ДСТУ ISO/IEC 15288:2005 Інформаційні технології. Процеси життєвого циклу системи (ІSO/ІEC 15288:2002, ІDT)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Інформаційні технології

ПРОЦЕСИ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ СИСТЕМИ

(ISO/IEC 15288:2002, IDT)
 ДСТУ ISO/IEC 15288:2005

 

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
 2007

ПЕРЕДМОВА

1 ВНЕСЕНО: Технічний комітет стандартизації України «Інформаційні технологи» (ТК 20) та Інститут програмних систем Національної Академії наук України

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: П. Андон, академік НАН України; Л. Бабко; Г. Коваль; Т. Коротун

2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 25 липня 2005 р. № 187 з 2007-01-01

3 Національний стандарт відповідає ISO/IEC 15288:2002 Systems engineering — Systems life cycle processes (Розроблення систем. Процеси життєвого циклу системи)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDТ)

Переклад з англійської (еn)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМІСТ

Національний вступ

Вступ до ISO/IEC 15288

1 Сфера застосування

1.1 Призначеність

1.2 Галузь застосування

1.3 Обмеження

2  Відповідність

2.1 Використовування за призначеність (звужене)

2.2 Повна відповідність

2.3 Пристосована відповідність

3  Нормативні посилання

4  Терміни та визначення понять

5  Процеси життєвого циклу системи.

5.1 Вступ

5.2 Договірні процеси

5.2.1  Вступ

5.2.2  Процес придбавання

5.2.3  Процес постачання

5.3 Процеси підприємства

5.3.1  Вступ

5.3.2  Процес керування середовищем підприємства

5.3.3  Процес керування інвестиціями

5.3.4  Процес керування процесами життєвого циклу системи

5.3.5  Процес керування ресурсами

5.3.6  Процес керування якістю

5.4 Процеси проектування

5.4.1  Вступ

5.4.2  Процес планування проекту

5.4.3  Процес оцінювання проекту

5.4.4  Процес контролювання проекту

5.4.5  Процес приймання рішень

5.4.6  Процес керування ризиком

5.4.7  Процес керування конфігурацією

5.4.8  Процес керування інформацією

5.5 Технічні процеси

5.5.1  Вступ

5.5.2  Процес визначання вимог розпорядника

5.5.3  Процес аналізування вимог

5.5.4 Процес проектування архітектури

5.5.5  Процес реалізування

5.5.6 Процес інтегрування

5.5.7 Процес верифікування

5.5.8  Процес впроваджування

5.5.9  Процес валідування

5.5.10  Процес експлуатування

5.5.11 Процес супроводження

5.5.12 Процес вилучання

6  Стадії життєвого циклу системи

6.1 Вступ

6.2 Моделі життєвого циклу

6.3 Стадії життєвого циклу

Додаток А Процес пристосовування

А.1 Вступ

A.2 Процес пристосовування 

А.2.1 Призначеність процесу пристосовування

А.2.2 Результати процесу пристосовування

A.2.3 Заходи процесу пристосовування       

Додаток В Стадії життєвого циклу

B.1. Вступ

В.2 Стадія визначання концепції

B.2.2 Призначеність стадії визначання концепції           

В.2.3 Результати стадії визначання концепції

В.З Стадія розробляння

В.3.1 Огляд.

В.3.2 Призначеність стадії розробляння

В.3.3 Результати стадії розробляння

В.4 Стадія виробництва

В.4.1 Огляд

В.4.2 Призначеність стадії виробництва

В.4.3 Результати стадії виробництва

В.5 Стадія використовування

В.5.1 Огляд

В.5.2 Призначеність стадії використовування

В.5.3 Результати стадії використовування

В.6 Стадія підтримування

В.6.1 Огляд

В.6.2 Призначеність стадії підтримування

В.6.3 Результати стадії підтримування

B.7 Стадія списування

В.7.1 Огляд

В.7.2 Призначеність стадії списування

В.7.3 Результати стадії списування

Додаток С Взаємозв’язок ISO/IEC 15288 та ISO/IEC 12207:1995/AMD.1:2002

C.1 Графічне представлення

C.2 Табличне представлення

Додаток D Концепції

D.1 Концепції системи

D.1.1 Вступ

D.1.2 Системи

D.1.3 Структура системи

D.1.4 Ієрархія в системах і проектах

D.1.5 Допоміжні системи

D.2 Концепції життєвого циклу

D.2.1 Модель життєвого циклу системи

D.2.2 Стадії життєвого циклу системи

D.2.3 Стадії для основної системи та її допоміжних систем

D.3 Концепції процесів

D.3.1 Процеси життєвого циклу

D.3.2 Обов’язки та угоди в межах організацій і між ними

D.3.3 Застосування процесів

Бібліографія

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад ISO/IEC 15288:2002 Systems engineering — Systems life cycle processes (Розроблення систем. Процеси життєвого циклу системи).

