Ядерний кодекс України. Проект
Проект
Ядерний кодекс України
Цей Ядерний кодекс України є основоположним у ядерному законодавстві України.
Він встановлює пріоритет безпеки людини та навколишнього природного середовища, регулює відносини у сфері використання ядерної енергії та визначає правові основи міжнародних зобов’язань України в цих сферах.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Розділ I
Загальні положення
Стаття 1 Терміни та визначення
акт ядерного тероризму — будь-які навмисні дії окремої особи або групи осіб щодо ядерної установки, об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, уранового об’єкту або радіоактивного матеріалу, які прямо чи опосередковано можуть створити загрозу для здоров’я та безпеки персоналу, населення та навколишнього природного середовища внаслідок негативного впливу іонізуючого випромінювання або радіоактивних речовин;
вантажовідправник радіоактивних матеріалів (вантажовідправник) – юридична особа або фізична особа - підприємець, що подає вантаж для перевезення будь-яким видом транспорту і іменується у перевізних документах вантажовідправником;
відпрацьоване ядерне паливо - опромінене ядерне паливо ядерної установки, подальше використання якого в якості ядерного палива для цієї або інших ядерних установок без його переробки не передбачається;
відходи від переробки уранових руд - відвали позабалансових руд, відходи, що накопичуються у хвостосховищах, та інші речовини або субстанції, які утворюються при переробці уранових руд та не відносяться до продуктів їх переробки;
використання ядерної енергії — сукупність видів діяльності, пов’язаних з використанням ядерних та радіаційних технологій, ядерних матеріалів, джерел іонізуючого випромінювання у науці, виробництві, медицині та інших галузях, а також видобуванням і переробкою уранових руд та поводженням з радіоактивними відходами;
виробник радіоактивних відходів — юридична або фізична особа - підприємець, внаслідок діяльності якої утворюються радіоактивні відходи, крім спеціалізованих підприємств по поводженню з радіоактивними відходами;
видобування уранових руд — вилучення уранових руд з родовищ усіма можливими способами;
вихідний матеріал — уран, який містить ізотопи у тому співвідношенні, в якому вони є у природному урані; уран, збіднений по ізотопу уран-235; торій; будь-яка із зазначених речовин у формі металу, сплаву, хімічної сполуки або концентрату; будь-який інший матеріал, що містить одну або декілька із зазначених речовин у концентрації, встановленій нормами, правилами та стандартами з безпеки;
втручання — будь-яка дія, спрямована на зменшення опромінення або запобігання йому чи можливості опромінення людини від ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, радіоактивних матеріалів, що не контролювались або над якими втрачено контроль;
гірничодобувні та переробні уранові об’єкти (уранові об’єкти) — сукупність основних промислових виробництв та допоміжних об’єктів, які забезпечують технологічний цикл видобування і переробки уранових руд: шахти, рудники, кар’єри, геологорозвідувальні підземні виробки, комплекси підземного вилуження, гідрометалургійні заводи, збагачувальні фабрики, хвостові господарства, транспортні підприємства;
Державний кадастр сховищ радіоактивних відходів — зведення систематизованих відомостей про об’єкти для зберігання чи захоронення радіоактивних відходів;
Державний Державний реєстр радіоактивних відходів — послідовний поточний запис актів спеціальної форми про утворення, переробку, перевезення, зберігання та захоронення радіоактивних відходів з даними про джерело їх утворення або надходження, обсяги, фізико-хімічний склад та інші властивості;
джерело іонізуючого випромінювання — фізичний об’єкт або технічний пристрій, що містить радіоактивну речовину або створює чи за певних умов може створювати іонізуюче випромінювання, крім ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, ядерних матеріалів, уранових руд та радіоактивних відходів;
джерело опромінення - технічний об’єкт або матеріал, що містить радіоактивну речовину або створює чи за певних умов може створювати іонізуюче випромінювання, елемент навколишнього природного середовища, який утворює природний чи техногенний радіаційний фон поза тілом людини, а також радіоактивна речовина яка знаходиться або за певних умов може надходити всередину тіла людини. До технічних об’єктів та матеріалів, що є джерелами опромінення, відносяться ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, уранові об’єкти та радіоактивні матеріали;
діяльність у сфері використання ядерної енергії — діяльність, пов’язана з обслуговуванням або використанням існуючих чи утворенням або запровадженням додаткових джерел опромінення, або поширенням дії опромінення на додаткові групи людей, або зміною шляхів опромінення від існуючих джерел, у зв’язку з чим підвищується доза чи ймовірність опромінення людей або кількість людей, які опромінюються;
довгоіснуючі радіоактивні відходи — радіоактивні відходи, рівень звільнення яких від контролю органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки досягається через 300 років і більше;
договір про відшкодування ядерної шкоди — договір, що укладається між особою, якій заподіяно ядерну шкоду, оператором, відповідальним за її заподіяння, та страховиком (іншим фінансовим гарантом) про відшкодування оператором ядерної шкоди;
етапи життєвого циклу ядерної установки — вибір майданчика, проектування, будівництво, введення в експлуатацію, експлуатація, зняття з експлуатації;
етапи життєвого циклу об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, - вибір майданчика, проектування, будівництво, експлуатація, припинення експлуатації (для сховища для захоронення радіоактивних відходів – закриття, для інших об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, - зняття з експлуатації);
етапи життєвого циклу уранового об’єкта - вибір майданчика, проектування, будівництво, експлуатація, припинення експлуатації (ліквідація чи перепрофілювання);
експлуатуюча організація (оператор) — призначена державою юридична особа, яка здійснює діяльність, пов’язану з вибором майданчика, проектуванням, будівництвом, введенням в експлуатацію, експлуатацією, зняттям з експлуатації ядерної установки або вибором майданчика, проектуванням, будівництвом, експлуатацією, закриттям сховища для захоронення радіоактивних відходів; забезпечує ядерну та радіаційну безпеку і несе відповідальність за ядерну шкоду;
ефективна доза опромінення — розрахункова доза опромінення людини, яка враховує вклади ефектів опромінення різних органів і тканин людини на стан її здоров’я у цілому;
життєвий цикл уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами — сукупність взаємопов’язаних процесів поступових змін стану об’єкта або установки, починаючи з вибору майданчика для їх розміщення і закінчуючи припиненням їх експлуатації;
життєво важливі місця — визначені у проектній документації місця, де безпосередньо знаходяться особливо важливі технічні елементи та основне обладнання ядерної установки або об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, ядерні матеріали, джерела іонізуючого випрюмінювання, радіоактивні відходи;
забезпечення якості — комплекс заходів, що плануються та систематично реалізуються з метою досягнення впевненості в тому, що здійснювані види діяльності відповідають нормам, правилам та стандартам з безпеки;
закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів (закриття) — завершення всіх операцій у визначений час після розміщення радіоактивних відходів у сховищі для захоронення, яке включає остаточні інженерно-технічні або інші роботи, необхідні для приведення сховища до стану, безпечного протягом тривалого часу;
захоронення радіоактивних відходів — розміщення радіоактивних відходів в об’єкті, призначеному для поводження з радіоактивними відходами – сховищі радіоактивних відходів, без наміру їх подальшого використання або наступного вилучення, переробки чи перевезення;
заявник — юридична або фізична особа, яка подає документи до органу державного регулювання на право здійснення певної діяльності у сфері використання ядерної енергії, що підлягає ліцензуванню;
зберігання радіоактивних відходів — розміщення радіоактивних відходів в об’єкт, в якому забезпечується їх ізоляція від навколишнього природного середовища, фізичний захист і радіаційний моніторинг, а також можливість наступного вилучення, переробки, перевезення та захоронення;
зняття з експлуатації ядерної установки - етап життєвого циклу ядерної установки, який починається після завершення її використання у цілях, передбачених проектом, та обумовлений закінченням призначеного строку експлуатації або рішенням про дострокове припинення експлуатації цієї ядерної установки;
зона спостереження — територія, на якій можливий радіаційний вплив уранового об’єкту, ядерної установки або об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, на населення, що проживає на цій території;
зони обмеження доступу — визначені у проектній документації на об’єкт земельні ділянки і смуги, будинки, будівлі, споруди, їх частини, вільне пересування якими обмежується і контролюється відповідними підрозділами охорони;
іммобілізація радіоактивних відходів — переведення радіоактивних відходів в іншу форму шляхом ствердіння, включення в будь-яку матрицю або заключення в герметичну оболонку;
категорія ядерної установки, об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, ядерного матеріалу, іншого радіоактивного матеріалу — фактор визначення рівня фізичного захисту залежно від потенційної небезпеки ядерної установки, об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, ядерного матеріалу, іншого радіоактивного матеріалу;
кондиціонування радіоактивних відходів — операції щодо підготовки радіоактивних відходів для перевезення, зберігання та захоронення. Кондиціонування може здійснюватися шляхом розміщення радіоактивних відходів у контейнер або їх іммобілізації;
короткоіснуючі радіоактивні відходи — радіоактивні відходи, рівень звільнення яких від контролю органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки досягається раніше ніж через 300 років;
критична група людей — однорідна за умовами життя, віком і статтю група, яка може отримати максимальні ефективні дози опромінення за певним шляхом опромінення внаслідок практичної діяльності;
ліцензіат — юридична або фізична особа, що має наданий у встановленому порядку дозвіл органу державного регулювання на здійснення певної діяльності у сфері використання ядерної енергії, що підлягає ліцензуванню;
ліцензія експлуатуючої організації (оператора) — відповідно оформлений документ, виданий уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, що підтверджує право експлуатуючої організації (оператора) самостійно чи із залученням підрядних організацій здійснювати весь комплекс робіт та операцій, пов’язаних з визначеним етапом життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів;
ліцензія у сфері використання ядерної енергії — відповідно оформлений документ, виданий уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України органом державного регулювання, що підтверджує право ліцензіату на здійснення певної діяльності у сфері використання ядерної енергії, що підлягає ліцензуванню;
медичний моніторинг - контроль впливу ядерної установки, об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, уранового об’єкту на стан здоров’я населення, яке проживає в зоні спостереження, за методикою, затвердженою уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки;
межі ядерної установки, об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, джерела іонізуючого випромінювання — визначені у проектній документації фізичні бар’єри або зовнішні поверхні будинків, будівель, споруд, що знаходяться по периметру ядерної установки, об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, джерела іонізуючого випромінювання;
міжнародна передача ядерних матеріалів, обладнання і технологій — імпорт та експорт ядерних матеріалів, обладнання і технологій, які підпадають під гарантії Міжнародного агентства по атомній енергії;
норми, правила і стандарти з ядерної та радіаційної безпеки - критерії, вимоги і умови забезпечення безпеки під час використання ядерної енергії;
об’єкт, призначений для поводження з радіоактивними відходами, - споруда, приміщення або обладнання, призначені для оперування, обробки, в тому числі попередньої, кондиціонування, перевезення, зберігання чи захоронення радіоактивних відходів, а також ядерна установка в процесі зняття з експлуатації після визнання її об’єктом, призначеним для поводження з радіоактивними відходами;
обробка радіоактивних відходів — операції, призначені для забезпечення безпеки або економії коштів шляхом зміни характеристик радіоактивних відходів, в тому числі операції з їх попередньої обробки;
оперування з радіоактивними відходами – будь-яка операція при поводженні з радіоактивними відходами, крім операцій з їх обробки, кондиціонування, перевезення, зберігання чи захоронення;
опромінення — вплив на людину іонізуючого випромінювання, яке може бути зовнішнім опроміненням від джерел опромінення, які знаходяться поза тілом людини або внутрішнім опроміненням від джерел опромінення, які знаходяться всередині тіла людини;
опромінення населення — опромінення, якого зазнає (зазнала) людина від джерел опромінення, за винятком професійного і медичного опромінення та опромінення, зумовленого природним радіаційним фоном;
опромінення професійне — опромінення персоналу в процесі його роботи;
орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки - центральний орган виконавчої влади, спеціально уповноважений Кабінетом Міністрів України здійснювати державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки;
основна дозова межа опромінення — максимально допустимий рівень індивідуальної ефективної дози опромінення людини, встановлений законодавством, перевищення якого вимагає застосування заходів щодо захисту людини;
основне обладнання ядерної установки — визначене у проектній документації на ядерну установку обладнання, що використовується в основному технологічному циклі ядерної установки;
особливі роботи — всі роботи у сфері використання ядерної енергії, допуск до виконання яких надається за умови проведення спеціальної перевірки відомостей щодо фізичних осіб — виконавців цих робіт;
особливо важливі технічні елементи ядерної установки або об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, — визначені у проектній документації на установку або об’єкт важливі для безпеки прилади, пристрої, обладнання, технічні системи, пошкодження яких (декількох з них одночасно) може призвести прямо або опосередковано до створення радіаційної небезпеки;
перевізник радіоактивних матеріалів (перевізник) – юридична особа або фізична особа - підприємець, що здійснює перевезення радіоактивних матеріалів будь-яким видом транспорту;
переробка радіоактивних відходів — будь-яка операція, яка змінює характеристики радіоактивних відходів, зокрема, обробка, включаючи попередню обробку, та кондиціонування;
переробка уранових руд — процес обробки руди з метою виділення корисних компонентів і одержання концентрату;
перевезення — діяльність, пов’язана з підготовкою, завантаженням, відправленням, транспортуванням, включаючи транзитне зберігання, розвантаження і приймання в кінцевому пункті призначення вантажів радіоактивних матеріалів;
персонал у сфері використання ядерної енергії (персонал) – працівники ліцензіата, які працюють на урановому об’єкті, ядерній установці, об’єкті, призначеному для поводження з радіоактивними відходами, або з радіоактивними матеріалами чи в інших умовах можливого негативного впливу іонізуючого випромінювання на їх здоров’я;
підприємство по видобуванню та переробці уранових руд – юридична особа, яка здійснює діяльність по видобуванню та (або) переробці уранових руд;
підрозділ охорони — військовий підрозділ Міністерства внутрішніх справ України або суб’єкт охоронної діяльності, який виконує завдання з охорони уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивних матеріалів;
поводження з радіоактивними відходами — діяльність (включаючи діяльність, пов’язану із зняттям з експлуатації), що стосується оперування, обробки, в тому числі попередньої, кондиціонування, перевезення, зберігання чи захоронення радіоактивних відходів;
попередня обробка радіоактивних відходів — дезактивація, збирання, сортування радіоактивних відходів;
постачальник товарів робіт і послуг у сфері використання ядерної енергії (постачальник) — юридична особа або фізична особа – підприємець, яка на підставі договору (контракту) з ліцензіатом виконує функції, пов’язані з проектуванням, виробництвом, будівництвом або постачанням інших товарів, робіт чи послуг у сфері використання ядерної енергії;
практична діяльність у сфері використання ядерної енергії (практична діяльність) — діяльність з обслуговування або використання існуючих чи утворення або запровадження додаткових джерел опромінення, будь-яка інша діяльність, безпосереднім наслідком якої є дія опромінення на людей або її поширення на додаткові групи людей, або зміна шляхів опромінення від існуючих джерел, у зв’язку з чим підвищується доза чи ймовірність опромінення людей або кількість людей, які опромінюються;
природний радіаційний фон — опромінення, зумовлене космічним випромінюванням та випромінюванням природних радіонуклідів, природно розподілених у землі, воді, повітрі та інших елементах навколишнього природного середовища;
продукт переробки уранових руд – концентрат природного урану або інша, отримана при переробці уранової руди речовина чи субстанція, що містять корисні компоненти і не перетворені у спеціальний розщеплювальний матеріал;
радіаційна безпека — дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, встановлених нормами, правилами та стандартами з безпеки;
радіаційна аварія (аварія) — подія, внаслідок якої втрачено контроль над ядерною установкою, об’єктом, призначеним для поводження з радіоактивними відходами, або радіоактивним матеріалом, і яка призводить або може призвести до радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, що перевищує допустимі межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з безпеки;
радіаційний захист — сукупність радіаційно-гігієнічних, проектно-конструкторських, технічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення радіаційної безпеки;
радіоактивна речовина — будь-яка речовина, яка містить радіонукліди і для якої питома активність та/або сумарна активність вантажу перевищує межі, встановлені нормами, правилами та стандартами з ядерної та радіаційної безпеки;
радіоактивні відходи — матеріальні об’єкти та субстанції, активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує межі, встановлені діючими нормами, за умови, що використання цих об’єктів та субстанцій не передбачається (для цілей розділу VII цей термін вживається у значенні відповідно до статті 1 Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року);
радіоактивні матеріали — джерела іонізуючого випромінювання, ядерні матеріали, уранові руди, радіоактивні відходи;
рівень звільнення — встановлена органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки межа питомої активності та/або сумарної активності вантажу, за якої або нижче якої радіоактивні відходи можуть бути звільнені від контролю органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки;
рівень втручання — очікувана розрахункова величина дози опромінення людини, яка зумовлює необхідність обов’язкового вжиття заходів щодо захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання;
соціально-економічна компенсація ризику для населення, яке проживає в зонах спостереження, — створення та підтримання у справному стані спеціальної соціальної інфраструктури, забезпечення засобами індивідуального захисту населення, його регулярне навчання правилам користування спеціальною соціальною інфраструктурою, уміння користуватись засобами індивідуального захисту;
спеціальний розщеплювальний матеріал — плутоній-239; уран-233; уран, збагачений ізотопами 235 і 233; будь-який матеріал, що містить одну або кілька із зазначених речовин, включаючи відпрацьоване ядерне паливо;
спеціалізоване підприємство по поводженню з радіоактивними відходами — призначена державою юридична особа, яка здійснює приймання радіоактивних відходів від виробників, забезпечує подальше поводження з цими відходами та (або) поводження з радіоактивними відходами, які виникли внаслідок радіаційних аварій або виробник яких не визначений чи не існує;
спеціальна соціальна інфраструктура — об’єкти, призначені для забезпечення життєдіяльності населення, яке проживає в зоні спостереження, зокрема навчальні заклади, заклади охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту, комунікаційні об’єкти житлово-комунального господарства, мережі постачання електроенергії, газу, тепла, води та водовідведення, будівлі та споруди, призначені для їх обслуговування, автомобільні дороги, системи зв’язку тощо, що використовуються при аварії на уранових об’єктах, ядерних установках, об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, для забезпечення безпеки населення та персоналу, що залучається для її ліквідації;
Спеціальні права запозичення — розрахункова одиниця, що визначається Міжнародним валютним фондом і використовується при здійсненні ним власних операцій та угод;
спеціальна перевірка — перевірка достовірності всіх відомостей, що подають про себе фізичні особи, які бажають виконувати особливі роботи, та з’ясування обставин, на підставі яких згідно із законодавством приймається рішення про надання допуску до цих робіт;
система фізичного захисту — сукупність організаційно-правових, оперативно-розшукових та інженерно-технічних заходів, призначених для створення умов, які унеможливлювали б акти ядерного тероризму, крадіжку або будь-яке інше незаконне вилучення ядерного матеріалу, радіоактивних відходів та джерел іонізуючого випромінювання, а також зміцнювали б режим нерозповсюдження ядерної зброї;
спеціальний рахунок - рахунок, який відкривається у Державному казначействі України з метою формування фінансового резерву та здійснення розрахунково-касових операцій для фінансування заходів, передбачених законодавством;
сховище відпрацьованого ядерного палива — споруда для зберігання або захоронення відпрацьованого ядерного палива з обов’язковим забезпеченням інженерних, геологічних, фізичних та інших бар’єрів, що перешкоджають радіаційному та іншим негативним впливам на персонал, населення та навколишнє природне середовище;
сховище радіоактивних відходів — споруда для зберігання або захоронення радіоактивних відходів з обов’язковим забезпеченням інженерних, геологічних, фізичних та інших бар’єрів, що перешкоджають радіаційному та іншим негативним впливам на персонал, населення та навколишнє природне середовище;
уранові руди — корисні копалини, які видобуваються і переробляються з метою виділення ядерного матеріалу;
фізичний бар’єр — інженерні споруди, призначені для перешкоди переміщенню правопорушника;
фізичний захист - фізичний захист уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів;
фінансовий резерв — кошти цільового фінансування і цільових надходжень, які формуються експлуатуючою організацією (оператором) за час здійснення нею експлуатації ядерної установки на спеціальному рахунку у Державному казначействі України та використовуються з метою фінансування розробки проекту зняття з експлуатації відповідної ядерної установки та заходів, передбачених цим проектом;
шкода, зумовлена негативним впливом іонізуючого випромінювання – втрата життя, будь-які ушкодження, завдані здоров’ю людини, або будь-яка втрата майна чи шкода, заподіяна майну фізичної особи, зумовлена впливом іонізуючого випромінювання під час використання ядерної енергії, крім ядерної шкоди;
ядерна безпека — дотримання норм, правил, стандартів та умов використання ядерних матеріалів та експлуатації ядерних установок, що забезпечують радіаційну безпеку;
ядерна установка — об’єкт по виробництву ядерного палива, ядерний реактор, включаючи критичну та підкритичну збірки, дослідницький реактор, атомна електростанція, підприємство або установка по збагаченню чи переробці ядерного палива, сховище відпрацьованого ядерного палива (для цілей розділу VII цей термін вживається у наступному значенні: ядерна установка — будь-який ядерний реактор, за винятком реактора, яким обладнаний засіб морського або повітряного транспорту з метою використання його як джерела енергії для приведення в рух цього засобу транспорту або з будь-якою іншою метою, будь-який завод, що використовує ядерне паливо для виробництва ядерного матеріалу, або будь-який завод, на якому обробляється ядерний матеріал, включаючи будь-який завод, на якому переробляється опромінене ядерне паливо, та будь-яке місце, де зберігається (складований) ядерний матеріал, за винятком місця складування, пов’язаного з перевезенням такого матеріалу, за умови, що декілька ядерних установок одного оператора, розташовані в одному місці, розглядаються як єдина ядерна установка);
ядерні установки і об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення - атомні електричні станції; атомні станції теплопостачання; дослідницькі ядерні реактори; об’єкти з переробки радіоактивних відходів (крім установок, включених до технологічного циклу ядерної установки, або сховища для захоронення радіоактивних відходів); сховища, призначені для зберігання відпрацьованого ядерного палива або високоактивних радіоактивних відходів з проектним терміном зберігання понад 30 років (крім установок, включених до технологічного циклу ядерної установки); сховища, призначені для захоронення відпрацьованого ядерного палива або радіоактивних відходів;
ядерний інцидент — будь-яка подія або ряд подій одного й того ж походження, що завдають ядерної шкоди (для цілей розділу VII цей термін вживається у значенні відповідно до статті 1 Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року);
ядерний матеріал — будь-який вихідний або спеціальний розщеплювальний матеріал (для цілей розділу VII цей термін вживається у наступному значенні: ядерний матеріал — ядерне паливо, за винятком природного урану і збідненого урану, яке може виділяти енергію шляхом самопідтримуваного ланцюгового процесу ядерного поділу поза ядерним реактором самостійно або у комбінації з яким-небудь іншим матеріалом, та радіоактивні продукти і відходи, за винятком невеликої кількості радіоактивних продуктів, радіоактивних відходів та ядерного палива, що встановлюються нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки, за умови, що ця кількість не перевищує максимальні межі, встановлені Радою керуючих Міжнародного агентства з атомної енергії);
ядерна шкода — втрата життя, будь-які ушкодження, завдані здоров’ю людини, або будь-яка втрата майна, або шкода, заподіяна майну, або будь-яка інша втрата чи шкода, що є результатом небезпечних властивостей ядерного матеріалу на ядерній установці або ядерного матеріалу, який надходить з ядерної установки чи надсилається до неї, крім шкоди, заподіяної самій установці або транспортному засобу, яким здійснювалося перевезення (для цілей розділу VII цей термін вживається у значенні відповідно до статті 1 Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року).
Стаття 2 Сфера дії Ядерного кодексу України
1. Відносини у сфері використання ядерної енергії регулюються цим Ядерним Кодексом та іншими актами законодавства України
2. Жодне положення цього Ядерного Кодексу не може розглядатися як таке, що припиняє для України дію чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
3. Положення цього Ядерного Кодексу є спеціальними щодо усіх інших законів України, які регулюють відносини з питань цивільної відповідальності за ядерну шкоду та її фінансового забезпечення. Якщо міжнародними договорами з цих питань, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, встановлено інші вимоги, ніж ті, що містяться у цьому Ядерному Кодексі, застосовуються правила міжнародних договорів.
4. Цей Ядерний Кодекс поширюється на всі види діяльності у сфері використання ядерної енергії, включаючи:
розміщення, проектування, будівництво (придбання), введення в експлуатацію, експлуатацію, реконструкцію та зняття з експлуатації (закриття, ліквідацію або перепрофілювання) ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерел іонізуючого випромінювання, закриття сховищ для захоронення радіоактивних відходів;
геологічну розвідку родовищ уранових руд;
розміщення, проектування, будівництво, введення в експлуатацію, експлуатацію, реконструкцію, ліквідацію, тимчасове зупинення (консервацію) чи перепрофілювання уранових об’єктів;
постачання товарів, робіт та послуг у сфері використання ядерної енергії, які впливають на безпеку;
поводження з урановими рудами, ядерними матеріалами, включаючи відпрацьоване ядерне паливо, джерелами іонізуючого випромінювання та радіоактивними відходами;
придбання, збут, експорт та імпорт уранових руд, ядерних матеріалів та джерел іонізуючого випромінювання;
накопичення коштів на майбутні заходи із зняття з експлуатації ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами та джерел іонізуючого випромінювання, закриття сховищ для захоронення радіоактивних відходів, ліквідацію уранових об’єктів, захоронення радіоактивних відходів;
проведення наукових досліджень з використанням ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, ядерних матеріалів;
державне управління у сфері використання ядерної енергії;
державне регулювання безпеки у сфері використання ядерної енергії;
фізичний захист ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивних матеріалів;
державний облік ядерних матеріалів, джерел іонізуючого випромінювання, радіоактивних відходів;
організацію ведення обліку уранових руд та продуктів їх переробки, контролю за їх зберіганням і перевезенням;
державний контроль за радіаційною обстановкою на території України;
підготовку кадрів для діяльності, пов’язаної з використанням ядерної енергії;
міжнародне співробітництво та забезпечення дотримання міжнародних зобов’язань України у сфері використання ядерної енергії;
діяльність, пов’язану з ядерними інцидентами та радіаційними аваріями, що сталися або можуть статися на території України, включаючи цивільну відповідальність за ядерну шкоду, заподіяну ядерним інцидентом, та фінансове забезпечення такої відповідальності.
Стаття 3 Основні принципи державної політики у сфері використання ядерної енергії
1. Основи державної політики у сфері використання ядерної енергії формує Верховна Рада України шляхом визначення її мети, головних завдань, напрямів, принципів та пріоритетів, встановлення системи відповідних кредитно-фінансових, податкових, митних та інших регуляторів, затвердження загальнодержавних програм у сфері використання ядерної енергії.
2. Основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії є:
пріоритет захисту людини та навколишнього природного середовища від впливу іонізуючого випромінювання та інших негативних впливів, пов’язаних з практичною діяльністю;
заборона будь-якої діяльності у сфері використання ядерної енергії, якщо перевага від такої діяльності менша, ніж можлива заподіяна нею шкода;
дотримання дозових меж впливу на персонал і населення, встановлених нормами, правилами та стандартами з ядерної та радіаційної безпеки;
встановлення найнижчих показників величини індивідуальних доз, кількості осіб, що опромінюються, ймовірності опромінення від будь-якого конкретного джерела опромінення за нормами, правилами і стандартами з радіаційної безпеки з урахуванням економічних і соціальних умов держави;
забезпечення при використанні ядерної енергії мінімального рівня утворення радіоактивних відходів, якого можна досягти на практиці;
недопущення неконтрольованого накопичення радіоактивних відходів;
гарантування надійної ізоляції радіоактивних відходів від навколишнього природного середовища при проектуванні об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та поводженні з радіоактивними відходами;
заборона будь-якої діяльності у сфері використання ядерної енергії, результатом якої є обгрунтовано передбачений більший негативний вплив на майбутні покоління, ніж той, що допускається для нинішнього покоління;
забезпечення безпеки під час використання ядерної енергії;
відкритість і доступність інформації, пов’язаної з використанням ядерної енергії;
участь громадян та їх об’єднань у формуванні та реалізації державної політики у сфері використання ядерної енергії;
забезпечення відшкодування шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання під час використання ядерної енергії;
створення правового та фінансового механізму відповідальності експлуатуючої організації перед громадянами та суб’єктами господарювання за заподіяну ядерну шкоду;
створення правового та фінансового механізму відповідальності ліцензіата перед громадянами та суб’єктами господарювання за заподіяну шкоду в разі радіаційної аварії;
створення правового і фінансового механізму щодо соціально-економічної компенсації ризику для населення, яке проживає в зонах спостереження;
створення спеціальної соціальної інфраструктури в зонах спостереження;
забезпечення заходів щодо соціально-економічної заінтересованості населення, місцевих органів державної влади та самоврядування, на території яких розташовані ядерні установки та об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами;
розподіл обов’язків, прав та відповідальності між усіма суб’єктами правовідносин у сфері використання ядерної енергії;
розмежування функцій державного управління у сфері використання ядерної енергії і державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки;
розмежування функцій державного управління діяльністю, повязаною з поводженням з радіоактивними відходами, та іншою діяльністю у сфері використання ядерної енергії;
розмежування функцій державного управління і практичної діяльності у сфері використання ядерної енергії;
заборона проведення робіт по захороненню радіоактивних відходів виробникам радіоактивних відходів;
нормування, провадження дозвільної діяльності та нагляд у сфері використання ядерної енергії;
поводження з радіоактивними відходами, включаючи їх зберігання та захоронення, за рахунок їх виробників;
відповідальність виробників радіоактивних відходів за поводження з радіоактивними відходами до їх передачі спеціалізованим підприємствам по поводженню з радіоактивними відходами;
обмеження часу зберігання радіоактивних відходів у їх виробників;
наявність державної системи фізичного захисту, включаючи єдину систему протидії актам ядерного тероризму, єдину систему надійного захищеного зв’язку, узгоджені переліки інформації, доступ до якої має бути обмеженим, єдиний порядок захисту такої інформації та допуску до неї фізичних осіб;
забезпечення безперервного функціонування систем фізичного захисту ядерних установок, об’єктів для поводження з радіоактивними відходами, джерел іонізуючого випромінювання на всіх етапах їх життєвого циклу;
забезпечення безперервного функціонування систем фізичного захисту ядерних матеріалів та інших радіоактивних матеріалів відповідно до категорії цих матеріалів у всіх місцях їх перебування;
запровадження персональної відповідальності за створення умов досягнення цілей та за досягнення цілей фізичного захисту;
виконання міжнародних договорів, розвиток міжнародного співробітництва у сфері використання ядерної енергії, зміцнення міжнародного режиму безпеки та радіаційного захисту населення;
встановлення відповідальності всіх суб’єктів правовідносин, включаючи громадян і посадових осіб, за порушення правового режиму безпеки у сфері використання ядерної енергії;
активна науково-дослідницька діяльність у сфері використання ядерної енергії;
державна підтримка системи професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері використання ядерної енергії.
3. Державна політика реалізується шляхом створення оптимальної системи державного управління і регулювання ядерної та радіаційної безпеки, розроблення та виконання державних цільових програм у сфері використання ядерної енергії.
Стаття 4 Основні завдання Ядерного кодексу України
Основними завданнями Ядерного кодексу України є:
правове регулювання суспільних відносин під час здійснення всіх видів діяльності у сфері використання ядерної енергії;
створення правових засад державного управління у сфері використання ядерної енергії та державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки;
встановлення прав, обов’язків і відповідальності органів державної влади, підприємств, установ і організацій, посадових осіб, персоналу, громадян та інших суб’єктів правовідносин у сфері використання ядерної енергії;
встановлення правового режиму дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії;
встановлення правових засад прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та уранових об’єктів;
визначення основних принципів радіаційного захисту людей та навколишнього природного середовища;
забезпечення участі громадян та їх об’єднань у формуванні та реалізації державної політики у сфері використання ядерної енергії;
сприяння подальшому зміцненню міжнародного режиму безпечного використання ядерної енергії;
правове регулювання фінансово-економічних відносин, які виникають у зв’язку із зняттям з експлуатації ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, поводженням з відпрацьованим ядерним паливом, захороненням радіоактивних відходів, закриттям сховищ для захоронення радіоактивних відходів та іншими відкладеними завданнями у сфері використання ядерної енергії.
Стаття 5 Права власності
1. Уранові руди, які містяться у надрах, ядерні матеріали, крім продуктів переробки уранових руд, а також сховища для захоронення радіоактивних відходів є виключно загальнодержавною власністю.
2. Ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами (крім сховищ для захоронення радіоактивних відходів), джерела іонізуючого випромінювання, а також майнові комплекси уранових об’єктів можуть перебувати у різних формах власності.
3. Видобуті з надр уранові руди і продукти їх переробки можуть перебувати у різних формах власності, якщо інше не встановлено державним замовленням та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Уранові руди та продукти їх переробки за державним замовленням закуповуються за договірними цінами, які забезпечують рівень рентабельності не нижче мінімального.
4. Радіоактивні відходи переходять у власність держави з моменту підписання документа про їх передачу від виробника радіоактивних відходів, в результаті діяльності якого вони утворилися, до спеціалізованого підприємства по поводженню з радіоактивними відходами.
Розділ II
Компетенція Верховної Ради України та компетенція Автономної республіки Крим
Стаття 6 Компетенція Верховної Ради України
1. До виключної компетенції Верховної Ради України у сфері використання ядерної енергії належить:
визначення основ державної політики у сфері використання ядерної енергії;
визначення правових основ регулювання відносин у сфері використання ядерної енергії;
затвердження загальнодержавних програм у сфері використання ядерної енергії;
встановлення правового режиму територій навколо ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів та статусу громадян, які проживають на них;
затвердження меж та встановлення правового режиму радіоактивно забруднених територій;
регулювання експорту та імпорту ядерних матеріалів і джерел іонізуючого випромінювання, а також ядерних технологій, спеціальних неядерних матеріалів, матеріалів подвійного використання, інших товарів, робіт і послуг у сфері використання ядерної енергії;
регулювання ввезення в Україну відпрацьованого ядерного палива;
прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок, та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення;
погодження порядку розроблення і затвердження норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки;
затвердження за поданням Кабінету Міністрів України переліку майнових комплексів уранових об’єктів, що перебувають у державній власності і не підлягають приватизації;
затвердження Положення та персонального складу Національної комісії з радіаційного захисту населення України.
Стаття 7 Компетенція Автономної республіки Крим
1. До відання Автономної Республіки Крим у сфері використання ядерної енергії належить:
участь у формуванні та здійсненні державної політики України у сфері використання ядерної енергії з питань, що стосуються інтересів Автономної Республіки Крим;
здійснення державного управління та державного регулювання у сфері використання ядерної енергії згідно із законодавством України та законодавством Автономної Республіки Крим;
здійснення заходів щодо ліквідації наслідків радіаційних аварій.
Розділ III
Державне управління і державне регулювання у сфері використання ядерної енергії
Стаття 8 Компетенція Кабінету Міністрів України
1. До компетенції Кабінету Міністрів України належить:
забезпечення реалізації державної політики у сфері використання ядерної енергії;
забезпечення розроблення та реалізації державних цільових програм у сфері використання ядерної енергії;
створення органів державного управління і державного регулювання безпеки у сфері використання ядерної енергії згідно із законодавством;
прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво, експлуатацію та зняття з експлуатації уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та закриття сховищ для захоронення радіоактивних відходів, крім тих рішень, які відносяться до компетенції Верховної Ради України;
розпорядження ядерними установками, урановими об’єктами, об’єктами, призначеними для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивними матеріалами, які перебувають у державній власності;
вирішення питань забезпечення захисту людей та навколишнього природного середовища від негативного впливу іонізуючого випромінювання;
розроблення заходів щодо обліку, контролю та фізичного захисту ядерних установок, уранових об’єктів, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів;
визначення порядку розроблення і затвердження норм, правил та стандартів у сфері використання ядерної енергії, зокрема, норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері використання ядерної енергії.
2. Кабінет Міністрів України:
подає до Верховної Ради України проект закону про розміщення, проектування, будівництво ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення;
подає на затвердження до Верховної Ради України перелік майнових комплексів уранових об’єктів, що перебувають у державній власності і не підлягають приватизації;
визначає перелік ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерел іонізуючого випромінювання, що перебувають у державній власності;
встановлює порядок державного обліку видобутих уранових руд, продуктів переробки та відходів від переробки уранових руд;
встановлює порядок надання ліцензій на експорт ядерних матеріалів, обладнання та технологій;
визначає порядок ввезення в Україну та вивезення за її межі відпрацьованого ядерного палива;
визначає порядок переміщення радіоактивних відходів через державний кордон України;
затверджує положення про Державний реєстр радіоактивних відходів;
затверджує положення про Державний кадастр сховищ радіоактивних відходів;
затверджує положення про державні інспекції та призначає Головного державного інспектора України з ядерної та радіаційної безпеки;
встановлює порядок надання ліцензій на видобування уранових руд та спеціальних дозволів на будівництво нових і реконструкцію діючих об’єктів по переробці уранових руд;
визначає порядок здійснення обов’язкової державної реєстрації джерел іонізуючого випромінювання;
визначає перелік джерел іонізуючого випромінювання, діяльність по використанню яких звільняється від ліцензування;
встановлює порядок встановлення особливого режиму території у місцях розташування уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами;
встановлює порядок розгляду та затвердження проекту зняття з експлуатації ядерної установки;
встановлює порядок та розмір справляння плати за здійснення дозвільних процедур у сфері використання ядерної енергії відповідно до законодавства;
встановлює порядок визначення розміру збору за забруднення навколишнього природного середовища, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками;
встановлює порядок використання коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами;
встановлює порядок накопичення та використання коштів на припинення експлуатації уранових об’єктів;
затверджує положення про спеціальний рахунок експлуатуючої організації (оператора) ядерної установки для формування фінансового резерву;
встановлює порядок надання компенсації за перевищення річної основної дозової межі опромінення;
визначає види, розміри, джерела фінансування соціально-економічних компенсацій негативного впливу іонізуючого випромінювання на здоров’я персоналу, який працює на уранових об’єктах, а також порядок надання таких компенсацій;
затверджує перелік посад персоналу, який безпосередньо здійснює управління реакторною установкою атомної електростанції і діяльність якого може здійснюватися лише на підставі ліцензії;
визначає перелік посад персоналу для експлуатації ядерної установки, підготовка якого підлягає державному регулюванню у сфері використання ядерної енергії;
визначає перелік видів діяльності, виконання яких персоналом та посадовими особами підлягає державному регулюванню у сфері використання ядерної енергії;
затверджує перелік видів діяльності, пов’язаної із забезпеченням фізичного захисту ядерних установок, уранових об’єктів, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивних матеріалів, що підлягає державному регулюванню у сфері використання ядерної енергії;
організовує розроблення і затверджує державний план взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади на випадок вчинення актів ядерного тероризму, забезпечує тренування (навчання) за цим планом;
встановлює порядок додержання вимог фізичного захисту відповідно до конкретних видів діяльності у сфері використання ядерної енергії;
встановлює порядок проведення громадських слухань з питань захисту проектів, пов’язаних з розміщенням, спорудженням, зняттям з експлуатації ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами.
Стаття 9 Компетенція центральних органів державного управління
1. Державне управління у сфері використання ядерної енергії здійснюється центральними органами виконавчої влади, визначеними Кабінетом Міністрів України у встановленому законодавством порядку:
органом державного управління у сфері використання ядерної енергії;
органом державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами.
2. Орган державного управління у сфері використання ядерної енергії виконує такі функції:
планування, розроблення і впровадження державних цільових програм в сфері використання ядерної енергії;
створення експлуатуючих організацій (операторів) ядерних установок та інших підвідомчих підприємств;
державне управління підвідомчими підприємствами;
планування заходів, спрямованих на забезпечення мінімального рівня утворення радіоактивних відходів під час використання ядерної енергії на підвідомчих підприємствах;
організацію безпечного поводження з радіоактивними відходами на підвідомчих підприємствах до передачі їх спеціалізованим підприємствам по поводженню з радіоактивними відходами;
створення державної системи заходів щодо забезпечення готовності до ліквідації аварій на ядерних установках, об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерелах іонізуючого випромінювання на підвідомчих підприємствах;
здійснення державної науково-технічної та інвестиційної політики у сфері використання ядерної енергії;
забезпечення розроблення і реалізації програм забезпечення якості на підвідомчих підприємствах;
створення, планування і координацію системи підготовки кадрів у сфері використання ядерної енергії.
3. Орган державного управління в сфері поводження з радіоактивними відходами виконує такі функції:
розроблення та реалізація єдиної технічної політики з поводження з радіоактивними відходами в Україні;
розроблення та реалізація Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами;
координація діяльності, пов’язаної з поводженням з радіоактивними відходами ядерної енергетики, промисловості, медицини, науково-дослідних установ до передачі їх спеціалізованим підприємствам по поводженню з радіоактивними відходами;
організація діяльності, пов’язаної з поводженням з радіоактивними відходами, що утворюються під час проведення робіт по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи,
створення спеціалізованих підприємств по поводженню з радіоактивними відходами та інших підвідомчих підприємств;
державне управління підвідомчими підприємствами;
створення та забезпечення функціонування державної системи обліку радіоактивних відходів, а також їх сховищ, включаючи організацію проведення державних інвентаризацій;
організація робіт по будівництву, експлуатації, реконструкції, зняттю з експлуатації об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та закриттю сховищ для захоронення радіоактивних відходів на підвідомчих підприємствах;
координація робіт по будівництву, експлуатації, реконструкції, зняттю з експлуатації об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, на підприємствах недержавної форми власності та іншого відомчого підпорядкування;
координація науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт пов’язаних з поводженням з радіоактивними відходами на стадії довгострокового зберігання і захоронення;
розроблення порядку створення та використання коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами.
