху на автотранспорті передбачає формування органів управління, встановлення функціональних обов'язків для структурних підрозділів та посадових осіб, що беруть участь в управлінні, а також регламентацію їх діяльності.

5.1.2. Для організації роботи з безпеки руху автотранспорту на всіх рівнях управління створюються служби безпеки дорожнього руху.

5.1.3. Служба безпеки дорожнього руху Міністерства транспорту, Державного департаменту автомобільного транспорту підпорядковуються безпосередньо їх керівникам або за рішенням керівника - одному з його заступників. Служба безпеки дорожньою руху автотранспортних управлінь, Підприємств підпорядковується безпосередньо їх керівникам.

5.1.4. Служба безпеки дорожнього руху прирівнюється до основних виробничо-технічних служб і в своїй діяльності взаємодіє з відповідними підрозділами Державтоінспекції МВС України та іншими органами, діяльність яких пов'язана з безпекою дорожнього руху.

5.1.5. Усі нормативні документи, що розробляються структурними підрозділами Міністерства, Державного департаменту автомобільного транспорту, автотранспортних управлінь, Підприємств, погоджуються із службою безпеки дорожнього руху з питань її повноважень.

5.1.6. У Міністерстві транспорту організацію роботи у цій сфері покладено на Управління безпеки транспорту.

У Державному департаменті автомобільного транспорту - на відповідний структурний підрозділ.

У Державних департаментах авіаційного, морського та річкового транспорту, Укрзалізниці, Укрморпорту для організації роботи з безпеки руху відомчого автотранспорту створюються служби безпеки дорожнього руху або вводяться фахівці з безпеки дорожнього руху.

5.2. Функціональні обов'язки

5.2.1. У положення про структурні підрозділи на всіх рівнях управління та в посадові інструкції повинні бути внесені конкретні обов'язки з питань забезпечення безпечної роботи автотранспорту.

5.2.2. Функціональні обов'язки структурних підрозділів та посадових осіб, розробляються службою безпеки дорожнього руху, на яку покладена організація роботи з безпеки руху, та затверджуються наказом керівника Міністерства, департаменту, управління, Підприємства.

Типове положення про службу безпеки дорожнього руху міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, їх об'єднань, установ і організацій наведено у додатку 2.

5.2.3. Один раз на 5 років функціональні обов'язки з безпеки руху підлягають перегляду.

5.2.4. Перевізник зобов'язаний:

створити службу безпеки дорожнього руху або призначити посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань безпеки руху;

розробити та забезпечити функціонування системи управління безпекою руху;

розробляти та впроваджувати заходи з забезпечення безпеки дорожнього руху, запобігання виникненню ДТП та порушень правил дорожнього руху, зменшення викидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, а також шуму і вібрації під час експлуатації автотранспортних засобів;

своєчасно інформувати про випадки ДТП та порушень правил дорожнього руху, що мали місце на підприємстві перевізника у відповідності з вимогами відповідних нормативних актів;

удосконалювати роботу з питань підготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів;

забезпечувати фінансування заходів, пов'язаних із профілактикою дорожньо-транспортного травматизму;

здійснювати заходи щодо розвитку, експлуатації та утримання транспортних засобів у відповідності до вимог чинних правил, норм і стандартів;

здійснювати медичний контроль та інструктаж водіїв з подальшим записом у подорожньому листі;

організовувати роботу водіїв, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства;

запроваджувати заходи, спрямовані на зниження напруженості праці і втомлюваності водіїв, організувати харчування водіїв у робочий час, забезпечити водіїв санітарно-побутовими приміщеннями і обладнанням, а також приміщеннями для здійснення лікувально-профілактичних заходів у відповідності з Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв;

проводити інструктажі водіїв (вступний, первинний, цільовий, повторний, позаплановий) при прийнятті на роботу, переводі на роботу з однієї марки автомобіля на іншу, при зміні автобусного маршруту чи дорожніх умов на маршруті, направленні у відрядження, перевезенні дітей, небезпечних, великовагових та великогабаритних вантажів;

проводити стажування водіїв, які останнім часом не працювали водіями більше 12 місяців, або наймаються на роботу водіями вперше, не менше 30 годин, а для водіїв, які направлені на нові марки і моделі автомобілів - не менше 8 годин;

ознайомити водія перед поїздкою з паспортом маршруту та забезпечити його схемою маршруту і розкладом руху;

забезпечувати належний технічний та санітарний стан автобусів та своєчасну їх подачу на автостанцію;

забезпечити усунення причин, що призводять до ДТП, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками їх розслідування;

організовувати пропаганду з питань безпеки руху, здійснювати контроль за додержанням водіями вимог безпеки руху.

5.2.5. Водій автобуса, який виконує перевезення пасажирів зобов'язаний:

мати стаж керування транспортним засобом більше трьох років і посвідчення водія категорії С і Д та талон, що додається до посвідчення, а також реєстраційний документ на транспортний засіб;

виконувати правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту загального користування і технічної експлуатації автобуса;

мати з собою і пред'являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи на перевезення;

дотримуватися визначеного маршруту та розкладу руху автобуса;

вживати необхідних заходів для безпеки пасажирів у разі виникнення перешкод для руху на маршруті (туман, ожеледь тощо), які не дають змоги продовжувати поїздку, а також у разі вимушеної зупинки автомобільного транспортного засобу на залізничному переїзді;

не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, у хворобливому, втомленому стані, під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває у такому стані;

перевірити перед вирушенням у дорогу технічний стан транспортного засобу та стежити за ним у дорозі;

перед виїздом на маршрут пройти передрейсовий медичний огляд;

дотримуватись визначеного режиму праці та відпочинку;

мати з собою дорожній лист, ліцензійну картку, схему маршруту та розклад руху автобуса і пред'являти їх для контролю;

дотримуватись визначеного маршруту та розкладу руху автобуса;

під час роботи на маршруті виконувати Правила дорожнього руху, Правила технічної експлуатації автобуса, ці Правила, посадову інструкцію та вказівки диспетчера.

5.3. Регламентація діяльності

5.3.1. На підставі функціональних обов'язків з безпеки руху автотранспорту посадових осіб всіх рівнів управління повинні бути розроблені та затверджені наказом відповідного органу управління Основні нормативи особистої участі посадових осіб у проведенні мінімуму заходів щодо зміцнення дисципліни і забезпечення безпеки руху на автотранспорті (далі - Основні нормативи).

5.3.2. Типова форма Основних нормативів наведена у додатку 3.

5.3.3. Контроль за виконанням Основних нормативів покладається на структурні підрозділи (органи), які здійснюють державний (відомчий) контроль та нагляд за безпекою руху автотранспорту.

5.3.4. Для попередження надзвичайних подій та забезпечення системності у роботі з питань безпеки руху автотранспорту запроваджується проведення Днів безпеки.

5.3.5. Дні безпеки проводяться:

на підприємствах - не рідше одного разу на місяць;

у Державному департаменті автомобільного транспорту, автотранспортних управліннях - не рідше одного разу в квартал;

у Міністерстві транспорту - двічі на рік.

5.3.6. Перед проведенням Дня безпеки видається наказ, в якому:

указуються підприємства, автоуправління організації, установи тощо, які підлягають перевірці;

призначається склад комісії з перевірки і строки її роботи. Очолює комісію керівник підприємства, автоуправління, директор Державного департаменту автомобільного транспорту, заступник Міністра транспорту;

наводяться основні питання, які підлягають перевірці.

5.3.7. Приблизний (орієнтовний) перелік питань, які необхідно висвітлити під час перевірки в День безпеки наведено у додатку 4.

5.3.8. Матеріали перевірок, здійснених під час проведення Дня безпеки оформлюються актом. Типова форма акта наведена у додатку 5.

5.3.9. Підсумки проведення Дня безпеки при необхідності розглядаються на комісії з питань безпеки транспорту.

5.3.10. По результатам проведення Дня безпеки видається наказ з заходами щодо покращання роботи, усунення виявлених недоліків.

5.3.11. Питання безпеки руху транспорту повинно розглядатися не рідше:

одного разу на рік на колегії Міністерства транспорту України;

двох разів на рік на колегіях державних департаментів автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, Укрзалізниці, Укрморпорту.

5.4. Нормативне забезпечення

5.4.1. Законодавство з питань безпеки руху автотранспорту складається з Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, міжгалузевих та галузевих нормативних актів.

Основоположні нормативно-правові акти наведенні в пунктах 1 - 13 додатка 3.

5.4.2. Нормативно-правові акти розробляються згідно з:

Тимчасовим регламентом Кабінету Міністрів України (п. 31 додатка 1);

рекомендаціями з питань підготовки, державної реєстрації та обліку відомчих нормативно-правових актів (п. 33 додатка 1);

Порядком підготовки нормативно-правових актів Міністерства транспорту України та Порядком підготовки та подання на державну реєстрацію відомчих нормативно-правових актів Міністерства транспорту України (п. 32 додатка 1).

5.4.3. Нормативно-правові акти Міністерства транспорту:

не рідше одного разу на 10 років підлягають перегляду, а не рідше одного разу на 5 років - перевірці на відповідність чинній нормативно-правовій базі;

позачергове внесення змін та доповнень до них здійснюється згідно з рекомендаціями комісій з розслідування подій, а також наглядових органів. Остаточне рішення приймається Міністерством транспорту України.

6. Інформація про стан безпеки

6.1. Передача інформації про дорожньо-транспортні пригоди

6.1.1. Керівник Підприємства повинен не пізніше 2 годин після ДТП, при якій загинули або травмовані люди, сповіщати вищу інстанцію, якій підприємство безпосередньо підпорядковане.

6.1.2. Керівники автоуправлінь забезпечують своєчасне одержання інформації щодо ДТП від перевізників у разі, якщо при ДТП загинули або травмовані люди.

6.1.3. Керівники автоуправлінь, які отримали повідомлення про ДТП, при якій загинули або травмовані люди, протягом не більше однієї години надсилають інформацію до Укравтотрансу.

