ДСТУ EN 13631-7:2005 Вибухові речовини для цивільного застосування. Речовини вибухові бризантні. Частина 7. Визначення безпечності та надійності за екстремальних температур (EN 13631-7:2003, IDT)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Вибухові речовини для цивільного застосування
РЕЧОВИНИ ВИБУХОВІ БРИЗАНТНІ
Частина 7. Визначення безпечності
та надійності за екстремальних температур
(EN 13631-7:2003, IDT)

ДСТУ EN 13631-7:2005

З питань придбання офіційного видання звертайтесь
до національного органу стандартизації
Не є офіційним виданням.
Офіційне видання розповсюджує національний орган стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ» http://uas.gov.ua)

ПЕРЕДМОВА

1 ВНЕСЕНО: Національний науково-дослідний інститут охорони праці, Технічний комітет стандартизації «Безпека промислової продукції та засоби індивідуального захисту працюючих» (ТК 135)

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Т. Дудковський; І. Карпенко; І. Косенко; М. Лисюк, канд. техн. наук (науковий керівник); С. Лисюк, канд. техн. наук; А. Михалюк, д-р техн. наук; В. Поплавський, канд. техн. наук

2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 30 грудня 2005 р. № 385 з 2007-07-01

3 Національний стандарт ДСТУ 13631-7:2005 ідентичний з EN 13631-7:2003 Explosives for civil uses — High explosives — Part 7: Determination of safety and reliability at extreme temperatures (Вибухові речовини для цивільного застосування. Речовини вибухові бризантні. Частина 7. Ви значення безпечності та надійності за екстремальних температур) і включений з дозволу CEN, rue de Stassart 36, В-1050 Brussels. Усі права щодо використання Європейських стандартів у будь-якій формі і будь-яким способом залишаються за CEN та її Національними членами, і будь-яке використання без письмового дозволу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (ДССУ) заборонено

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (en)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМІСТ

Національний вступ

1 Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Терміни та визначення понять

4 Методика

5 Звіт про випробування

Додаток ZА Пункти цього стандарту стосовно суттєвих вимог чи інших положень Директив Європейського Союзу

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад EN 13631-7:2003 Explosives for civil uses — High explosives — Part 7: Determination of safety and reliability at extreme temperatures (Вибухові речовини для цивільного застосування. Речовини вибухові бризантні. Частина 7. Визначення безпечності та надійності за екстремальних температур)

Стандарт EN 13631-7:2003 є одним із серії стандартів під загальною назвою «Вибухові речовини для цивільного застосування. Речовини вибухові бризантні». Інші частини цієї серії наведено нижче:

prEN 13631-1:2003 Частина 1. Вимоги;

EN 13631-2:2002 Частина 2. Визначення термічної стабільності вибухових речовин;

EN 13631-3:2004 Частина 3. Визначення чутливості вибухових речовин до тертя;

EN 13631-4:2002 Частина 4. Визначення чутливості вибухових речовин до удару;

EN 13631-5:2002 Частина 5. Визначення водостійкості;

EN 13631-6:2002 Частина 6. Визначення опору гідростатичному тискові;

EN 13631-10:2003 Частина 10. Метод перевіряння засобів ініціювання;

EN 13631-11:2003 Частина 11. Визначення передачі детонації;

prEN 13631-12:2004 Частина 12. Специфікація проміжних детонаторів з різною ініціювальною здатністю;

EN 13631-13:2003 Частина 13. Визначення густини;

EN 13631-14:2003 Частина 14. Визначення швидкості детонації;

prEN 13631-15:2003 Частина 15. Обчислювання термодинамічних властивостей;

EN 13631-16:2004 Частина 16. Виявляння та вимірювання токсичних газів.

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 135 «Безпека промислової продукції та засоби індивідуального захисту працюючих».