4. У сфері використання ядерної енергії центральні органи виконавчої влади, які здійснюють правоохоронну діяльність:
узагальнюють відомості про форми і методи скоєння злочинів стосовно ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, радіоактивних матеріалів, розслідування яких законодавством віднесено до їх компетенції;
беруть участь у визначенні рівня фізичного захисту ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, радіоактивних матеріалів, а також у розробленні, створенні та запровадженні в дію відповідних систем фізичного захисту;
інформують центральні органи виконавчої влади, що регулюють ядерну та радіаційну безпеку, про необхідність коригування встановленого рівня фізичного захисту;
у межах своєї компетенції відповідно до законодавства вживають заходів у разі виявлення порушень встановленого рівня фізичного захисту;
забезпечують професійну підготовку посадових та службових осіб підрозділів, які здійснюють функції фізичного захисту;
у межах своєї компетенції відповідно до законодавства здійснюють оперативно-розшукову діяльність щодо виявлення і попередження, припинення та розкриття правопорушень стосовно ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, радіоактивних матеріалів;
беруть участь у проведенні спеціальної перевірки громадян у зв’язку з наданням їм допуску до роботи з радіоактивними матеріалами та на ядерних установках, об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та уранових об’єктах.
5. Для забезпечення фізичного захисту ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, радіоактивних матеріалів центральні органи виконавчої влади, які здійснюють державне управління, та Національна академія наук України відповідно до своєї компетенції:
створюють умови для досягнення цілей фізичного захисту на державному рівні;
забезпечують реалізацію і контроль за здійсненням державної політики щодо фізичного захисту ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, радіоактивних матеріалів на підвідомчих підприємствах та при перевезеннях радіоактивних матеріалів;
виконують вимоги з фізичного захисту;
визначають спільно з відповідними компетентними органами рівень фізичного захисту ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, радіоактивних матеріалів;
розробляють та реалізують програми, плани та заходи щодо фізичного захисту ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, на кожному етапі їх життєвого циклу;
розробляють і затверджують відомчі та галузеві нормативно-правові акти з фізичного захисту та впроваджують їх у дію;
організовують і фінансують науково-технічний супровід фізичного захисту на підвідомчих підприємствах;
організовують діяльність щодо визначення, створення, забезпечення функціонування систем фізичного захисту ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, радіоактивних матеріалів на підвідомчих підприємствах та при перевезеннях радіоактивних матеріалів;
контролюють забезпечення фізичного захисту ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, радіоактивних матеріалів на підвідомчих підприємствах та при перевезеннях радіоактивних матеріалів;
організовують проведення спеціальної перевірки для надання допусків до особливих робіт, періодичний контроль порядку оформлення допусків;
організовують взаємодію органів виконавчої влади з питань фізичного захисту;
організовують та фінансують здійснення перевірок планів взаємодії підрозділів охорони із силами допомоги ззовні;
розробляють відомчі переліки відомостей з фізичного захисту, що містять державну таємницю та іншу інформацію з обмеженим доступом, забезпечують її захист;
беруть участь у міжнародному співробітництві з фізичного захисту;
виконують функції замовника та органу управління державними цільовими програмами з фізичного захисту;
подають щорічні звіти з питань фізичного захисту центральному органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання фізичного захисту.
6. Посадові особи органів державного управління у сфері використання ядерної енергії та сфері поводження з радіоактивними відходами підлягають кваліфікаційній атестації та спеціальному медичному обстеженню. Перелік таких осіб та періодичність атестації і обстеження визначаються законодавством.
Стаття 10 Компетенція центральних органів державного регулювання
1. Державне регулювання у сфері використання ядерної енергії здійснюється центральними органами виконавчої влади, визначеними Кабінетом Міністрів України у встановленому законодавством порядку:
органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки;
іншими органами державного регулювання згідно із законодавством.
2. Органи державного регулювання є незалежними від органів державного управління у сфері використання ядерної енергії та сфері поводження з радіоактивними відходами, установ і посадових осіб, діяльність яких пов’язана з використанням ядерної енергії. Вони не залежать від місцевих органів влади і самоврядування, об’єднань громадян.
3. Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки відповідно до їх компетенції:
розробляють норми, правила і стандарти з ядерної та радіаційної безпеки;
несуть відповідальність за повноту, достатність та обгрунтованість своїх вимог щодо безпеки;
здійснюють експертизу безпеки ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, джерел іонізуючого випромінювання і надають відповідні дозволи;
здійснюють державний нагляд за дотриманням норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, а також умов дії наданих дозволів;
у разі виявлення порушень застосовують адміністративні санкції до персоналу, посадових осіб підприємств, установ та організацій згідно із законодавством;
здійснюють методичне керівництво діяльністю державної системи обліку та контролю індивідуальних доз опромінення персоналу, експертні оцінки її повноти і достатності, а також проводять аналізи і оцінки стану дозових навантажень населення і персоналу;
встановлюють порядок обліку радіоактивних відходів, зокрема порядок проведення державних інвентаризацій, та здійснюють нагляд за їх виконанням;
організують і здійснюють нагляд за виконанням заходів щодо захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання на відповідних територіях місцевими органами виконавчої влади;
оперативно повідомляють через засоби масової інформації про радіаційні аварії на території України, а також за її межами у разі можливості трансграничного перенесення радіоактивних речовин, готують звіти та огляди щодо стану ядерної та радіаційної безпеки на території України та подають їх Верховній Раді України і Президенту України, іншим органам державної влади та самоврядування, громадським організаціям у встановленому законодавством порядку;
організовують і проводять дослідження, спрямовані на підвищення безпеки ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів джерел іонізуючого випромінювання та вирішення проблем радіаційного захисту персоналу, населення і навколишнього природного середовища;
мають право надсилати ліцензіатам, власникам чи керівникам підприємств подання про невідповідність окремих осіб займаним посадам;
координують та беруть участь у міжнародному співробітництві з питань ядерної та радіаційної безпеки
4. Державне регулювання фізичного захисту уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів здійснює орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, вповноважений на це Кабінетом Міністрів України у встановленому законодавством порядку.
Цей державний орган відповідно до своєї компетенції:
бере участь у формуванні державної політики з питань фізичного захисту, розробляє механізм її реалізації;
розробляє та затверджує норми і правила з фізичного захисту ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, радіоактивних матеріалів;
надає ліцензії на види діяльності, пов’язані із забезпеченням фізичного захисту ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, радіоактивних матеріалів;
організовує та здійснює державний нагляд за додержанням законодавства, норм, правил і стандартів з фізичного захисту, умов наданих ліцензій;
застосовує примусові заходи (в межах наданих повноважень) щодо юридичних і фізичних осіб у разі порушення ними законодавства, норм, правил і стандартів з фізичного захисту, а також умов наданих ліцензій;
здійснює експертизу на відповідність встановленим вимогам до систем фізичного захисту ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, радіоактивних матеріалів;
бере участь у міжнародному співробітництві з питань фізичного захисту;
бере участь у підготовці фахівців з фізичного захисту;
виконує функції замовника та органу управління державними цільовими програмами з фізичного захисту;
щорічно подає Кабінету Міністрів України звіти з питань фізичного захисту.
5. Функції інших органів державного регулювання стосовно діяльності у сфері використання ядерної енергії визначаються законодавством.
6. Посадові особи органів державного регулювання підлягають кваліфікаційній атестації та спеціальному медичному обстеженню. Перелік таких осіб та періодичність їх атестації і обстеження визначаються законодавством.
7. Діяльність органів державного регулювання фінансується за рахунок державного бюджету. З метою фінансування наукового та експертного супроводу регулюючої діяльності та пріоритетних розробок щодо підвищення безпеки ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, радіоактивних матеріалів при органах державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки створюються спеціальні позабюджетні фонди, які фінансуються за рахунок коштів, що надходять за видачу дозволів, надання послуг, а також добровільних внесків українських та іноземних юридичних і фізичних осіб.
Стаття 11 Компетенція місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування
1. У сфері використання ядерної енергії місцеві органи державної влади і органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції:
погоджують питання розміщення на своїй території уранових об’єктів, ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, виходячи з інтересів громадян, які проживають на цій території, та соціально-економічного розвитку територій у порядку, визначеному законодавством;
беруть участь в екологічній експертизі проектів розміщення, будівництва і зняття з експлуатації ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та закриття сховищ для захоронення радіоактивних відходів, розташованих на їх територіях;
організовують громадські слухання з питань захисту проектів щодо розміщення, спорудження, зняття з експлуатації ядерних установок об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, та закриття сховищ для захоронення радіоактивних відходів;
укладають угоди із спеціалізованими підприємствами по поводженню з радіоактивними відходами про співробітництво та взаємовідносини з питань, що стосуються об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, всієї технічної та господарської діяльності, спільного розгляду проектів для усунення розбіжностей на будь-якому етапі проектування, вибору майданчика для будівництва, експлуатації, зняття з експлуатації чи закриття такого об’єкта на підпорядкованій їм території;
організовують, в разі необхідності, радіологічне обстеження територій навколо місць розташування ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та уранових об’єктів;
забезпечують інформування населення про радіаційну обстановку, рівні опромінення людини та заходи захисту від негативного впливу іонізуючого випромінювання, що виконуються на відповідній території;
здійснюють контроль за радіаційним станом відповідних територій після зняття з експлуатації ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, або закриття сховищ для захоронення радіоактивних відходів;
здійснюють контроль за забезпеченням безпеки населення та охороною навколишнього природного середовища на своїй території;
розроблюють та впроваджують регіональні програми захисту людини від негативного впливу іонізуючого випромінювання;
організують проведення в установленому порядку щорічних обстежень з метою оцінки стану захисту людини від негативного впливу іонізуючого випромінювання та ведення екологічного паспорта території;
здійснюють організаційне керівництво системою обліку та контролю доз опромінення населення на своїй території;
організують контроль за виконанням заходів щодо захисту людини від впливу радіонуклідів, що містяться у будівельних матеріалах;
здійснюють контроль згідно з повноваженнями, передбаченими законодавством, за діяльністю юридичних та фізичних осіб, які використовують ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, уранові об’єкти та радіоактивні матеріали;
здійснюють контроль за готовністю підприємств, установ, організацій та громадян до дій на випадок радіаційної аварії;
погоджують плани заходів щодо захисту населення від радіаційних аварій та їх наслідків;
забезпечують постійну готовність засобів оповіщення населення відповідної території про виникнення радіаційної аварії;
оповіщують населення у разі виникнення радіаційної аварії та інформують про рятувальні та профілактичні заходи у зв’язку з цим;
приймають згідно із законодавством рішення щодо застосування на відповідній території заходів втручання у разі радіаційних аварій;
забезпечують готовність до евакуації населення і у разі необхідності здійснюють її;
беруть участь у ліквідації наслідків радіаційних аварій;
організують контроль за виконанням заходів щодо захисту населення від радіаційних аварій та їх наслідків;
готують пропозиції щодо видів, обсягів, джерел надання соціально-економічної компенсації ризику для населення, яке проживає в зонах спостереження.
2. Місцеві органи державної виконавчої влади, на території яких розміщені ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, уранові об’єкти та (або) проходять маршрути перевезень радіоактивних матеріалів для цілей їх фізичного захисту, відповідно до своєї компетенції:
встановлюють порядок обмеження пересувань у межах санітарно-захисних зон ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів;
організовують розроблення та затверджують територіальні (регіональні) плани взаємодії всіх утворених відповідно до законодавства озброєних формувань, що знаходяться на їх території, які можуть бути використані у разі вчинення актів ядерного тероризму;
беруть участь у щорічних навчаннях, які проводяться центральними органами виконавчої влади з метою перевірки ефективності територіальних (регіональних) планів взаємодії із залученням представників усіх центральних органів виконавчої влади, визначених у цих планах;
організовують розроблення та затверджують плани забезпечення охорони радіоактивних матеріалів, що можуть бути виявлені на їх території за межами місць санкціонованого розміщення;
забезпечують додержання інших вимог фізичного захисту, передбачених законодавством.
3. Місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні сприяти забезпеченню безпечної експлуатації уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, що знаходяться на їх території, та створенню необхідних соціально-побутових умов для персоналу в сфері використання ядерної енергії, який мешкає на їх території..
Стаття 12 Складові державного регулювання безпеки та види діяльності, що підлягають регулюванню безпеки
1. Державне регулювання безпеки в сфері використання ядерної енергії полягає у забезпеченні безпеки людини, навколишнього природного середовища, уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів.
Державне регулювання безпеки використання ядерної енергії передбачає:
встановлення нормативних критеріїв і вимог, що визначають умови використання уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивних матеріалів у державі (нормування);
надання дозволів на здійснення діяльності, пов’язаної з використанням уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивних матеріалів (провадження дозвільної діяльності);
здійснення нагляду за дотриманням нормативних вимог та умов наданих дозволів організаціями, підприємствами та особами, які здійснюють діяльність, пов’язану з використанням уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивних матеріалів, включаючи примусові заходи (нагляд).
2. Державному регулюванню безпеки у сфері використання ядерної енергії підлягають такі види діяльності:
проектно-пошукові роботи щодо вибору майданчика для розміщення ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами;
проектування ядерних установок, об’єктів та транспортних засобів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерел іонізуючого випромінювання;
виготовлення та постачання джерел іонізуючого випромінювання та елементів, важливих для безпеки джерел іонізуючого випромінювання;
будівництво ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами та джерел іонізуючого випромінювання;
виготовлення (виробництво) ядерних установок, об’єктів та транспортних засобів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерел іонізуючого випромінювання;
видобування та переробка уранових руд;
виробництво та переробка ядерних матеріалів;
введення в експлуатацію та експлуатація ядерних установок чи об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами;
використання у промисловості, сільському господарстві, медицині, освіті і наукових дослідженнях джерел іонізуючого випромінювання;
зняття з експлуатації та консервація ядерних установок, зняття з експлуатації об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, закриття сховищ для захоронення радіоактивних відходів та проведення регламентних робіт по забезпеченню безпеки на цих сховищах після їх закриття;
випробування об’єктів та транспортних засобів, призначених для поводження з радіоактивними відходами;
перевезення радіоактивних матеріалів;
складування радіоактивних відходів;
ведення державного обліку радіоактивних відходів;
підготовка персоналу для експлуатації ядерної установки за переліком посад, визначеним Кабінетом Міністрів України;
виконання окремих видів діяльності персоналом та посадовими особами за переліком персоналу та посадових осіб, визначеним Кабінетом Міністрів України;
діяльність, пов’язана із забезпеченням фізичного захисту ядерних матеріалів і ядерних установок, за переліком видів діяльності, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
3. Державному регулюванню безпеки у сфері використання ядерної енергії не підлягає діяльність, пов’язана з джерелами іонізуючого випромінювання, радіаційний вплив яких є настільки низьким, що не потребує застосування обмежуючих заходів згідно з нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки.
Стаття 13 Дозвільна діяльність
1. Метою дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії є:
забезпечення використання тільки тих уранових об’єктів, ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, рівень безпеки яких визнано таким, що відповідає міжнародно визнаним вимогам на основі всебічної оцінки усіх факторів, які впливають на безпеку, включаючи забезпечення фізичного захисту;
забезпечення здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії тільки тими фізичними та юридичними особами, які можуть гарантувати виконання вимог законодавства, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки.
2. Основними принципами дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії є:
пріоритетність забезпечення ядерної та радіаційної безпеки над іншими інтересами;
диференційований підхід до різних видів діяльності та джерел опромінення з урахуванням потенційної ядерної та радіаційної небезпеки, пов’язаної з ними;
незалежність та об’єктивність органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки при оцінці рівня безпеки та прийнятті рішень;
обгрунтованість установлених критеріїв, вимог та умов забезпечення безпеки у сфері використання ядерної енергії з урахуванням усього комплексу екологічних, економічних та соціальних чинників;
відповідальність органів державного регулювання за дотримання встановлених процедур дозвільної діяльності і достатність визначених ними умов і обмежень здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії.
3. Особливості здійснення дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії визначаються пріоритетністю забезпечення ядерної та радіаційної безпеки і пов’язані з необхідністю всебічної оцінки безпеки у разі прийняття рішення про надання або відмову у наданні дозволу.
Дозвільна діяльність є складовою частиною державного регулювання у сфері використання ядерної енергії і передбачає:
ліцензування окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії;
ліцензування діяльності експлуатуючої організації (оператора) на окремому етапі життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів та надання цій організації окремих дозволів на виконання певних видів робіт чи операцій на етапах введення в експлуатацію, експлуатації та зняття з експлуатації ядерної установки і на етапах експлуатації та закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів;
ліцензування діяльності по видобуванню уранових руд та надання підприємствам по видобуванню та переробці уранових руд спеціальних дозволів на дослідно-промислову розробку уранових родовищ та видобування уранових руд, на будівництво нових та реконструкцію діючих переробних уранових об’єктів;
ліцензування діяльності, пов’язаної із здійсненням персоналом безпосереднього управління реакторною установкою атомних електростанцій;
обов’язкову сертифікацію джерел іонізуючого випромінювання, елементів, важливих для безпеки ядерних установок, упаковок для зберігання, перевезення та захоронення радіоактивних відходів, транспортних упаковок для перевезення джерел іонізуючого випромінювання і транспортних упаковок для перевезення ядерних матеріалів;
державну реєстрацію джерел іонізуючого випромінювання.
Забороняється здійснення будь-якої діяльності, що підлягає ліцензуванню або потребує обов’язкової сертифікації об’єктів чи державної реєстрації джерел іонізуючого випромінювання, юридичними чи фізичними особами, які не мають відповідного дозволу, наданого у встановленому порядку.
Урановий об’єкт, ядерна установка, об’єкт, призначений для поводження з радіоактивиними відходами, джерело іонізуючого випромінювання можуть використовуватись лише з такою метою і таким чином, як це передбачено умовами наданого дозволу. Визначені в дозволі умови та межі їх безпечного використання повинні забезпечувати необхідний і достатній рівень ядерної та радіаційної безпеки.
4. Діяльність у сфері використання ядерної енергії, що підлягає ліцензуванню або потребує обов’язкової сертифікації об’єктів чи державної реєстрації джерел іонізуючого випромінювання, здійснюється на підставі дозволів наступних видів:
ліцензія;
окремий дозвіл;
спеціальний дозвіл;
сертифікат.
5. Будь-який заявник, який має намір здійснювати певну діяльність у сфері використання ядерної енергії, що підлягає ліцензуванню, повинен:
сповістити відповідний орган державного регулювання (орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки або інший орган державного регулювання згідно із законодавством) про свій намір здійснювати зазначену діяльність та подати заяву про надання відповідного дозволу;
подати до цього органу державного регулювання документацію, передбачену нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки, та іншу документацію, необхідну згідно із законодавством для розгляду питання про надання заявникові відповідного дозволу.
Заявник - експлуатуюча організація (оператор) ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів подає до органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки заяву про надання ліцензії на здійснення діяльності, пов’язаної з конкретним етапом життєвого циклу установки або сховища. До заяви додаються копії затверджених у встановленому порядку засновницьких документів, а також документи, що засвідчують рівень безпеки установки або сховища, перелік та вимоги щодо форми і змісту яких встановлюється органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
6. У сфері використання ядерної енергії ліцензуванню підлягають наступні окремі види діяльності:
проектування ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів;
переробка уранових руд;
перевезення радіоактивних матеріалів;
переробка, зберігання та захоронення радіоактивних відходів;
виробництво, зберігання, технічне обслуговування джерел іонізуючого випромінювання;
використання джерел іонізуючого випромінювання;
підготовка персоналу для експлуатації ядерної установки (за переліком посад та спеціальностей, який визначається Кабінетом Міністрів України);
діяльність, пов’язана із забезпеченням фізичного захисту ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання і ядерних установок (за переліком видів діяльності, який затверджується Кабінетом Міністрів України).
Дозвіл на здійснення окремого виду діяльності у сфері використання ядерної енергії, що підлягає ліцензуванню, надається за наявності умов, що відповідають встановленим нормам, правилам і стандартам з ядерної та радіаційної безпеки.
Дозволом визначаються вид діяльності, конкретні уранові об’єкти, ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, джерела іонізуючого випромінювання, з якими пов’язана діяльність, умови і межі безпечного їх використання або здійснення пов’язаної з ними діяльності (умови дозволу), інші вимоги та строк дії дозволу.
Дозвіл на кожний окремий вид діяльності, що підлягає ліцензуванню, надається лише одним уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України органом державного регулювання відповідно до законодавства.
Від ліцензування звільняється діяльність, пов’язана з використанням джерел іонізуючого випромінювання, за таких умов:
безпека використання джерела іонізуючого випромінювання забезпечується його конструкцією;
використання джерела іонізуючого випромінювання не потребує спеціальної підготовки персоналу з питань ядерної та радіаційної безпеки, що виходить за межі вивчення інструкції з використання цього джерела іонізуючого випромінювання;
досвід використання свідчить про відсутність аварій з радіаційними наслідками.
Перелік джерел іонізуючого випромінювання, діяльність по використанню яких звільняється від ліцензування, визначається Кабінетом Міністрів України.
7. Заявнику - експлуатуючій організації (оператору) ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки на підставі позитивних результатів всебічної оцінки безпеки установки або сховища та спроможності заявника виконувати усі заходи щодо забезпечення безпеки надає ліцензію на здійснення діяльності, пов’язаної з конкретним етапом життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів, а саме:
на проектування ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів;
на будівництво ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів;
на введення в експлуатацію ядерної установки;
на експлуатацію ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів;
на зняття з експлуатації ядерної установки;
на закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів.
Одна ліцензія може бути видана на комплекс із декількох ядерних установок або сховищ для захоронення радіоактивних відходів, розташованих у межах одного майданчика.
У ліцензії зазначається:
найменування органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, що видав її;
найменування і юридична адреса заявника, який отримує ліцензію;
місце здійснення діяльності (межі майданчика ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів);
перелік основних об’єктів та будівель, що входять до технологічного комплексу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів;
перелік документів, на підставі яких видана ліцензія;
перелік посадових осіб, які відповідають за безпеку здійснення дозволеної цією ліцензією діяльності;
умови здійснення діяльності (умови ліцензії);
номер реєстрації ліцензії;
дата видачі та строк дії ліцензії.
Строк дії ліцензії встановлюється відповідно до передбачуваної поданими документами тривалості відповідного етапу життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів.
Ліцензія підписується керівником органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки і засвідчується печаткою цього органу.
Отримання заявником ліцензії є підставою для початку здійснення діяльності, ведення робіт та операцій, пов’язаних з відповідним етапом життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів, включаючи всі об’єкти, що знаходяться на майданчику даної ядерної установки або сховища і технологічно з ними пов’язані.
Перелік певних видів робіт чи операцій на етапах введення в експлуатацію, експлуатації та зняття з експлуатації ядерної установки і на етапах експлуатації та закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів, виконання яких можливе тільки за наявності окремого дозволу, визначається умовами ліцензії. Умови та порядок видачі таких окремих дозволів визначаються органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
8. Видобування уранових руд провадиться на підставі ліцензій, а будівництво нових і реконструкція діючих об’єктів по переробці уранових руд – на підставі спеціальних дозволів, які видаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Спеціальні дозволи на дослідно-промислову розробку уранових родовищ та видобування уранових руд надаються відповідно до Кодексу України про надра та за погодженням з органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки і мають містити вимоги щодо забезпечення захисту персоналу, населення та охорони довкілля від іонізуючого випромінювання з урахуванням впливу радону та його дочірніх продуктів, а також запобігання радіоактивному забрудненню довкілля.
Спеціальні дозволи на будівництво нових і реконструкцію діючих об’єктів по переробці уранових руд надаються лише після одержання позитивних висновків державної екологічної експертизи та інших державних експертиз проекту будіввництва або реконструкції згідно із законодавством.
9. Умови та порядок видачі ліцензій на здійснення персоналом безпосереднього управління реакторною установкою атомної електростанції визначаються органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
Перелік посад персоналу, який безпосередньо здійснює управління реакторною установкою атомної електростанції і діяльність якого може здійснюватися лише на підставі ліцензії, затверджується Кабінетом Міністрів України.
10. У сфері використання ядерної енергії обов‘язковій сертифікації у порядку, встановленому законодавством, підлягають:
джерела іонізуючого випромінювання;
упаковки для зберігання та захоронення радіоактивних відходів;
транспортні упаковки для перевезення радіоактивних матеріалів;
елементи, важливі для безпеки ядерних установок.
11. Джерела іонізуючого випромінювання підлягають державній реєстрації, порядок здійснення якої визначається Кабінетом Міністрів України.
12. За фактом подання заявником заяви про надання дозволу на здійснення певної діяльності у сфері використання ядерної енергії, що підлягає ліцензуванню, відповідний орган державного регулювання (орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки або інший орган державного регулювання згідно із законодавством) проводить попередній розгляд заяви з метою оцінки виконання заявником вимог щодо переліку, форми та змісту поданих документів.
Про результати попереднього розгляду заяви орган державного регулювання повідомляє заявника протягом 30 днів з моменту її отримання.
Перевірка повноти і достовірності поданих документів та їх оцінка здійснюються органом державного регулювання шляхом проведення державних експертиз цих документів, а при розгляді заяви експлуатуючої організації (оператора) на здійснення діяльності на етапах введення в експлуатацію, експлуатації та зняття з експлуатації ядерної установки, етапах експлуатації та закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів – також шляхом їх інспекційного обстеження.
Порядок проведення державних експертиз поданих документів та порядок проведення інспекційного обстеження ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів встановлюються нормами, правилами та стандартами з безпеки.
Строк перевірки повноти та достовірності поданих документів та їх оцінки не повинен перевищувати трьох місяців з дня отримання повного комплекту документів. Орган державного регулювання в разі виникнення обставин, які тягнуть за собою необхідність проведення додаткових досліджень, може встановлювати інший строк, але не більше шести місяців.
Рішення про видачу або відмову у видачі дозволу приймається органом державного регулювання протягом місяця після отримання висновків державних експертиз поданих документів та акту інспекційного обстеження (для ліцензії експлуатуючої організації (оператора) на здійснення діяльності на етапах введення в експлуатацію, експлуатації та зняття з експлуатації ядерної установки, етапах експлуатації та закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів).
Не пізніше ніж у 10-денний строк після прийняття рішення орган державного регулювання видає заявникові дозвіл чи направляє письмове повідомлення про відмову у його видачі із зазначенням причин відмови та умов повторного розгляду заяви.
12. Заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу відповідним органом державного регулювання (органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки або іншим органом державного регулювання згідно із законодавством) на підставі висновків державних експертиз або результатів проведеного інспекційного обстеження у разі:
відсутності чи недостатності документів, що підтверджують відповідність безпеки уранового об’єкту, ядерної установки, об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, джерела іонізуючого випромінювання або пов’язаної з ними діяльності вимогам законодавства, норм, правил і стандартів з безпеки;
відсутності чи недостатності документів, що підтверджують відповідність фінансових, матеріальних, інших ресурсів, організаційної структури та персоналу заявника вимогам законодавства, норм, правил і стандартів з безпеки;
наявності в документах, поданих заявником, недостовірної або перекрученої інформації.
Відмова у наданні дозволу може бути оскаржена заявником у судовому порядку.
13. Протягом строку дії дозволу орган державного регулювання, що його надав, може вносити до нього зміни.
Підставами для внесення змін до дозволу можуть бути:
набрання чинності новими нормативно-правовими актами з питань безпеки;
виявлення в процесі діяльності або під час здійснення державного нагляду за виконанням умов дозволу обставин, що потребують перегляду і зміни цих умов;
подання ліцензіатом заяви з проханням поширити його дію на додаткові установки, сховища, будівлі чи об’єкти або розширити межі майданчика, на який поширюється дія дозволу, або продовжити строк дії дозволу.
Розгляд заяви про внесення змін до дозволу та його переоформлення здійснюються у тому ж порядку, що і надання відповідного дозволу.
14. Дія дозволу може бути зупинена, а у разі неусунення виявлених порушень анульована органом державного регулювання, що його надав, у разі:
подання ліцензіатом відповідної заяви;
ліквідації юридичної особи, якій був наданий дозвіл, за рішенням суду або через інші обставини;
порушення умов дозволу;
припинення дії або фактичного невиконання вимог документів, які були подані у складі заявних документів і на підставі яких було зроблено висновок про спроможність заявника здійснювати діяльність відповідно до встановлених вимог.
Про зупинення дії дозволу орган державного регулювання сповіщає юридичну або фізичною особу, якій був наданий дозвіл, у письмовій формі із зазначенням причин зупинення, умов, за яких дія дозволу може бути відновлена, та строку, протягом якого необхідно усунути виявлені порушення.
При одержанні рішення органу державного регулювання про зупинення дії дозволу, юридична або фізична особа, якій був наданий дозвіл, зобов’язана негайно припинити здійснення раніше дозволеної діяльності, крім заходів, пов’язаних із забезпеченням безпеки.
У разі неусунення виявлених порушень у встановлений строк дія дозволу анулюється, про що юридична або фізична особа, якій був наданий дозвіл, сповіщається у письмовій формі.
При одержанні рішення органу державного регулювання про анулювання дії дозволу, юридична або фізична особа, якій був наданий дозвіл, зобов’язана протягом 10 днів з дня отримання рішення надіслати в орган державного регулювання, що надав дозвіл, перший примірник дозволу та повідомлення про припинення дозволеної діяльності.
У разі зупинення або анулювання дії дозволу, відповідні дозволу функції та відповідальність за забезпечення безпеки персоналу, населення та навколишнього природного середовища, а також безпеки уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивних матеріалів зберігаються за особою, якій був наданий дозвіл, до відновлення його дії або надання аналогічного дозволу іншому заявникові.
Порядок анулювання ліцензії експлуатуючої організації (оператора) на здійснення діяльності на етапі введення в експлуатацію ядерної установки визначається умовами цієї ліцензії.
Ліцензія експлуатуючої організації (оператора) на здійснення діяльності на етапах експлуатації або зняття з експлуатації ядерної установки, експлуатації або закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів можуть бути анульовані тільки після повного вилучення із зазначеної установки або сховища ядерних матеріалів і радіоактивних відходів чи після видачі ліцензії на цю установку або сховище іншій експлуатуючій організації (оператору).
У випадку анулювання ліцензії експлуатуючої організації (оператора), орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки зобов’язаний протягом 5 днів з дня її анулювання надіслати інформацію про анулювання наданої ліцензії до органу державного управління, до сфери управління якого належить ця експлуатуюча організація (оператор).
16. Прийняття нових норм, правил і стандартів з безпеки або змін і доповнень до них не тягне за собою скасування або скорочення терміну дії дозволу. У разі невідповідності умов та меж безпеки, встановлених чинним дозволом, новим нормам, правилам і стандартам з безпеки ліцензіат повинен розробити відповідні організаційно-технічні заходи. Ці заходи мають бути погоджені з органом державного регулювання, що надав дозвіл.
Якщо запровадження нових норм, правил і стандартів з ядерної і радіаційної безпеки потребує зміни видів діяльності, питання про тимчасову можливість та доцільність діяльності уранових об’єктів, ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, на попередніх умовах вирішується у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України..
17. Нагляд за дотриманням умов дозволу здійснює орган державного регулювання, що надав цей дозвіл, шляхом інспекційних перевірок та аналізу стану безпеки за звітною документацією, що подається ліцензіатом.
Порядок проведення таких перевірок, їх періодичність і звітність визначаються державним органом, яким був наданий дозвіл. Засоби та методи перевірок не повинні перешкоджати діяльності ліцензіата, який перевіряється.
18. Порядок та розмір справляння плати за здійснення дозвільних процедур у сфері використання ядерної енергії встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства.
Стаття 14 Державна експертиза ядерної та радіаційної безпеки
1. Державну експертизу ядерної та радіаційної безпеки проектів, матеріалів, які містять обґрунтування безпеки, та інших документів, що стосуються уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, здійснює орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, вповноважений на це Кабінетом Міністрів України згідно із законодавством, з урахуванням результатів інших державних експертиз, передбачених законодавством.
До участі у проведенні державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки документів, що стосуються таких установок та об’єктів, можуть залучатися представники громадськості, вітчизняні та іноземні експерти, а також експерти міжнародних організацій.
Державна експертиза ядерної та радіаційної безпеки проектів, матеріалів, які містять обґрунтування безпеки, та інших документів, що стосуються джерел іонізуючого випромінювання організовується місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства.
2. Державна експертиза ядерної та радіаційної безпеки має охоплювати питання фізичного захисту.
3. Висновки державних експертиз є обов’язковими для виконання. Позитивні висновки державної екологічної експертизи і державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки є необхідною умовою для фінансування робіт за проектом.
4. Фінансування експертизи ядерної та радіаційної безпеки проекту, матеріалів, які містять обґрунтування безпеки, або інших документів.здійснюється за рахунок їх замовника.
Стаття 15 Державний нагляд за безпекою
1. Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки створюють державні інспекції, на які покладається державний нагляд за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки.
Державні інспекції діють згідно з положеннями про них, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Державні інспектори мають право:
безперешкодно в будь-який час відвідувати підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, для перевірки дотримання законодавства у сфері використання ядерної енергії;
отримувати від ліцензіата чи власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань;
надсилати ліцензіатам, а також їх посадовим особам, керівникам структурних підрозділів Уряду Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, місцевих Рад народних депутатів обов’язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків у сфері використання ядерної енергії;
застосовувати у встановленому порядку фінансові санкції до юридичних або фізичних осіб за порушення вимог законодавчих актів, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки та умов наданих дозволів;
обмежувати, припиняти чи зупиняти діяльність підприємств, установ, організацій або експлуатацію об’єктів у разі порушення вимог з ядерної та радіаційної безпеки;
притягати у встановленому порядку до відповідальності осіб, винних у порушенні вимог законодавчих актів, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки.
2. Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України призначає Кабінет Міністрів України.
Рішення Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України, прийняте у межах його компетенції, є остаточним і може бути оскаржено лише у судовому порядку.
Рішення державних інспекторів, підпорядкованих Головному державному інспектору з ядерної та радіаційної безпеки України, можуть бути скасовані ним.
Оскарження рішень Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України не зупиняє їх дії.
3. Державним інспекторам з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою безпосередньо на ядерних установках, які несуть відповідальність за повноту, достатність та обгрунтованість своїх вимог щодо ядерної та радіаційної безпеки цих установок, заробітна плата встановлюється на рівні заробітної плати відповідних категорій працівників ядерних установок.
4. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням ядерного законодавства здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Стаття 16 Нормування
1. Дотримання норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки є обов’язковим при здійсненні будь-якого виду діяльності у сфері використання ядерної енергії.
Вимоги зазначених норм, правил та стандартів приймаються на підставі науково-технічних розробок та з урахуванням рекомендацій міжнародних організацій у сфері використання ядерної енергії.
Вимоги зазначених норм, правил та стандартів визначаються з урахуванням вимог фізичного захисту.
2. Основними питаннями нормування фізичного захисту є:
визначення можливого рівня загрози злочинного посягання щодо уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначені для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів;
визначення категорій уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначені для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивних матеріалів та перевезень у сфері використання ядерної енергії;
визначення рівня фізичного захисту уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначені для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивних матеріалів та перевезень у сфері використання ядерної енергії;
встановлення порядку проведення спеціальної перевірки і надання допусків до виконання особливих робіт та до інформації з обмеженим доступом, що не містить державної таємниці;
встановлення вимог фізичного захисту при проектуванні уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та джерел іонізуючого випромінювання;
встановлення вимог щодо забезпечення фізичного захисту радіоактивних матеріалів під час їх перевезення;
встановлення вимог щодо забезпечення збереженості радіоактивних матеріалів, особливо важливих приладів, пристроїв, обладнання та технічних систем;
встановлення вимог щодо ліцензування, нагляду, експертизи фізичного захисту у сфері використання ядерної енергії;
встановлення вимог щодо використання озброєної охорони в системі фізичного захисту.
Всі вказані питання мають враховувати вимоги правоохоронних органів щодо рівня фізичного захисту.
Основні питання нормування фізичного захисту є основою для формування державних цільових науково-технічних програм щодо фізичного захисту.
3. Норми, правила і стандарти з ядерної та радіаційної безпеки затверджуються у порядку, що визначається законодавством, підлягають опублікуванню і є обов’язковими на території України.
Розділ IV
Права громадян та їх об’єднань у сфері використання ядерної енергії
Стаття 17 Право на захист від негативного впливу іонізуючого випромінювання
1. Кожна людина, яка проживає або тимчасово перебуває на території України, має право на захист від негативного впливу іонізуючого випромінювання. Це право забезпечується здійсненням комплексу заходів щодо запобігання впливу іонізуючого випромінювання на організм людини вище встановлених дозових меж опромінення, компенсацією за перевищення встановлених дозових меж опромінення та відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок негативного впливу іонізуючого випромінювання.
Стаття 18 Одержання інформації
1. Громадяни та їх об’єднання мають наступні права щодо одержання інформації у сфері використання ядерної енергії:
право на запит та одержання від відповідних підприємств, установ та організацій у межах їх компетенції повної та достовірної інформації щодо безпеки ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, будівництво яких планується або здійснюється, та тих, що експлуатуються або знімаються з експлуатації, за винятком відомостей, що становлять державну таємницю;
право на отримання від установ державної системи контролю за радіаційною обстановкою на території України інформації про рівні радіаційного випромінювання на території України, рівні опромінення людини та заходи захисту від впливу іонізуючого випромінювання в місцях їх проживання чи роботи;
право на відвідування з пізнавальною метою у встановленому порядку ядерних установок, а також об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами.
2. Для реалізації прав громадян органи державної влади, установи державної системи контролю за радіаційною обстановкою, підприємства, установи та організації, діяльність яких пов’язана з використанням ядерної енергії, їх посадові особи зобов’язані:
періодично поширювати через засоби масової інформації офіційні відомості про радіаційну обстановку на території, де знаходяться, експлуатуються уранові об’єкти, ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, джерела іонізуючого випромінювання, а також відомості щодо безпеки ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, будівництво яких планується або здійснюється, та тих, що експлуатуються або знімаються з експлуатації, за винятком відомостей, що становлять державну таємницю;
надавати можливість громадянам України на їх вимогу безпосередньо відвідувати з пізнавальною метою у встановленому порядку ядерні установки та об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами.
3. За відмову в наданні інформації про рівні радіаційного випромінювання на території України, рівні опромінення людини та заходи захисту від впливу іонізуючого випромінювання в місцях проживання чи роботи громадян, умисне перекручення або приховування об’єктивних даних з питань, пов’язаних з безпекою під час використання ядерної енергії, посадові особи підприємств, установ та організацій, об’єднань громадян і засобів масової інформації несуть відповідальність згідно із законодавством.
Стаття 19 Формування політики
1. Громадяни та їх об’єднання мають наступні права на участь у формуванні політики у сфері використання ядерної енергії:
право на участь в обговоренні проектів законодавчих актів і програм у сфері використання ядерної енергії;
право на участь в обговоренні питань, пов’язаних з розміщенням, проектуванням, спорудженням, експлуатацією та зняттям з експлуатації ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерел іонізуючого випромінювання та закриттям сховищ для захоронення радіоактивних відходів.
2. З метою залучення громадян та їх об’єднань до участі у розгляді питань, пов’язаних з використанням ядерної енергії, місцеві органи державної влади і органи місцевого самоврядування можуть організовувати у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку громадські слухання з питань захисту проектів, пов’язаних з розміщенням, спорудженням, зняттям з експлуатації ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та закриттям сховищ для захоронення радіоактивних відходів.
На громадські слухання виносяться як матеріали, подані заявником, так і результати державних та громадських експертиз (за наявністю таких результатів).
Для прийняття місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування рішення про погодження розміщення на територіях їх адміністративно-територіальних одиниць ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, проведення громадських слухань є обов’язковим.
Стаття 20 Громадська експертиза безпеки
1. Громадська експертиза безпеки ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, здійснюється з ініціативи об’єднань громадян, а також місцевих органів державної влади і органів місцевого самоврядування за рахунок їх коштів або на громадських засадах організацією чи експертами згідно з законодавством.
2. Громадська експертиза здійснюється незалежно від державної експертизи.
3. Висновки громадської експертизи є рекомендаційними і подаються в органи, які здійснюють державну експертизу, а також замовнику проекту.
Стаття 21 Страхування та компенсація ризиків, відшкодування шкоди
1. Громадянам України, особам без громадянства, а також іноземним громадянам, які проживають на території України, забезпечується право укладання договору добровільного страхування особи та майна від ризику радіаційного впливу.
Виплати по добровільному страхуванню особи та майна від ризику радіаційного впливу провадяться незалежно від виплат по державному соціальному страхуванню, соціальному забезпеченню, компенсації за перевищення річної основної дозової межі опромінення, відшкодуванню шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання та відшкодуванню ядерної шкоди.
Порядок та умови страхування визначаються законодавством.
2. Населення територій, на яких розміщуються підприємства по видобуванню уранових руд, ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, має право на соціально-економічну компенсацію ризику від їх діяльності, зокрема на:
використання частини коштів, які інвестуються в будівництво установок і об’єктів, для будівництва об’єктів соціального призначення;
встановлення особливого режиму енергоспоживання, створення спеціальної соціальної інфраструктури та щорічний медичний моніторинг окремих груп населення, яке проживає в зоні спостереження, що здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
здійснення заходів, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.
Види, обсяги та порядок надання соціально-економічної компенсації ризику, а також визначення територій, на які поширюються заходи соціально-економічної компенсації ризику, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на підставі науково-економічного обґрунтування, забезпеченого висновком відповідної державної експертизи. Джерелом покриття витрат на реалізацію даних вимог є тариф на електроенергію, що виробляється ядерною установкою, або ціна послуг об’єкта по переробці радіоактивних відходів.
3. Громадяни України, особи без громадянства, а також іноземні громадяни, які проживають або тимчасово перебувають на території України, мають право на компенсацію за перевищення річної основної дозової межі опромінення.
Підставою для компенсації за перевищення річної основної дозової межі опромінення є зафіксований районним (міським) дозовим реєстром опромінення факт перевищення річної основної дозової межі опромінення не з власної вини особи.
