ДСТУ 3867-99 Счетчики газа турбинные. Общие технические условия
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ЛІЧИЛЬНИКИ ГАЗУ ТУРБІННІ
Загальні технічні умови
ДСТУ 3867-99
Не є офіційним виданням.
Офіційне видання розповсюджує національний орган стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ» http://uas.gov.ua)
ПЕРЕДМОВА
1 РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО Технічним комітетом зі стандартизації (ТК 65) «Прилади промислового контролю та регулювання» та Івано-Франківським державним центром стандартизації, метрології та сертифікації Держстандарту України
2 ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України від 26 березня 1999 р. № 166
3 Цей стандарт відповідає міжнародним рекомендаціям OIML R6 (1989 р.) General provisions for gas volume meters та OIML R32 (1989 p.) Rotary piston gas meters and turbine gas meters.
Ступінь відповідності — не еквівалентний (neqv).
4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ
5 РОЗРОБНИКИ: В. Лах, д-р техн, наук ; Л. Хохлова, О. Гаєвська, І. Петришин, канд. техн, наук ; А. Бестелесний
© Держстандарт України, 1999
Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований
і
розповсюджений як офіційне видання без дозволу Держстандарту України
ЗМІСТ
1 Сфера застосування
2 Нормативні посилання
3 Визначення, умовні позначення та скорочення
4 Класифікація
5 Технічні вимоги
6 Вимоги безпеки
7 Правила приймання
8 Методи випробувань
9 Транспортування та зберігання
10 Гарантії виробника
Додаток А Перелік засобів вимірювальної техніки та випробувального обладнання, які рекомендується застосовувати під час проведення випробувань лічильників
Додаток Б Схема випробувань лічильників на вплив штучних перешкод (збурень)
Додаток В Схеми перевірки лічильників на дію згинального та скручувального моментів
Додаток Г Схема вимірювань різниці тисків у двох протилежних місцях розміщення робочого колеса
Додаток Д Схема пристрою для перевірки стійкості захисного покриття лічильників до механічного пошкодження
ДСТУ 3867-99
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ЛІЧИЛЬНИКИ ГАЗУ ТУРБІННІ
Загальні технічні умови
СЧЕТЧИКИ ГАЗА ТУРБИННЫЕ
Общие технические условия
TURBINE GAS METERS
General specifications
Чинний від 2000-01-01
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт поширюється на лічильники газу турбінні (надалі — лічильники), призначені для вимірювання об’єму природного газу згідно з ГОСТ 5542 та парів скрапленого вуглеводневого газу згідно з ГОСТ 20448, і встановлює загальні вимоги до лічильників, правила їх приймання і методи випробувань.
Обов’язкові вимоги до лічильників викладено у розділах 5 та 6, крім 5.1.6—5.1.8, 5.1.13— 5.1.15, 5.1.17-5.1.19, 5.1.23—5.1.24, 5.1.26, 5.1.31—5.1.32, 5.1.34—5.1.37.
Стандарт придатний для цілей сертифікації.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі стандарти:
ДСТУ 3383—96 Метрологія. Державна повірочна схема для засобів вимірювань об'єму та об’ємної витрати газу
ДСТУ 3400—99 Метрологія. Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення і розгляду результатів
ДСТУ 3607—97 Лічильники газу побутові. Правила приймання та методи випробувань
ГОСТ 2.601—95 ЕСКД. Эксплуатационные документы
ГОСТ 12.2.003—91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности
ГОСТ 12.2.021—86 Электрооборудование взрывозащищенное. Порядок согласования технической документации, проведения испытаний, выдачи заключений и свидетельств
ГОСТ 2939—63 Газы. Условия для определения объема
ГОСТ 5542—87 Газы горючие природные для промышленного и коммунально-бытового назначения. Технические условия
ГОСТ 12997—84 Изделия ГСП. Общие технические условия
ГОСТ 14192—96 Маркировка грузов
ГОСТ 14254—96 Степень защиты, обеспечиваемая оболочками
ГОСТ 15150—96 Машины, приборы и другие технические изделия. Исполнения для различных климатических районов. Категории, условия эксплуатации, хранения и транспортирования в части воздействия климатических факторов внешней среды
ГОСТ 18242—72 Статистический приемочный контроль по альтернативному признаку. Планы контроля
ГОСТ 18321—73 Статистический контроль качества. Методы случайного отбора выборок штучной продукции
ГОСТ 20448—90 Г азы углеродные сжиженные для коммунально-бытового потребления. Технические условия
ГОСТ 22782.0—81 Электрооборудование взрывозащищенное. Общие технические требования и методы испытаний
ГОСТ 24297—87 Входной контроль продукции. Основные положения
ГОСТ 24555—81 Система государственных испытаний продукции. Порядок аттестации испытательного оборудования. Основные положения.
3 ВИЗНАЧЕННЯ, УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ
У цьому стандарті подано такі терміни та визначення:
3.1 Турбінний лічильник — швидкісний лічильник газу, робоче колесо (турбіна) якого обертається під дією газу, що протікає, причому швидкість його обертання пропорційна швидкості газу, а кількість обертів — об’єму газу, що протік.
3.2 Позначення типорозміру лічильника — це сполучення літери бта числового значення номінальної витрати газу лічильника у метрах кубічних за годину.
3.3 . Мінімальна витрата (Qmin) — мінімальне значення об’ємної витрати газу, за якого відносна похибка лічильника не перевищує допустимих значень.
3.4 Максимальна витрата (Qmax)— максимальне значення витрати газу, за якого відносна похибка і втрата тиску не перевищують допустимих значень.
3.5 Перехідна витрата (Qt) — значення витрати, за якого проходить зміна нормування границь допустимої відносної похибки.
3.6 Втрата тиску — різниця між статичними тисками на вході і на виході лічильника під час протікання газу через нього.
3.7 Середнє зважене значення похибки лічильника — якісна характеристика лічильника, що відображає відтворюваність можливих відхилень показів лічильника від дійсного значення за різних значень об’ємних витрат.
3.8 Відліковий пристрій — пристрій лічильника, який відображає сумарне значення об'єму газу в метрах кубічних та частках метру кубічног Qt що протік через лічильник.
3.9 Співвідношення витрат лічильника — це відношення Qmin/Qmax, за яких лічильник працює з відносними похибками, що не перевищують границь допустимих значень.
3.10 Обчислювач об’єму газу — пристрій, що проводить обчислення об’єму газу за нормальних умов згідно з ГОСТ 2939 за результатами вимірювань об’єму газу в робочих умовах, абсолютного тиску і температури газу з урахуванням його фізико-механічних параметрів.
3.11 У цьому стандарті застосовуються умовні позначення та скорочення, наведені в таблиці 1.
Таблиця 1 — Умовні позначення та скорочення
| Назва параметра | Умовне позначення | Одиниця вимірювань |
| Максимальна об'ємна витрата газу *) | Qmax | м3/год |
| Номінальна об'ємна витрата газу | Qnom | м3/год |
| Мінімальна об'ємна витрата газу | Qmin | м3/год |
| Перехідна об'ємна витрата газу | Qt | м3/год |
| Поточне значення об'ємної витрати газу | Qi | м3/год |
| Об'єм газу, виміряний випробуваними лічильниками | Vi | м3 |
| Об'єм газу, виміряний робочим еталоном об'єму | Vo | м3 |
| Абсолютний тиск газу в робочому еталоні об'єму | Po | Па |
| Абсолютний тиск газу в лічильниках | Pi | Па |
| Максимальний робочий тиск газу | Pроб | Па |
| Абсолютна температура газу в робочому еталоні об'єму | To | К |
| Абсолютна температура газу в лічильниках | Ti | К |
| Основна відносна похибка лічильників | δi | % |
| Середнє значення похибки за витрати Qi | δi | % |
| Середнє зважене значення похибки лічильників | χ | % |
| Згинальний момент | Mз | Нм |
| Скручувальний момент | Mс | Нм |
| Маса вантажу | F | Н |
| Плече дії вантажу | L | м |
| Номінальний діаметр лічильників | DN | — |
| *) Поняття «газ» вміщує будь-який газ, в тому числі природний і повітря | ||
4 КЛАСИФІКАЦІЯ
4.1 Конструктивно лічильники ділять на:
— аксіальні та радіальні;
— з коротким та довгим (довжиною, яка дорівнює трьом номінальним умовним діаметрам лічильників) елементами, що направляють потік газу.
4.2 За робочим положенням лічильники поділяють на лічильники, що працюють у положенні, за якого потік газу через лічильники проходить:
— тільки вертикально (як зверху вниз так і знизу вверх);
— тільки горизонтально;
— горизонтально та вертикально.
