Р В.2.7-218-03450778-791:2011 Рекомендації по застосуванню бітумів в залежності від їх групового хімічного складу
На даний документ посилаються наступні документи:
Інформація про документ
Посилання з інших документів
На даний документ посилаються наступні документи:
Державна служба автомобільних доріг України
(Укравтодор)
Державне підприємство ”Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П.Шульгіна” ДерждорНДІ
Рекомендовано
Науково-технічною радою
Державної служби автомобільних доріг
України (Укравтодор)
Протокол від “ 21 ” грудня 2014 р. № 4
Рекомендовано
Науково-технічною радою ДерждорНДІ
Протокол від “ 01 ” грудня 2014 р. № 13
Рекомендації
по застосуванню бітумів в залежності від їх групового хімічного складу
Р В.2.7-218-03450778-791:2011
Погоджено Начальник Управління науково-технічної політики Укравтодору __________ О.Є. Крижанівський “___” ___________ 2011 р. |
|
Розроблено Перший заступник директора ДерждорНДІ ____________ В.К.Вирожемський “___” ___________ 2011р.
|
Погоджено Начальник відділу стандартизації та метрології ДерждорНДІ _____________О.В.Мозговий “___” ___________ 2011 р. |
|
Завідувач відділу ДБМіК ДерждорНДІ ____________ С.В.Кіщинський “___” ___________ 2011 р.
|
|
Провідний науковий співробітник відділу ДБМіК ДерждорНДІ _____________Л.Ф. Кириченко “___” ___________ 2011 р.
| |
|
Старший науковий співробітник відділу ДБМіК ДерждорНДІ _______________І.В. Волошина “___” ___________ 2011 р. |
Київ
2011
ВСТУП
Бітум – складна дисперсна система, до складу якої входить велика кількість хімічних сполук. Визначальне значення для якості бітумів має його груповий (компонентний) хімічний склад - вміст різних, близьких за будовою, груп речовин, властивості та кількісне співвідношення яких обумовлює поведінку в’яжучого.
Довготривалу роботу дорожніх покриттів можуть забезпечити бітуми, що мають необхідний комплекс структурно-механічних властивостей у широкому діапазоні експлуатаційних температур: високу когезію і теплостійкість при підвищених температурах та достатню деформаційність при низьких, міцну адгезію з поверхнею кам’яних матеріалів, а також стійкість проти старіння під дією погодно-кліматичних чинників та агресивних середовищ.
Такий комплекс характеристик в значній мірі може бути забезпечений оптимізацією групового складу в’яжучих за рахунок вибору оптимальної сировини та удосконалення технологій їх приготування.