ДСТУ 2206-93 (ГОСТ 5953-93) Кокс з розміром кусків 20 мм і більше. Визначення механічної міцності (ISO 556:1980). Зі Зміною № 1 (ІПС № 7-2005) та Поправкою (ІПС № 4-1995)

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

КОКС З РОЗМІРОМ КУСКІВ 20 мм
І БІЛЬШЕ
Визначення механічної міцності

ДСТУ 2206-93 (ГОСТ 5953-93)
(ISO 556:1989)

Відповідає офіційному тексту

З питань придбання офіційного видання звертайтесь
до національного органу стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ» http://uas.gov.ua)

ПОПРАВКИ, ВНЕСЕНІ В МІЖДЕРЖАВНІ СТАНДАРТИ

Л. ХІМІЧНІ ПРОДУКТИ ТА ГУМОАЗБЕСТОВІ ВИРОБИ

Л39

ДСТУ 2206-93 (ГОСТ 5953-93) (ISO 556:1980) Кокс з розміром кусків 20 мм і більше. Визначення механічної міцності.

Місце виправлення	Надруковано	Повинно бути
ДСТУ 2206-93 (ГОСТ 5953-93) (150 556:1980) п. 6.3.1.	«...в різних умовах...»	«...за цими двома методами...»
ГОСТ 5953-93 (ИСО 556:1980) п. 6.3.1.	«...в различных условиях...»	«...этими двумя методами...»
п. 7.2. в	«...с размером отверстий 20 мм...»	«...с размером отверстий 10 мм...»

(ІПС № 4-95)

75 НАФТА І СУМІЖНІ ТЕХНОЛОГІЇ

75.160.10

Зміна № 1

ДСТУ 2206-93 (ГОСТ 5953-93) (ISO 556:1980)

Сторінка 1
Сторінок 2

Кокс з розміром кусків 20 мм І більша. Визначання маханічної міцності

1 РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет зі стандартизації ТК 12 «Кокс» — Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут (УХІН) Міністерства промислової політики України

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 30.06.2005 № 157

Чинна від 2005-10-01

Пункт 4.1:

— перший абзац. Після слів «мінімальна товщина стінки 5 мм» доповнити «(додаток 1)»;

— шостий абзац. Після слів «не менше 230 мм і не більше 300 мм» доповнити «(додаток 1)».

Розділ 5:

— перший абзац. Після слів «(пункт 7.2)» доповнити «(додаток 1)»;

— третій абзац. Після слів «об'єднаної проби» доповнити «(додаток 1)».

Пункт 6.1.1. Останнє речення. Після слів «до кумулятивно зважених фракцій» доповнити «(додаток 1)».

Пункт 7.2 г):

— перший абзац. Після слів «М₈₀, М₁₀₀» доповнити «(додаток 1)»;

— другий абзац. Після слів «(пункт 8.1.2)» доповнити «(додаток 1)».

Пункт 8.1.1. Останнє речення. Після слів «або напівМікум-барабані» доповнити «(додаток 1)».

Додаток 1 викласти в новій редакції:

«ДОДАТОК 1
(обов'язковий)

ДОПОВНЕННЯ ДО МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ

Доповнення використовують під час поставки доменного коксу споживачам, якщо в контракті на поставку не встановлено інші вимоги.

Розділ 1. Стандарт поширюється на кокс із розміром кусків 20 мм і більше, 25 мм і більше, 30 мм і більше, 40 мм і більше, 60 мм і більше та Інших розмірів, які більші за 20 мм.

Розділ 2. ГОСТ 2669-81 Кокс каменноугольный, пековый и термоантрацит. Правила приемки.

Пункт 4.1. Застосовують циліндричний стальний барабан із такими внутрішніми розмірами:

довжина (1000 ± 5) мм;

діаметр (1000 ± 5) мм;

мінімальна товщина стінки 5 мм.

У разі застосування автоматизації і механізації процесу допускається збільшувати розмір зазору під барабаном.

Допускається використовувати барабан з отвором для завантажування і вивантажування, розташованим на його торцевій стінці. Отвір закривається кришкою, внутрішня поверхня якої у закритому положенні повинна знаходитися на одному рівні з внутрішньою поверхнею торцевої стінки барабана.

