МВ.2.2.12.016-99. Комунальна гігієна. Стан здоров`я населення у зв`язку зі станом навколишнього природнього середовища та умов проживання

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ

ПЕРШИЙ ЗАСТУПНИК ГОЛОВНОГО ДЕРЖАВНОГО

САНІТАРНОГО ЛІКАРЯ УКРАЇНИ

Затверджено

Постанова Першого заступника

 Головного державного санітарного лікаря

України 09.02.1999 N 16

Державні санітарні правила та норми, гігієнічні нормативи

МВ.2.2.12.016-99

2. Комунальна гігієна

2.12. Стан здоров'я населення у зв'язку зі станом навколишнього природнього середовища та умов проживання

Математичні засоби формування системи оперативного контролю еколого-гігієнічного стану об'єкту, обумовленого роботою транспорту

У МЗ пропонується оцінку стану об'єкту здійснювати обмеженим набором інтегральних показників, що уявляються у вигляді рангових або угрозометричних шкал і розглядається засіб побудови таких показників, на базі моделювання причинно-слідчих зв'язків аналізуємого об'єкту.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Методичні вказівки розроблені на допомогу практичним спеціалістам охорони здоров'я, а саме, санітарно-епідеміологічним станціям для формування систем оперативного контролю за станом навколишнього середовища.

Актуальність проблеми обумовлена високим антропогенним навантаженням різноманітних транспортних засобів на навколишнє середовище та здоров'я населення. За даними відчизняної, зарубіжної літератури та внаслідок власних досліджень встановлено, що частка автомобільного транспорту в забруднені навколишнього середовища складає 78-90%, запропонована нами методика збудована, в основному, на даних, які залежать від роботи авто- та мототранспорту.

Пропонується методологія побудови системи оперативного контролю еколого-гігієнічного стану конкретного об'єкту на базі інформації, що міститься у систематичному та науковому моніторингу вищого рівня. При цьому припускається, що запроектована система оперативного контролю припускається для рішення конкретних завдань конкретного об'єкту.

Гігієнічні вимоги до природнього середовища не дозволяють визначити сумісну дію окремих факторів та одержати кінцевий результат впливу на навколишнє середовище і людину. У методвказівках пропонується оцінку стану об'єкту здійснювати обмеженим набором інтегральних показників, що уявляються у вигляді рангових або угрозометричних шкал і розглядається засіб побудови таких показників, на базі моделювання причинно-слідчих зв'язків аналізуємого об'єкту.