4.3 За можливістю роботи з обчислювачами об’єму газу лічильники поділяють на лічильники:
— що мають додаткові пристрої для роботи з обчислювачами;
— що не мають додаткових пристроїв для роботи з обчислювачами.
4.4 За наявністю перетворювачів обертів робочого колеса та інших елементів лічильників в електричні вихідні сигнали лічильники поділяють на такі, що мають перетворювачі:
— тільки низької частоти;
— тільки високої частоти;
— низької та високої частот.
4.5 Залежно від тиску вимірюваного газу лічильники поділяють на:
— лічильники низького тиску (з надлишковим тиском до 0,3 МПа);
— лічильники високого тиску (з надлишковим тиском понад 0,3 МПа).
4.6 За захищеністю від дії довкілля лічильники можуть мати виконання:
— звичайне згідно з ГОСТ 12997;
— захищене від проникнення води та механічних частинок згідно з ГОСТ 14254;
— захищене від інших агресивних середовищ;
— вибухозахищене згідно з ГОСТ 22782.0.
4.7 За стійкістю до механічних впливів лічильники можуть мати виконання згідно з ГОСТ 12997:
— вібростійке;
— віброміцне.
4.8 Допускається випуск лічильників, що мають інші виконання, які не зазначені в 4.2—4.7, згідно з технічними умовами на лічильники конкретних типів (надалі — ТУ).
4.9 Лічильники можуть вироблятися типорозмірів: 025; 040; 065; 0100; 0160; 0250; 0400; 0650; 01000; 01600; 02500; 04000; 06500; 010000 та 016000.
5 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
5.1 Характеристики
5.1.1 Лічильники повинні вироблятися відповідно до вимог цього стандарту, технічних умов на лічильники конкретного типу і за конструкторською документацією, затвердженою в установленому порядку.
5.1.2 Значення об'ємних витрат лічильників та номінальних діаметрів залежно від типорозмірів лічильників наведено в таблиці 2.
Таблиця 2 — Значення об’ємних витрат лічильників залежно від їхніх типорозмірів та номінальних діаметрів
| Типорозмір лічильника | Qmax, м3/год |
Qmin, м3/год, із співвідношенням витрат | Номінальний діаметр для виконання | |||||
| 1:10 | 1:20 | 1:30 | 1:50 | A | B | C | ||
| G25 | 40 | 4 | 2 | 1,3 | 0,8 | 25 | 50 | 50 |
| G40 | 65 | 6 | 3 | 2 | 1,3 | 50 | ||
| G65 | 100 | 10 | 5 | 3 | 2 | 50 | 80 | |
| G100 | 160 | 16 | 8 | 5 | 3 | 50 | 80 | 100 |
| G160 | 250 | 25 | 13 | 8 | 5 | 80 | 100 | |
| G250 | 400 | 40 | 20 | 13 | 8 | 80 | 100 | 150 |
| G400 | 650 | 65 | 32 | 20 | 13 | 100 | 150 | |
| G650 | 1000 | 100 | 50 | 32 | 20 | 150 | 200 | |
| G1000 | 1600 | 160 | 80 | 50 | 32 | 150 | 200 | 250 |
| G1600 | 2500 | 250 | 130 | 80 | 50 | 200 | 250 | 300 |
| G2500 | 4000 | 400 | 200 | 130 | 80 | 250 | 300 | 400 |
| G4000 | 6500 | 650 | 320 | 200 | 130 | 300 | 400 | |
| G6500 | 10000 | 1000 | 500 | 320 | 200 | 400 | 500 | |
| G10000 | 16000 | 1600 | 800 | 500 | 320 | 500 | 600 | |
| G16000 | 25000 | 2500 | 1300 | 800 | 500 | 600 | 750 | |
|
Примітка 1. Під час розроблення лічильників надавати перевагу виконанню В. Примітка 2. Допускається випуск лічильників із співвідношенням витрат менше 1:50 за погодженням із замовником згідно з ТУ на лічильники конкретних типів. |
||||||||
5.1.3 .Втрати тиску на лічильниках за Qmax для повітря густиною 1,2 кг/м3 не повинні перевищувати значень, наведених у таблиці 3.
Таблиця 3 — Втрати тиску за Qmax залежно від виконання лічильників
|
Виконання лічильника за номінальним діаметром |
Втрата тиску за Qmax, Па, не більше |
|
А |
2500 |
|
В |
1500 |
|
С |
1000 |
5.1.4 Границі основної відносної похибки лічильників повинні бути:
— ± 2 % в діапазоні витрат Qmin < Q < Qt;
— ± 1 % в діапазоні витрат Qt< Q <, Qmax ;
де Qt — перехідна витрата, яка повинна бути не більше:
— 0,2 Qmax для лічильників із співвідношенням витрат 1:10 та 1:20;
— 0,15Qmax для лічильників із співвідношенням витрат 1:30;
— 0,1 Qmax для лічильників із співвідношенням витрат 1:50.
Примітка. Границі основної відносної похибки лічильників нормуються для номінальної температури навколишнього і вимірюваного середовища 20 °С і абсолютного тиску вимірюваного середовища (повітря з номінальною густиною 1,2 кг/м3) — 101,325 кПа.
5.1.5 Поріг чутливості лічильників не повинен перевищувати:
— 0,02 Qmax для лічильників із співвідношенням витрат 1:10, 1:20 та 1:30;
— 0,01 Qmax для лічильників із співвідношенням витрат 1:50.
5.1.6 Середнє зважене значення похибки лічильників не повинно перевищувати ± 0,4 %.
5.1.7 Збіжність показів лічильників за витрат від 0,25 Qmax до Qmax не повинна перевищувати ± 0,2 %.
5.1.8 Максимальна різниця похибок лічильників у діапазоні витрат від в( до Qmax залежно від номінальних діаметрів і максимальних робочих тисків лічильників не повинна перевищувати значень, наведених у таблиці 4.
Таблиця 4 — Максимальна різниця похибок залежно від номінального діаметра лічильників та робочого тиску
| Максимальна різниця похибок, у відсотках, залежно від | ||
| номінального діаметра лічильників | робочого тиску, МПа | |
| ≤ 0,3 | > 0,3 | |
| ≤ 100 | ± 1 | ± 1 |
| > 100 | ± 1 | ± 0,5 |
5.1.9 Лічильники повинні функціонувати в одному з діапазонів температур довкілля та вимірюваного середовища, а саме:
— від мінус 5 до 50 °С;
— від мінус 25 до 50 °С;
— від мінус 40 до 50 °С.
5.1.10 Лічильники повинні функціонувати за відносної вологості довкілля 95 % за температури 35 °С.
5.1.11 Час виходу лічильників на режим, що встановився у разі стрибкоподібного підвищення витрати на 0,2 Qmax, не повинен перевищувати 30 с.
5.1.12 Значення максимального робочого тиску лічильників повинно бути наведено в ТУ на лічильники конкретних типів.
5.1.13 Зміни відносних похибок лічильників за витрат Qmin (або 0,0 5 Qmax) та 0,4 Qmax, спричинені зміною температури вимірюваного середовища на 15 °С від нормальної, не повинні перевищувати половини допустимих значень похибок за 5.1.4.
5.1.14 Для лічильників, призначених працювати у двох робочих положеннях, зміна відносної похибки лічильників, спричинена зміною їх положення, не повинна перевищувати:
— ± 0,2 % у діапазоні витрат Qt < Q < Qmax;
— ± 0,6 % у діапазоні витрат Qmin < Q < Qt
5.1.15 Зміни похибок лічильників, спричинені штучно створеними перед ними перешкодами, не повинні перевищувати третини від допустимих значень похибок за 5.1.4.
5.1.16 Лічильники повинні мати відліковий пристрій.
5.1.16.1 Відліковий пристрій повинен забезпечувати індикацію вимірюваного об'єму газу в метрах кубічних та частках метрів кубічних.
5.1.16.2 Кількість декад відлікового пристрою повинна бути такою, щоб лічильники не поверталися до початкових показів за 8000 год роботи за максимальної витрати.
5.1.16.3 Висота цифр повинна бути не менше 4 мм.
5.1.16.4 Позначення декад відлікового пристрою, що відраховують десяті частки метрів кубічних, повинні відрізнятися за формою чи кольором від позначення декад, які зазначають цілі одиниці метрів кубічних. Цифри десятих часток метрів кубічних повинні бути відокремлені комою від цілого числа одиниць метрів кубічних.
5.1.16.5 У вікні відлікового пристрою не допускаються пухирці повітря та інші вкраплення, які б ускладнювали зчитування показів з відлікового пристрою та марковання.
5.1.16.6 Ціна поділки найменшого розряду відлікового пристрою лічильників не повинна бути більше наведеної в таблиці 5.