Пункт 4.3. Допускається застосовувати ваги любих типів, які забезпечують похибку зважування не більше 0,1 кг.

Пункт 4.4. Можна застосовувати сита з круглими вічками діаметром 10, 20, 30, 40, 60 мм або сита з квадратними вічками розмірами 10 мм х 10 мм, 25 мм х 25 мм, 40 мм х 40 мм, 60 мм х 60 мм, 80 мм х 80 мм або з іншими розмірами вічок залежно від крупності виробленого коксу. Сита повинні відповідати вимогам ГОСТ 5954.1 (ISO 728:1981).

Розділ 5. Маса об’єднаної проби коксу повинна відповідати вимогам ГОСТ 2669 та чинної нормативної документації.

Якщо нижній розмір кусків проби коксу більше ніж 20 мм (наприклад, більше ніж 25 мм, більше ніж 30 мм, більше ніж 40 мм, більше ніж 60 мм, більше ніж 80 мм, тощо, залежно від крупності виробленого коксу), тоді для випробування у Мікум-барабані використовують пробу з цим розміром кусків.

Рекомендовано розсівати пробу коксу на такі класи крупності (фракції): 10 — 25 мм, 25 — 40 мм, 40 — 60 мм, 60 — 80 мм, 80 мм і більше та інші залежно від крупності виробленого коксу.

Кожна проба для визначення механічної міцності коксу повинна складати (50 ± 0,5) кг коксу з розміром кусків 20 мм і більше, 25 мм і більше, 30 мм і більше, 40 мм і більше, 60 мм і більше та іншими залежно від крупності виробленого коксу і містити таке саме співвідношення всіх класів крупності коксу, яке було визначено під час ситового аналізу об'єднаної проби.

Вміст вологи в пробі не повинен перевищувати 7 %. У разі необхідності пробу коксу підсушують до вмісту вологи не більше 7 %.

Пункт 6.1.1. В усіх випадках під час розсіву необхідно користуватися ситами з круглими вічками діаметром 10, 20, 25 та 40 мм або ситами з квадратними вічками розмірами 10 мм х 10 мм, 25 мм х 25 мм, 40 мм х 40 мм або з іншими розмірами вічок залежно від крупності виробленого коксу.

Під час розсіву проби коксу після випробування в барабані допускається зважувати кокс класів крупності 25 мм І більше, 25 — 10 мм, менше 10 мм.

Допускається після обробки в барабані розсівати кокс на механізованому грохоті, який обладнаний ситами з розмірами вічок, що відповідають нижній границі величини кусків випробуваного коксу та з розмірами 10 мм х 10 мм.

У разі необхідності встановлення додаткових показників, розрахованих на основі ситового аналізу коксу, кокс розсівають на класи 80 мм і більше, 80 — 60 мм, 60 — 40 мм, 40 — 25 мм та Інші до механічної обробки в барабані І після обробки.

Пункт 7.2 г). Залежно від сит, які застосовують для розсіву проб коксу до і після випробування в барабані, позначення Мікум-показника доповнюють верхнім індексом. Верхній індекс «кр.» означає застосування сит із круглими вічками, верхній індекс «кв.» — з квадратними вічками. Наприклад, позначання М₄₀^кр. означає — Мікум-показник випробування коксу з розмірами кусків більшими за 40 мм, який розсівався на ситах із круглими вічками; позначення М₂₅^кр. — Мікум-показник випробування коксу з розмірами кусків більшими за 25 мм, який розсівався на ситах Із квадратними вічками.

За умови згоди споживача одержані величини Мікум-показників можуть бути округлені до цілого числа.

Пункт 7.4. Коефіцієнт подрібнюваності (К_д)

Дані ситового аналізу коксу до і після обробки його в барабані є основою для розрахунку коефіцієнта подрібнюваності за формулою:

Де d_вих. і d_руйн. — середній розмір кусків у міліметрах до і після випробування в барабані, розрахований за ГОСТ 5954.1 (ISO 728:1981).

Пункт 8.1.1. Границі допустимих розбіжностей Мікум-показників М₄₀, які наведені у таблиці 1, відносяться також і до інших аналогічних Мікум-показників: М₂₅, М₃₀, М₆₀, М₈₀, М₁₀₀.»

