Приказ от 23.04.2009 № 278 Об утверждении Инструкции по организации тушения пожаров на АЭС с ядерными реакторами типа ВВЭР

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій
та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МНС України
23.04.2009 року № 278

ІНСТРУКЦІЯ
щодо організації гасіння пожеж на АЕС
із ядерними реакторами типу ВВЕР

1. Сфера використання

Інструкція щодо організації гасіння пожеж на АЕС із ядерними реакторами типу ВВЕР (далі - Інструкція) розроблено відповідно до чинного законодавства з метою покращення організації та проведення пожежогасіння пожежно-рятувальними підрозділами Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України (далі - пожежно-рятувальні підрозділи), які залучаються до гасіння пожеж на АЕС із ядерними реакторами типу ВВЕР, у тому числі в умовах можливої радіаційної аварії, при підвищеному рівні іонізуючою випромінювання.

2. Нормативні посилання

У цій Інструкції є посилання на такі нормативні документи:

Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань";

Порядок забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р. № 1200;

ДСТУ 2272:2006 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять;

ДСТУ 2273:2006 Протипожежна техніка. Терміни та визначення основних понять;

НАПБ 03.005-2002 (ВБН В.1.-034-03.307-2003) Протипожежні норми проектування атомних електростанцій з водо-водяними енергетичними реакторами;

НАПБ Б.01.014-2007 Правила пожежної безпеки при експлуатації атомних станцій;

ГОСТ 12.1.002-84 Электрические поля промышленной частоты. Допустимые урони напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах  (Електричні поля промислової частоти. Допустимі  рівні напруженості та вимоги до проведення контролю на робочих місцях);

ГОСТ 12.1.038-82 ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые уровни напряжений прикосновения и токов (Електробезпека. Гранично допустимі рівні напруг доторкання та струмів);

НРБУ-97 Норми радіаційної безпеки України;

ОСПУ-2005 Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України;

НП 306.2.100-2004 Положення про порядок розслідування та обліку порушень в роботі АЕС;

НП 306.2.141-2008 Загальні положення безпеки атомних станцій;

НП 306.2.145-2008 Правила ядерної безпеки реакторних установок атомних станцій з реакторами з водою під тиском;

Тимчасова настанова з організації професійної підготовки працівників органів управління та підрозділів МНС України, затверджена наказом МНС України від 27.11.2003 № 455.;

ПНАЕ Г-7-008-89 Правила устройства и безопасной экеплуатации оборудования и трубопроводов атомных энергетических установок;

Правила безпеки праці в органах і підрозділах МНС України (частина перша для підрозділів державної пожежної охорони), затверджені наказом МНС України від 07.05.2007 № 312;

Тимчасовий статут дій у надзвичайних ситуаціях. Частина II (Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту), затверджений наказом МНС України під 07.02.2008 № 96;

Інструкція про організацію індивідуального дозиметричного контролю в органах управління та підрозділах МНС, затверджена наказом МНС України під 21.02.2007 №85.

3. Терміни та визначення понять

Активна зона - частина реакторної установки, у якій розміщені ядерне паливо, уповільнювач, поглинач, теплоносій, засоби впливу на реактивність і елементи конструкцій, призначені для здійснення керованої ланцюгової реакції поділу і передачі енергії теплоносію.

Атомна станція (АС) - виробничо-технологічний комплекс, спроектований для виробництва енергії з використанням ядерної установки (установок), розташований у межах визначеної проектом території та укомплектований необхідним персоналом.

Атомна електрична станція (АЕС) - атомна станція, призначена для виробництва електричної енергії.

Блоковий щит управління - частина енергоблоку АС, що розташовується у спеціально передбачених проектом приміщеннях і призначена для централізованого управління технологічними процесами.

Енергоблок АС - частина АС, що виконує функцію АС у визначеному проектом об'ємі.

Герметичне огородження реакторної установки (гермо зона) - сукупність елементів будівельних та інших конструкцій, які захищають простір навколо реакторної установки і систем, що працюють під тиском першого контуру і перешкоджають поширенню радіоактивних речовин у навколишнє природне середовище в кількості, що перевищує встановлені межі.

Зона суворого режиму - територія, де можливий вплив на персонал радіаційних чинників: зовнішнього гамма-бета-нейтронного випромінювання, забруднення повітря виробничих приміщень радіоактивними газами та аерозолями, забруднення поверхні будівельних конструкцій та обладнання радіоактивними речовинами;

Іонізуюче (електромагнітне, корпускулярне) випромінювання - випромінювання, що при взаємодії з речовиною безпосередньо або непрямо викликає іонізацію та збудження її атомів і молекул;

Контроль дозиметричний (радіаційно-дозиметричний) - система вимірювань та розрахунків, які спрямовані на оцінку доз опромінення окремих осіб або груп людей, а також радіаційного стану виробничого та навколишнього середовищ.

Контрольована зона - територія, на якій передбачено посилений дозиметричний контроль.

Опромінення - вплив на людину іонізуючого випромінювання від джерел, що знаходяться поза організмом (зовнішнє опромінення), або від джерел, що знаходяться в середині організму (внутрішнє опромінення).

Радіаційна аварія - будь-яка незапланована подія на будь-якому об'єкті з радіаційною чи радіаційно-ядерною технологією, якщо при виникненні цієї події виконуються дві необхідні і достатні умови:

втрата контролю над джерелом;

реальне (або потенційне) опромінення людей, пов'язане з втратою контролю над джерелом.

Радіаційна безпека дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, установлених нормами, правилами та стандартами з безпеки.

Радіаційно-ядерний об'єкт - будь-які речовини, пристрої та споруди, що містять чи можуть вміщувати ядерні матеріали або джерела іонізуючого випромінювання (енергетичні, промислові, дослідні, експериментальні реактори, пристрої, установки, стенди, обладнання, прилади, склади, сховища, транспортні засоби, а також електростанції, виробництва, технологічні комплекси, які використовують такі технічні засоби, у тому числі пов'язані з розробкою, виробництвом, дослідженням, випробуванням, переробкою, транспортуванням, збереженням ядерних вибухових пристроїв).

Реакторна установка - комплекс конструкцій, систем (елементів), призначений для перетворення ядерної енергії в теплову, що включає, як правило, реактор з усіма елементами першого контуру, аварійного захисту і відповідні керівні системи, а також системи перевантаження ядерного палива. Межі реакторної установки, а також систем аварійного охолодження встановлюються в проекті для кожного енергоблоку.

Зона санітарно-захисна (СЗЗ) - територія навколо радіаційно-ядерного об'єкта, де рівень опромінення людей в умовах нормальної експлуатації може перевищити ліміт дози. В СЗЗ забороняється проживання осіб категорії В, встановлюються обмеження на виробничу діяльність, що не має відношення до радіаційно-ядерного об'єкта та де проводиться радіаційний контроль.

Санпропускник - приміщення, призначене для зміни одягу, взуття, санітарної обробки персоналу, проведення контролю за радіоактивним забрудненням шкіри, засобів індивідуального захисту, спеціального й особистого одягу персоналу.

Ядерна аварія - аварія, пов'язана з пошкодженням твелів, що перевищує встановлені межі безпечної експлуатації, яка викликана ядерно-фізичними процесами внаслідок:

порушення контролю і управління ланцюговою реакцією поділу в активній зоні;

утворення критичної маси під час перевантаження, транспортування і зберігання твелів.

Ядерні установки - об'єкти з виробництва ядерного палива, ядерні реактори, включаючи критичні та підкритичні складання; дослідницькі реактори; атомні електростанції; підприємства і установки із збагачення ядерних матеріалів, а також установки з переробки відпрацьованого ядерного пилина і сховища відпрацьованого палива.

Терміни, що стосуються пожежної безпеки та протипожежної техніки, в Інструкції наведено відповідно до ДСТУ 2272:2006 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять та ДСТУ 2273:2006 Протипожежна техніка. Терміни та визначення основних понять.

4. Позначення та скорочення

АЕС - атомна електрична станція;

АС - атомна станція;

БРДМ - броньована розвідувально-дозорна машина;

БТР - бронетранспортер;

БЩУ - блоковий щит управління;

ВВЕР - водо-водяний енергетичний реактор;

ГДД - гранично допустима доза;

ГДЗС - газодимозахисна служба;

ГЦН - головний циркуляційний насос;

ІМР - інженерна машина розгородження (призначена для виконання проходів, розчищення завалів тощо);

КГП - керівник гасіння пожежі;

КПП - контрольно-перепускний пункт;

НТЦ - навчально-тренувальні центри;

ОРСЦЗ - Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;

ПЕЛ - поглинаючі елементи;

ПЗЧ – пункт зв'язку частини;

РВПК - реактор великої потужності канальний;

РУ - реакторна установка;

РХМ - машина радіо-, біо-, хімічної розвідки;

САОЗ - система аварійного охолодження зони;

СЗЗ - санітарно-захисна зона;

СНД - співдружність незалежних держав;

СПБ - служба пожежної безпеки;

СУЗ - системи управління та захисту;

ТВЕЛ - тепловиділяючий елемент;

ТВЗ - тепловиділяюча збірка;

ШПГ - штаб пожежогасіння.