При фіксуванні факту перевищення річної основної дозової межі опромінення враховується виключно доза опромінення, отримана особою на території України протягом одного року за рахунок:
опромінення, зумовленого впливом практичної діяльності;
помилкового або неправомірного опромінення при медичному втручанні;
вимушеного споживання забруднених радіонуклідами продуктів харчування та питної води;
радіаційно небезпечних умов проживання, праці та навчання.
Компенсація за перевищення річної основної дозової межі опромінення встановлюється у розмірі 1,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний мілізіверт перевищення річної основної дозової межі опромінення встановленої законодавством.
Виплата компенсації за перевищення річної основної дозової межі опромінення здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців, внаслідок практичної діяльності яких сталося це перевищення.
Спори щодо виплат компенсації за перевищення річної основної дозової межі опромінення розглядаються в судовому порядку.
Положення цього пункту не поширюються на випадки перевищення основної дозової межі опромінення, які сталися до 1 січня 2000 року.
4. Громадяни України, особи без громадянства, а також іноземні громадяни, які проживають або тимчасово перебувають на території України, мають право на відшкодування шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання в повному обсязі відповідно до законодавства.
Підставою для відшкодування шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання, є встановлений згідно із законодавством факт заподіяння такої шкоди на території України.
У разі втрати життя, зумовленої впливом іонізуючого випромінювання, право на відшкодування шкоди мають особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього коштів на утримання, а також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Відшкодування шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання, забезпечується за рахунок коштів юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців, внаслідок практичної діяльності яких була заподіяна така шкода.
Спори щодо відшкодування шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання, розглядаються в судовому порядку.
5. Громадяни України, особи без громадянства, а також іноземні громадяни, які проживають або тимчасово перебувають на території України, мають право на відшкодування ядерної шкоди відповідно до законодавства.
6. Дія частин 3,4 цієї статті не поширюється на осіб, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання внаслідок подій, що сталися за межами України, якщо таке поширення не передбачене міжнародними договорами, учасником яких є Україна.
Розділ V
Права та обов’язки юридичних та фізичних осіб, що здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії
Стаття 22 Загальні права та обов’язки
1. Юридичні та фізичні особи, які здійснюють або мають намір здійснювати діяльність у сфері використання ядерної енергії, мають право:
одержувати інформацію про стан та результати розгляду заяв та інших документів, поданих ними до органів державного регулювання;
надавати органам державного регулювання, іншим державним органам та експертним організаціям, які беруть участь у розгляді поданих документів, додаткові письмові чи усні пояснення, зауваження, рекомендації по суті питань, що розглядаються;
порушувати клопотання перед органами державного регулювання про зміни в переліку експертних організацій, які беруть участь у розгляді поданих документів;
оскаржувати у встановленому порядку неправомірні дії окремих посадових осіб у разі порушення ними встановленого порядку розгляду заяви та інших поданих документів, прийняття необгрунтованого чи необ’єктивного рішення.
2. Юридичні та фізичні особи, які здійснюють або мають намір здійснювати діяльність у сфері використання ядерної енергії, зобов’язані:
заявляти про намір здійснювати діяльність, що підлягає ліцензуванню;
надавати органу державного регулювання, що надає дозвіл, іншим державним органам та експертним організаціям, які беруть участь у розгляді поданих документів, документацію та супровідні матеріали до неї в обсязі, необхідному для всебічного, об’єктивного аналізу, оцінки та прийняття рішення щодо заявленої діяльності, що підлягає ліцензуванню;
сприяти органам державного регулювання та експертним організаціям у виконанні їх обов’язків;
передавати в установлені строки органу державного регулювання, що надає дозвіл, документи, розрахунки, дані, додаткові відомості, що стосуються безпеки дозволеної діяльності;
повідомляти органу державного регулювання, що надав дозвіл, про зміну умов здійснення діяльності, що підлягає ліцензуванню;
сплачувати збори за надання дозволу та інші передбачені законодавством платежі за здійснення дозвільних процедур у сфері використання ядерної енергії.
3. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, які здійснюють або мають намір здійснювати практичну діяльність у сфері використання ядерної енергії, зобов’язані:
здійснювати систематичний контроль за радіаційним станом робочих місць, приміщень, території, в санітарно-захисних зонах та зонах спостережень, а також за викидами і скидами радіоактивних речовин;
розробляти обгрунтування додержання норм радіаційної безпеки щодо нової (модернізованої) продукції, матеріалів і речовин, технологічних процесів і виробництв;
планувати і проводити заходи щодо забезпечення захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання;
здійснювати контроль і облік індивідуальних доз опромінення персоналу;
організовувати проведення періодичних медичних оглядів персоналу;
регулярно інформувати персонал щодо рівнів іонізуючого випромінювання на робочих місцях та значення отриманих ним доз опромінення;
своєчасно інформувати органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки щодо виникнення аварійних ситуацій, порушень технологічних регламентів, які створюють загрозу для безпеки людини;
забезпечувати реалізацію прав громадян та їх об’єднань на надання інформації щодо стану захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання.
4. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, які здійснюють практичну діяльність, забезпечують готовність до ліквідації радіаційних аварій згідно з вимогами норм, правил та стандартів з безпеки, а також умовами наданих їм дозволів. До такого забезпечення належить наявність:
переліку потенційно можливих радіаційних аварій і прогнозів їх можливих наслідків з відповідними обгрунтуваннями;
планів захисту персоналу і населення від потенційно можливих аварій та їх наслідків, погоджених з органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки або уповноваженими ними місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та затверджених цими особами і доведених до відома персоналу та населення;
засобів оповіщення персоналу і населення;
засобів забезпечення ліквідації наслідків радіаційних аварій;
засобів медичного захисту людини від впливу опромінення;
засобів індивідуального захисту людини;
засобів індивідуального дозиметричного контролю;
аварійно-рятувального формування з числа персоналу.
5. У разі виникнення радіаційної аварії юридичні особи та фізичні особи - підприємці, які здійснюють практичну діяльність, зобов’язані:
забезпечити виконання планів захисту персоналу і населення від впливу аварії;
інформувати про виникнення радіаційної аварії органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і оповіщати населення територій, на яких можливе підвищення рівня опромінення;
вжити заходів щодо подання медичної допомоги потерпілим внаслідок радіаційної аварії;
здійснити заходи щодо запобігання розповсюдженню радіоактивних речовин у навколишньому природному середовищі;
провести аналіз і підготувати прогноз розвитку радіаційної аварії і змін радіаційної обстановки;
вжити заходів для нормалізації радіаційної обстановки у ході ліквідації радіаційної аварії.
Стаття 23 Ліцензіат
1. Ліцензіат, що не є власником уранового об’єкту, ядерної установки, об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивного матеріалу, вповноважується їх власником на виконання певної діяльності у сфері використання ядерної енергії, що підлягає ліцензуванню. Повноваження такого ліцензіата, що визначаються власником, мають бути достатніми для виконання ліцензіатом функцій щодо відповідальності за безпеку і не повинні суперечити вимогам законодавства.
Ліцензіат несе всю повноту відповідальності за радіаційний захист та безпеку уранового об’єкту, ядерної установки, об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивного матеріалу в межах своєї компетенції, незалежно від діяльності та відповідальності органів державного регулювання, інших державних органів, власників, інших ліцензіатів та постачальників.
2. Повноваження ліцензіата стосовно певної діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності тільки після надання відповідного дозволу органом державного регулювання. Позбавлення ліцензіата відповідного дозволу не звільняє його від відповідальності за безпеку уранового об’єкту, ядерної установки, об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивного матеріалу до моменту передачі їх іншим особам чи отримання нового дозволу.
3. Ліцензіат повинен мати фінансові, матеріальні та інші ресурси, відповідну організаційну структуру і персонал для підтримання рівня безпеки, передбаченого нормами, правилами і стандартами з безпеки, а також вимогами наданого дозволу.
Ліцензіат повинен мати фінансові можливості відшкодування збитків від аварій, що можуть статися під час використання ядерної енергії, власними коштами або за рахунок коштів страхових компаній (організацій).
4. Ліцензіат повинен створювати необхідні умови для роботи представників органів державного регулювання.
5. Ліцензіат встановлює вимоги щодо кваліфікації персоналу залежно від його відповідальності за безпечне використання уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивних матеріалів, контроль за ними та за належну експлуатацію устаткування, яке пов’язане із забезпеченням безпеки. Вимоги щодо кваліфікації персоналу, який виконує свої функції на основі виданої йому ліцензії (ліцензований персонал), повинні бути ухвалені відповідним органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
6. Ліцензіат, якому наданий дозвіл стосовно експлуатації або застосування уранового об’єкту, ядерної установки, об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивних матеріалів, у разі аварії на них зобов’язаний безперервно з моменту початку аварії вести контроль і прогноз виходу радіоактивних речовин за їх межі та інформувати про це відповідні органи і організації у встановленому порядку.
Ліцензіат забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію заходів щодо захисту персоналу та населення у разі аварії на уранових об’єктах, ядерних установках, об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, чи під час застосування радіоактивних матеріалів.
Ліцензіат у межах своєї компетенції зобов’язаний забезпечити реалізацію заходів з підготовки спеціальної соціальної інфраструктури в зоні спостереження уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, для своєчасного реагування та подолання аварійної ситуації.
7. Ліцензіат зобов’язаний сповіщати орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки про кожне додаткове джерело іонізуючого випромінювання, а також про передачу джерела іонізуючого випромінювання або іншого радіоактивного матеріалу іншій особі, яка має відповідний дозвіл. Ліцензіату забороняється передавати джерело іонізуючого випромінювання або інший радіоактивний матеріал особі, яка не має відповідного дозволу.
8. Ліцензіати - підприємства по видобуванню та переробці уранових руд та користувачі їх продукції зобов’язані в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, здійснювати облік уранових руд, продуктів переробки уранових руд та відходів від переробки уранових руд і подавати звіти про це.
9. Ліцензіати - підприємства по видобуванню та переробці уранових руд зобов’язані в установленому порядку, а також на вимогу органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформувати ці органи та населення про радіаційний стан на території з особливим режимом, яка встановлюється в місці розташування уранових об’єктів, про виникнення на цих об’єктах аварійних та інших ситуацій, які можуть негативно вплинути на стан довкілля чи становлять загрозу для населення.
10. Ліцензіат, який здійснює діяльність по поводженню з радіоактивними відходами, зобов’язаний:
забезпечувати безпеку під час проектування, вибору майданчика, будівництва, експлуатації та зняття з експлуатації об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, по відношенню яких він виступає власником або уповноважений власником;
забезпечувати контроль за радіаційним станом в санітарно-захисних зонах та зонах спостереження вказаних об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами;
своєчасно здійснювати переоцінку безпеки вказаних об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, з тим, щоб у разі необхідності були виконані всі практично доступні вдосконалення з метою підвищення безпеки таких об’єктів;
забезпечувати виконання заходів, спрямованих на підвищення безпеки персоналу, населення, охорону навколишнього природного середовища на вказаних об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами;
забезпечувати розробку та реалізацію програм якості щодо безпеки поводження з радіоактивними відходами;
вести власний облік радіоактивних відходів;
забезпечувати фізичний захист радіоактивних відходів;
своєчасно інформувати органи державної виконавчої влади і органи місцевого самоврядування про порушення в роботі вказаних об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами.
Стаття 24 Експлуатуюча організація (оператор)
1. Експлуатуюча організація (оператор) ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів:
отримує ліцензію згідно із законодавством на здійснення діяльності на окремих етапах життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів;
розробляє та здійснює заходи щодо підвищення безпеки ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів;
має право страхування зайнятості робочих місць, важливих для забезпечення безпеки ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів;
забезпечує радіаційний захист персоналу, населення та навколишнього природного середовища;
визначає, створює та підтримує безперервне функціонування системи фізичного захисту ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів;
у встановленому порядку подає своєчасно і в повному обсязі інформацію про випадки порушень у роботі ядерних установок або сховищ для захоронення радіоактивних відходів;
забезпечує фінансове покриття відповідальності за ядерну шкоду у розмірі та на умовах, що визначаються законодавством;
несе відповідальність за збитки, завдані персоналу під час виконання ним службових обов’язків, згідно із законодавством;
періодично, відповідно до норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, здійснює переоцінку безпеки ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів і подає звіти за її результатами органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
Переоцінка безпеки також здійснюється на вимогу органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки у разі істотних змін конструкції установки або сховища, а також коли досвід експлуатації свідчить про недоліки попередньої оцінки.
2. Експлуатуюча організація (оператор), що не є неприбутковою установою чи організацією, включає до витрат на виробництво своєї продукції або надання послуг (виробництво електро- та теплоенергії, радіоактивних матеріалів, зберігання та захоронення радіоактивних відходів та ін.), а така, що є неприбутковою установою чи організацією, – до відповідних кошторисів витрати на:
реалізацію програм підвищення безпеки роботи ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів;
(для ядерної установки) забезпечення зберігання відпрацьованого ядерного палива, переробки і захоронення радіоактивних відходів;
науково-технічний і проектно-конструкторський супровід експлуатації ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів;
комплектування, підготовку і перепідготовку персоналу;
страхування персоналу і населення на випадок ядерної шкоди;
зняття з експлуатації ядерної установки або закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів;
соціально-економічний розвиток території, на якій розташована ядерна установка або сховище для захоронення радіоактивних відходів.
3. Експлуатуюча організація (оператор) ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів не може вдаватися до дій або демонстрації намірів, які можуть спонукати персонал до порушення вимог законодавства.
Стаття 25 Постачальник
1. Постачальник товарів, робіт і послуг у сфері використання ядерної енергії несе відповідальність за якість цих товарів, робіт і послуг. Конкретні умови та межі відповідальності обумовлюються у договорі (контракті) між ліцензіатом і постачальником.
2. Постачальник, що виконує посередницькі функції і бере участь в укладанні будь-якого договору (контракту) на постачання ядерних матеріалів, зобов’язаний зберігати всі документи, пов’язані з операціями, виконаними ним або від його імені, не менше одного року після закінчення терміну дії договору (контракту). Такі документи повинні містити найменування сторін, що уклали договір (контракт), дату його підписання, дані про кількість, форму і склад ядерних матеріалів разом з інформацією про їх походження і призначення.
Стаття 26 Персонал
1. Персонал в сфері використання ядерної енергії має право на професійну перепідготовку, підвищення кваліфікації та ліцензування за рахунок ліцензіата.
2. Персонал, а також державні інспектори з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою безпосередньо на ядерних установках мають право на соціально-економічну компенсацію негативного впливу іонізуючого випромінювання на їх здоров’я відповідно до законодавства.
Соціально-економічна компенсація негативного впливу іонізуючого випромінювання на здоров’я включає пільги щодо визначення пенсійного віку, скороченого робочого дня, обчислення надбавки до заробітної плати, отримання позик тощо. Види та обсяг пільг визначаються законодавством.
Для персоналу, який працює на уранових об’єктах або з радіоактивними відходами, соціально-економічна компенсація негативного впливу іонізуючого випромінювання на його здоров’я включає його обов’язкове медичне страхування за рахунок ліцензіата.
3. Персонал в сфері використання ядерної енергії повинен мати відповідну професійну підготовку та кваліфікацію.
4. Персонал зобов’язаний суворо дотримувати норм, правил і стандартів з безпеки, а також не вчиняти будь-яких самочинних дій, які можуть призвести до ситуацій, що порушують вимоги законодавства.
5. Персонал повинен проходити обов’язкові медичні огляди (попередній — під час прийняття на роботу і періодичні — протягом трудової діяльності).
Особи, у яких визначено захворювання, зазначене в переліку медичних протипоказань щодо допуску до роботи з джерелами опромінення, до робіт на уранових об’єктах, ядерних установках, об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та до робіт з радіоактивними матеріалами не допускаються.
Перелік медичних протипоказань, за наявності яких особу не може бути допущено до робіт на уранових об’єктах, ядерних установках, об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та до робіт з радіоактивними матеріалами, встановлюється Міністерством охорони здоров’я України.
6. Перелік посад працівників, які працюють на уранових об’єктах та відносяться до персоналу в сфері використання ядерної енергії, а також категорії таких працівників залежно від рівня можливого негативного впливу іонізуючого випромінювання на їх здоров’я затверджуються Кабінетом Міністрів України.
7. Персонал, який працює на ядерних установках та об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, не має права на страйки.
8. Фізичні особи, які здійснюють фізичний захист, за своїм статусом прирівнюються до персоналу у сфері використання ядерної енергії.
9. Особливості забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС та підрядних організацій, що виконують роботи з дострокового зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему, регулюються Законом України „Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему”
Розділ VI
Відповідальність за порушення законодавства у сфері використання ядерної енергії
Стаття 27 Відповідальність персоналу та посадових осіб підприємств, установ і організацій, які здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії, та громадян за порушення законодавства у сфері використання ядерної енергії
1. Порушення законодавства у сфері використання ядерної енергії персоналом та посадовими особами підприємств, установ і організацій, які здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії, та громадянами тягне за собою дисциплінарну, цивільну (крім цивільної відповідальності за ядерну шкоду), адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.
2. Правопорушеннями у сфері використання ядерної енергії є:
порушення норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки;
недотримання вимог щодо розміщення уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерел іонізуючого випромінювання;
порушення вимог законодавства щодо обов’язкових державних експертиз та неврахування їх висновків;
проведення робіт на урановому об’єкті, ядерній установці, об’єкті, призначеному для поводження з радіоактивними відходами, робіт з поводження з радіоактивними матеріалами, а також здійснення діяльності, пов’язаної з фізичним захистом, без наявності відповідного дозволу;
використання ядерної установки, джерел іонізуючого випромінювання, інших радіоактивних матеріалів у медичних цілях без дозволу уповноважених на це органів охорони здоров’я;
невиконання умов дозволів органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки;
невиконання приписів органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки;
надання дозволів та приписів посадовими особами органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки з порушенням встановленого порядку;
поставка, монтаж та введення в експлуатацію несправного обладнання уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерел іонізуючого випромінювання;
прийняття в експлуатацію уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерел іонізуючого випромінювання з неузгодженими у встановленому порядку відхиленнями від їх проектів;
прийняття в експлуатацію уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерел іонізуючого випромінювання без реалізації заходів щодо забезпечення захисту персоналу, населення та навколишнього природного середовища;
створення перешкод у виконанні посадовими особами органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки своїх функцій;
невиконання службових обов’язків у критичних ситуаціях, що призвело або могло призвести до людських жертв чи радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища;
невиконання службових обов’язків щодо попередження аварій, при аваріях та ліквідації їх наслідків;
самовільне залишення уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерел іонізуючого випромінювання оперативним персоналом чергової зміни;
допуск до роботи на урановому об’єкті, ядерній установці, об’єкті, призначеному для поводження з радіоактивними відходами, джерелі іонізуючого випромінювання або до роботи з іншими радіоактивними матеріалами персоналу, який не пройшов відповідної підготовки чи не має документа, що засвідчує його кваліфікацію, осіб молодше 18 років, а також тих, які мають медичні протипоказання;
допуск до роботи на уранових об’єктах, ядерних установках, об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерелах іонізуючого випромінювання або до роботи з іншими радіоактивними матеріалами осіб, які не пройшли спеціальної перевірки;
насильницькі дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам виконувати службові обов’язки;
пряме чи опосередковане примушування посадовими особами оперативного персоналу до порушення регламенту та інструкцій з експлуатації ядерної установки, об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, джерела іонізуючого випромінювання;
ухилення від виконання своїх обов’язків згідно з діючим планом захисту населення та персоналу на випадок аварії;
направлення посадовою особою підлеглих в радіаційно небезпечні зони без їх згоди і без інформування про можливі рівні опромінювання, а також з порушенням передбачених для цих умов норм, правил та інструкцій;
необґрунтована відмова від надання інформації або надання недостовірної інформації, несвоєчасне надання або приховування інформації, а також необґрунтоване віднесення інформації, право на одержання якої мають громадяни та їх об’єднання, до категорії відомостей з обмеженим допуском;
приховування факту виникнення аварії на урановому об’єкті, ядерній установці, об’єкті, призначеному для поводження з радіоактивними відходами, джерелі іонізуючого випромінювання або аварії з іншими радіоактивними матеріалами чи несвоєчасне інформування про це органів державної влади та самоврядування;
приховування та перекручення інформації про аварію або інших даних, які впливають на оцінку безпеки;
приховування інформації про стан радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища, а також надання умисно неправдивої інформації про стан радіаційної обстановки;
необґрунтований або умисний викид радіоактивних речовин в атмосферу, водне середовище та надра в кількостях, що перевищують гранично допустимі рівні;
крадіжка, захоплення, незаконне придбання, зберігання, передача, продаж, використання, видозмінення, руйнування або розпорошення радіоактивних матеріалів, а також спроба вчинення таких дій чи приховування інформації про підготовку або здійснення таких дій;
незаконне проникнення на урановий об’єкт, ядерну установку, об’єкт, призначений для поводження з радіоактивними відходами, транспортний засіб, призначений для перевезень радіоактивних матеріалів;
дії, що призвели або могли призвести до ядерної шкоди;
вимога здійснити певні дії або утриматись від них, поєднана із загрозою використання радіоактивних матеріалів;
вчинення актів ядерного тероризму;
порушення встановленого порядку експорту та імпорту в сфері використання ядерної енергії;
залучення до господарського обігу з метою використання та споживання населенням продукції, що зазнала опромінення, або виробництво та реалізація продукції, яка містить радіоактивні речовини понад встановлену норму, без дозволу уповноважених на те органів охорони здоров’я;
порушення вимог щодо забезпечення фізичного захисту уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів;
участь у проведенні на території уранового об’єкта, ядерної установки, об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, несанкціонованих громадських заходів;
організація несанкціонованих мітингів та інших заходів поза територією уранового об’єкта, ядерної установки, об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, якщо ці заходи спричинили або могли спричинити перешкоди у доставці до них людей, вантажів, пожежної або іншої спеціальної техніки, а також якщо сталися або могли статися порушення дієздатності систем життєзабезпечення такого об’єкта чи установки.
3. Відповідальність за інші правопорушення у сфері використання ядерної енергії встановлюється законодавством.
Стаття 28 Відповідальність підприємств, установ та організацій, які здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії, за порушення законодавства у сфері використання ядерної енергії
1. На підприємства, установи і організації, які здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії, у разі порушення норм, правил і стандартів з безпеки або умов наданих їм дозволів, якщо ці порушення завдали або могли завдати шкоди здоров’ю людей чи навколишньому природному середовищу, органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки може бути накладено штрафи. Розмір штрафів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 29 Відповідальність організацій та осіб, які здійснюють державні експертизи у сфері використання ядерної енергії
1. Організації та особи, які здійснюють державні експертизи ядерної та радіаційної безпеки, державні екологічні експертизи, інші державні експертизи, передбачені законодавством для проектів, матеріалів, які містять обґрунтування безпеки, та інших документів в сфері використання ядерної енергії, несуть відповідальність за шкоду (крім цивільної відповідальності за ядерну шкоду), спричинену некомпетентними або необґрунтованими висновками, згідно із законодавством .
Розділ VII
Міжнародне співробітництво України у сфері використання ядерної енергії
Стаття 30 Міжнародні договори України у сфері використання ядерної енергії
1. Україна встановлює як двосторонні, так і багатосторонні зв’язки з іншими державами з метою мирного використання ядерної енергії. Україна приєднується до вже діючих, а також укладає нові міжнародні договори з урахуванням власних інтересів та можливостей, а також з метою розвитку та зміцнення міжнародного режиму безпеки мирного використання ядерної енергії.
2. Якщо міжнародним договором, учасником якого є Україна, встановлені інші положення, ніж ті, що передбачені законодавством України у сфері використання ядерної енергії, то застосовуються положення міжнародного договору.
Стаття 31 Участь у діяльності міжнародних організацій та наукових установ у сфері використання ядерної енергії
1. Україна бере участь у діяльності міжнародних організацій та наукових установ у сфері використання ядерної енергії згідно із законодавством України та міжнародними угодами, учасником яких є Україна.
СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА
Розділ VIII
Захист людини від негативного впливу іонізуючого випромінювання
Стаття 32 Основні принципи радіаційного захисту
1. Радіаційний захист під час використання ядерної енергії базується на таких основних принципах:
не може бути дозволена жодна діяльність, пов’язана з іонізуючим випромінюванням, якщо кінцева вигода від такої діяльності не перевищує заподіяної нею шкоди;
величина індивідуальних доз, кількість осіб, які опромінюються, та ймовірність опромінення від будь-якого з видів іонізуючого випромінювання повинні бути найнижчими з тих, що їх можна практично досягти, враховуючи економічні і соціальні фактори;
опромінення окремих осіб від усіх джерел та видів діяльності у підсумку не повинно перевищувати встановлених дозових меж.
Стаття 33 Основні дозові межі опромінення та рівні втручання
1. Основна дозова межа індивідуального опромінення населення не повинна перевищувати 1 мілізіверта* ефективної дози опромінення за рік, при цьому середньорічні ефективні дози опромінення людини, віднесеної до критичної групи, не повинні перевищувати основну дозову межу опромінення незалежно від умов та шляхів формування цих доз.
2. Основна дозова межа індивідуального опромінення персоналу у сфері використання ядерної енергії не повинна перевищувати 20 мілізівертів ефективної дози опромінення на рік, при цьому допускається її збільшення до 50 мілізівертів за умови, що середньорічна доза опромінення протягом п’яти років підряд не перевищує 20 мілізівертів.
3. Перевищення основних дозових меж опромінення допускається для осіб, залучених до ліквідації радіаційної аварії та її наслідків, лише за їх згодою у випадках, коли таке перевищення виправдане рятуванням життя людей чи попередженням подальшого небезпечного розвитку аварії і опромінення більшої кількості людей та не можна вжити заходів, які виключають таке перевищення.
4. Залучення осіб до ліквідації радіаційних аварій та їх наслідків допускається лише на добровільних засадах, за контрактом, в якому повинна зазначатися можлива доза опромінення за час ліквідації радіаційної аварії та її наслідків.
5. Залучення до ліквідації радіаційних аварій та їх наслідків осіб, які мають медичні протипоказання, осіб віком до 18 років та жінок дітородного віку забороняється.
6. Втручання у разі радіаційної аварії, зумовлене необхідністю захисту життя та здоров’я людини, повинно бути таким, щоб зменшення шкоди, заподіяної негативним впливом іонізуючого випромінювання шляхом зниження дози опромінення, було достатнім для виправдання як необхідності втручання, так і спричинених цим втручанням збитків.
7. Заходи щодо укриття людей застосовуються, якщо протягом перших двох тижнів після аварії очікувана сукупна ефективна доза опромінення може перевищити 5 мілізівертів.
8. Тимчасова евакуація людей здійснюється у разі, якщо протягом перших двох тижнів після аварії ефективна доза опромінення може досягти рівня 50 мілізівертів.
9. Йодна профілактика застосовується у разі, якщо очікувана поглинута доза опромінення щитовидної залози від накопиченого в ній радіоактивного йоду може перевищити 50 мілігрей для дітей або 200 мілігрей для дорослих.
Стаття 34 Оцінка стану захисту людини від негативного впливу іонізуючого випромінювання
1. Оцінка стану захисту людини від негативного впливу іонізуючого випромінювання здійснюється з метою планування і проведення заходів захисту людини від негативного впливу іонізуючого випромінювання та аналізу ефективності цих заходів місцевими органами державної виконавчої влади.
2. Оцінка стану захисту людини від негативного впливу іонізуючого випромінювання проводиться згідно з такими основними показниками: характеристика радіоактивного забруднення довкілля; ймовірність радіаційних аварій, їх розмір та можливий вплив на людину;
ступінь готовності до ефективної ліквідації радіаційних аварій та їх наслідків;
аналіз доз опромінення окремих груп населення від усіх джерел опромінення;
число осіб, які зазнали опромінення вище допустимих дозових меж;
аналіз забезпечення заходів захисту людини від негативного впливу іонізуючого випромінювання та додержання норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки на відповідній території.
3. Результати оцінки стану захисту людини від негативного впливу іонізуючого випромінювання щорічно заносяться в радіаційно-екологічний паспорт території.
Форма та порядок ведення радіаційно-екологічного паспорта території затверджуються в порядку, встановленому законодавством.
Стаття 35 Регіональні програми захисту населення від негативного впливу іонізуючого випромінювання
1. Регіональна програма захисту населення від негативного впливу іонізуючого випромінювання розробляється згідно з щорічною оцінкою стану захисту людини від негативного впливу іонізуючого випромінювання на відповідній території і повинна включати такі заходи:
пошук і виявлення джерел опромінення та шляхів, що спричиняють вплив іонізуючого випромінювання на людину;
реалізація заходів щодо знешкодження джерел опромінення і шляхів, що спричиняють негативний вплив іонізуючого випромінювання на людину, та (або) захисту від цього впливу людини;
впровадження пунктів радіаційного контролю продуктів харчування на ринках і в інших місцях їх масової реалізації;
організація постів індивідуальних дозиметричних вимірювань згідно з нормативами, визначеними відповідними центральними органами виконавчої влади;
надання населенню безоплатних консультацій з питань захисту від негативного впливу іонізуючого випромінювання, радіаційного контролю, дезактивації предметів побуту;
прокат, ремонт, атестація та обслуговування побутових приладів радіаційного контролю;
створення умов для проведення дозиметричних обстежень, радіометричних та дезактиваційних робіт на замовлення населення.
2. Порядок розроблення регіональних програм захисту населення від негативного впливу іонізуючого випромінювання визначається Кабінетом Міністрів України, а їх фінансування здійснюється згідно із законодавством.
Стаття 36 Система контролю та обліку доз опромінення населення
1. Система контролю та обліку доз опромінення населення спрямована на визначення критичних груп людей залежно від умов та місця проживання чи розташування робочих місць та реєстрацію індивідуальних доз опромінення осіб, віднесених до критичної групи.
2. Щодо осіб з критичної групи людей здійснюється обов’язковий контроль та облік індивідуальних доз опромінення за умови, що величина ефективної дози опромінення будь-якої людини з критичної групи перевищує дозову межу, яка встановлена відповідними нормативами.
3. Облік індивідуальних доз опромінення людей, віднесених до критичної групи, ведеться в районному (міському) дозовому реєстрі опромінення, організацію ведення якого здійснюють місцеві органи державної виконавчої влади.
Стаття 37 Захист людини від впливу радіонуклідів, що містяться в продуктах харчування, продовольчій сировині та питній воді
1. Вміст радіонуклідів у продуктах харчування, продовольчій сировині та питній воді не може перевищувати затверджених в установленому порядку норм.
2. Продукти харчування, продовольча сировина та питна вода, а також супутні матеріали, що контактують з ними під час виробництва, зберігання, транспортування і реалізації, підлягають сертифікації в порядку, який визначається законодавством України.
Стаття 38 Захист людини від впливу радіонуклідів, що містяться в будівельних матеріалах
1. Опромінення людей в жилих та виробничих приміщеннях не повинно перевищувати затверджених в установленому порядку нормативів.
2. Захист людини від впливу радіонуклідів, що містяться у будівельних матеріалах, забезпечується такими заходами:
вибором земельних ділянок для будівництва будинків і споруд з урахуванням рівня виділення радону з землі та рівня гамма-випромінювання;
проектуванням і будівництвом будинків і споруд з урахуванням захисту від надходження радону в повітря всередені цих будинків та споруд;
веденням виробничого контролю за вмістом радіонуклідів, що містяться у будівельних матеріалах, прийняттям будинків і споруд в експлуатацію з урахуванням рівня вмісту радону в повітрі всередені цих будинків та споруд і рівня гамма-випромінювання;
експлуатацією будинків та споруд з урахуванням рівня вмісту радону в повітрі всередені цих будинків та споруд і рівня гамма-випромінювання;
зміною характеру використання будинків та споруд, якщо реальні дози опромінення людини перевищують затверджені в установленому порядку нормативи;
забороною застосування будівельних матеріалів і виробів з них, що не відповідають вимогам захисту людини від негативного впливу іонізуючого випромінювання.
Розділ IX
Відшкодування ядерної шкоди
Стаття 39 Відповідальність оператора ядерної установки за ядерну шкоду
1. Відповідальність оператора за ядерну шкоду згідно з цим Кодексом є абсолютною — тобто настає незалежно від встановлення його вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Жодна особа, крім оператора, не несе відповідальності за ядерну шкоду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
2. Відповідальність оператора за ядерну шкоду настає, якщо ця шкода заподіяна ядерним інцидентом на ядерній установці, а також під час перевезення ядерного матеріалу на ядерну установку оператора після прийняття ним від оператора іншої ядерної установки відповідальності за цей матеріал або під час його перевезення з ядерної установки оператора і відповідальність за який не була прийнята іншим оператором згідно з письмовою угодою.
3. Оператор звільняється від відповідальності за ядерну шкоду, якщо вона заподіяна ядерним інцидентом, що виник безпосередньо як наслідок стихійного лиха виняткового характеру, збройного конфлікту, воєнних дій, громадянської війни або повстання.
4. Якщо ядерна шкода пов’язана з відповідальністю більш як одного оператора, ці оператори несуть часткову відповідальність. Якщо частка кожного з них у цій шкоді не може бути обґрунтовано визначена, ці оператори несуть солідарну відповідальність. У будь-якому разі відповідальність кожного оператора не повинна перевищувати межі цивільної відповідальності за ядерну шкоду, визначені цим Кодексом.
5. Якщо ядерна шкода була заподіяна під час транзиту ядерного матеріалу через територію України, відповідальність за ядерну шкоду несе оператор, що є вантажовідправником чи є його одержувачем. Момент переходу відповідальності визначається угодою між вантажовідправником і вантажоодержувачем. У разі відсутності чіткого визначення настання цього моменту вантажовідправник несе відповідальність до моменту передачі вантажу уповноваженій особі на кордоні держави, до якої відправлено вантаж, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, учасником яких є Україна.
6. Якщо оператор доведе, що ядерна шкода виникла повністю або частково внаслідок грубої недбалості особи, якій заподіяна шкода, або внаслідок дії чи бездіяльності такої особи з наміром заподіяти шкоду, оператор за рішенням суду може звільнятися повністю або частково від обов’язку відшкодування шкоди, заподіяної такій особі.
7. Положення цього Кодексу не застосовуються до відповідальності оператора за ядерну шкоду, заподіяну безпосередньо ядерній установці або будь-якому майну на місці розташування цієї установки, що використовується або має використовуватися у зв’язку з цією установкою, або транспортному засобу, на якому ядерний матеріал перебував під час ядерного інциденту.
До відносин, які виникають у зв’язку із заподіянням шкоди в частині, що не регулюється цим Кодексом, застосовуються норми цивільного законодавства України.
8. Відповідальність за шкоду, спричинену Чорнобильською катастрофою, встановлюється відповідним законодавством України.
Держава забезпечує фінансове покриття цивільної відповідальності за ядерну шкоду оператора ядерної установки Чорнобильської АЕС у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
9. Коли ядерна шкода та неядерна шкода спричинені спільно ядерним інцидентом та подіями іншого характеру, то неядерна шкода, якщо вона не може бути обґрунтовано відокремлена від ядерної, вважається ядерною шкодою, спричиненою цим ядерним інцидентом.
Стаття 40 Межі цивільної відповідальності за ядерну шкоду
1. Відповідальність оператора за ядерну шкоду обмежується сумою, еквівалентною 150 мільйонам (для дослідницьких реакторів еквівалентною 5 мільйонам) Спеціальних прав запозичення у національній валюті за кожний ядерний інцидент.
2. Відповідальність оператора за заподіяння смерті обмежується сумою, що дорівнює 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених на момент винесення судового рішення (укладення договору про відшкодування ядерної шкоди), за кожного померлого.
3. Відповідальність оператора перед кожним потерпілим за шкоду, заподіяну здоров’ю, обмежується сумою, що дорівнює 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених на момент винесення судового рішення (укладення договору про відшкодування ядерної шкоди), але не більше розміру фактично заподіяної шкоди.
4. Відповідальність оператора перед особою за шкоду, заподіяну її майну, обмежується сумою, що дорівнює 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених на момент винесення судового рішення (укладення договору про відшкодування ядерної шкоди), але не більше розміру фактично заподіяної шкоди.
5. Будь-які відсотки або витрати, які встановлюються судом щодо позовів про відшкодування ядерної шкоди, не включаються до розміру відповідальності оператора і виплачуються додатково до будь-якої суми відшкодування.
Судові витрати не враховуються для цілей цієї статті і підлягають виплаті у повному обсязі додатково до будь-якої суми відшкодування, встановленої судом.
Стаття 41 Порядок відшкодування ядерної шкоди
1. Ядерна шкода відшкодовується виключно у формі грошової компенсації.
2. Ядерна шкода може бути відшкодована на підставі договору про відшкодування ядерної шкоди або рішення суду.
3. Ядерна шкода може бути відшкодована оператором відповідно до договору про відшкодування ядерної шкоди, укладеного ним з потерпілим за участю страховика (іншого фінансового гаранта). Договір про відшкодування ядерної шкоди повинен:
не суперечити межам цивільної відповідальності за ядерну шкоду, встановленим цим Кодексом ;
бути нотаріально посвідченим, якщо однією із сторін договору є фізична особа;
не порушувати прав потерпілих та інших осіб;
бути зареєстрованим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Укладаючи договір про відшкодування ядерної шкоди, потерпіла особа здійснює своє право на відшкодування ядерної шкоди.
4. У разі недосягнення згоди між сторонами спір про відшкодування ядерної шкоди вирішується судом. Для встановлення факту ядерного інциденту, факту заподіяння ядерної шкоди та причинного зв’язку між ними обов’язково проводиться судова експертиза.
5. Справи стосовно позовів про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної ядерним інцидентом, що мав місце на території України, розглядаються виключно судами України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, учасником яких є Україна.
Позови про відшкодування ядерної шкоди можуть подаватися до суду України за місцезнаходженням (місцем проживання) позивача, відповідача чи за місцем заподіяння шкоди.
6. Право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров’ю особи, не обмежується строком давності.
7. Право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної майну або навколишньому природному середовищу, діє протягом десяти років з дня заподіяння шкоди.
Якщо ядерна шкода заподіяна ядерним інцидентом, пов’язаним з ядерним матеріалом, який під час цього ядерного інциденту був викрадений, загублений, викинутий чи залишений без догляду, вказаний десятирічний період, відраховується з дня виникнення цього ядерного інциденту, але ні в якому разі не повинен перевищувати двадцяти років з дня крадіжки, втрати, викидання чи залишення ядерного матеріалу без догляду.
Право на відшкодування ядерної шкоди, заподіяної майну або навколишньому природному середовищу, втрачає силу, якщо позов не подано протягом трьох років від дня, коли особа, якій завдано ядерної шкоди, знала або мала знати про таку шкоду і про оператора, який є відповідальним за цю шкоду, за умови, що періоди, встановлені згідно з частинами першою і другою цього пункту, не будуть перевищені.
8. Відшкодування ядерної шкоди включає кошти, які виплачуються з фондів соціального страхування та соціального забезпечення, фондів медичного страхування, а також кошти, які виплачуються у разі нещасного випадку на виробництві або на випадок професійних захворювань. Фонди, за рахунок яких здійснено відшкодування, та організації, які виплатили зазначені суми на відшкодування ядерної шкоди, мають право регресного позову до оператора.
9. Оператор має право регресу лише у двох випадках:
якщо це право передбачено письмовою угодою;
проти фізичної особи, яка діяла або не діяла з наміром заподіяти шкоду, якщо в результаті дії або бездіяльності цієї особи стався ядерний інцидент.
Стаття 42 Фінансове забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду
1. Оператор зобов’язаний мати фінансове забезпечення для покриття його відповідальності за ядерну шкоду з моменту звернення за отриманням чи продовженням дії ліцензії на експлуатацію ядерної установки в межах суми, еквівалентної 150 мільйонам (для дослідницьких реакторів еквівалентної 5 мільйонам) Спеціальних прав запозичення за кожний ядерний інцедент.
Порядок та умови фінансового забезпечення для покриття відповідальності оператора за ядерну шкоду встановлюються Кабінетом Міністрів України.
2. Фінансове забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду здійснюється оператором шляхом:
страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту;
отримання інших видів фінансового забезпечення, передбачених законами України.
У частині, не покритій іншими видами фінансового забезпечення, страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, є обов’язковим.
Оператору ядерної установки Кабінетом Міністрів України може бути надана державна гарантія фінансового забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду.
3. Об’єктом обов’язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, є майнові інтереси оператора, пов’язані з необхідністю відшкодування цієї шкоди.
Обов’язок оператора щодо оплати будь-яких судових витрат і відсотків, встановлених судом, може бути тільки окремим від цивільної відповідальності за ядерну шкоду об’єктом страхування.
Страхування таких витрат і відсотків не є обов’язковим.
Передбачена на покриття витрат і відсотків страхова сума не розглядається як фінансове забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду для цілей частини першої цієї статті.
4. Страховим випадком при обов’язковому страхуванні цивільної відповідальності за ядерну шкоду є набрання законної сили судовим рішенням про відшкодування ядерної шкоди або укладення договору про відшкодування ядерної шкоди, стороною яких є відповідний страховик.
5. Виплата страхового відшкодування здійснюється у строк, який не перевищує одного місяця з моменту настання страхового випадку.
6. Порядок обчислення тарифів при обов’язковому страхуванні цивільної відповідальності за ядерну шкоду визначається Кабінетом Міністрів України.
7. Страховик, який здійснює обов’язкове страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, зобов’язаний мати ліцензію на здійснення цього виду страхування відповідно до законодавства України та бути членом ядерного страхового пулу. Порядок утворення та функціонування ядерного страхового пулу регулюється положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
8. За договорами страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду страховики можуть укладати договори перестрахування із страховиками-нерезидентами за умови членства цих страховиків-нерезидентів у відповідних іноземних ядерних страхових пулах.