(ІПС № 7-2005)

УДК 662.749.2.620.17.006.354                                                                    Група Л39

ДСТУ 2206—93 (ГОСТ 5953—93)
(ISO 556:1980)

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

КОКС З РОЗМІРОМ КУСКІВ 20 мм І БІЛЬШЕ
Визначення механічної міцності

КОКС С РАЗМЕРОМ КУСКОВ 20 мм и БОЛЬШЕ
Определение механической прочности

COKE GREATAR THAN 20 mm IN SIZE
Determination of mechanical strength

ОКСТУ 0709

Чинний від 01.07.94

1 ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює метод визначення механічної міцності коксу з розміром кусків 20 мм і більше (додаток 1).

Вимоги цього стандарту є обов’язковими.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

ГОСТ 5954.1 Кокс. Ситовий аналіз класу крупності 20 мм і більше ISO 728:1981 (додаток 1)

3 СУТНІСТЬ МЕТОДУ

Метод грунтується на механічній обробці в обертовому барабані вироби коксу з розміром кусків 20 мм і більше з визначеним розподілом за розмірами. Ступінь руйнування коксу оцінюється обчисленням гранулометричного складу після 100 обертів барабана (Мікум-випробування) і, при необхідності, після 500 обертів барабана (Ірсид-випробування).

© Держстандарт України,1994

Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований і розповсюджений без дозволу Держстандарту України

4 АПАРАТУРА

4.1 Циліндричний стальний барабан, який має такі розміри:

довжина (1000 ±  5) мм;

діаметр (1000 ± 5) мм;

мінімальна товщина стінки 5 мм.

Барабан необхідно замінити, якщо товщина стінок стане менше 5 мм.

На внутрішній поверхні барабана паралельно його поздовжній осі встановлено чотири кутові профілі (або ребра), виготовлені із вуглецевої сталі, які ділять стінку на чотири рівні частини.

Кожне ребро має довжину, яка дорівнює довжині барабана і є кутовим профілем розмірами 100 х 50 x 10 мм, жорстко прикріпленим по всій довжині до внутрішньої вигнутої поверхні барабана таким чином, щоб поличка кутового профілю шириною 100 мм була повернута до осі барабана, а більш вузька поличка, що прикріплена до вигнутої поверхні, була повернута в сторону, протилежну напряму обертання барабана.

Кутові профілі (або ребра) необхідно замінити, якщо в результаті спрацювання ширина їх зменшиться до 95 мм.

Барабан опирається на дві півосі довжиною не менше 250 мм, котрі обертаються в горизонтальних опорних підшипниках, які піддержуються рамою, змонтованою з кожної сторони барабана. Для зручності вивантажування барабана зазор під ним повинен бути не менше 230 мм і не більше 300 мм. Барабан повинен обертатись вручну в будь-якому напрямку для прискорення його розвантаження. Для обертання барабана зі сталою швидкістю (25 ± 1) хв^-1 необхідно мати відповідний механічний пристрій та лічильник обертів з реле для автоматичної зупинки після заданого числа обертів.

Барабан повинен мати на циліндричній поверхні отвір для завантаження та вивантаження коксу. Для полегшення очищення та вивантаження отвір повинен бути не моше 600 мм довжиною і 500 мм шириною. Отвір закривається кришкою, внутрішня поверхня якої виготовлена із низьковуглецевої сталі товщиною 10 мм такої ж кривизни й такого ж розміру, як і сам барабан, щоб при закритій кришці її внутрішня поверхня була на одному рівні з внутрішньою поверхнею барабана. Для зменшення втрат пилу кришку необхідно ущільнити по периметру гумовою прокладкою (додаток 1).

4.2 Піддон для прийняття коксу при вивантаженні розмірами приблизно 1500 x 1100 x 200 мм (глибина) виготовлено із відповідного матеріалу, стійкого до стирання та спрацювання (придатний оцинкований лист товщиною 1,22 мм). Для зручності випорожнювання одна стінка на вузькій стороні піддона повинна бути нахилена під кутом 45°.