5. Організація навчання особового складу пожежно-рятувальних підрозділів гасінню можливих пожеж на АЕС України із ядерними реакторами типу ВВЕР

5.1. Для успішного гасіння можливих пожеж у кожному підрозділі Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України (далі - ОРСЦЗ), де розташовані пожежно-рятувальні підрозділи, які охороняють АЕС, необхідно проводити додаткову підготовку особового складу, узгоджену з адміністрацією АЕС.

5.2.Додаткова підготовка особового складу проводиться на заняттях із службової підготовки та на цільових навчальних зборах. Службова підготовка проводиться згідно з вимогами Тимчасової настанови з організації професійної підготовки працівників органів управління та підрозділів МНС України, затвердженої наказом МНС України від 27.11.2003 № 455. Щороку необхідно проводити навчання особового складу на базі НТЦ (навчально-тренувальних центрів) АЕС щодо ознайомлення з технологічним процесом, кількістю та властивостями пожежовибухонебезпечних та радіаційно небезпечних речовин і матеріалів, що використовуються на АЕС.

5.3.Тренування особового складу щодо гасіння електроустановок під напругою необхідно проводити на тренувальних стендах.

5.4.Для тактичної підготовки особового складу необхідно проводити тактичні навчання, загальне керівництво яких покладається на посадову особу пожежно-рятувального підрозділу, що охороняє АЕС. Тактичні навчання проводяться за програмою, затвердженою керівництвом ОРСЦЗ та узгодженою з адміністрацією АЕС. Періодичність тактичних навчань визначається нормативними документами МНС України.

5.5.Головними завданнями проведення з особовим складом пожежно-рятувальних підрозділів тактичних навчань є:

придбання навичок самостійного та швидкого прийняття вірного рішення щодо гасіння і ліквідації пожежі;

відпрацювання дій щодо запобігання можливим аваріям, пошкодженню обладнання та травмуванню персоналу під час пожежі;

відпрацювання взаємодії працівників АЕС з особовим складом пожежно-рятувальних підрозділів відповідно до оперативного плану пожежогасіння;

організація рятування та евакуації людей і матеріальних цінностей;

визначення правильних способів гасіння пожежі на обладнанні, особливо електроустановках, що знаходяться під напругою;

відпрацювання питань безпеки праці при спільних діях пожежно-рятувальних підрозділів з персоналом АЕС у складних умовах пожежі на об'єкті;

набуття навичок надання першої долікарняної допомоги потерпілим від пожежі, аварії або радіаційного впливу.

5.6. Особи, які беруть участь у тактичних навчаннях, зобов'язані дотримуватися вимог Правил безпеки праці в органах і підрозділах МНС України (частини першої для підрозділів державної пожежної охорони), затверджених наказом МНС України від 07.05.2007 № 312, ОСПУ-2005 Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України, НРБУ-97 Норми радіаційної безпеки України, вимог безпеки, передбачених для певного виду робіт, правил експлуатації обладнання та вимог виробничих інструкцій.

5.7. Забороняється виконувати будь-які операції з обладнанням, механізмами й апаратурою управління, а також інші дії, які не передбачені програмою тактичних навчань.

5.8. Особовий склад, який залучається для гасіння можливих пожеж в умовах підвищеного радіаційного опромінення на АЕС, повинен проходити в системі службової підготовки навчання за спеціальною програмою, яка складається відповідно до Тимчасової настанови з організації професійної підготовки працівників органів управління та підрозділів МНС України, затвердженої наказом МНС України від 27.11.2003 № 455 та містить наступну тематику занять:

особливості ведення оперативно-тактичних дій в умовах підвищених рівнів іонізуючих випромінювань;

організація дозиметричного контролю;

заходи щодо захисту особового складу від радіоактивного зараження;

проведення санітарної обробки особового складу, дезактивації та дозиметричного контролю захисного одягу, спорядження, протипожежної та аварійно-рятувальної техніки;

взаємодія із спеціальними службами АЕС.

Для проведення занять залучаються фахівці АЕС.

6. Організація гасіння пожеж на АЕС із ядерними реакторами типу ВВЕР

6.1. Порядок розробки оперативних планів, карток пожежогасіння і планів залучення сил та засобів між районами, містами області та сусідніми областями з організації гасіння пожеж, ліквідації аварій, катастроф та стихійного лиха на АЕС із ядерними реакторами типу ВВЕР

6.6.1. Оперативний план пожежогасіння розробляється підрозділами МИС по охороні АЕС спільно з адміністрацією АЕС та затверджується начальником ГУ МНС у відповідній області та генеральним директором АЕС.

6.1.2. Оперативний план пожежогасіння на АЕС визначає: дії персоналу АЕС при виникненні пожежі до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів;

порядок взаємодії пожежно-рятувальних підрозділів, що прибувають з персоналом АЕС;

порядок допуску пожежно-рятувальних підрозділів на гасіння пожеж електроустановок під напругою і в умовах іонізуючих випромінювань;

умови введення сил і засобів на гасіння пожежі з урахуванням вимог ядерної і радіаційної безпеки та безпеки праці для учасників гасіння пожежі і ліквідації її наслідків;

раціональну розстановку протипожежної, протиаварійно-рятувальної техніки і розміщення ШПГ;

особливості гасіння пожежі в приміщеннях, будинках та спорудах АЕС, в тому числі при підвищеному рівні іонізуючого випромінювання;

схему оповіщення, сигналізації і зв'язку;

схеми і плани об'єктів та приміщень із вказаними на них категоріями за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також зонами підвищеної радіації;

схеми і плани режимних приміщень;

схеми шляхів евакуації;

схеми розміщення протипожежного водопостачання (пожежних кранів, гідрантів тощо).

6.1.3. При розробленні оперативних планів пожежогасіння, під час організації гасіння пожеж в умовах підвищеного рівня іонізуючого випромінювання необхідно враховувати наступні особливості:

тривалість роботи особового складу на АЕС в умовах підвищеного рівня іонізуючого випромінювання (від декількох хвилин до декількох годин);

залучення необхідної кількості сил та засобів та забезпечення їх планомірної заміни;

необхідність, методи і способи захисту особового складу від радіоактивного опромінення, дезактивації техніки, озброєння та майна;

польові умови побуту особового складу, ремонту техніки, обладнання тощо;

необхідність розроблення переліку приладів дозиметричного контролю, радіаційної розвідки, медичних препаратів, засобів захисту, якими АЕС забезпечує особовий склад пожежно-рятувальних підрозділів у разі виникнення аварії;

місця та порядок проведення радіаційної розвідки, дезактивації та дозиметричного контролю захисного одягу, спорядження, протипожежної техніки;

порядок і способи захисту особового складу пожежно-рятувальних підрозділів, які прибувають з міст області та інших областей;

порядок допуску особового складу пожежно-рятувальних підрозділів, які прибувають з міст області та інших областей до режимних приміщень та об'єктів.

6.1.4. Оперативні картки пожежогасіння розробляються для вибухопожежонебезпечних приміщень і устаткування, а також на приміщення (електроустановки), де неможливо за вимогами безпеки оперативно знеструмити електроустаткування.

6.1.5. На АЕС повинні бути складені переліки приміщень (устаткування), на які необхідно складати оперативні картки пожежогасіння, які затверджуються головним інженером і узгоджуються підрозділами МНС по охороні АЕС і СПБ АЕС.

6.1.6. Оперативні картки пожежогасіння розробляються підрозділами МНС на об'єкти АЕС, на які немає необхідності складати оперативні плани пожежогасіння, затверджуються керівником підрозділу МНС та зберігаються на ПЗЧ пожежно-ряту вального підрозділу.

6.1.7. У ГУ МНС в області, де розташована АЕС, розробляються плани залучення сил та засобів між районами, містами області та сусідніми областями і організації гасіння пожеж, ліквідації аварій, катастроф та стихійного лиха залежно від прогнозу пожежної ситуації та з урахуванням категорії порушень у роботі АЕС  (НП 306.2.100-2004 Положення про порядок розслідування та обліку порушень у роботі АЕС) (додаток 1). Ці плани затверджуються наказом МНС та повинні знаходитись в ГУ МНС в області та підрозділах МНС з охорони АЕС.

6.1.8. Оперативні плани, картки пожежогасіння та плани залучення сил та засобів між районами, містами області та сусідніми областями з організації гасіння пожеж, ліквідації аварій, катастроф та стихійного лиха складаються згідно з вимогами, встановленими МНС.

6.2. Загальні принципи та вимоги до організації гасіння пожеж

6.2.1. Порядок дій при пожежі визначається відповідно до НАПБ Б.01.0114 - 2007 Правила пожежної безпеки при експлуатації атомних станцій, оперативних планів та карток пожежогасіння, планів залучення сил та засобів між районами, містами області та сусідніми областями з організації гасіння пожеж, ліквідації аварій, катастроф та стихійного лиха і цієї Інструкції.

