ДСТУ ISO/IEC 11179-2:2005 Інформаційні технології. Реєстри метаданих. Частина 2. Класифікація (ІSO/ІEC 11179-2:2000, ІDT)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Інформаційні технології
РЕЄСТРИ МЕТАДАНИХ
Частина 2. Класифікація

(ISO/IEC 11179-2:2000, IDТ)

ДСТУ ISO/IEC 11179-2:2005

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
 2007

ПЕРЕДМОВА

1 ВНЕСЕНО: Технічний комітет стандартизації України «Інформаційні технології» (ТК 20)

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: К. Синиця, канд. техн. наук (науковий керівник); А. Манако, канд. техн. наук; В. Манако, канд. фіз.-мат. наук; А. Войченко; О. Данилова

2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 25 липня 2005 р. № 187 з 2007-01-01, зі зміною дати чинності згідно з наказом № 82 від 11 квітня 2007 р.

3 Національний стандарт відповідає ISO/IEC 11179-2:2000 Information technology - Specification and standardization of data elements - Part 2: Classification for data elements (Інформаційні технології. Специфікація і стандартизація елементів даних. Частина 2. Класифікація елементів даних)

Ступінь відповідності - ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (en)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМІСТ

Національний вступ

Передмова до міжнародного стандарту ISO/IEC 11179-2:2000

Вступ

1 Сфера застосування

2 Терміни та визначення понять

3 Атрибути класифікації для елементів даних

3.1 Ключові слова

3.2 Терміни тезауруса

3.3 Таксони таксономій та онтологій

3.4 Атрибути класифікації

3.5 Описи атрибутів класифікації

Бібліографія

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад міжнародного стандарту ISO/IEC 11179-2:2000 Information technology - Specification and standardization of data elements - Part 2: Classification for data elements (Інформаційні технології. Специфікація і стандартизація елементів даних. Частина 2. Класифікація елементів даних).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт в Україні, - ТК 20 «Інформаційні технології».

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— слова «ця частина міжнародного стандарту» замінено на «цей стандарт»;

— структурні елементи цього стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», «Терміни та визначення понять» і «Бібліографія» - оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

— долучено аркуш «Зміст»;

— назву цього документа приведено відповідно до нової назви другої частини стандарту ISO/IEC 11179, що наведена в його першій частині, яку переглянуто в 2004 р.

ПЕРЕДМОВА ДО МІЖНАРОДНОГО СТАНДАРТУ ISO/IEC 11179-2:2000

ISO (Міжнародна організація з стандартизації) та ІЕС (Міжнародна електротехнічна комісія) - створюють спеціалізовану систему для всесвітньої стандартизації. Національні комітети, що є членами ISO та ІЕС, беруть участь у розроблянні міжнародних стандартів через технічні комітети, що створені відповідною організацією для провадження робіт у окремих галузях технічної діяльності. Технічні комітети ISO та ІЕС співпрацюють у галузях, де мають спільну зацікавленість. Інші міжнародні урядові та неурядові організації, які взаємодіють з ISO та ІЕС, також беруть участь у роботі.

Міжнародні стандарти готують відповідно до правил, наведених у Директивах ISO/IEC, частина друга.

ISO та ІЕС створили спільний технічний комітет ISO/IEC JTС 1. Основне завдання спільного технічного комітету полягає у розроблянні міжнародних стандартів. Прийняті технічними комітетами проекти міжнародних стандартів розсилають комітетам-членам на голосування. Опублікування їх у стані міжнародного стандарту вимагає ухвалення щонайменше 75 % комітетів-членів, що беруть участь у голосуванні. Якщо виникають питання щодо патентів, пов’язані з цим документом, то ISO та ІЕС не є відповідальними за визначення патентних прав.

Міжнародний стандарт ISO/IEC 11179-2 розроблено підкомітетом 32 «Керування та обмін даними» технічного комітету ISO/IEC JTС 1 «Інформаційні технології».

ISO/IEC 11179 містить такі частини під загальною назвою «Інформаційні технології. Реєстри метаданих»:

— Частина 1. Основні положення;

— Частина 2. Класифікація елементів даних;

— Частина 3. Метамодель реєстру та базові атрибути;

— Частина 4. Формулювання визначення даних;

— Частина 5. Принципи іменування та ідентифікування;

— Частина 6. Реєстрування.

ВСТУП

Цей стандарт забезпечує основу для документування окремих аспектів класифікації елементів даних через специфічний набір їх атрибутів. Існує багато робіт з розробляння класифікаційних схем та їх використання для побудови і поповнення структур класифікації. У цьому стандарті ключові слова, тезауруси, таксономії (ієрархічна організація понять) та онтології (мережна організація понять) вважаються типами схем класифікації, що мають різну дискрімінаційну спроможність. Ці класифікаційні схеми корисні, якщо пов’язані з різноманітними аспектами елементів даних.

Застосування класифікації до елементів даних має кілька призначень. Класифікація сприяє пошуку користувачем єдиного елементу даних серед численних елементів даних, полегшує аналіз адміністрування елементів даних і передавання семантичного змісту через успадкування, який неповно надано через інші атрибути, такі як імена та визначення.

Класифікаційні схеми цього стандарту потрібні для:

— формулювання абстрактних та прикладних елементів даних;

— забезпечування успадковування придатного атрибута та атрибут-значення;

— відстежування отримання імен з контрольованого формального словника;

— розв’язування протиріччь;

— розпізнання надрядного (суперординатного), сурядного (соординатного) і підрядного (субординатного) поняття елементу даних;

— розпізнавання відношення між поняттями елементів даних та елементами даних;

— полегшування розробляння модульно спроектованих імен і визначень.