4.3 Ваги з максимальною границею зважування 100 кг і максимальною похибкою зважування не більше 0,1 кг (додаток 1).

4.4 Сита з круглими вічками, виготовл ені з перфорованих листів, на яких можна провадити визначення гранулометричного складу випробуваного коксу. В наборі сит необхідно мати сита з вічками діаметром 10, 20 та 40 мм.

Крім того, можуть застосовуватись сита з вічками діаметром, наприклад, 31,5; 63; 80 та 100 мм (додаток 1).

Якщо в результаті спрацювання діаметр будь-якого вічка перевищить номінальний розмір більше ніж на 2 %, вічко треба заглушити або замінити сито. Заглушати можна не більше 25 % наявних вічок кожного сита.

4.5 Контейнери. Декілька легких контейнерів, найбільший з яких повинен вміщувати 50 кг коксу (тобто місткістю не менше 0,12 м³).

5 ВІДБІР ПРОБ

Об’єднана проба коксу повинна бути не менше 200 кг (додаток 1). Нижня границя крупності не повинна бути менше 20 мм. Якщо нижній розмір кусків проби коксу більше ніж 20 мм, тоді для випробування в Мікум-барабані використовують пробу з цим розміром кусків (пункт 7.2). Проба спочатку підлягає ситовому аналізу згідно з ГОСТ 5954.1 (ISO 728:1981). Рекомендується розсівати пробу коксу на такі класи крупності (фракції): 20-31,5; 31,5-40; 40-63; 63-80; 80-100; більше 100 мм (додаток 1).

При необхідності продовжують розсів коксу на ситах з більшими вічками, наприклад, 120,150 мм доти, поки на ситі з найбільшими вічками не залишиться менше 5 % від загальної маси випробуваної проби.

Кожна проба для визначення механічної міцності повинна складати (50 ± 0,5) кг коксу з розміром кусків 20 мм і більше й містити таке ж співвідношення всіх класів крупності коксу, якебуло визначено при ситовому аналізі об’єднаної проби.

Для розрахунку співвідношення можна використовувати номограму.

Вміст вологи в пробі не повинен перевищувати 3 %. Якщо вміст вологи перевищує 3 %, кокс потрібно підсушити (додаток 1).

Необхідно проводити два визначення, кожне на окремих пробах масою 50 кг, складених із об’єднаної проби (пункт 8.1.2).

6 МЕТОДИКА

6.1 Мікум-випробування (100 обертів)

6.1.1 Методика випробування

Підготовлену для кожного визначення, як описано в розділі 5, пробу коксу масою (50 ± 0,5) кг завантажують у чистий порожній барабан, уникаючи подрібнення коксу при завантаженні, і закривають кришку барабана. Обертають барабан зі сталою швидкістю (25 ± 1) хв^-1 до 100 повних обертів. Після осідання пилу протягом 1 хв знімають кришку і вивантажують вміст барабана в піддон, а потім розсівають його методом ручного сортування або механічного просіювання за допомогою відповідних сит, необхідних для проведення повного ситового аналізу. При розсіві проби механічним просіюванням необхідно спочатку переконатися в тому, що ця методика дозволяє одержати результати, порівняні з результатами, одержаними методом ручного сортування. В усіх випадках при розсіві необхідно користуватись ситами з вічками діаметром 10, 20 та 40 мм (додаток 1). Фракції з розміром кусків 10 мм і більше зважують кумулятивно, відмічаючи масу кожного окремого класу. Окремо зважують фракцію з розміром кусків менше 10 мм і також приєднують цю фракцію до кумулятивно зважених фракцій.

6.1.2 Достовірність результатів

Результати вважають достовірними, якщо загальна маса фракцій, одержана після випробування (пункт 6.1.1), не відрізняється від вихідної маси випробуваної проби більше, ніж на 0,35 кг. Якщо ж ця різниця із-за втрат матеріалу або помилок виявиться вище встановленої границі, то одержаний результат анулюють.

6.2 Ірсид-випробування (500 обертів)

6.2.1 Методика випробування

Ретельно зібрати кокс усіх класів крупності знову в барабан, закрити кришку і ще обертати барабан зі швидкістю (25 ± 1) хв^-1 до 400 повних обертів. Повторити процес розсівання та зважування коксу всіх класів крупності, як зазначено в пункті 6.1, використовуючи відповідні сита, але у всіх випадках сита з діаметром вічок 10, 20 та 40 мм.