6.1.4. Державні департаменти автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, Укрзалізниця, Укрморпорт оперативну інформацію про ДТП не пізніше однієї години після її одержання надсилають за формою, наведеною у додатку 6, до Міністерства транспорту через засоби факсимільного зв'язку:

у робочий час - Управлінню безпеки транспорту Міністерства транспорту на телефон/факс 268-12-66, 269-61-54, 269-45-31 за підписом керівника органу державного управління (або його заступника);

в неробочий час, у вихідні і святкові дні - відповідальному черговому Міністерства транспорту України на телефон/факс 268-10-41, телефон 269-35-43 за підписом чергового. В перший за вихідними робочий день ця інформація до 10-ї години підтверджується листом керівника органу державного управління або його заступника.

6.1.5. Керівники державних департаментів автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, Укрзалізниці, Укрморпорту своїми наказами встановлюють порядок подання та отримання інформації про ДТП.

6.1.6. Державний департамент автомобільного транспорту в період з 15.12 до 15.02 щоденно до 8 години ранку надсилає Міністерству транспорту оперативну інформацію про забезпечення безпеки руху та стан автомобільних доріг у зимовий період за формою, наведеною у додатку 7.

6.2. Облік дорожньо-транспортних пригод

6.2.1. Підприємства та Перевізники ведуть облік усіх ДТП за участю транспортних засобів, власниками яких вони є, незалежно від місця скоєння пригоди, її наслідків і вини водія у журналі за формою, наведеною у додатку 8.

6.2.2. Облік ДТП ведеться з метою оцінки стану аварійності, аналізу причин ДТП і вжиття заходів для їх усунення.

6.2.3. Державний облік ДТП ведеться органами внутрішніх справ.

6.2.4. Автоуправління та Державний департамент автомобільного транспорту ведуть облік ДТП, при яких загинули або травмовані три і більше чоловік, у журналах за формою, наведеною у додатку 8, окремо для Підприємств і окремо для Перевізників.

6.3. Аналіз інформації

6.3.1. Звіт (оперативна місячна інформація) про стан безпеки руху автомобільного транспорту надається за формою, наведеною у додатках 9 та 10.

6.3.2. Оперативна інформація про наглядову діяльність на підприємствах, що підпорядковані або знаходяться під наглядом Міністерства транспорту з питань безпеки руху, надається за формою, наведеною у додатку 11.

6.3.3. Аналіз пригод ведеться згідно з класифікаторами статистичного обліку подій, які розробляються з урахуванням вимог Державного класифікатора надзвичайних ситуацій (п. 40 додатка 1) і затверджуються Міністерством транспорту.

6.3.4. Класифікатори ДТП повинні визначати (встановлювати) вид та причини ДТП, їх наслідки, розподіл ДТП за основними службами, місцями виникнення тощо.

6.3.5. Для оцінки стану безпеки руху застосовуються абсолютні та питомі показники. Питомі показники затверджуються відповідним наказом Міністерства транспорту.

6.3.6. До основних питомих показників оцінки стану безпеки руху відносяться: кількість загиблих та кількість травмованих на 100 ДТП, кількість ДТП на 100 автомобілів та кількість ДТП на об'єми виконаних робіт, кількість загиблих при ДТП на мільйон зареєстрованих автомобілів на рік, кількість загиблих на мільйон жителів на рік.

6.4. Інформування

6.4.1. Інформування керівництва Міністерства транспорту про ДТП здійснюється негайно після отримання повідомлення:

у робочий час - Управлінням безпеки транспорту;

у неробочий час, у вихідні та святкові дні - черговим по Мінтрансу згідно з вимогами Інструкції черговому Мінтрансу.

6.4.2. Інформування Міністра транспорту, першого заступника Міністра, заступника Міністра, на якого покладено забезпечення безпеки руху на автотранспорті, про стан аварійності здійснюється Управлінням безпеки транспорту:

щотижня (в п'ятницю до 15 години) шляхом надання довідки про ДТП, що мали місце на транспорті, та заходи, які вживаються для попередження ДТП в майбутньому;

щомісяця (до 15 числа наступного за звітним місяця) шляхом надання оперативної інформації про стан аварійності на транспорті та про наглядову діяльність у порівнянні з відповідним періодом минулого року.

6.4.3. Інформування про ДТП та стан аварійності керівництва Державного департаменту автомобільного транспорту здійснюється не пізніше однієї години після отримання повідомлення:

у робочий час - відповідним структурним підрозділом, на який покладені питання безпеки руху;

у неробочий час, у вихідні та святкові дні - черговим по Державному департаменту автомобільного транспорту згідно з вимогами Інструкції черговому;

щотижня (у п'ятницю до 12 години) шляхом надання довідки про ДТП, що мали місце на автомобільному транспорті та заходи, які вживаються для їх попередження;

щомісяця (до 5 числа наступного за звітним місяця) шляхом надання оперативної інформації про стан аварійності на автомобільному транспорті та про наглядову діяльність в порівнянні з відповідним періодом минулого року.

6.4.4. Інформування керівництва Державних департаментів авіаційного, морського та річкового транспорту, Укрзалізниці, Укрморпорту про ДТП та стан аварійності на Підприємствах здійснюється не пізніше однієї години після отримання повідомлення:

у робочий час - відповідним структурним підрозділом, на який покладені питання безпеки руху;

у неробочий час, у вихідні та святкові дні - черговим по департаменту, Укрзалізниці, Укрморпорту згідно з вимогами Інструкції черговому;

щотижня (у п'ятницю до 12 години) шляхом надання довідки про ДТП, що мали місце на відомчому автотранспорті та заходи, які вживаються для їх попередження;

щомісяця (до 5 числа наступного за звітним місяця) шляхом надання оперативної інформації про стан аварійності на Підприємствах та про наглядову діяльність в порівнянні з відповідним періодом минулого року.

7. Оперативне реагування та розслідування

7.1. Аварійно-рятувальні роботи

7.1.1. Аварійно-рятувальні роботи здійснюються у відповідності до вимог законів України "Про аварійно-рятувальні служби" та "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", наведених у пунктах 44, 45 додатка 1 та інших нормативних актів.

7.1.2. Посадові особи Підприємств, автоуправлінь, державних департаментів автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, Укрзалізниці, Укрморпорту, Мінтрансу, які прибули на місце ДТП раніше працівників ДАІ, повинні викликати швидку медичну допомогу (в разі необхідності) та повідомити ДАІ щодо ДТП.

7.1.3. Для оперативного реагування на можливі ДТП та координації робіт аварійно-рятувальних служб у святкові дні, наказами у Міністерстві транспорту та Державному департаменті автомобільного транспорту вводиться чергування відповідальних працівників.

7.2. Службове розслідування дорожньо-транспортних пригод

7.2.1. Службове розслідування ДТП проводиться у взаємодії фахівців Підприємств з Перевізниками, співробітниками ДАІ, органами дізнання, слідства, експертизи, а в необхідних випадках і організацій, відповідальних за стан доріг, дорожніх споруд, державними інспекторами з охорони праці.

7.2.2. Службовому розслідуванню в системі Мінтрансу України підлягають усі ДТП за участю транспортних засобів Підприємств та Перевізників.

7.2.3. Службове розслідування проводиться:

7.2.3.1. ДТП за участю транспорту Підприємств, в яких ніхто не загинув, а кількість травмованих не перевищує двох чоловік - Підприємствами в термін до 3 діб;

7.2.3.2. ДТП за участю транспорту Підприємств, в яких загинуло до 5 чоловік або травмовано від 3 до 10 чоловік, - державними департаментами автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, Укрзалізницею, Укрморпортом в термін до 5 діб;

7.2.3.3. ДТП за участю транспорту Підприємств, в яких загинуло 5 і більше чоловік або травмовано 10 і більше чоловік, - Міністерством транспорту в термін до 10 діб;

7.2.3.4. ДТП за участю транспорту Перевізників, в яких ніхто не загинув, а кількість травмованих не перевищує двох чоловік - власником транспортного засобу в термін до 3 діб;

7.2.3.5. ДТП за участю транспорту Перевізників, в яких загинуло до 5 чоловік або травмовано від 3 до 10 чоловік, - автоуправліннями в термін до 5 діб;

7.2.3.6. ДТП за участю транспорту Перевізників, в яких загинуло 5 і більше чоловік або травмовано 10 і більше чоловік, - Державним департаментом автомобільного транспорту в термін до 10 діб.

7.2.4. Розслідування ДТП на місті події та встановлення провини учасників ДТП проводиться працівниками дізнання або слідства.

7.2.5. Службове розслідування причин ДТП з питань організаційної роботи власників транспортних засобів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху проводиться посадовими особами Міністерства транспорту України.

7.2.6. У ході службового розслідування ДТП, які скоєні за участю транспортних засобів Підприємств перевіряється:

7.2.6.1. на транспортному засобі, що був учасником ДТП:

наявність у водія документів, передбачених статтями 38 і 57 Закону України "Про автомобільний транспорт";

наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення огляду технічного стану автотранспортного засобу перед виїздом;

дотримання водієм режиму праці та відпочинку, визначеному у документах, що видаються перед виїздом;

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження транспортного засобу вимогам нормативних документів з безпеки руху і пожежної безпеки.

7.2.6.2. на Підприємстві, якому належить транспортний засіб, що був учасником ДТП:

наявність фахівців (або служб), призначених наказом як відповідальні за безпеку руху, та їх кваліфікація;

організація роботи із стажування водіїв та проведення інструктажів;

режими праці і відпочинку водіїв і їх відповідність вимогам нормативних документів;

проведення медичних оглядів водіїв перед виїздом на лінію;

проведення технічних оглядів транспортних засобів перед виїздом на лінію;

організація роботи з проведення ТО і ремонту рухомого складу.

7.2.7. У ході службового розслідування ДТП за участю рухомого складу Перевізників перевіряється:

7.2.7.1. На транспортному засобі, що був учасником ДТП:

наявність у водія документів, передбачених статтями 38 і 57 Закону України "Про автомобільний транспорт";

наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення огляду технічного стану транспортного засобу перед виїздом;

наявність ліцензійної картки на транспортний засіб;

дотримання водієм режиму праці та відпочинку, зазначеному у документах, що видаються перед виїздом;

наявність дозволу замовника на здійснення перевезень автобусом за конкретним маршрутом;

виконання водієм маршрутного таксомотора вимоги про обов'язкове надання місць для сидіння;

дотримання водієм затвердженого розкладу та маршруту руху;

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження транспортного засобу вимогам нормативних документів з безпеки руху і пожежної безпеки.