9. Якщо розміру страхового відшкодування та інших видів фінансового забезпечення цивільної відповідальності оператора за ядерну шкоду недостатньо для відшкодування шкоди за поданими позовами, то таке відшкодування забезпечується державою.
Держава має право регресу до оператора, який не забезпечив відшкодування ядерної шкоди у розмірі, встановленому частиною один статті 55 цього Кодексу.
10. Держава надає кошти для відшкодування ядерної шкоди, якщо виконавчий документ про відшкодування ядерної шкоди було повернуто стягувачеві у разі відсутності у боржника майна, на яке може бути звернене стягнення у порядку, визначеному Законом України “Про виконавче провадження”.
Для отримання коштів на відшкодування ядерної шкоди від держави стягувач подає до органу, уповноваженого Кабінетом Міністрів України на здійснення виплат з відшкодування ядерної шкоди:
заяву довільної форми про відшкодування ядерної шкоди;
виконавчий документ про відшкодування ядерної шкоди;
постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві.
За наявності вказаних документів, орган, уповноважений Кабінетом Міністрів України, зобов’язаний протягом місяця прийняти рішення про виплату належних стягувачеві за виконавчим документом коштів. Виплата здійснюється за рахунок передбачених законодавством джерел.
Здійснивши відшкодування ядерної шкоди, держава набуває права регресу до боржника, яке реалізується шляхом пред’явлення відповідного виконавчого документа до виконання на свою користь протягом п’яти років з моменту здійснення нею відшкодування.
Розділ X
Розміщення, проектування, будівництво, реконструкція, введення в експлуатацію та експлуатація уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами
Стаття 43 Прийняття рішень
1. Пропозиції щодо розміщення, проектування та будівництва ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, а також щодо розміщення та будівництва інших уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, мають право вносити органи державної влади та самоврядування, окремі юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Пропозиції вносяться до Кабінету Міністрів України.
Для розгляду пропозиції особа, що її вносить, подає підготовлені у встановленому порядку матеріали, які містять обгрунтування необхідності спорудження уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами і не менше як три варіанти майданчиків для їх розміщення (крім гірничодобувних уранових об’єктів).
Для розгляду пропозиції щодо розміщення, проектування та будівництва ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, обгрунтування необхідності їх спорудження подається у формі техніко-економічного обґрунтування створення такої установки або об’єкта та вибору запропонованого майданчика для їх розміщення, яке підлягає затвердженню Кабінетом Міністрів України.
У поданих матеріалах обов’язково мають бути:
загальні характеристики уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, загальні обсяги та характеристики радіоактивних матеріалів, які будуть використовуватись або виникати, та технологій поводження з ними;
характеристика навколишнього природного середовища в районі можливого розміщення цього об’єкта або установки;
оцінка впливів на персонал, населення та навколишнє природне середовище цього об’єкта або установки на всіх етапах їх життєвого циклу, починаючи з будівництва;
опис передбачених заходів із запобігання або зменшення негативних впливів цього об’єкта або установки на персонал, населення та навколишнє природне середовище;
висновки про впливи цього об’єкта або установки на персонал, населення та навколишнє природне середовище;
висновки державної екологічної експертизи, державної експертизи з ядерної та радіаційної безпеки та інших експертиз, обов’язковість яких щодо поданих матеріалів передбачена законодавством;
рішення про погодження розміщення цього уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, на відповідній території.
Висновки обов’язкових державних експертиз повинні бути доступними для ознайомлення громадян та їх об’єднань.
Для ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, у поданих матеріалах обов’язково мають бути також:
результати консультативного референдуму стосовно розміщення цієї установки або об’єкта, якщо він проводився в адміністративно-територіальних одиницях;
звіт щодо заходів з інформування суміжних держав про можливий вплив цієї установки або об’єкта у транскордонному контексті.
2. Рішення про погодження розміщення на територіях адміністративно-територіальних одиниць уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, приймають місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування з урахуванням думки відповідної територіальної громади (відповідних територіальних громад), висловленої під час проведення громадських слухань.
Регіоном, де розглядається можливість розміщення уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, вважається територія адміністративно-територіальних одиниць (районів, міст, селищ, сіл), на якій можливе встановлення особливого режиму території у місці розташування такої установки або об’єкту. Розміри даного регіону визначаються у обгрунтуванні необхідності спорудження такого об’єкта або установки, погодженому та затвердженому у порядку, встановленому законодавством.
Рішення про погодження розміщення в зоні відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, приймає центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого належить питання правового режиму території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
3. Рішення про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, приймаються Верховною Радою України шляхом прийняття відповідного закону про розміщення, проектування, будівництво ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення.
Рішення щодо розширення існуючої ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, у разі якщо таке розширення пов’язане з будівництвом реакторів або сховищ (крім сховищ у межах промислового майданчика ядерної установки, призначених для зберігання відпрацьованого ядерного палива або радіоактивних відходів), які не були передбачені рішенням про розміщення, проектування, будівництво існуючої установки або об’єкта, приймається в тому ж порядку, що і рішення про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення.
Рішення про розміщення та будівництво інших уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, приймаються Кабінетом Міністрів України.
Вказані рішення приймаються тільки в разі наявності рішення про погодження розміщення цих об’єктів або установок на відповідній території.
4. До Верховної Ради України проект закону про розміщення, проектування, будівництво ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, подає Кабінет Міністрів України. Проект закону доповідається на пленарному засіданні Верховної Ради України членом Уряду, що відповідає за реалізацію державної політики з відповідних питань.
У проекті закону в обов’язковому порядку зазначаються:
місце конкретного майданчика, де планується розміщення такої установки або об’єкта;
для ядерної установки (крім сховищ відпрацьованого ядерного палива) — кількість реакторів, їх тип та загальна характеристика;
для сховищ відпрацьованого ядерного палива - граничні параметри за обсягами, загальні характеристики палива, термін та загальні характеристики технології зберігання (захоронення);
для об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, — загальні характеристики радіоактивних відходів та технологій поводження з ними, граничні обсяги радіоактивних відходів та термін зберігання.
До проекту закону про розміщення, проектування та будівництво ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, додаються:
техніко-економічне обґрунтування створення такої ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, та вибору запропонованого майданчика для їх розміщення;
висновок державної екологічної експертизи;
результати консультативного референдуму стосовно розміщення ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, якщо він проводився в адміністративно-територіальних одиницях, або рішення центрального органу виконавчої влади, до компетенції якого належить питання правового режиму території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, в разі їх розміщення у зоні відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення;
звіт щодо заходів з інформування суміжних держав про можливий вплив у транскордонному контексті відповідно до законодавства.
5. При прийнятті рішення про розміщення, проектування, будівництво ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, чи рішення про розміщення та будівництво іншого уранового об’єкту, ядерної установки або об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, мають бути передбачені додаткові заходи, спрямовані на соціально-економічний розвиток регіону. Обсяг та порядок здійснення цих заходів у кожному конкретному випадку встановлюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, які приймали рішення про погодження розміщення цього об’єкту або установки на відповідній території.
6. Про прийняття рішення про розміщення, проектування, будівництво ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, чи рішення про розміщення та будівництво іншого уранового об’єкту, ядерної установки або об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, а також про початок проектно-вишукувальних робіт на запланованому майданчику відповідний ліцензіат повідомляє органи, які приймали рішення про погодження розміщення цього об’єкту або установки на відповідній території.
Протягом шести місяців з моменту прийняття рішення про розміщення сховища радіоактивних відходів ліцензіат укладає угоду з місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, які приймали рішення про погодження розміщення цього сховища на відповідній території.
Усунення розбіжностей між ліцензатом та місцевими органами державної виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування на будь-якому етапі проектування, будівництва, експлуатації, зняття з експлуатації або закриття сховища здійснюється у встановленому законодавством порядку.
Стаття 44 Надання територій, надр та земельних ділянок
1. Надання територій та надр для геологічного вивчення родовищ уранових руд, проведення проектно-вишукувальних робіт для вибору майданчика для розміщення уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, зійснюється відповідно до земельного законодавства, законодавства про надра та охорону навколишнього природного середовища.
Якщо досліджений майданчик виявляється непридатним для розміщення уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, ліцензіат повинен провести роботи по рекультивації території та усуненню всіх екологічно шкідливих наслідків, які зумовлені проведенням проектно-вишукувальних робіт.
2. Надання земельних ділянок та надр для розміщення уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, провадиться в порядку і на умовах, визначених земельним законодавством, законодавством про надра та охорону навколишнього природного середовища.
Земельні ділянки та надра надаються на весь період життєвого циклу такого об’єкта або установки.
Стаття 45 Проектування та обгрунтування безпеки
1. Проектування уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, здійснюється відповідно до діючих норм, правил і стандартів з безпеки з використанням технологій, які були підтверджені досвідом, випробуваннями чи аналізом.
Проектування ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів здійснюється на підставі відповідної ліцезії експлуатуючої організації (оператора) цієї установки або сховища.
2. Ядерна та радіаційна безпека уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, за нормальних умов їх експлуатації, при екстремальних природних явищах (землетруси, повені, урагани тощо) та аварійних ситуаціях забезпечується відповідними проектними рішеннями.
Ефективність таких проектних рішень підтверджується обгрунтуванням безпеки цих об’єктів та установок з обов’язковим аналізом можливих сценаріїв подій, яким буде доведено дотримання вимог, встановлених нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки.
3. В проектах будівництва уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, мають бути визначені розміри та межі їх санітарно-захисних зон і зон спостереження.
4. Проект будівництва уранового об’єкта повинен передбачати:
заходи щодо контролю за надходженням радіоактивних речовин у навколишнє природне середовище;
заходи щодо охорони навколишнього природного середовища від розповсюдження радіоактивних речовин;
заходи для зменшення виділення радону;
заходи щодо контролю за радіаційною обстановкою та забезпечення захисту персоналу та населення від впливу іонізуючого випромінювання;
заходи щодо безпечного зберігання та переробки радіоактивних відходів.
5. Проекти будівництва уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, матеріали, які містять обґрунтування їх безпеки, підлягають обов’язковим державним експертизам згідно із законодавством.
Стаття 46 Будівництво
1. Будівництво уранового об’єкта здійснюється на підставі спеціального дозволу, наданого підприємству по видобуванню та переробці уранових руд.
2. Будівництво ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів здійснюється на підставі відповідної ліцезії експлуатуючої організації (оператора) цієї установки або сховища.
Ліцензія на будівництво ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів надається лише за наявності плану заходів щодо зняття з експлуатації цієї установки або закриття цього сховища, визначення обсягів радіоактивних відходів і технологій поводження з ними, позитивних висновків державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки, актів інспекційного обстеження та документів про перевірку обґрунтування безпеки в рамках відповідної дозвільної процедури.
3. Будівництво ядерної установки чи сховища для захоронення радіоактивних відходів без наявності відповідної ліцензії, наданої органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, припиняється за рішенням цього органу з відшкодуванням замовником будівництва завданих навколишньому природному середовищу збитків та відновленням колишнього його стану, а також з накладенням штрафу відповідно до законодавства.
Таке рішення може бути оскаржено лише у судовому порядку.
Подання скарги не зупиняє виконання рішення.
4. Державний орган, який прийняв рішення про будівництво уранового об’єкта, ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, може зупинити їх будівництво або скасувати прийняте ним рішення та припинити їх будівництво у разі виявлення додаткових факторів, які негативно впливають на безпеку цього об’єкта чи установки, стан навколишнього природного середовища або тягнуть за собою інші негативні наслідки.
Збитки, пов’язані з припиненням або зупиненням будівництва уранового об’єкта, ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, у разі виявлення додаткових факторів, які можуть призвести до негативного впливу на безпеку цього об’єкта чи установки, стан навколишнього природного середовища або інших негативних наслідків,відшкодовуються за рахунок юридичних осіб чи фізичних осіб - підприємців, винних в тому, що ці фактори не були своєчасно виявлені і враховані.
За відсутністю таких факторів, збитки, пов’язані з припиненням або зупиненням державним органом будівництва вказаних установок чи об’єктів, підлягають відшкодуванню з державного бюджету.
Стаття 47 Введення в експлуатацію
1. Введення в експлуатацію ядерної установки є окремим етапом її життєвого циклу та здійснюється на підставі відповідної ліцезії експлуатуючої організації (оператора) цієї установки.
2. Введення в експлуатацію об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, здійснюється при наявності у ліцензіата ліцензії на відповідний окремий вид діяльності, в якій визначений цей об’єкт, а для сховища для захоронення радіоактивних відходів – ліцензії на експлуатацію цього сховища.
3. Прийняття в експлуатацію уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, здійснюється державними приймальними комісіями.
4. Прийняття в експлуатацію уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, повинно здійснюватися у комплексі з передбаченими у проекті об’єктами виробничого і побутового призначення.
Стаття 48 Режим території розташування та прилеглої території
1. У місці розташування уранового об’єкта встановлюється, а у місці розташування ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, може бути встановлено особливий режим території у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У місці розташування уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, встановлюються санітарно-захисна зона і зона спостереження.
Розміри і межі зазначених зон визначаються у проекті згідно з нормами, правилами і стандартами у сфері використання ядерної енергії, узгоджуються з органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки і затверджуються органами місцевого самоврядування, на території яких знаходяться зазначені зони.
2. У санітарно-захисній зоні і зоні спостереження уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, ліцензіатом повинен здійснюватися контроль за радіаційним станом в обсягах, визначених нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки.
3. У санітарно-захисній зоні уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, забороняється:
проживання населення, розміщення житлових будинків;
розміщення громадських споруд, дитячих та лікувально-оздоровчих установ, а також промислових підприємств, об’єктів громадського харчування, допоміжних та інших споруд, не пов’язаних з діяльністю цього об’єкта або установки;
проведення наукових досліджень без погодження з ліцензіатом;
будь-яка інша діяльність, яка не забезпечує режим радіаційної безпеки.
Використання для народногосподарських цілей земель і водоймищ, розташованих у санітарно-захисній зоні уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, можливе лише з дозволу органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки за погодженням з ліцензіатом за умови обов’язкового проведення радіологічного контролю продукції, яка виробляється.
У санітарно-захисній зоні сховища радіоактивних відходів або відпрацьованого ядерного палива забороняється здійснення всіх видів водокористування, лісокористування та користування надрами, за винятком зумовлених проектом цього сховища.
4. Витрати та збитки, пов’язані з встановленням санітарно-захисної зони в місці розташування уранового об’єкта ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, відшкодовуються відповідно до законодавства.
5. На території уранового об’єкта, ядерної установки, об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, персонал, відвідувачі, їх транспортні засоби можуть бути оглянуті посадовими особами підрозділу охорони з використанням спеціальних засобів виявлення боєприпасів, зброї, радіоактивних, отруйних та наркотичних речовин, інших предметів, за допомогою яких можливе вчинення диверсійних та терористичних актів.
Без дозволу ліцензіата забороняються відео-, кіно-, фотозйомки інженерних та технічних засобів охорони уранового об’єкта, ядерної установки, об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами.
6. Проведення зборів, мітингів, демонстрацій та інших громадських заходів на території уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та в їх санітарно-захисних зонах забороняється.
Організація і проведення мітингів, демонстрацій, пікетування, блокування транспортних комунікацій та інших громадських заходів за межами території уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та їх санітарно-захисних зон, якщо внаслідок проведення таких заходів може виникнути порушення дієздатності систем цих об’єктів та установок, або буде утруднено допуск персоналу, підвезення людей, вантажів, пожежної та іншої спеціальної техніки, забороняється.
Шкода, заподіяна внаслідок умисного блокування транспортних комунікацій або інших незаконних дій, що впливають або можуть впливати на безпеку уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, відшкодовується особами у встановленому законодавством порядку, а також місцевими органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування у випадках, коли ними не було вжито необхідних заходів до запобігання зазначеним діям та їх припинення.
Стаття 49 Експлуатація
1. Експлуатація уранового об’єкта, ядерної установки, об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами здійснюється на підставі відповідної ліцезії, наданої ліцензіату.
2. Ліцензія на експлуатацію ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів надається експлуатуючій організації (оператору) після завершення будівництва відповідно до проекту цієї установки або сховища та виконання робіт по введенню їх в експлуатацію.
Обов’язковими умовами надання експлуатуючій організації (оператору) ліцензії на експлуатацію ядерної установки є наявність матеріалів обґрунтування ядерної і радіаційної безпеки, а також страхування або інше фінансове забезпечення відшкодування можливої ядерної шкоди оператором відповідно до законодавства.
3. Експлуатація уранового об’єкта, ядерної установки, об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, здійснюється ліцензіатом відповідно до норм, правил і стандартів з безпеки.
Експлуатація такого об’єкта або установки може бути обмежена чи зупинена за рішенням державного інспектора у разі порушення ліцензіатом вимог щодо ядерної та радіаційної безпеки.
4. Власник уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, ліцензіат, уповноважений цим власником, або орган державного управління, якому підпорядкований цей власник чи ліцензіат, може внести пропозиції щодо обмеження проектних техніко-економічних показників експлуатації цього об’єкта або установки та прийняти рішення про таке обмеження за наявності відповідних обґрунтувань, узгоджених з органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
5. Державний орган, який прийняв рішення про будівництво (експлуатацію) уранового об’єкта, ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, може зупинити їх експлуатацію у разі виявлення додаткових факторів, які негативно впливають на безпеку цього об’єкта чи установки, стан навколишнього природного середовища або тягнуть за собою інші негативні наслідки.
Збитки, пов’язані із зупиненням експлуатації уранового об’єкта, ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, у разі виявлення додаткових факторів, які призводять або можуть призвести до негативного впливу на безпеку цього об’єкта чи установки, стан навколишнього природного середовища або інших негативних наслідків, відшкодовуються за рахунок юридичних осіб чи фізичних осіб - підприємців, винних в тому, що ці фактори не були своєчасно виявлені і враховані.
За відсутністю таких факторів, збитки, пов’язані із зупиненням державним органом експлуатації вказаних установок чи об’єктів, підлягають відшкодуванню з державного бюджету.
Стаття 50 Реконструкція
1. Проекти реконструкції уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, матеріали, які містять обґрунтування їх безпеки, підлягають обов’язковим державним експертизам згідно із законодавством.
2. Реконструкція уранового об’єкта здійснюється на підставі спеціального дозволу, наданого підприємству по видобуванню та переробці уранових руд.
Стаття 51 Консервація
1. Власник уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, ліцензіат, уповноважений цим власником, або орган державного управління, якому підпорядкований цей власник чи ліцензіат, може внести пропозиції щодо консервації цього об’єкта або установки за наявності відповідних обґрунтувань, узгоджених з органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
2. Рішення про консервацію уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, приймається органом державної влади, який прийняв рішення про будівництво (експлуатацію) цього об’єкта чи установки.
3. Порядок консервації уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, повинен бути передбачений у відповідному проекті консервації, розробленому згідно з нормами, правилами і стандартами у сфері використання ядерної енергії.
4. Проекти консервації уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, підлягають обов’язковим державним експертизам згідно із законодавством
Стаття 52 Продовження експлуатації
1. Рішення щодо продовження експлуатації існуючого уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, понад встановлений вихідним проектом термін експлуатації цього об’єкта або установки чи після завершення періоду їх консервації приймається органом державного регулювання, який раніше надав ліцензіату дозвіл, що передбачав експлуатацію цього об’єкта або установки, шляхом внесення змін до раніше наданого дозволу.
2. Рішення щодо продовження експлуатації існуючого уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, приймається на основі матеріалів, які містять обґрунтування безпеки цього об’єкта або установки. Вказані матеріали підлягають обов’язковим державним експертизам згідно із законодавством.
Розділ XI
Припинення експлуатації уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами
Стаття 53 Дострокове припинення експлуатації
1. Власник уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, ліцензіат, уповноважений цим власником, або орган державного управління, якому підпорядкований цей власник чи ліцензіат, може внести пропозиції щодо дострокового припинення експлуатації цього об’єкта або установки за наявності відповідних обґрунтувань, узгоджених з органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
2. Експлуатація уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, може бути припинена достроково за поданням органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки у разі порушення ліцензіатом вимог щодо ядерної та радіаційної безпеки.
3. Рішення про дострокове припинення експлуатації уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, приймається органом державної влади, який прийняв рішення про будівництво (експлуатацію) цього об’єкта чи установки.
4. Державний орган, який прийняв рішення про будівництво (експлуатацію) уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, може також скасувати раніше прийняте ним рішення та прийняти рішення про дострокове припинення їх експлуатації у разі виявлення додаткових факторів, які негативно впливають на безпеку цього об’єкта чи установки, стан навколишнього природного середовища або тягнуть за собою інші негативні наслідки.
5. Рішення про дострокове припинення експлуатації уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, доводиться до відома ліцензіата не пізніше як за два роки до початку припинення експлуатації цього об’єкта чи установки.
6. Особливості правовідносин під час дострокового зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС регулюються Законом України „Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему”.
Стаття 54 Припинення експлуатації уранових об’єктів
1. Експлуатація уранових об’єктів може бути припинена шляхом їх ліквідації або перепрофілювання для випуску іншої продукції.
Припинення експлуатації уранового об’єкта здійснюється за проектом ліквідації чи перепрофілювання уранового об’єкта, який розглядається та затверджується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2. Проект ліквідації чи перепрофілювання уранового об’єкта має бути розроблений і затверджений не пізніше визначеної у встановленому порядку дати припинення експлуатації цього уранового об’єкта.
3. Проект ліквідації чи перепрофілювання уранового об’єкта повинен включати обгрунтування обраного шляху припинення його експлуатації, пропозиції щодо можливого використання гірничих виробок та споруд, заходи щодо запобігання небезпечному впливу діяльності на персонал, населення та навколишнє природне середовище, радіаційного контролю, поводження з відходами від переробки уранових руд та радіоактивними відходами, дезактивації, рекультивації земель та хвостосховищ.
4. Проекти ліквідації чи перепрофілювання уранового об’єкта підлягають обов’язковим державним експертизам згідно із законодавством.
5. Припинення експлуатації уранового об’єкта здійснюється на підставі ліцезії на окремий вид діяльності „переробка уранових руд”, наданої ліцензіату.
Стаття 55 Зняття з експлуатації ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами
1. Експлуатація ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, крім сховищ для захоронення радіоактивних відходів, припиняється шляхом їх зняття з експлуатації.
Порядок припинення експлуатації ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами (крім сховищ для захоронення), повинен бути передбачений у відповідному проекті зняття з експлуатації ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, розробленому згідно з нормами, правилами і стандартами у сфері використання ядерної енергії.
2. Проект зняття з експлуатації ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, має бути розроблений і затверджений не пізніше визначеної у встановленому порядку дати припинення експлуатації цієї установки чи об’єкта.
3. Проект зняття з експлуатації ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, підлягає обов’язковим державним експертизам згідно із законодавством.
4. Розгляд та затвердження проекту зняття з експлуатації ядерної установки здійснюється у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
5. Проект зняття з експлуатації ядерної установки розробляється експлуатуючою організацією (оператором) на підставі концепції зняття з експлуатації ядерної установки.
Проект зняття з експлуатації ядерної установки має містити техніко-економічне обґрунтування зняття з експлуатації цієї ядерної установки, порядок припинення її експлуатації, який визначає черговість, тривалість, основний зміст етапів (стадій) зняття з експлуатації і стан ядерної установки після закінчення кожного етапу (стадії).
6. Зняття з експлуатації ядерної установки здійснюється на підставі відповідної ліцезії на здійснення діяльності, пов’язаної з даним етапом її життєвого циклу, наданої експлуатуючій організації (оператору) цієї установки.
Зняття з експлуатації об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами (крім сховища для захоронення радіоактивних відходів), здійснюється на підставі ліцезії на окремий вид діяльності „переробка, зберігання та захоронення радіоактивних відходів”, наданої ліцензіату.
Стаття 56 Закриття сховищ для захоронення радіоактивних відходів
1. Рішення про закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів приймається органом державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами за погодженням з органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, який надав ліцензію на його експлуатацію.
2. Порядок закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів повинен бути передбачений у відповідному проекті, розробленому згідно з нормами, правилами і стандартами у сфері використання ядерної енергії.
3. Проект закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів підлягає обов’язковим державним експертизам згідно із законодавством.
4. Проект закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів, має бути розроблений і затверджений не пізніше визначеної у встановленому порядку дати припинення експлуатації цього сховища.
5. Закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів здійснюється на підставі відповідної ліцезії на здійснення діяльності, пов’язаної з даним етапом його життєвого циклу, наданої експлуатуючій організації (оператору) цього сховища.
6. Після закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів забезпечується зниження можливості несанкціонованого доступу до нього.
7. Особливий режим території у місці розташування сховища для захоронення радіоактивних відходів після його закриття регулюється законодавством.
Відповідальність за контроль за радіаційним станом на цій території покладається на місцеві органи державної виконавчої влади і органи місцевого самоврядування.
Для запобігання несанкціонованому заселенню території, проведенню робіт, що можуть призвести до руйнування захисних бар’єрів, необхідно передбачати сукупність заходів щодо:
розміщення інформації та обмежень на картах, які зберігаються у відповідних місцевих органах державної виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та органі державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами;
встановлення попереджувальних знаків з відповідними написами тощо.
Відповідальність за встановлення та підтримку у справному стані попереджувальних знаків, огорож тощо покладається на орган державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами і місцевий орган державної виконавчої влади.
8. Відповідальність за збереження документації, яка характеризує закрите сховище для захоронення радіоактивних відходів, покладається на орган державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами, а також на відповідний місцевий орган державної виконавчої влади в межах його компетенції.
Стаття 57 Фінансове забезпечення припинення експлуатації уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами
1. Збитки, пов’язані з достроковим припиненням експлуатації уранового об’єкта, ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, у разі виявлення додаткових факторів, які призводять або можуть призвести до негативного впливу на безпеку цього об’єкта чи установки, стан навколишнього природного середовища або інших негативних наслідків, відшкодовуються за рахунок юридичних осіб чи фізичних осіб - підприємців, винних в тому, що ці фактори не були своєчасно виявлені і враховані.
За відсутністю таких факторів, збитки, пов’язані з достроковим припиненням експлуатації вказаних установок чи об’єктів за рішенням державного органу, підлягають відшкодуванню з державного бюджету.
2. Особливості фінансування витрат на дострокове зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС, а також особливості оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності, здійснення діяльності яких пов’язане з цим, регулюються Законом України „Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему”.
3. Фінансування витрат на припинення експлуатації уранового об’єкта по завершенні терміну експлуатації, передбаченого проектом цього об’єкта, здійснюється підприємством по видобуванню та переробці уранових руд, що є власником цього об’єкта або вповноважене його влсником на єксплуатацію цього об’єкта.
Фінансування витрат на припинення експлуатації ядерної установки чи сховища для захоронення радіоактивних відходів по завершенні терміну експлуатації, передбаченого проектом цієї установки чи сховища, здійснюється експлуатуючою організацією (оператором) цієї установки чи сховища.
Фінансування витрат на припинення експлуатації інших об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, по завершенні терміну експлуатації, передбаченого їх проектами, здійснюється власниками цих об’єктів.
Витрати на припинення експлуатації уранового об’єкта, ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, відносяться до складу витрат виробництва.
4. Порядок накопичення та використання коштів на припинення експлуатації уранових об’єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
5. Накопичення коштів на закриття сховищ для захоронення радіоактивних відходів забезпечується в складі Державного фонду поводження з радіоактивними відходами.
6. Накопичення коштів на зняття з експлуатації ядерної установки забезпечується в складі фінансового резерву, який формується експлуатуючою організацією (оператором) цієї установки на спеціальному рахунку у Державному казначействі України.
За рахунок цих коштів за рішенням експлуатуючої організації (оператора) здійснюється розроблення проекту зняття з експлуатації ядерної установки та реалізація заходів, в межах, що визначені цим проектом.
Кошти фінансового резерву можуть використовуватись виключно на вказані завдання та(або) за напрямом, передбаченим п.6 цієї статті.
У разі відсутності затвердженого проекту зняття з експлуатації ядерної установки діяльність експлуатуючої організації (оператора), що не є неприбутковою установою чи організацією, із зняття з експлуатації цієї установки фінансується за рахунок доходів від господарської діяльності такої експлуатуючої організації (оператора).
7. Для кожної експлуатуючої організації (оператора) з моменту введення нею в експлуатацію першої ядерної установки відкривається один спеціальний рахунок у Державному казначействі України, загальний для всіх ядерних установок, експлуатацію яких вона здійснює та здійснюватиме.
Положення про спеціальний рахунок експлуатуючої організації (оператора) для формування фінансового резерву затверджується Кабінетом Міністрів України.
8. Розмір відрахувань експлуатуючої організації (оператора) ядерної установки на спеціальний рахунок встановлюється та затверджується органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, з моменту введення нею в експлуатацію першої ядерної установки та за необхідності може переглядатись з моменту введення нею в експлуатацію кожної наступної установки.
До затвердження проекту зняття з експлуатації ядерної установки розмір відрахувань експлуатуючої організації (оператора) ядерної установки на спеціальний рахунок встановлюється експертним шляхом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, виходячи з концепції зняття з експлуатації ядерної установки, діючої на момент встановлення розміру відрахувань експлуатуючої організації (оператора) на спеціальний рахунок, та визначеної у встановленому порядку дати завершення терміну експлуатації цієї ядерної установки.
Після затвердження проекту зняття з експлуатації ядерної установки розмір відрахувань переглядається виходячи з обсягів витрат, передбачених цим проектом.
У разі необхідності розмір відрахувань експлуатуючої організації (оператора) на спеціальний рахунок може переглядатися не частіше ніж один раз на рік органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, за ініціативою експлуатуючої організації (оператора).
9. Експлуатуюча організація (оператор), що не є неприбутковою установою чи організацією, здійснює відрахування коштів на спеціальний рахунок, розмір яких визначається у відсотках від чистого доходу, отриманого нею від продажу продукції (робіт, послуг).
Для експлуатуючої організації (оператора), що не є неприбутковою установою чи організацією, розмір її відрахувань на спеціальний рахунок враховується при визначенні тарифів або інших видів цін на їх продукцію ( роботи, послуги).
Зарахована на спеціальний рахунок сума відрахувань експлуатуючої організації (оператора), що не є неприбутковою установою чи організацією, не враховується при визначенні її чистого прибутку, частина якого підлягає відрахуванню відповідно до рішення Кабінету Міністрів України до загального фонду Державного бюджету України.
10. Відрахування експлуатуючої організації (оператора) ядерної установки зараховуються на спеціальний рахунок і додатково обліковуються у Державному казначействі України на окремому відповідному рахунку як фінансовий резерв для зняття з експлуатації ядерних установок цієї експлуатуючої організації (оператора).
Перерахування зазначених коштів здійснюється експлуатуючою організацією (оператором) щомісяця 10 і 20 числа та останнього робочого дня поточного місяця рівними частками від річної суми.
Зарахуванню на спеціальний рахунок підлягають також:
добровільні цільові внески фізичних та юридичних осіб;
інші надходження, не заборонені законом.
11. З метою захисту коштів фінансового резерву від інфляції та отримання додаткового джерела його формування ці кошти можуть розміщуватися уповноваженим центральним органом виконавчої влади у цінні папери, які емітуються державою, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
12. Нецільове використання коштів із спеціального рахунку забороняється.
Забороняється накладення будь-яких видів стягнень на кошти фінансового резерву.
Операції по спеціальному рахунку не підлягають зупиненню.
13. Звіт про надходження і використання коштів фінансового резерву складається експлуатуючою організацією (оператором) ядерної установки один раз на рік.
Експлуатуючою організацією (оператором) атомної електростанції або ядерного енергоблоку вказаний звіт надається центральному органу виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики в електроенергетичній галузі за формою, яка ним встановлюється. Центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики в електроенергетичній галузі надає вказаний звіт на розгляд та затвердження Кабінету Міністрів України до 1 квітня року, наступного за звітним.
Для експлуатуючих організацій (операторів) інших ядерних установок порядок та обсяги звітності щодо надходження та використання коштів фінансового резерву встановлюються органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.
14. Експлуатуюча організація (оператор) оприлюднює в засобах масової інформації або видає окремим виданням річний звіт та щоквартальну інформацію, пов’язану з функціонуванням спеціального рахунку, з урахуванням обмежень на поширення інформації, передбачених законодавством,
15. У разі нецільового використання коштів фінансового резерву експлуатуючою організацією (оператором), що не є неприбутковою установою чи організацією, сума таких коштів включається до складу її валового доходу. При цьому така експлуатуюча організація (оператор) зобов’язана відшкодувати суму коштів, що були використані не за цільовим призначенням.
Керівник експлуатуючої організації (оператора) ядерної установки несе відповідальність за нецільове використання коштів фінансового резерву відповідно до законодавства.
16. Контроль за використанням та інвестуванням коштів фінансового резерву здійснюється Наглядовою радою, яка створюється та здійснює свою діяльність у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Персональний склад Наглядової ради затверджується Кабінетом Міністрів України.
Розділ XII
Поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами
Стаття 58 Поводження з відпрацьованим ядерним паливом
1. Відпрацьоване ядерне паливо після вивантаження з активної зони реактора підлягає витримці у басейні витримки або іншій призначеній для цього установці, включеній до технологічного циклу ядерної установки.
2. Після віддповідної витримки відпрацьоване ядерне паливо може вивозитись за межі України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, або зберігатись на території України у сховищах для зберігання відпрацьованого ядерного палива відповідно до норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки.
3. Сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива мають бути забезпечені багатобар’єрною системою ізоляції і захисту та обладнані технічними засобами вилучення з них відпрацьованого ядерного палива.
4. На заключній стадії відпрацьоване ядерне паливо може підлягати переробці або захороненню згідно з остаточним рішенням, яке ухвалюється Кабінетом Міністрів України.
5. В разі прийняття відповідного остаточного рішення, захоронення відпрацьованого ядерного палива здійснюється у сховищі для захоронення відпрацьованого ядерного палива, розташованого у стабільних геологічних формаціях, що гарантує локалізацію його впливів у межах гірничого відводу надр.
Стаття 59 Поводження з радіоактивними відходами
1. Метою радіаційної безпеки при поводженні з радіоактивними відходами є захист людини і навколишнього природного середовища від неприпустимого радіаційного впливу у період, під час якого радіоактивні відходи являють собою потенційну загрозу.
Вимоги щодо поводження з радіоактивними відходами визначаються законодавством України.
2. До передачі радіоактивних відходів у власність держави виробник радіоактивних відходів несе відповідальність за радіаційний захист та безпеку під час поводження з ними.
3. Ліцензіат може здійснювати попередню обробку, обробку та зберігання радіоактивних відходів згідно з нормами, правилами та стандартами з ядерної та радіаційної безпеки.
4. Виробники радіоактивних відходів передають їх спеціалізованим підприємствам по поводженню з радіоактивними відходами відповідно до законодавства.
Взаємовідносини між виробниками радіоактивних відходів і спеціалізованими підприємствами по поводженню з радіоактивними відходами будуються на договірних засадах відповідно до законодавства.
5. Поводження з радіоактивними відходами на спеціалізованих підприємствах по поводженню з радіоактивними відходами планується та здійснюється в рамках Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами.
Замовником Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами виступає орган державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами.
6. Зберігання та захоронення радіоактивних відходів дозволяється тільки у спеціально призначених для цього сховищах радіоактивних відходів.
Під час зберігання або захоронення радіоактивних відходів забезпечується надійність їх ізоляції від навколишнього природного середовища системою природних та штучних бар’єрів.
Протягом усього часу зберігання або захоронення радіоактивних відходів регулярно здійснюється контроль їх стану, стану сховищ радіоактивних відходів та радіаційний контроль стану навколишнього природного середовища, відповідно до норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки.
7. Захоронення радіоактивних відходів здійснюють виключно експлуатуючі організації (оператори) сховищ для захоронення радіоактивних відходів, які мають відповідний дозвіл, наданий у встановленому законодавством порядку.
8. Довгоіснуючі радіоактивні відходи підлягають захороненню лише в твердому стані, у стабільних геологічних формаціях, з обов’язковим переведенням їх у вибухо-, пожежо-, ядернобезпечну форму, що гарантує локалізацію відходів у межах гірничого відводу надр.
Кількість радіонуклідів, що підлягають захороненню, регламентується нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки.
Захоронення короткоіснуючих радіоактивних відходів в твердому стані може здійснюватись у приповерхневих і наземних сховищах радіоактивних відходів.
Стаття 60 Фінансування поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами
1. До передачі на захоронення відпрацьованого ядерного палива в разі прийняття відповідного остаточного рішення, фінансування поводження з ним здійнюється експлуатуючою організацією (оператором) ядерної установки, на якій воно утворилось.
2. Фінансування поводження з радіоактивними відходами до їх передачі у власність держави здійнюється виробниками цих радіоактивних відходів.
3. Фінансування поводження з радіоактивними відходами після того, як вони перейшли у власність держави, здійснюється в рамках Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами за рахунок Державного фонду поводження з радіоактивними відходами.
4. Державний фонд поводження з радіоактивними відходами є складовою частиною Державного бюджету України та формується за рахунок коштів, які надходять від збору за забруднення навколишнього природного середовища, що справляється за утворення та зберігання радіоактивних відходів виробниками радіоактивних відходів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
Кошти від збору за забруднення навколишнього природного середовища, що справляються за утворення та зберігання радіоактивних відходів виробниками радіоактивних відходів, спрямовуються до Державного фонду поводження з радіоактивними відходами та мають постійне (багаторічне) бюджетне призначення.
5. Головним розпорядником коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами є орган державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами.
6. Держава в установленому Кабінетом Міністрів України порядку надає виробникам радіоактивних відходів, які сплачують збір за забруднення навколишнього природного середовища, що справляється за утворення та зберігання радіоактивних відходів, гарантії щодо прийняття без додаткової оплати на зберігання/захоронення всього обсягу радіоактивних відходів, утворених під час провадження діяльності такими виробниками радіоактивних відходів.
7. Поводження з радіоактивними відходами, які утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, фінансується за рахунок Державного бюджету України та інших джерел, не заборонених законодавством, виключаючи кошти Державного фонду поводження з радіоактивними відходами.
Розділ XIII
Поводження з джерелами іонізуючого випромінювання
Стаття 61 Застосування джерел іонізуючого випромінювання у медичних цілях
1. Застосування джерел іонізуючого випромінювання у медичних цілях має бути обґрунтовано користю для пацієнта порівняно із шкодою, якої воно може завдати, а також порівняно з користю та ризиком в разі застосування альтернативних методів профілактики, діагностики та лікування.
Медичне втручання з використанням іонізуючого випромінювання здійснюється на загальних умовах застосування методів профілактики, діагностики та лікування, встановлених законодавством про охорону здоров’я.
2. Доза опромінення пацієнта має бути настільки низькою, наскільки це можливо для досягнення мети медичного втручання. Регламенти медичних втручань, дозові межі опромінення пацієнтів з урахуванням особливостей конкретних медичних втручань встановлюються Міністерством охорони здоров’я України.
3. Види медичних втручань із використанням іонізуючого випромінювання та порядок їх застосування під час проведення обов’язкових медичних оглядів встановлюються законодавством.
4. Пацієнт має право відмовитися від медичного втручання, пов’язаного з його опроміненням, за винятком, коли таке втручання пов’язане з виявленням небезпечних інфекційних захворювань.
5. Використання у медичній практиці будь-яких джерел іонізуючого випромінювання повинно здійснюватися з обов’язковим застосуванням засобів індивідуального захисту та контролю доз опромінення пацієнтів.
6. Доза опромінення, отримана пацієнтом при медичному втручанні, повинна реєструватися, а інформація щодо дози опромінення повинна зберігатися в архівах медичних установ протягом 50 років, а по закінченні зазначеного строку передаватися до Національного архівного фонду.
7. За бажанням пацієнта йому надається повна інформація про дозу опромінення та про можливу шкоду для здоров’я, яка може бути заподіяна використанням іонізуючого випромінювання під час профілактики, обстеження чи лікування.
Розділ XIV
Перевезення радіоактивних матеріалів
Стаття 62 Відповідальність за безпеку перевезень радіоактивних матеріалів
1. Учасниками перевезення радіоактивних матеріалів є вантажовідправник, перевізник та вантажоодержувач цих радіоактивних матеріалів.
2. Вантажовідправник несе безпосередню відповідальність за безпеку перевезень радіоактивних матеріалів, якщо інше не передбачено договором (контрактом) про їх перевезення.
3. Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, що надає ліцензії на окремий вид діяльності „перевезення радіоактивних матеріалів”, а також всі учасники перевезень радіоактивних матеріалів повинні мати систему забезпечення якості, яка включає програму систематичного контролю та інспекцій, спрямовану на забезпечення безпеки під час перевезення радіоактивних матеріалів в межах їх відповідальності.
4. Міністерство внутрішніх справ України розробляє комплексну систему заходів щодо попередження дорожньо-транспортних подій під час перевезення радіоактивних матеріалів.
Стаття 63 Ліцензування перевезення радіоактивних матеріалів
1. Перевезення радіоактивних матеріалів можуть здійснювати виключно ліцензіати, яким у встановленому законодавством порядку надані ліцензії на окремий вид діяльності „перевезення радіоактивних матеріалів”.
2. Окремий дозвіл на конкретне перевезення радіоактивних матеріалів видається лише за умови:
підтвердження сертифікатом безпеки упаковки;
наявності дозволу органів державного санітарного нагляду на перевезення радіоактивних матеріалів транспортним засобом;
наявності погодження умов та режиму даного перевезення радіоактивних матеріалів відповідними службами Міністерства внутрішніх справ України;
документального підтвердження того, що перевезення здійснюється особами, які мають достатні знання з радіаційного захисту;
наявності плану аварійних заходів під час перевезення;
гарантування, що перевезення радіоактивних матеріалів здійснюється транспортом, який відповідає вимогам даного перевезення;
гарантування відшкодування шкоди, яка може бути завдана внаслідок аварії.