6.3 Спеціальні випробування в напівМікум-барабані проби коксу масою 25 кг

6.3.1 Вступ

Існують експериментально обгрунтовані дані, які свідчать, що механічну міцність коксу можна визначити за допомогою барабана довжиною 500 мм, діаметром 1000 мм, використовуючи пробу масою 25 кг, з точністю, яка дорівнює точності її визначення у великому барабані (застосовуючи пробу коксу масою 50 кг, як описано в пунктах 6.1 і 6.2). Між результатами, одержаними в різних умовах випробування, немає ніяких розбіжностей. Необхідні зміни в методиці описано в пунктах 6.3.2, 6.3.3 та 6.3.4.

6.3.2 Апаратура

Апаратура така ж, як описано в розділі 4, за винятком таких відмін: а) циліндричний стальний барабан. Довжина барабана повинна бути (500 ± 5) мм;

б) ваги. Ваги повинні мати максимальну границю зважування 50 кг, а похибка зважування не повинна перевищувати 0,05 кг.

6.3.3 Відбір проб

Застосовується методика, описана в розділі 5, але готується до випробування проба масою (25 ± 0,25) кг.

6.3.4 Методика випробування

Застосовується методика, зазначена в пунктах 6.1 і 6.2, але з такими доповненнями:

а) проба для випробування.Використовують пробу масою (25 ± 0,25) кг;

б) достовірність результатів.

Результати вважають достовірними, якщо загальна маса фракцій усіх класів крупності після перших 100 обертів (пункт 6.1.2) не відрізняється від вихідної маси проби, яка випробувалася, більше ніж на 0,15 кг. Якщо ж ця різниця виявиться вище цієї встановленої границі, одержані результати анулюють.

7 ПРЕДСТАВЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

7.1 Обчислення

Представляють кожну кумулятивну масу, визначену, як описано в пункті 6.1.1 у вигляді відсотка від вихідної маси випробуваної проби (тобто від (50 ± 0,5) або (25 ± 0,25) кг, як застосовувалась модифікована методика, що описано в пункті 6.3).

До маси, одержаної при зважуванні коксу, класу крупності менше 10 мм, додають втрати в тому випадку, коли витримуються такі умови:

а) випробування, що описане в пункті 6.1, може вважатись достовірним, якщо різниця між загальною масою окремих фракцій, одержаних після випробування, і масою вихідної проби не перевищує 0,35 кг;

б) змінена методика, що описана в пункті 6.3, може вважатись достовірною, якщо різниця між загальною масою окремих фракцій, одержаних після випробування, і масою вихідної проби не перевищує 0,15 кг.

Результати випробувань у відсотках округлюють до першого десяткового знака.

7.2 Мікум-показники

Якщо у Мікум-барабані проводять випробування коксу, нижня границя крупності якого вище мінімального розміру 20 мм, то необхідно указати цю нижню границю крупності.

Одержані Мікум-показники представляють таким чином:

а) показник М₄₀ Масова частка досліджуваної проби, що залишилась на (або над) контрольному ситі з розміром вічок 40 мм після 100 обертів барабана;

б) показник М₂₀ Масова частка досліджуваної проби, що залишилась на (або над) контрольному ситі з розміром вічок 20 мм після 100 обертів барабана;

в) показник М₁₀. Масова частка досліджуваної проби, що пройшла через контрольне сито з розміром вічок 10 мм після 100 обертів барабана. Вона одержана із маси фракцій менше 10 мм і приєднаної до неї маси втрат в тому випадку, коли вони не більші, ніж допускається в пунктах 6.1.2 або 6.3.4,6 (пункт 7.1).

Отже, ця величина є доповненням до 100 % випробуваної проби, яка залишилась на (або над) контрольному ситі з розміром вічок 10 мм;

г) інші Мікум-показники. Відносно інших Мікум-показників діють аналогічно, наприклад, M₂₅ (відповідає контрольному ситу з вічками 25 x 25 мм), М₃₀ (відповідає контрольному ситу з вічками 31,5 мм), М₆₀ (відповідає контрольному ситу з вічками 63 мм), М₈₀, М₁₀₀.