Відповідальний за цей стандарт — Технічний комітет «Інформаційні технології» (ТК 20).

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству.

До тексту стандарту вміщено посилання на міжнародний стандарт, якому відповідає національний стандарт України ДСТУ 3918-1999 (ISO/IEC 12207:1995) Інформаційні технології. Процеси життєвого циклу програмного забезпечування.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

—  до розділу 3 «Нормативні посилання» та до «Бібліографії» долучено «Національне пояснення», яке у тексті стандарту виділено рамкою;

— структурні елементи стандарту: «Обкладинку», «Передмову», «Національний вступ», «Терміни та визначення понять» та «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації;

— вилучено «Передмову до ISO/IEC 15288» як матеріал, що не містить суттєвої інформації;

— англійські терміни, які у міжнародному стандарті надруковані з великої літери, у цьому стандарті надруковані з малої літери;

— змінено назву стандарту для узгодження з серією стандартів «Інформаційні технології» та для узагальнення та систематизування цих нормативних документів;

— слова «цей міжнародний стандарт», «ця частина стандарту» замінено на «цей стандарт».

Додаток А — обов’язковий. Додатки В, С, D — довідкові.

Копії стандартів, на які є посилання у цьому стандарті, можна отримати в Головному фонді нормативних документів    
(ДП «УкрНДНЦ»).

ВСТУП ДО ISO/IEC 15288

Складність штучних систем зросла до безпрецедентного рівня. Це призвело до появи нових можливостей, але також і до збільшення проблем для організацій, які створюють і використовують системи. Ці проблеми існують скрізь у життєвому циклі системи і на всіх рівнях структурної деталізації. Вони мають витоки з різних джерел:

—  існують природні відмінності між технічними, програмними та людськими складниками, з яких конструюють системи;

— майже кожна сучасна система містить та (або) змодельована і підтримувана комп’ютерною технологією;

— бракує гармонізації та інтеграції відповідних галузей, зокрема науки, інженерії, керування та фінансів.

Таким чином, є потреба у загальній схемі, спроможній поліпшити зв’язок і кооперацію між сторонами, які створюють, використовують та керують сучасними системами для того, щоб вони могли працювати в інтегрований, узгоджений спосіб.

Цей стандарт надає загальну схему процесів, яка охоплює життєвий цикл штучних систем. Цей життєвий цикл концептуально охоплює всі стадії аж до списання системи. Він забезпечує процеси для придбавання і постачання систем. Крім того, ця схема передбачає оцінювання та вдосконалювання процесів життєвого циклу.

Процеси в цьому стандарті становлять повну множину, з якої організація може створювати моделі життєвого циклу системи відповідно до її продуктів та послуг. Організація, залежно від поставленої мети, може вибирати і застосовувати відповідну підмножину процесів.

Цей стандарт можна використовувати в один або більше з наступних способів:

— організацією — для отримування допомоги у формуванні середовища застосування потрібних процесів. Ці процеси можуть бути підтримані інфраструктурою, що охоплює методи, процедури, технології, інструментарій і навчений персонал. Організація може далі використовувати це середовище для виконання та керування своїми проектами і проходження систем стадіями життєвого циклу. У такий спосіб стандарт застосовують для оцінювання відповідності заявленого, встановленого середовища положенням цього стандарту;

— проектом — для отримування допомоги у разі вибору, структуризації і застосування елементів встановленого середовища для забезпечування продуктів і надання послуг. Стандарт використовують під час оцінювання відповідності проекту заявленому і встановленому середовищу;

— покупцем і постачальником — для отримування допомоги в розроблянні угоди щодо процесів і дій. Через угоду здійснюють вибір, обговорення, узгодження і виконання процесів і дій у цьому стандарті. У такий спосіб стандарт використовують як настанову з розробляння угоди.

Цей стандарт містить вимоги у трьох розділах: розділ 5, який визначає вимоги до процесів життєвого циклу системи, розділ 6, який визначає вимоги до стадій життєвого циклу, і обов’язковий додаток А, що містить вимоги щодо пристосовування цього стандарту. В цьому стандарті також містяться три довідкові додатки: додаток В, який надає приклад використання стадій у життєвих циклах; додаток С, який показує зв’язок стандарту з ISO/IEC 12207:1995/AMD.1:2002 Information technology — Software life cycle processes (Інформаційні технології. Процеси життєвого циклу програмного забезпечування); і додаток D, який описує ключові концепції, використовувані в стандарті. Новому читачеві цього стандарту рекомендовано звернутися до додатка D, щоб отримати уявлення про ці концепції.