7.2.7.2. У Перевізників - власників транспортного засобу, що був учасником ДТП:

наявність ліцензії на здійснення відповідного виду перевезень і ліцензійних карток на всі автотранспортні засоби, що залучаються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів;

наявність паспортів на кожний автобусний маршрут і їх відповідність встановленим вимогам;

наявність дозволів замовника на здійснення перевезень автобусними маршрутами (рейсами), які виконуються транспортними засобами цього суб'єкта підприємництва;

відповідність транспортних засобів, що застосовуються для перевезення на автобусних маршрутних загального користування, вимогам нормативних документів щодо безпечності їх конструкції та економічної безпечності;

відповідність затверджених розкладів і встановленого режиму руху вимогам Положення про робочий час і час відпочинку водіїв транспортних засобів;

дотримання вимог щодо проведення медичного огляду водіїв та огляду технічного стану транспортних засобів перед виїздом;

наявність фахівців (або служб), призначених наказом як відповідальні за безпеку руху, та їх кваліфікація (тільки для юридичних осіб);

наявність наказів про закріплення водіїв для роботи на міжміських та міжнародних маршрутах та їх відповідність вимогам кваліфікації та стажу роботи (тільки для юридичних осіб);

наявність договорів про охорону автобусів під час відстою на кінцевих пунктах міжміських і міжнародних маршрутів, забезпечення водіїв місцем для відпочинку та їх медичного огляду і огляду технічного стану автобусів перед виїздом;

виконання вимог до зовнішнього і внутрішнього спорядження транспортних засобів вимогам нормативних документів з безпеки руху і пожежної безпеки;

відповідність кваліфікації робітників, які проводять ремонт вузлів і агрегатів транспортних засобів, що безпосередньо впливають на безпеку руху (рульове управління, гальма, шини, освітлення);

організація роботи із стажування водіїв та проведення інструктажів.

7.2.8. На основі матеріалів службового розслідування причин ДТП складається акт службового розслідування. Акт підписується головуючим і членами комісії, які приймали участь у службовому розслідуванні ДТП.

7.2.9. Комісія в тижневий строк здійснює зазначену перевірку, оцінює стан безпеки, готує пропозиції щодо покращання роботи у цій сфері і надає акт перевірки органу, який проводить службове розслідування.

7.2.10. Орган, який проводить службове розслідування, розглядає стан безпеки на комісії з безпеки руху і готує відповідні рішення, пропозиції, заходи.

7.3. Заходи з попередження пригод

7.3.1. ДТП за участю транспорту Підприємств, в яких ніхто не загинув, а кількість травмованих не перевищує двох чоловік в тижневий строк після закінчення службового розслідування розглядаються на позачергових засіданнях комісії з безпеки руху Підприємства.

7.3.2. ДТП за участю транспорту Підприємств, в яких загинуло до 5 чоловік або травмовано від 3 до 10 чоловік, в тижневий строк після закінчення службового розслідування розглядаються на позачергових засіданнях комісії з безпеки руху державних департаментів автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, Укрзалізниці, Укрморпорту.

7.3.3. ДТП за участю транспорту Підприємств, в яких загинуло 5 і більше чоловік, у двотижневий строк після закінчення службового розслідування розглядаються на позачергових засіданнях комісії з безпеки дорожнього руху Міністерства транспорту.

7.3.4. ДТП за участю транспорту Перевізників, в яких ніхто не загинув, а кількість травмованих не перевищує двох чоловік в тижневий строк після закінчення службового розслідування розглядаються власником транспортного засобу (комісією з безпеки дорожнього руху).

7.3.5. ДТП за участю транспорту Перевізників, в яких загинуло до 5 чоловік або травмовано від 3 до 10 чоловік, в тижневий строк після закінчення службового розслідування розглядаються на позачергових засіданнях комісії з безпеки руху автоуправління.

7.3.6. ДТП за участю транспорту Перевізників, в яких загинуло 5 і більше чоловік у двотижневий строк після закінчення службового розслідування на позачергових засіданнях комісії з безпеки руху Державного департаменту автомобільного транспорту.

7.3.7. За результатами службового розслідування та розгляду матеріалів ДТП на комісії з безпеки руху орган, який призначив службове розслідування, в десятиденний строк видає наказ, в якому передбачає заходи, спрямовані на попередження аварійності на автомобільному транспорті.

7.3.8. Про хід виконання заходів державні департаменти автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, Укрзалізниці, Укрморпорту інформують Міністерство транспорту щомісячно до 10 числа наступного за звітним місяця до повного їх виконання.

7.3.9. Управління безпеки транспорту Міністерства транспорту щомісячно разом з інформацією про стан аварійності на Підприємствах інформує керівництво Міністерства транспорту про хід виконання заходів, спрямованих на попередження ДТП.

8. Планування та виконання робіт з забезпечення безпеки дорожнього руху

8.1. Розробка та прийняття заходів (програм)

8.1.1. Планування здійснюється на державному, галузевому рівнях та в підприємствах.

8.1.2. Заходи (програми) плануються як на середньостроковий (п'ятирічний), так і поточний (річний) період.

8.1.3. Цільові державні програми розробляються згідно з вимогами Закону України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України" (п. 52 додатка 1).

8.1.4. Конкретні заходи, спрямовані на виконання певного завдання або усунення конкретних недоліків з питань безпеки руху автотранспорту, розробляються на строк, достатній для їх виконання.

8.1.5. Для розробки заходів (програм) наказом можуть створюватися робочі групи. В наказі визначаються склад робочої групи, строки розробки, погодження та подачі на затвердження заходів (програм), визначаються принципи, яких необхідно дотримуватись під час розробки, та основні завдання.

8.1.6. При плануванні заходів (програм) повинні дотримуватись наступні принципи:

конкретності завдань;

можливості реалізації - повинно бути передбачено ресурсне забезпечення;

ефективності завдань - повинна бути проведена попередня оцінка ефективності запланованих завдань;

можливості контролю реалізації завдань.

8.1.7. Заходи (програми) розробляються на підставі:

вимог законодавчих та нормативних актів;

рішень Президента, Уряду, Міністерства транспорту України;

результатів аналізу стану аварійності;

результатів сертифікації, обстежень, оглядів тощо;

рекомендацій комісій з розслідування транспортних подій;

приписів органів, що здійснюють нагляд та контроль за станом безпеки.

8.1.8. Заходами (програмами) передбачаються завдання організаційного та технічного характеру.

8.1.9. Заходи (програми) розробляються за формою, яка наведена в додатку 12.

8.1.10. Державні програми приймаються Верховною Радою України або Кабінетом Міністрів України, галузеві - Міністерством транспорту.

8.2. Забезпечення реалізації

8.2.1. На підставі завдань державних та галузевих програм щорічно до 01.01 розробляється уточнений Робочий річний план виконання завдань програми.

8.2.2. Основними етапами реалізації Робочого плану Програми є:

доведення завдань до підрозділів (відповідальних виконавців), проведення тендерів на виконання завдань та належної експертизи технічних рішень;

виділення необхідних фінансових ресурсів та заохочення інвестицій;

розробка технічного завдання (умов), проектно-кошторисної та іншої технічної документації;

укладення договорів на виконання робіт;

встановлення ефективного контролю за виконанням завдань Програми.

8.3. Супроводження виконання

8.3.1. Супроводження за виконанням завдань заходів (програм) здійснюється на всіх етапах виконання і включає:

розгляд та погодження технічних завдань (умов) проектної та іншої технічної документації, договорів;

чіткий розподіл робіт між виконавцями, які реалізують окремі завдання;

визначення відповідальних за контроль кожного завдання;

проведення експертизи в окремих випадках;

проведення авторського нагляду в необхідних випадках;

прийняття (введення) в експлуатацію етапів (черг) виконаних робіт;

створення та організацію роботи комісій з прийняття виконаних робіт.

8.3.2. Хід виконання Програм не рідше двох разів на рік розглядається на засіданні комісій з безпеки автомобільного транспорту.

8.3.3. Державний департамент автомобільного транспорту двічі на рік, до 15.01 та до 15.07, інформує Міністерство транспорту про стан виконання Програм (пп. 53, 54 додатка 1).

8.4. Оцінка результатів

8.4.1. Оцінка результатів здійснюється:

нормативно-правових актів, шляхом їх погодження та затвердження. У необхідних випадках для оцінки якості розробки можуть створюватися редакційні комісії, а також направлятися проекти актів на експертний висновок;

засобів виробництва, транспортних засобів, споруд шляхом перевірки їх відповідності вимогам безпеки (встановленим нормативам) органами оцінки відповідності. Результати оцінки оформлюються актом (протоколом).

8.4.2. На кожне виконане і прийняте завдання Програми повинен бути оформлений акт.

9. Спеціальні функції

Підтвердження відповідності, акредитація, сертифікація та ліцензування на автомобільному транспорті здійснюються відповідно до законів України, актів Кабінету Міністрів України, нормативних актів Міністерства транспорту та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, наведених у пунктах 62 - 95 додатка 1.

9.1. Підтвердження відповідності

9.1.1. Об'єктами підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері є продукція, системи якості, системи управління якістю, технологічні процеси, транспортні засоби, системи управління довкіллям, персонал.

9.1.2. Для підтвердження відповідності об'єктів, які можуть становити небезпеку для життя і здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля повинні бути розроблені технічні регламенти з підтвердження відповідності, або інші нормативні документи.

9.1.3. Затверджує технічні регламенти з підтвердження відповідності Кабінет Міністрів України.

9.2. Акредитація

9.2.1. Підтвердження відповідності здійснюється акредитованими в установленому законодавством порядку органами з сертифікації будь-якої форми власності, які уповноважені на здійснення цієї діяльності в законодавчо регульованій сфері.

9.2.2. Уповноважені органи з сертифікації повинні вести реєстри виданих сертифікатів відповідності, свідоцтв про визнання відповідності.

9.2.3. Вимоги до уповноважених органів з сертифікації та порядок надання їм повноважень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

9.3. Сертифікація

9.3.1. Сертифікація в законодавчо регульованій сфері згідно УкрСЕПРО проводиться згідно з вимогами технічних регламентів з підтвердження відповідності або інших нормативних документів.

9.3.2. За результатами проведення сертифікації у разі позитивного рішення уповноваженого органу з сертифікації заявникові видається сертифікат відповідності.

