ДСТУ 3361-96 Брикеты модифицирующие. Общие технические условия

БРИКЕТИ МОДИФІКУВАЛЬНІ
Загальні технічні умови

ДСТУ 3361—96

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО Фізико-технологічним Інститутом металів і сплавів НАН України

2 ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України від 25 червня 1996 р. № 254

3 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

4 РОЗРОБНИКИ: В. І. Литовка, канд. техн. наук (керівник розробки), В. Я. Куровський, Л. П. Калиниченко, В. В. Ільєнко

Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований
та розповсюджений як офіційне видання без дозволу Держстандарту України

ЗМІСТ

1 Галузь використання

2 Нормативні посилання

3 Визначення

4 Класифікація, основні розміри

5 Технічні вимоги

6 Вимоги безпеки

7 Правила приймання

8 Методи випробувань

9 Транспортування та зберігання

ДСТУ 3361-96

БРИКЕТИ МОДИФІКУВАЛЬНІ
Загальні технічні умови

БРИКЕТЫ МОДИФИЦИРУЮЩИЕ
Общие технические условия

MODIFUING BRIQUETTES
General specifications

Чинний від 1997-—07—01

1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

Цей стандарт поширюється на брикети модифікувальні, які виготовляють з відходів ливарного виробництва на основі магнію, кремнію, заліза та подрібнених відходів феросплавного виробництва, призначені для одержання виливків з високоміцного чавуну з кулястим та вермикулярним графітом.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі стандарти:

ДСТУ 3362—96 Модифікатори для виливків з чавуну. Загальні технічні умови

ГОСТ 12.1.005—88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны

ГОСТ 12.1.007—76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности

ГОСТ 12.1.010—76 ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования

ГОСТ 12.1.044—89 ССБТ. Пожаровзрывоопасностьвеществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения

ГОСТ 12.4.010—75 ССБТ. Средства индивидуальной защиты. Рукавицы специальные. Технические условия

ГОСТ 12.4.028—76 ССБТ. Респираторы ШБ-1 «Лепесток». Технические условия

ГОСТ 3240.12—76 Сплавы магниевые. Методы определения меди

ГОСТ 3240.18—76 Сплавы магниевые. Метод определения титана

ГОСТ 14192—77 Маркировка грузов

ГОСТ 15150—69 Машины, приборы и другие технические изделия. Исполнения для различных климатических районов. Категории, условия эксплуатации, хранения и транспортирования в части воздействия климатических факторов внешней среды

ГОСТ 17811—78 Мешки полиэтиленовые для химической продукции. Технические условия

ГОСТ 18617—83 Ящики деревянные для металлических изделий. Технические условия

ГОСТ 18898—89 Изделия порошковые. Методы определения плотности, содержания масла и пористости

ГОСТ 19433—88 Грузы опасные. Классификация и маркировка

ГОСТ 24991—81 Феррохром, ферросиликохром, ферросилиций, ферросиликомарганец, ферромарганец. Методы отбора и подготовка проб для химического и физико-химического анализов

ГОСТ 26590—85 Ферросплавы. Упаковка, маркировка, транспортирование и хранение

3 ВИЗНАЧЕННЯ

У цьому стандарті використані такі терміни.

Модифікатор для чавуну — визначення за ДСТУ 3362.

Брикети модифікувальні — це спресовані за методами порошкової металургії суміші порошкових та подрібнених речовин.

РЗМ — рідкоземельні метали — хімічні елементи III групи періодичної системи елементів Д. І. Меделеєва.

4 КЛАСИФІКАЦІЯ, ОСНОВНІ РОЗМІРИ

4.1 Моднфікувальні брикети виготовляються таких марок: МБЗ, МБ4, МБ5, МБ6, МБ7, МБ8, МБ9, МБ10, МБ15.

Позначення марки модифікувального брикету складається з буквеного позначення (М — модифікатор, Б — брикетований) і значення масової частки магнію у цій марці брикету.

4.2 Хімічний склад модифікувальних брикетів повинен відповідати таблиці 1.

Таблиця 1

Примітка*

Допускається відхилення масової частки магнію, кремнію, кальцію та вуглецю від граничних значень, наведених у таблиці, до 5 % кожного

 

4.3 На вимогу замовника допускається до складу модифікувальних брикетів кожної марки вводити додатково РЗМ, мідь, алюміній, титан в межах значень,наведених у таблиці 2. Конкретна масова частка міді, алюмінію та титану вказується замовником. Допускається відхилення + 2 % від бажаної концентрації їх у брикетах.

Таблиця 2

Примітка. Мідь, алюміній і титан вводяться за рахунок відповідного зменшення концентрації заліза.

4.4 Модифікувальні брикети виготовляють у вигляді пластин довільної форми (круг, прямокутник, квадрат) двох типорозмірів:

А — товщиною до 6 мм і максимальним розміром 80 мм;

Б — товщиною до 12 мм і максимальним розміром 150 мм.

4.5 Умовне позначення модифікувального брикету в нормативній документації і в замовленні складається з марки, типорозміру та позначення цього стандарту.

Приклад

Брикет модифікувальний МБЗ-А ДСТУ 3361—96

4.6 У випадку, вказаному в 4.3, позначення модифікувального брикету доповнюють номером варіанту згідно з таблицею 2.

Приклад

Брикет модифікувальний МБЗ-А-1 ДСТУ 3361—96

5 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

5.1 Модифікувальні брикети повинні виготовлятися згідно з вимогами цього стандарту.