6.2.2. Після прибуття на пожежу, що сталася на АЕС пожежно-рятувального підрозділу, КГП стає старша посадова особа цього пожежно-рятувального підрозділу, яка зобов'язана:

одержати письмовий допуск на проведення гасіння пожежі в електроустановках (перелік посадових осіб, що мають право надавати вищевказаний допуск, визначається відповідним розпорядчим документом АЕС);

залучити до роботи ШПГ фахівців АЕС; склад осіб з числа фахівців АЕС, які входять до ШПГ, та їх обов'язки наведені в планах пожежогасіння та визначаються наказом генерального директора АЕС, за узгодженням з начальником ГУ МНС в області, де розташована АЕС;

одержати відомості про наявність і рівні іонізуючого випромінювання та радіаційного забруднення в зоні гасіння пожежі;

організувати через адміністрацію АЕС дозиметричний контроль у зоні гасіння пожежі;

організувати пункт медичної допомоги особовому складу;

організувати пункт проведення дезактивації забрудненої протипожежної техніки, пожежно-технічного оснащення, спецодягу та взуття;

оформити дозиметричний допуск на роботи з гасіння пожежі в умовах радіаційної небезпеки (додаток 2);

організувати дії щодо гасіння пожежі і ліквідації її наслідків відповідно до оперативного плану та оперативних карток пожежогасіння;

організувати збір початкових даних (включаючи речові докази) для подальшого розслідування причин пожежі і її наслідків для функціонування АЕС.

6.2.3.КГП повинен узгоджувати із старшою посадовою особою з числа технічного персоналу АЕС, що входить до ШПГ (начальником зміни станції, головним інженером, начальником цеху тощо) свої дії щодо розташування сил та засобів пожежогасіння, зміну позицій пожежних стволів іншої протипожежної техніки.

6.2.4.При виникненні пожежі на технологічному обладнанні основні зусилля пожежно-рятувальних підрозділів мають бути направлені на збереження функцій систем, важливих для безпеки, та на забезпечення можливості здійснення безпечного зупинення і розхолоджування реакторної установки.

6.2.5.Під час пожежі в герметичній зоні реакторного відділення, а також у разі наявності іонізуючого випромінювання, особовий склад пожежно-рятувальних підрозділів приступає до гасіння пожежі тільки після інструктажу з правил радіаційної безпеки, який проводиться працівниками служби радіаційної безпеки АЕС. Інструктаж проводиться перед входом у зону суворого режиму, а не тільки перед входом у гермозону.

6.2.6.КГП повинен організувати роботу особового складу з залученням мінімальної кількості особового складу при виконанні завдань у радіаційно забрудненій зоні (не менш як в три зміни) залежно від факторів радіаційної небезпеки.

6.2.7.Особовий склад пожежно-рятувальних підрозділів під час гасіння пожежі повинен вважати, що всі струмоведучі частини електроустановок знаходяться під напругою, за виключенням тих струмоведучих частин, відсутність напруги на яких підтверджено письмовим допуском на гасіння пожеж в електроустановках.

6.2.8.Не допускаються самостійні дії особового складу із знеструмлення електроліній та електроустановок.

6.2.9.Для ліквідації пожежі на електроустановках у першу чергу необхідно використовувати стаціонарні засоби пожежогасіння (лафетні стволи, автоматичні системи пожежогасіння).

6.2.10.Пожежно-рятувальні підрозділи з охорони АЕС, що беруть участь у гасінні пожежі, повинні бути укомплектовані приладами дозиметричного контролю, переносними ручними ліхтарями підвищеної потужності закритого типу з автономним живленням, засобами індивідуального захисту органів дихання, апаратурою зв'язку, захисним одягом та відповідним пожежно-технічним оснащенням тощо. Засобами індивідуального захисту органів дихання з часом захисної дії не менше 120 хв. забезпечується весь особовий склад пожежно-рятувального підрозділу з охорони АЕС.

7. Особливості гасіння можливих пожеж у приміщеннях, будинках та спорудах АЕС із ядерними реакторами типу ВВЕР.

7.1. Гасіння пожеж в електроустановках під напругою

7.1.1. У якості вогнегасних речовин під час гасіння пожеж в електроустановках під напругою необхідно використовувати компактні та розпилені струмені води, вогнегасні порошкові суміші, комбіновану суміш - розпилену воду з вогнегасним порошком (див. таблицю 1), а також інертні гази.

Використання всіх видів піни під час гасіння пожеж в електроустановках під напругою ручними способами за участю людей заборонено.

Компактні струмені води необхідно застосовувати тільки під час гасіння пожеж в електроустановках під напругою до 110 кВ у тих випадках, коли до осередку горіння неможливо наблизитись для подачі розпиленої води. При цьому стольник повинен знаходитись від найближчих струмоведучих частин електроустановок, яких може торкнутися струмінь води, на відстанях, не менше зазначених у таблиці 1.

Таблиця 1. Мінімальні безпечні відстані від ствольників до електроустановок під напругою, які горять, підчас подачі вогнегасних речовин з ручних пожежних стволів

Речовини що застосовуються для гасіння	Безпечні відстані до електроустановок під напругою, які горять, м
	До 1 кВ включно	Вище 1 до 10 кВ включно	Вище 10 до 35 кВ включно	110 кВ	Вище 110 до 220 кВ включно
1.Компактні струмені води	4,0	6,0	8,0	10,0	Гасіння компактними струменями води не допускається
2. Розпилені струмені води; -вогнегасні порошкові суміші; -одночасна подача розпиленої води і вогнегасних порошкових сумішей	1,5	2,0	2,5	3,0	4,0

Примітка. Безпечні відстані, наведені в таблиці 1, обрано з урахуванням відсутності граничних суттєвих струмів витоку, а також потенціалів і напруг електричного поля, значення яких нижчі від нормативних, згідно з ГОСТ 12.1.002-84 Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах (Електричні поля промислової частоти. Допустимі рівні напруженості та вимоги до проведення контролю на робочих місцях) та 12.1.038-82 ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые уровни напряжений прикосновения и токов (Електробезпека. Гранично допустимі рівні напруг доторкання та струмів).

Гасіння пожеж особовим складом пожежно-рятувальних підрозділів в електроустановках під напругою до 220 кВ включно відпрацьовано на практиці в процесі тактичних навчань, що проводились у країнах СНД. Досвід гасіння пожеж в електроустановках під напругою вище 220 кВ без зняття напруги відсутній.

7.1.2.Оперативно-тактичні позиції особового складу пожежно-рятувальних підрозділів з урахуванням безпечних відстаней до конкретних електроустановок визначаються та уточнюються під час проведення тактичних навчань, а потім вносяться до оперативного плану пожежогасіння.

7.1.3.Після прибуття до місця виклику першого пожежно-рятувального підрозділу, старша посадова особа (начальник караулу, заступник начальника підрозділу тощо) зобов'язана оперативно зв'язатись із начальником зміни АЕС для уточнення ситуації на пожежі, одержання інструктажу і письмового допуску на гасіння пожежі електроустановок, що знаходяться під напругою.

7.1.4. Після узгодження маршрутів руху до осередку пожежі і розташування оперативно-тактичних позицій, з яких особовий склад буде здійснювати подачу вогнегасних речовин, КГП зобов'язаний організувати проведення інструктажу працівниками АЕС усього особового складу, який бере участь у гасінні пожежі, щодо порядку проведення робіт та вимог безпеки, і віддати розпорядження на оперативно-тактичне розгортання сил та засобів пожежогасіння.

7.1.5.Для гасіння пожеж електроустановок, які знаходяться під напругою допускається використовувати воду з водопровідних мереж, а також з природних і штучних водойм.

7.1.6.Під час ліквідації пожеж на великих площах, які виникають у результаті викиду трансформаторних мастил, що горять, необхідно використовувати розпилену воду або її комбінування з вогнегасними порошковими сумішами, які подаються в супутньому потоці і надходять у зону горіння одночасно.

7.1.7.Гасіння пожеж у електроустановках під напругою здійснюється при дотримуванні таких обов'язкових умов:

недопускання наближення особового складу до струмоведучих частин електроустановок на відстань, меншу від зазначеної у таблиці 1;

погоджування КГП з черговим персоналом АЕС маршрутів руху особового складу на позиції.

7.2. Гасіння пожеж у машинних залах

7.2.1 Як вогнегасні речовини під час гасіння пожеж у машинних залах АЕС необхідно використовувати воду, повітряно-механічну піну, вуглекислоту та вогнегасні порошкові суміші, які подаються як окремо, так і у певних комбінаціях (наприклад, вогнегасний порошок, а потім вода або повітряно-механічна піна).

