Закон України від 16.03.2000 № 1550-III Про правовий режим надзвичайного стану

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про правовий режим надзвичайного стану

Із змінами і доповненнями, внесеними
 Законами України
  від 3 квітня 2003 року N 662-IV,
від 15 травня 2003 року N 743-IV,
 від 13 квітня 2012 року N 4652-VI,
 від 17 травня 2012 року N 4765-VI,
 від 16 жовтня 2012 року N 5459-VI,
 від 16 травня 2013 року N 245-VII,
 від 13 березня 2014 року N 877-VII,
від 12 лютого 2015 року N 186-VIII,
від 23 грудня 2015 року N 901-VIII,
від 30 березня 2021 року N 1357-IX,
від 16 листопада 2021 року N 1882-IX
(який вводиться в дію з 15 червня 2022 року),
від 17 лютого 2022 року N 2081-IX,
від 21 квітня 2022 року N 2228-IX,
від 13 грудня 2022 року N 2849-IX,
від 11 квітня 2024 року N 3633-IX

Цей Закон визначає зміст правового режиму надзвичайного стану, порядок його введення та припинення дії, особливості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах надзвичайного стану, додержання прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб та відповідальність за порушення вимог або невиконання заходів правового режиму надзвичайного стану.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення надзвичайного стану

Надзвичайний стан - це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування відповідно до цього Закону повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров'я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Стаття 2. Мета введення надзвичайного стану

Метою введення надзвичайного стану є усунення загрози та якнайшвидша ліквідація особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, нормалізація обстановки, відновлення правопорядку при спробах захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, для відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, створення умов для нормального функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших інститутів громадянського суспільства.

Стаття 3. Правова основа введення надзвичайного стану