Таблиця 5 — Ціна поділки найменшого розряду відлікового пристрою
| Робочий діапазон витрат лічильників із співвідношенням витрат, м3/год | Ціна поділки | ||
| 1:10, 1:20 | 1:30 | 1:50 | м3 |
| До 16 | 0,0002 | ||
| 16—65 | 16—100 | 25—160 | 0,002 |
| 100—650 | 160—1000 | 250—1600 | 0,02 |
| 1000—10000 | 1600—10000 | 2500—16000 | 0,2 |
| ≥ 16000 | ≥ 16000 | ≥ 25000 | 2 |
5.1.16.7 Конструкція лічильників повинна забезпечувати можливість обертання відлікового пристрою відносно своєї осі щонайменше на 180°.
5.1.17 Вікна відлікових пристроїв повинні бути виготовлені з матеріалів, що витримують три удари суцільною сталевою кулькою діаметром 25 мм, що вільно падає з висоти 350 мм у центр вікна і перпендикулярно до його площини в усьому діапазоні робочих температур лічильників.
5.1.18 Для лічильників, з передаванням обертового моменту від робочого колеса до відлікового пристрою за допомогою магнітних муфт, магнітні муфти повинні передавати обертовий момент, який щонайменше втричі більший, ніж створюють відлікові пристрої, вихідні вали та додаткові пристрої, встановлені на лічильниках.
5.1.19 Зміни відносної похибки лічильників за витрати Qmin, спричинені додатковим пристроєм, що встановлюється на вихідний вал відлікового пристрою, не повинні перевищувати значень, наведених у таблиці 6.
Таблиця 6 — Допустимі значення зміни відносної похибки від додаткових пристроїв
|
Значенння Qmin |
Допустимі значення зміни відносної похибки, у відсотках |
|
0.02 Qmax |
± 1.0 |
|
0,03 Qmax |
± 1,0 |
|
0.05 Qmax |
± 1,0 |
|
0.10 Qmax |
± 0,5 |
5.1.20 Конструкція лічильників повинна забезпечувати можливість його опломбування, що виключає доступ до вимірювального механізму і відлікового пристрою без пошкодження пломб.
5.1.21 Номінальний діаметр лічильників повинен вибиратися з ряду: 25, 50, 80, 100, 150, 200, 250, 300, 400, 500, 600 та 750.
Приєднувальний розмір лічильників повинен бути зазначений у ТУ на лічильники конкретних типів.
5.1.22 Робочі положення лічильників повинні бути зазначені в ТУ на лічильники конкретних типів.
5.1.23 Лічильники повиненні витримувати дію скручувального та згинального моментів залежно від їхніх номінальних діаметрів згідно з таблицею 7.
Таблиця 7 — Значення скручувального та згинального моментів
| Номінальний діаметр лічильників, мм | Значення скручувального та згинального моментів, Нм, не менше ніж |
| 50 | 440 |
| 80 | 760 |
| 100 | 1220 |
| 150 | 2710 |
| 200 | 4470 |
| 250 | 7050 |
| 300 | 10500 |
| 400 | 18700 |
| 500 | 29400 *) |
| 600 | 42400 *) |
| 750 | 66200 *) |
| *) Моменти обчислено за формулою M = (DN)2/8,5 | |
5.1,24 Зміни відносної похибки лічильників за витрати Qmin, спричинені дією згинального моменту на нього не повинні перевищувати:
— ± 0,5 % для лічильників із співвідношенням витрат 1:10;
— ± 1 % для лічильників із співвідношенням витрат 1:20;1:30;1:50.
5.1.25 Вхідний та вихідний приєднувальні елементи лічильників повинні бути однієїкон-струкції, мати один і той самий тип з’єднання та діаметр.
5.1.26 Складові частини лічильників, що виступають за межі приєднувальних елементів відносно осі протікання газу, не повинні виступати на відстань більше (150 + 1,5×DN)мм.
5.1.27 Монтаж лічильників повинен проводитись згідно з вимогами експлуатаційної документації на лічильники.
5.1.28 Лічильники повинні мати ступінь захисту від проникнення води, пилу і сторонніх частинок не менше ІР44 згідно з ГОСТ 14254.
5.1.29 Лічильники повинні бути стійкими до впливу синусоїдної вібрації, що відповідає групі виконання не менше L3 згідно з ГОСТ 12997.
5.1.30 Лічильники повинні витримувати перевантаження протягом 1 год, що дорівнює 1,2 Qmax без зміни відносних похибок за 5.1.4.
5.1.31 Для лічильників з номінальним діаметром більше 300 різниця тиску в двох протилежних місцях робочого колеса за Qmax під час використання повітря густиною 1,2 кг/м3 не повинна перевищувати 50 Па.
5.1.32 Подавання мастила в лічильники з ручним пристроєм повинно забезпечуватися зусиллям не більше 100 Н за максимального робочого тиску в ньому.
5.1.33 Складові частини лічильників одного типу, виконання і типорозміру повинні бути взаємозамінними.
5.1.34 Зовнішнє покриття лічильників повинно бути стійким до механічних пошкоджень.
5.1.35 Зовнішнє покриття лічильників повинно бути стійким до відшарувань.
5.1.36 Лічильники, за необхідності, повинні бути стійкими до дії сольового туману.
5.1.37 Лічильники повинні бути стійкими до дії ультрафіолетового випромінення.
5.1.38 Лічильники є однофункціональними виробами, з можливістю його ремонту (за необхідності).
Режим роботи лічильників — тривалий безперервний.
5.1.39 Лічильники повинні безвідмовно працювати за максимальної витрати протягом 1000 год.
5.1.40 Середня тривалість відновлення працездатного стану та середній термін служби лічильників повинні бути наведені в ТУ на лічильники конкретних типів.
5.2 Вимоги до матеріалів
5.2.1 Лічильники повинні бути виготовлені з матеріалів, утому числі з захисним покриттям, стійким до корозії та старіння, впливів вимірюваного газу і його конденсатів. Вимоги до них повинні бути встановлені в ТУ на лічильники конкретних типів.
5.3 Комлектність
5.3.1 Номенклатура і кількість запасних частин, пристроїв та експлуатаційної документації згідно з ГОСТ 2.601, що входять до комплекту постачання лічильників, повинні бути встановлені в ТУ на лічильники конкретних типів.
5.4 Маркування
5.4.1 На лічильниках повинно бути зазначено:
— знак затвердження типу згідно з ДСТУ 3400;
— назва або товарний знак підприємства-виробника;
— позначення типорозміру лічильників;
— порядковий номер лічильників за системою нумерації підприємства-виробника;
— рік випуску;
— максимальний робочий тиск;
— діапазон робочих температур;
— максимальна витрата;
— мінімальна витрата;
— кількість імпульсів на 1 м3;
— місце відбору тиску позначкою «Р» або «Рm»;
— ступінь захисту лічильників від проникнення води, пилу та сторонніх частинок;
— ступінь вибухозахисту (за необхідності).
Допускається наносити на лічильники додаткові написи та знаки відповідно до вимог ТУ на лічильники конкретних типів.
5.4.2 На корпусі лічильників стрілкою повинен бути позначений напрям протікання газу.
5.4.3 Маркування тари — згідно з ГОСТ 14192.
5.5 Пакування
5.5.1 Пакування лічильників необхідно проводити згідно з вимогами, встановленими в ТУ на лічильники конкретних типів.
5.5.2 Лічильники у пакованні повинні витримувати транспортне трясіння з прискоренням ЗО м/с2 за частоти від 60 до 120 ударів на хвилину протягом 2 год.
5.5.3 Лічильники у пакованні під час зберігання і транспортування повинні витримувати вплив температури довкілля від мінус 50 до 50 °С.
5.5.4 Лічильники у пакованні повинні витримувати вплив вологості довкілля 95 % за температури 35 °С.
5.5.5 Лічильники у пакованні повинні витримувати падіння з висоти 0,2 м.
6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ
6.1 Загальні вимоги безпеки до конструкції лічильників — згідно з ГОСТ 12.2.003.
6.2 Опір і міцність ізоляції, а також вплив магнітних полів на лічильники — згідно з ГОСТ 12997.
6.3 Значення допустимого рівня шуму, створюваного лічильниками, не повинне перевищувати 65 дБА.
6.4 Лічильники повинні бути герметичними за надлишкового тиску, значення якого повинно бути наведено в ТУ на лічильники конкретних типів, але не менше 1,1 максимального робочого тиску.
6.5 Лічильники повинні бути міцними до дії надлишкового тиску, значення якого повинно бути наведено в ТУ на лічильники конкретних типів, але не менше 1,5 максимального робочого тиску.