7.2.2 Під час гасіння пожеж у машинних залах одночасно з ліквідацією осередків горіння необхідно застосовувати заходи для захисту турбогенераторів, мастилобаків та будівельних конструкцій від впливу їм нових потоків, при цьому необхідно передбачити наступне:

для охолодження металевих ферм та колон необхідно застосовувати стаціонарно встановлені лафетні стволи або пристрої, які забезпечують секційне зрошування елементів будівельних конструкцій. При відмові в роботі стаціонарних пожежних насосів здійснити підключення пересувної протипожежної техніки до внутрішнього протипожежного водопроводу для подавання води від насосів пожежних автомобілів;

при загрозі впливу вогню на мастилобаки рекомендувати персоналу АЕС здійснити аварійне зливання мастила у підземні ємкості аварійного приймання мастила та забезпечити роботу стаціонарних систем пожежогасіння, а у разі їх не спрацювання - організувати підключення насосів пожежних автомобілів для забезпечення роботи стаціонарних лафетних стволів;

під час виникнення аварійних ситуацій на турбогенераторах забезпечити захист робочих місць, обслуговуючого персоналу шляхом створення захисних екранів з використанням розпиленої води та здійснювати гасіння пролитого турбінного мастила, що горить.

7.2.3 При аварійному витоку водню із системи охолодження турбогенераторів та його горінні в приміщенні машзалу виникає небезпека тому гасити водень недоцільно, недоцільно. Про виникнення такої ситуації повідомляється черговий персонал АЕС. Пожежно-рятувальні підрозділи забезпечують захист технологічного обладнання, а також несучих металоконструкцій покрівлі машзалу від теплового випромінювання, яке утворюється при горінні водню.

В окремих випадках рішення про локальне гасіння водню повинен приймати КГП після консультації із спеціалістами АЕС, якщо осередок пожежі невеликий та виток водню після гасіння не призведе до небезпечної загазованості приміщення. У цьому разі гасіння водню необхідно проводити розпиленою водою.

7.2.4. При гасінні пожежі в машинному залі через викид та розтікання мастила на деяких ріннях необхідно передбачити наступне:

на рівні 0.00 та нижче забезпечити захист кабельних тунелів, мастило баків та іншого обладнання шляхом подавання розпилених струменів води, забезпечуючи охолодження та утворюючи захисні екрани;

на рінні покриття для гасіння даху необхідно подавати воду із стаціонарних лафетних стволів, а для ліквідації окремих осередків – подавати воду з ручних стволів, застосовуючи сухотруби та використовуючи зовнішні пожежні драбини та виходи на дах.

7.2.5.Для видалення диму з машинного залу необхідно використовувати системи димо- тепловидалення, віконні отвори тощо.

7.2.6. КГП під час гасіння можливої пожежі в машзалі, крім виконання основних завдань, передбачених Тимчасовим статутом дій у надзвичайних ситуаціях. Частина II (Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту), затвердженим наказом МНС від 07.02.2008 № 96, повинен:

7.2.6.1. Організувати проведення розвідки, під час якої, крім виконання основних завдань, звертати увагу на стан головних мастилобаків, напірних мастилобаків, мастилобаків живильних електронасосів. Визначити можливість розповсюдження пожежі в кабельні приміщення. Розвідку проводити одночасно за декількома напрямками залежно від ситуації.

7.2.6.2. Визначити вирішальний напрямок оперативно-тактичних дій та погодити його зі старшим від адміністрації (персоналу) об'єкта. Як правило, гасіння пожежі проводиться зі сторони, де знаходиться найбільша кількість обладнання. Особлива увага приділяється захисту несучих будівельних конструкцій покриття машзалу.

7.2.6.3. Визначити способи та прийоми оперативно - тактичних дій:

у разі не спрацювання автоматичних систем пожежогасіння задіяти ручне керування ними;

забезпечити максимальне використання внутрішніх пожежних кранів, стаціонарних лафетних стволів;

забезпечити проведення гасіння пожежі за допомогою ланок ГДЗС.

7.2.6.4.Забезпечити дотримання особовим складом вимог безпеки праці на пожежі згідно з Правилами безпеки праці в органах і підрозділах МНС України (частини першої для підрозділів державної пожежної охорони), затвердженими наказом МНС України від 07.05.2007 № 312, дати вказівку оперативному персоналу АЕС на перевірку заземлення пожежних автомобілів, стволів та забезпечити особовий склад діелектричними засобами. Заземлення проводиться особовим складом пожежно-рятувальних підрозділів з наступною перевіркою оперативним персоналом АЕС якості та правильності заземлення. Перевірка заземлення стволів у непридатному для дихання середовищі оперативним персоналом електроцеху не проводиться.

7.2.6.5. Отримати консультацію у представників адміністрації про можливість розвитку ситуації на пожежі та її наслідки.

7.2.7. КГП під час гасіння можливої пожежі на покрівлі машзалу, крім виконання основних завдань, передбачених Тимчасовим статутом дій у надзвичайних ситуаціях. Частина II (Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту), затвердженим наказом МНС від 07.02.2008 № 96, повинен:

7.2.7.1.Для захисту несучих будівельних конструкцій машинного залу та покрівлі забезпечити використання стаціонарних лафетних стволів, сухотруб та внутрішніх пожежних кранів.

7.2.7.2.Під час роботи на покрівлі машинного залу та на перекриттях всередині машзалу організувати спостереження за станом несучих конструкцій.

7.2.7.3.У разі швидкого поширювання вогню на покрівлі машинного залу для подачі вогнегасних речовин ствольникам необхідно використовувати протипожежні стіни.

7.3. Гасіння пожеж у кабельних спорудах

7.3.1. Для гасіння пожеж у кабельних спорудах як вогнегасні речовини необхідно використовувати вуглекислоту, розпилену воду, повітряно-механічну піну середньої кратності (після зняття напруги з електрообладнання) та в окремих випадках вогнегасний порошок. Подавання вогнегасних речовин може здійснюватися окремо, а також у різних комбінаціях.

7.3.2. Під час гасіння пожеж у кабельних приміщеннях, у початковій стадії розвитку пожежі, необхідно використовувати вуглекислотні вогнегасники.

7.3.3. У початковий період гасіння пожежі необхідно здійснювати подавання розпиленої води через дверний отвір у верхню частину приміщення кабельної споруди.

7.3.4. Під час гасіння можливої пожежі в кабельних спорудах КГП, крім виконання основних завдань, передбачених Тимчасовим статутом дій у надзвичайних ситуаціях. Частина II (Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту), затвердженим наказом МНС від 07.02.2008 № 96, повинен:

7.3.4.1. Отримати консультацію представників адміністрації АЕС про можливий розвиток пожежі та її наслідки.

7.3.4.2. При наявності загрози персоналу АЕС, що знаходиться в кабельних спорудах, в першу чергу організувати його евакуацію, забезпечити захист шляхів евакуації за рахунок введення додаткових пожежних стволів.

7.3.4.3.Вживати заходів щодо зменшення задимленості в кабельних спорудах, використовуючи пожежні димовисмоктувачі, та зниження температури в кабельних спорудах шляхом використання тонкорозпиленої води.

7.4. Гасіння пожеж на відкритих електророзподільних пристроях.

7.4.1. Для гасіння пожеж па відкритих електророзподільних пристроях необхідно застосовувати в якості вогнегасної речовини воду та вогнегасні порошкові суміші.

7.4.2. Гасіння пожеж на відкритих електророзподільних пристроях необхідно проводити після зняття напруги з трансформаторів (компенсуючих реакторів) та їх заземлення як із боку нижчої напруги, так і з боку вищої напруги.

7.4.3. Під час виникнення пожежі на трансформаторі (компенсуючому реакторі) зливати мастило з трансформатора заборонено, оскільки це може призвести до пошкодження внутрішніх обмоток та ускладнення подальшого гасіння, обумовленого короткими замиканнями обмоток та викидом кип'ячого мастила з корпусу трансформатора. При гасінні пожеж на трансформаторах у першу чергу ліквідовується горіння розлитого масла в обвалуванні навколо трансформатора.

7.4.4. При наявності на трансформаторі стаціонарної автоматичної системи пожежогасіння, якщо не спрацював автоматичний пуск, необхідно вжити заходів щодо включення її вручну (дистанційно).

7.4.5. При внутрішньому пошкодженні трансформатора, з викидом мастила через вихлопну трубу або через нижній роз'єм (наприклад, у результаті зрізу болтів та деформації фланцю роз'єму) та виникненням пожежі з середини трансформатора, особовому складу пожежно-рятувальних підрозділів необхідно ввести засоби пожежогасіння в середину трансформатора через верхні люки та через деформований роз'єм.

7.4.6. При пожежі на трансформаторі, встановленому в закритому приміщенні (камері) та закритому електророзподільному пристрої, необхідно вжити заходів щодо запобігання розповсюдженню пожежі через отвори, канали, вентиляційну систему тощо. Під час гасіння пожежі трансформатор необхідно відключити та застосувати ті ж засоби пожежогасіння, як і для трансформаторів зовнішньої установки.

7.4.7. Під час пожежі на трансформаторі необхідно захищати металеві опори, портали, сусідні трансформатори та інше обладнання від дії високої температури водяними струменями. При цьому в зоні дії водяних струменів найближче обладнання та розподільчі пристрої повинні бути знеструмлені та заземлені, а оперативно-тактичні позиції ствольників повинні визначатися з урахуванням безпечних відстаней згідно з таблицею 1. З метою запобігання викиду мастила при гасінні пожеж на трансформаторах подачу водяних струменів не припиняти навіть після зникнення ознак горіння, до повного охолодження трансформатора.

