ДСТУ ISO 1833-2:2009 Материалы текстильные. Количественный химический анализ. Часть 2. Трикомпонентные смеси волокон (ISO 1833-2:2006, IDT)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Матеріали текстильні
КІЛЬКІСНИЙ ХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ
Частина 2. Трикомпонентні суміші волокон
(ISO 1833-2:2006, IDT)

ДСТУ ISO 1833-2:2009

 
 
Не є офіційним виданням.
Офіційне видання розповсюджує національний орган стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ» http://uas.gov.ua)

ПЕРЕДМОВА

1 ВНЕСЕНО: Технічний комітет стандартизації «Легка промисловість» (ТК 125), Київський державний науково-дослідний інститут текстильно-галантерейної промисловості (КНДІТГП)

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: О. Савельева, канд. техн. наук (науковий керівник); Г. Шумило

2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 29 квітня 2009 р. № 175 з 2011-01-01

3 Національний стандарт відповідає ISO 1833-2:2006 Textiles — Quantitative chemical analysis — Part 2: Ternary fibre mixtures (Матеріали текстильні. Кількісний хімічний аналіз. Частина 2. Трикомпонентні суміші волокон)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еn)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМІСТ

Національний вступ

Вступ до ISO 1833-2:2006

1 Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Принцип

4 Реактиви та апаратура

5 Кондиціювання й атмосферні умови випробування

6 Відбирання та попереднє оброблення проб

7 Процедура

8 Обчислення та подання результатів

9 Метод аналізу комбінацією ручного розділення та хімічного способу

10 Точність методів

11 Протокол випробування

Додаток А Приклади обчислення відсотків компонентів деяких трикомпонентних сумішей, використовуючи деякі з варіантів, описаних у 8.2

Додаток В Таблиця типових трикомпонентних сумішей, які можна піддавати аналізу з використанням методів аналізу двокомпонентних сумішей, зазначених у частинах ISO 1833

Бібліографія1

Додаток НА Перелік національних стандартів, згармонізованих з міжнародними нормативними документами, на які є посилання в цьому стандарті

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад ISO 1833-2:2006 Textiles — Quantitative chemical analysis — Part 2: Ternary fibre mixtures (Матеріали текстильні. Кількісний хімічний аналіз. Частина 2. Трикомпонентні суміші волокон).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт в Україні, — ТК 125 «Легка промисловість».

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— слова «ця частина ISO 1833» замінено на «цей стандарт»;

— вилучено «Передмову» до ISO 1833-2:2006;

— структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», першу сторінку та «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

— у розділі 2 «Нормативні посилання» та в «Бібліографії» наведено «Національні пояснення», виділені рамкою;

— долучено національний додаток НА (Перелік національних стандартів, згармонізованих з міжнародними нормативними документами, на які є посилання в цьому стандарті).

У цьому стандарті використано термін «умовна нормована вологість» замість терміна «умовна форма відновлення».

До поняття «чисте волокно» (8.3) надано пояснення в дужках (без суміші).

ISO 1833 складається з 24 частин:

— Частина 1. Загальні принципи випробування;

— Частина 2. Трикомпонентні суміші волокон;

— Частина 3. Суміші ацетатних і деяких інших волокон (метод з використанням ацетону);

— Частина 4. Суміші протеїнових і деяких інших волокон (метод з використанням гіпохлориту);

— Частина 5. Суміші віскозних, купро або модальних і бавовняних волокон (метод з використанням цинкату натрію);

— Частина 6. Суміші віскозних або деяких типів купро, модальних, або ліопористих і бавовняних волокон (метод з використанням мурашиної кислоти та хлориду цинку);

— Частина 7. Суміші поліамідних і деяких інших волокон (метод з використанням мурашиної кислоти);

— Частина 8. Суміші ацетатних і триацетатних волокон (метод з використанням ацетону);

— Частина 9. Суміші ацетатних і триацетатних волокон (метод з використанням бензилового спирту);

— Частина 10. Суміші триацетатних або полілактидних і деяких інших волокон (метод з використанням дихлорметану);

— Частина 11. Суміші целюлозних і поліестерних волокон (метод з використанням сірчаної кислоти);

