ДБН В.2.8-13-2000 Технічне діагностування гідроприводу будівельних машин

Науково-дослідним інститутом будівельного виробництва Держбуду України Вернигора В.О., к.т.н.; Ліхницький B.I.) Київським державним технічним університетом будівництва і архітектури (Назаренко І.І., д.т.н. проф.; Полянський С.К., к.т.н. проф.; Демідас С.В.)

Відділом будіндустрії, промисловості будматеріалів та механізації Держбуду України

ЗАТВЕРДЖЕНІ Наказом Держбуду України № 142 від 30 червня 2000 р.

ТА ВВЕДЕНІ В ДІЮ і набирають чинності з 1 січня 2001 р.

Ці норми встановлюють загальні правила проведення технічного діагностування гідроприводу будівельних машин для одержання вірогідної інформації про дійсний технічний стан гідроприводу в цілому, а також його складальних одиниць та систем.

Вимоги цих норм є обов'язковими для юридичних і фізичних осіб, які експлуатують машини, незалежно від форм власності та відомчої належності.

Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих нормах, наведений у додатку А.

У даних нормах використовуються терміни та визначення згідно з додатком Б.

1.1 Діагностування - комплекс операцій, що проводяться у складі заходів системи планово-попереджувального технічного обслуговування та ремонту будівельних машин (системи ППР), які виконуються за плановим порядком, а також за необхідності (з метою пошуку місця та причин відмови).

1.2 Діагностування гідроприводу машин забезпечує:

- визначення фактичного технічного стану гідроприводу в цілому, його складальних одиниць та систем;

- визначення місця та причини ви' икнення несправності при відмові об'єкта;

- збирання вихідних даних для прогнозування залишкового ресурсу чи оцінки ймовірності безвідмовної роботи гідросистеми у міжконтрольний період;

- підвищення ефективності технічної експлуатації будівельних машин.