7.4.8. КГП під час гасіння можливої пожежі на відкритих електрозподільних пристроях, крім основних завдань, передбачених Тимчасовим статутом дій у надзвичайних ситуаціях. Частина II (Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту), затвердженим наказом МНС від 07.02.2008 № 96, повинен:

Отримати консультацію у представників адміністрації про можливий розвиток пожежі, а також про відключення трансформаторів, необхідність аварійного зливання трансформаторного мастила тощо.

7.4.8.1. Організувати проведення гасіння пожежі розпиленими струменями.

7.5. Гасіння пожеж мастило-дизельної о господарства

7.5.1.Основною вогнегасною речовиною для гасіння пожеж у резервуарах для зберігання мастил та дизельного пального є повітряно-механічна піна середньої кратності. Для гасіння розлитого мастила або дизельного пального необхідно застосовувати розпилену воду та вогнегасні порошкові суміші.

7.5.2.Горіння розлитого мастила або дизельного пального в обвалуванні резервуарів ліквідується в першу чергу.

7.5.3.КГП під час гасіння можливої пожежі мастило-дизельного господарства, крім основних завдань, передбачених Тимчасовим статутом дій у надзвичайних ситуаціях. Частина II (Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту), затвердженим наказом МНС від 07.02.2008 № 96, повинен:

7.5.3.1. Встановити та оголосити всьому особовому складу сигнали початку і припинення подачі піни, відходу особового складу при загрозі закипання, викиду мастила або дизельного пального з резервуара.

7.5.3.2. Забезпечити застосування особовим складом тепловідбивних костюмів під час гасіння пожежі в резервуарах з мастилами або дизельним пальним.

7.6. Гасіння пожеж у приміщеннях резервних дизельних електростанцій.

7.6.1. Для гасіння можливих пожеж у приміщеннях резервних дизельних електростанцій як вогнегасну речовину необхідно використовувати повітряно-механічну піну високої кратності та вогнегасні порошкові суміші. Введення сил та засобів пожежогасіння проводиться через двірні отвори або вентиляційні решітки. Одночасно з гасінням пожежі необхідно організувати захист (охолодження) наливних баків та кабельних трас.

7.6.2. Для гасіння обмоток генератора необхідно використовувати ручні пожежні стволи, які забезпечують подавання розпиленої води, а також вуглекислоту.

7.6.3. КГП під час гасіння можливої пожежі в приміщеннях резервних дизельних електростанцій, крім основних завдань, передбачених статутом дій у надзвичайних ситуаціях. Частина II (Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту), затвердженим наказом МНС від 07.02.2008 № 96, повинен:

7.6.3.1. Забезпечити зливання горючих рідин у резервну ємкість.

7.6.3.2. Забезпечити введення стволів на гасіння пожежі тільки з використанням особовим складом засобів захисту органів дихання та зору.

7.7. Гасіння пожеж на комплексі установки бітумування радіоактивних відходів

7.7.1. Чистий бітум та бітумні компаунди, які використовуються для радіоактивних відходів, є горючими речовинами. Для гасіння компаунду та бітуму необхідно використовувати розпилену воду та повітряно-механічну піну середньої кратності.

7.7.2. Під час загоряння в бітуматорі необхідно відключити його підігрів, припинити подавання компаунду в бітуматор та приступити до гасіння.

7.7.3. Під час гасіння пожежі бітуму та бітумного компаунду на початковій стадії горіння необхідно застосовувати вогнегасні порошкові суміші, інертні гази. Подавання вогнегасних порошкових сумішей необхідно здійснювати з вогнегасників, автомобілів порошкового  пожежогасіння, а також інертних газів із стаціонарних систем пожежогасіння.

7.7.4. Під час гасіння пожежі бітуму та бітумного компаунду КГП повинен організувати чітку взаємодію зі службою радіаційної безпеки АЕС, яка визначає умови та час роботи в радіаційно небезпечній зоні АЕС. Особовий склад пожежно-рятувальних підрозділів повинен бути оснащений засобами радіаційної розвідки та захисту відповідно до Порядку забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р. № 1200.

7.8. Гасіння пожеж у реакторних відділеннях

7.8.1.Під час гасіння пожежі в контрольованій зоні та гермооболонці реакторних відділень (загальну компоновку реакторного відділення з реактором типу ВВЕР наведено у додатку 3) необхідно дотримуватися вимог радіаційної безпеки згідно з Законом України "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань", ОСПУ-2005 "Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України", НРБУ-97 "Норми радіаційної безпеки України" та безпеки праці згідно з Правилами безпеки праці в органах і підрозділах МНС України (частиною першою для підрозділів державної пожежної охорони), затвердженими наказом МНС України від 07.05.2007 № 312.

7.8.2.До прибуття на АЕС пожежно-рятувальних підрозділів КГП є начальник зміни станції. Після прибуття пожежно-рятувальних підрозділів КГП стає старша посадова особа цього пожежно-рятувального підрозділу.

7.8.3. Під час гасіння пожежі в реакторному відділенні необхідно призначати відповідальних за радіаційну безпеку з числа осіб керівного складу пожежно-рятувального підрозділу.

7.8.4.Під час виникнення пожежі в контрольованій зоні та гермооболонці реакторних відділень старша посадова особа пожежно-рятувального підрозділу повинна отримати від начальника цеху (відділу) радіаційної безпеки інформацію про радіаційну обстановку в зоні пожежі, а також рекомендації про правильне застосування засобів індивідуального захисту. При цьому начальник цеху (відділу) радіаційної безпеки проводить видачу дозиметричного допуску на роботи з гасіння пожежі в умовах радіаційної небезпеки (додаток 2), а також виділяє дозиметриста для проведення відповідного інструктажу та супроводу особового складу пожежно-рятувального підрозділу в контрольованій зоні та гермооболонці реакторного відділення.

7.8.5.Вихід особового складу пожежно-рятувального підрозділу з контрольованої зони та гермооболонки повинен здійснюватися тільки за встановленими маршрутами через санпропускники з обов'язковим дозиметричним контролем.

7.8.6 У разі захоронення радіаційно забрудненого спецодягу, взуття та пожежно-технічного оснащення складається акт про їх захоронення.

7.8.7 Пожежі в контрольованій зоні реакторного відділення та гермооболонці, де встановлені мастилосистеми та мастилобаки головних циркуляційних насосів (ГЦН) необхідно гасити повітряно-механічною піною середньої кратності та розпиленою водою. Розпилену та тонкорозпилену воду використовують для осадження продуктів горіння та зниження середньооб'ємної температури. Стволи необхідно подавати через дверні отвори з різних відміток зі сторони сходових кліток.

7.8.8. КГП під час гасіння можливої пожежі в контрольованій зоні реакторного відділення та гермооболонки, крім основних завдань, передбачених Тимчасовим статутом дій у надзвичайних ситуаціях. Частина II (Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту), затвердженим наказом МНС від 07.02.2008 № 96, повинен:

7.8.8.1. Від начальника цеху (відділу) радіаційної безпеки отримати інструктаж, інформацію про радіаційну обстановку, про безпечний маршрут руху з питань радіаційної безпеки та рекомендації про використання засобів індивідуального захисту, дозиметричного контролю та дозиметричний допуск на роботи з гасіння пожежі в умовах радіаційної небезпеки (додаток 2).

7.8.8.2. За необхідності одержати письмовий допуск на проведення гасіння пожежі в електроустановках.

7.8.8.3. При наявності автоматичних установок пожежогасіння організувати перевірку їх включення.

7.8.8.4. Визначити вирішальний напрямок оперативно-тактичних дій та погодити його зі старшою посадовою особою від адміністрації (персоналу) об’єкта. Якщо пожежа виникла па ядерних енергетичних установках та його розвиток загрожує загальній безпеці АЕС (виникає реальна загроза ядерної та / або радіаційної аварії), основні сили та засоби пожежно-рятувальних підрозділів зосереджуються та водяться у місцях, де їх дії можуть забезпечити захист систем безпеки об'єкта.

7.8.8.5. Узгодити з представниками об'єкта вибір вогнегасних речовин.

7.8.8.6. Організувати перевірку відключення систем вентиляції.

7.8.8.7.Спільно з адміністрацією об'єкта організувати дозиметричний контроль, пункт дезактивації та санітарної обробки, забезпечити своєчасну медичну допомогу особовому складу, організувати роботу поста дозиметричного контролю (поста безпеки) на кордоні визначеної зони радіоактивного забруднення

7.8.8.8. За можливістю задіяти мінімальну кількість особового складу для гасіння пожежі.

7.8.8.9. Організувати проведення інструктажу особового складу, який направляється для виконання робіт із гасіння пожежу небезпечній зоні.

8. Особливості гасіння пожеж на АЕС з ядерними реакторами типу ВВЕР в умовах можливої радіаційної аварії при підвищеному рівні іонізуючого випромінювання.