6.6 Матеріали, з яких виготовляються лічильники, та захисні покриття не повинні виділяти під час експлуатації небезпечні для здоров’я людини речовини.
6.7 Лічильники газу, що мають електричні кола, повинні мати вибухозахисне виконання. Вимоги до лічильників вибухозахисного виконання — згідно з ГОСТ 22782.0.
7 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
7.1 Для перевірки відповідності лічильників вимогам цього стандарту і ТУ на лічильники конкретних типів необхідно проводити такі випробування:
— державні приймальні;
— кваліфікаційні;
— приймально-здавальні;
— періодичні;
— типові;
— контрольні на надійність;
— державні контрольні;
— сертифікаційні.
7.2 Обсяг приймально-здавальних і періодичних випробувань повинен бути наведений у ТУ на лічильники конкретних типів.
7.3 Приймально-здавальні випробування
7.3.1 Приймально-здавальні випробування проводить відділ технічного контролю підприє-мства-виробника.
7.3.2 Приймально-здавальним випробуванням підлягає кожний лічильник.
7.3.3 Якщо в процесі приймально-здавальних випробувань виявлено невідповідність лічильників принаймні одній установленій вимозі, лічильники бракують. Випробування інших лічильників при цьому не припиняють. Забраковані лічильники після усунення дефектів піддають повторним приймально-здавальним випробуванням.
Залежно від результату аналізу дефектів повторні випробування можуть бути проведені за пунктами невідповідності та за пунктами, за якими випробування не проводились.
7.3.4 Підприємства-виробники, виробництво лічильників на яких атестоване за однією з систем якості, можуть проводити приймально-здавальні випробування лічильників статистичними методами за планами згідно з ГОСТ 18242.
7.3.5 Відносна похибка лічильників під час приймально-здавальних випробувань повинна бути нормована з урахуванням коефіцієнта запасу точності, який повинен бути наведений у ТУ на лічильники конкретних типів.
7.3.6 В експлуатаційній документації лічильників, які витримали приймально-здавальні випробування, ставиться відмітка про їх відповідність вимогам ТУ на лічильники конкретних типів.
7.4 Кваліфікаційні випробування
7.4.1 Кваліфікаційним випробуванням підлягають лічильники, що пройшли приймально-здавальні випробування, з метою перевірки готовності виробництва до серійного випуску.
7.4.2 До проведення кваліфікаційних випробувань залучаються розробник (розробники) та основний споживач (споживачі) за їх згодою.
7.4.3 Кваліфікаційні випробування проводить комісія, створена згідно з наказом керівника підприємства-виробника, за програмою та методикою, розробленою та затвердженою підприємством-виробником лічильників. Програма випробувань, за необхідності, погоджується з організаціями, які залучаються до випробувань.
7.4.4 Якщо результати проведених випробувань не підтвердили готовність підприємства-виробника до серійного випуску лічильників, комісія, яка проводила випробування, дає рекомендації щодо удосконалення виробничого і технологічного процесів, установлює термін усунення недоліків і проведення повторних випробувань.
7.4.5 Результати кваліфікаційних випробувань оформлюють актом.
7.5 Періодичні випробування
7.5.1 Періодичні випробування проводять не рідше одного разу в три роки.
7.5.2 Періодичні випробування проводять на трьох лічильниках кожного типорозміру, які були виготовлені у контрольований період і витримали приймально-здавальні випробування. Дозволяється випробування проводити на типових представниках лічильників, якщо це зазначено в ТУ на лічильники конкретних типів.
7.5.3 Якщо в процесі випробувань лічильники відповідають усім установленим вимогам, то результати періодичних випробувань вважають позитивними.
7.5.4 У разі виявлення невідповідності хоча б одного лічильника будь-якій установленій вимозі випробування на цих лічильниках припиняють. Одночасно припиняють і їх приймання. Подальші випробування продовжують на подвоєній кількості лічильників.
7.5.5 Якщо випробування проводились на лічильниках кожного типорозміру, то випробування на подвоєній кількості лічильників проводять на лічильниках того типорозміру, на якому виявлено невідповідність. При цьому дозволяється проводити випробування за пунктами невідповідності і за пунктами, за якими випробування не проводились.
7.5.6 Якщо в процесі випробувань на подвоєній кількості лічильників усі лічильники відповідають усім установленим вимогам, то результати випробувань вважають позитивними і приймання лічильників відновлюють. Якщо в процесі випробувань на подвоєній кількості лічильників виявлено невідповідність хоча б одного лічильника будь-якій установленій вимозі, то відвантаження лічильників припиняють.
7.5.7 Після виявлення та усунення причин невідповідності лічильників установленим вимогам проводять повторні випробування.
7.5.8 Результати повторних випробувань лічильників вважають кінцевими.
7.5.9 За позитивних результатів повторних випробувань приймання та відвантаження лічильників відновлюють.
7.5.10 Результати періодичних випробувань оформлюють актом, який затверджує керівництво підприємства-виробника.
7.6 Типові випробування
7.6.1 Типові випробування проводять під час зміни конструкції та (або) технології виготовлення лічильників, які можуть змінити технічні та (або) метрологічні характеристики лічильників.
7.6.2 Обсяг і порядок проведення типових випробувань визначається характером змін, що вносяться в конструкцію і (або) технологію виготовлення лічильників.
7.6.3 Результати типових випробувань оформлюють актом, який затверджує керівництво підприємства-виробника, і за позитивних результатів випробувань зміни в установленому порядку вносять у технічну і технологічну документацію.
7.7 Державні приймальні та державні контрольні випробування
7.7.1 Організація і порядок проведення державних приймальних і державних контрольних випробувань лічильників — згідно з ДСТУ 3400.
7.8 Контрольні випробування на надійність
7.8.1 Контрольні випробування лічильників на безвідмовність проводять один раз у три роки, але обов'язково в перший рік серійного випуску. Наступні випробування на безвідмовність повинні бути проведені в такий термін, щоб їх результати були відомі до початку проведення державних контрольних випробувань. Випробування рекомендується проводити на типових представниках лічильників, які виготовлені у контрольований період і пройшли приймально-здавальні випробування та повірку. Відбір зразків — згідно з ГОСТ 18321.
За негативних результатів випробувань проводять іх аналіз, встановлюють причини відмовлень, розроблюють і впроваджують заходи щодо їх усунення. Дозволяється до закінчення випробувань продовжувати випуск лічильників.
Лічильники, на яких проводились випробування на безвідмовність, відвантаженню не підлягають.
7.8.2 Вихідні дані для планування випробувань на надійність з метою підтвердження показників ремонтопридатності та довговічності, а також методики їх проведення та критерії оцінки результатів випробувань повинні бути наведені в ТУ на лічильники конкретних типів.
7.8.3 Результати випробувань на надійність оформлюють актом, який затверджує керівництво підприємства-виробника.
8 МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ
8.1 Усі випробування, якщо це не зазначено окремо проводять за:
— використання повітря як робочого середовища;
— температури робочого середовища і навколишнього повітря (20±5) °С;
— відносної вологості навколишнього повітря до 80 %;
— атмосферного тиску повітря в діапазоні від 84 до 106,7 кПа (від 630 до 800 мм. рт. ст);
— зміни температури повітря, що протікає через робочий еталон об’єму або витрати газу (надалі — робочий еталон) та випробувані лічильники (надалі — лічильники) за час одного вимірювання, не більше 0,5 °С;
— зміни температури повітря в приміщенні не більше 2 °С протягом 8 год та не більше 0,5 °С протягом однієї години;
— витримки лічильників у приміщенні протягом часу, зазначеного в ТУ на лічильники конкретних типів;
— витримки дзвона (під час використання повірочної установки дзвонового типу) у верхньому положенні перед визначенням відносної похибки лічильників протягом часу, зазначеного в експлуатаційній документації на установку, але не менше двох хвилин;
— напруги живлення (220+22) В частотою (50±1) Гц;
— відсутності вібрації, трясіння, магнітних полів (крім земних), які впливають на роботу лічильників.
Вимоги щодо вологості повітря та вмісту в ньому механічних домішок установлюються в ТУ на лічильники конкретних типів.
8.2 Засоби вимірювальної техніки та випробувальне обладнання, що рекомендується застосовувати під час проведення випробувань, наведено в додатку А.
8.2.1 Робочі еталони вибирають згідно з ДСТУ 3383.
8.2.2 Робочі еталони та засоби вимірювальної техніки, що застосовуються під час випробувань, повинні бути повірені або атестовані в установленому порядку.
8.2.3 Випробувальне обладнання повинно бути атестоване згідно з вимогами ГОСТ 24555.