9.4. Ліцензування

9.4.1. Відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (п. 92 додатка 1) ліцензуванню на автомобільному транспорті підлягають такі види господарської діяльності, як надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

9.4.2. Суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.

9.4.3. Ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності.

9.4.4. Ліцензійні умови щодо видів господарської діяльності, для провадження яких необхідні спеціальні знання, включають кваліфікаційні вимоги до працівників суб'єктів господарювання - юридичних осіб та (або) до фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

9.4.5. У разі, якщо для провадження певних видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, необхідні особливі вимоги щодо транспортних засобів, будівель, споруд, обладнання, інших технічних засобів, такі вимоги включаються до ліцензійних умов.

9.4.6. Ліцензійні умови та порядок контролю за їх додержанням затверджуються спільним наказом спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування та Міністерства транспорту України.

9.4.7. Контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснюють органи ліцензування та спеціально уповноважений орган з питань ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

9.4.8. Планові перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік.

9.4.9. Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування лише на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.

9.4.10. Орган, що здійснює перевірку, за її результатами складає акт у двох примірниках. Один примірник акта видається керівнику суб'єкта, який перевірявся, другий - зберігається органом, який здійснив перевірку.

9.4.11. Орган ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування не пізніше десяти робочих днів з дати складання акта перевірки порушень ліцензійних умов видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов або орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензій.

10. Пропаганда безпеки

10.1. Пропаганда безпеки є важливим інструментом формування правильного сприймання як самих питань безпеки руху автотранспорту і попередження ДТП, так і доведення інформації в цій сфері до виконавців.

10.2. Завдання з пропагандистської роботи включаються окремим розділом до заходів програм з питань безпеки руху.

10.3. Повинні використовуватись наступні види пропаганди:

10.3.1. Проведення "Місячників", "Тижнів", "Конкурсів" з питань безпеки руху (у тому числі в рамках міжнародних заходів з пропаганди безпеки руху).

Місячник безпеки руху на автомобільному транспорті проводиться щорічно в червні під гаслом "Автобус".

У серпні - вересні проводиться конкурс-рейд "Увага! Діти на дорозі".

10.3.2. Конференції, семінари, які проводяться не рідше:

Міністерством транспорту - одного разу в два роки;

Державним департаментом автомобільного транспорту - один раз на рік;

автотранспортними управліннями, Підприємствами, Перевізниками - два рази на рік.

10.3.3. Інформаційні бюлетені про стан аварійності на автомобільному транспорті, які видаються:

Міністерством транспорту - один раз на рік;

Державним департаментом автомобільного транспорту - два рази на рік;

автотранспортними управліннями, Підприємствами, Перевізниками - один раз на квартал.

10.3.4. Стенди з матеріалами щодо безпеки руху автотранспорту, які розміщуються у класах безпеки руху та інших місцях.

10.3.5. Альбоми, плакати, відеофільми з питань безпеки руху.

10.3.6. Створення методичних матеріалів з вивчення правил поведінки дітей на дорогах для шкільних закладів.

10.3.7. Спеціальні розбори (розгляди) ДТП в трудових колективах.

10.3.8. Особисті розмови працівників служб безпеки руху з працюючими.

10.3.9. Організація проведення занять у шкільних учбових закладах з питань безпеки руху на автомобільному транспорті.

10.3.10. Розміщення найбільш актуальних проблем з питань безпеки руху автотранспорту на сторінках журналів, газет, в Інтернеті.

11. Контроль

11.1. Основна мета контролю - своєчасне виявлення відхилень від вимог безпеки для оперативного вжиття ефективних заходів з їх усунення.

Контроль здійснюється також і для перевірки виконавської дисципліни при реалізації усіх вищезазначених функцій.

11.2. Контроль стану безпеки руху повинен ґрунтуватися на таких принципах як: ефективність, повнота та об'єктивність, безперервність та регулярність, своєчасність та оперативність.

11.3. Принцип ефективності має на увазі, що контроль здійснюється не заради самого контролю і його не можна зводити до простої реєстрації існуючих порушень. Контроль обов'язково повинен закінчуватись своєчасним прийняттям дієвих заходів, управлінських рішень.

11.4. Контроль стану безпеки включає наступні основні етапи:

вибір об'єктів, що перевіряються, та параметрів контролю;

обстеження вибраних об'єктів;

оцінку відповідності фактичних даних нормативним вимогам;

визначення необхідності прийняття рішень, заходів з усунення невідповідностей, відхилень від норм.

11.5. Контроль забезпечується шляхом здійснення:

комплексних перевірок;

цільових перевірок;

оперативного контролю;

державного контролю (нагляду).

11.5.1. Комплексні перевірки - це всебічна ретельна ревізія стану безпеки на підприємстві, в об'єднанні, установі, організації.

Вони здійснюються згідно з графіком перевірок спеціальною комісією за участю представників органів управління та нагляду.

Графік комплексних перевірок Міністерством транспорту, Державним департаментом автомобільного транспорту на наступний рік затверджується в грудні.

Підприємства, автотранспортні управління попереджаються про планову перевірку не пізніше, ніж за місяць до її проведення.

11.5.2. Під час комплексної перевірки Підприємства, Перевізника перевіряються ті ж параметри, що і у ході службового розслідування ДТП за участю транспортних засобів Підприємств, а також Перевізників, що викладені у пп. 7.2.6 та 7.2.7 цього Положення.

11.6. Основна мета державного контролю (нагляду) - дотримання Підприємствами та Перевізниками законодавства з безпеки руху автотранспорту.

11.7. Здійснення державного контролю (нагляду) за додержанням Підприємствами та Перевізниками (крім Міноборони, Національної гвардії, прикордонних військ, СБУ та МВС) нормативних актів щодо безпеки руху - на автомобільному транспорті покладено на Міністерство транспорту України, Державний департамент автомобільного транспорту та автотранспортні управління.

11.8. Порядок його здійснення визначено:

постановами Кабінету Міністрів України від 04.03.97 р. N 204 "Про затвердження Порядку здійснення нагляду за забезпеченням безпеки руху на транспорті", від 29.01.2003 р. N 143 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування".

11.9. Державний контроль у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного і поромного сполучення здійснюється посадовими особами Служби міжнародних автомобільних перевезень (СМАП).

11.10. Державному контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного і поромного сполучення підлягають усі автотранспортні засоби загального користування, що перетинають кордон в обох напрямках.

Під час здійснення державного контролю перевіряється:

наявність дозвільних документів на здійснення міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;

наявність транспортно-експедиційної документації та її відповідність вимогам законодавства;

наявність ліцензійної картки на автотранспортний засіб;

відповідність технічного стану та спеціального обладнання автотранспортного засобу вимогам законодавства і міжнародних договорів з питань безпеки руху;

відповідність вагових і габаритних параметрів автотранспортних засобів вимогам законодавства.

12. Управлінські рішення та санкції Мінтрансу за наслідками службового розслідування ДТП та контролю

12.1. До управлінських рішень відносяться укази і розпорядження Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази, рішення Колегії, розпорядження Міністерства транспорту та Державного департаменту автомобільного транспорту України.

12.2. Управлінські рішення розрізнюються за:

часом управління на стратегічні, тактичні, оперативні;

ступенем участі спеціалістів на індивідуальні, колективні, колегіальні;

змістом управлінського процесу на організаційні та технічні.

12.3. Прийняття управлінських рішень - це процес, який складається з трьох етапів:

підготовки рішення, яке включає виявлення та аналіз управлінської ситуації;

прийняття рішення, яке складається з оцінки альтернативних варіантів і вибору єдиного рішення;

реалізації рішення.

12.4. У разі виявлення службовим розслідуванням фактів порушення перевізником транспортного законодавства, що сприяло скоєнню ДТП, до порушників можуть застосовуватись такі санкції:

для Підприємств:

накладання службових стягнень,

передача правоохоронним органам матеріалів про правопорушення, що містять ознаки злочину, згідно із законодавством.

для Перевізників:

анулювання ліцензій або ліцензійних карток;

фінансові санкції згідно із ст. ст. 69 та 70 Закону України "Про автомобільний транспорт";

застосування санкцій за Кодексом України про адміністративні порушення,

передача правоохоронним органам матеріалів про правопорушення, що містять ознаки злочину, згідно із законодавством.

13. Структурно-функціональна схема управління безпекою руху автотранспорту

13.1. Структурно-функціональна схема управління безпекою руху автотранспорту (рис. 3) побудована на принципі системності в роботі і охоплює всі рівні управління.

Рис. 3

Структурно-функціональна схема управління безпекою руху автотранспорту

13.2. Управління здійснюється шляхом цілеспрямованого регулювання організаційних, технічних, психофізіологічних факторів, що впливають на безпеку руху автомобільного транспорту.

Органами управління є Міністерство транспорту України, Державний департамент автомобільного транспорту, автотранспортні управління, Підприємства, що мають право приймати управлінські рішення в межах своєї компетенції та стежити за виконанням прийнятих рішень.

13.3. Суб'єктами управління є персонал, функціональні служби, структурні підрозділи, спеціально створені органи, які впливають на систему управління з метою забезпечення її функціонування.

13.4. Об'єктами управління є стан безпеки технологічних процесів, транспортних засобів, споруд, інших об'єктів автотранспорту, автомобільні шляхи, персонал.

13.5. Інформація про виявлені відхилення від вимог безпеки та ДТП надходить в органи управління для аналізу, розслідування, прийняття управлінських рішень та контролю за їх виконанням.

13.6. Управління здійснюється шляхом постійного цілеспрямованого виявлення негативних факторів, їх аналізу, розробки додаткових керуючих дій, їх реалізації та контролю за виконанням.

13.7. Основними напрямками в діяльності з ДТП, є усунення дії негативних факторів, що впливають на безпеку руху автотранспорту.