8.1.Під час гасіння пожежі в зоні підвищеного іонізуючого випромінювання КГП повинен:

встановити сумісно із фахівцями об'єкта та службою дозиметричного і а рівень іонізуючого випромінювання, межі радіоактивного забруднення та шляхи його розповсюдження, допустимий час роботи особового складу з гасіння пожежі;

отримати за необхідності письмовий допуск на проведення гасіння електроустановок;

створити ШПГ незалежно від розмірів пожежі та кількості задіяних в гасінні пожежі пожежно-рятувальних підрозділів. До складу ШПГ включити головних спеціалістів об'єкта та служби дозиметричного контролю. Оперативно встановити ситуацію на об'єкті та залучати до консультацій з питань організації пожежогасіння головних спеціалістів об'єкта;

вибрати вид вогнегасних речовин за узгодженням з інженерно-технічним персоналом об'єкта;

провести розрахунок сил та засобів пожежогасіння;

забезпечити гасіння відкритих технологічних установок з наявністю радіоактивних речовин та джерел іонізуючих випромінювань з навітряної сторони;

забезпечити використання розпилених струменів води для зменшення зони розповсюдження радіоактивних аерозолів;

організувати через адміністрацію дозиметричний контроль, пункт дезактивації, санітарної обробки та медичної допомоги;

забезпечити виконання робіт з гасіння пожежі в зоні іонізуючого випромінювання із залученням мінімально необхідної кількості особового складу;

забезпечити спільно з начальником зміни станції виділення на весь час гасіння пожежі, для контролю доз опромінення особового складу, представника дозиметричної служби станції;

забезпечити контроль за часом перебування особового складу пожежно-рятувальних підрозділів у небезпечній зоні та його своєчасну підміну (облік часу вести в спеціальному журналі), організувати та вести суворий облік доз радіаційного опромінення, отриманих особовим складом;

організувати біля входу в небезпечну зону пост безпеки з числа старшого або середнього начальницького складу пожежно-рятувального підрозділу та мати необхідний резерв особового складу для надання допомоги працюючим;

забезпечити перед входом у небезпечну зону вживання особовим складом відповідних медикаментів (таблетки йодованого калію, активованого вугілля тощо);

забезпечити негайне вивезення з небезпечної зони і направлення на медичне обстеження осіб, які отримали разове опромінення у дозі 100 мЗв і більше (дозиметричні величини та одиниці їх вимірювання наведено у додатку 4);

отримати від служби радіаційного контролю довідки про отриманні дози опромінення, про радіаційну чистоту техніки та захисного одягу і взуття;

організувати спільно з адміністрацією станції санітарну обробку особового складу та протипожежної техніки, організувати заміну забрудненої техніки, захисного одягу і взуття;

задіяти при необхідності (розвідка, виконання аварійно-рятувальних робіт) до проведення робіт автомобільну (гусеничну) техніку - БТР, РХМ, БРДМ, ІМР із коефіцієнтом захисту К₃=4 (коефіцієнт захисту в цьому випадку показує у скільки разів гусенична техніка ослаблює дію радіації, а відповідно і дозу опромінення особового складу. Тобто К₃ оцінює захисні властивості автомобільної (гусеничної) техніки).

8.2. При отриманні повідомлення про пожежу (аварію) диспетчер ОРСЦЗ одночасно з оповіщенням та залученням сил та засобів повинен отримати від служби дозиметричного контролю станції дані про радіаційну обстановку та передати їх КІП та підрозділам, які виїхали за викликом. У подальшому диспетчер ОРСЦЗ ці дані повинен постійно уточнювати та передавати КГП і підрозділам, які залучаються, у тому числі які прямують до місця пожежі. У всіх випадках, незалежно від отриманої інформації, КГП перед початком та на весь час гасіння пожежі організує дозиметричний контроль із використанням як об’єктової, так і власної служби.

8.3. Особлива увага приділяється забезпеченню захисту особового складу від впливу іонізуючого випромінювання. Усі пожежно-рятувальні підрозділи виїжджають на пожежу (аварію) обов'язково маючи при собі табельні прилади радіаційної розвідки та дозиметричного контролю.

8.4. Дозиметричний контроль за особовим складом здійснюється керівниками пожежно-рятувальних підрозділів. Залежно від ситуації можуть застосовуватися як групові, так і індивідуальні методи контролю. З урахуванням радіаційної обстановки він зобов'язаний інформувати прибуваючі пожежно-рятувальні підрозділи про безпечні шляхи заїзду на територію об'єкта та вказувати місця збору підрозділів.

8.5. Радіаційна розвідка проводиться одночасно з розвідкою пожежі. Для цього до складу відділення (розвідувальної групи) пожежно-рятувального підрозділу обов'язково включається дозиметрист із числа особового складу цього підрозділу. У необхідних випадках до складу розвідки за узгодженням з адміністрацією об'єкта може включатися дозиметрист - працівник АЕС. Оснащення особового складу пожежно-рятувальних підрозділів засобами радіаційної розвідки та захисту здійснюється відповідно до Порядку забезпечення  населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р. № 1200.

8.6. При постановці задачі КГП повідомляє розвідувальним групам відомості, отримані від служби радіаційного контролю об'єкта, де вказуються орієнтовані маршрути слідування та ведення розвідки, пункт збору після виконання завдання тощо.

8.7. Для безпосереднього здійснення заходів із захисту особового складу від впливу іонізуючого випромінювання до складу штабу пожежогасіння включається відповідальний за дозиметричний контроль та облік доз опромінення. Робота особового складу в небезпечній зоні організується позмінно в залежності від радіаційного стану. При цьому відповідальний за дозиметричний контроль повинен постійно підтримувати зв'язок із дозиметричною службою об'єкта, дозиметристами пожежно-рятувальних підрозділів та отримувати від них необхідні відомості про зміну радіаційного стану в зоні роботи і в місцях перебування (пункті збору) особового складу, постійно слідкувати за забороняючими та попереджувальними сигналами, об’явами, повідомленнями та інформувати про це КГП.

8.8. При гасінні пожежі на об'єкті, де використовуються радіоактивні речовини, забезпечення особового складу пожежно-рятувальних підрозділів засобами захисту від іонізуючого випромінювання, приладами дозиметричного контролю, засобами індивідуальної санітарної обробки людей і дезактивації техніки покладається на адміністрацію об'єкта.

Гасіння пожеж, ліквідація аварій та виконання інших заходів, пов'язаних з можливим переопроміненням особового складу пожежно-рятувальних підрозділів, повинні здійснюватись при дозиметричному контролі за ініціальним допуском, в якому визначаються гранична тривалість роботи, перелік обов'язкових засобів захисту, із зазначенням прізвищ осіб, що беруть участь у гасінні пожежі (ліквідації аварії), та осіб, відповідальних за надання дозволу та виконання робіт (ОСПУ-2005 Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України). Допуск оформляється спільно КГП та начальником зміни цеху радіаційної безпеки за встановленою формою (додаток 2).

Особовий склад пожежно-рятувальних підрозділів, який залучається до проведення аварійно-рятувальних робіт в умовах радіаційної аварії, прирівнюється на цей період до основного аварійного персоналу (категорії А) (ОСПУ-2005 Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України, НРБУ-97 Норми радіаційної безпеки України, Інструкція про організацію індивідуального дозиметричного контролю в органах управління та підрозділах МНС, затверджена наказом МНС від 21.02.2007 № 85).

Для персоналу, що працює з радіаційними речовинами (категорії А), максимальний ліміт ефективної дози (DL_max) за рік встановлено 50 мЗв (НРБУ-97 Норми радіаційної безпеки України). Цієї граничної межі рекомендується дотримуватись КГП при встановленні доз опромінення особовому складу, що бере участь у гасінні пожежі. Під час виконання робіт із гасіння пожежі допускається заплановане КГП підвищення опромінення особового складу, при цьому повинні бути вжиті всі заходи, щоб величина сумарного опромінення не перевищувала 100 мЗв.

Особи, що отримали сумарну дозу опромінення більше 100 мЗв, повинні бути негайно виведені з небезпечної зони і направлені на медичне обстеження.

У надзвичайних випадках, коли особовим складом пожежно-рятувальних підрозділів виконуються роботи з врятування життя людей, дози опромінення можуть бути збільшені, але не перевищувати еквівалентної дози в будь-якому органі (включаючи рівномірне опромінення всього організму) 500 мЗв. КГП є єдиною особою, що має право ухвалювати рішення про підвищення опромінення стосовно особового складу пожежно-рятувальних підрозділів.

Опромінення особового складу, залученого до ліквідації радіаційної аварії та її наслідків, вище основних дозових меж опромінення допускається лише за їх письмовою згодою, оформленою заздалегідь, у випадках, якщо не можна вжити заходів, які виключають їх перевищення, і може бути виправдано лише рятуванням життя людей та попередженням подальшого небезпечного розвитку аварії і опромінення більшої кількості людей.

На підставі довідок дозиметричної служби об'єкта в кожному пожежно-рятувальному підрозділі ведеться ретельний персональний облік випадків опромінювання особового складу, у якому слід відображати: коли і яку дозу опромінювання отримав. При повторних виїздах на пожежу, якщо дозволяють умови, у зону можливого опромінювання направляються особи, які не отримали опромінювання при гасінні попередніх пожеж.