8.2.4 Перед проведенням випробувань засоби вимірювальної техніки та випробувальне обладнання повинні бути підготовлені до роботи згідно з експлуатаційною документацією на них.
8.3 Перевірку лічильників на відповідність вимогам цього стандарту, ТУ і комплекту конструкторської документації, перевірку загальних вимог безпеки (5.1.1, 5.1.16.5, 5.2.1 та 6.1 ) проводять візуальним контролем, звірянням їх з вимогами стандартів та конструкторською документацією.
Перевірку матеріалів, з яких виготовлено лічильники, проводять звірянням їх зі стандартами, сертифікатами та іншими нормативними документами на матеріали та комплектования, проведенням вхідного контролю згідно з ГОСТ 24297, випробуваннями за методиками, наведеними у відповідних нормативних документах та (або) в ТУ на лічильники конкретних типів.
Перевірку прозорості скла відлікового пристрою лічильників проводять візуальним контролем.
Результати випробувань вважають позитивними, якщо лічильники відповідають вимогам 5.1.1, 5.1.16.5, 5.2.1 та 6.1 цього стандарту.
8.4 Визначення (контроль) основної відносної похибки лічильників (5.1.4) проводять на повірочній установці.
8.4.1 Перед визначенням відносної похибки лічильники необхідно витримати за умов, наведених у 8.1 протягом часу, зазначеного в ТУ на лічильники конкретних типів.
8.4.2 Після встановлення лічильників на повірочну установку в робочому положенні необхідно перевірити систему, що складається із повірочної установки та лічильників, на герметичність під’єднання лічильників згідно з ТУ та експлуатаційною документацією на повірочну установку. Герметичність системи повинна бути такою, щоб витік повітря з неї за час одного вимірювання не перевищував у відносному вираженні 0,1 % від пропущеного об'єму за найменшого значення витрати.
8.4.3 Перед визначенням відносної похибки лічильників через них необхідно пропустити об’єм повітря з об’ємною витратою від Qnom до Qmax . Значення цього об’єму повинно бути наведено в ТУ.
8.4.4 Основну відносну похибку лічильників контролюють пропусканням через них об'єму повітря за об'ємної витрати, номінальне значення якої повинно становити:
— Qmin; 0,2Qmax та Qmax під час приймально-здавальних випробувань;
— під час усіх інших випробувань:
а) Qmin; 0,05Qmax; 0,1Qmax (якщо ці значення перевищують Qmin); 0,25Qmax; 0,4Qmax; 0,7Qmax та Qmax для лічильників із співвідношенням витрат 1:10; 1:20 та 1:30;
б) Qmin; 0,05Qmax; 0,15Qmax; 0,25Qmax; 0,4Qmax; 0,7Qmax та Qmax для лічильників із співвідношенням витрат 1:50.
Під час державних приймальних випробувань визначення основної відносної похибки дозволяється проводити і за інших витрат, навіть за границями діапазону об’ємних витрат лічильників.
8.4.5 Відхилення об'ємної витрати від заданого значення та мінімальні значення об'ємів повітря, що пропускають через лічильники, повинні бути наведені в ТУ на лічильники конкретних типів.
Під час усіх випробувань, за винятком державних приймальних, на кожній об’ємній витраті проводять одне вимірювання.
Під час державних приймальних випробувань лічильників у разі визначення основної відносної похибки проводять на витратах Qmin та 0,05 (9тах по два вимірювання, на інших витратах — по шість вимірювань.
За результат похибки на кожній витраті приймається середнє значення за умови, що поточні значення основної відносної похибки лічильників під час усіх вимірювань не перевищують границі допустимих значень.
Послідовність визначення основної відносної похибки лічильників повинна бути наведена в ТУ на лічильники конкретних типів. Рекомендована послідовність від Qmax до Qmin.
8.4.6 У процесі визначення основної відносної похибки лічильників необхідно проводити вимірювання втрат тиску та змін температури в лічильниках внаслідок протікання повітря по тракту.
Вимірювання температури і тиску рекомендується проводити перед лічильниками (або в ньому) — (Ti,Рi) та на вході робочого еталону об’єму (або в ньому) — (To, Рo).
8.4.7 Основну відносну похибку лічильників δi- з урахуванням втрат тиску та різниці температури на вході лічильників і на вході робочого еталону об’єму обчислюють за формулою
Результати визначення (контролю) основної відносної похибки вважають позитивними, якщо:
— у процесі приймально-здавальних випробувань основна відносна похибка лічильників з урахуванням коефіцієнта запасу точності не перевищує границь допустимих значень;
— у процесі інших випробувань основна відносна похибка лічильників не перевищує границь допустимих значень.
8.5 Перевірку втрат тиску на лічильниках (5.1.3) проводять за Qmax. Втрату тиску вимірюють засобами вимірювань різниці тисків, які повинні бути під'єднані до входу та виходу лічильників.
Втрату тиску на лічильниках дозволяється вимірювати одночасно з визначенням основної відносної похибки лічильників.
Якщо втрата тиску за Qmax не перевищує допустимого значення, то лічильники вважають такими, що відповідають вимозі 5.1.3 цього стандарту.
8.6 Перевірку порогу чутливості лічильників (5.1.5) проводять пропусканням через лічильники повітря з об'ємною витратою, значення якої повинне бути не більше нормованого значення порогу чутливості лічильників. Перед перевіркою порогу чутливості через лічильники необхідно пропустити повітря з витратою від Отот до протягом часу, зазначеного в ТУ, але не менше трьох хвилин, а потім витримати лічильники без протікання повітря протягом п’яти хвилин.
Під час визначення порогу чутливості необхідно пропустити через лічильники об'єм повітря, значення якого повинне бути наведене в ТУ.
Під час пропускання повітря слідкують за роботою відлікового пристрою або вихідним сигналом перетворювача імпульсів.
Якщо покази відлікового пристрою лічильників збільшуються або перетворювач імпульсів формує вихідні сигнали під дією витрати, значення якої менше або дорівнює порогу чутливості, то лічильники вважають такими, що відповідають вимозі 5.1.5 цього стандарту.
8.7 Визначення середнього зваженого значення похибки лічильників (5.1.6) проводять за формулою
Примітка. За витрати Qi = Qmax відношення витрат приймається рівним 0,4 замість 1.
Якщо середнє зважене значення похибки лічильників не перевищує значення ± 0,4 %, то лічильники вважають такими, що відповідають вимозі 5.1.6 цього стандарту.
8.8 Перевірку на збіжність показів лічильників (5.1.7) за витрат від 0,25 Qmax до Qmax проводять проведенням трьох циклів вимірювань похибки лічильників, кожний із яких складається із випробувань лічильників без змін значень витрати на витратах в такій послідовності: 0,25 Qmax, 0,7 Qmax, 0,4 Qmax та Qmax, причому, у разі переходу на витрату Qmax створюється 10 % перевантаження лічильників протягом не більше п'яти хвилин. На кожній витраті проводять три вимірювання. За результатами дев'яти вимірювань знаходять середнє її значення та максимальну різницю похибок від середнього значення. За результат вимірювань приймається максимальне значення відхилення похибки за чотирьох витрат.
Якщо збіжність показів на кожній із витрат не перевищує ±0,2 %, то лічильники вважають такими, що відповідають вимозі 5.1.7 цього стандарту.
8.9 Визначення максимальної різниці похибки лічильників (5.1.8) в діапазоні витрат від Qt до Qmax проводять, використовуючи результати випробувань за 8.8. Якщо Qt менше 0,25 Qmax, то додатково проводять три визначення основної відносної похибки за витрати 0,25 Qmax та середнього значення. Обчислюють різниці похибок для кожної пари витрат у діапазоні від Qmax до Qt.
Якщо різниця похибок не перевищує значень, наведених у 5.1.8 цього стандарту, то лічильники вважають такими, що витримали випробування.
8.10 Випробування лічильників на функціонування за температури вимірюваного середовища (5.1.9) проводять згідно з ДСТУ 3607. Випробування проводять у діапазоні витрат від Qt до Qmax.
Якщо під час пропускання через лічильники повітря з температурою, що відповідає граничним значенням температурного діапазону роботи лічильників, відліковий пристрій лічильників функціонує і після випробувань втрати тиску, і відносна похибка лічильників не перевищує границь допустимих значень, то лічильники вважають такими, що відповідають вимозі 5.1.9 цього стандарту.
8.11 Випробування лічильників на функціонування за підвищеної вологості довкілля (5.1.10) проводять згідно з ГОСТ 12997.
Якщо на зовнішній поверхні лічильників відсутні відшарування, сліди корозії та пошкодження захисного покриття, то лічильники вважають такими, що відповідають вимозі 5.1.10 цього стандарту.