 

Начальник Управління безпеки транспорту

Ю. В. Гержод

 

Додаток 1 до Типового положення про Систему управління безпекою руху на автомобільному транспорті (на всіх рівнях - міністерство - підприємство)

Перелік основних нормативних актів, необхідних для забезпечення функціонування Системи управління безпекою руху автотранспорту

N п/п	Позначення нормативного акта	Назва	Затвердження нормативного акта
1.		Конституція України	від 28.06.96 р. N 254к/96-ВР
2.		Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"	від 25.06.91 N 1264-XII
3.		Закон України "Про охорону атмосферного повітря"	від 16.10.92 р. N 2707-XII
4.		Закон України "Про міліцію"	від 22.04.99 р. N 3135-XII
5.		Закон України "Про дорожній рух"	від 30.06.93 р. N 3353-XII
6.		Закон України "Про пожежну безпеку"	від 17.12.93 р. N 3745-XII
7.		Закон України "Про транспорт"	від 10.11.94 р. N 232/94-ВР
8.		Закон України "Про Раду національної безпеки і оборони України"	від 05.03.98 р. N 183/98-ВР
9.		Закон України "Про приєднання України до Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів"	від 02.03.2000 р. N 1511-III
10.		Закон України "Про перевезення небезпечних вантажів"	від 06.04.2000 р. N 1644-III
11.		Закон України "Про автомобільний транспорт"	від 05.04.2001 р. N 2344-III
12.		Закон України "Про страхування"	від 04.10.2001 р. N 2745-III
13.		Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону праці"	від 21.11.2002 р. N 229-IV
Організація роботи (нормативне забезпечення)
14.		Положення про Міністерство транспорту України	Указ Президента України від 11.05.2000 р. N 678/2000
15.		Про створення Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення	постанова Кабінету Міністрів України від 15.09.93 р. N 733
16.		Положення про службу безпеки дорожнього руху міністерств, інших центральних органів, державної виконавчої влади, підприємств, їх об'єднань, установ і організацій	постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.94 р. N 227
17.		Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони	постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.94 р. N 198
18.		Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту. Загальні положення	постанова Кабінету Міністрів України від 18.02.97 р. N 176
19.		Про Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій	постанова Кабінету Міністрів України від 16.02.98 р. N 174
20.		Положення про автотранспортні управління Міністерства транспорту	постанова Кабінету Міністрів України від 04.12.98 р. N 1913
21.		Заходи щодо забезпечення безпечної експлуатації транспортних засобів	постанова Кабінету Міністрів України від 09.07.99 р. N 1214
22.		Положення про Державний департамент автомобільного транспорту	постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.2000 р. N 586
23.		Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами	постанова Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 р. N 30
24.		Правила дорожнього руху	постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. N 1306
25.		Положення про спеціалізовані служби організації дорожнього руху	наказ МВС України, Мінтрансу України та Держжитлокомунгоспу від 31.12.93 р. N 859/550/86
26.		Положення про Комісію з безпеки дорожнього руху підприємств, установ, організацій України	наказ Мінтрансу України від 23.02.94 р. N 80, зареєстрований в Мін'юсті Україні 28.03.94 р. за N 50/259
27.		Положення про Комісію з питань безпеки транспорту Міністерства транспорту України	наказ Мінтрансу України від 20.04.2000 р. N 175
28.		Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів	наказ Мінтрансу України від 17.01.2002 р. N 18, зареєстрований в Мін'юсті Україні 04.02.2002 р. за N 97/6385
29.	ДСТУ 2935-94	Безпека дорожнього руху. Терміни та визначення	наказ Держстандарту України від 28.12.94 р. N 333
30.	ДСТУ 3587-97	Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану	наказ Держстандарту України від 31.07.97 р. N 441
Підготовка нормативних актів
31.		Тимчасовий регламент Кабінету Міністрів України	постанова Кабінету Міністрів України від 05.06.2000 р. N 915 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 р. N 39)
32.		Порядок підготовки нормативно-правових актів Міністерства транспорту України та Порядок підготовки та подання на державну реєстрацію відомчих нормативно-правових актів Міністерства транспорту України	наказ Мінтрансу України від 24.01.2003 р. N 48
33.		Рекомендації з питань підготовки, державної реєстрації та обліку відомчих нормативно-правових актів	постанова колегії Міністерства юстиції України від 27.03.98 р. N 3
34.		Рекомендації щодо застосування Порядку скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру	постанова колегії Міністерства юстиції України від 21.09.2000 р. N 26
35.		Методичні рекомендації щодо розроблення проектів законів та дотримання вимог нормопроектувальної техніки	постанова колегії Міністерства юстиції України від 21.11.2000 р. N 41
36.		Методичні рекомендації щодо проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів	постанова колегії Міністерства юстиції України від 21.11.2000 р. N 41
Інформація про стан безпеки
Передача інформації
37.		Інструкція про порядок інформаційно-аналітичного забезпечення в Міністерстві транспорту України з питань надзвичайних подій в транспортно-дорожньому комплексі та взаємодії з іншими центральними органами виконавчої влади	наказ Мінтрансу України від 17.09.2001 р. N 620 (із змінами та доповненнями внесеними наказами Мінтрансу від 15.11.2001 р. N 794 та від 14.11.2002 N 809)
Облік
38.		Правила обліку дорожньо-транспортних пригод	постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.93 р. N 595
Аналіз
39.		Порядок класифікації надзвичайних ситуацій	постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.98 р. N 1099
40.	ДК 019-2001	Державний класифікатор надзвичайних ситуацій	наказ Держстандарту України від 19.11.2001 р. N 552
41.		Тимчасова методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру	постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 р. N 175
42.		Оперативна інформація про стан аварійності на транспортно-дорожньому комплексі України	наказ Мінтрансу України від 30.01.2001 р. N 48
43.		Про оперативну інформацію про наглядову діяльність в Мінтрансі	наказ Мінтрансу України від 25.11.2002 р. N 845
Оперативне реагування та розслідування
Аварійно-рятувальні роботи
44.		Закон України "Про аварійно-рятувальні служби"	від 14.12.99 р. N 1281-XIV
45.		Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру"	від 08.06.2000 р. N 1809-III
46.		Положення про Державну службу медицини катастроф	постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 р. N 827
47.		Тимчасова методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру	постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 р. N 175
Розслідування
48.		Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру	постанова Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 р. N 270
49.		Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві	постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 р. N 1094
50.	КД-238 УРСР 222-90	Інструкція. Порядок службового розслідування і розбору дорожньо-транспортних пригод	Мінтрансом УРСР, 1990
Заходи з попередження подій
51.		Порядок оперативного реагування на надзвичайні події на транспорті	наказ Мінтрансу України від 06.11.2002 р. N 776
Планування та виконання робіт
Розробка та прийняття програм
52.		Закон України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України"	від 23.03.2000 р. N 1602-III
Супроводження виконання програм
53.		Державна програма розвитку ТДК на 2000 - 2004 рр.	постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2000 р. N 1931
54.		Державна програма забезпечення безпеки руху на автомобільних дорогах, вулицях міст, інших населених пунктах і залізничних переїздах на 2003 - 2007 рр.	розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. N 56-р
Оцінка результатів
55.	ДБН А.31-3-94	Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення	постанова Кабінету Міністрів України від 05.08.92 р. N 449
56.	ГОСТ 15.001-88 (с изменением 4)	Система разработки и поставки продукции на производство. Продукция производственно-технического назначения
57.	ГОСТ 15.311-90	Система разработки и поставки продукции на производство. Постановка на производство продукции по технической документации иностранных фирм
58.	ДСТУ 3278-95	Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Основні терміни та визначення	уведено в дію наказом Держстандарту України від 27.01.95 р. N 442
59.	ГОСТ 15.309-98	Система разработки и постановки продукции на производство. Испытания и приемка выпускаемой продукции	уведено в дію наказом Держстандарту України від 02.06.2000 р. N 339
60.	ДСТУ 3974-2000	Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Правила виконання дослідно-конструкторських робіт. Загальні положення	уведено в дію наказом Держстандарту України від 27.11.2000 р. N 667
61.	ДБН В.2.3-4-2000	Споруди транспорту. Автомобільні дороги
Спеціальні функції
Підтвердження відповідності
62.		Закон України "Про підтвердження відповідності"	від 17.05.2001 р. N 2406-III
63.		Закон України "Про стандартизацію"	від 17.05.2001 р. N 2408-III
Підтвердження відповідності транспортних засобів, споруд
64.		Закон України "Про приєднання України до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 р. з поправками 1995 р."	від 10.02.2000 р. N 1448-III
65.		Правила проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, мототранспорту та причепів	постанова Кабінету Міністрів України від 26.02.93 р. N 141
66.		Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок	постанова Кабінету Міністрів України від 07.09.98 р. N 1388
67.		Перелік центральних органів, виконавчої влади, на які покладається розроблення технічних регламентів	постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. N 288
68.	ДСТУ EN 45002-98	Загальні вимоги до атестації випробувальних лабораторій	наказ Держстандарту України від 03.04.98 р. N 241
69.	ДСТУ 3649-97	Засоби транспортні дорожні. Експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану та методи контролю	наказ Держстандарту України від 29.09.97 р. N 611
70.	ДСТУ Б В.2.3-2-97 (ГОСТ 30413-96)	Споруди транспорту. Дороги автомобільні. Метод визначення коефіцієнта зчеплення колеса автомобіля з дорожнім покриттям	наказ Держкоммістобудівництва України від 15.09.97 р. N 157
Підтвердження відповідності персоналу
71.		Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами	постанова Кабінету Міністрів України від 08.05.93 р. N 340
72.		Порядок проведення обов'язкового профілактичного наркологічного огляду громадян	постанова Кабінету Міністрів України від 06.11.97 р. N 1238
73.		Інструкція про порядок приймання екзаменів, оформлення видачі (обміну) посвідчень водія, обліку та зберігання документів, які стосуються екзаменаційної роботи	наказ МВС України від 21.06.93 р. N 394, зареєстрований в Мін'юсті Україні 03.09.93 р. за N 125
74.		Положення про порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів	наказ Міністерства освіти України від 25.01.94 р. N 22, зареєстрований в Мін'юсті Україні 02.03.94 р. за N 39/248
75.		Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі	наказ Держнаглядохоронпраці України від 23.09.94 р. N 263/121, зареєстрований в Мін'юсті Україні 25.01.95 р. за N 18/554
76.		Положення про медичні огляди працівників певних категорій	наказ Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 р. N 45, зареєстрований в Мін'юсті Україні 21.06.94 р. за N 136/345
77.		Порядок медичної підготовки водіїв та кандидатів у водії транспортних засобів	наказ Міністерства охорони здоров'я України від 28.11.97 р. N 339, зареєстрований в Мін'юсті Україні 11.12.97 р. за N 591/2395
78.		Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів	спільний наказ МОЗ України, МВС України від 05.06.2000 р. N 124/345, зареєстрований в Мін'юсті України 18.07.2000 р. за N 435/4656
79.		Інструкція про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів	наказ МВС, МОЗ, Мін'юст від 24.02.95 р. N 114/38/15, зареєстровано в Міністерстві юстиції 07.03.95 р. за N 55/591
80.	ДСТУ ISO/IEC 17020-2001	Загальні критерії щодо діяльності органів різного типу, що здійснюють інспектування	наказ Держстандарту України від 28.12.2001 р. N 660
Акредитація
81.		Закон України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності"	від 17.05.2001 р. N 2407-III
82.	ДСТУ ISO/EC TR 17010-2001	Загальні вимоги до органів, які проводять акредитацію інспекційних органів	наказ Держстандарту України від 28 12.2001 N 660
83.	ДСТУ EN 45003-98	Система акредитації калібрувальних і випробувальних лабораторій. Загальні вимоги до функціонування та визнання	наказ Держстандарту України від 03.04.98 р. N 241
84.	ДСТУ EN 45010-2001	Загальні вимоги до оцінювання і акредитації органів сертифікації/реєстрації	наказ Держстандарту України від 28.12.2001 р. N 660
Сертифікація
85.		Правила обов'язкової сертифікації дорожніх транспортних засобів, їх складових та приладдя	наказ Держстандарту України від 17.01.97 р. N 23, зареєстрований в Мін'юсті Україні 11.02.97 р. за N 29/1833
86.		Правила обов'язкової сертифікації послуг з ремонту та технічного обслуговування дорожніх транспортних засобів та їх складових	наказ Держстандарту України від 28.08.97 р. N 520, зареєстрований в Мін'юсті Україні 14.10.97 р. за N 475/2279
87.		Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні. Р.24 Дорожні транспортні засоби, їх складові частини та приладдя	наказ Держстандарту України від 30.06.93 р. N 95, із змінами та доповненнями від 27.11.96 р. N 499, зареєстрований в Мін'юсті Україні 19.12.96 р. за N 278/1753
88.		Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні. Р.33 Послуги з ремонту та технічного обслуговування дорожніх транспортних засобів та їх складових	наказ Держстандарту України від 11.09.97 р. N 549, зареєстрований в Мін'юсті Україні 09.10.97 р. за N 461/2265
89.	ГОСТ 30488-97	Органы по сертификации персонала. Общие требования	наказ Держстандарту України від 21.08.99 р. N 131
90.	ДСТУ EN 45011-2001	Загальні вимоги до органів, які керують системами сертифікації продукції	наказ Держстандарту України від 28.12.2001 р. N 660
91.	ДСТУ 3413-96	Порядок проведення сертифікації продукції
Ліцензування
92.		Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"	від 01.06.2000 р. N 1775-III
93.		Про затвердження переліку органів ліцензування	постанова Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 р. N 1698
94.		Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності	постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 р. N 756
95.		Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом	спільний наказ Держкомпідприємництва та Мінтрансу України від 16.01.2001 р. N 6/18, зареєстрований в Мін'юсті України 2901.2001 р. за N 83/5274
Контроль
96.		Порядок здійснення нагляду за забезпеченням безпеки руху на транспорті	постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.97 р. N 204
97.		Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ	постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.97 р. N 341
98.		Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування	постанова Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. N 143
99.		Про посилення контролю за дотриманням перевізниками правил безпеки перевезень пасажирів автобусами	наказ МВС, Мінтрансу від 14.06.2002 р. N 574/390

