ДСТУ 2580-94 Пристрої запірні балонів для зріджених вуглеводневих газів на тиск до 1,6 МПа. Загальні технічні умови (ГОСТ 21804-94). Поправка (ІПС № 6-95)

ДСТУ 2580-94
(ГОСТ 21804-94)

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ПРИСТРОЇ ЗАПІРНІ БАЛОНІВ ДЛЯ ЗРІДЖЕНИХ
ВУГЛЕВОДНЕВИХ ГАЗІВ НА ТИСК ДО 1,6 МПа

Загальні технічні умови

Не є офіційним виданням.
Офіційне видання розповсюджує національний орган стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ» http://uas.gov.ua)

ПОПРАВКИ, ВНЕСЕНІ В ДЕРЖАВНІ СТАНДАРТИ УКРАЇНИ

Г. МАШИНИ, ОБЛАДНАННЯ ТА ІНСТРУМЕНТ

Г17

ДСТУ 2580-94 (ГОСТ 21804-94) Пристрої запірні балонів для зріджених вуглеводневих газів на тиск до 1,6 МПа

Рис. 1. Клапан

Примітка. Креслення не визначає конструкцію.

Таблиця 2

* Різьба згідно з ГОСТ 9909.

** Різьба згідно з ГОСТ 16093.

1 - заглушка; 2 - штуцер

Рис. 2. Вентиль

Примітка. Креслення не визначає конструкцію.

________
* Розміри для довідок.

Таблиця 3

** Різьба згідно з ГОСТ 9909.

3. Технічні вимоги

3.1. Пристрої мають виготовлятися у відповідності до вимог цього стандарту за робочими кресленнями, затвердженими у встановленому порядку.

3.2. Номінальні значення кліматичних факторів:

- для експлуатації у робочому стані - згідно з ГОСТ 15150 для кліматичного виконання У2, але при цьому нижнє значення температури навколишнього середовища мінус 40 °С;

- для експлуатації у неробочому стані (зберігання і транспортування під час перерв у роботі) - згідно з ГОСТ 15150 для кліматичного виконання У2.

3.3. Корпус пристроїв слід виготовляти з латуні згідно з ГОСТ 15527 і ГОСТ 17711. Прокладку до заглушки слід виготовляти з гуми або пароніту.

Деталі з неметалевих матеріалів, що стикаються з паровою фазою зріджених вуглеводневих газів, мають бути стійкими до впливу на них. Зміна маси матеріалів по відношенню до вихідної не повинна перевищувати 10 %, а проникність*, у тому числі після «прискореного старіння», не більше ніж 0,005 г/год.

Твердість за Шором А для деталей з гуми після «прискореного старіння» не повинна змінитися більше ніж на п’ять одиниць.

3.4. Пристрої мають бути міцними і герметичними.

3.5. Пристрої мають бути міцними у разі загвинчування у горловину балона.

Момент сили загвинчування у горловину балона має бути:

- для пристроїв типу 1 - (160 ± 30) Н·м;

- для пристроїв типу 2 - (220 ± 40) Н·м.

3.6. Момент сили на маховику для герметичного закривання вентиля має бути не більше ніж 4,7 Н·м.

3.7. Шток клапана має переміщатися без заїдань на величину (5±1) мм.

3.8. На маховику вентиля має бути нанесена стрілка напряму обертання і написи: за годинниковою стрілкою - «Закрыто», проти годинникової стрілки - «Открыто». Допускається виконувати написи скорочено: «Откр.» і «Закр.».

3.9. Видатковий штуцер вентиля має бути забезпечений металевою заглушкою із прокладкою. Заглушка повинна мати мітку лівої різьби.

3.10. Видатковий штуцер клапана (верхня частина клапана) має бути забезпечений ковпаком.

3.11. Вимоги до надійності

3.11.1. Показники надійності пристроїв мають відповідати зазначеним у табл. 4.

Критерії відмови пристроїв - порушення герметичності (старіння і знос ущільнювачів).

Критерій граничного стану пристроїв - знос різьби.

3.12. Пристрої мають витримувати транспортну тряску за середнього перевантаження 2,4g і частоти 120 ударів на хвилину.

