Згідно з вимогами п. 3.8 та п. 3.10 НАПБ Б.03.001-2004 «Типові норми належності вогнегасників», в адміністративно-побутових будинках офісні приміщення з ПЕОМ повинні оснащуватися вуглекислотними вогнегасниками. Але в п. 3.8 кількість та тип вогнегасників встановлюється, виходячи із площі підлоги, а в п. 3.10 — з огляду на кількість ПЕОМ. Також в документі відсутнє тлумачення таких понять як «офісне приміщення» та «ПЕОМ». Якщо припустити, що ПЕОМ — це також сучасні ПК, ноутбуки, планшети, навіть смартфони з операційними системами, то в приміщенні, де знаходяться такі засоби, має бути за цими правилами вогнегасник. Такі некоректності в НАПБ призводять до різного тлумачення вимог норм як адміністрацією, так і наглядовими органами при перевірці об’єктів. Крім того, в п. 3.9 НАПБ Б. 03.001 -2004 приміщення з наявністю ПЕОМ та телефонні станції є однотипними для визначення типу вогнегасників. Але службові приміщення, де на робочому місці персоналу є хоча би один ПК чи ноутбук, не можна ототожнювати з телефонними станціями. Запитання: 1. Яке поняття вкладено в терміни «ПЕОМ» та «офісні приміщення»? Якими іншими нормативними документами в сфері пожежної безпеки визначаються ці поняття? 2. Чи повинні оснащуватися вогнегасниками службові приміщення в адміністративно-побутових будинках підприємства, в яких встановлені один та більше ПК (в т. ч. ноутбуки)? 3. Чи не існує протиріччя між пунктами 3.8 та 3.10?
Питання-Відповідь (Пожежна безпека)
Міністерство надзвичайних ситуацій України (МНС)