5.2 Основою для модифікувальних брикетів є подрібнені порошки з відходів ливарного виробництва модифікаторів та подрібнені відходи феросплавного виробництва. До складу модифікаторів можуть входити також мідь та спеціальні добавки у вигляді дисперсних порошків хімічних елементів та їх сполук (карбідів, нітридів, боридів та іж)

5.3 Маса модифікувального брикету не повинна перевищувати (1 ± 0,1) кг.

5.4 За згодою між споживачем і виробником модифікувальні брикети можуть бути виготовлені іншої форми, розмірів та маси.

5.5 Пористість модифікувальних брикетів не повинна перевищувати 25 %.

5.6 Пакування

5.6.1 Модифікувальні брикети пакують згідно з ГОСТ 26590.

5.6.2 На вимогу споживача модифікувальні брикети пакують у поліетиленові мішки згідно з ГОСТ 17811, а потім у транспортну тару, при цьому крім сталевих барабанів можна використовувати дерев’яні ящики згідно з ГОСТ 18617.

5.7 Маркування

5.7.1 Модифікувальні брикети маркують згідно з ГОСТ 26590 з такими доповненнями:

— транспортне маркування згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційного знаку N3 — «Берегти від вологи»;

— на упаковку модифікувальних брикетів усіх марок ставиться знак небезпеки 4в зі вказівкою класифікаційної групи 4313 згідно з ГОСТ 19433.

6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

6.1 Модифікувальні брикети в нормальних умовах не горючі, пожежо- і вибухобезпечні згідно з ГОСТ 19433.

6.2 Під дією вологи з модифікувальних брикетів можуть виділятися вибухо- і пожежонебезпечні гази, що містять 90 % водню. Нижня концентраційна границя поширення полум’я (займання) за воднем — 3,9 % за об’ємом. Методи визначення показників вибухонебезпечності — згідно з ГОСТ 12.1.044.

6.3 Концентрацію водню визначають за атестованою методикою.

6.4 Робота з модифікувальними брикетами може супроводжуватися виділенням пилу.

За характером дії на організм людини пил модифікувальних брикетів малотоксичний, з помірними фіброгенними властивостями. Гранично допустима концентрація (ГДК) пилу кремнію в перерахунку на SiOa у повітрі робочої зони — 2 мг/м³ згідно з ГОСТ 12.1.005.

Для попередження професійних захворювань необхідно періодично проводити контроль вмісту аерозолю модифікувальних брикетів у повітрі робочої зони на відповідність ГОСТ 12.1.005 за методом, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України.

6.5 Нижня границя концентрації аерозолю модифікувальних брикетів для займання за масової частки в аерозольному середовищі домішки кальцію до 1 % — 280 г/м³, понад 2 % 65 г/м³. Температура займання аерозольної суміші 750 °С.

6.6 Під час роботи з модифікувальними брикетами необхідно користуватися засобами індивідуального захисту згідно, з ГОСТ 12.4.010 та ГОСТ 12.4.028.

7 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

7.1 Модифікувальні брикети приймають партіями. Партія повинна складатися з брикетів, виготовлених з шихти одного змішування і одного типорозміру.

Партія модифікувальних брикетів повинна бути оформлена одним документом про якість, який містить:

— найменування підприємства-виробника, його товарний знак;

— умовне позначення модифікувальних брикетів;

— номер партії:

— хімічний склад;

— масу нетто партії брикетів;

— штамп ВТК;

— дату виготовлення.

Маса партії не повинна перевищувати 2,3 т.

7.2 Кількість проб від партії:

— для визначення хімічного складу — згідно з ГОСТ 24991;

— для визначення пористості — згідно з ГОСТ 18898.

7.3 Визначення масової частки магнію та інших елементів, указаних в 4.1.3 та 4.1.4, виконують у кожній партії модифікувальних брикетів.

7.4 В разі одержання незадовільних результатів випробувань контроль повторюють з подвійною вибіркою.

Результати повторних випробувань поширюються на всю партію.

8 МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

8.1 Відбір та підготовку проб для визначення хімічного складу виконують згідно з ГОСТ 24991. Маса лабораторної проби повинна бути не менше 1 г.

8.2 Масові частки магнію, кальцію, РЗМ, алюмінію та заліза визначають методами, вказаними в додатку А ДСТУ 3362, або іншими методами, що за точністю не поступаються вказаним.

Масову частку кремнію визначають як різницю між 100 % і сумою масових часток заліза та елементів, указаних в 4.1.3.

Допускається масову частку кремнію визначати за атестованими методиками, при цьому масову частку заліза не визначають.

8.3 Визначення масової частки міді проводять згідно з ГОСТ 3240.12.

8.4 Визначення масової частки титану — згідно з ГОСТ 3240.18.

8.5 Значення показників пожежовибухонебезпечності, вказаних у 5.3 та 5.5, визначають згідно з ГОСТ 12.1.044.

9 ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

9.1  Модифікувальні брикети транспортують будь-яким видом критого транспорту згідно з правилами перевезення вантажів, умовами навантаження і закріплення вантажів, які діють на відповідному виді транспорту.

9.2 Модифікувальні брикети пакують, маркують, транспортують і зберігають згідно з ГОСТ 26590, ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.1.007, ГОСТ 12.1.010.

9.3 Модифікувальні брикети зберігають у сухому закритому приміщенні, що добре провітрюється, за умовою зберігання З(ЖЗ) ГОСТ 15150.

9.4 Термін зберігання модифікувальних брикетів — один рік.

УДК 669.162.149:006.354   В12

Ключові слова: модифікатор, брикети, хімічний склад, марки, технічні умови