______________
* З 01.07.98 р.

Таблиця 4

3.13. Комплектність

3.13.1. До комплекту пристроїв мають входити:

- заглушка (для вентиля) - 1 шт;

- ковпак (для клапанів) - 1 шт;

- паспорт згідно з ГОСТ 2.601 - 2 шт. на кожне вантажне місце.

3.14. Маркування

3.14.1. На пристрої має бути нанесене маркування такого змісту:

1) робочий тиск (Р) у МПа;

2) товарний знак підприємства-виробника;

3) умовне позначення пристрою без зазначення стандарту;

4) дві цифри місяця і дві останні цифри року випуску;

5) знак відповідності для сертифікованих пристроїв.

Маркування має бути виконане способом, який забезпечує чіткість і довговічність протягом терміну служби пристроїв.

3.14.2. Транспортне маркування вантажу - згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційного знаку «Верх».

3.15. Пакування

3.15.1. Кожен пристрій має бути обгорнений у протикорозійний папір згідно з ГОСТ 16295 і укладений у дощатий ящик типу П-2 згідно з ГОСТ 2991, попередньо викладений всередині протикорозійним папером згідно з ГОСТ 16295 або бітумованим папером згідно з ГОСТ 515.

Паспорт має бути вкладено у паперовий пакет або загорнуто у папір згідно з ГОСТ 8828.

Допускається застосовувати інші пакувальні матеріали і тару, які забезпечують збереженість пристроїв.

3.15.2. Маса брутто вантажного місця має бути не більше ніж 40 кг.

4. Приймання

4.1. Для перевірки відповідності пристроїв до вимог цього стандарту слід проводити випробування:

- приймально-здавальні;

- кваліфікаційні;

- періодичні;

- типові;

- на надійність;

- сертифікаційні.

4.2. Приймально-здавальним випробуванням підлягає кожний пристрій на відповідність до вимог пп. 3.1, 3.4, 3.6, 3.7, 3.8, 3.9, 3.10, 3.13.1, 3.14.1, 3.14.2 (кожне вантажне місце), 3.15.1, 3.15.2 (одне вантажне місце на кожний тип упаковки).

Результати приймально-здавальних випробувань мають бути відображені у супровідній документації (позначка ОТК).

4.3. Кваліфікаційні випробування слід проводити не менше ніж на семи пристроях з числа тих, що пройшли приймально-здавальні випробування, на відповідність до вимог цього стандарту, крім п. 3.11.1 (табл. 4 п. 3).

4.4. Періодичні випробування слід провадити не рідше одного разу на рік не менше ніж на семи пристроях, з числа тих, що пройшли приймально-здавальні випробування на відповідність до вимог цього стандарту, крім пп. 3.11.1 (табл. 4 пп. 2 і 3), 3.14.2, 3.15.1, 3.15.2.

Результати випробувань є остаточними.

4.5. Типові випробування проводять під час зміни конструкції, матеріалів, які впливають на параметри і вимоги, встановлені цим стандартом. Типовим випробуванням піддають не менше семи пристроїв на відповідність до тих вимог цього стандарту, на які могли вплинути внесені зміни.

4.6. Випробування на надійність (п. 3.11.1, табл. 4 пп. 2, 3) слід проводити не рідше ніж один раз у п’ять років на семи пристроях, початок відліку з моменту проведення кваліфікаційних випробувань.

4.7. Сертифікаційні випробування слід проводити не менше ніж на семи пристроях з числа тих, що пройшли приймально-здавальні випробування на відповідність до обов’язкових вимог цього стандарту.

Сертифікаційні випробування проводять під час сертифікації пристроїв.

4.8. Результати кваліфікаційних, періодичних, типових та сертифікаційних випробувань, а також випробувань на надійність мають бути оформлені протоколом.

5. Методи випробувань

5.1. Апаратура

Під час проведення випробувань мають бути використані такі засоби вимірювань і контролю:

- термометр з похибкою вимірювання ±1 °С для вимірювання температури повітря у приміщенні;

- манометри класу точності 1,5 з верхніми границями вимірювань, МПа:

- 0,16 - для визначення масової витрати води;