8.12 Перевірку часу виходу лічильників на режим роботи, що встановився за стрибкоподібного підвищення витрати (5.1.11), проводять таким чином.
За витрати, що дорівнює нулю, різко (протягом не більше 0,5 с) відкривають клапан повірочної установки і створють витрату, що дорівнює 0,2 Qmax з відхиленням ±0,05 Qmax. Секундоміром визначають час, протягом якого спостерігається збільшення частоти імпульсів, які надходять з перетворювача імпульсів лічильників.
Якщо час установлення частоти вихідного сигналу лічильників не перевищує 30 с, то лічильники вважають такими, що відповідають вимозі 5.1.11 цього стандарту.
8.13 Перевірку зміни відносної похибки лічильників за витрат Qmin (або 0,05 Qmax) та 0,4 Qmax, спричиненої зміною температури вимірюваного середовища на 15 °C від нормальної (5.1.13), можна проводити двома методами.
Перший метод полягає в імітації в’язкості мастила лічильників за даної витрати. Для цього визначають відносну похибку лічильників за нормальних умов. Потім підшипники лічильників промивають і заливають мастило або суміш мастил з в’язкістю, що відповідає в’язкості мастила, які застосовуються в лічильниках згідно з експлуатаційною документацією, за температури випробувань. Знову проводять визначення відносної похибки лічильників. Цей метод застосовують з урахуваням конструктивних властивостей підшипників.
Другий метод полягає у випробуванні лічильників за реальних значень температур.
Якщо зміна відносної похибки не перевищує 1/2 від максимально допустимих значень, то лічильники вважають такими, що відповідають вимозі 5.1.13 цього стандарту.
8.14 Перевірку лічильників на зміну відносної похибки від його робочого положення (5.1.14) проводять визначенням похибки лічильників в обох положеннях у діапазоні всіх витрат за однакових умов.
Якщо різниця похибок не перевищує допустимі значення, то лічильники вважають такими, що відповідають вимозі 5.1.14 цього стандарту.
8.15 Перевірку зміни відносної похибки лічильників, спричиненої штучно створеними перешкодами (5.1.15), проводять монтажом лічильників за схемою додатка Б та визначенням похибки лічильників у діапазоні всіх витрат, а також порівнянням з похибкою лічильників, одержаною за нормальною, передбаченою технічною документацією на лічильники, схемою.
Якщо різниці похибок не перевищують третини максимально допустимих значень, то лічильники вважають такими, що відповідають вимозі 5.1.15 цього стандарту.
8.16 Перевірку відлікового пристрою лічильників (5.1.16) проводять візуальним контролем.
Результати вважають позитивними, якщо відліковий пристрій лічильників відповідає вимозі 5.1.16 цього стандарту.
8.17 Перевірку вікон відлікового пристрою на стійкість до удару (5.1.17) проводять триразовим скиданням сталевої кульки діаметром 25 мм з висоти 350 мм у центр вікна під прямим кутом до її площини за температури, що відповідає нижньому та верхньому значенням температурного діапазону роботи лічильників. Після цього перевіряють якість скла візуальним контролем.
Якщо скло відлікового пристрою лічильників після випробувань без пошкоджень або має пошкодження, яке не заважає зчитуванню інформації з відлікового пристрою, то лічильники вважають такими, що відповідають вимозі 5.1.17 цього стандарту.
8.18 Перевірку лічильників на обертовий момент магнітних муфт (5.1.18) проводять таким чином.
Відліковий пристрій від'єднують від лічильників і вимірюють момент на вихідному валі магнітної муфти, необхідний для обертання відлікового пристрою за максимального навантаження (коли на вихідні вали встановлено всі вихідні додаткові пристрої, елементи; відліковий пристрій проходить з положення, коли у всіх його вікнах установлено «дев’ятки», до положення, коли вони змінюються на нуль).
Потім у лічильники встановлюють лише вихідний вал магнітної муфти і вимірюють момент, що передається від робочого колеса лічильників.
Якщо виміряний момент, що передається від робочого колеса лічильників до відлікового пристрою, втричі більший від виміряного моменту, необхідного для обертання відлікового пристрою за максимального навантаження, то лічильники вважають такими, що відповідають вимозі 5.1.18 цього стандарту.
8.19 Перевірку впливу додаткових пристроїв на похибку лічильників (5.1.19) проводять контролем відносної похибки лічильників з додатковими пристроями та без них.
Якщо відносна похибка лічильників з додатковими пристроями не перевищує допустимого значення, то лічильники вважають такими, що відповідають вимозі 5.1.19 цього стандарту.
8.20 Перевірку лічильників на наявність стрілки, що вказує напрям протікання газу, робочого положення та можливості і якості пломбування (5.1.20, 5.1.22 та 5.4.2) проводять візуально звірянням з вимогами ТУ на лічильники конкретних типів і конструкторської документації.
Якщо до лічильників ставляться особливі умови щодо його робочого положення під час монтажу та експлуатації, то методи випробувань та критерії їх оцінки повинні бути наведені в ТУ на лічильники конкретних типів.
Якщо на лічильниках нанесено стрілку, що вказує напрям протікання газу, лічильники мають місце та пристрій для його пломбування і в робочому положенні відповідають вимогам 5.1.4 та 5.1.5 цього стандарту, то лічильники вважають такими, що відповідають вимогам 5.1.20, 5.1.22 та 5.4.2 цього стандарту.
8.21 Перевірку номінального діаметра та приєднувальних розмірів лічильників (5.1.21) проводять вимірюванням їх штангенциркулем або металевою лінійкою та звірянням їх з конструкторською документацією і вимогами ТУ.
Якщо номінальний діаметр і приєднувальні розміри лічильників відповідають вимогам ТУ, то лічильники вважають такими, що відповідають вимозі 5.1.21 цього стандарту.
8.22 Перевірку приєднувальних патрубків лічильників на стійкість до дії скручувальних та згинальних моментів (5.1.23, 5.1.24) проводять на установці, схему якої наведено в додатку В. Дію згинального моменту перевіряють у робочому положенні лічильників.
Значення згинального моменту М3 обчислюють за формулою
| Mз = F × L, | (3) |
а значення скручувального моменту Мс обчислюють за формулою
| Mc = F × L. | (3) |
Скручувальний або згинальний момент прикладають протягом 1 хв.
Під час дії моментів у лічильники подають максимальний робочий надлишковий тиск, на який розраховано лічильники. Після дії моментів визначається відносна похибка лічильників за витрати Qmin.
Якщо лічильники витримують дію скручувального та згинального моментів, а після дії моментів лічильники герметичні, приєднувальні розміри відповідають вимогам ТУ, відносна похибка лічильників за витрати Qmin не перевищує допустимих значень, то лічильники вважають такими, що відповідають вимогам 5.1.23 та 5.1.24 цього стандарту.
8.23 Перевірку вхідного та вихідного патрубків лічильників (5.1.25) проводять зовнішнім оглядом та контрольними вимірюваннями. Довжину та відстань між крайніми частинами лічильників (5.1.26) вимірюють металевою лінійкою.
Якщо довжина та відстань між крайніми частинами лічильників не перевищують значень, наведених у ТУ, то лічильники вважають такими, що відповідають вимогам 5.1.25 та 5.1.26 цього стандарту.
8.24 Перевірку лічильників на ступінь захисту від проникнення води, пилу і сторонніх частинок (5.1.28) проводять згідно з ГОСТ 14254.
Якщо під час візуального контролю в лічильниках не виявлено води, пилу, сторонніх частинок, а після випробувань основна відносна похибка лічильників не перевищує допустимого значення, то лічильники вважають такими, що відповідають вимозі 5.1.28 цього стандарту.
8.25 Перевірку лічильників на стійкість до впливу синусоїдних вібрацій (5.1.29) проводять згідно з ГОСТ 12997.
Якщо критерії оцінки результатів випробувань відповідають вимогам, наведеним у ТУ, то лічильники відповідають вимозі 5.1.29 цього стандарту.
Під час цих випробувань дотримуються вимог безпеки згідно з ГОСТ 122.003.
8.26 Перевірку лічильників на стійкість до перевантаження, що дорівнює 1,2 Qmax (5.1.30), проводять пропусканням повітря через лічильники протягом однієї години та подальшим контролем основної відносної похибки лічильників у діапазоні всіх витрат.
Якщо після дії перевантаження основна відносна похибка лічильників не виходить за границі допустимих значень, то лічильники вважають такими, що відповідають вимозі 5.1.30 цього стандарту.
8.27 Визначення різниці тисків у двох діаметрально протилежних місцях розміщення робочого колеса лічильників (5.1.31) проводять за схемою, наведеною в додатку Г.