3. Для надання окремого дозволу на перевезення конкретних ядерних матеріалів необхідною умовою є також гарантування того, що їх приймання або передача будуть здійснюватись лише за наявності документів, оформлених у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Документи повинні містити найменування сторін, що передають і одержують ці ядерні матеріали, а також дані про кількість, форму і склад цих ядерних матеріалів і зберігатися учасниками перевезень не менше одного року. Опис переданих ядерних матеріалів може бути замінено відповідним позначенням вантажу у разі, коли це необхідно для цілей фізичного захисту, що має бути відображено в супровідних документах учасників перевезень.
4. Перевезення уранових руд може здійснюватися у неупакованому вигляді за умови виконання заходів по зменшенню розпилення відповідно до норм, правил і стандартів.
5. Перевезення радіоактивних відходів здійснюється у транспортних пакувальних комплектах відповідно до норм, правил і стандартів щодо перевезення радіоактивних відходів.
6. Перевезення вантажу, що не відповідає нормам, правилам і стандартам з ядерної та радіаційної безпеки, здійснюється з дотриманням спеціальних умов, які встановлюються органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, що надає ліцензії на окремий вид діяльності „перевезення радіоактивних матеріалів”. Такі умови мають забезпечувати рівень безпеки не нижчий, ніж передбачено нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки.
Стаття 64 Аварійні заходи під час перевезення радіоактивних матеріалів
1. На випадок транспортних аварій під час перевезення радіоактивних матеріалів відповідними органами державної влади і самоврядування обов’язково розробляються плани аварійних заходів (державний, регіональні, місцеві).
2. Всі учасники перевезення радіоактивних матеріалів зобов’язані мати власні плани аварійних заходів на випадок транспортної аварії.
3. Забороняється надавати окремий дозвіл на перевезення конкретних радіоактивних матеріалів за відсутності плану аварійних заходів на випадок транспортної аварії або неготовності до реалізації таких заходів. Вимоги до змісту, порядку розроблення та затвердження плану аварійних заходів встановлюються нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки.
Стаття 65 Міжнародні і транзитні перевезення радіоактивних матеріалів
1. Порядок міжнародних і транзитних перевезень радіоактивних матеріалів територією України визначається законодавством України та міжнародними договорами, учасником яких є Україна.
2. Під час міжнародних і транзитних перевезень радіоактивних матеріалів територією України орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки попередньо узгоджує такі перевезення з компетентними органами всіх країн, територією яких здійснюватиметься перевезення.
3. Порядок надання дозволів на міжнародні або транзитні перевезення радіоактивних матеріалів, включаючи узгодження відповідних документів для подання клопотання щодо надання дозволу, надання дозволу, підтвердження про одержання такого дозволу, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
4. Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки не може відмовити у наданні дозволу на перевезення територією України радіоактивних відходів від переробки відпрацьованого ядерного палива, які повертаються до країни походження для зберігання або захоронення, якщо такий дозвіл було надано для первинного перевезення відпрацьованого ядерного палива і таке перевезення здійснюється згідно із законодавством України.
5. Ввезення радіоактивних відходів на територію України з територій інших держав забороняється, крім тих, що утворилися внаслідок послуг, які було надано Україні іншою державою і на які поширюється дія контрактної угоди між ними щодо повернення таких відходів в Україну.
Вивезення радіоактивних відходів з території України на територію інших країн не дозволяється, якщо за висновком органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки ці країни не мають належних технічних та інших можливостей для безпечного поводження з такими відходами.
6. Ввезення на територію України джерел іонізуючого випромінювання та їх вивезення в інші країни дозволяються за умови наявності у вантажоодержувача ліцензії, яка передбачає використання таких джерел.
7. При міжнародних перевезеннях радіоактивних матеріалів їх вантажовідправником або вантажоодержувачем має бути суб’єкт господарювання, що зареєстрований в Україні.
8. Рівень фізичного захисту радіоактивних матеріалів під час міжнародних та транзитних перевезень повинен відповідати міжнародним договорам, учасником яких є Україна.
Розділ XV
Експорт та імпорт у сфері використання ядерної енергії
Стаття 66 Загальні принципи здійснення експорту та імпорту у сфері використання ядерної енергії
1. Експорт та імпорт ядерних установок, обладнання, технологій, радіоактивних матеріалів, спеціальних неядерних матеріалів, що використовуються для виробництва радіоактивних матеріалів, та послуг включає передачу, продаж і закупівлю у комерційних цілях та передачу у некомерційних цілях (для демонстрації на виставках, проведення спільних робіт тощо).
2. Експорт та імпорт ядерних установок, обладнання, технологій, радіоактивних матеріалів, спеціальних неядерних матеріалів та послуг здійснюється згідно із законодавством України та міжнародними угодами, учасником яких є Україна.
Стаття 67 Умови здійснення експорту та імпорту у сфері використання ядерної енергії
1. Експорт та імпорт ядерних установок, обладнання, технологій, ядерних матеріалів, спеціальних неядерних матеріалів та послуг здійснюється у порядку, який встановлюється законодавством України.
2. Експорт та імпорт джерел іонізуючого випромінювання та виробів на їх основі здійснюється у порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.
3. Експорт та імпорт уранових руд та їх концентратів здійснюється лише юридичними особами за спеціальними дозволами, які надаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства.
Спеціальний дозвіл на експорт (імпорт) уранових руд або їх концентратів може надаватися разовий (на партію товару) або на експорт в одну країну (імпорт з однієї країни) визначеної кількості товару за певний період на строк не більше трьох років.
4. Експорт та імпорт ядерних матеріалів, обладнання та технологій перебуває під контролем держави і здійснюється в рамках державної системи експортного контролю.
Ліцензії на експорт ядерних матеріалів, обладнання та технологій надаються у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
5. Забороняється міжнародна передача уранових руд, продуктів їх переробки, ядерних матеріалів, обладнання та технологій, що наявні або використовуються у межах території України, під її юрисдикцією, або міжнародна передача, яка здійснюється під її контролем в інші держави, якщо вони:
не взяли на себе зобов’язань щодо використання цих уранових руд, продуктів їх переробки, ядерних матеріалів, обладнання або технологій виключно в мирних цілях;
не гарантували ефективного фізичного захисту цих уранових руд, продуктів їх переробки або ядерних матеріалів для запобігання несанкціонованому використанню чи поводженню з ними;
не підтвердили наявності державної системи обліку та контролю цих уранових руд, продуктів їх переробки або ядерних матеріалів;
не взяли на себе зобов’язань щодо умов реекспорту цих уранових руд, продуктів їх переробки, ядерних матеріалів, обладнання або технологій третім державам.
Розділ XVI
Облік радіоактивних матеріалів та державна система гарантій
Стаття 68 Облік уранових руд, продуктів їх переробки та відходів від переробки уранових руд
1. Видобуті уранові руди, продукти їх переробки та відходи від переробки уранових руд підлягають державному обліку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Продукти переробки уранових руд, що є ядерними матеріалами, підлягають обліку та контролю в порядку, передбаченому для ядерних матеріалів.
2. Підприємства по видобуванню та переробці уранових руд та користувачі їх продукції зобов’язані здійснювати облік уранових руд, продуктів їх переробки та відходів від переробки уранових руд і подавати звіти про це у порядку, встановленому законодавством.
3. Визначення обсягів видобування і переробки уранових руд, контроль за їх видобуванням і переробкою, контроль за використанням продуктів їх переробки, а також контроль за поводженням з відходами від переробки уранових руд здійснюють центральні органи державної влади, вповноважені на це Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства.
Стаття 69 Облік радіоактивних відходів
1. Державний облік радіоактивних відходів ведеться з метою уникнення неконтрольованого накопичення радіоактивних відходів та забезпечення оперативного контролю за місцезнаходженням і переміщенням радіоактивних відходів, умовами їх зберігання та захоронення.
Державний облік радіоактивних відходів включає:
ведення Державного реєстру радіоактивних відходів;
ведення Державного кадастру сховищ радіоактивних відходів та переліку місць тимчасового зберігання радіоактивних відходів.
2. Для підтримки в актуальному стані Державного реєстру радіоактивних відходів та Державного кадастру сховищ радіоактивних відходів здійснюються регулярні державні інвентаризації радіоактивних відходів і сховищ радіоактивних відходів, включаючи сховища, що експлуатуються виробниками цих відходів.
Встановлення порядку обліку радіоактивних відходів, зокрема і порядку проведення державних інвентаризацій, а також нагляд за їх виконанням здійснює орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, уповноважений на це Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства.
Організація та проведення державних інвентаризацій покладається на орган державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами.
3. Створення та організація ведення Державного реєстру радіоактивних відходів покладається на орган державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами.
Положення про Державний реєстр радіоактивних відходів затверджується Кабінетом Міністрів України
4. Створення і організація ведення Державного кадастру сховищ радіоактивних відходів покладається на орган державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами.
Державний кадастр сховищ радіоактивних відходів підлягає безстроковому зберіганню.
Положення про Державний кадастр сховищ радіоактивних відходів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Державний кадастр сховищ радіоактивних відходів повинен містити систематизований банк даних щодо місцезнаходження, кількісних та якісних характеристик, умов зберігання або захоронення радіоактивних відходів, систем контролю та моніторингу.
Стаття 70 Облік та контроль ядерних матеріалів
1. Організацію державної системи обліку та контролю ядерних матеріалів і ведення їх державного обліку та контролю в Україні здійснює орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, вповноважений на це Кабінетом Міністрів України згідно із законодавством.
2. Відповідальність за здійснення обліку та контролю ядерних матеріалів на підприємстві по видобуванню та переробці уранових руд несе це підприємство, а на ядерній установці - експлуатуюча організація (оператор) цієї ядерної установки.
Стаття 71 Державна система гарантій
1. Державна система гарантій включає комплекс технічних та організаційних заходів і застосовується щодо всього ядерного матеріалу, який використовується в мирних цілях у межах території України, під її юрисдикцією або знаходиться під її контролем.
Метою державної системи гарантій є забезпечення того, що ядерні матеріали, обладнання та технології, які використовуються в мирних цілях, не будуть використані у воєнних цілях.
2. Державна система гарантій базується на цьому Кодексі, положеннях міжнародних та двосторонніх договорів, учасником яких є Україна, і включає:
державну систему обліку та контролю ядерних матеріалів;
державну систему контролю експорту та імпорту ядерних матеріалів, обладнання і технологій.
3. Ядерний матеріал, який підлягає гарантіям або такий, що повинен підлягати гарантіям і є предметом міжнародної передачі, розглядається як такий, що перебуває під відповідальністю:
держави-відправника — у разі імпорту в Україну до моменту, коли така відповідальність знімається з держави-відправника відповідно до контракту, але не пізніше моменту прибуття ядерного матеріалу до пункту призначення на території України;
України — у разі експорту з України до моменту, коли держава-одержувач бере на себе таку відповідальність відповідно до контракту, але не пізніше моменту прибуття ядерного матеріалу до пункту призначення держави-одержувача.
Україна не несе відповідальності за ядерний матеріал, якщо він перевозиться через її територію, над нею або на її літаках, за умови, що цей ядерний матеріал відповідно до контракту про перевезення є власністю іншої держави.
Розділ XVII
Фізичний захист уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів
Стаття 72 Цілі та засади фізичного захисту
1. Цілями фізичного захисту уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів є:
створення державою умов, які унеможливлювали б акти ядерного тероризму, крадіжку радіоактивних матеріалів, а також зміцнювали б режим нерозповсюдження ядерної зброї;
надання необхідної інформаційної та технічної допомоги органам, які здійснюють оперативно-розшукові заходи з метою повернення зниклих радіоактивних матеріалів.
2. Досягнення цілей фізичного захисту на державному рівні можливе за умов:
визначення та запровадження засад державної політики з фізичного захисту;
створення, впровадження і підтримки державної системи фізичного захисту;
визначення юридичних осіб, які забезпечують збереженість радіоактивних матеріалів;
додержання вимог фізичного захисту відповідно до конкретних видів діяльності та категорії уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів;
державне регулювання фізичного захисту (нормування, провадження дозвільної діяльності та, нагляд);
додержання вимог законодавства щодо спеціальної перевірки;
здійснення професійної підготовки та підвищення кваліфікації фахівців з фізичного захисту;
створення умов досягнення цілей фізичного захисту конкретних уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивних матеріалів та перевезень.
3. Цілі фізичного захисту конкретного уранового об’єкта, ядерної установки, об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, або радіоактивного матеріала вважаються досягнутими за умови, якщо виконано основні вимоги фізичного захисту згідно із законодавством та забезпечується персональна відповідальність за функціонування систем фізичного захисту цього об’єкта, установки або матеріала.
4. Цілі фізичного захисту конкретного перевезення вважаються досягнутими за умови, якщо згідно із законодавством виконано основні вимоги фізичного захисту, забезпечується персональна відповідальність за охорону транспортного засобу та за стан приладів, пристроїв, обладнання у рухомому складі транспортного засобу, а також функціонують передбачені нормативно-правовими актами системи:
заходів безпеки перевізника;
фізичного захисту.
5. В межах уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, санітарно-захисних зон цих об’єктів та установок, а також в межах транспортних засобів для перевезення радіоактивних матеріалів обмежується вільне пересування з радіоактивними матеріалами, зброєю, набоями, вибухівкою, іншими матеріалами, предметами, речовинами, що можуть викликати отруєння, вибух, пожежу, а також обмежується доступ до:
виконання особливих робіт;
інформації з обмеженим доступом;
місць, що перебувають під озброєною охороною.
6. Віднесення інформації з фізичного захисту до інформації з обмеженим доступом та поводження з нею здійснюються відповідно до законодавства.
7. Порядок визначення рівня фізичного захисту уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів відповідно до їх категорії встановлюється Кабінетом Міністрів України.
8. Всі органи державної влади, ліцензіати та інші суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії зобов’язані додержуватися засад державної політики з фізичного захисту.
9. Відповідальність за порушення порядку визначення, створення та підтримку безперервного функціонування систем фізичного захисту уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів несуть ліцензіати та інші суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії.
Стаття 73 Основні вимоги фізичного захисту
1. Забезпечення фізичного захисту уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів є обов’язковою умовою для надання дозволу на здійснення діяльності, пов’язаної з цими об’єктами, установками та матеріалами на всіх етапах їх життєвого циклу або існування.
2. Порядок державного регулювання фізичного захисту уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів встановлює Кабінет Міністрів України.
3. Забороняються експлуатація уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, а також поводження з радіоактивними матеріалами у будь-якій формі під час їх виробництва, використання, перероблення, транспортування, зберігання або захоронення, якщо не вжито заходів для виконання вимог фізичного захисту.
4. До першочергових вимог фізичного захисту належать:
встановлення та здійснення відповідними центральними органами виконавчої влади і ліцензіатами порядку фінансування створення та забезпечення функціонування систем фізичного захисту;
забезпечення ліцензіатами безперервного функціонування систем фізичного захисту уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів та перевезень;
створення умов для захисту інформації з обмеженим доступом;
виконання вимог спеціальної перевірки і допуску, проведення професійної перепідготовки з фізичного захисту фахівців, на яких покладається здійснення функцій фізичного захисту та виконання інших особливих робіт;
призначення наказом одного із заступників керівника центрального органу виконавчої влади, вповноваженого з питань регулювання фізичного захисту, відповідальним за організацію виконання вимог та заходів фізичного захисту;
призначення наказом одного із заступників керівника ліцензіата відповідальним за організацію виконання вимог та заходів фізичного захисту;
призначення наказом одного із заступників керівника ліцензіата відповідальним за стан системи фізичного захисту.
5. Система фізичного захисту уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, діє виключно в їх межах і повинна:
визначатися після вибору місця конкретного майданчика, де планується розміщення такого об’єкта або установки;
запроваджуватися з початку будівництва такого об’єкта або установки, кожної окремої їх черги;
змінюватися у разі потреби у процесі будівництва такого об’єкта або установки, кожної окремої їх черги;
забезпечувати можливість протидії як нападу ззовні, так і незаконним діям осіб, що перебувають у зонах обмеження доступу або у життєво важливих місцях;
оцінювати та враховувати обстановку в оточенні такого об’єкта або установки;
передбачати, що дозвіл на доступ до окремих життєво важливих місць, визначених проектом, надається за умови виконання роботи не менше ніж двома особами одночасно.
6. Система фізичного захисту перевезень радіоактивних матеріалів діє виключно в межах маршрутів перевезень та транспортних засобів і повинна:
забезпечувати можливість протидії нападу ззовні;
враховувати обстановку на маршруті перевезення;
створюватися заздалегідь та запроваджуватися на період підготовки і здійснення кожного конкретного перевезення.
7. Під час здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії мають додержуватися такі основні вимоги фізичного захисту:
діяльність розпочинається з дотриманням першочергових вимог фізичного захисту;
маршрути перевезення радіоактивних матеріалів вибираються з урахуванням вимог фізичного захисту та категорій цих матеріалів;
у зонах обмеження доступу не можуть знаходитися будь-які будинки, будівлі, споруди тощо, а також робочі місця, безпосередньо не пов’язані з основним технологічним процесом, що здійснюється у цих зонах;
перевезення радіоактивних матеріалів здійснюється тільки за наявності відповідної системи фізичного захисту перевезення;
перевезення або переміщення радіоактивних матеріалів здійснюється тільки за наявності відповідного життєво важливого місця, де вони розміщуватимуться;
перевезення ядерних матеріалів здійснюється за умови безперервної на цей період взаємодії представників перевізника, органів державної влади, вповноважених з питань регулювання ядерної та радіаційної безпеки, та органів виконавчої влади, які здійснюють правоохоронну діяльність;
проектування, створення і запровадження в дію систем фізичного захисту уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів здійснюються з додержанням вимог законодавства і можуть відбуватися за етапами;
планування маршрутів переміщення будь-яких літальних апаратів у повітряному просторі над ядерною установкою здійснюється за погодженням з експлуатуючою організацією (оператором) цієї установки .
8. Порядок проведення державної перевірки систем фізичного захисту уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів, а також планів взаємодії у разі вчинення актів ядерного тероризму визначає Кабінет Міністрів України.
Перевірка вказаних планів здійснюється шляхом проведення відповідних спільних навчань у строк, узгоджений з усіма органами державної влади, ліцензіатом та іншими суб’єктами діяльності, зазначеними у цих планах.
9. Органи державної влади та ліцензіати забезпечують планову професійну перепідготовку та підвищення кваліфікації власних фахівців з фізичного захисту, персоналу підрозділів охорони, персоналу, який забезпечує експлуатацію уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, а також здійснює поводження з радіоактивними матеріалами.
Стаття 74 Допуск осіб до роботи на уранових об’єктах, ядерних установках, об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та з радіоактивними матеріалами
1. Допуск осіб до роботи з радіоактивними матеріалами та/або на уранових об’єктах, ядерних установках, об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, надає керівник ліцензіата або іншого суб’єкта діяльності в сфері використання ядерної енергії за наявності позитивних висновків спеціальної перевірки всіх відомостей, що подають про себе особи, які бажають виконувати вказані роботи, відповідно до вимог законодавства.
Спеціальну перевірку виконують на підставі відповідного запиту державні органи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність згідно із законодавством.
Порядок проведення спеціальної перевірки встановлює Кабінет Міністрів України.
2. Особи, які бажають виконувати роботи з радіоактивними матеріалами та/або на уранових об’єктах, ядерних установках, об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, повинні:
подавати про себе достовірні відомості, які у встановленому порядку визнано необхідними для отримання допуску до роботи, та давати письмову згоду на проведення перевірки цих відомостей;
не брати участі в діяльності об’єднань громадян, яка не підлягає легалізації відповідно до законодавства або заборонена у встановленому порядку.
Особи, які виконують роботи з радіоактивними матеріалами та/або на уранових об’єктах, ядерних установках, об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, зобов’язані:
виконувати у встановленому порядку вимоги обмеження допуску до радіоактивними матеріалів, уранових об’єктів, ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами;
повідомляти посадових осіб, які надали їм дозвіл на допуск до роботи, про виникнення обставин, за яких цей допуск не надається.
3. Допуск до роботи не може бути надано або раніше наданий допуск анулюється, якщо особа:
не виконує вищевказаних вимог;
має судимість, яка визнана у встановленому порядку несумісною із зайняттям відповідної посади;
перебуває під слідством;
була звільнена з попереднього місця роботи за порушення трудової дисципліни;
була офіційно попереджена про неприпустимість погроз вчинення злочину;
бере участь у протиправній діяльності органів іноземних держав та/або іноземних організацій.
У разі, коли особа отримала допуск до роботи, але згодом виникли обставини, за якими цей допуск не надається, існуючий допуск анулюється посадовою особою, яка його надавала. Звільнення осіб, яким допуск анулюється, здійснюється без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Рішення про відмову в наданні допуску до роботи або про його анулювання адміністрація підприємства, установи, організації приймає після співбесіди з особою, щодо якої воно приймається, із зазначенням підстав прийняття такого рішення та з письмовим повідомленням цієї особи. Це рішення може бути оскаржено в судовому порядку у встановлений термін.
4. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, одержують допуск до виконання особливих робіт, до інформації з обмеженим доступом та дозвіл на пересування до місць, де діють обмеження, якщо:
у відповідному міжнародному договорі, укладеному згідно з вимогами законодавства, викладено цілі та перелік особливих робіт, для виконання яких фахівцям, що представляють іноземну сторону договору, необхідно мати зазначений допуск або дозвіл;
іноземною стороною договору визначено її юридичних осіб, які несуть відповідальність за дотримання умов забезпечення збереженості інформації з обмеженим доступом, яка є власністю України, та зазначено, що повноваження фахівців іноземної сторони договору (іноземців або осіб без громадянства), яким необхідно надати зазначений допуск або дозвіл, буде підтверджено письмово;
іноземна сторона договору та визначені нею юридичні особи взяли письмове зобов’язання про те, що інформація з обмеженим доступом, яка є власністю України і стане відомою фахівцям іноземної сторони договору, використовуватиметься тільки для цілей, зазначених у договорі, без будь-яких відхилень, не буде втрачена або скопійована та не буде передана будь-кому без письмової згоди на це української сторони договору;
одержано письмове підтвердження повноважень фахівців іноземної сторони договору та визначено посадову особу — громадянина України, що їх супроводжує.
Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, в установленому порядку одержали допуск до виконання особливих робіт та дозвіл на пересування до місць, де діють обмеження, мають право доступу до таких місць без супроводження посадової особи — громадянина України на підставі відповідного розпорядження центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належать підприємства, де ведуться особливі роботи.
Допуск іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, до інформації з фізичного захисту, що містить відомості, які становлять державну таємницю України, здійснюється відповідно до вимог Закону України “Про державну таємницю”.
Стаття 75 Охорона та оборона уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів
1. Функції охорони уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів виконуються в порядку, встановленому законодавством.
2. Оборона уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів має на меті не допустити їх захоплення (зруйнування) та відбити наступ переважаючих сил противника. Вона організується та ведеться в системі територіальної оборони.
Оборона має бути стійкою, активною, здатною відбити напад противника з будь-якого напрямку.
Оборону уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів від нападу ззовні та звільнення їх від нападників здійснюють основні сили військових підрозділів Міністерства внутрішніх справ України та сили допомоги ззовні (відповідні територіальні підрозділи правоохоронних органів, підрозділи спеціального призначення, інші утворені відповідно до законів України озброєні підрозділи) згідно із законодавством.
Період часу, необхідний для прибуття сил допомоги ззовні, протягом якого підрозділ охорони повинен не допустити нападників до життєво важливих місць, а також порядок взаємодії підрозділу охорони із силами допомоги ззовні визначаються у відповідних державних, регіональних, об’єктових планах взаємодії.
Оборона уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів від нападу закордонних диверсійно-терористичних угруповань, а також від нападу з водного та повітряного простору регулюється законодавством.
3. Виконання функцій охорони радіоактивних матеріалів під час міжнародних та транзитних перевезень регулюється законодавством України та міжнародними договорами, учасником яких є Україна.
Допуск озброєних підрозділів охорони інших держав на територію України здійснюється тільки у зв’язку з виконанням ними функцій охорони радіоактивних матеріалів під час міжнародного або транзитного перевезення на підставі міжнародних договорів учасником яких є Україна, та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.
Питання надання допомоги підрозділу іншої держави, який здійснюватиме охорону ядерних матеріалів під час транзитного перевезення територією України, регулюються відповідними міжнародними договорами, учасником яких є Україна.
Стаття 76 Фінансування фізичного захисту
1. Витрати на фінансування фізичного захисту здійснюють в порядку, встановленому законодавством:
ліцензіати та інші суб’єкти діяльності в сфері використання ядерної енергії, що не є неприбутковими установами чи організаціями, - за рахунок доходів від їх господарської діяльності;
бюджетні установи та організації — за рахунок бюджетних коштів на їх утримання;
інші неприбуткові установи та організації – за рахунок відповідних коштів на їх утримання.
Витрати на фінансування фізичного захисту ядерних матеріалів, які перебувають у державній власності та мають категорію з фізичного захисту (за винятком тих, що використовуються для ядерних енергетичних установок), здійснюються за рахунок державного бюджету.
2. Державні органи, ліцензіати та інші суб’єкти діяльності в сфері використання ядерної енергії, які мають визначені законодавством повноваження щодо фізичного захисту, щорічно здійснюють розрахунки і складають окремий план витрат на фінансування питань фізичного захисту на наступний рік.
Щорічний кошторис на утримання бюджетної установи або організації, іншої неприбуткової установи або організації повинен включати витрити за окремим планом витрат на фінансування питань фізичного захисту.
Порядок здійснення розрахунків і складання окремих планів витрат на фінансування питань фізичного захисту визначає Кабінет Міністрів України.
3. Витрати на фінансування фізичного захисту здійснюються у пріоритетному порядку.
Бюджетні кошти для фінансування фізичного захисту передбачаються окремим рядком у кошторисах на утримання кожної бюджетної установи та організації, що здійснює діяльність з фізичного захисту.
Витрати, передбачені на фінансування фізичного захисту, можуть змінюватися тільки із зміною категорії уранового об’єкта, ядерної установки, об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, чи радіоактивного матеріалу.
Розділ XVIII
Особливі умови регулювання безпеки суден, космічних та літальних апаратів з ядерними установками або джерелами іонізуючого випромінювання
Стаття 77 Судна та інші плавзасоби з ядерними установками або джерелами іонізуючого випромінювання
1. Відповідальність за безпеку суден та інших плавзасобів з ядерними установками або джерелами іонізуючого випромінювання покладається на:
будівельні підприємства — на етапі проектування, будівництва та введення в експлуатацію судна чи іншого плавзасобу з ядерною установкою або джерелом іонізуючого випромінювання;
ліцензіата — після прийняття судна чи іншого плавзасобу з ядерною установкою або джерелом іонізуючого випромінювання в експлуатацію.
2. Діяльність, пов’язана з використанням суден з ядерними установками або джерелами іонізуючого випромінювання, регулюється Кодексом торговельного мореплавства України.
3. Перелік портів України, в які дозволяється заходження суден та інших плавзасобів з ядерними установками або джерелами іонізуючого випромінювання, визначається Кабінетом Міністрів України.
Адміністрація порту України, до якого дозволено заходження суден та інших плавзасобів з ядерними установками або джерелами іонізуючого випромінювання, повинна мати план заходів щодо захисту персоналу порту та інших осіб, що перебувають на території та в акваторії порту, на випадок аварії з такими суднами або плавзасобами та забезпечувати у разі необхідності його реалізацію. Відповідальність за здійснення плану заходів щодо захисту населення на випадок такої аварії покладається на адміністрацію порту та місцеві органи державної влади і самоврядування.
4. Судна та інші плавзасоби з ядерними установками або джерелами іонізуючого випромінювання, що зазнають лиха, можуть заходити в будь-який визначений переліком порт України з попереднім оповіщенням адміністрації порту.
5. Скидання радіоактивних речовин в води океанів, морів, рік і внутрішніх водойм з суден та інших плавзасобів у розмірах, що перевищують межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з ядерної і радіаційної безпеки, забороняється.
У разі витоку з суден та інших плавзасобів радіоактивних речовин вище встановлених меж капітани або керівники команд цих суден та плавзасобів зобов’язані здійснити всі залежні від них заходи для припинення або обмеження витоку радіоактивних речовин, їх розповсюдження в навколишнє природне середовище та невідкладно інформувати органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, інші судна, порти, що знаходяться в зоні можливого радіаційного впливу.
6. Оповіщення держав, розташованих у зоні можливого радіаційного впливу в результаті радіаційного інциденту на суднах та інших плавзасобах з ядерними установками або джерелами іонізуючого випромінювання, здійснюється відповідно до міжнародних угод та актів законодавства України.
Стаття 78 Космічні та літальні апарати з ядерними установками або джерелами іонізуючого випромінювання
1. Під час проектування, будівництва та експлуатації космічних і літальних апаратів з ядерними установками або джерелами іонізуючого випромінювання на борту мають враховуватись можливі аварії таких космічних та літальних апаратів, при цьому радіаційний вплив на людей і навколишнє природне середовище не повинен перевищувати меж, встановлених нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки.
2. У разі виникнення несправності на борту космічного або літального апарату, який є власністю України, з ядерною установкою або джерелом іонізуючого випромінювання, яка може спричинити незаплановане повернення радіоактивних речовин на Землю, оповіщення заінтересованих держав та подання їм у разі необхідності допомоги здійснюються відповідно до міжнародних угод та актів законодавства України. Оповіщення місцевих органів державної влади і самоврядування та населення, подання в разі необхідності допомоги населенню здійснюється в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Ядерного кодексу України
1. Обґрунтування необхідності прийняття кодексу
Проект Ядерного кодексу України розроблено на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.12.2010 № 2208-р «Про схвалення Концепції проекту Ядерного кодексу України».
Проблемою, яка потребує розв’язання, є недосконалість актів законодавства у сфері використання ядерної енергії, зумовлена відсутністю систематизованого, уніфікованого підходу до їх розроблення. Існує також необхідність подальшого удосконалення законодавства у сфері використання ядерної енергії з урахуванням міжнародних зобов’язань України та його адаптації до законодавства Європейського Союзу відповідно до статті 51 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими співтовариствами та їх державами-членами, підписаної 14 червня 1994 року.
Для сучасного стану правового регулювання у сфері використання ядерної енергії характерні такі ознаки:
значна кількість нормативно-правових актів різної юридичної сили;
наявність дублюючих і суперечливих норм законодавства у сфері використання ядерної енергії, що створює колізії у процесі їх застосування;
наявність положень, що втратили актуальність;
неузгодженість норм зазначеного законодавства з нормами цивільного, господарського, податкового, банківського, екологічного та адміністративного законодавства.
Нагальність проблеми та необхідність її розв’язання шляхом кодифікації законодавства у сфері використання ядерної енергії визначені в Енергетичній стратегії України на період до 2030 року, затвердженій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 р. № 145, у плані заходів на 2006-2010 роки щодо реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 липня 2006 р. № 436 та у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 р. № 2208-р "Про схвалення Концепції проекту Ядерного кодексу України".
2. Мета і шляхи її досягнення
Метою проекту Ядерного кодексу України є розроблення внутрішньо узгодженого законопроекту, в якому систематизуються правові норми, що регулюють суспільні відносини у сфері використання ядерної енергії.
Відповідно до Концепції проекту Ядерного кодексу України, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 р. № 2208-р, в єдиному законодавчому акті поєднуються чинні положення законодавства у сфері використання ядерної енергії, які ефективно регулюють відповідні суспільні відносини та не втратили своєї актуальності. Такий варіант розроблення Ядерного кодексу України не потребуватиме наступного перегляду значної кількості актів законодавства.
3. Правові аспекти
Проект Ядерного кодексу України розроблений як єдиний законодавчий акт на заміну Законам України: «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про поводження з радіоактивними відходами», «Про видобування і переробку уранових руд», «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання», «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання», «Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення», «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки», «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення».
Закони України з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (Закон України «Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблоку цієї АЕС на екологічно безпечну систему», Закон України «Про правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи на Чорнобильський АЕС» та інші), з питань будівництва конкретних ядерних установок і об´єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, та з питань затвердження конкретних загальнодержавних програм в сфері використання ядерної енергії залишаються окремими законодавчими актами із специфічною сферою застосування.
Структура проекту Ядерного кодексу України розроблена на основі основоположного чинного закону у сфері використання ядерної енергії - Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».
4. Фінансово-економічне обґрунтування
Розроблення проекту Ядерного кодексу не потребує додаткових витрат з державного бюджету.
5. Позиція заінтересованих органів
Проект Ядерного кодексу України планується погодити з:
Міністерством економічного розвитку і торгівлі України,
Міністерством фінансів України,
Міністерством охорони здоров'я України,
Міністерством надзвичайних ситуацій України,
Міністерством екології та природних ресурсів України,
Міністерством юстиції України,
Державною інспекцією ядерного регулювання України,
Державною фінансовою інспекцією України,
Державною службою екології та надр,
Національною академією наук України.
6. Регіональний аспект
Запропонований проект Ядерного кодексу України не впливає на розвиток адміністративно-територіальних одиниць, тому не потребує узгодження з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
7. Запобігання корупції
У проекті Ядерного кодексу України відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.
8. Громадське обговорення
Законопроект потребує проведення консультацій з громадськістю.
Основним шляхом інформаційного забезпечення таких консультацій є широке розповсюдження інформації стосовно розроблення Ядерного кодексу України з використанням засобів масової інформації.
З метою інформування населення та набуття суспільної підтримки передбачаються наступні інформаційні заходи:
- оприлюднення проекту Ядерного кодексу на веб-сайті міністерства енергетики та вугільної промисловості;
– публікація матеріалів щодо проекту Ядерного кодексу на сайті Міністерства енергетики та вугільної промисловості;
– висвітлення інформації у періодичних виданнях, на радіо та телебаченні щодо розроблення проекту Ядерного кодексу;
- участь фахівців в обговореннях проекту кодексу з громадськістю (представниками громадських, політичних та/або професійних організацій, ініциативними групами громадян) в разі виявлення ініциативи таких обговорень з боку громадськості.
9. Позиція соціальних партнерів
Проект Ядерного кодексу України не стосується соціально-трудової сфери, тому не зазначається позиція уповноважених представників від всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців, а також не визначається ступінь її відображення в проекті.
10. Прогноз результатів
Прийняття Ядерного кодексу України сприятиме:
створенню правових засад для безперешкодного розвитку ядерних та радіаційних технологій, їх безпечного застосування;
чіткому розподілу відповідальності та забезпеченню захисту людини і навколишнього природного середовища від іонізуючого випромінювання з урахуванням рівня небезпеки зазначених технологій;
усуненню таких недоліків законодавчих актів у сфері використання ядерної енергії, як невпорядкованість, неповнота правового регулювання та неузгодженість положень цих актів;
забезпеченню адаптації законодавства України у сфері використання ядерної енергії до законодавства Європейського Союзу;
внесенню мінімальної кількості змін до відповідних актів законодавства.
Крім того, прийняття Ядерного кодексу України дасть змогу:
в економічній сфері
зменшити витрати державного бюджету на перегляд актів законодавства у сфері використання ядерної енергії з метою їх упорядкування;
удосконалити порядок організації господарської діяльності у сфері використання ядерної енергії;
зменшити витрати суб’єктів господарювання у сфері використання ядерної енергії на розроблення і перегляд нормативних документів;
в соціальній сфері
гарантувати суспільству прийнятний рівень безпеки у сфері використання ядерної енергії;
поліпшити ставлення громадськості до діяльності у сфері використання ядерної енергії;
в екологічній сфері
підвищити ефективність захисту навколишнього природного середовища.