 

Додаток 2 до Типового положення про Систему управління безпекою руху на автомобільному транспорті (на всіх рівнях - міністерство - підприємство)

Типове положення про службу безпеки дорожнього руху міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, їх об'єднань, установ і організацій

1. Робота щодо забезпечення безпеки дорожнього руху запобігання дорожньо-транспортним пригодам у міністерствах, інших центральних органах державної виконавчої влади, на підприємствах, в їх об'єднаннях, установах і організаціях, що мають транспортні засоби, ведеться залежно від чисельності працівників, зайнятих експлуатацією цих засобів, відповідним структурним підрозділом - службою безпеки дорожнього руху або окремими фахівцями з цих питань (далі - служба безпеки дорожнього руху).

2. Служба безпеки дорожнього руху міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади підпорядковується безпосередньо їх керівникам або за рішенням керівника - одному з його заступників. Служба безпеки дорожнього руху підприємства, об'єднань підприємств, установи, організації підпорядковується безпосередньо їх керівникам.

Служба безпеки дорожнього руку прирівнюється до основних виробничо-технічних служб і в своїй діяльності взаємодіє з відповідними підрозділами Державтоінспекції МВС та іншими органами, діяльність яких пов'язана з безпекою дорожнього руху.

3. Усі документи, що розробляються структурними підрозділами міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, їх об'єднань, установ і організацій погоджуються із службою безпеки дорожнього руху з питань її повноважень.

4. Основними завданнями служби безпеки дорожнього руху є:

проведення заходів, спрямованих на забезпечення безпеки дорожнього руху;

здійснення контролю за додержанням працівниками вимог актів законодавства та інших нормативних документів з безпеки дорожнього руху;

аналіз стану аварійності та фактів порушення вимог з безпеки дорожнього руху, розроблення разом з відповідними структурними підрозділами заходів щодо запобігання їм і контроль за проведенням цих заходів;

облік і подання в установленому порядку органам державної виконавчої влади і організаціям звітної інформації про дорожньо-транспортні пригоди та їх наслідки.

5. Відповідно до основних завдань служба безпеки дорожнього руху проводить таку роботу:

а) у міністерствах, інших центральних органах державної виконавчої влади:

здійснює методичне забезпечення діяльності, пов'язаної із запобіганням дорожньо-транспортним пригодам, до яких причетні транспортні засоби підприємств, їх об'єднань, установ і організацій, що входять до їх сфери управління (далі - підприємства й організації);

бере участь у розробленні державних і галузевих програм у сфері дорожнього руху та здійснює контроль за їх виконанням;

організує проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з безпеки дорожнього руху;

вживає заходів до вивчення працівниками відповідного міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, підприємств й організацій актів законодавства, правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, а також перевірки одержаних знань;

забезпечує підвищення кваліфікації працівників служб безпеки дорожнього руху підприємств й організацій, вивчення і поширення передового досвіду роботи в цьому напрямі, видає відповідні інформаційно-пропагандистські матеріали;

дає суміжним підрозділам, а також службам безпеки дорожнього руху підприємств й організацій обов'язкові для виконання письмові приписи і вказівки з питань безпеки дорожнього руху та одержує від них звіти, довідки й іншу інформацію про стан роботи щодо запобігання дорожньо-транспортним пригодам;

проводить наради, семінари, конференції та конкурси щодо удосконалення роботи з питань забезпечення безаварійної роботи транспортних засобів;

перевіряє діяльність підприємств й організацій з безпеки дорожнього руху;

за розпорядженням керівника міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади або його заступників організує та бере участь у службовому розслідуванні дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками для виявлення причин і обставин їх виникнення, подає в установленому порядку відповідні матеріали і пропозиції;

готує проекти законодавчих та інших нормативних актів, правила, стандарти і довідки з питань безпеки дорожнього руху;

б) в об'єднаннях підприємств (у межах повноважень, передбачених установчими документами):

надає практичну та методичну допомогу підприємствам, установам і організаціям, що входять до їх складу (далі - підприємства) у вирішенні питань безпеки дорожнього руху;

розробляє та погоджує в установленому порядку документи, пов'язані із забезпеченням безпеки дорожнього руху;

надає допомогу у впровадженні на підприємствах досягнень науки і техніки, позитивного досвіду з безпеки дорожнього руху;

проводить наради, семінари, конференції, конкурси та інші заходи щодо удосконалення роботи з питань забезпечення безаварійної роботи транспортних засобів;

розробляє заходи, пов'язані із вивченням керівниками і фахівцями підприємств актів законодавства, правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, а також перевіркою їх знань;

здійснює контроль за додержанням підприємствами правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху;

дає суміжним підрозділам, а також службам безпеки дорожнього руху підприємств обов'язкові для виконання письмові приписи і вказівки з питань безпеки дорожнього руху та одержує від них звіти, довідки й іншу інформацію про стан роботи щодо запобігання дорожньо-транспортним пригодам;

за розпорядженням керівника об'єднання організує та бере участь у службовому розслідуванні дорожньо-транспортних пригод для виявлення причин і обставин їх виникнення, подає в установленому порядку відповідні матеріали і пропозиції;

з дозволу слідчих органів, органів дізнання внутрішніх справ або прокуратури бере участь в установленому порядку в огляді місць дорожньо-транспортних пригод і причетних до них транспортних засобів підприємств, а також у відтворенні обставин цих пригод;

бере участь у роботі комісій з обстеження автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів на маршрутах роботи транспортних засобів підприємств;

готує пропозиції щодо поліпшення організації та умов дорожнього руху, а також закриття руху транспортних засобів підприємств на автомобільних дорогах і вулицях у разі виявлення в їх утриманні недоліків, що загрожують безпеці дорожнього руху;

розробляє і узагальнює пропозиції щодо включення заходів з безпеки дорожнього руху до плану науково-дослідних робіт;

щомісячно звіряє у відповідних територіальних органах Державтоінспекції відомості про дорожньо-транспортні пригоди, до яких причетні транспортні засоби підприємств, і порушення Правил дорожнього руху водіями підприємств;

в) на підприємствах, в установах та організаціях (далі - підприємства):

організує вивчення працівниками підприємства актів законодавства, правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, а також перевірку їх знань;

організує вивчення та впровадження наукових розробок і позитивного досвіду з безпеки дорожнього руху;

бере участь у роботі атестаційної та кваліфікаційної комісій;

організує і проводить інструктажі для водіїв з безпеки дорожнього руху;

забезпечує постійне функціонування кабінету (класу) безпеки дорожнього руху, інформує працівників про стан аварійності, причини і обставини виникнення дорожньо-транспортних пригод, порушення Правил дорожнього руху;