8.9. Для запобігання перегрівання та теплових ударів повинні додержуватися гранично допустимі строки роботи особового складу у легких захисних костюмах залежно від температури навколишнього середовища.

8.10. Пожежні автомобілі по можливості повинні встановлюватися на джерела протипожежного водопостачання з боку непошкоджених стін будівлі реакторного відділення, за іншими будівлями, які у подібних випадках можуть бути використані, як екран для захисту від дії іонізуючого випромінювання та з рахуванням розповсюдження радіоактивного зараження через повітря.

8.11. На території АЕС на місці виконання робіт з гасіння пожежі і ліквідації наслідків аварій повинна зосереджуватися тільки мінімальна кількість сил та засобів, необхідних для виконання невідкладних робіт. Решта сил та засобів відводяться за межі території та розташовуються у безпечному місці. З пунктом розміщення сил та засобів повинний бути забезпечений надійний зв'язок. При організації зв'язку в умовах іонізуючого випромінювання перевага повинна надаватися гучномовним установкам і телефонним лініям, переносним радіостанціям та системам транкового зв'язку.

Додаток 1
до пункту 6.1.8. Інструкції щодо організації
гасіння пожеж на АЕС із ядерними реакторами типу ВВЕР
(довідковий)

Категорії порушень у роботі АЕС згідно з НП 306.2.100-2004 Положення про порядок розслідування та обліку порушень в роботі АЕС

№ № з/п	Категорія порушення	Наслідки та ознаки порушень	Рівні подій за шкалою INES
1		Аварії	4,5,6,7
11	А01	Викид у навколишнє середовище радіоактивних речовин у кількостях, радіологічно еквівалентних величині порядку більше ніж 1016 беккерелей йоду-131, у результаті якого можливі гострі променеві ураження осіб із числа персоналу АЕС та населення. Можливе трансграничне перенесення радіоактивності. Відбувається тривалий вплив на навколишнє середовище	7
12	А02	Викид у навколишнє середовище радіоактивних речовин у   кількостях, радіологічно еквівалентних величині порядку від 1015 до 1016 беккерелей йоду-131. Ефективна доза опромінення населення за період не більше ніж два тижні може досягти 50 мілізівертів. Введення в дію плану заходів щодо захисту населення з його тимчасовою евакуацією у деяких населених пунктах	6
13	А03	Викид у навколишнє середовище радіоактивних речовин у кількостях, радіологічно еквівалентних величині порядку від 1014 до 1015 беккерелей йоду-131. Очікувана сукупна ефективна доза опромінення населення протягом перших двох тижнів після аварії може перевищити 5 мілізівертів. Очікувана поглинена доза опромінення щитовидної залози від накопиченого в ній радіоактивного йоду може перевищити 50 мілігрей. Часткове введення в дію плану захисту населення з проведенням йодної профілактики та/або укриттям людей. Можливі заходи для евакуації населення. Пошкодження активної зони реакторної установки з перевищенням максимальної межі пошкодження тепловиділяючих елементів (ТВЕЛ), що встановлено нормами та правилами з ядерної та радіаційної безпеки або проектом	5
14	А04	Викид на майданчик АЕС і в навколишнє середовище такої кількості радіоактивних речовин, при якій перевищено річні значення гранично допустимих викидів та/або скидів, але радіаційна обстановка за межами санітарно-захисної зони АЕС не потребує спеціальних заходів із захисту населення. Можливе опромінення окремих осіб із населення понад сумарну квоту межі дози за рахунок повітряного і водяних шляхів формування дози, прийнятої для АЕС (80 мікрозівертів). Пошкодження активної зони, при якому порушено межу безпечної експлуатації з кількості та величини дефектів ТВЕЛ: більш 1 % ТВЕЛ із дефектами типу "газова нещільність" та більш 0,1 % ТВЕЛ, для яких мав місце прямий контакт теплоносія та ядерного    палива. Опромінення персоналу АЕС, що викликало гострі променеві ураження	4
2		Випадки	поза шкалою 0,1,2,3
21	П01/1	Разовий викид у навколишнє середовище радіоактивних речовин, що не перевищує значень гранично допустимих річних викидів та/або скидів, що призвів до забруднення майданчика АЕС і санітарно-захисної зони АЕС та підвищення потужності ефективної дози більш 1,1 мікрозіверта/годину. Опромінення окремих осіб із персоналу АЕС дозами, які досягли межі доз опромінення	1,2,3
22	П01/2	Разовий викид у навколишнє середовище радіоактивних речовин, що перевищує п'ятикратне значення добового допустимого викиду. Підвищення об'ємної активності радіонуклідів у повітрі приміщень, що обслуговуються, зони суворого режиму АЕС понад допустиму концентрацію для персоналу (PSINHAL) А Вплив на радіаційну обстановку за межами майданчика АЕС відсутній	1,2,3
23	П02	Порушення меж та/або умов безпечної експлуатації, що не перейшло в аварію, крім подій категорій ПОЗ,	1,2,3
		Порушення меж та/або умов безпечної експлуатації, що не перейшло в аварію, крім подій категорій П03, П04	1,2,3
24	ПОЗ	Непрацездатність систем безпеки або каналів систем безпеки в кількості, що вичерпує їх резерв	1,2,3
25	П04	Непрацездатність окремих каналів систем безпеки при збереженні їх резерву або нерезервованих елементів систем безпеки протягом терміну, що перевищує дозволений Технологічним регламентом	0,1,2,3
26	П05	Зупинення реакторної установки або відключення енергоблоку від мережі в процесі експлуатації енергоблоку, зумовлені: відмовами обладнання (елементів); помилками персоналу та/або помилковими рішеннями; зовнішніми впливами штучного або природного походження	поза шкалою 0,1,2
27	П06	Падіння та/або пошкодження тепловиділяючих збірок (ТВЗ), ТВЕЛ, поглинаючих елементів (ПЕЛ) при транспортно-технологічних операціях зі свіжим або відпрацьованим ядерним паливом, які не призвели до аварій або випадків категорій П01-П02	1,2,3
28	П07	Відмови важливого для безпеки АЕС обладнання та трубопроводів, що належать до груп А і В, елементів 1 та 2 класів безпеки, органу (органів) регулювання системи управління та захисту (СУЗ) із приводним механізмом    (приводними механізмами), що не призвели до аварій і    випадків категорій А01-П06, П08-П10	поза шкалою 0,1
29	П08	Розвантаження енергоблоку АЕС на величину 25% не більше від рівня електр. потужності, що безпосередньо йому    передував, яке зумовлено: відмовами обладнання (елементів); помилками персоналу та/або помилковими рішеннями; зовнішніми впливами штучного або природного походження (за   винятком випадків, зазначених у пункті 4.4 НП 306.2.100-2004 Положення про порядок розслідування та обліку порушень в роботі АЕС)	поза шкалою, 0
210	П09	Спрацювання будь-якої системи безпеки або каналу системи безпеки за прямим призначенням у режимі, не пов'язаному із забезпеченням функції безпеки	0,1,2,3
211	ШО	Непрацездатність каналу (каналів) систем безпеки протягом терміну, що не перевищує дозволеного Технологічним регламентом (за винятком виведення окремих каналів системи безпеки для проведення регламентних перевірок або планового технічного обслуговування)	поза шкалою 0,1

Додаток 2
до пунктів 6.2.2., 7.8.4., 7.8.9.1., 8.8. Інструкції щодо організації гасіння пожеж на АЕС із ядерними реакторами типу ВВЕР
(обов'язковий)

Примірна форма дозиметричного допуску на роботи з гасіння пожежі в умовах радіаційної небезпеки

Дозиметричний допуск №
на роботи з гасіння пожежі в умовах радіаційної небезпеки

Примітки: дозиметричний допуск складається в двох екземплярах, один екземпляр знаходиться у КГП, другий на АЕС.

На підставі дозиметричного допуску складається наступна таблиця:

Додаток 3
до пункту 7.8.1. Інструкції щодо
організації гасіння пожеж на АЕС із
ядерними реакторами типу ВВЕР
(довідковий)

Загальна компоновка реакторного відділення з реактором типу ВВЕР

Реакторне відділення складається з двох частин: негерметичної частини (оббудовування) і герметичної оболонки.

Оббудовування в плані займає площу 66x66 метрів навколо циліндричної конструкції - гермооболонки внутрішнім діаметром 45 метрів.

Усі виробничі приміщення оббудовування поділяються на дві зони - зону вільного режиму та зону суворого режиму.

У зоні вільного режиму розміщено систему надійного енергопостачання власних потреб, блочний та резервний щити управління, системи вентиляції.

У зоні суворого режиму розміщено системи і обладнання, які мають контакт з радіоактивною водою першого контуру, а крім того, аварійні системи, що забезпечують зупинення і охолодження реактора.

Оболонку та обладнання реакторного відділення розміщено на загальному фундаменті, основою якого є масивна тектонічна плита. В оббудовуванні розміщено пристрої газовидалення з води систем підпитки першого контуру, баки запасу технічної води, фільтри, обладнання витяжного та припливного вентиляційних центрів, протипожежні системи, електрообладнання технологічних систем, систем управління, контролю та захисту енергоблоку, транспортні шляхи. У фундаментній частині оббудовування до глибини 4 метри розміщено системи аварійного охолодження зони, баки, теплообмінники та частина обладнання проміжного контуру тощо.