Міністр енергетики та
вугільної промисловості України Ю.А. Бойко
____ ____________ 2011 року
Порівняльна таблиця
до проекту Ядерного кодексу України
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(Вступна частина. Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Цей Закон є основоположним у ядерному законодавстві України. Він встановлює пріоритет безпеки людини та навколишнього природного середовища, права і обов’язки громадян у сфері використання ядерної енергії, регулює діяльність, пов’язану з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання, встановлює також правові основи міжнародних зобов’язань України щодо використання ядерної енергії. |
Цей Ядерний Кодекс є основоположним у ядерному законодавстві України. Він встановлює пріоритет безпеки людини та навколишнього природного середовища, регулює відносини у сфері використання ядерної енергії та визначає правові основи міжнародних зобов’язань України в цих сферах. |
|
(Вступна частина. Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Цей Закон спрямований на забезпечення захисту людини та навколишнього природного середовища від шкідливого впливу радіоактивних відходів на сучасному етапі та в майбутньому. Закон поширюється на всі види діяльності з радіоактивними відходами. |
Не потребує врахування у вступній частині ЯК |
|
(Вступна частина. Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Цей Закон регулює особливості правовідносин при видобуванні, переробці уранових руд та використанні продуктів їх переробки як сировини для одержання ядерного матеріалу, визначає особливості діяльності уранових об’єктів, захисту персоналу, населення та охорони довкілля від впливу іонізуючого випромінювання, а також особливості соціального захисту персоналу уранових об’єктів та населення у зв’язку із впливом іонізуючого випромінювання. |
Не потребує врахування у вступній частині ЯК |
|
(Вступна частина. Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Цей Закон спрямований на забезпечення захисту життя, здоров’я та майна людей від негативного впливу іонізуючого випромінювання, спричиненого практичною діяльністю, а також у випадках радіаційних аварій, шляхом виконання запобіжних та рятувальних заходів і відшкодування шкоди. |
Не потребує врахування у вступній частині ЯК |
|
(Вступна частина. Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Цей Закон визначає правові та організаційні засади дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії, а також загальні положення регулювання суспільних відносин, що виникають під час її здійснення, як виняток із загальних положень, установлених Законом України “Про підприємництво”. Дозвільна система у сфері використання ядерної енергії спрямована на захист інтересів національної безпеки, запобігання перевищенню допустимих норм опромінення людей і забруднення довкілля, а також дотримання вимог режиму нерозповсюдження ядерної зброї. |
Не потребує врахування у вступній частині ЯК |
|
(Вступна частина. N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Цей Закон є складовою частиною ядерного законодавства України і визначає основні засади діяльності фізичних та юридичних осіб з фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання. Фізичний захист ядерних матеріалів, ядерних установок, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання спрямований на захист інтересів національної безпеки, попередження та припинення актів ядерного тероризму, крадіжки або будь-якого іншого незаконного вилучення ядерного матеріалу, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також зміцнення режиму нерозповсюдження ядерної зброї. |
Не потребує врахування у вступній частині ЯК |
|
(Вступна частина. Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") Цим Законом регулюються відносини щодо цивільної відповідальності за ядерну шкоду, встановлюється порядок відшкодування шкоди, спричиненої ядерним інцидентом, визначаються способи фінансового забезпечення цивільної відповідальності та її межі. |
Не потребує врахування у вступній частині ЯК |
|
(Вступна частина. Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") Цей Закон визначає правові та організаційні засади фінансового забезпечення діяльності з припинення експлуатації та зняття з експлуатації ядерних установок. |
Не потребує врахування у вступній частині ЯК |
Розділ XIX
Загальні положення
Стаття 79 Терміни та визначення
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(Стаття 1, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") акт ядерного тероризму — будь-які навмисні дії окремої особи або групи осіб щодо ядерної установки, ядерного матеріалу, інших джерел іонізуючого випромінювання при їх використанні, зберіганні або транспортуванні та радіоактивних відходів при поводженні з ними, які прямо чи опосередковано можуть створити загрозу для здоров’я та безпеки персоналу, населення та довкілля внаслідок негативного впливу іонізуючого випромінювання або викиду радіоактивних речовин; |
акт ядерного тероризму — будь-які навмисні дії окремої особи або групи осіб щодо ядерної установки, об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивного матеріалу, які прямо чи опосередковано можуть створити загрозу для здоров’я та безпеки персоналу, населення та навколишнього природного середовища внаслідок негативного впливу іонізуючого випромінювання або радіоактивних речовин; |
|
(Стаття 54, розділ Х, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Учасниками перевезення радіоактивних матеріалів є вантажовідправник — юридична або фізична особа, що подає вантаж для перевезення і іменується у перевізних документах вантажовідправником, та перевізник — особа, що здійснює перевезення радіоактивних матеріалів будь-яким видом транспорту. |
вантажовідправник радіоактивних матеріалів (вантажовідправник) – юридична особа або фізична особа - підприємець, що подає вантаж для перевезення будь-яким видом транспорту і іменується у перевізних документах вантажовідправником; |
|
(стаття 2, розділ 1, „Об'єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами”, Закон №1688-ІІІ від 20.04.2000) “відпрацьоване паливо” означає ядерне паливо, опромінене в активній зоні реактора та остаточно з неї вилучене |
відпрацьоване ядерне паливо - опромінене ядерне паливо ядерної установки, подальше використання якого в якості ядерного палива для цієї або інших ядерних установок без його переробки не передбачається; |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") використання ядерної енергії — це сукупність видів діяльності, пов’язаних з використанням ядерних технологій, ядерних матеріалів, джерел іонізуючого випромінювання у науці, виробництві, медицині та інших галузях, а також видобуванням уранових руд та поводженням з радіоактивними відходами; |
використання ядерної енергії - сукупність видів діяльності, пов’язаних з використанням ядерних та радіаційних технологій, ядерних матеріалів, джерел іонізуючого випромінювання у науці, виробництві, медицині та інших галузях, а також видобуванням і переробкою уранових руд та поводженням з радіоактивними відходами |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") вид діяльності у сфері використання ядерної енергії — це діяльність, у процесі якої використовуються додаткові джерела іонізуючого випромінювання або дія цього випромінювання поширюється на додаткові групи людей, або змінюється система напрямів опромінювання від існуючих джерел, у зв’язку з чим підвищується доза чи ймовірність опромінювання людей або кількість людей, які опромінюються; (Стаття 27, розділ IV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Вид діяльності у сфері використання ядерної енергії (далі — вид діяльності) — це діяльність, під час якої запроваджуються додаткові джерела опромінювання, або дія опромінювання поширюється на додаткові групи людей, або змінюється система напрямів опромінювання від існуючих джерел, у зв’язку з чим підвищується доза чи ймовірність опромінювання людей або кількість людей, які опромінюються. (стаття 1, Розділ I, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") практична діяльність — діяльність людини, під час здійснення якої запроваджуються додаткові джерела випромінювання або додаткові шляхи опромінення, чи збільшується кількість людей, які підпадають під вплив опромінення, внаслідок якої збільшуються величини опромінення, його ймовірність або кількість опромінених людей; |
діяльність у сфері використання ядерної енергії — діяльність, пов’язана з обслуговуванням або використанням існуючих чи утворенням або запровадженням додаткових джерел опромінення, або поширенням дії опромінення на додаткові групи людей, або зміною шляхів опромінення від існуючих джерел, у зв’язку з чим підвищується доза чи ймовірність опромінення людей або кількість людей, які опромінюються; практична діяльність у сфері використання ядерної енергії (практична діяльність) — діяльність з обслуговування або використання існуючих чи утворення або запровадження додаткових джерел опромінення, будь-яка інша діяльність, безпосереднім наслідком якої є дія опромінення на людей або її поширення на додаткові групи людей, або зміна шляхів опромінення від існуючих джерел, у зв’язку з чим підвищується доза чи ймовірність опромінення людей або кількість людей, які опромінюються; Слід ввести термін „джерело опромінення”. джерело опромінення - технічний об’єкт або матеріал, що містить радіоактивну речовину або створює чи за певних умов може створювати іонізуюче випромінювання, елемент навколишнього природного середовища, який утворює природний чи техногенний радіаційний фон поза тілом людини, а також радіоактивна речовина яка знаходиться або за певних умов може надходити всередину тіла людини. До технічних об’єктів та матеріалів, що є джерелами опромінення, відносяться ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивні матеріали та уранові об’єкти Слід визначити поняття „радіоактивна речовина”. радіоактивна речовина — будь-яка речовина, яка містить радіонукліди і для якої питома активність та/або сумарна активність вантажу перевищує межі, встановлені нормами, правилами та стандартами з ядерної та радіаційної безпеки; |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") виробники радіоактивних відходів — юридичні або фізичні особи, внаслідок діяльності яких утворюються радіоактивні відходи; |
виробник радіоактивних відходів — юридична або фізична особа - підприємець, внаслідок діяльності якої утворюються радіоактивні відходи, крім спеціалізованих підприємств по поводженню з радіоактивними відходами; |
|
(стаття 1, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") видобуток уранових руд — вилучення уранових руд з родовищ усіма можливими способами; |
видобування уранових руд — вилучення уранових руд з родовищ усіма можливими способами; |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") вихідний матеріал — уран, який містить ізотопи у тому співвідношенні, в якому вони є у природному урані; уран, збіднений на ізотопи 235; торій; будь-яка із зазначених речовин у формі металу, сплаву, хімічної сполуки або концентрату; будь-який інший матеріал, що містить одну або декілька із зазначених речовин у концентрації, встановленій нормами, правилами та стандартами з безпеки; |
Потребує уточнення термін „ізотопи 235”. „...уран, збіднений по ізотопу уран-235;...” |
|
(стаття 1, Розділ I, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") втручання — будь-яка дія, спрямована на зменшення опромінення або запобігання йому чи можливості опромінення людини від джерел, що не належать до сфери контрольованої практичної діяльності або які вийшли з-під контролю; |
Потребує визначення термін „Сфера контрольованої практичної діяльності” втручання — будь-яка дія, спрямована на зменшення опромінення або запобігання йому чи можливості опромінення людини від ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, радіоактивних матеріалів, що не контролювались або над якими втрачено контроль; |
|
(стаття 1, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") гірничодобувні та переробні уранові об’єкти (уранові об’єкти) — сукупність основних промислових виробництв та допоміжних об’єктів, які забезпечують технологічний цикл видобування і переробки уранових руд: шахти, рудники, кар’єри, геологорозвідувальні підземні виробки, комплекси підземного вилуження, гідрометалургійні заводи, збагачувальні фабрики, хвостові господарства, транспортні підприємства; |
Приймається без змін |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Державний кадастр сховищ радіоактивних відходів — зведення систематизованих відомостей про об’єкти для зберігання чи захоронення радіоактивних відходів; |
Приймається без змін |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Державний реєстр радіоактивних відходів — послідовний поточний запис актів спеціальної форми про утворення, фізико-хімічний склад, обсяги, властивості, а також перевезення, зберігання та захоронення радіоактивних відходів; |
Державний реєстр радіоактивних відходів — послідовний поточний запис актів спеціальної форми про утворення, переробку, перевезення, зберігання та захоронення радіоактивних відходів з даними про джерело їх утворення або надходження, обсяги, фізико-хімічний склад та інші властивості; |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") джерело іонізуючого випромінювання — фізичний об’єкт, крім ядерних установок, що містить радіоактивну речовину, або технічний пристрій, який створює або за певних умов може створювати іонізуюче випромінювання; |
джерело іонізуючого випромінювання — фізичний об’єкт або технічний пристрій, що містить радіоактивну речовину або створює чи за певних умов може створювати іонізуюче випромінювання, крім ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, ядерних матеріалів, уранових руд та радіоактивних відходів; Слід визначити поняття „радіоактивна речовина”. радіоактивна речовина — будь-яка речовина, яка містить радіонукліди і для якої питома активність та/або сумарна активність вантажу перевищує межі, встановлені нормами, правилами та стандартами з ядерної та радіаційної безпеки; |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") довгоіснуючі радіоактивні відходи — радіоактивні відходи, рівень звільнення яких від контролю органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки досягається через 300 років і більше; |
Приймається без змін |
|
(Стаття 1, Розділ I, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") договір про відшкодування ядерної шкоди — договір, що укладається між особою, якій заподіяно ядерну шкоду, оператором, відповідальним за її заподіяння, та страховиком (іншим фінансовим гарантом) про відшкодування оператором ядерної шкоди. |
Приймається без змін |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") етапи життєвого циклу ядерної установки — вибір майданчика, проектування, будівництво, введення в експлуатацію, експлуатація, зняття з експлуатації; |
Приймається без змін Слід визначити поняття „зняття з експлуатації ядерної установки” |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") етапи життєвого циклу сховища для захоронення радіоактивних відходів — вибір майданчика, проектування, будівництво, експлуатація, закриття; |
Слід доповнити етапами життєвого циклу для інших об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами. Доцільно використати поняття „припинення експлуатації”. етапи життєвого циклу об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, - вибір майданчика, проектування, будівництво, експлуатація, припинення експлуатації (для сховища для захоронення радіоактивних відходів – закриття, для інших об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, - зняття з експлуатації); |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") (стаття 33, розділ V, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") експлуатуюча організація (оператор) — це призначена державою юридична особа, яка здійснює діяльність, пов’язану з вибором майданчика, проектуванням, будівництвом, введенням в експлуатацію, експлуатацією, зняттям з експлуатації ядерної установки або вибором майданчика, проектуванням, будівництвом, експлуатацією, закриттям сховища для захоронення радіоактивних відходів; забезпечує ядерну та радіаційну безпеку і несе відповідальність за ядерну шкоду; |
Приймається без змін |
|
(стаття 1, Розділ I, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") ефективна доза опромінення — розрахункова доза опромінення людини, яка враховує вклади ефектів опромінення різних органів і тканин людини на стан її здоров’я у цілому; |
Приймається без змін |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") життєвий цикл ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів — сукупність взаємопов’язаних процесів поступових змін стану установки або сховища, починаючи з вибору майданчика для їх розміщення і закінчуючи поверненням майданчика до загальногосподарського використання; |
Слід доповнити іншими об’єктами, призначеними для поводження з радіоактивними відходами, а також урановими об’єктами. Слід врахувати, що майданчики ядерних установок або обєктів призначених для поводження з РАВ, в т.ч. сховищ для захоронення, можуть не повертатись до загальногосподарчого використання. Слід врахувати, що завершення життєвого циклу установки чи обєкта може не передбачати повернення майданчика до загальногосподарського використання. Доцільно використати поняття „припинення експлуатації”. життєвий цикл уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами — сукупність взаємопов’язаних процесів поступових змін стану об’єкта або установки, починаючи з вибору майданчика для їх розміщення і закінчуючи припиненням їх експлуатації; Слід ввести поняття „етапи життєвого циклу уранового об’єкта”. етапи життєвого циклу уранового об’єкта - вибір майданчика, проектування, будівництво, експлуатація, припинення експлуатації (ліквідація чи перепрофілювання); |
|
(Стаття 1, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") життєво важливі місця — визначені у проектній документації місця, де безпосередньо знаходяться особливо важливі технічні елементи та основне обладнання ядерної установки, ядерні матеріали, радіоактивні відходи, інші джерела іонізуючого випрюмінювання; |
Слід доповнити в частині особливо важливих технічних елементів об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами. життєво важливі місця — визначені у проектній документації місця, де безпосередньо знаходяться особливо важливі технічні елементи та основне обладнання ядерної установки або об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, ядерні матеріали, джерела іонізуючого випрюмінювання, радіоактивні відходи; |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") забезпечення якості — комплекс заходів, що плануються та систематично реалізуються з метою досягнення впевненості в тому, що здійснювані види діяльності відповідають нормам, правилам та стандартам з безпеки; |
Приймається без змін |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") закриття — завершення всіх операцій у визначений час після розміщення радіоактивних відходів у сховищі для захоронення, яке включає остаточні інженерно-технічні або інші роботи, необхідні для приведення сховища до стану, безпечного протягом тривалого часу; |
Приймається в редакції: „закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів (закриття) ...” |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (стаття 1, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") захоронення радіоактивних відходів — розміщення радіоактивних відходів в об’єкті, призначеному для поводження з радіоактивними відходами, без наміру їх подальшого використання; |
Слід уточнити в частині відміни від зберігання РАВ – там теж не передбачається використання, але передбачаються операції з переміщення та/або зміни фізичного стану. захоронення радіоактивних відходів — розміщення радіоактивних відходів в об’єкті, призначеному для поводження з радіоактивними відходами – сховищі радіоактивних відходів, без наміру їх подальшого використання або наступного вилучення, переробки чи перевезення; |
|
(стаття 31, розділ V, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Заявник — юридична або фізична особа, яка подає документи до органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки на право здійснення певного виду діяльності. (стаття 8, розділ II, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки видає експлуатуючій організації ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів, що подала відповідну заяву (далі — заявник)... |
заявник — юридична або фізична особа, яка подає документи до органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки на право здійснення певної діяльності у сфері використання ядерної енергії, що підлягає ліцензуванню |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") зберігання радіоактивних відходів — розміщення радіоактивних відходів в об’єкт, в якому забезпечується їх ізоляція від навколишнього природного середовища, фізичний захист і радіаційний моніторинг, а також можливість наступного вилучення, переробки, перевезення та захоронення; |
Приймається без змін |
|
(п.2.39 ЗПБ АС, затверджених 19.11.2007) Зняття з експлуатації енергоблока АС - етап життєвого (розділ 2 НП 306.2.02./1.004-98) зняття з експлуатації - такий комплекс заходів після вилучення ядерного палива та припинення експлуатації установки, який робить неможливим її використання в цілях, для яких вона була споруджена, та забезпечує безпеку персоналу, населення та довкілля. |
зняття з експлуатації ядерної установки - етап життєвого циклу ядерної установки, який починається після завершення її використання у цілях, передбачених проектом, та обумовлений закінченням призначеного строку експлуатації або рішенням про дострокове припинення експлуатації цієї ядерної установки; |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") зона спостереження — територія, на якій можливий радіаційний вплив ядерної установки та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, на населення, що проживає в цій зоні. Розміри та межі зазначеної зони визначаються відповідно до частини четвертої статті 45 цього Закону; (стаття 1, розділ VII, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") У місцях розташування ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, встановлюються санітарно-захисна зона і зона спостереження. Розміри і межі зазначених зон визначаються у проекті згідно з нормами, правилами і стандартами у сфері використання ядерної енергії, узгоджуються з органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки і затверджуються місцевими Радами народних депутатів. (стаття 15, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") У місцях розташування уранових об’єктів з метою захисту населення від можливого негативного впливу їх діяльності встановлюються території з особливим режимом, санітарно-захисна зона і зона спостереження. |
зона спостереження — територія, на якій можливий радіаційний вплив уранового об’єкту, ядерної установки або об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, на населення, що проживає на цій території; |
|
(Стаття 1, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") зони обмеження доступу — визначені у проектній документації на об’єкт земельні ділянки і смуги, будинки, будівлі, споруди, їх частини, вільне пересування якими обмежується і контролюється відповідними підрозділами охорони; |
Приймається без змін |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") іммобілізація радіоактивних відходів — переведення радіоактивних відходів в іншу форму шляхом ствердіння, включення в будь-яку матрицю або заключення в герметичну оболонку; |
Приймається без змін |
|
(Стаття 1, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") категорія ядерної установки, ядерного матеріалу, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання — фактор визначення рівня фізичного захисту залежно від потенційної небезпеки ядерної установки, ядерного матеріалу, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання; |
Доцільно використати термін „радіоактивний матеріал” категорія ядерної установки, об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, ядерного матеріалу, іншого радіоактивного матеріалу — фактор визначення рівня фізичного захисту залежно від потенційної небезпеки ядерної установки, об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, ядерного матеріалу, іншого радіоактивного матеріалу; |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") кондиціонування радіоактивних відходів — операції щодо підготовки радіоактивних відходів для перевезення, зберігання та захоронення. Кондиціонування може здійснюватися шляхом розміщення радіоактивних відходів у контейнер або їх іммобілізації; |
Приймається без змін |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") короткоіснуючі радіоактивні відходи — радіоактивні відходи, рівень звільнення яких від контролю органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки досягається раніше ніж через 300 років; |
Приймається без змін |
|
(стаття 1, Розділ I, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") критична група людей — однорідна за умовами життя, віком і статтю група, яка може отримати максимальні ефективні дози опромінення за певним шляхом опромінення внаслідок практичної діяльності; |
Приймається без змін |
|
(стаття 32, розділ V, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Ліцензіат — юридична або фізична особа, що має виданий у встановленому порядку дозвіл органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки на здійснення певного виду діяльності. Ліцензіат уповноважується власником джерела іонізуючого випромінювання, ядерної установки на виконання якого-небудь з видів діяльності, передбачених статтею 27 цього Закону. |
Ліцензіат — юридична або фізична особа, що має виданий у встановленому порядку дозвіл органу державного регулювання на здійснення певної діяльності у сфері використання ядерної енергії, що підлягає ліцензуванню; |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") ліцензія експлуатуючої організації — відповідно оформлений документ, виданий уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, що підтверджує право експлуатуючої організації самостійно чи із залученням підрядних організацій здійснювати весь комплекс робіт та операцій, пов’язаних з визначеним етапом життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів; |
Доцільно використати термін „постачальник”. ліцензія експлуатуючої організації (оператора) — відповідно оформлений документ, виданий уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, що підтверджує право експлуатуючої організації (оператора) самостійно чи із залученням постачальників здійснювати весь комплекс робіт та операцій, пов’язаних з визначеним етапом життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів; |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") ліцензія у сфері використання ядерної енергії — відповідно оформлений документ, виданий уповноваженим органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, що підтверджує право заявника на здійснення певних видів діяльності за умови забезпечення ядерної та радіаційної безпеки; |
Слід врахувати інші органи державного регулювання (фізичного захисту та ін.). ліцензія у сфері використання ядерної енергії — відповідно оформлений документ, виданий уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України органом державного регулювання, що підтверджує право ліцензіату на здійснення певної діяльності у сфері використання ядерної енергії, що підлягає ліцензуванню; |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") медичний моніторинг — контроль впливу ядерної установки та об’єктів переробки ядерних відходів на стан здоров’я населення, яке проживає в зоні спостереження, за методикою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України, з використанням репрезентативної вибірки для окремих категорій населення; |
медичний моніторинг - контроль впливу ядерної установки, об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, уранового об’єкту на стан здоров’я населення, яке проживає в зоні спостереження, за методикою, затвердженою уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки; |
|
(Стаття 1, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") межі ядерної установки, об’єкта по поводженню з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання — фізичні бар’єри та зовнішні поверхні будинків, будівель, споруд, що знаходяться по периметру ядерної установки, об’єкта по поводженню з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання; |
межі ядерної установки, об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, джерела іонізуючого випромінювання — визначені у проектній документації фізичні бар’єри або зовнішні поверхні будинків, будівель, споруд, що знаходяться по периметру ядерної установки, об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, джерела іонізуючого випромінювання; |
|
(стаття 70, розділ ХІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Міжнародна передача ядерних матеріалів — це імпорт та експорт ядерних матеріалів, обладнання і технологій, які підпадають під гарантії Міжнародного агентства по атомній енергії. Забороняється міжнародна передача ядерних матеріалів, обладнання та технологій... |
Слід привести до внутрішньої термінологічної єдності. міжнародна передача ядерних матеріалів, обладнання і технологій — імпорт та експорт ядерних матеріалів, обладнання і технологій, які підпадають під гарантії Міжнародного агентства по атомній енергії; |
|
(стаття 8, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") норми, правила і стандарти з ядерної та радіаційної безпеки - це критерії, вимоги і умови забезпечення безпеки під час використання ядерної енергії. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") об’єкт, призначений для поводження з радіоактивними відходами, - споруда, приміщення або обладнання, призначені для оперування, обробки, в тому числі попередньої, кондиціонування, перевезення, зберігання чи захоронення радіоактивних відходів, а також ядерна установка в процесі зняття з експлуатації після визнання її установкою для поводження з радіоактивними відходами; (стаття 1, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") об’єкт, призначений для поводження з радіоактивними відходами, - споруда, приміщення або обладнання, призначене для збирання, перевезення, переробки, зберігання або захоронення радіоактивних відходів, а також ядерна установка в процесі зняття з експлуатації після визнання її установкою для поводження з радіоактивними відходами; |
Поняття „установка для поводження з РАВ” не визначене. об’єкт, призначений для поводження з радіоактивними відходами, - споруда, приміщення або обладнання, призначені для оперування, обробки, в тому числі попередньої, кондиціонування, перевезення, зберігання чи захоронення радіоактивних відходів, а також ядерна установка в процесі зняття з експлуатації після визнання її об’єктом, призначеним для поводження з радіоактивними відходами; Слід визначити поняття „оперування з радіоактивними відходами” |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") обробка радіоактивних відходів — операції, призначені для забезпечення безпеки або економії коштів шляхом зміни характеристик радіоактивних відходів; |
Слід вказати, що до обробки відноситься також попередня обробка, відповідно до визначення терміну „поводження з радіоактивними відходами” у Законі України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку". обробка радіоактивних відходів — операції, призначені для забезпечення безпеки або економії коштів шляхом зміни характеристик радіоактивних відходів, в тому числі операції з їх попередньої обробки; |
|
(стаття 1, Розділ I, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") опромінення — вплив на людину іонізуючого випромінювання, яке може бути зовнішнім опроміненням внаслідок практичної діяльності від джерел іонізуючого випромінювання поза тілом людини або внутрішнім опроміненням від джерел іонізуючого випромінювання, які знаходяться всередині тіла людини; |
опромінення — вплив на людину іонізуючого випромінювання, яке може бути зовнішнім опроміненням від джерел опромінення, які знаходяться поза тілом людини або внутрішнім опроміненням від джерел опромінення, які знаходяться всередині тіла людини; Слід ввести термін „джерело опромення” джерело опромінення - фізичний об’єкт або технічний пристрій, що містить радіоактивну речовину або створює чи за певних умов може створювати іонізуюче випромінювання, елемент навколишнього природного середовища, який утворює природний чи техногенний радіаційний фон поза тілом людини, а також радіоактивна речовина яка знаходиться або за певних умов може надходити всередину тіла людини. До фізичних об’єктів та технічних пристроїв, що є джерелами опромінення, відносяться ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивні матеріали та уранові об’єкти; Слід визначити поняття „радіоактивна речовина”. радіоактивна речовина — будь-яка речовина, яка містить радіонукліди і для якої питома активність та/або сумарна активність вантажу перевищує межі, встановлені нормами, правилами та стандартами з ядерної та радіаційної безпеки; |
|
(стаття 1, Розділ I, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") опромінення населення — опромінення, якого зазнає (зазнала) людина від ядерних установок і джерел іонізуючого випромінювання, за винятком професійного і медичного опромінення та опромінення, зумовленого місцевим природним радіаційним фоном; |
Слід виключити слово „місцевим” або визначити відповідне поняття. Слід врахувати можливість опромінення від інших джерел опромінення (об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, ядерні матеріали, уранові об’єкти, радіоактивні відходи). опромінення населення — опромінення, якого зазнає (зазнала) людина від джерел опромінення, за винятком професійного і медичного опромінення та опромінення, зумовленого природним радіаційним фоном; |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки - центральний орган виконавчої влади, спеціально уповноважений Кабінетом Міністрів України здійснювати державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки; |
Приймається без змін |
|
(стаття 1, Розділ I, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") основна дозова межа опромінення — максимально допустимий рівень індивідуальної ефективної дози опромінення людини, встановлений цим Законом, перевищення якого вимагає застосування заходів щодо захисту людини; |
основна дозова межа опромінення — максимально допустимий рівень індивідуальної ефективної дози опромінення людини, встановлений законодавством, перевищення якого вимагає застосування заходів щодо захисту людини; |
|
(стаття 1, Розділ I, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") опромінення професійне — опромінення персоналу в процесі його роботи; |
Приймається без змін |
|
(Стаття 1, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") основне обладнання ядерної установки — визначене у проектній документації на ядерну установку обладнання, що використовується в основному технологічному циклі ядерної установки; |
Приймається без змін |
|
(Стаття 1, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") особливо важливі технічні елементи ядерної установки — визначені у проектній документації на ядерну установку важливі для безпеки прилади, пристрої, обладнання, технічні системи, пошкодження яких (декількох з них одночасно) може призвести прямо або опосередковано до створення радіаційної небезпеки; |
Слід доповнити або ввести поняття „особливо важливих технічних елементів об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами”. особливо важливі технічні елементи ядерної установки або об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, — визначені у проектній документації на установку або об’єкт важливі для безпеки прилади, пристрої, обладнання, технічні системи, пошкодження яких (декількох з них одночасно) може призвести прямо або опосередковано до створення радіаційної небезпеки; |
|
(Стаття 1, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") особливі роботи — всі роботи у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки, допуск до виконання яких надається за умови проведення спеціальної перевірки відомостей щодо фізичних осіб — виконавців цих робіт; |
особливі роботи — всі роботи у сфері використання ядерної енергії, допуск до виконання яких надається за умови проведення спеціальної перевірки відомостей щодо фізичних осіб — виконавців цих робіт; |
|
(Стаття 54, розділ Х, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Учасниками перевезення радіоактивних матеріалів є вантажовідправник — юридична або фізична особа, що подає вантаж для перевезення і іменується у перевізних документах вантажовідправником, та перевізник — особа, що здійснює перевезення радіоактивних матеріалів будь-яким видом транспорту. |
перевізник радіоактивних матеріалів (перевізник) – юридична особа або фізична особа - підприємець, що здійснює перевезення радіоактивних матеріалів будь-яким видом транспорту; |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") переробка радіоактивних відходів — будь-яка операція, яка змінює характеристики радіоактивних відходів, зокрема попередня обробка та кондиціонування; |
переробка радіоактивних відходів — будь-яка операція, яка змінює характеристики радіоактивних відходів, зокрема, обробка, включаючи попередню обробку, та кондиціонування; |
|
(стаття 1, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") переробка уранових руд — процес обробки руди з метою виділення корисних компонентів і одержання концентрату; |
Приймається без змін. Слід визначити термін „продукт переробки уранових руд”. продукт переробки уранових руд – концентрат природного урану або інша, отримана при переробці уранових руд речовина чи субстанція, які містять корисні компоненти і не перетворені у спеціальний розщеплювальний матеріал Слід визначити термін „відходи від переробки уранових руд”. відходи від переробки уранових руд - відвали позабалансових руд, відходи, що накопичуються у хвостосховищах, та інші речовини або субстанції, які утворюються при переробці уранових руд та не відносяться до продуктів їх переробки; |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") перевезення — діяльність, пов’язана з підготовкою, завантаженням, відправленням, транспортуванням, включаючи транзитне зберігання, розвантаження і приймання в кінцевому пункті призначення вантажів радіоактивних матеріалів і упаковок; |
Слід виключити слова „і упаковок”. перевезення — діяльність, пов’язана з підготовкою, завантаженням, відправленням, транспортуванням, включаючи транзитне зберігання, розвантаження і приймання в кінцевому пункті призначення вантажів радіоактивних матеріалів; |
|
(стаття 35, розділ V, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Персонал — працівники підприємства, установи, організації, які виконують роботи, пов’язані з експлуатацією ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання. (стаття 6, Розділ ІI, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Основна дозова межа індивідуального опромінення персоналу об’єктів, на яких здійснюється практична діяльність (стаття 1, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Персонал уранових об’єктів — це працівники, безпосередньо зайняті розвідкою, видобуванням, транспортуванням і переробкою уранових руд та припиненням діяльності уранових об’єктів. |
персонал у сфері використання ядерної енергії (персонал) – працівники ліцензіата, які працюють на урановому об’єкті, ядерній установці, об’єкті, призначеному для поводження з радіоактивними відходами, або з радіоактивними матеріалами чи в інших умовах можливого негативного впливу іонізуючого випромінювання на їх здоров’я; Відповідно до виразу „працівники, безпосередньо зайняті”, визначення охоплює лише основний персонал та не враховує допоміжний. Слід врахувати, що відповідно до визначення персонал – це працівники. Працівники можуть бути у суб’єкта, а не у об’єкта. Не підлягає врахуванню, як часний та неповний випадок загального визначення персоналу. |
|
(Стаття 1, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") підрозділ охорони — військовий підрозділ Міністерства внутрішніх справ України або суб’єкт охоронної діяльності, який виконує завдання з охорони ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання; |
Слід доповнити в частині уранових об’єктів та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами. підрозділ охорони — військовий підрозділ Міністерства внутрішніх справ України або суб’єкт охоронної діяльності, який виконує завдання з охорони уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивних матеріалів; |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") поводження з радіоактивними відходами — всі види діяльності (включаючи діяльність, пов’язану із зняттям з експлуатації), що стосуються оперування, обробки, в тому числі попередньої, кондиціонування, перевезення, зберігання чи захоронення радіоактивних відходів; (стаття 1, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") поводження з радіоактивними відходами — всі види діяльності (включаючи діяльність, пов’язану із зняттям з експлуатації), що стосуються оперування, попередньої обробки, обробки, кондиціонування, перевезення, зберігання чи захоронення радіоактивних відходів; |
поводження з радіоактивними відходами — діяльність (включаючи діяльність, пов’язану із зняттям з експлуатації), що стосується оперування, обробки, в тому числі попередньої, кондиціонування, перевезення, зберігання чи захоронення радіоактивних відходів; Слід визначити поняття „оперування з радіоактивними відходами”: оперування з радіоактивними відходами – будь-яка операція при поводженні з радіоактивними відходами, крім операцій з їх обробки, кондиціонування, перевезення, зберігання чи захоронення; |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") попередня обробка радіоактивних відходів — дезактивація, збирання, сортування радіоактивних відходів; |
Приймається без змін |
|
(стаття 34, розділ V, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Постачальник — юридична особа, яка виконує функції, пов’язані з проектуванням, виробництвом, постачанням, будівництвом або наданням інших послуг у сфері використання ядерної енергії. Конкретні умови та межі відповідальності обумовлюються у контракті між ліцензіатом і постачальником. |
постачальник товарів, робіт і послуг у сфері використання ядерної енергії (постачальник) — юридична особа або фізична особа – підприємець, яка на підставі договору (контракту) з ліцензіатом виконує функції, пов’язані з проектуванням, виробництвом, будівництвом або постачанням інших товарів, робіт чи послуг у сфері використання ядерної енергії; |
|
(стаття 1, Розділ I, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") природний радіаційний фон — опромінення, зумовлене космічним випромінюванням та випромінюванням природних радіонуклідів, природно розподілених у землі, воді, повітрі та інших елементах біосфери; |
природний радіаційний фон — опромінення, зумовлене космічним випромінюванням та випромінюванням природних радіонуклідів, природно розподілених у землі, воді, повітрі та інших елементах навколишнього природного середовища; |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") радіаційна безпека — дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, встановлених нормами, правилами та стандартами з безпеки; (стаття 1, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") радіаційна безпека під час поводження з радіоактивними відходами — неперевищення допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, встановлених нормами, правилами, стандартами з безпеки, а також обмеження міграції радіонуклідів у навколишнє природне середовище; |
Приймається без змін Поняття „радіаційна безпека під час поводження з радіоактивними відходами” доцільно виключити, оскільки міграція не є окремим видом впливу, а є лише одним із шляхів радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище. За іншими аспектами визначення аналогічне визначенню радіаційної безпеки, наданому у ЗУ „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") радіаційна аварія (аварія) — подія, внаслідок якої втрачено контроль над ядерною установкою, джерелом іонізуючого випромінювання, і яка призводить або може призвести до радіаційного впливу на людей та навколишнє природне середовище, що перевищує допустимі межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з безпеки; |
Слід врахувати інші джерела опромінення. радіаційна аварія (аварія) — подія, внаслідок якої втрачено контроль над ядерною установкою, об’єктом, призначеним для поводження з радіоактивними відходами, або радіоактивним матеріалом, і яка призводить або може призвести до радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, що перевищує допустимі межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з безпеки; |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") радіаційний захист — сукупність радіаційно-гігієнічних, проектно-конструкторських, технічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення радіаційної безпеки; |
Приймається без змін |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") радіоактивні відходи — матеріальні об’єкти та субстанції, активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує межі, встановлені діючими нормами, за умови, що використання цих об’єктів та субстанцій не передбачається; (стаття 1, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") радіоактивні відходи — матеріальні об’єкти та субстанції, активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує межі, встановлені діючими нормами, за умови, що використання цих об’єктів та субстанцій не передбачається (крім розділу XIII, де цей термін вживається у значенні відповідно до частини другої цієї статті); (стаття 1, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку")... Для цілей розділу XIII цього Закону терміни та визначення вживаються у значенні відповідно до абзаців восьмого, десятого та шістнадцятого частини першої цієї статті та статті 1 Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року |
Приймається без змін. Приймається в редакції: „(для цілей розділу VII цей термін вживається у значенні відповідно до статті 1 Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року)” |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") радіоактивні матеріали — джерела іонізуючого випромінювання, ядерні матеріали та радіоактивні відходи; (стаття 1, розділ I, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") радіоактивні матеріали — будь-які матеріали, які містять радіонукліди і для яких питома активність та сумарна активність вантажу перевищують межі, встановлені нормами, правилами та стандартами з ядерної та радіаційної безпеки; |
Слід включити до переліку уранові руди. радіоактивні матеріали — джерела іонізуючого випромінювання, ядерні матеріали, уранові руди та радіоактивні відходи |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") рівень звільнення — встановлена органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки межа активності або радіоактивного забруднення, за якої або нижче якої радіоактивні відходи можуть бути звільнені від контролю органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки; |
Поняття „радіоактивне забруднення” не визначене. рівень звільнення — встановлена органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки межа питомої активності та/або сумарної активності вантажу, за якої або нижче якої радіоактивні відходи можуть бути звільнені від контролю органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки; |
|
(стаття 1, Розділ I, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") рівень втручання — очікувана розрахункова величина дози опромінення людини, яка зумовлює необхідність обов’язкового вжиття заходів щодо захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання. |
Приймається без змін |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") соціально-економічна компенсація ризику для населення, яке проживає в зонах спостереження, — створення та підтримання у справному стані спеціальної соціальної інфраструктури, забезпечення засобами індивідуального захисту населення, його регулярне навчання правил користування спеціальною соціальною інфраструктурою, уміння користування засобами індивідуального захисту. |
Приймається без змін |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") спеціальний розщеплювальний матеріал — плутоній-239; уран-233; уран, збагачений ізотопами 235 і 233; будь-який матеріал, що містить одну або кілька із зазначених речовин; |
Приймається без змін |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (стаття 1, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") спеціалізоване підприємство по поводженню з радіоактивними відходами — підприємство (об’єднання), яке здійснює на основі ліцензії збирання радіоактивних відходів, їх переробку, перевезення, зберігання та (або) захоронення; |
Слід врахувати, що основним призначенням спеціалізованих підприємств по поводженню з радіоактивними відходами є приймання РАВ від виробників та поводження з РАВ, що виникли внаслідок радіаційних аварій, та безхозними РАВ. спеціалізоване підприємство по поводженню з радіоактивними відходами - призначена державою юридична особа, яка здійснює приймання радіоактивних відходів від виробників, забезпечує подальше поводження з цими відходами та (або) поводження з радіоактивними відходами, які виникли внаслідок радіаційних аварій або виробник яких не визначений чи не існує; |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") спеціальна соціальна інфраструктура — об’єкти, призначені для забезпечення життєдіяльності населення, яке проживає в зоні спостереження, зокрема навчальні заклади, заклади охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту, комунікаційні об’єкти житлово-комунального господарства, мережі постачання електроенергії, газу, тепла, води та водовідведення, будівлі та споруди, призначені для їх обслуговування, автомобільні дороги, системи зв’язку тощо, що використовуються при аварії на підприємствах по видобуванню уранових руд, ядерних установках, на об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, для забезпечення безпеки населення та персоналу, що залучається для її ліквідації; |
спеціальна соціальна інфраструктура - об’єкти, призначені для забезпечення життєдіяльності населення, яке проживає в зоні спостереження, зокрема навчальні заклади, заклади охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту, комунікаційні об’єкти житлово-комунального господарства, мережі постачання електроенергії, газу, тепла, води та водовідведення, будівлі та споруди, призначені для їх обслуговування, автомобільні дороги, системи зв’язку тощо, що використовуються при аварії на уранових об’єктах, ядерних установках, об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, для забезпечення безпеки населення та персоналу, що залучається для її ліквідації; |
|
(Стаття 1, Розділ I, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") Спеціальні права запозичення — розрахункова одиниця, що визначається Міжнародним валютним фондом і використовується при здійсненні ним власних операцій та угод (стаття 75, розділ ХІІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") ...Спеціальні права запозичення означають розрахункову одиницю, визначену Міжнародним валютним фондом, яка використовується ним для здійснення власних операцій та угод. |
Приймається без змін |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") сховище радіоактивних відходів — споруда для зберігання або захоронення радіоактивних відходів з обов’язковим забезпеченням інженерних, геологічних, фізичних та інших бар’єрів, що перешкоджають міграції радіонуклідів; |
Міграція не є окремим видом впливу, а є лише одним із шляхів радіаційного впливу на населення та навколишнє природне середовище. Слід згадати всі негативні впливи. сховище радіоактивних відходів — споруда для зберігання або захоронення радіоактивних відходів з обов’язковим забезпеченням інженерних, геологічних, фізичних та інших бар’єрів, що перешкоджають радіаційному та іншим негативним впливам на персонал, населення та навколишнє природне середовище |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії (суб’єкт діяльності) — юридична особа (підприємство, установа або організація будь-якої форми господарювання) або фізична особа, яка здійснює чи заявила про намір здійснювати діяльність у сфері використання ядерної енергії, щодо якої цим Законом установлені вимоги обов’язкового ліцензування, сертифікації або реєстрації. |
Доцільно виключити, оскільки визначення лише об’єднує поняття „заявник” та „ліцензіат”, при цьому не відповідає визначенню „діяльності у сфері використання ядерної енергії”. |
|
(Стаття 1, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") спеціальна перевірка — перевірка достовірності всіх відомостей, що подають про себе фізичні особи, які бажають виконувати особливі роботи, та з’ясування обставин, на підставі яких згідно із законодавством приймається рішення про надання допуску до цих робіт; |
Приймається без змін |
|
(Стаття 1, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") система фізичного захисту — сукупність організаційно-правових, оперативно-розшукових та інженерно-технічних заходів, призначених для створення умов, які унеможливлювали б акти ядерного тероризму, крадіжку або будь-яке інше незаконне вилучення ядерного матеріалу, радіоактивних відходів та інших джерел іонізуючого випромінювання, а також зміцнювали б режим нерозповсюдження ядерної зброї; |
З обороту „та інших джерел іонізуючого випромінювання” слід виключити слово „інших”, оскільки ядерні матеріали та РАВ не відносяться до джерел іонізуючого випромінювання” Приймається з відповідним коригуванням. |
|
(Стаття 1, Розділ I, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") спеціальний рахунок - рахунок, який відкривається у Державному казначействі України з метою формування фінансового резерву та здійснення розрахунково-касових операцій для фінансування заходів, передбачених цим Законом. |
Для цілей ЯК доцільно викласти в редакції „... передбачених законодавством” |
|
(стаття 1, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") уранові руди — корисні копалини, які видобуваються і переробляються з метою виділення ядерного матеріалу |
Приймається без змін |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") фізичний захист під час поводження з радіоактивними відходами — комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на недопущення несанкціонованого доступу до радіоактивних відходів та їх використання, на своєчасне виявлення та припинення дій, спрямованих на порушення недоторканності радіоактивних відходів. (Стаття 1, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Цілями фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання (далі — фізичний захист) є: |
Слід виключити, як таке, що не відповідає визначенню терміну „система фізичного захисту” в Ст.1, Розділу I, Закону N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання" Слід врахувати фізичний захист уранових об’єктів, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивних матеріалів. фізичний захист - фізичний захист уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів; |
|
(Стаття 1, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") фізичний бар’єр — інженерні споруди, призначені для перешкоди переміщенню правопорушника. |
Приймається без змін |
|
(Стаття 1, Розділ I, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") фінансовий резерв — це кошти цільового фінансування і цільових надходжень, які формуються експлуатуючою організацією (оператором) за час здійснення нею експлуатації ядерної установки на спеціальному рахунку у Державному казначействі України та використовуються з метою фінансування розробки проекту зняття з експлуатації відповідної ядерної установки та заходів, передбачених цим проектом; |
Приймається без змін |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") ядерна безпека — дотримання норм, правил, стандартів та умов використання ядерних матеріалів, що забезпечують радіаційну безпеку; |
Слід також згадати експлуатацію ядерних установок. ядерна безпека — дотримання норм, правил, стандартів та умов використання ядерних матеріалів та експлуатації ядерних установок, що забезпечують радіаційну безпеку; |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") ядерні установки — об’єкти по виробництву ядерного палива, ядерні реактори, які включають критичні та підкритичні збірки; дослідницькі реактори; атомні електростанції; підприємства і установки по збагаченню та переробці палива, а також сховища відпрацьованого палива ... Для цілей розділу XIII цього Закону терміни ... “ядерний матеріал” та “ядерна установка” ... вживаються у такому значенні: ядерна установка — будь-який ядерний реактор, за винятком реактора, яким обладнаний засіб морського або повітряного транспорту з метою використання його як джерела енергії для приведення в рух цього засобу транспорту або з будь-якою іншою метою, будь-який завод, що використовує ядерне паливо для виробництва ядерного матеріалу, або будь-який завод, на якому обробляється ядерний матеріал, включаючи будь-який завод, на якому переробляється опромінене ядерне паливо, та будь-яке місце, де зберігається (складований) ядерний матеріал, за винятком місця складування, пов’язаного з перевезенням такого матеріалу, за умови, що декілька ядерних установок одного оператора, розташовані в одному місці, розглядаються як єдина ядерна установка). |