забезпечує роботу спецмедпунктів і разом з відділом кадрів контроль за періодичним медичним оглядом водіїв;

організує стажування водіїв і контроль за роботою транспортних засобів, додержанням ними режиму праці і відпочинку, вимог Правил дорожнього руху;

дає суміжним підрозділам обов'язкові для виконання письмові приписи і вказівки з питань безпеки дорожнього руху та одержує від них звіти, довідки й іншу інформацію про стан роботи щодо запобігання дорожньо-транспортним пригодам;

щорічно перевіряє роботу всіх служб і підрозділів підприємства, діяльність яких пов'язана з експлуатацією транспортних засобів, щодо виконання ними вимог нормативних документів з безпеки дорожнього руху;

проводить службове розслідування дорожньо-транспортних пригод, вчинених з участю водіїв підприємства для виявлення причин і обставин їх виникнення, подає в установленому порядку відповідні матеріали і пропозиції;

з дозволу слідчих органів, органів дізнання внутрішніх справ або прокуратури бере участь в установленому порядку в огляді місць дорожньо-транспортних пригод і причетних до них транспортних засобів підприємств, а також у відтворенні обставин цих пригод;

бере участь у роботі комісій з обстеження автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів на маршрутах роботи транспортних засобів підприємства;

готує для відповідних органів державної виконавчої влади пропозиції щодо поліпшення організації та умов дорожнього руху, а також закриття руху транспортних засобів підприємства на автомобільних дорогах і вулицях у разі виявлення в їх утриманні недоліків, що загрожують безпеці дорожнього руху;

щомісячно звіряє у місцевих органах Державтоінспекції відомості про дорожньо-транспортні пригоди, до яких причетні транспортні засоби підприємства, і порушення Правил дорожнього руху водіями підприємства.

6. Служба безпеки дорожнього руху має право:

вимагати від посадових осіб відповідного рівня і водіїв письмових пояснень та інших матеріалів щодо порушення правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху;

забороняти експлуатацію транспортних засобів, якщо їх технічний стан загрожує безпеці дорожнього руху, життю та здоров'ю людей;

робити в дорожніх (маршрутних) листах записи про порушення водіями Правил дорожнього руху;

складати висновки за проектами документів, підготовлених іншими підрозділами, в частині, що стосується безпеки дорожнього руху;

з дозволу керівництва відповідного структурного підрозділу залучати фахівців до проведення службового розслідування дорожньо-транспортних пригод, пов'язаних з безпекою дорожнього руху;

представляти інтереси підприємств, їх об'єднань, установ і організацій у міністерствах, інших центральних та місцевих органах державної виконавчої влади з питань безпеки дорожнього руху;

вносити пропозиції керівництву про заохочення, а також притягнення до відповідальності працівників за невиконання правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

7. Служба безпеки дорожнього руху для виконання покладених на неї функцій забезпечується спеціальним автомобілем.

Підприємство, установа, організація виділяє приміщення для кабінету (класу) з безпеки дорожнього руху і для проведення медичного огляду водіїв й кошти для обладнання цих приміщень.

8. Структура служб безпеки дорожнього руху міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, їх об'єднань, установ та організацій і чисельний склад їх фахівців визначаються згідно з додатками N 1 - 3.

Для визначення кількості фахівців служби безпеки дорожнього руху підприємств, їх об'єднань, установ і організацій слід виходити із збільшеної в 1,4 рази середньооблікової чисельності водіїв, зайнятих на пасажирських перевезеннях.

 

Додаток 1 до Типового положення про службу безпеки дорожнього руху міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, їх об'єднань, установ і організацій

Структура служби безпеки дорожнього руху міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади

Середньооблікова чисельність водіїв підприємств, установ і організацій	Створюваний підрозділ в центральному апараті міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади
До 50 тисяч	група
Від 50 до 200 тисяч	відділ
Понад 200 тисяч	управління

 

Додаток 2 до Типового положення про службу безпеки дорожнього руху міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, їх об'єднань, установ і організацій

Чисельний склад служби безпеки дорожнього руху об'єднання підприємств

Кількість підприємств, установ і організацій	Середньооблікова чисельність водіїв підприємств, установ і організацій
	до 5000	від 5001 до 10000	від 10001 до 20000	Понад 20000
До 10	1	2	3	4
Від 11 до 25	2	3	4	5
Від 26 до 50	3	4	5	6
Понад 50	4	5	6	7

Примітки:

1. В об'єднаннях, що мають понад 10000 водіїв, вводиться посада заступника начальника об'єднання з безпеки дорожнього руху.

2. В об'єднаннях, що мають понад 20000 водіїв, на кожні додаткові 10000 чоловік у службі безпеки дорожнього руху вводиться додаткова посада фахівця з безпеки дорожнього руху.

 

Додаток 3 до Типового положення про службу безпеки дорожнього руху міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, їх об'єднань, установ і організацій

Чисельний склад служби безпеки дорожнього руху підприємств, установ, організацій

Середньооблікова чисельність водіїв	Чисельність фахівців з безпеки дорожнього руху
До 50	за сумісництвом
Від 51 до 250	1
Від 251 до 500	2
Від 501 до 1000	3
Понад 1000	4

Примітка. У підприємствах, установах, організаціях, що мають понад 250 водіїв, вводиться посада заступника керівника з безпеки дорожнього руху. На кожних додаткових 500 водіїв понад 1000 вводиться додатково посада фахівця з безпеки дорожнього руху.

 

Додаток 3 до Типового положення про Систему управління безпекою руху на автомобільному транспорті (на всіх рівнях - міністерство - підприємство)

Основні нормативи особистої участі
 ________________________________
(посадової особи, для якої розроблені нормативи)
у проведенні мінімуму заходів по зміцненню дисципліни та забезпечення безпеки руху автомобільного транспорту

N п/п	Найменування заходів	Періодичність проведення	Хто виконує захід	Відмітка про виконання
		Який документ видано	Хто готує документ

 

________________________________ (посада керівника структурного підрозділу органу, на якого покладена робота з організації безпеки руху автотранспорту)

_______ (підпис)

________________________ (прізвище, ім'я та по батькові)

 

Додаток 4 до Типового положення про Систему управління безпекою руху на автомобільному транспорті (на всіх рівнях - міністерство - підприємство)

Примірний перелік питань, які потребують висвітлення під час проведення "Дня безпеки руху"

Наявність і функціонування служб безпеки руху.

Наявність в положеннях про структурні підрозділи та посадових інструкціях конкретних обов'язків з питань безпеки руху автотранспорту та їх виконання.

Функціонування Системи управління безпекою руху автотранспорту.

Проведення днів безпеки руху, засідань комісії з питань безпеки руху автотранспорту та їх ефективність.

Виконання основних нормативів особистої участі керівництвом, керівниками структурних підрозділів, посадовими особами у проведенні мінімуму заходів по зміцненню дисципліни та забезпеченню безпеки руху.

Кількість працівників, притягнутих до відповідальності за порушення вимог нормативних актів з питань безпеки руху.

Облік та аналіз ДТП. Організація роботи по наданню технічної допомоги автотранспорту на лінії.

Службове розслідування ДТП (своєчасність та якість) виконання заходів, запропонованих (рекомендованих) комісією з розслідування.

Організація та проведення робіт по медичному огляду водіїв, інших категорій працівників.

Порядок відсторонення від роботи працівників, які знаходяться в стадії алкогольного або наркотичного сп'яніння.

Урахування під час допуску до роботи (видачі завдання) водію, іншому працівникові, його придатності виконувати роботу (завдання) враховуючи кваліфікацію, навчання, інструктаж та стан здоров'я.

Організація проведення навчання та інструктажу з питань безпеки руху.

Наявність чинних нормативних актів з питань безпеки руху автотранспорту.

Виконання заходів (програм) з питань безпеки руху та їх ефективність (наявність актів виконання робіт, перевірка їх ефективності шляхом інструментальних перевірок тощо).

Організація та виконання робіт з технічного обслуговування, сертифікації транспортних засобів, устаткування, споруд та автомобільних доріг.

Відшкодування шкоди пасажирам, працівникам, іншим особам, у разі ушкодження їх здоров'я.

Наявність та ефективність контролю за роботою водіїв на лінії, місцях навантаження (розвантаження), технічним станом транспортних засобів, автомобільних шляхів.

Здійснення пропаганди безпеки руху.

Виконання ліцензійних умов.

Ефективність прийняття управлінських рішень.

 

Додаток 5 до Типового положення про Систему управління безпекою руху на автомобільному транспорті (на всіх рівнях - міністерство - підприємство)

Акт про результати перевірки стану організації роботи з питань безпеки руху автотранспорту

_________________________________________________________________
         (найменування підприємства, установи, організації (юридичної особи) та органу,
                                           до сфери управління якого належить підприємство)

________________________             (дата складання акта)

_____________________________________ (місце складання акта)

Комісія, призначена наказом від ____________________ N ______________
________________________________________________________________
                                        (найменування органу, яким призначена комісія)

у складі:	_____________________ (прізвище, ім'я та по батькові)		___________________ - голова комісії    (посада, місце роботи)
членів комісії		________________________ (прізвище, ім'я та по батькові)		___________________ (посада, місце роботи)

провела в період з "___" ____________ по "___" ____________ 200_ р.

перевірку стану роботи ____________________________________________
                                      (найменування підприємства, установи, організації (юридичної особи))
з питань _________________________________________________________
                                               (вказуються основні питання, які перевіряються)

I. Під час перевірки КОМІСІЯ ВСТАНОВИЛА:

1. Характеризується стан організації роботи з питань безпеки руху згідно примірного переліку питань, наведених у додатку 4.

2. Дається оцінка виконання рекомендацій, запропонованих КОМІСІЄЮ під час попередньої перевірки.

II. Під час роботи КОМІСІЇ були усунені наступні недоліки в роботі з питань безпеки руху, виявлені у ході перевірки

_________________________________________________________________
                       (наводиться перелік недоліків, які були усунені під час роботи комісії)

III. КОМІСІЯ РЕКОМЕНДУЄ:

Наводяться конкретні рекомендації щодо поліпшення стану безпеки руху, строки їх виконання та пропозиції стосовно притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у невиконанні вимог безпеки руху.