Зсередини гермооболонки знаходяться пристрої першого контуру реакторної установки: реактор ВВЕР та головний циркуляційний контур. Реактор складається і 14 конструкційних елементів та включає в себе: корпус реактора, кришку реактора, верхній блок с приводами системи управління та захисту тощо. Загальна вага реактора - 740 тонн. Головний циркуляційний контур складається і 15 конструкційних елементів: чотири парогенератори, чотири головні циркуляційні насоси (ГЦН), чотири гідроємкості системи аварійного охолоджений іони (САОЗ), паровий компенсатор тиску, головний циркуляційний трубопровід чотири іонообмінні фільтри тощо. Крім обладнання першого контуру зсередини гермооболонки знаходяться: басейни перевантаження і витримки палива; обладнання транспортно-технологічної частини; обладнання шахт ревізії внутрішньо реакторних пристроїв; обладнаний бетонної шахти реактора, яке включає в себе ряд біологічних і температурних захистів тощо.

Всередині гермооболонки за вимогами ядерної безпеки протипожежний водопровід не монтується.

З метою пожежогасіння можна використовувати водопостачання оббудовування реакторного відділення та зовнішнє протипожежне водопостачання.

Для захисту приміщень та систем реакторних відділень АЕС передбачено дренчерні автоматичні системи водяного пожежогасіння.

Відповідно до НАПБ 03.005-2002 (ВБН В.1.1-034-03.307-2003) Протипожежні норми проектування атомних електростанцій з водо-водяними енергетичними реакторами, вказаними вище системами пожежогасіння, обладнано наступні приміщення і системи реакторного відділення: видаткового й аварійного проміжного баків мастилосистеми ГЦН, власне мастилосистеми ГЦН; бака мастилосистеми живильного насоса і власне мастилосистеми живильного насоса; бака і насосів аварійного зливу мастила, кабельні поверхи, підвали, тунелі, прохідні шахти, приміщення кабельних проходок - незалежно від обсягу площі.

Додаток 4
до пункту 8.1. Інструкції щодо
організації гасіння пожеж на АЕС із ядерними реакторами типу ВВЕР
(довідковий)

Дозиметричні величини та одиниці їх вимірювання
згідно з міжнародною системою «СІ»

Нижче наведено величини та одиниці їх вимірювання відповідно до міжнародної системи «СІ».

Одиниці радіоактивності. В якості одиниці активності прийнято одне ядерне перетворення в секунду. З метою скорочення використовується більш простий термін - «один розпад в секунду» (розп./с). У системі СІ ця одиниця отримала назву «беккерель» (Бк). У практиці радіаційного контролю, в тому числі і в Чорнобилі, до останнього часу широко використовувалась позасистемна одиниця активності - «кюрі» (Кі). Один кюрі - це 3,7·10¹⁰ ядерних перетворень у секунду. Концентрація радіоактивної речовини характеризується концентрацією її активності. Вона виражається в одиницях активності на одиницю маси: Кі/т, мКі/г, кБк/кг тощо (питома активність). На одиницю об'єму Кі/м³, мКі/л, Бк/см³ тощо (об'ємна концентрація) або на одиницю площі: Кі/км² , мКі/см², ПБк/м².

Одиниці іонізуючих випромінювань. Для вимірювання величин, що характеризують іонізуюче випромінювання, першою з'явилася одиниця «рентген». Це міра експозиційної дози рентгенівського або гама -випромінювання. Пізніше для вимірювання поглинутої дози випромінювання стала використовуватись одиниця «рад».

Доза випромінювання (поглинута доза) — енергія радіоактивного випромінювання, поглинута в одиниці маси речовини або людини, що опромінюється. Чим довший час опромінення, тим більша доза. При однакових умовах опромінення доза залежить від складу речовини. Поглинута доза порушує фізіологічні процеси в організмі та призводить у ряді випадків до променевої хвороби різного ступеню тяжкості. В якості одиниці поглинутої дози випромінювання в системі СІ передбачено спеціальну одиницю «фей» (Гр). 1 грей - це така одиниця поглинутої дози, при якій 1 кг речовини, що опромінюється, поглинає енергію в 1 джоуль (Дж). Тобто, 1 Гр = 1 Дж/кг.

Поглинута доза випромінювання є основною фізичною величиною, що визначає ступінь радіаційного впливу.

Потужність дози (потужність поглинутої дози) — прирощення дози в одиницю часу. Вона характеризується швидкістю накоплення дози та може збільшуватися або зменшуватися у часі. її одиниця в системі СІ - «грей в секунду». Це така потужність поглинутої дози випромінювання, при якій за 1 с у речовині створюється доза випромінювання 1 Гр. На практиці для оцінки поглинутої дози випромінювання широко використовують позасистемну одиницю потужності поглинутої дози «рад в годину» (рад/год) або «рад в секунду» (рад/с).

Еквівалентна доза. Це поняття введено для кількісного обліку несприятливого біологічного впливу різних видів випромінювань.

Визначається доза за наступною формулою:

Дэкв = Q· Д, де Д - поглинута доза даного виду випромінювання;

Q - коефіцієнт якості випромінювання, який для різних видів іонізуючих випромінювань з невідомим спектральним складом прийнятий для рентгенівського та гама - випромінювання - 1, для бета-випромінювання - 1, для нейтронів з енергією від 0,1 до 10 МЕВ (мегаелектронвольт) - 10, для альфа - випромінювання з енергією менше 10 МЕВ - 20. Із наведених даних випливає, що при одній і тій же поглинутій дозі нейтронне та альфа - випромінювання викликають відповідно в 10 та 20 разів більший вражаючий ефект. У системі СІ еквівалентна доза вимірюється в «зівертах» (Зв). Зіверт дорівнює одному грею, поділеному на коефіцієнт якості.

При Q=1: 1 3в = 1Гр/Q = 1 Дж/кг/Q = 100 рад/Q = 100 бер.

Бер (біологічний еквівалент рентгену) - це позасистемна одиниця еквівалентної дози. Бер - така поглинута доза будь-якого випромінювання, яка викликає той же біологічний ефект, що і 1 рентген гама - випромінювання. Оскільки коефіцієнт якості бета - та гама - випромінювань дорівнює 1, то на місцевості, забрудненій радіоактивними речовинами при зовнішньому опроміненні, 1 Зв = 1 Гр; 1 бер = 1 рад; 1 рад = 1 Р.

З цього можна зробити висновок, що еквівалентна, поглинута та експозиційна дози для людей, які знаходяться в засобах захисту на зараженій місцевості, практично однакові.

Потужність еквівалентної дози - відношення прирощення еквівалентної дози за будь-який інтервал часу. Виражається в «зівертах в секунду». Оскільки час перебування людини в полі випромінювання при допустимих рівнях вимірюється, як правило, годинами, доцільно виражати потужність еквівалентної дози в «мікрозівертах на годину».

Експозиційна доза - міра іонізаційної дії фотонного випромінювання, яка визначається по іонізації повіфя в умовах електронної рівноваги.

У СІ одиницею експозиційної дози є «один кулон на кілофам» (Кл/кі),

Позасистемною одиницею є «рентген» (Р), 1Р=2,58·10^-4 Кл/кг. Для зручності в роботі при перерахуванні числових значень експозиційної дош і однієї системи одиниць в іншу користуються таблицями, які є в довідковій літературі.

Потужність експозиційної дози - прирощення експозиційної дози її одиницю часу. її одиниця в системі СІ - «ампер на кілограм» (А/кг). Однак, також можна користуватися позасистемною одиницею - «рентген н секунду» (Р/с). 1 Р/с = 2,58·10^-4 А/кг.

Узагальнення вищенаведеного зведено у таблицю.

Дозиметричні величини та одиниці їх вимірювання

Величина	Одиниця в системі СІ	Позасистемна одиниця	Примітки
Активність	Бекерель (Бк)	Кюрі (Кі)	1 Бк = 1 розп./с 1 Кі = 3,7·1010 Бк
Доза випромінювання (поглинальна доза)	Грей (Гр.)	Рад (рад)	1 Гр = 100 рад 1 рад = 102 Дж/кг 1 рад =10-2 Гр
Еквівалентна доза	Зіверт (Зв)	Біологічний еквівалент рентгена (бер)	1 Зв = 1 Гр 1 Зв = 100 бер = 100 Р 1 бер = 10-2 Зв
Експозиційна доза	Кулон на кілограм (Кл/кг)	Рентген (Р)	1 Р = 2,58·10-4 Кл/кг 1 Кл/кг = 3,88·10-2 Р

При коефіцієнті якості, рівному одиниці:

 1 Зв = 1Гр = 100 рад = 100 бер = 100 Р.

 Похідні одиниці зіверта:

 міллізіверт (мЗв): 1 мЗв = 10^-3 Зв;

 мікрозіверт (мкЗв): 1 мкЗв = 10^-6 Зв.