Слід перевести у одиничний об’єкт. ядерна установка — об’єкт по виробництву ядерного палива, ядерний реактор, включаючи критичну та підкритичну збірки, дослідницький реактор, атомна електростанція, підприємство або установка по збагаченню чи переробці ядерного палива, сховище відпрацьованого ядерного палива (для цілей розділу VII цей термін вживається у наступному значенні: ядерна установка — будь-який ядерний реактор, за винятком реактора, яким обладнаний засіб морського або повітряного транспорту з метою використання його як джерела енергії для приведення в рух цього засобу транспорту або з будь-якою іншою метою, будь-який завод, що використовує ядерне паливо для виробництва ядерного матеріалу, або будь-який завод, на якому обробляється ядерний матеріал, включаючи будь-який завод, на якому переробляється опромінене ядерне паливо, та будь-яке місце, де зберігається (складований) ядерний матеріал, за винятком місця складування, пов’язаного з перевезенням такого матеріалу, за умови, що декілька ядерних установок одного оператора, розташовані в одному місці, розглядаються як єдина ядерна установка);” Слід визначити поняття „сховище відпрацьованого ядерного палива”. сховище відпрацьованого ядерного палива — споруда для зберігання або захоронення відпрацьованого ядерного палива з обов’язковим забезпеченням інженерних, геологічних, фізичних та інших бар’єрів, що перешкоджають радіаційному та іншим негативним впливам на персонал, населення та навколишнє природне середовище; |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (стаття 1, Закон N 2861-IV від 8.09.2005 "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проекту-вання, будівництво ядер-них установок і об’єктів, призначених для повод-ження з радіоактивними відходами, які мають за-гальнодержавне значення") Ядерні установки і об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення: атомні електричні станції; атомні станції теплопостачання; дослідницькі ядерні реактори; об’єкти з переробки радіоактивних відходів (крім установок, включених до технологічного циклу ядерної установки, або сховища для захоронення радіоактивних відходів); сховища, призначені для зберігання відпрацьованого ядерного палива або високоактивних радіоактивних відходів з проектним терміном зберігання понад 30 років (крім установок, включених до технологічного циклу ядерної установки); сховища, призначені для захоронення відпрацьованого ядерного палива або радіоактивних відходів |
Приймається без змін. |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") ядерний інцидент — будь-яка подія або ряд подій одного й того ж походження, що завдають ядерної шкоди (крім розділу XIII, де цей термін вживається у значенні відповідно до частини другої цієї статті); ... Для цілей розділу XIII цього Закону терміни та визначення вживаються у значенні відповідно до абзаців восьмого, десятого та шістнадцятого частини першої цієї статті та статті 1 Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року |
ядерний інцидент — будь-яка подія або ряд подій одного й того ж походження, що завдають ядерної шкоди (для цілей розділу VII цей термін вживається у значенні відповідно до статті 1 Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року); |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") ядерний матеріал — будь-який вихідний або спеціальний розщеплювальний матеріал Для цілей розділу XIII цього Закону терміни ... “ядерний матеріал” та “ядерна установка” ... вживаються у такому значенні: ядерний матеріал — ядерне паливо, за винятком природного урану і збідненого урану, яке може виділяти енергію шляхом самопідтримуваного ланцюгового процесу ядерного поділу поза ядерним реактором самостійно або у комбінації з яким-небудь іншим матеріалом, та радіоактивні продукти і відходи, за винятком невеликої кількості радіоактивних продуктів, радіоактивних відходів та ядерного палива, що встановлюються нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки, за умови, що ця кількість не перевищує максимальні межі, встановлені Радою керуючих Міжнародного агентства з атомної енергії); |
ядерний матеріал — будь-який вихідний або спеціальний розщеплювальний матеріал (для цілей розділу VII цей термін вживається у наступному значенні: ядерний матеріал — ядерне паливо, за винятком природного урану і збідненого урану, яке може виділяти енергію шляхом самопідтримуваного ланцюгового процесу ядерного поділу поза ядерним реактором самостійно або у комбінації з яким-небудь іншим матеріалом, та радіоактивні продукти і відходи, за винятком невеликої кількості радіоактивних продуктів, радіоактивних відходів та ядерного палива, що встановлюються нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки, за умови, що ця кількість не перевищує максимальні межі, встановлені Радою керуючих Міжнародного агентства з атомної енергії); |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") ядерна шкода — втрата життя, будь-які ушкодження, завдані здоров’ю людини, або будь-яка втрата майна, або шкода, заподіяна майну, або будь-яка інша втрата чи шкода, що є результатом небезпечних властивостей ядерного матеріалу на ядерній установці або ядерного матеріалу, який надходить з ядерної установки чи надсилається до неї, крім шкоди, заподіяної самій установці або транспортному засобу, яким здійснювалося перевезення (крім розділу XIII, де цей термін вживається у значенні відповідно до частини другої цієї статті) ... Для цілей розділу XIII цього Закону терміни та визначення вживаються у значенні відповідно до абзаців восьмого, десятого та шістнадцятого частини першої цієї статті та статті 1 Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року |
ядерна шкода — втрата життя, будь-які ушкодження, завдані здоров’ю людини, або будь-яка втрата майна, або шкода, заподіяна майну, або будь-яка інша втрата чи шкода, що є результатом небезпечних властивостей ядерного матеріалу на ядерній установці або ядерного матеріалу, який надходить з ядерної установки чи надсилається до неї, крім шкоди, заподіяної самій установці або транспортному засобу, яким здійснювалося перевезення (для цілей розділу VII цей термін вживається у значенні відповідно до статті 1 Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року) |
Стаття 80 Сфера дії Ядерного Кодексу
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 2, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Відносини у сфері використання ядерної енергії регулюються цим Законом та іншими актами законодавства України. (стаття 2, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Правовідносини у сфері поводження з радіоактивними відходами регулюються цим Законом, Законом України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”, іншими актами законодавства. (стаття 2, Розділ I, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Цей Закон регулює правовідносини між державою в особі її відповідних органів виконавчої влади, юридичними та фізичними особами, що виникають у зв’язку з практичною діяльністю. (стаття 2, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Відносини, що виникають при видобуванні і переробці уранових руд та використанні продуктів їх переробки, регулюються цим Законом, Законом України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”, Кодексом України про надра, іншими законами та нормативно-правовими актами України. (стаття 3, розділ I, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфе-рі використання ядерної енергії") Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у зв’язку із здійсненням дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії. Стаття 4, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист яд-ерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випроміню-вання") Цей Закон регулює відносини між державою в особі її відповідних органів, органами місцевого самоврядування, юридичними і фізичними особами, що здійснюють заходи фізичного захисту. (Стаття 2, Розділ I, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідаль-ність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") Цим Законом регулюються відносини щодо цивільної відповідальності за ядерну шкоду, заподіяну ядерним інцидентом, та фінансового забезпечення такої відповідальності До відносин, не врегульованих цим Законом, застосовуються норми цивільного, ядерного, цивільно-процесуального та іншого законодавства України. (Стаття 3, Розділ I, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") Відносини, не врегульовані цим Законом, регулюються Законом України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”, Законом України “Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії” та іншими нормативно-правовими актами України. |
Відносини у сфері використання ядерної енергії регулюються цим Ядерним Кодексом та іншими актами законодавства України. |
|
(Стаття 2, Розділ I, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідаль-ність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") 3. Жодна норма у цьому Законі не може розглядатися як така, що припиняє для України дію чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. |
Жодне положення цього Ядерного Кодексу не може розглядатися як таке, що припиняє для України дію чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. |
|
(Стаття 2, Розділ I, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") 2. Норми цього Закону є спеціальними щодо усіх інших законів України, які регулюють відносини у цій сфері. 3. ... Якщо міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародних договорів. |
Положення цього Ядерного Кодексу є спеціальними щодо усіх інших законів України, які регулюють відносини з питань цивільної відповідальності за ядерну шкоду та її фінансового забезпечення. Якщо міжнародними договорами з цих питань, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, встановлено інші вимоги, ніж ті, що містяться у цьому Ядерному Кодексі, застосовуються правила міжнародних договорів |
|
(стаття 7, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Цей Закон поширюється на всі види діяльності у сфері використання ядерної енергії, включаючи: розміщення, проектування, спорудження, введення в експлуатацію, експлуатацію та зняття з експлуатації ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання; Вступна частина. Закон N 2861-IV від 8.09.2005 "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проекту-вання, будівництво ядер-них установок і об’єктів, призначених для повод-ження з радіоактивними відходами, які мають за-гальнодержавне значення" Цей Закон установлює загальні правові засади прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення. |
Цей Ядерний Кодекс поширюється на всі види діяльності у сфері використання ядерної енергії, включаючи: розміщення, проектування, будівництво (придбання), введення в експлуатацію, експлуатацію, реконструкцію, зняття з експлуатації ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерел іонізуючого випромінювання, закриття сховищ для захоронення радіоактивних відходів; |
|
(стаття 4,Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Цей Закон поширюється на види діяльності при видобуванні і переробці уранових руд та використанні продуктів їх переробки, а саме: геологічну розвідку родовищ уранових руд; проектування, розміщення, будівництво, реконструкцію, введення в експлуатацію, експлуатацію, ліквідацію, тимчасове зупинення (консервацію) чи перепрофілювання уранових об’єктів; |
геологічну розвідку родовищ уранових руд; розміщення, проектування, будівництво, введення в експлуатацію, експлуатацію, реконструкцію, ліквідацію, тимчасове зупинення (консервацію) чи перепрофілювання уранових об’єктів; |
|
(стаття 7, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Цей Закон поширюється на всі види діяльності у сфері використання ядерної енергії, включаючи:...) здійснення робіт та надання послуг, які впливають на безпеку під час використання ядерної енергії; |
Слід врахувати, що ядерне законодавство регулює не лише постачання робіт та послуг, але і постачання товарів. постачання товарів, робіт та послуг у сфері використання ядерної енергії, які впливають на безпеку; |
|
(стаття 7, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Цей Закон поширюється на всі види діяльності у сфері використання ядерної енергії, включаючи:...) поводження з ядерними матеріалами та джерелами іонізуючого випромінювання, зокрема при розвідці та видобуванні корисних копалин, які містять ці матеріали та речовини; (стаття 4, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") (Цей Закон поширюється на види діяльності при видобуванні і переробці уранових руд та використанні продуктів їх переробки, а саме:...) поводження з джерелами іонізуючого випромінювання у процесі розвідки, видобування і переробки уранових руд; перевезення уранових руд та продуктів їх переробки; |
поводження з урановими рудами, ядерними матеріалами, включаючи відпрацьоване ядерне паливо, джерелами іонізуючого випромінювання та радіоактивними відходами; |
|
(стаття 4, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") (Цей Закон поширюється на види діяльності при видобуванні і переробці уранових руд та використанні продуктів їх переробки, а саме:...) придбання, збут, експорт та імпорт уранових руд та продуктів їх переробки; |
придбання, збут, експорт та імпорт уранових руд, ядерних матеріалів та джерел іонізуючого випромінювання; |
|
(Стаття 3, Розділ I, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у зв’язку з накопиченням коштів та фінансуванням заходів, пов’язаних із припиненням експлуатації і зняттям з експлуатації ядерних установок, закінчуючи зняттям радіологічних обмежень на подальше використання майданчика та споруд ядерної установки. |
накопичення коштів на майбутні заходи із зняття з експлуатації ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами та джерел іонізуючого випромінювання, закриття сховищ для захоронення радіоактивних відходів, ліквідацію уранових об’єктів, захоронення радіоактивних відходів; |
|
(стаття 7, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Цей Закон поширюється на всі види діяльності у сфері використання ядерної енергії, включаючи:...) проведення наукових досліджень з використанням ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, ядерних матеріалів; |
Приймається без змін |
|
(стаття 7, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Цей Закон поширюється на всі види діяльності у сфері використання ядерної енергії, включаючи:...) управління у сфері використання ядерної енергії; (стаття 2, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") (Правовідносини у сфері поводження з радіоактивними відходами регулюються цим Законом, Законом України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”, іншими актами законодавства.) |
державне управління у сфері використання ядерної енергії; |
|
(стаття 7, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Цей Закон поширюється на всі види діяльності у сфері використання ядерної енергії, включаючи:...) державне регулювання безпеки під час використання ядерної енергії; (стаття 2, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") (Правовідносини у сфері поводження з радіоактивними відходами регулюються цим Законом, Законом України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”, іншими актами законодавства.) |
державне регулювання безпеки у сфері використання ядерної енергії; |
|
(стаття 7, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Цей Закон поширюється на всі види діяльності у сфері використання ядерної енергії, включаючи:...) фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання; |
фізичний захист ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивних матеріалів; |
|
(стаття 7, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Цей Закон поширюється на всі види діяльності у сфері використання ядерної енергії, включаючи:...) державний облік ядерних матеріалів та джерел іонізуючого випромінювання; |
державний облік ядерних матеріалів, джерел іонізуючого випромінювання, радіоактивних відходів; |
|
(стаття 4,Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") (Цей Закон поширюється на види діяльності при видобуванні і переробці уранових руд та використанні продуктів їх переробки, а саме:...) організацію ведення обліку уранових руд та продуктів їх переробки, контролю за їх зберіганням і перевезенням. |
Приймається без змін Слід визначити термін „продукт переробки уранових руд”. продукт переробки уранових руд – концентрат природного урану або інша, отримана при переробці уранової руди речовина чи субстанція, що містять корисні компоненти і не перетворені у спеціальний розщеплювальний матеріа. |
|
(стаття 7, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Цей Закон поширюється на всі види діяльності у сфері використання ядерної енергії, включаючи:...) державний контроль за радіаційною обстановкою на території України; |
Приймається без змін |
|
(стаття 7, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Цей Закон поширюється на всі види діяльності у сфері використання ядерної енергії, включаючи:...) підготовку кадрів для діяльності, пов’язаної з використанням ядерної енергії; |
Приймається без змін |
|
(стаття 7, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Цей Закон поширюється на всі види діяльності у сфері використання ядерної енергії, включаючи:...) міжнародне співробітництво та забезпечення дотримання міжнародних зобов’язань України у сфері використання ядерної енергії. |
Приймається без змін |
|
(стаття 7, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Особливості застосування цього Закону до відносин, пов’язаних із забезпеченням безпеки під час ліквідації ядерної зброї та ядерних боєприпасів, зокрема їх демонтажу, зберігання та перевезення, встановлюються відповідним законодавством України. |
Положення доцільно виключити як таке, що втратило актуальність |
|
(стаття 90, розділ XVII, Закон N40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Всі вимоги Закону застосовуються щодо будь-якого ядерного інциденту, що може статися на території України, після набрання цим Законом чинності. (Стаття 2, Розділ I, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") 1. Цим Законом регулюються відносини щодо цивільної відповідальності за ядерну шкоду, заподіяну ядерним інцидентом, та фінансового забезпечення такої відповідальності. |
діяльність, пов’язану з ядерними інцидентами та радіаційними аваріями, що сталися або можуть статися на території України, включаючи цивільну відповідальність за ядерну шкоду, заподіяну ядерним інцидентом, та фінансове забезпечення такої відповідальності |
Стаття 81 Основні принципи державної політики у сфері використання ядерної енергії
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 5, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту є: пріоритет захисту людини та навколишнього природного середовища від впливу іонізуючого випромінювання; (стаття 2, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Основними принципами державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами є: пріоритет захисту життя та здоров’я персоналу, населення та навколишнього природного середовища від впливу радіоактивних відходів згідно з державними нормами радіаційної безпеки; |
Слід врахувати, що можливими є інші негативні впливи. Основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії є: пріоритет захисту людини та навколишнього природного середовища від впливу іонізуючого випромінювання та інших негативних впливів, пов’язаних з практичною діяльністю; |
|
(стаття 5, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту є:...) заборона будь-якої діяльності, пов’язаної з іонізуючим випромінюванням, якщо перевага від такої діяльності менша, ніж можлива заподіяна нею шкода; |
Термін „діяльність, пов’язана з іонізуючим випромінюванням” не визначений. Є терміни „діяльність у сфері використання ядерної енергії” та практична діяльність у сфері використання ядерної енергії” заборона будь-якої діяльності у сфері використання ядерної енергії, якщо перевага від такої діяльності менша, ніж можлива заподіяна нею шкода; |
|
(стаття 5, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту є:...) дотримання дозових меж впливу на персонал і населення, встановлених нормами, правилами та стандартами з ядерної та радіаційної безпеки; |
дотримання дозових меж впливу іонізуючого випромінювання на персонал і населення, встановлених нормами, правилами та стандартами з ядерної та радіаційної безпеки; |
|
(стаття 5, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту є:...) встановлення найнижчих показників величини індивідуальних доз, кількості осіб, що опромінюються, ймовірності опромінення від будь-якого конкретного джерела іонізуючого випромінювання за нормами, правилами і стандартами з радіаційної безпеки з урахуванням економічних і соціальних умов держави; |
встановлення найнижчих показників величини індивідуальних доз, кількості осіб, що опромінюються, ймовірності опромінення від будь-якого конкретного джерела опромінення за нормами, правилами і стандартами з радіаційної безпеки з урахуванням економічних і соціальних умов держави; |
|
(стаття 5, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту є:...) забезпечення при використанні ядерної енергії мінімального рівня утворення радіоактивних відходів; (стаття 2, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") (Основними принципами державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами є:...) забезпечення мінімального рівня утворення радіоактивних відходів, якого можна досягти на практиці; |
забезпечення при використанні ядерної енергії мінімального рівня утворення радіоактивних відходів, якого можна досягти на практиці; |
|
(стаття 2, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") (Основними принципами державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами є:...) недопущення неконтрольованого накопичення радіоактивних відходів; |
Приймається без змін |
|
(стаття 2, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") (Основними принципами державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами є:...) гарантування надійної ізоляції радіоактивних відходів від навколишнього природного середовища при обгрунтуванні безпеки сховищ радіоактивних відходів; |
гарантування надійної ізоляції радіоактивних відходів від навколишнього природного середовища при проектуванні об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та при поводженні з радіоактивними відходами; |
|
(стаття 5, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту є:...) заборона будь-якої діяльності у сфері використання ядерної енергії, результатом якої є обгрунтовано передбачений більший негативний вплив на майбутні покоління, ніж той, що допускається для нинішнього покоління; |
Приймається без змін |
|
(стаття 5, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту є:...) забезпечення безпеки під час використання ядерної енергії; (стаття 2, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") (Основними принципами державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами є:...) відповідальність виробників радіоактивних відходів за безпеку під час поводження з радіоактивними відходами до передачі їх спеціалізованим підприємствам по поводженню з радіоактивними відходами; |
Приймається без змін Не потребує врахування, оскільки є частиною обов’язків із забезпечення безпеки. |
|
(стаття 5, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту є:...) відкритість і доступність інформації, пов’язаної з використанням ядерної енергії; |
Приймається без змін |
|
(стаття 5, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту є:...) участь громадян та їх об’єднань у формуванні державної політики у сфері використання ядерної енергії; (стаття 6, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Держава забезпечує громадянам та їх об’єднанням участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері використання ядерної енергії. (стаття 2, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") (Основними принципами державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами є:...) прийняття рішень щодо розміщення нових сховищ радіоактивних відходів з участю громадян, їх об’єднань, а також місцевих органів державної виконавчої влади і органів місцевого самоврядування; |
участь громадян та їх об’єднань у формуванні та реалізації державної політики у сфері використання ядерної енергії; Не потребує винесення у окремий принцип, оскільки є часним завданням з участі громадян та їх об’єднань у формуванні та реалізації державної політики. |
|
(стаття 5, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту є:...) забезпечення відшкодування шкоди, зумовленої радіаційним впливом; |
Поняття „шкода, зумовлена радіаційним впливом” не визначене. Визначений термін „ядерна шкода”. В Ст.13 використовується поняття „шкода, зумовлена негативним впливом іонізуючого випромінювання під час використання ядерної енергії”. забезпечення відшкодування шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання під час використання ядерної енергії |
|
(стаття 5, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") створення правового та фінансового механізму відповідальності експлуатуючої організації перед громадянами та суб’єктами господарювання за заподіяну ядерну шкоду; |
Приймається без змін |
|
(стаття 5, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") створення правового та фінансового механізму відповідальності ліцензіата перед громадянами та суб’єктами господарювання за заподіяну шкоду в разі радіаційної аварії; |
Приймається без змін |
|
(стаття 5, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту є:...) створення правового і фінансового механізму щодо соціально-економічної компенсації ризику для населення, яке проживає в зонах спостереження; створення спеціальної соціальної інфраструктури в зонах спостереження; забезпечення заходів щодо соціально-економічної заінтересованості місцевих органів державної влади та самоврядування, на території яких розташовані ядерні установки та об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами; (стаття 2, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") (Основними принципами державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами є:...) прийняття рішень щодо розміщення нових сховищ радіоактивних відходів з участю громадян, їх об’єднань, а також місцевих органів державної виконавчої влади і органів місцевого самоврядування; |
створення правового і фінансового механізму щодо соціально-економічної компенсації ризику для населення, яке проживає в зонах спостереження; створення спеціальної соціальної інфраструктури в зонах спостереження; забезпечення заходів щодо соціально-економічної заінтересованості населення, місцевих органів державної влади та самоврядування, на території яких розташовані ядерні установки та об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами; |
|
(стаття 5, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту є:...) розподіл обов’язків, прав та відповідальності між усіма суб’єктами правовідносин у сфері використання ядерної енергії; |
Приймається без змін |
|
(стаття 5, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту є:...) розмежування функцій державного управління у сфері використання ядерної енергії і державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки; (стаття 2, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") (Основними принципами державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами є:...) розмежування функцій державного контролю та управління у сфері поводження з радіоактивними відходами; |
Приймається без змін |
|
(стаття 5, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту є:...) розмежування державного управління у сфері використання ядерної енергії та захоронення радіоактивних відходів. (стаття 10, розділ IV, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Державне управління у сфері використання ядерної енергії та державне управління у сфері поводження з радіоактивними відходами здійснюється за принципом розмежування цих сфер діяльності. |
розмежування функцій державного управління діяльністю, повязаною з поводженням з радіоактивними відходами, та іншою діяльністю у сфері використання ядерної енергії; |
|
(стаття 5, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту є:...) розмежування функцій державного управління у сфері використання ядерної енергії і безпосередньої господарчої діяльності щодо використання ядерної енергії; |
розмежування функцій державного управління і практичної діяльності у сфері використання ядерної енергії; |
|
(стаття 2, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") (Основними принципами державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами є:...) заборона проведення робіт по захороненню радіоактивних відходів юридичним і фізичним особам, внаслідок діяльності яких утворюються радіоактивні відходи та які поставляють і використовують радіоактивні речовини, ядерні установки; |
Доцільно використати термін „виробник радіоактивних відходів”. заборона проведення робіт по захороненню радіоактивних відходів виробникам радіоактивних відходів; |
|
(стаття 5, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту є:...) нормування, ліцензування та нагляд у сфері використання ядерної енергії; (стаття 2, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") (Основними принципами державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами є:...) забезпечення державного нагляду за поводженням з радіоактивними відходами; |
нормування, провадження дозвільної діяльності та нагляд у сфері використання ядерної енергії; Не потребує врахування, оскільки поводження з РАВ є лише одним з видів діяльності. |
|
(стаття 5, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту є:...) захоронення та довгострокове зберігання радіоактивних відходів за рахунок виробників відходів; |
Термін „довгосторокове зберігання” не визначений. Слід вказати, що всі витрати на поводження з радіоактивними відходами покриваються за рахунок їх виробника, а не лише зберігання та захоронення (оперування, переробка, перевезення). поводження з радіоактивними відходами, включаючи їх зберігання та захоронення, за рахунок їх виробників |
|
(стаття 2, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") (Основними принципами державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами є:...) відповідальність виробників радіоактивних відходів за безпеку під час поводження з радіоактивними відходами до передачі їх спеціалізованим підприємствам по поводженню з радіоактивними відходами; |
Відповідальність за РАВ не обмежується лише безпекою. відповідальність виробників радіоактивних відходів за поводження з радіоактивними відходами до їх передачі спеціалізованим підприємствам по поводженню з радіоактивними відходами; |
|
(стаття 2, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") (Основними принципами державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами є:...) зберігання радіоактивних відходів у виробників відходів обмежений час з наступною передачею спеціалізованим підприємствам по поводженню з радіоактивними відходами; |
Слід врахувати, що окремі види короткоіснуючих РАВ не підлягають передачі на захоронення. обмеження часу зберігання радіоактивних відходів у їх виробників |
|
(Стаття 3, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Державна політика з фізичного захисту провадиться на засадах: визнання фізичного захисту одним з елементів забезпечення національної безпеки України; |
Положення доцільно виключити як таке, що виходить за межі правового регулювання в сфері використання ядерної енергії та сфері поводження з радіоактивними відходами. |
|
(Стаття 3, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") (Державна політика з фізичного захисту провадиться на засадах:...) наявності державної системи фізичного захисту; ... застосування всіма заінтересованими органами державної влади і юридичними особами єдиної, завчасно створеної системи протидії актам ядерного тероризму; створення та використання єдиної системи надійного захищеного зв’язку між органами державної влади і юридичними особами, до компетенції яких належать облік, контроль, фізичний захист ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, та протидії нападу на ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, транспортні засоби з ядерними матеріалами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання; застосування юридичними особами, що здійснюють діяльність (у тому числі перевезення) у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки, регулюють та забезпечують фізичний захист, взаємопогоджених переліків інформації з фізичного захисту, доступ до якої має бути обмеженим, встановлення єдиного порядку захисту та допуску до такої інформації заінтересованих посадових і службових осіб України, громадян інших держав, осіб без громадянства; |
Доцільно видалити деталізацію, непотрібну на рівні принципу державної політики. наявність державної системи фізичного захисту, включаючи єдину систему протидії актам ядерного тероризму, єдину систему надійного захищеного зв’язку, узгоджені переліки інформації, доступ до якої має бути обмеженим, єдиний порядок захисту такої інформації та допуску до неї фізичних осіб; |
|
(Стаття 3, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") (Державна політика з фізичного захисту провадиться на засадах:...) забезпечення безперервного функціонування систем фізичного захисту ядерних установок, об’єктів для поводження з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання з часу вибору майданчика під будівництво до припинення існування; |
забезпечення безперервного функціонування систем фізичного захисту ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерел іонізуючого випромінювання на всіх етапах їх життєвого циклу; |
|
(Стаття 3, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") (Державна політика з фізичного захисту провадиться на засадах:...) забезпечення безперервного функціонування систем фізичного захисту ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання відповідно до категорії ядерного матеріалу, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання у всіх місцях їх перебування; |
Доцільно використати термін „радіоактивні матеріали”. забезпечення безперервного функціонування систем фізичного захисту ядерних матеріалів та інших радіоактивних матеріалів відповідно до категорії цих матеріалів у всіх місцях їх перебування; |
|
(Стаття 3, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") (Державна політика з фізичного захисту провадиться на засадах:...) встановлення та запровадження в дію порядку персональної відповідальності за створення можливостей досягнення цілей фізичного захисту; |
Поняття „можливості досягнення цілей” не визначене в самому законі, тому незрозуміло, що саме підлягає створенню. В законі використовується поняття „умови досягнення цілей”. запровадження персональної відповідальності за створення умов досягнення та за досягнення цілей фізичного захисту; |
|
(стаття 5, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту є:...) виконання міжнародних договорів, розвиток міжнародного співробітництва у сфері використання ядерної енергії в мирних цілях та зміцнення міжнародного режиму безпеки та радіаційного захисту населення; (стаття 2, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") (Основними принципами державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами є:...) міжнародне співробітництво у сфері поводження з радіоактивними відходами; |
Приймається без змін Не потребує врахування, оскільки поводження з РАВ є лише одним з видів діяльності у сфері використання ядерної енергії. |
|
(стаття 5, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту є:...) встановлення відповідальності за порушення правового режиму безпеки у сфері використання ядерної енергії; (Стаття 3, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") (Державна політика з фізичного захисту провадиться на засадах:...) встановлення відповідальності громадян і посадових осіб за порушення вимог фізичного захисту; |
встановлення відповідальності всіх суб’єктів правовідносин, включаючи громадян і посадових осіб, за порушення правового режиму безпеки у сфері використання ядерної енергії Не потребує врахування, оскільки фізичний захист є лише одним з видів діяльності у сфері використання ядерної енергії. |
|
(стаття 2, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") (Основними принципами державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами є:...) активна науково-дослідницька діяльність у сфері поводження з радіоактивними відходами. (Стаття 3, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") (Державна політика з фізичного захисту провадиться на засадах:...) визнання наукового забезпечення питань нормування фізичного захисту та створення сучасних технічних засобів ідентифікації фізичних осіб, виявлення несанкціонованих переміщень фізичних осіб, зброї, вибухівки одним з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки; |
активна науково-дослідницька діяльність у сфері використання ядерної енергії; |
|
(Стаття 3, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") (Державна політика з фізичного захисту провадиться на засадах:...) створення державної системи професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з фізичного захисту; |
державна підтримка системи професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері використання ядерної енергії |
|
(стаття 2, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") (Основними принципами державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами є:...) реалізація державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами шляхом розробки та виконання довгострокової Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами; |
Не приймається. Шлях реалізації державної політики не відноситься до принципів державної політики. |
|
(Стаття 3, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") (Державна політика з фізичного захисту провадиться на засадах:...) визначення основних вимог фізичного захисту у законах України, інших нормативно-правових актах та запровадження їх у дію; ... цільового державного фінансування системи фізичного захисту і надійного контролю за використанням коштів, призначених для фінансування фізичного захисту; |
Не приймається. Шлях реалізації державної політики не відноситься до принципів державної політики. |
|
(Стаття 3, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") (Державна політика з фізичного захисту провадиться на засадах:...) матеріального та соціального забезпечення осіб, які здійснюють державний нагляд, перевірку стану систем фізичного захисту та забезпечують функціонування цих систем, на рівні, який компенсує ризик шкідливого впливу іонізуючого випромінювання на здоров’я під час виконання ними службових обов’язків; визнання діяльності фізичних осіб стосовно регулювання і реалізації заходів фізичного захисту професією у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки; |
Не приймається. Положення є загальними для працівників всієї сфери використання ядерної енергії. Фізичний захист віднесений до видів діяльності в сфері використання ядерної енергії. |
|
(стаття 6, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Основи державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту формує Верховна Рада України шляхом визначення її мети, головних завдань, напрямів, принципів та пріоритетів, встановлення системи відповідних кредитно-фінансових, податкових, митних та інших регуляторів, затвердження Державної програми розвитку паливно-енергетичного комплексу. |
Основи державної політики у сфері використання ядерної енергії формує Верховна Рада України шляхом визначення її мети, головних завдань, напрямів, принципів та пріоритетів, встановлення системи відповідних кредитно-фінансових, податкових, митних та інших регуляторів, затвердження загальнодержавних програм у сфері використання ядерної енергії. |
|
(стаття 6, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Державна політика реалізується шляхом створення оптимальної системи управління у сфері використання ядерної енергії, регулювання питань ядерної та радіаційної безпеки, розробки та виконання державних програм забезпечення безпеки, включаючи реалізацію заходів щодо захисту населення, яке проживає в зоні спостереження. (стаття 2, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") (Основними принципами державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами є:...) реалізація державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами шляхом розробки та виконання довгострокової Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами; (Стаття 3, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") (Державна політика з фізичного захисту провадиться на засадах:...) цільового державного фінансування системи фізичного захисту і надійного контролю за використанням коштів, призначених для фінансування фізичного захисту; |
Державна політика реалізується шляхом створення оптимальної системи державного управління у сфері використання ядерної енергії, державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, розроблення та виконання державних цільових програм у сфері використання ядерної енергії. |
Стаття 82 Основні завдання Ядерного кодексу України
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 3, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Основними завданнями ядерного законодавства є: правове регулювання суспільних відносин під час здійснення всіх видів діяльності у сфері використання ядерної енергії; (стаття 2, розділ I, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Основними завданнями цього Закону є: правове регулювання відносин під час здійснення дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії; |
Основними завданнями Ядерного кодексу є: правове регулювання суспільних відносин під час здійснення всіх видів діяльності у сфері використання ядерної енергії; |
|
(стаття 3, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Основними завданнями ядерного законодавства є:...) створення правових засад системи управління у сфері використання ядерної енергії і системи регулювання безпеки під час використання ядерної енергії; (стаття 3, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Основними завданнями цього Закону є: розвиток правових засад державного регулювання безпеки у зв’язку з впливом іонізуючого випромінювання, що виникає під час видобування і переробки уранових руд та використання продуктів їх переробки; вдосконалення правових засад державного контролю за видобуванням і переробкою уранових руд та використанням продуктів їх переробки; |
створення правових засад державного управління у сфері використання ядерної енергії та державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки; |
|
(стаття 3, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Основними завданнями ядерного законодавства є:...) встановлення прав, обов’язків і відповідальності органів державної влади, підприємств, установ і організацій, посадових осіб і персоналу, а також громадян стосовно їх діяльності, пов’язаної з використанням ядерної енергії; (стаття 3, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобу-вання та переробку уранових руд") (Основними завданнями цього Закону є:...) встановлення прав, обов’язків і відповідальності підприємств, установ, організацій, а також працівників уранових об’єктів. |
встановлення прав, обов’язків і відповідальності органів державної влади, підприємств, установ і організацій, посадових осіб, персоналу, громадян та інших суб’єктів правовідносин у сфері використання ядерної енергії; |
|
(стаття 2, розділ I, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") (Основними завданнями цього Закону є:...) встановлення правового режиму дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії. |
Приймається без змін |
|
Вступна частина. Закон N 2861-IV від 8.09.2005 "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проекту-вання, будівництво ядер-них установок і об’єктів, призначених для повод-ження з радіоактивними відходами, які мають за-гальнодержавне значення" Цей Закон установлює загальні правові засади прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення. |
Слід врахувати уранові об’єкти. Слід врахувати інші об’єкти, що не мають загальнодержавного значення. встановлення правових засад прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та уранових об’єктів |
|
(стаття 3, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної ене-ргії та радіаційну безпеку") (Основними завданнями ядерного законодавства є:...) визначення основних принципів радіаційного захисту людей та навколишнього природного середовища; |
Приймається без змін |
|
(стаття 3, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної ене-ргії та радіаційну безпеку") (Основними завданнями ядерного законодавства є:...) забезпечення участі громадян та їх об’єднань у формуванні державної політики у сфері використання ядерної енергії; |
забезпечення участі громадян та їх об’єднань у формуванні та реалізації державної політики у сфері використання ядерної енергії |
|
(стаття 3, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") (Основними завданнями цього Закону є:...) визначення особливостей соціального захисту працівників уранових об’єктів у зв’язку з впливом іонізуючого випромінювання; (Стаття 3, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") (Державна політика з фізичного захисту провадиться на засадах:...) матеріального та соціального забезпечення осіб, які здійснюють державний нагляд, перевірку стану систем фізичного захисту та забезпечують функціонування цих систем, на рівні, який компенсує ризик шкідливого впливу іонізуючого випромінювання на здоров’я під час виконання ними службових обов’язків; |
Пропонується виключити, оскільки вказане є часним випадком встановлення прав персоналу |
|
(стаття 3, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") (Основними завданнями ядерного законодавства є:...) сприяння подальшому зміцненню міжнародного режиму безпечного використання ядерної енергії. |
Приймається без змін |
|
(Стаття 2, Розділ I, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") Основним завданням Закону є: правове регулювання фінансово-економічних відносин, які виникають у зв’язку з припиненням експлуатації та зняттям з експлуатації ядерних установок; визначення організаційно-правової форми формування фінансового резерву з метою припинення експлуатації та зняття з експлуатації ядерних установок; забезпечення цільового та ефективного використання коштів фінансового резерву для припинення експлуатації та зняття з експлуатації ядерних установок. |
правове регулювання фінансово-економічних відносин, які виникають у зв’язку із зняттям з експлуатації ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, поводженням з відпрацьованим ядерним паливом, захороненням радіоактивних відходів, закриттям сховищ для захоронення радіоактивних відходів та іншими відкладеними завданнями у сфері використання ядерної енергії; |
Стаття 83 Права власності
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 9, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Ядерні установки та джерела іонізуючого випромінювання можуть перебувати у різних формах власності. ... Ядерні матеріали є виключно загальнодержавною власністю. (стаття 5, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Від імені Українського народу права власника на уранові руди, які містяться у надрах, здійснюють органи державної влади. Видобуті з надр уранові руди та продукти їх переробки, які одержані відповідно до законодавства, є власністю суб’єктів видобування та переробки усіх форм власності, якщо інше не встановлено державним замовленням та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Уранові руди та продукти їх переробки за державним замовленням закуповуються за договірними цінами, які забезпечують рівень рентабельності не нижче мінімального. Майнові комплекси уранових об’єктів можуть перебувати у різних формах власності. |
Слід врахувати, що продукти переробки уранових руд є вихідними матеріалами, що відносяться до ядерних матеріалів. Термін „суб’єкт видобування та переробки” не визначений. Уранові руди, які містяться у надрах, ядерні матеріали, крім продуктів переробки уранових руд, а також сховища для захоронення радіоактивних відходів є виключно загальнодержавною власністю. Ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами (крім сховищ для захоронення радіоактивних відходів), джерела іонізуючого випромінювання, а також майнові комплекси уранових об’єктів можуть перебувати у різних формах власності. Видобуті з надр уранові руди і продукти їх переробки можуть перебувати у різних формах власності, якщо інше не встановлено державним замовленням та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Уранові руди та продукти їх переробки за державним замовленням закуповуються за договірними цінами, які забезпечують рівень рентабельності не нижче мінімального. |
|
(стаття 12, розділ V, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Радіоактивні відходи переходять у власність держави з часу підписання документа про передачу радіоактивних відходів від ліцензіата, в результаті діяльності якого вони утворилися. (стаття 51, розділ IX, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Радіоактивні відходи переходять у власність держави з моменту підписання документа про передачу радіоактивних відходів від ліцензіата, в результаті діяльності якого вони утворились. |
Доцільно використати поняття „виробник радіоактивних відходів”. Радіоактивні відходи переходять у власність держави з моменту підписання документа про їх передачу від виробника радіоактивних відходів, в результаті діяльності якого вони утворилися, до спеціалізованого підприємства по поводженню з радіоактивними відходами. |
Розділ XX
Компетенція Верховної Ради України та компетенція Автономної республіки Крим
Стаття 84 Компетенція Верховної Ради України
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 17, розділ III, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") До виключної компетенції Верховної Ради України у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки належить: визначення основ державної політики у сфері використання ядерної енергії; затвердження Державної програми розвитку ядерної енергетики як складової частини Державної програми розвитку паливно-енергетичного комплексу; визначення правових основ регулювання відносин у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту; встановлення правового режиму територій навколо діючих атомних електростанцій, підприємств по видобуванню уранових руд та статусу громадян, які проживають на них; регулювання експорту та імпорту ядерних матеріалів і джерел іонізуючого випромінювання, а також ядерних технологій, спеціальних неядерних матеріалів, матеріалів подвійного використання, обладнання, робіт і послуг у сфері використання ядерної енергії; регулювання ввезення в Україну відпрацьованого ядерного палива; прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення; погодження порядку розробки і затвердження норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки. (стаття 5, розділ II, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") До виключної компетенції Верховної Ради України у сфері поводження з радіоактивними відходами належить: визначення основ державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами; визначення правових основ регулювання відносин у сфері поводження з радіоактивними відходами; встановлення правового режиму територій навколо підприємств по переробці радіоактивних відходів та статусу громадян, які проживають на них; прийняття рішень щодо розміщення, проектування, будівництва сховищ для захоронення довгоіснуючих радіоактивних відходів. (стаття 8-1, Розділ IІІ, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") До повноважень Верховної Ради України щодо забезпечення захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання належать: визначення основ державної політики у сфері захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання; визначення правових засад регулювання відносин у сфері захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання; затвердження основної дозової межі індивідуального опромінення населення та персоналу об’єктів, на яких здійснюється практична діяльність; затвердження меж та правового режиму радіоактивно забруднених територій; затвердження розміру компенсації за перевищення річної основної дозової межі індивідуального опромінення; затвердження Положення та персонального складу Національної комісії з радіаційного захисту населення України. |
До виключної компетенції Верховної Ради України у сфері використання ядерної енергії належить: визначення основ державної політики у сфері використання ядерної енергії; визначення правових основ регулювання відносин у сфері використання ядерної енергії; затвердження загальнодержавних програм у сфері використання ядерної енергії; встановлення правового режиму територій навколо ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів та статусу громадян, які проживають на них; затвердження меж та встановлення правового режиму радіоактивно забруднених територій; регулювання експорту та імпорту ядерних матеріалів і джерел іонізуючого випромінювання, а також ядерних технологій, спеціальних неядерних матеріалів, матеріалів подвійного використання, інших товарів, робіт і послуг у сфері використання ядерної енергії; регулювання ввезення в Україну відпрацьованого ядерного палива; прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок, та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення; погодження порядку розроблення і затвердження норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки; ... затвердження Положення та персонального складу Національної комісії з радіаційного захисту населення України |
|
(стаття 5, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Перелік майнових комплексів уранових об’єктів, що перебувають у державній власності і не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. |
затвердження переліку майнових комплексів уранових об’єктів, що перебувають у державній власності і не підлягають приватизації |
Стаття 85 Компетенція Автономної республіки Крим
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 19, розділ III, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") До відання Автономної Республіки Крим у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки належить: участь у формуванні та здійсненні державної політики України у сфері використання ядерної енергії з питань, що стосуються інтересів Автономної Республіки Крим; здійснення державного регулювання та управління у сфері використання ядерної енергії згідно з цим Законом, законодавством України та законодавством Автономної Республіки Крим; здійснення заходів щодо ліквідації наслідків радіаційних аварій. (стаття 7, розділ II, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Компетенція Автономної Республіки Крим у сфері поводження з радіоактивними відходами До відання Автономної Республіки Крим у сфері поводження з радіоактивними відходами належить: участь у формуванні та здійсненні державної політики України у сфері поводження з радіоактивними відходами з питань, що стосуються інтересів Автономної Республіки Крим; здійснення державного управління і державного регулювання під час поводження з радіоактивними відходами згідно з законодавством України та законодавством Автономної Республіки Крим. |
До відання Автономної Республіки Крим у сфері використання ядерної енергії належить: участь у формуванні та здійсненні державної політики України у сфері використання ядерної енергії з питань, що стосуються інтересів Автономної Республіки Крим; здійснення державного управління та державного регулювання у сфері використання ядерної енергії згідно із законодавством України та законодавством Автономної Республіки Крим; здійснення заходів щодо ліквідації наслідків радіаційних аварій. |
Розділ XXI
Державне управління і державне регулювання у сфері використання ядерної енергії
Стаття 86 Компетенція Кабінету Міністрів України