Отвори для відбору тисків повинні бути розміщені на одній осі лічильників з протилежних боків, бажано по центру ширини лопаток робочого колеса. Діаметр отворів повинен бути не менше 3, але не більше 10 мм. Отвори не повинні мати з внутрішнього боку лічильників задирок та нерівностей, і знаходитись під прямим кутом до осі робочого колеса.
Якщо різниця тисків не перевищує 50 Па, то лічильники вважають такими, що відповідають вимозі 5.1.31 цього стандарту.
8.28 Перевірку пристрою для змащування підшипників лічильників (5.1.32) проводять таким чином.
У пристрій для змащування підшипників лічильників заливають дві третини (2/3) ємності мастила, прокачують мастило стільки разів, скільки про це зазначено в експлуатаційній документації на лічильники. Потім у лічильниках створюють максимальний робочий тиск, на який розраховано лічильники. До рукоятки пристрою прикладають зусилля, яке вимірюється динамометром.
Якщо подача мастила здійснюється зусиллям не більше 100 Н, то лічильники вважають такими, що відповідають вимозі 5.1.32 цього стандарту.
Допускається проводити перевірку роботи пристрою іншим методом. Для цього вимірюють похибку лічильників за Qmin, потім подають мастило згідно з інструкцією з експлуатації на лічильники. Знову вимірюють похибку за Qmin. Зміна відносної похибки не повинна перевищувати 2 %. Після роботи лічильників за Qmax протягом однієї години знову визначають відносну похибку за Qmin. Відносна похибка повинна мати попереднє значення з відхиленням ± 0,2 % і не виходити за границі допустимих значень.
8.29 Перевірка лічильників на стійкість зовнішнього покриття до механічних пошкоджень (5.1.34) проводять переміщенням спеціального пристрою, конструкцію якого наведено в додатку Д. На робочій поверхні пристрою розміщено сталеву кульку діаметром 1 мм, яка притискається до поверхні зусиллям 29,4 Н.
Провідник пристрою з роз’ємом типу «крокодил» під’єднують до неізольованої частини лічильників, а робочою поверхнею пристрій установлюють у перпендикулярне до покриття положення, притискають так, щоб нижня частина пристрою, де розміщена сталева кулька, торкалася покриття.
Проводять пристроєм по поверхні лічильників не менше ніж у чотирьох місцях зі швидкістю від ЗО до 40 мм/с на відстань до 150 мм і слідкують за лампою пристрою.
Якщо під час випробувань лампа не загорялась, лічильники вважають такими, що відповідають вимозі 5.1.34 цього стандарту.
8.30 Перевірку стійкості зовнішнього покриття лічильників газу до відшарувань (5.1.35) перевіряють таким чином.
Перевіряють випробувану поверхню лічильників, щоб вона була чиста і суха.
На зовнішньому покритті лічильників наносять подряпини у взаємоперпендикулярних напрямах з інтервалом 1 мм. Таким чином поверхня розбивається на 100 квадратів зі стороною, що дорівнює 1 мм кожна.
До подряпаної поверхні лічильників притискають липку стрічку, яку потім різко відривають.
Якщо поверхня лічильників не має слідів відшарувань, то лічильники вважають такими, що відповідають вимозі 5.1.35 цього стандарту.
8.31 Стійкість лічильників до сольового туману (5.1.36) випробують таким чином. Лічильники поміщають у камеру з сольовим туманом, утворюваним розчином солей, на 42 доби за температури (25±5)°С.
|
Розчин складається з таких компонентів, у розрахунку на 1000 мл води, г: |
|
|
— хлорид натрію (№СІ) |
— 26,5; |
|
— хлорид магнію (МдСІ2) |
— 2,4; |
|
— сульфат магнію (МдЗО4) |
— 3,3; |
|
— хлорид калію (КСІ) |
— 0,73; |
|
— гідрокарбонат натрію ( №НСО3) |
— 0,2; |
|
— бромід натрію (ИаВг) |
— 0,28; |
|
— хлорид кальцію (СаСІ2) |
— 1,1 ( додається останнім). |
Якщо лічильники не мають слідів корозії і покриття лічильників не має змін кольору, то лічильники вважають такими, що відповідають вимозі 5.1.36 цього стандарту.
8.32 Перевірку стійкості лічильників за дії ультрафіолетового випромінення (5.1.37) проводять опромінюванням лічильників протягом п’яти періодів, кожний тривалістю вісім годин. Для цього використовують лампу, що випромінює ультрафіолетове світло спектральний склад якого такий самий, яке має ксенонова лампа.
Установка повинна забезпечувати потік світлової енергії не менше 765 Вт/м2 на всій поверхні лічильників, створювати природну циркуляцію повітря і підтримувати температуру (43±3) °С.
Після кожного періоду опромінення, за винятком останнього лічильники повинні бути повністю зануреними у ємність з дистильованою водою на 16 год, а потім осушені та очищені бавовняною тканиною або сухим теплим повітрям.
Після випробувань проводять зовнішній огляд лічильників.
Якщо відсутнє відшарування покриття і воно не зазнало суттєвих змін кольору, скло відлікового пристрою не змінило своєї прозорості настільки, що через нього можна зчитати всю інформацію, то лічильники вважають такими, що відповідають вимозі 5.1.37 цього стандарту.
8.33 Перевірку показників безвідмовності лічильників (5.1.39) проводять на шести лічильниках одного типорозміру пропусканням через них повітря з відносною вологістю не більше 80 % за температури від 15 до 25 °С. Випробування ведуть за витрати Qmax з відхиленням не більше мінус 5 % протягом 1000 год. Випробування повинні бути закінчені протягом двох місяців.
Під час випуску різних типорозмірів лічильників, якщо вони мають однакову конструкцію і виготовляються за однаковою технологією, дозволяється випробування проводити на шести лічильниках різних типорозмірів. Тоді випробування проводять не менше ніж на двох лічильниках кожного типорозміру. Якщо лічильники розраховано на роботу за тисків нижчих або рівних 0,3 МПа (3 бар), то випробування проводять за робочих тисків до 0,3 МПа (З бар). Якщо лічильники розраховано на роботу за тисків більше 0,3 МПа (3 бар), то випробування проводять за робочих тисків не менше 0,8 МПа (8 бар) або максимального робочого тиску (залежно від того яка величина більша). Якщо лічильники можуть працювати в двох положеннях (вертикальному та горизонтальному), то випробування проводять в обох положеннях. Перед випробуванням на безвідмовність повинні бути визначені відносні похибки лічильників в усьому діапазоні витрат в обсязі періодичних випробувань та збіжність показів.
Після 500 та 1000 год наробітку лічильники перевіряють на герметичність, контролюють втрати тиску та відносну похибку лічильників в обсязі періодичних випробувань та збіжність показів.
Якщо після випробувань усі лічильники відповідають таким вимогам: усі лічильники герметичні; основні відносні похибки лічильників в усьому діапазоні витрат та збіжність показів не виходять за границі допустимих значень, то результати випробування лічильників на безвідмовність вважають позитивними, а лічильники такими, що відповідають вимозі 5.1.39 цього стандарту.
8.34 Перевірку комплектності лічильників (5.3) проводять візуально визначенням наявності в комплекті постачання передбачених робочою документацією і ТУ запасних частин, приладдя, спеціального інструменту і документації.
8.35 Перевірку чіткості, повноти і правильності виконання маркування лічильників (5.4) проводять візуально звірянням з вимогами ГОСТ 14192, ТУ і з конструкторською документацією на лічильники конкретних типів.
8.36 Перевірку пакування лічильників (5.5) проводять візуально звірянням з робочою документацією та з вимогами ТУ.
8.37 Випробування лічильників у пакованні на стійкість до дії транспортного трясіння (5.5.2) проводять згідно з вимогами, наведеними в ТУ.
Дозволяється проводити випробування згідно з ГОСТ 12997.
Якщо після дії транспортного трясіння лічильники не мають механічних пошкоджень, втрати тиску і відносна похибка лічильників в обсязі приймально-здавальних випробувань не перевищують границь допустимих значень, то лічильники вважають такими, що відповідають вимозі 5.5.2 цього стандарту.
8.38 Випробування лічильників у пакованні на стійкість до дії температури Довкілля(5.5.3 ) проводять згідно з вимогами, наведеними в ТУ.
Якщо після дії температури довкілля пакування і транспортна тара не втратили своїх якостей, лічильники не мають слідів корозії, а після випробувань втрати тиску та похибка лічильників не перевищують границь допустимих значень, то лічильники вважають такими, що відповідають вимозі 5.5.3 цього стандарту.