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— слова «цей європейський стандарт» замінено на «цей стандарт»;

— вилучено попередній довідковий матеріал з європейського стандарту;

— структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Зміст», «Національ ний вступ», «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

— до розділу «Нормативні посилання» долучено «Національне пояснення», в якому наведено переклади назв та зазначено рік останнього видання стандартів. «Національне пояснення» виділено в тексті стандарту рамкою. Європейський стандарт EN ISO/IEC 17025:2000, на який є посилання, ідентичний міжнародному стандарту ISO/IEC 17025:1999, який прийнято як національний стандарт України ДСТУ ISO/IEC 17025:2001 Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій (ISO/IEC 17025:1999, IDT), EN 13631-6:2002, EN 13631-10:2003, EN 13631-11:2003 та EN 13857-1:2003, на які також є посилання, прийнято в Україні як національні стандарти ДСТУ EN 13631-6:2005 Вибухові речовини для цивільного застосування. Речовини вибухові бризантні. Частина 6. Визначення опору гідростатичному тискові (EN 13631-6:2002, IDT), ДСТУ EN 13631-10:2005 Вибухові речовини для цивільного застосування. Речовини вибухові бризантні. Частина 10. Метод перевіряння засобів ініціювання (EN 13631-10:2002, IDT), ДСТУ EN 13631-11:2005 Вибухові речовини для цивільного застосування. Речовини вибухові бризантні. Частина 11. Визначення передачі детонації (EN 13631-11:2003, IDT) та ДСТУ EN 13857-1:2006 Вибухові речовини для цивільного застосування. Частина 1. Терміно логія (EN 13857-1:2003, IDT).

Познаки одиниць фізичних величин відповідають серії стандартів ДСТУ 3651-1997 «Метрологія. Одиниці фізичних величин».

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ ДЛЯ ЦИВІЛЬНОГО ЗАСТОСУВАННЯ
РЕЧОВИНИ ВИБУХОВІ БРИЗАНТНІ
Частина 7. Визначення безпечності та надійності
за екстремальних температур

ВЗРЫВЧАТЫЕ ВЕЩЕСТВА ДЛЯ ГРАЖДАНСКОГО ПРИМЕНЕНИЯ
ВЕЩЕСТВА ВЗРЫВЧАТЫЕ БРИЗАНТНЫЕ
Часть 7. Определение безопасности и надежности
при экстремальных температурах

EXPLOSIVES FOR CIVIL USES
HIGH EXPLOSIVES
Part 7: Determination of safety and reliability at extreme temperatures

Чинний від 2007-07-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт встановлює спеціальні умови та процедури, які дають змогу розширити діапазон використовування таких випробовувальних методів:

— визначання опору гідростатичному тиску;

— перевіряння засобів ініціювання;

— визначання передачі детонації.

Стандартизовані методи випробовування за екстремальних температур не стосуються таких цілей:

— визначення чутливості до тертя;

— визначення чутливості до удару;

— визначення водостійкості;

— визначення ініціювальної здатності проміжних детонаторів;

— визначення швидкості детонації.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Цей стандарт містить положення з інших публікацій через датовані й недатовані посилання. Ці нормативні посилання наведено у відповідних місцях тексту, а перелік публікацій наведено нижче. Для датованих посилань пізніші зміни чи перегляд будь-якої з цих публікацій стосуються цього стандарту тільки в тому випадку, якщо їх введено разом зі змінами чи переглядом. Для недатованих посилань треба користуватись останнім виданням відповідної публікації (долучаючи зміни).

EN 13631-6 Explosives for civil uses — High explosives — Part 6: Determination of resistance to hydrostatic pressure

EN 13631-10 Explosives for civil uses — High explosives — Part 10: Verification of the means of initiation

EN 13631-11:2003 Explosives for civil uses — High explosives — Part 11: Determination of transmission of detonation

EN 13857-1:2003 Explosive for civil uses — Part 1: Terminology

EN ISO/IEC 17025 General requirements for the competence of testing and calibration laboratories (ISO/IEC 17025:1999).

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

EN 13631-6 Вибухові речовини для цивільного застосування. Речовини вибухові бризантні. Частина 6. Визначення опору гідростатичному тискові

EN 13631-10 Вибухові речовини для цивільного застосування. Речовини вибухові бризантні. Частина 10. Метод перевіряння засобів ініціювання

EN 13631-11:2003 Вибухові речовини для цивільного застосування. Речовини вибухові бризантні. Частина 11. Визначення передачі детонації

EN 13857-1:2003 Вибухові речовини для цивільного застосування. Частина 1. Термінологія

EN ISO/IEC 17025 Загальні вимоги до компетентності випробовувальних та калібрувальних лабораторій (ISO/IEC 17025:1999)