З актом перевірки ознайомлений і один примірник отримав

_________________________________________________________________
          (посада керівника органу управління (підпис) (прізвище, ініціали), що перевіряється)

 

Голова комісії	___________ (підпис)	_______________________________ (прізвище, ініціали)
Члени комісії	___________ (підпис)	_______________________________ (прізвище, ініціали)

 

Додаток 6 до Типового положення про Систему управління безпекою руху на автомобільному транспорті (на всіх рівнях - міністерство - підприємство)

Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду

Повідомлення повинно вміщувати наступну інформацію:

дата, час, місце (назва та км автодороги з зазначенням відстані до найближчого населеного пункту);

вид пригоди;

марка, державний номер, належність та технічний стан до пригоди транспортного засобу;

відомості про водія (прізвище, ім'я, по батькові, вік, клас, категорія транспортних засобів, управління якими дозволено, загальний стаж роботи по спеціальності та на підприємстві або у роботодавця, стан здоров'я, наявність алкогольного чи наркотичного сп'яніння);

метеорологічні і дорожні умови;

попередня причина пригоди;

наслідки пригоди, кількість потерпілих (загиблих та поранених, в т. ч. водіїв, пасажирів, пішоходів) з зазначенням діагнозу та місця лікування травмованих;

посадові особи, які виїхали на місце ДТП для проведення службового розслідування;

посада, прізвище та підпис (повідомлення, яке надсилається до Мінтрансу, підписується керівником Укравтотрансу, а те, яке надсилається до Укравтотрансу, - керівником автоуправління);

дата і час подачі інформації.

 

Додаток 7 до Типового положення про Систему управління безпекою руху на автомобільному транспорті (на всіх рівнях - міністерство - підприємство)

Оперативна інформація про забезпечення руху транспорту та функціонування об'єктів автомобільного транспорту України в зимовий період*

станом на ____ год. "___" ____________ 200_ року

Автомобільні дороги, що закриті через погодні умови, експлуатуються з обмеженнями та в екстремальних умовах	Стисла характеристика стану	Заходи, що вживаються	Примітка

____________
* Інформація надається в період з 15.12 по 15.02 щоденно о 8-00 год. оперативному черговому Мінтрансу, Укравтотрансу.
 

Керівник

___________ (підпис)

_______________________________ (прізвище, ініціали)

 

Додаток 8 до Типового положення про Систему управління безпекою руху на автомобільному транспорті (на всіх рівнях - міністерство - підприємство)

Журнал реєстрації дорожньо-транспортних пригод (ДТП)

N п/п	Дата і час		Вид ДТП, найменування підприємства (юридичної особи), марка, державний номер транспортного засобу, відомості про потерпілих (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, місце роботи, посада (або виборна посада), характер травми	Місце ДТП, короткі обставини та причини події	Заходи оперативного реагування	Заходи згідно матеріалів розслі- дування та відмітка про їх виконання
	настання ДТП	отримання інформації про ДТП та матеріалів розслі- дування

 

Додаток 9 до Типового положення про Систему управління безпекою руху на автомобільному транспорті (на всіх рівнях - міністерство - підприємство)

Кому подається _______________________________ _____________________________________________ Ким подається (підприємство, установа, організація) _____________________________________________ Адреса ______________________________________ _____________________________________________ Телефон ____________________________________

Оперативна інформація про дорожньо-транспортні пригоди на автомобільному транспорті за ____________ 200_ р.

(наростаючим підсумком)

N п/п

Показники

Загальна кількість автомо- білів**

За відповідний період поточного року*

За відповідний період минулого року*

% до показників минулого року*

Питомі показники безпеки руху за звітний період

Тип транс- порт- ного засобу

Кіль- кість ДТП

Заги- нуло

Травмо- вано

Кіль- кість ДТП

Заги- нуло

Травмо- вано

Кіль- кість ДТП

Заги- нуло

Травмо- вано

Кіль- кість ДТП на 100 км авто- мобі- лів**

Кіль- кість загиб- лих на 100 ДТП

Кіль- кість травмо- ваних на 100 ДТП

1

автобуси

2

легкові

3

вантажні

4

інші

Всього

Примітка. Оперативна інформація надається про ДТП з участю транспортних засобів підприємств, які були раніше підпорядковані Міністерству транспорту України, а нині акціонувалися. При цьому під ДТП слід розуміти пригоду, яка сталася з участю хоча б одного транспортного засобу, що рухався, і призвела до загибелі або поранення людей чи пошкодження одного або кількох транспортних засобів, вантажу, доріг, дорожніх та інших споруд або майна.

____________
* Чисельник - загальна кількість ДТП;

знаменник - з вини водіїв акціонованих підприємств.

** Показники надаються щоквартально.

 

Керівник

_________________________________________

(підпис)

 

Додаток 10 до Типового положення про Систему управління безпекою руху на автомобільному транспорті (на всіх рівнях - міністерство - підприємство)

Кому подається _______________________________ _____________________________________________ Ким подається (підприємство, установа, організація) _____________________________________________ Адреса ______________________________________ _____________________________________________ Телефон ____________________________________

Оперативна інформація про дорожньо-транспортні пригоди на відомчому автомобільному транспорті за ____________ 200_ р.
(наростаючим підсумком)

N п/п

Показники

Загальна кількість автомобілів**

За відповідний період поточного року*

За відповідний період минулого року*

% до показників минулого року*

Питомі показники безпеки руху за звітний період

Тип транспортного засобу

Кількість ДТП

У нетве- резо- му стані

Заги- нуло

Травмо- вано

Кількість ДТП

У нетве­резо­му стані

Загинуло

Трав­мовано

Кількість ДТП

У нетв­ерезо­му стані

Загинуло

Трав­мовано

Кількість ДТП на 100 автомобілів**

Кількість загиблих на 100 ДТП

Кількість трав­мованих на 100 ДТП

1

автобуси

2

легкові

3

ватажні

4

інші

Всього

Примітка. Оперативна інформація надається про ДТП з участю транспортних засобів підприємств, підпорядкованих Міністерству транспорту України. При цьому під ДТП слід розуміти пригоду, яка сталася з участю хоча б одного транспортного засобу, що рухався, і призвела до загибелі або поранення людей чи пошкодження одного або кількох транспортних засобів, вантажу, доріг, дорожніх та інших споруд або майна.

____________
* Чисельник - загальна кількість ДТП;

знаменник - з вини водіїв підпорядкованих підприємств.

** Показники надаються щоквартально.

 

Керівник

__________________________________________

(підпис)

 

Додаток 11 до Типового положення про Систему управління безпекою руху на автомобільному транспорті (на всіх рівнях - міністерство - підприємство)

Термінова місячна

Подається:

Мінтрансу до 10-го числа кожного місяця Укравтотрансом

Укравтотрансу 5-го числа кожного місяця автотранспортними управліннями

Оперативна інформація
про наглядову діяльність з питань безпеки дорожнього руху на автотранспортних підприємствах, організаціях, у суб'єктів підприємницької діяльності усіх форм власності, що виконують перевезення пасажирів та вантажів:

за ____________ місяць 200_ року (наростаючим підсумком)

N п/п	Показники	Кількість за звітний період	Кількість за відповідний період минулого року
1.	Загальна кількість пригод (в чисельнику - всього, у знаменнику - з вини підприємств)
2.	Загинуло в них (в чисельнику - всього, у знаменнику - з вини підприємств)
3.	Травмовано в них (в чисельнику - всього, у знаменнику - з вини підприємств)
4.	Чисельність посадових осіб, які здійснюють державний нагляд (в чисельнику - за штатом, у знаменнику - фактично)
5.	Кількість здійснених перевірок (в чисельнику - всього, в знаменнику - кількість виявлених порушень або недоліків)
6.	Кількість перевірок виконання вимог ліцензійних умов (в чисельнику - всього, в знаменнику - кількість виявлених порушень або недоліків)
7.	Кількість перевірок з виконання керівниками всіх рівнів управління нормативів особистої участі щодо забезпечення виконання вимог та норм безпеки (в чисельнику - всього, в знаменнику - кількість виявлених під час таких перевірок порушень або недоліків)
8.	Кількість виданих приписів (в чисельнику - всього, в знаменнику - кількість запропонованих в приписах заходів з усунення порушень або недоліків)
9.	Кількість осіб, на яких були подані пропозиції про відсторонення від роботи через порушеннями ними вимог з питань безпеки
10.	Кількість осіб, на яких були направлені подання про невідповідність займаній посаді через порушеннями ними вимог з питань безпеки
11.	Кількість працівників, притягнутих до відповідальності за порушення вимог нормативних актів з питань безпеки (в чисельнику - всього, в знаменнику - керівників)
11.1	Кількість працівників, яким за порушення вимог нормативних актів з питань безпеки оголошені догани (в чисельнику - всього, в знаменнику - керівників)
11.2	Кількість працівників, звільнених з роботи за порушення вимог нормативних актів з питань безпеки (в чисельнику - всього, в знаменнику - посадових осіб)
11.3	Кількість працівників, притягнутих до адміністративної відповідальності за порушення вимог нормативних актів з питань безпеки (в чисельнику - всього, в знаменнику - керівників)
11.4	Кількість працівників, притягнених до кримінальної відповідальності за порушення вимог нормативних актів з питань безпеки (в чисельнику - всього, в знаменнику - керівників)
12.	Кількість транспортних засобів, експлуатація яких була заборонена через їх невідповідність вимогам нормативних актів з питань безпеки
13.	Кількість подань про припинення робіт на окремих маршрутах
14.	Кількість подань про припинення дії ліцензій через порушення ліцензіатом вимог безпеки дорожнього руху

 

Керівник	_______________________________		Прізвище, ім'я, по батькові
"___" ____________ 200_ р.
Відповідальний виконавець		________________	Прізвище, ім'я, по батькові
тел. _______________
"___" ____________ 200_ р.

 

Додаток 12 до Типового положення про Систему управління безпекою руху на автомобільному транспорті (на всіх рівнях - міністерство - підприємство)

Заходи Програми
________________________________
(назва Програми)

N п/п	Найменування заходів	Терміни виконання	Вартість роботи та джерела фінансування	Відповідальні виконавці	Відповідальні за контроль

____________

 

Надруковано:
"Транспорт України - нормативне регулювання",
N 23 - 24, 31 грудня 2003 р.