8.39 Випробування лічильників у пакованні на стійкість до дії вологості довкілля (5.5.4) проводять згідно з вимогами, наведеними в ТУ.
Дозволяється випробування лічильників у пакованні на стійкість до дії вологості суміщати з випробуванням згідно з 8.11.
Якщо після дії відносної вологості повітря під час візуального огляду лічильників не виявлено слідів корозії, відшарувань покриття, а після випробувань втрати тиску та відносна похибка лічильників не перевищують границь допустимих значень, то лічильники вважають такими, що відповідають вимозі 5.5.4 цього стандарту.
8.40 Перевірку лічильників у пакованні на падіння з висоти 0,2 м (5.5.5) проводять триразовим скиданням лічильників на горизонтальну тверду поверхню. Позиції лічильників вибирають згідно з маніпуляційними та інформаційними знаками і такими, що запобігають пошкодженню під час транспортування зовнішніх частин лічильників (відлікових пристроїв тощо). Після випробування перевіряють відносну похибку лічильників у діапазоні всіх витрат.
Якщо після падіння лічильників з висоти 0,2 м відносна похибка не перевищує границь допустимих значень, то лічильники вважають такими, що відповідають вимозі 5.5.5 цього стандарту.
8.41 Перевірку лічильників на стійкість до впливу на нього магнітних полів, перевірку електричного опору і міцності ізоляції лічильників (6.2) проводять згідно з ГОСТ 12997, ТУ і з конструкторською документацією на лічильники конкретних типів.
8.42 Перевірку рівня шуму, створюваного лічильниками (6.3), проводять згідно з методиками, викладеними в технічних умовах на лічильники конкретних типів.
За рівень шуму, створюваного лічильниками за номінальної витрати, та виміряним на відстані 1 м від лічильників приймається максимальне з усіх виміряних значень.
Якщо рівень шуму, створюваного лічильниками, не перевищує допустимих норм, то лічильники вважають такими, що відповідають вимозі 6.3 цього стандарту.
8.43 Перевірку герметичності лічильників (6.4, 5.1.11) проводять таким чином.
Вихідний патрубок (отвір) лічильників герметично закривають, а вхідний патрубок з’єднують із джерелом тиску. Дозволяється перевірку герметичності лічильників проводити подаванням повітря одночасно в два патрубки.
До вимірювальної камери лічильників від джерела тиску подають повітря під надлишковим тиском, величину якого наведено в ТУ, але не менше 1,1 максимального робочого тиску. Тиск повільно збільшують зі швидкістю 35 кПа за секунду до досягнення випробуваного значення. Контроль тиску проводять манометром класу точності не нижче 1.
Лічильники витримують під дією надлишкового тиску не менше трьох хвилин.
Дозволяється залежно від конструкції лічильників і якщо це зазначено в ТУ на лічильники конкретних типів, тиск подавати ступенево.
Якщо під час випробувань не спостерігається витоку повітря з лічильників, то лічильники вважають такими, що відповідають вимогам 5.1.11 та 6.4 цього стандарту.
8.44 Перевірку лічильників на міцність до дії надлишкового тиску, значення якого наведено в ТУ на лічильники конкретних типів (6.5), проводять згідно з методикою 8.43 з тією різницею, що в лічильниках створюють надлишковий тиск і витримують під дією надлишкового тиску протягом ЗО хв.
Якщо під час випробувань не спостерігається витоку повітря з лічильників, то лічильники вважають такими, що відповідають вимозі 6.5 цього стандарту.
8.45 Випробування лічильників на вибухозахищеність (6.7) проводить випробувальна організація згідно З ГОСТ 22782.0.
9 ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
9.1 Лічильники в пакованні можуть транспортуватися всіма видами транспорту, за винятком негерметизованих відсіків літаків в умовах згідно з ГОСТ 15150.
9.2 Вимоги щодо умов транспортування та зберігання лічильників повинні бути наведені в технічних умовах на лічильники конкретних типів і відповідати вимогам ГОСТ 15150.
10 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
10.1 Гарантійний термін експлуатації Лічильників повинен бути зазначений у ТУ на лічильники конкретних типів, але повинен становити не менше 24 місяців з дня введення в експлуатацію.
10.2 Гарантійний термін зберігання лічильників повинен бути встановлений у ТУ на лічильники конкретних типів, але становити не менше 12 місяців з дня вироблення.
ДОДАТОК А
(рекомендований)
ПЕРЕЛІК ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ
ТА
ВИПРОБУВАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ,
ЯКІ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ЗАСТОСОВУВАТИ
ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ
ВИПРОБУВАНЬ ЛІЧИЛЬНИКІВ
А.1 Установки для повірки лічильників (далі — повірочні установки).
А.2 Робочі еталони об’єму (витрати) газу, діапазон об’ємних витрат від 0,005 до 25000 м3/год, границі відносної похибки ± 0,33 %.
А.З Мікроманометри рідинні, границі допустимої відносної похибки ±1 %.
А.4 Термометри скляні ртутні, діапазон вимірювань температур від 15 до 25 °С, ціна поділки не більше 0,1 °С.
А.5 Камери тепла та холоду, діапазон відтворюваних температур від мінус 50 до 50 °С, відхилення температури ± З °С.
А.6 Камери вологи, відносна вологість до 95 %, відхилення вологості ± 3 %.
А.7 Штангенциркулі, ціна поділки 0,1 та 0,05 мм.
А.8 Лінійки вимірювальні, ціна поділки 1 мм.
А.9 Стенди імітації транспортного трясіння, частота ударів від 60 до 120 за хвилину, прискорення 30 м/с2.
А. 10 Стенди для перевірки герметичності лічильників.
А.11 Манометри технічні, клас точності не нижче 1.
А. 12 Робочі еталони тиску, клас точності не нижче 0,4.
А. 13 Секундоміри, ціна поділки не більше 0,2 с.
А.14 Ротаметри, діапазон вимірювань витрат від 0,004 до 1600 м3/год, клас точності не нижче 4.
А. 15 Барометри-анероїди, діапазон вимірювань від 81 до 108 кПа, похибка не більше ± 200 Па.
А.16 Психрометри аспіраційні, діапазон вимірювань відносної вологості від 10 % до 100 %, ціна поділки термометра не більше 0,2 °С.
А. 17 Засоби вимірювань рівня шуму, діапазон вимірювань від 10 до 70 Дб, клас точності не нижче 4.
А. 18 Динамометри, зусилля до 100 Н.
А. 19 Гирі 4-го розряду, маса не більше 1000 Н.
А.20 Пристрій для створення згинального та скручувального моментів.
А.21 Пристрій для випробування зовнішнього покриття від механічного пошкодження.
А.22 Набір труб, перехідників, колін та місцевих опорів, що створюють штучні перешкоди (збурення).
Примітка 1. Дозволяється застосовувати інші засоби випробувань, які за технічними та метрологічними характеристиками не поступаються засобам випробувань, наведеним у цьому стандарті.
Примітка 2. Перелік засобів випробувань, які необхідно застосовувати в процесі випробувань лічильників, наводять у ТУ.
ДОДАТОК Б
(рекомендований)
СХЕМА ВИПРОБУВАНЬ ЛІЧИЛЬНИКІВ
НА ВПЛИВ ШТУЧНИХ
ПЕРЕШКОД (ЗБУРЕНЬ)
Рисунок Б.1
ДОДАТОК В
(рекомендований)
СХЕМИ ПЕРЕВІРКИ ЛІЧИЛЬНИКІВ НА ДІЮ ЗГИНАЛЬНОГО
ТА СКРУЧУВАЛЬНОГО МОМЕНТІВ
| Mc = F × L |
Рисунок В.2
ДОДАТОК Г
(рекомендований)
СХЕМА ВИМІРЮВАНЬ РІЗНИЦІ ТИСКІВ
У ДВОХ ПРОТИЛЕЖНИХ МІСЦЯХ
РОЗМІЩЕННЯ
РОБОЧОГО КОЛЕСА
7 — корпус лічильника; 2— робоче колесо; 3— отвори відбору тисків;
4— вісь обертання робочого колеса; 5— засіб вимірювань перепаду тисків.
Рисунок Г.1
ДОДАТОК Д
(рекомендований)
СХЕМА ПРИСТРОЮ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ
СТІЙКОСТІ ЗАХИСНОГО
ПОКРИТТЯ
ЛІЧИЛЬНИКІВ ДО МЕХАНІЧНОГО ПОШКОДЖЕННЯ
1 — сталева кулька; 2— пружина; 3 — лампа
Рисунок Д. 1
УДК 681.122:006:354
17.120
П15
Ключові слова: лічильники газу турбінні, витрата, втрата тиску, похибка лічильника, засоби вимірювань, методи випробувань