ДСТУ ISO/IEC 15288:2005
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ
ПРОЦЕСИ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ СИСТЕМИ

ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ
ПРОЦЕССЫ ЖИЗНЕННОГО ЦИКЛА СИСТЕМЫ

INFORMATION TECHNOLOGY
SYSTEM LIFE CYCLE PROCESSES

Чинний від 2007-01-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Призначеність

Цей стандарт установлює загальну схему для опису життєвого циклу систем, створюваних людьми. Він визначає множину процесів і пов’язану з ними термінологію. Ці процеси можна застосовувати на будь-якому рівні в ієрархії структури системи. Вибрані набори цих процесів можна застосовувати впродовж життєвого циклу для керування і виконання стадій життєвого циклу системи. Це здійснюють через залучення всіх зацікавлених сторін з основною метою — досягнення задоволеності клієнта.

Цей стандарт також надає процеси, які підтримують визначання, контролювання і вдосконалювання процесів життєвого циклу, використовуваних в межах організації або проекту. Організації і проекти можуть використовувати ці процеси життєвого циклу під час придбавання та постачання систем.

Цей стандарт поширюється на системи, що є штучними і можуть бути сформовані з одного або більше таких складників: апаратні засоби, програмні засоби, люди, процеси (наприклад, процес огляду), процедури (наприклад, інструкції оператора), засоби та природні ресурси (наприклад, вода, живі істоти, матеріали).

1.2 Галузь застосування

Цей стандарт застосовний до повного життєвого циклу систем, зокрема до визначання концепції, розробляння, виробництва, використання, підтримування і списування систем, а також до придбавання і постачання систем, розроблених у межах або поза межами організації.

Існує багато систем, різних за призначеністю, сферою застосування, складністю, розміром, новизною, здатністю до адаптації, кількістю складників, розташованням, тривалістю життя та еволюцією. Цей стандарт описує процеси, які долучені до життєвого циклу будь-якої штучної системи. Він, таким чином, застосовний до унікальних систем, систем масового виробництва та замовних, адаптованих систем.

Цей стандарт застосовний до організацій, які виступають у ролі як покупця, так і постачальника. Його можна використовувати на односторонній основі в порядку власної ініціативи або спільно на багатосторонній основі. Сторони можуть представляти ту саму організацію або різні організації, і ситуація може поширюватися від неофіційної угоди до офіційного контракту.

Процеси в цьому стандарті можна використовувати як основу для формування виробничих середовищ, які охоплюють, наприклад, методи, методології, інструменти і навчений персонал. Він забезпечує еталонну модель, характеризовану в термінах призначеність процесу та активів процесу, які є результатом їх успішного реалізування. Цей стандарт можна, таким чином, використовувати як еталонну модель для підтримування оцінювання процесів, як це визначено у ISO/IEC TR 15504-2.

1.3 Обмеження

Цей стандарт не деталізує процеси життєвого циклу в термінах методів або процедур, необхідних для виконання вимог і досягнення результатів.

Стандарт не деталізує опис документації в термінах назви, формату, точного змісту і виду носія, на якому її потрібно розташовувати.

Цей стандарт не може стати джерелом конфлікту з політикою, процедурами і стандартами будь- якої організації, а також з будь-якими національними законами і правилами. Будь-який такий конфлікт повинен бути вирішений до початку використовування цього стандарту.

2 ВІДПОВІДНІСТЬ

2.1 Використовування за призначеністю (звужене)

Вимоги цього стандарту викладені у розділах 5, 6 та додатку А. Цей стандарт надає вимоги для ряду процесів, придатних для використовування впродовж життєвого циклу системи. Визнано, що певним проектам або організаціям може не знадобитися використовувати всі процеси, які забезпечує цей стандарт. Таким чином, впроваджування в дію цього стандарту зазвичай охоплює вибір множини процесів, які відповідатимуть потребам організації або проекту. Існує два способи забезпечування відповідності впроваджених процесів з положеннями цього стандарту. Будь-яка вимога відповідності вкладається тільки в одну з двох форм, описаних нижче:

2.2 Повна відповідність

Вимога повної відповідності полягає в оголошенні множини процесів, для яких відповідність є вимогою. Повна відповідність досягається демонстрацією того, що всі вимоги оголошеної множини процесів задовольняються через отримування результатів, які слугують доказом.

2.3 Пристосована відповідність

У тому випадку, коли цей стандарт використовують як основу для впроваджування множини процесів, що не кваліфікуються як повністю узгоджені, положення стандарту відбирають або змінюють відповідно до процесу пристосовування, описаного в додатку А. Виголошують пристосований текст, на який поширюється вимога пристосованої відповідності. Пристосована відповідність досягається через демонстрацію того, що вимоги до процесів, як до пристосовуваних, задовольняються через отримування результатів, які слугують доказом.

Примітка. У тому випадку, коли цей стандарт використовують для отримування допомоги у розроблянні угоди між покупцем і постачальником, положення стандарту можна вибирати для долучення до угоди з або без змін. У цьому разі для покупця та постачальника може бути доцільнішим вимагати відповідності з угодою, а не зі стандартом.