Кожний тип класифікаційної схеми, згаданий вище, має свої переваги та недоліки. Ключові слова, наприклад, - це спосіб швидко допомогти користувачам локалізувати потенційно корисні елементи даних. Тезаурус забезпечує значно структурованіший підхід до угрупування дескриптивних термінів у структуру ширших, звужених або зв’язаних категорій класифікації. Таксономія надає структуру класифікації, що додає можливість успадкування смислу з узагальненого поняття (таксона) до спеціалізованого поняття (таксону). Онтології з асоційованими створеннями понять можуть забезпечити багаті, строго визначені структури (наприклад, орієнтовані ациклічні графи з численним успадкуванням), які можуть надавати інформацію, необхідну складникам програмного забезпечення: інтелектуальні агенти та посередники, корисні для забезпечування інтелектуальних інформаційних послуг.

Термін елемент даних означає тип елементу даних, цей скорочений термін використовують для зручності.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ
РЕЄСТРИ МЕТАДАНИХ
Частина 2. Класифікація

ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ
РЕЕСТРЫ МЕТАДАННЫХ
Часть 2. Классификация

INFORMATION TECHNOLOGY
METADATA REGISTRIES
Part 2: Classification

Чинний від 2007-10-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює процедури та методи ув’язування даних з класифікаційними схемами. Якщо наявні декілька складників елементів даних, вони придатні для класифікації. Наприклад, складники, описані в багаточастинному стандарті ISO/IEC 11179, охоплюють класи об’єктів, властивості, представлення, сфері значення та поняття елементів даних, а також самі елементи даних. Процедури

і методи, наведені в цьому стандарті, нададуть змогу уповноваженим органам реєстрування застосовувати класифікаційні схеми, щоб

— покращити аналізування класів об’єктів, понять елементів даних та елементів даних;

— спростити порівняння окремих елементів у межах таких категорій: класи об’єктів, властивості, представлення, поняття елементів даних та елементи даних;

— зменшити різноманіття понять елементів даних та елементів даних;

— підвищити точність ідентифікування, опису та визначення понять елементів даних та елементів даних;

— спростити аналіз елементів даних, щоб призначити їм реєстраційний статус;

— частково розв’язати проблеми синонімії та омонімії;

— спростити вибір понять елементів даних та елементів даних з реєстру даних;

— розпізнати взаємозв’язки між поняттями елементів даних та елементами даних;

— підтримувати унікальну й однозначну ідентифікацію та посилання на класи об’єктів, поняття елементів даних та елементи даних у такий спосіб, що є лінгвістично нейтральним і дає змогу використовувати інформаційні технології.

Розробляння ISO/IEC 11179 також викликано потребами у застандартизованих процедурах створювання даних, що будуть забезпечувати появу елементів даних, придатних для обміну даними в електронному вигляді.

У цьому стандарті сформульовано набір принципів, методів і процедур для специфікування того, що потрібно для документування зв’язків між різноманітними складниками елементу даних та кількома класифікаційними схемами. Це охоплює імена, прості ідентифікатори, визначення та інші аспекти класифікаційної схеми і її контенту, які можна надавати через використання набору атрибутів. Окремі атрибути та структура для контенту цих атрибутів наведені у цьому стандарті. Користувачі можуть розширювати набір атрибутів, за потреби. Додаткову інформацію можуть надавати ієрархічна організація понять (таксономія) або мережна організація понять (онтологія), наприклад, щоб рекомендувати набір кваліфікаторів, які можна застосовувати до класу об’єктів, властивості або понять (таксонів) подання для уточнювання класифікації специфічного елементу даних. Цей стандарт побудовано з використанням базових атрибутів, визначених в ISO/IEC 11179-3.

Приклад, долучений до 3.4, показує, як вибрані складники елементів даних можна пов’язувати з класифікаційною схемою через специфіковані в ній атрибути. Використання однієї чи кількох схем класифікації передбачає створювання стабільного концептуального базису для розробляння метаданих за рахунок поліпшування семантичної коректності та цілісності проектування.

Цей стандарт не встановлює виняткову схему класифікації. Офіційне ухвалювання окремого класифікаційного підходу або епістемології є також за межами сфери застосування цього стандарту. Ці підходи розглядаються іншими технічними комітетами стандартизації та пов’язані зі специфікою окремих сфер. Потужність класифікаційної схеми та корисність контенту - це компетенція розробок. Інші комітети стандартизації розробляють нормативні мови, використовувані для класифікування або окремі методи та структури, що можуть відповідати положенням цього стандарту.

Наприклад, Національна організація стандартів з інформації (США) (the National Information Standards Organization (NISO)) розробила стандарт сфери застосування розробляння тезаурусу, який встановлює вимоги до документування розробляння, поширювання та супроводжування кожної класифікаційної структури. Такі атрибути можуть бути долучені за принципом розширюваності до атрибутів, наведених у цьому стандарті. Однак вони не долучені до цього стандарту.

Кожний уповноважений орган реєстрування, як описано в ISO/IEC 11179-6, має змогу класифікувати складники елементу даних відповідно до схем класифікації, структур та контенту, які він вважає прийнятним. Документування класифікації елементів даних має здійснювати уповноважений орган реєстрування відповідно до принципів, методів, процедур та атрибутів, наведених у цьому стандарті.

2 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті застосовані такі терміни та визначення понять:

2.1 атрибут (attribute)

Характеристика об’єкта або сутності.

2.2 класифікаційна схема (classification scheme)

Збирання або розподіл об’єктів по групах, за їх спільними характеристиками.