Закон Украины от 17.01.2019 № 2671-VIII О социальных услугах

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про соціальні послуги

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 16 листопада 2021 року № 1875-IX,
від 14 квітня 2022 року № 2193-IX,
від 1 грудня 2022 року № 2801-IX,
від 22 травня 2024 року № 3728-IX,
від 10 жовтня 2024 року № 4017-IX,
від 12 лютого 2025 року № 4246-IX
(який вводиться в дію з 27 вересня 2025 року),
від 26 березня 2025 року № 4332-IX
(який вводиться в дію з 16 червня 2025 року)

Цей Закон визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) базові соціальні послуги - соціальні послуги, надання яких отримувачам соціальних послуг відповідно до цього Закону забезпечується Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, а також виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад;

(пункт 1 частини першої статті 1 у редакції
Закону України від 26.03.2025 р. № 4332-IX,
який вводиться в дію з 16.06.2025 р.)

2) визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці / територіальної громади у соціальних послугах - збір, узагальнення та аналіз інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці вразливих груп населення, осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, про їхні потреби у соціальних послугах, на основі результатів яких приймаються управлінські рішення щодо організації надання таких послуг;

3) вразливі групи населення - особи/сім'ї, які мають найвищий ризик потрапляння у складні життєві обставини через вплив несприятливих зовнішніх та/або внутрішніх чинників;

3¹) ведення випадку - метод надання соціальних послуг, який передбачає виконання послідовних дій, визначених статтею 18 цього Закону, спрямованих на оцінювання наявності/відсутності складних життєвих обставин або ризику потрапляння у складні життєві обставини особи/сім'ї та, за наявності, вирішення індивідуального випадку щодо виведення особи/сім'ї із складних життєвих обставин, що передбачає взаємодію соціального менеджера, фахівця з соціальної роботи, соціального працівника, отримувача соціальних послуг та інших фахівців, що залучаються до надання підтримки отримувачу соціальних послуг;

(частину першу статті 1 доповнено пунктом 3¹
згідно із Законом України від 26.03.2025 р. № 4332-IX,
який вводиться в дію з 16.06.2025 р.)