— Частина 12. Суміші акрилових, деяких модакрилових, хлорволокон, еластанових і деяких інших волокон (метод з використанням диметилформаміду);

— Частина 13. Суміші деяких хлорволокон та деяких інших волокон (метод з використанням сірковуглецю/ацетону);

— Частина 14. Суміші ацетатних і деяких хлорволокон (метод з використанням оцтової кислоти);

— Частина 15. Суміші джутових волокон і деяких волокон тваринного походження (метод, оснований на визначанні вмісту азоту);

— Частина 16. Суміші поліпропіленових волокон і деяких інших волокон (метод з використанням ксилолу);

— Частина 17. Суміші хлорволокон (гомополімерів вінілхлориду) та деяких інших волокон (метод з використанням сірчаної кислоти);

— Частина 18. Суміші шовку і вовни або волосу (метод з використанням сірчаної кислоти);

— Частина 19. Суміші целюлозних волокон і азбесту (метод з нагріванням);

— Частина 20. Суміші еластанових і деяких інших волокон (метод з використанням диметил- ацетаміду);

— Частина 21. Суміші хлорволокон, деяких модакрилових, еластанових, ацетатних, триацетатних і деяких інших волокон (метод з використанням циклогексанону);

— Частина 22. Суміші віскозних або деяких типів купро, або модальних, або ліопористих і льняних волокон (метод з використанням мурашиної кислоти та хлорату цинку);

— Частина 23. Суміші поліетилену та поліпропілену (метод з використанням циклогексанону);

— Частина 24. Суміші поліестеру та деяких інших волокон (метод з використанням фенолу й тетрахлоретану).

ВСТУП до ISO 1833-2:2006

Методи кількісного аналізу сумішей текстильних волокон базуються на двох процесах: ручне розділення та хімічне розділення на види волокон.

Метод ручного розділення потрібно використовувати, коли це можливо, тому що він дає більш точні результати, ніж хімічний метод. Його можна використовувати для всього текстилю, складові компоненти волокон якого не формують щільного зв’язку, як наприклад, для пряж, складених з кількох елементів, кожний з яких складений з одного виду волокна, або для тканин, у яких основа є відмінною від утоку за видом волокна, або для трикотажних полотен, здатних до розпускання та виготовлених з пряж різних типів.

Загалом методи кількісного хімічного аналізу трикомпонентних сумішей волокон базуються на відбірковому розчиненні окремих компонентів суміші. Можливі чотири варіанти цієї процедури.

— Варіант 1. Використовують два різних випробних зразки, компонент (а) є розчиненим з першого випробного зразка і компонент (Ь) з другого випробного зразка. Нерозчинені осади кожного випробного зразка зважують і обчислюють відсоток кожного розчиненого компонента як відповідну втрату маси. Відсоток третього компонента (с) розраховують як різницю.

— Варіант 2. Використовують два різних випробних зразки, компонент (а) є розчиненим з першого випробного зразка, а два компоненти (а і b) з другого випробного зразка. Нерозчинний осад з першого випробного зразка зважують і відсоток компонента (а) розраховують від втрати маси. Нерозчинний осад з другого випробного зразка зважують і це відповідає компоненту (с). Відсоток третього компонента (Ь) розраховують як різницю.

— Варіант 3. Використовують два різних випробних зразки, два компоненти (а і b) є розчиненими з першого випробного зразка і два компоненти (b і с) з другого випробного зразка. Нероз- чинений осад відповідає двом компонентам (с) і (а) відповідно. Відсоток третього компонента (Ь) розраховують як різницю.

— Варіант 4. Використовують тільки один випробний зразок, один з компонентів видаляють, після чого нерозчинений осад, сформований двома іншими волокнами, зважують і відсоток від розчиненого компонента розраховують від втрати маси. Одне з двох волокон осаду є розчиненим, нерозчинений компонент зважують і відсоток другого розчиненого компонента розраховують від втрати маси.

Де вибір можливий, бажано використовувати один з перших трьох варіантів. Коли використовують хімічний аналіз, необхідно вибрати методи, які використовують розчини, які розчиняють тільки необхідне волокно чи волокна і залишають нерозчиненим інше волокно чи волокна.

