ДСТУ 3123-95 Рейки залізничні. Метод оцінки макроструктури

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

РЕЙКИ ЗАЛІЗНИЧНІ

Метод оцінки макроструктури

ДСТУ 3123-93

 

ДЕРЖСТАНДАРТ УКРАЇНИ

Київ

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО Українським державним науково-дослідним інститутом металів (УкрНДІМет)

2 ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України № 205 від 22 червня 1995 р.

3 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

4 РОЗРОБНИКИ: Л. А. Вакула, В. А. Єна, М. Ф. Левченко, Н. М. Разінькова, Л. І. Іванисенко

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

РЕЙКИ ЗАЛІЗНИЧНІ

Метод оцінки макроструктури

РЕЛЬСЫ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНЫЕ

Метод оценки макроструктуры

RAILWAY RAILS

Macrostructure evaluation method

Чинний від 1996-07-01

1 Галузь використання

Цей стандарт поширюється на рейки залізничні типів С49, Р50, Р65 і Р75 (далі - рейки), прокатані із зливків мартенівської та кисневоконвертерної сталі, встановлює вимоги до оцінки якості макроструктури, виготовлення макротемплетів і містить оціночні шкали і атлас допустимих дефектів, їхнього визначення і рисунки зовнішнього вигляду недопустимих та допустимих дефектів.

Вимоги стандарту є обов’язковими.

Стандарт придатний для цілей сертифікації.

2 Нормативні посилання

У цьому стандарті є посилання на такі стандарти:

ГОСТ 3118-77 Кислота соляная. Технические условия

ГОСТ 4204-77 Кислота серная. Технические условия

ГОСТ 6456-82 Шкурка шлифовальная бумажная. Технические условия

ГОСТ 8161-75 Рельсы железнодорожные типа Р65. Конструкция и размеры

ГОСТ 10752-79Е Бумага фотографическая «Унибром». Технические условия

3 Загальні положення

3.1 Оцінку макроструктури за видом і ступенем розвитку дефектів макроструктури здійснюють візуально порівнянням макротемплетів з еталонами і описами кожного виду дефекту.

Допускається оцінка макроструктури за бауманським (сірчаним) відбитком.

3.2 Кількість і місця відбору проб та правила приймання визначаються нормативною документацією на рейки.

4 Виготовлення макротемплетів

4.1 Макротемплет виготовляють таким чином:

4.1.1 Вирізають перпендикулярно напряму прокатки (по всьому перерізу рейки) або паралельно йому якнайближче до площини симетрії (довжина темплета не менше 70, 200 мм відповідно).

4.1.2 Поверхню темплета перед травленням слід прошліфувати, очистити від бруду і знежирити.

4.1.3 Реактив для травлення: кислота соляна згідно з ГОСТ 3118, 50 % водяний розчин, температура розчину 60-80 °С. Рекомендується перед травленням підігрівати зразки до 60-80 °С.

4.1.4 Кількість розчину повинна забезпечувати незначне зниження концентрації кислоти під час травлення. Густина розчину - 1,19 кг/дм3. Шар водяного розчину кислоти над поверхнею темплета, що контролюється, повинен мати товщину не менше 2 см.

4.1.5 Травлення слід виконувати до повного виявлення макроструктури.

4.1.6 Після травлення тем плети виймають з ванни і промивають гарячою водою, після чого нейтралізують содовим розчином.

4.2 Виготовлення бауманського (сірчаного) відбитка

4.2.1 Для знімання відбитка темплети після відпалу, стругання або торцювання шліфують до видалення рисок після попередньої обробки і полірують шкурками № 12 і 8 згідно з ГОСТ 6456. Зразки ретельно протирають від пилу і жирових плям (для знежирення рекомендується вживати денатурований спирт).

4.2.2 Відбитки знімають на фотопапір, що за розмірами відповідає темплету (унібром згідно з ГОСТ 10752). Аркуші фотопаперу замочують протягом 5-8 хв. на світлі в 5 % розчині сірчаної кислоти (згідно з ГОСТ 4204), злегка просушують фільтрувальним папером і накладають емульсійним боком на поверхню темплета. Зворотний бік фотопаперу, не допускаючи зсуву, безперервно прогладжують гумовим валком або ватним тампоном до повного видалення бульбашок газу, що утворюються під час реакції.

Відбитки знімають за температури приблизно 20 °С протягом 3-15 хв. залежно від хімічного складу сталі і вмісту з ній домішок. Відбиток вважається готовим у разі потемніння фотопаперу. У місцях скупчення сірчистих включень потемніння фотопаперу буде максимальним відповідно до кількості сірчистого срібла, що утворюється тут. Готовий відбиток ретельно промивають у проточній воді і протягом 20-30 хв обробляють фіксажем (розчином тіосульфату натрію), потім його знову промивають, просушують і надписують. Для зняття повторного відбитка поверхню зразка шліфують, знімаючи шар металу товщиною не менше 0,3 мм.