Одержані величини Мікум-показників округлюють до першого десяткового знака. Кожний показник виражають як середнє арифметичне окремих значень, одержаних при двох, трьох або чотирьох визначеннях (пункт 8.1.2).

Приклад методики обчислення та оформлення результатів наведено в додатку 2.

7.3 Ірсид-показники

Одержані Ірсид-показники (I₄₀, I₃₀, I₂₀, I₁₀ і т.д.) представляють аналогічно описаному в пункті 7.2, але як відношення у відсотках, визначене після 500 обертів барабана. Одержані величини Ірсид-показкиків округлюють до першого десяткового знака. Кожний показник виражають як середнє арифметичне окремих значень, одержаних при двох, трьох або чотирьох визначеннях (пункт 8.1.2). Необхідно використовувати методику обчислення, подібну зазначеній у додатку 2.

8 ТОЧНІСТЬ МЕТОДУ

8.1 В одній лабораторії

8.1.1 Збіжність

Розбіжність між результатами двох» трьох або чотирьох визначень (пункт 8.1.2), одержаних в одній лабораторії при довірчій імовірності Р = 95 %, наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Кількість визначень	Границі допустимих розбіжностей при Р = 95%, %
	М40	М10	І40	І20	I10
2	3,0	1,0	5,0	2,5	2,0
3	3,6	1,2	6,0	3,0	2,4
4	4,0	1,3	6,6	3,3	2,6

Границі допустимих розбіжностей відносяться до випробувань, проведених у Мікум-барабані або напівМікум-барабані.

8.1.2 Кількість визначень

Можуть бути проведені два, три та чотири визначення, кожне на окремій пробі масою 50 кг, складеній із об'єднаної проби (розділ 5).

При проведенні двох визначень беруть обидва результати, якщо розбіжність між результатами не перевищує границі допустимих розбіжностей для двох визначень (пункт 8.1.1), у противному разі потрібно виконати ще одне визначення.

Якщо розбіжність між результатами трьох визначень не перевищує границі допустимих розбіжностей для трьох визначень (пункт 8.1.1), то можуть бути взяті всі три результати, у противному разі потрібно виконати четверте визначення.

Якщо розбіжність між результатами чотирьох визначень не перевищує границі допустимих розбіжностей для чотирьох визначень (пункт 8.1.1), то можуть бути взяті всі чотири результати.

Якщо розбіжність перевищує це значення, а три із чотирьох знаходяться в границях допустимих розбіжностей для трьох визначень, то ці три результати можуть бути взяті, а четвертий анулюють.

Якщо ж жодна із цих умов не виконується, то беруть чотири результати, але в цьому випадку необхідно провести спеціальні наукові дослідження всіх аспектів: відбору проб, апаратури та методів випробування.

Остаточні результати є середнім значенням усіх взятих результатів.

Границі допустимих розбіжностей відносяться до випробувань, проведених у Мікум-барабані або напівМікум-барабані.

8.2 В різних лабораторіях

Границі допустимих розбіжностей між результатами визначень, виконаних у різних лабораторіях, не встановлюються, оскільки транспортування проб коксу пов’язане з ризиком подрібнення й, отже, змінами розподілу за класами крупності та Мікум-показниками.

ДОДАТОК 1
(обов’язковий)

ДОПОВНЕННЯ ДО МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ

Доповнення використовується при поставці доменного коксу споживачам народного господарства.

Розділ 2 Сита повинні відповідати вимогам, наведеним у ГОСТ 5954.1 (ISO 728:1981).

Пункт 4.1 Барабан може завантажуватися і вивантажуватися через торцеву стінку.

Пункт 4.3 Допускається застосування інших вагів, що забезпечують похибку зважування не більше 0,1 кг.

Пункт 4.4... або сита з квадратними вічками розмірами 80 x 80, 60 x 60, 40 x 40, 25 х 25, 10 x 10 мм або з іншими розмірами вічок.

Розділ 5 Маса об’єднаної проби коксу повинна відповідати вимогам ГОСТ 2669.