Як приклад, у додатку В наведено деякі трикомпонентні суміші разом з методами аналізування двокомпонентних сумішей, які принципово можуть бути використаними для аналізування цих трикомпонентних сумішей.

Щоб зменшити можливість помилки до мінімуму, рекомендовано, щоб кожного разу було зроблено, за можливості, хімічний аналіз, що використовує щонайменше два з чотирьох зазначених вище варіантів.

Суміші волокон, використані протягом виготовлення, меншою мірою в готовому текстилі можуть вміщувати неволокнисті речовини, такі як олія та жири, віск чи оздоблювачі, або водорозчинні речовини, що зазвичай трапляються або їх додано для полегшення оброблення. Неволокнисті речовини має бути видалено перед аналізом. Метод попереднього оброблення для видалення олії, жирів, воску або водорозчинних речовин надано в ISO 1833-1, додаток А.

Окрім того, текстиль може вміщувати смоли або інші речовини, які додають для отримання спеціальних властивостей. Такі речовини, зокрема барвники, у виняткових випадках можуть додавати до реактиву для розчинення компонентів і/чи їх може бути частково або повністю видалено реактивами.

Цей тип доданих речовин може спричиняти помилки, тому їх має бути видалено до того, як проби піддано аналізу. Якщо неможливо видалити таку додану речовину, методи кількісного хімічного аналізу, надані в додатку В, не є прийнятними.

Барвник у пофарбованому волокні, як вважають, є невід’ємною частиною волокна і його не видаляють.

Аналіз проводять на основі сухої маси і за наданою процедурою її визначення.

Результат виражають відношенням до сухої маси або відношенням до цієї маси після застосування умовної нормованої вологості.

Перед продовженням будь-якого аналізу всі надані в суміші волокна має бути ідентифіковано. У деяких хімічних методах нерозчинні компоненти суміші можуть бути частково розчинені в реактивах, які використано для розчинення розчинного компонента чи компонентів. Щоразу, за можливості, реактиви мас бути вибрано так, щоб мати мінімальний вплив на нерозчинні волокна. Якщо втрата маси протягом аналізу є відомою, результат має бути відкориговано; для цього надають коригувальні коефіцієнти. їх було визначено в деяких лабораторіях обробленням відповідним реактивом. як визначено в методі аналізу попередньо очищених волокон. Ці коригувальні коефіцієнти застосовують тільки для непошкоджених волокон і можуть бути необхідними різні коригувальні коефіцієнти, якщо волокна було пошкоджено до або протягом оброблення Якщо має бути використано четвертий варіант, у якому текстильне волокно піддають послідовній дії двох різних розчинників, коригувальні коефіцієнти має бути застосовано щодо можливої втрати маси під час піддавання волокна двом обробленням.

Принаймні два визначення має бути зроблено в разі ручного розділення та в разі хімічного розділення.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

МАТЕРІАЛИ ТЕКСТИЛЬНІ
КІЛЬКІСНИЙ ХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ
Частина 2. Трикомпонентні суміші волокон

МАТЕРИАЛЫ ТЕКСТИЛЬНЫЕ
КОЛИЧЕСТВЕННЫЙ ХИМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ
Часть 2. Трикомпонентные смеси волокон

TEXTILE FABRICS
QUANTITATIVE CHEMICAL ANALYSIS
Part 2. Ternary fibre mixtures

Чинний від 2011-01-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт визначає методи кількісного хімічного аналізу різних трикомпонентних сумішей волокон.

Сферу застосування кожного методу аналізу двокомпонентних сумішей визначено в частинах ISO 1833, що розповсюджуються на волокна, до яких метод є застосовним.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Наведені нижче нормативні документи обов'язкові для застосування в цьому стандарті. У разі датованих посилань застосовують тільки наведені видання. У разі недатованих посилань треба користуватися останнім виданням нормативних документів (разом зі змінами).

ISO 1833-1 Textiles — Quantitative chemical analysis — Part 1: General principles of testing.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 1833-1 Матеріали текстильні. Кількісний хімічний аналіз. Частина 1. Загальні принципи випробування.