Необхідно розсівати пробу коксу на класи крупності 80 мм і більше, 60 - 80, 40 - 60, 25 - 40 мм та інші.

Вміст вологи в пробі коксу не повинен перевищувати 7 %, У разі необхідності пробу коксу підсушують до вмісту вологи не більше 7 %.

Пункт 6.1.1... або ситами з квадратними вічками 10 х 19, 25 х 25 мм.

При розсіві проби коксу після випробування в барабані допускається зважувати кокс класів крупності 25 мм і більше, 10 - 25 мм і менше 10 мм.

Допускається після обробки в барабані кокс розсівати на механізованому грохоті, обладнаному ситами з розмірами вічок, які відповідають нижній границі величини кусків випробуваного коксу та розмірами 10 х 10 мм.

При необхідності встановлення додаткових показників, розрахованих на основі ситового аналізу коксу, кокс розсівають на класи 80 мм і більше, 60-80, 40-60,25-40 та інші до механічної обробки в барабані і після обробки.

Пункт 7.4 Коефіцієнт подрібнюваності (К_n)

Дані ситового аналізу коксу до і після обробки його в барабані служать основою для розрахунку коефіцієнта подрібнюваності за формулою:

де d_вих і d_руйн - середній розмір кусків коксу до і після випробування в барабані, мм, розрахований за ГОСТ 5954.1 (ISO 728:1981).

ДОДАТОК 2
(довідковий)

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ПРОТОКОЛУ ВИПРОБУВАННЯ В
НАПІВМІКУМ-БАРАБАНІ

Таблиця 1 - Визначення крупності

Вічко сита, мм	Маса, кг	Гранулометричний склад, %	Кумулятивний гранулометричний склад, %	Кумулятивна маса проби для випробування, кг
-120 + 100	5,800	2,67	2,7	0,7
-100 + 80	26,125	12,05	14,7	3,8
- 80 + 63	58,875	27,16	41,9	10,7
- 63 + 40	99,525	45,92	87,8	22,5
- 40 + 31,5	12,950	5,97	93,8	24,1
- 31,5 + 20	8,100	3,74	97,5	25,0
- 20 + 10	3,625	1,69	99,2	—
- 10	1,725	0,80

Всього           216,725      100,0       100,0

Таблиця 2 - Випробування в напівМікум-барабані *

Діаметр вічок сита, мм	Визначення 1		Визначення 2		Визначення 3		Визначення 4
	маса, кг	кумулятивний відсоток від 25 кг, %	маса, кг	кумулятивний відсоток від 25 кг, %	маса, кг	кумулятивний відсоток від 25 кг, %	маса, кг	кумулятивний відсоток від 25 *г, %
+ 80	2,050	8,2	2,650	10,6
+ 63	7,225	28,9	7,825	31,3
+ 40	16,600	66,4	16,700	66,8
+ 31,5	20,675	78,7	20,725	77,9
+ 20	22,300	89,2	22,351	89,4
+ 10	22,875	91,5	22,925	91,7
Всього	24,900	100,0	24,925	100,0
Втрати	0,100	—	0,075	—		—		—
- 10	—	8,5		8,3			—

                  М₄₀ = 66,6                              М₁₀ = 8,4

Підпис _______________

* Проба 25 кг, кокс з розміром кусків + 20 мм, висушений в сушильній шафі, 100 обертів

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1 РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО Технічним Комітетом 10 «Кокс»

РОЗРОБНИКИ: А. Ф. Кузніченко, Л. М. Харькіна

2 ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України № 94 від 30.06.93

3 Цей стандарт розроблено методом прямого застосування міжнародного стандарту ISO 556:1980 «Кокс з розміром кусків 20 мм і більше. Визначення механічної міцності» з додатковими вимогами, які враховують потреби народного господарства

4 НА ЗАМІНУ ГОСТ 5953-81 (СТ СЕВ 1512-79)

5 НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ, НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ

Позначення НТД, на який є посилання	Номер розділу, пункту, підпункту, додатка, доповнення
ГОСТ 5954.1-91 (ISO 728:19-81) ГОСТ 2669-81	2;5; додаток 1 додаток 1