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 18, розділ III, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") До компетенції Кабінету Міністрів України належить: забезпечення розробки і реалізації державних програм у сфері використання ядерної енергії; створення органів управління і державного регулювання безпеки у сфері використання ядерної енергії згідно з законодавством; прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво, експлуатацію та зняття з експлуатації підприємств по видобуванню уранових руд, ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, крім тих, які визначає Верховна Рада України; розпорядження ядерними установками, джерелами іонізуючого випромінювання, ядерними матеріалами, об’єктами, призначеними для поводження з радіоактивними відходами, які перебувають у державній власності; вирішення питань забезпечення захисту людей та навколишнього природного середовища від негативного впливу іонізуючого випромінювання; розробка заходів щодо обліку та контролю ядерних матеріалів і джерел іонізуючого випромінювання, щодо фізичного захисту ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, ядерних матеріалів, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами; визначення порядку розробки і затвердження норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки; визначення порядку ввезення в Україну та вивезення за її межі відпрацьованого ядерного палива; здійснення міжнародного співробітництва у сфері використання ядерної енергії. (стаття 6, розділ II, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") До компетенції Кабінету Міністрів України у сфері поводження з радіоактивними відходами належить: забезпечення реалізації державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами; створення органів державного управління і державного регулювання безпеки під час поводження з радіоактивними відходами; прийняття рішень щодо розміщення, проектування, будівництва, експлуатації та зняття з експлуатації об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та закриття сховищ для захоронення, крім тих, які визначає Верховна Рада України; визначення порядку переміщення радіоактивних відходів через державний кордон; ... визначення порядку розробки та затвердження норм, правил і стандартів щодо поводження з радіоактивними відходами; здійснення міжнародного співробітництва у сфері поводження з радіоактивними відходами. (Стаття 22, Розділ IV, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Кабінет Міністрів України: забезпечує проведення державної політики з фізичного захисту на засадах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами; забезпечує розроблення і реалізацію загальнодержавних науково-технічних програм щодо фізичного захисту; |
Доцільно використовувати термін „радіоактивні матеріали” До компетенції Кабінету Міністрів України належить: забезпечення реалізації державної політики у сфері використання ядерної енергії; забезпечення розроблення та реалізації державних цільових програм у сфері використання ядерної енергії; створення органів державного управління і державного регулювання безпеки у сфері використання ядерної енергії згідно із законодавством; прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво, експлуатацію та зняття з експлуатації уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та закриття сховищ для захоронення радіоактивних відходів, крім тих рішень, які відносяться до компетенції Верховної Ради України; розпорядження ядерними установками, урановими об’єктами, об’єктами, призначеними для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивними матеріалами, які перебувають у державній власності; вирішення питань забезпечення захисту людей та навколишнього природного середовища від негативного впливу іонізуючого випромінювання; розроблення заходів щодо обліку, контролю та фізичного захисту ядерних установок, уранових об’єктів, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів; визначення порядку розроблення і затвердження норм, правил та стандартів у сфері використання ядерної енергії, зокрема, норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки; здійснення міжнародного співробітництва у сфері використання ядерної енергії |
|
(Стаття 2, Закон N 2861-IV від 8.09.2005 "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних уста-новок і об’єктів, призначе-них для поводження з ра-діоактивними відходами, які мають загальнодержав-не значення") До Верховної Ради України проект закону про розміщення, проектування, будівництво ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, подає Кабінет Міністрів України. (стаття 9, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Перелік ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, що перебувають у державній власності, визначається Кабінетом Міністрів України. (стаття 18, розділ III, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") До компетенції Кабінету Міністрів України належить:... визначення порядку ввезення в Україну та вивезення за її межі відпрацьованого ядерного палива; (стаття 6, розділ II, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") До компетенції Кабінету Міністрів України у сфері поводження з радіоактивними відходами належить:... визначення порядку переміщення радіоактивних відходів через державний кордон; встановлення розміру відрахувань коштів до Державного фонду поводження з радіоактивними відходами та порядку їх використання; (стаття 4, розділ II, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Порядок визначення розміру збору за забруднення навколишнього природного середовища, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками, а також порядок використання коштів Фонду встановлюються Кабінетом Міністрів України. (Стаття 22, Розділ IV, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Кабінет Міністрів України:... організовує розроблення і затверджує державний план взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади на випадок вчинення актів ядерного тероризму, забезпечує тренування (навчання) за цим планом. Стаття 4, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Порядок додержання вимог фізичного захисту відповідно до конкретних видів діяльності встановлюється Кабінетом Міністрів України. (стаття 5, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Перелік майнових комплексів уранових об’єктів, що перебувають у державній власності і не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України (стаття 15, розділ VI, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Положення про Державний реєстр радіоактивних відходів затверджується Кабінетом Міністрів України. (стаття 16, розділ VI, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Положення про Державний кадастр сховищ радіоактивних відходів затверджується Кабінетом Міністрів України. (стаття 7, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Діяльність підприємств з видобування, переробки, перевезення уранових руд та продуктів їх переробки провадиться на підставі ліцензій, які видаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Спеціальні дозволи на будівництво нових об’єктів по переробці уранових руд та реконструкцію діючих об’єктів надаються лише після одержання позитивних висновків державної екологічної експертизи проекту робіт відповідно до Закону України “Про екологічну експертизу” та інших державних експертиз згідно з законодавством України. (стаття 9, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Видобуті уранові руди та продукти їх переробки (урановий концентрат, відвали позабалансових руд, хвостосховища) підлягають державному обліку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (Стаття 27, розділ IV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Державному регулюванню у сфері використання ядерної енергії підлягають такі види діяльності:... підготовка персоналу для експлуатації ядерної установки, перелік посад якого визначає Кабінет Міністрів України; виконання окремих видів діяльності персоналом та посадовими особами, перелік яких визначає Кабінет Міністрів України; діяльність, пов’язана із забезпеченням фізичного захисту ядерних матеріалів і ядерних установок (за переліком видів діяльності, що затверджується Кабінетом Міністрів України). (стаття 9, розділ II, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Перелік посад персоналу, який безпосередньо здійснює управління реакторною установкою атомної електростанції і діяльність якого може здійснюватися лише на підставі ліцензії, затверджується Кабінетом Міністрів України. (стаття 11, розділ II, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") ...можуть організовувати громадські слухання з питань захисту проектів, пов’язаних з розміщенням, спорудженням, зняттям з експлуатації ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами... Порядок проведення громадських слухань встановлюється Кабінетом Міністрів України. (стаття 7, розділ II, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Перелік джерел іонізуючого випромінювання, діяльність по використанню яких звільняється від ліцензування, визначається Кабінетом Міністрів України. (стаття 7, розділ II, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Джерела іонізуючого випромінювання підлягають обов’язковій державній реєстрації, порядок здійснення якої визначається Кабінетом Міністрів України. (стаття 25, розділ IV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Державні інспекції діють згідно з положеннями про них, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України призначає Кабінет Міністрів України. (стаття 12, розділ III, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Порядок та розмір справляння плати за здійснення дозвільних процедур у сфері використання ядерної енергії встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства. (стаття 19, Розділ IV, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Порядок надання компенсації за перевищення річної основної дозової межі опромінення встановлюється Кабінетом Міністрів України. (стаття 13, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Персонал уранових об’єктів має право на соціально-економічну компенсацію негативного впливу виробничої діяльності уранових об’єктів у зв’язку з дією іонізуючого випромінювання. Види, розміри, джерела фінансування цих компенсацій залежно від негативного впливу іонізуючого випромінювання, а також порядок їх надання визначаються Кабінетом Міністрів України. (стаття 45, розділ VIІ, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") У місцях розташування ядерної установки чи об’єкта, призначених для поводження з радіоактивними відходами, може бути встановлено особливий режим території. Порядок визначення особливого режиму території встановлюється Кабінетом Міністрів України. (Стаття 5, Розділ IІ, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") Порядок розгляду та затвердження проекту зняття з експлуатації ядерної установки встановлюється Кабінетом Міністрів України. (стаття 12, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Витрати, пов’язані з припиненням діяльності уранових об’єктів... Порядок формування та використання зазначених коштів затверджується Кабінетом Міністрів України. (Стаття 6, Розділ IІІ, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") Положення про спеціальний рахунок експлуатуючої організації (оператора) для формування фінансового резерву затверджується Кабінетом Міністрів України. (стаття 69, розділ ХІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Ліцензії на експорт ядерних матеріалів, обладнання та технологій надаються у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. |
Кабінет Міністрів України: подає до Верховної Ради України проект закону про розміщення, проектування, будівництво ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення; подає на затвердження до Верховної Ради України перелік майнових комплексів уранових об’єктів, що перебувають у державній власності і не підлягають приватизації; визначає перелік ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерел іонізуючого випромінювання, що перебувають у державній власності; встановлює порядок державного обліку видобутих уранових руд, продуктів переробки та відходів від переробки уранових руд; встановлює порядок надання ліцензій на експорт ядерних матеріалів, обладнання та технологій; визначає порядок ввезення в Україну та вивезення за її межі відпрацьованого ядерного палива; визначає порядок переміщення радіоактивних відходів через державний кордон України; затверджує положення про Державний реєстр радіоактивних відходів; затверджує положення про Державний кадастр сховищ радіоактивних відходів; затверджує положення про державні інспекції та призначає Головного державного інспектора України з ядерної та радіаційної безпеки; встановлює порядок надання ліцензій на видобування уранових руд та спеціальних дозволів на будівництво нових і реконструкцію діючих об’єктів по переробці уранових руд; визначає порядок здійснення обов’язкової державної реєстрації джерел іонізуючого випромінювання; визначає перелік джерел іонізуючого випромінювання, діяльність по використанню яких звільняється від ліцензування; встановлює порядок встановлення особливого режиму території у місцях розташування уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами; встановлює порядок розгляду та затвердження проекту зняття з експлуатації ядерної установки; встановлює порядок та розмір справляння плати за здійснення дозвільних процедур у сфері використання ядерної енергії відповідно до законодавства; встановлює порядок визначення розміру збору за забруднення навколишнього природного середовища, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками; встановлює порядок використання коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами; встановлює порядок накопичення та використання коштів на припинення експлуатації уранових об’єктів; затверджує положення про спеціальний рахунок експлуатуючої організації (оператора) ядерної установки для формування фінансового резерву; встановлює порядок надання компенсації за перевищення річної основної дозової межі опромінення; визначає види, розміри, джерела фінансування соціально-економічних компенсацій негативного впливу іонізуючого випромінювання на здоров’я персоналу, який працює на уранових об’єктах, а також порядок надання таких компенсацій; затверджує перелік посад персоналу, який безпосередньо здійснює управління реакторною установкою атомної електростанції і діяльність якого може здійснюватися лише на підставі ліцензії; визначає перелік посад персоналу для експлуатації ядерної установки, підготовка якого підлягає державному регулюванню у сфері використання ядерної енергії; визначає перелік видів діяльності, виконання яких персоналом та посадовими особами підлягає державному регулюванню у сфері використання ядерної енергії; затверджує перелік видів діяльності, пов’язаної із забезпеченням фізичного захисту ядерних установок, уранових об’єктів, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивних матеріалів, що підлягає державному регулюванню у сфері використання ядерної енергії; організовує розроблення і затверджує державний план взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади на випадок вчинення актів ядерного тероризму, забезпечує тренування (навчання) за цим планом; встановлює порядок додержання вимог фізичного захисту відповідно до конкретних видів діяльності у сфері використання ядерної енергії; встановлює порядок проведення громадських слухань з питань захисту проектів, пов’язаних з розміщенням, спорудженням, зняттям з експлуатації ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами Слід визначити термін „продукт переробки уранових руд”. продукт переробки уранових руд – концентрат природного урану або інша, отримана при переробці уранових руд речовина чи субстанція, які містять корисні компоненти і не перетворені у спеціальний розщеплювальний матеріал. Слід визначити термін „відходи від переробки уранових руд”. відходи від переробки уранових руд - відвали позабалансових руд, відходи, що накопичуються у хвостосховищах, та інші речовини або субстанції, які утворюються при переробці уранових руд та не відносяться до продуктів їх переробки” Слід визначити термін „підприємство по видобуванню та переробці уранових руд”. підприємство по видобуванню та переробці уранових руд – юридична особа, яка здійснює діяльність по видобуванню та (або) переробці уранових руд; |
Стаття 87 Компетенція центральних органів державного управління
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 21, розділ III, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Державне управління у сфері використання ядерної енергії здійснюється органом, визначеним Кабінетом Міністрів України. Цей орган виконує такі функції: планування, розробку і впровадження державних програм використання ядерної енергії; створення експлуатуючої організації (енергокомпанії) для забезпечення безпечної експлуатації атомних електростанцій, а також спеціалізованих підприємств (компаній) по поводженню з радіоактивними відходами до передачі їх на довгострокове зберігання та захоронення; планування, розробку і впровадження державної програми підвищення ядерної та радіаційної безпеки; планування заходів, спрямованих на забезпечення мінімального рівня утворення радіоактивних відходів під час використання ядерної енергії; організацію безпечного поводження з радіоактивними відходами у галузі (збирання, переробка, зберігання) до моменту передачі радіоактивних відходів на захоронення; створення державної системи заходів щодо забезпечення готовності до ліквідації аварій на ядерних установках, об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерелах іонізуючого випромінювання; здійснення державної науково-технічної та інвестиційної політики у сфері використання ядерної енергії; забезпечення розробки і реалізації програм якості робіт у сфері використання ядерної енергії; створення, планування і координацію системи підготовки кадрів у сфері використання ядерної енергії. |
Державне управління у сфері використання ядерної енергії здійснюється центральними органами виконавчої влади, визначеними Кабінетом Міністрів України у встановленому законодавством порядку: органом державного управління у сфері використання ядерної енергії; органом державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами. Орган державного управління у сфері використання ядерної енергії виконує такі функції: планування, розроблення і впровадження державних цільових програм в сфері використання ядерної енергії; створення експлуатуючих організацій (операторів) ядерних установок та інших підвідомчих підприємств; державне управління підвідомчими підприємствами; планування заходів, спрямованих на забезпечення мінімального рівня утворення радіоактивних відходів під час використання ядерної енергії на підвідомчих підприємствах; організація безпечного поводження з радіоактивними відходами на підвідомчих підприємствах до передачі їх спеціалізованим підприємствам по поводженню з радіоактивними відходами; створення державної системи заходів щодо забезпечення готовності до ліквідації аварій на ядерних установках, об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерелах іонізуючого випромінювання на підвідомчих підприємствах; здійснення державної науково-технічної та інвестиційної політики у сфері використання ядерної енергії; забезпечення розроблення і реалізації програм забезпечення якості на підвідомчих підприємствах; створення, планування і координацію системи підготовки кадрів у сфері використання ядерної енергії. |
|
(стаття 10, розділ IV, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Державне управління у сфері поводження з радіоактивними відходами здійснюється органами державної виконавчої влади, визначеними Кабінетом Міністрів України. На орган державної виконавчої влади у сфері поводження з радіоактивними відходами покладаються такі функції: розробка та реалізація єдиної технічної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами в Україні; реалізація Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами; координація робіт по збиранню, переробці, перевезенню, зберіганню та захороненню радіоактивних відходів промисловості, ядерної енергетики, медицини, науково-дослідних установ та радіоактивних відходів, що утворюються під час проведення робіт по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; організація діяльності спеціалізованих підприємств по поводженню з радіоактивними відходами; створення та забезпечення функціонування державної системи обліку радіоактивних відходів; координація робіт по будівництву, експлуатації, реконструкції, зняттю з експлуатації об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та закриттю сховищ для захоронення; координація робіт по створенню нових сховищ радіоактивних відходів та відпрацьованого ядерного палива; координація науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами; розробка порядку створення та використання коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами; організація діяльності щодо визначення, створення та підтримки безперервного функціонування системи фізичного захисту радіоактивних відходів, а також контроль за її забезпеченням під час збирання, переробки, перевезення, зберігання та захоронення. Орган державної виконавчої влади у сфері використання ядерної енергії несе відповідальність за організацію поводження з радіоактивними відходами (збирання, переробку, перевезення, зберігання в межах технологічного циклу) до моменту передачі відходів спеціалізованим підприємствам по поводженню з радіоактивними відходами. Права, обов’язки та відповідальність зазначених органів державного управління визначаються законодавством. (стаття 21, розділ III, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Державне управління у сфері поводження з радіоактивними відходами на стадії їх довгострокового зберігання і захоронення здійснюється органом, визначеним Кабінетом Міністрів України. Цей орган виконує функції: координації та контролю робіт по збиранню, перевезенню, переробці, зберіганню і захороненню радіоактивних відходів промисловості, медицини, науково-дослідних установ, радіоактивних відходів, що утворюються під час проведення робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; реалізації Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами; створення та функціонування єдиної державної системи обліку радіоактивних відходів, а також їх сховищ; координації робіт по будівництву, експлуатації, реконструкції, зняттю з експлуатації об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та закриттю сховищ для їх захоронення; координації робіт по створенню нових сховищ радіоактивних відходів як у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, так і за її межами; координації робіт по створенню безпечного національного сховища високоактивних відходів та відпрацьованого ядерного палива у глибоких геологічних формаціях; координації науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами на стадії довгострокового зберігання і захоронення. (стаття 14, розділ VI, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Організація проведення державних інвентаризацій покладається на орган державної виконавчої влади у сфері поводження з радіоактивними відходами. |
Орган державного управління в сфері поводження з радіоактивними відходами виконує такі функції: розроблення та реалізація єдиної технічної політики з поводження з радіоактивними відходами в Україні; розроблення та реалізація Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами; координація діяльності, пов’язаної з поводженням з радіоактивними відходами ядерної енергетики, промисловості, медицини, науково-дослідних установ до передачі їх спеціалізованим підприємствам по поводженню з радіоактивними відходами; організація діяльності, пов’язаної з поводженням з радіоактивними відходами, що утворюються під час проведення робіт по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, створення спеціалізованих підприємств по поводженню з радіоактивними відходами та інших підвідомчих підприємств; державне управління підвідомчими підприємствами; створення та забезпечення функціонування державної системи обліку радіоактивних відходів, а також їх сховищ, включаючи організацію проведення державних інвентаризацій; організація робіт по будівництву, експлуатації, реконструкції, зняттю з експлуатації об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та закриттю сховищ для захоронення радіоактивних відходів на підвідомчих підприємствах; координація робіт по будівництву, експлуатації, реконструкції, зняттю з експлуатації об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, на підприємствах недержавної форми власності та іншого відомчого підпорядкування; координація науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт пов’язаних з поводженням з радіоактивними відходами на стадії довгострокового зберігання і захоронення; розроблення порядку створення та використання коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами; |
|
(Стаття 23, Розділ IV, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Центральні органи виконавчої влади, які здійснюють правоохоронну діяльність: узагальнюють відомості про форми і методи скоєння злочинів стосовно ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, розслідування яких законодавством віднесено до їх компетенції; беруть участь у визначенні рівня фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також у розробленні, створенні та запровадженні в дію відповідних систем фізичного захисту; інформують центральні органи виконавчої влади, що регулюють ядерну та радіаційну безпеку, про необхідність коригування встановленого рівня фізичного захисту; вживають заходів відповідно до компетенції і чинного законодавства у разі виявлення порушень встановленого рівня фізичного захисту; забезпечують професійну підготовку посадових та службових осіб підрозділів, які здійснюють функції фізичного захисту; у межах своєї компетенції здійснюють оперативно-розшукову діяльність щодо виявлення і попередження, припинення та розкриття відповідних правопорушень у сфері фізичного захисту, передбачених цим Законом; беруть участь у проведенні спеціальної перевірки громадян у зв’язку з наданням їм допуску до роботи з ядерними матеріалами, радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання та на ядерних установках. |
Доцільно використати термін „радіоактивні матеріали” У сфері використання ядерної енергії центральні органи виконавчої влади, які здійснюють правоохоронну діяльність: узагальнюють відомості про форми і методи скоєння злочинів стосовно ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, радіоактивних матеріалів, розслідування яких законодавством віднесено до їх компетенції; беруть участь у визначенні рівня фізичного захисту ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, радіоактивних матеріалів, а також у розробленні, створенні та запровадженні в дію відповідних систем фізичного захисту; інформують центральні органи виконавчої влади, що регулюють ядерну та радіаційну безпеку, про необхідність коригування встановленого рівня фізичного захисту; у межах своєї компетенції відповідно до законодавства вживають заходів у разі виявлення порушень встановленого рівня фізичного захисту; забезпечують професійну підготовку посадових та службових осіб підрозділів, які здійснюють функції фізичного захисту; у межах своєї компетенції відповідно до законодавства здійснюють оперативно-розшукову діяльність щодо виявлення і попередження, припинення та розкриття правопорушень стосовно ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, радіоактивних матеріалів; беруть участь у проведенні спеціальної перевірки громадян у зв’язку з наданням їм допуску до роботи з радіоактивними матеріалами та на ядерних установках, об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та уранових об’єктах. |
|
(Стаття 24, Розділ IV, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Повноваження центральних органів виконавчої влади, які здійснюють державне управління, та Національної академії наук України щодо фізичного захисту Центральні органи виконавчої влади, які здійснюють державне управління, та Національна академія наук України відповідно до своєї компетенції: створюють умови для досягнення цілей фізичного захисту на державному рівні; забезпечують реалізацію державної політики щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів та джерел іонізуючого випромінювання, що відносяться до сфери їх управління, а також перевезень, і контроль за її здійсненням; виконують вимоги фізичного захисту; визначають спільно з відповідними компетентними органами рівень фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів та джерел іонізуючого випромінювання; розробляють та реалізують державні програми, плани та заходи щодо фізичного захисту ядерних установок на кожному етапі їх життєвого циклу; розробляють і затверджують відомчі та галузеві нормативно-правові акти з фізичного захисту та впроваджують їх у дію; організовують і фінансують науково-технічний та науково-дослідний супровід фізичного захисту на підприємствах, що належать до сфери їх управління; організовують діяльність щодо визначення, створення, забезпечення функціонування систем фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів та інших джерел іонізуючого випромінювання, у тому числі і при здійсненні перевезень; контролюють забезпечення фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, джерел іонізуючого випромінювання і перевезень; організовують проведення спеціальної перевірки для надання допусків до особливих робіт, періодичний контроль порядку оформлення допусків; організовують взаємодію органів виконавчої влади з питань фізичного захисту; організовують та фінансують здійснення перевірок планів взаємодії підрозділів охорони із силами допомоги ззовні; розробляють відомчі переліки відомостей з фізичного захисту, що містять державну таємницю та іншу інформацію з обмеженим доступом, забезпечують її захист; беруть участь у міжнародному співробітництві з фізичного захисту; виконують функції замовника та органу управління державними науково-технічними програмами з фізичного захисту; подають щорічні звіти з питань фізичного захисту центральному органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання фізичного захисту. |
Для забезпечення фізичного захисту ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, радіоактивних матеріалів центральні органи виконавчої влади, які здійснюють державне управління, та Національна академія наук України відповідно до своєї компетенції: створюють умови для досягнення цілей фізичного захисту на державному рівні; забезпечують реалізацію і контроль за здійсненням державної політики щодо фізичного захисту ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, радіоактивних матеріалів на підвідомчих підприємствах та при перевезеннях радіоактивних матеріалів; виконують вимоги з фізичного захисту; визначають спільно з відповідними компетентними органами рівень фізичного захисту ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, радіоактивних матеріалів; розробляють та реалізують програми, плани та заходи щодо фізичного захисту ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, на кожному етапі їх життєвого циклу; розробляють і затверджують відомчі та галузеві нормативно-правові акти з фізичного захисту та впроваджують їх у дію; організовують і фінансують науково-технічний супровід фізичного захисту на підвідомчих підприємствах; організовують діяльність щодо визначення, створення, забезпечення функціонування систем фізичного захисту ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, радіоактивних матеріалів на підвідомчих підприємствах та при перевезеннях радіоактивних матеріалів; контролюють забезпечення фізичного захисту ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, радіоактивних матеріалів на підвідомчих підприємствах та при перевезеннях радіоактивних матеріалів; організовують проведення спеціальної перевірки для надання допусків до особливих робіт, періодичний контроль порядку оформлення допусків; організовують взаємодію органів виконавчої влади з питань фізичного захисту; організовують та фінансують здійснення перевірок планів взаємодії підрозділів охорони із силами допомоги ззовні; розробляють відомчі переліки відомостей з фізичного захисту, що містять державну таємницю та іншу інформацію з обмеженим доступом, забезпечують її захист; беруть участь у міжнародному співробітництві з фізичного захисту; виконують функції замовника та органу управління державними цільовими програмами з фізичного захисту; подають щорічні звіти з питань фізичного захисту центральному органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання фізичного захисту. |
|
(стаття 21, розділ III, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Посадові особи органів державного управління у сфері використання ядерної енергії та сфері поводження з радіоактивними відходами підлягають кваліфікаційній атестації та спеціальному медичному обстеженню. Перелік таких осіб та періодичність атестації і обстеження визначаються законодавством України. |
Приймається без змін |
Стаття 88 Компетенція центральних органів державного регулювання
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 23, розділ IV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки Державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки здійснюють органи виконавчої влади згідно із законодавством України. (стаття 9, розділ III, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Державне регулювання безпеки під час поводження з радіоактивними відходами здійснюють: Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України; Міністерство охорони здоров’я України; Міністерство внутрішніх справ України; інші органи державної виконавчої влади згідно з законодавством. |
Державне регулювання у сфері використання ядерної енергії здійснюється центральними органами виконавчої влади, визначеними Кабінетом Міністрів України у встановленому законодавством порядку: органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки; іншими органами державного регулювання згідно із законодавством |
|
(стаття 23, розділ IV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки є незалежними від державних органів, установ і посадових осіб, діяльність яких пов’язана з використанням ядерної енергії. Вони не залежать від місцевих органів влади і самоврядування, об’єднань громадян. |
Органи державного регулювання є незалежними від органів державного управління у сфері використання ядерної енергії та сфері поводження з радіоактивними відходами, установ і посадових осіб, діяльність яких пов’язана з використанням ядерної енергії. Вони не залежать від місцевих органів влади і самоврядування, об’єднань громадян. |
|
(стаття 24, розділ IV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Компетенція органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки: розробляють норми, правила і стандарти з ядерної та радіаційної безпеки; несуть відповідальність за повноту, достатність та обгрунтованість своїх вимог щодо безпеки у сфері регулювання, віднесеної до їх компетенції; здійснюють експертизу безпеки ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання і надають відповідні дозволи; здійснюють державний нагляд за дотриманням норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, а також умов дії наданих дозволів; у разі виявлення порушень застосовують адміністративні санкції до персоналу, посадових осіб підприємств, установ та організацій згідно з законодавством; оперативно повідомляють через засоби масової інформації про радіаційні аварії на території України, а також за її межами у разі можливості трансграничного перенесення радіоактивних речовин, готують звіти та огляди щодо стану ядерної та радіаційної безпеки на території України та подають їх Верховній Раді і Президенту України, іншим органам державної влади та самоврядування, громадським організаціям у встановленому законодавством України порядку; організовують і проводять дослідження, спрямовані на підвищення безпеки ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання та вирішення проблем радіаційного захисту персоналу, населення і навколишнього природного середовища; мають право надсилати ліцензіатам, власникам чи керівникам підприємств подання про невідповідність окремих осіб займаним посадам. (стаття 9, Розділ III, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випроміню-вання") До повноважень Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання належать: розроблення і впровадження стандартів, норм та правил, виконання яких забезпечує неперевищення основних дозових меж опромінення людини та безпечне здійснення практичної діяльності; здійснення методичного керівництва діяльністю державної системи обліку та контролю індивідуальних доз опромінення персоналу, експертних оцінок її повноти і достатності, а також проведення аналізів і оцінок стану дозових навантажень населення і персоналу; організація і здійснення нагляду за виконанням заходів щодо захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання на відповідних територіях місцевими органами виконавчої влади; здійснення державного контролю за безпечним веденням практичної діяльності; здійснення міжнародного співробітництва у сфері захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання. |
Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки відповідно до їх компетенції: розробляють норми, правила і стандарти з ядерної та радіаційної безпеки; несуть відповідальність за повноту, достатність та обгрунтованість своїх вимог щодо безпеки; здійснюють експертизу безпеки ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, джерел іонізуючого випромінювання і надають відповідні дозволи; здійснюють державний нагляд за дотриманням норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, а також умов дії наданих дозволів; у разі виявлення порушень застосовують адміністративні санкції до персоналу, посадових осіб підприємств, установ та організацій згідно із законодавством; здійснюють методичне керівництво діяльністю державної системи обліку та контролю індивідуальних доз опромінення персоналу, експертні оцінки її повноти і достатності, а також проводять аналізи і оцінки стану дозових навантажень населення і персоналу; організують і здійснюють нагляд за виконанням заходів щодо захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання на відповідних територіях місцевими органами виконавчої влади; оперативно повідомляють через засоби масової інформації про радіаційні аварії на території України, а також за її межами у разі можливості трансграничного перенесення радіоактивних речовин, готують звіти та огляди щодо стану ядерної та радіаційної безпеки на території України та подають їх Верховній Раді України і Президенту України, іншим органам державної влади та самоврядування, громадським організаціям у встановленому законодавством порядку;організовують і проводять дослідження, спрямовані на підвищення безпеки ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів джерел іонізуючого випромінювання та вирішення проблем радіаційного захисту персоналу, населення і навколишнього природного середовища; мають право надсилати ліцензіатам, власникам чи керівникам підприємств подання про невідповідність окремих осіб займаним посадам; координують та беруть участь у міжнародному співробітництві з питань ядерної та радіаційної безпеки |
|
(стаття 14, розділ VI, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Порядок обліку радіоактивних відходів, зокрема порядок проведення державних інвентаризацій, встановлюється органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, який здійснює також нагляд за їх виконанням. |
встановлюють порядок обліку радіоактивних відходів, зокрема порядок проведення державних інвентаризацій, та здійснюють нагляд за їх виконанням |
|
(стаття 62, розділ ХI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Державне регулювання фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання здійснює орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. |
Слід врахувати уранові об’єкти, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, та інші радіоактивні матеріали. Слід врахувати, що закон передбачає два органи державного регулювання, а питання фізичного захисту має регулювати лише один з них. Державне регулювання фізичного захисту уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів здійснює орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, вповноважений на це Кабінетом Міністрів України у встановленому законодавством порядку. |
|
(Стаття 25, Розділ IV, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Повноваження центрального органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання фізичного захисту Державне регулювання фізичного захисту здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, який відповідно до своєї компетенції: бере участь у формуванні державної політики з питань фізичного захисту, розробляє механізм її реалізації; розробляє та затверджує норми і правила з фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання; видає ліцензії на види діяльності, пов’язані з забезпеченням фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання; організовує та здійснює державний нагляд за додержанням законодавства, норм, правил і стандартів з фізичного захисту, умов наданих ліцензій; застосовує примусові заходи (в межах наданих повноважень) щодо юридичних і фізичних осіб у разі порушення ними законодавства, норм, правил і стандартів з фізичного захисту, а також умов наданих ліцензій; здійснює експертизу на відповідність встановленим вимогам до систем фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання; бере участь у міжнародному співробітництві з питань фізичного захисту; бере участь у підготовці фахівців з фізичного захисту; виконує функції замовника та органу управління державними науково-технічними програмами з фізичного захисту; щорічно подає Кабінету Міністрів України звіти з питань фізичного захисту. |
Цей державний орган відповідно до своєї компетенції: бере участь у формуванні державної політики з питань фізичного захисту, розробляє механізм її реалізації; розробляє та затверджує норми і правила з фізичного захисту ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, радіоактивних матеріалів; видає ліцензії на види діяльності, пов’язані з забезпеченням фізичного захисту ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, радіоактивних матеріалів; організовує та здійснює державний нагляд за додержанням законодавства, норм, правил і стандартів з фізичного захисту, умов наданих ліцензій; застосовує примусові заходи (в межах наданих повноважень) щодо юридичних і фізичних осіб у разі порушення ними законодавства, норм, правил і стандартів з фізичного захисту, а також умов наданих ліцензій; здійснює експертизу на відповідність встановленим вимогам до систем фізичного захисту ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, радіоактивних матеріалів; бере участь у міжнародному співробітництві з питань фізичного захисту; бере участь у підготовці фахівців з фізичного захисту; виконує функції замовника та органу управління державними цільовими програмами з фізичного захисту; щорічно подає Кабінету Міністрів України звіти з питань фізичного захисту. |
|
(стаття 23, розділ IV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки здійснюють органи виконавчої влади згідно із законодавством України. (стаття 9, розділ III, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Державне регулювання безпеки під час поводження з радіоактивними відходами здійснюють:... інші органи державної виконавчої влади згідно з законодавством. |
Функції інших органів державного регулювання стосовно діяльності у сфері використання ядерної енергії визначаються законодавством. |
|
(стаття 23, розділ IV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Посадові особи органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки підлягають кваліфікаційній атестації та спеціальному медичному обстеженню. Перелік таких осіб та періодичність їх атестації і обстеження визначаються законодавством України. |
Посадові особи органів державного регулювання підлягають кваліфікаційній атестації та спеціальному медичному обстеженню. Перелік таких осіб та періодичність їх атестації і обстеження визначаються законодавством. |
|
(стаття 25, розділ IV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Діяльність органів державного регулювання безпеки використання ядерної енергії фінансується за рахунок державного бюджету. З метою фінансування наукового та експертного супроводу регулюючої діяльності та пріоритетних розробок щодо підвищення безпеки джерел іонізуючого випромінювання при органах державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки створюються спеціальні позабюджетні фонди, які фінансуються за рахунок коштів, що надходять за видачу дозволів, надання послуг, а також добровільних внесків українських та іноземних юридичних і фізичних осіб. |
Діяльність органів державного регулювання фінансується за рахунок державного бюджету. З метою фінансування наукового та експертного супроводу регулюючої діяльності та пріоритетних розробок щодо підвищення безпеки ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, радіоактивних матеріалів при органах державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки створюються спеціальні позабюджетні фонди, які фінансуються за рахунок коштів, що надходять за видачу дозволів, надання послуг, а також добровільних внесків українських та іноземних юридичних і фізичних осіб. |
Стаття 89 Компетенція місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 20, розділ III, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Компетенція місцевих органів державної влади і самоврядування у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки Місцеві органи державної влади і самоврядування у межах своєї компетенції: погоджують питання розміщення на своїй території підприємств по видобуванню уранових руд, ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, виходячи з інтересів громадян, які проживають на цій території, та соціально-економічного розвитку територій у порядку, визначеному законом; беруть участь в екологічній експертизі проектів розміщення, будівництва і зняття з експлуатації ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, розташованих на їх територіях; організовують громадські слухання з питань захисту проектів щодо розміщення, спорудження, зняття з експлуатації підприємств по видобуванню уранових руд, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами; організовують, в разі необхідності, радіологічне обстеження територій навколо місць розташування ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами; забезпечують інформування населення про радіаційну обстановку; здійснюють контроль за забезпеченням безпеки населення та охороною навколишнього природного середовища на своїй території, за готовністю підприємств, установ, організацій та громадян до дій на випадок радіаційної аварії; беруть участь у ліквідації наслідків радіаційних аварій; забезпечують готовність до евакуації населення і у разі необхідності здійснюють її; здійснюють контроль згідно з повноваженнями, передбаченими законодавством, за діяльністю юридичних та фізичних осіб, які використовують ядерні установки, джерела іонізуючого випромінювання та ядерні матеріали; готують пропозиції щодо видів, обсягів, джерел надання соціально-економічної компенсації ризику для населення, яке проживає в зонах спостереження. (стаття 8, розділ II, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Повноваження місцевих органів державної виконавчої влади і органів місцевого самоврядування у сфері поводження з радіоактивними відходами Місцеві органи державної виконавчої влади і органи місцевого самоврядування у сфері поводження з радіоактивними відходами в межах своєї компетенції: погоджують питання розміщення на своїй території об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, виходячи з інтересів громадян, які проживають на цій території, та соціально-економічного розвитку територій у порядку, визначеному законом; беруть участь в екологічній експертизі проектів розміщення, будівництва і зняття з експлуатації об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та закриття сховищ для захоронення, розташованих на їх територіях; укладають угоди із спеціалізованими підприємствами по поводженню з радіоактивними відходами про співробітництво та взаємовідносини з питань, що стосуються об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, всієї технічної та господарської діяльності, спільного розгляду проектів для усунення розбіжностей на будь-якому етапі проектування, вибору майданчика для будівництва, експлуатації, зняття з експлуатації чи закриття такого об’єкта на підпорядкованій їм території; організовують громадські слухання з питань захисту проектів щодо розміщення, будівництва, зняття з експлуатації об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та закриття сховищ для захоронення; організовують, у разі необхідності, радіологічне обстеження територій навколо місць розташування об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами; забезпечують інформування населення про радіаційну обстановку; здійснюють контроль за радіаційним станом відповідних територій після зняття з експлуатації об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, або закриття сховищ для захоронення; здійснюють контроль за забезпеченням безпеки населення та охороною навколишнього природного середовища на своїй території, за готовністю підприємств, установ, організацій та громадян до дій на випадок радіаційної аварії; беруть участь у ліквідації наслідків радіаційних аварій; забезпечують готовність до евакуації населення і у разі необхідності здійснюють її. (стаття 10, Розділ III, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Повноваження місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання До повноважень місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання належить: прийняття згідно з законодавством України рішень щодо застосування на відповідній території заходів втручання у разі радіаційних аварій; організація проведення в установленому порядку щорічних обстежень з метою оцінки стану захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання та ведення екологічного паспорта території; здійснення організаційного керівництва системою обліку та контролю доз опромінення населення на відповідній території; організація контролю за виконанням заходів щодо захисту людини від впливу радіонуклідів, що містяться у будівельних матеріалах; погодження планів заходів щодо захисту населення від радіаційних аварій та їх наслідків; забезпечення постійної готовності засобів оповіщення населення відповідної території про виникнення радіаційної аварії; організація контролю за виконанням заходів щодо захисту населення від радіаційних аварій та їх наслідків; забезпечення населення, в місцях його проживання, інформацією щодо рівнів опромінення людини та заходів захисту від впливу іонізуючого випромінювання, що виконуються на відповідній території; розроблення та впровадження регіональних програм захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання; оповіщення населення у разі виникнення радіаційної аварії та інформування про рятувальні та профілактичні заходи у зв’язку з цим. |
У сфері використання ядерної енергії місцеві органи державної влади і органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції: погоджують питання розміщення на своїй території уранових об’єктів, ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, виходячи з інтересів громадян, які проживають на цій території, та соціально-економічного розвитку територій у порядку, визначеному законодавством; беруть участь в екологічній експертизі проектів розміщення, будівництва і зняття з експлуатації ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та закриття сховищ для захоронення радіоактивних відходів, розташованих на їх територіях; організовують громадські слухання з питань захисту проектів щодо розміщення, спорудження, зняття з експлуатації ядерних установок об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, та закриття сховищ для захоронення радіоактивних відходів; укладають угоди із спеціалізованими підприємствами по поводженню з радіоактивними відходами про співробітництво та взаємовідносини з питань, що стосуються об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, всієї технічної та господарської діяльності, спільного розгляду проектів для усунення розбіжностей на будь-якому етапі проектування, вибору майданчика для будівництва, експлуатації, зняття з експлуатації чи закриття такого об’єкта на підпорядкованій їм території; організовують, в разі необхідності, радіологічне обстеження територій навколо місць розташування ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та уранових об’єктів; забезпечують інформування населення про радіаційну обстановку, рівні опромінення людини та заходи захисту від негативного впливу іонізуючого випромінювання, що виконуються на відповідній території; здійснюють контроль за радіаційним станом відповідних територій після зняття з експлуатації ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, або закриття сховищ для захоронення радіоактивних відходів; здійснюють контроль за забезпеченням безпеки населення та охороною навколишнього природного середовища на своїй території; розроблюють та впроваджують регіональні програми захисту людини від негативного впливу іонізуючого випромінювання; організують проведення в установленому порядку щорічних обстежень з метою оцінки стану захисту людини від негативного впливу іонізуючого випромінювання та ведення екологічного паспорта території; здійснюють організаційне керівництво системою обліку та контролю доз опромінення населення на своїй території; організують контроль за виконанням заходів щодо захисту людини від впливу радіонуклідів, що містяться у будівельних матеріалах; здійснюють контроль згідно з повноваженнями, передбаченими законодавством, за діяльністю юридичних та фізичних осіб, які використовують ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, уранові об’єкти та радіоактивні матеріали; здійснюють контроль за готовністю підприємств, установ, організацій та громадян до дій на випадок радіаційної аварії; погоджують плани заходів щодо захисту населення від радіаційних аварій та їх наслідків; забезпечують постійну готовність засобів оповіщення населення відповідної території про виникнення радіаційної аварії; оповіщують населення у разі виникнення радіаційної аварії та інформують про рятувальні та профілактичні заходи у зв’язку з цим; приймають згідно із законодавством рішення щодо застосування на відповідній території заходів втручання у разі радіаційних аварій; забезпечують готовність до евакуації населення і у разі необхідності здійснюють її; беруть участь у ліквідації наслідків радіаційних аварій; організують контроль за виконанням заходів щодо захисту населення від радіаційних аварій та їх наслідків; готують пропозиції щодо видів, обсягів, джерел надання соціально-економічної компенсації ризику для населення, яке проживає в зонах спостереження. |
|
(Стаття 26, Розділ IV, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Повноваження місцевих органів виконавчої влади щодо фізичного захисту Місцеві державні адміністрації, на території яких розміщені ядерні установки і об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, та (або) проходять маршрути перевезень ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, відповідно до своєї компетенції: встановлюють порядок обмеження пересувань у межах санітарно-захисних зон ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами; організовують розроблення та затверджують територіальні (регіональні) плани взаємодії всіх утворених відповідно до законів України озброєних формувань, що знаходяться на їх території, які можуть бути використані у разі вчинення актів ядерного тероризму; беруть участь у щорічних навчаннях, які проводяться центральними органами виконавчої влади з метою перевірки ефективності територіальних (регіональних) планів взаємодії із залученням представників усіх центральних органів виконавчої влади, визначених у цих планах; організовують розроблення та затверджують плани забезпечення охорони ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, що можуть бути виявлені на їх території за межами місць санкціонованого розміщення; забезпечують додержання інших вимог фізичного захисту, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. |
Місцеві органи державної виконавчої влади, на території яких розміщені ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, уранові об’єкти та (або) проходять маршрути перевезень радіоактивних матеріалів для цілей їх фізичного захисту, відповідно до своєї компетенції: встановлюють порядок обмеження пересувань у межах санітарно-захисних зон ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів; організовують розроблення та затверджують територіальні (регіональні) плани взаємодії всіх утворених відповідно до законодавства озброєних формувань, що знаходяться на їх території, які можуть бути використані у разі вчинення актів ядерного тероризму; беруть участь у щорічних навчаннях, які проводяться центральними органами виконавчої влади з метою перевірки ефективності територіальних (регіональних) планів взаємодії із залученням представників усіх центральних органів виконавчої влади, визначених у цих планах; організовують розроблення та затверджують плани забезпечення охорони радіоактивних матеріалів, що можуть бути виявлені на їх території за межами місць санкціонованого розміщення; забезпечують додержання інших вимог фізичного захисту, передбачених законодавством. |
|
(стаття 11, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні сприяти забезпеченню безпечної діяльності уранових об’єктів. (стаття 13, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні сприяти створенню необхідних соціально-побутових умов для працівників уранових об’єктів, які мешкають на відповідній території. |
Місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні сприяти забезпеченню безпечної експлуатації уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами ,що знаходяться на їх території та створенню необхідних соціально-побутових умов для персоналу в сфері використання ядерної енергії, який мешкає на їх території. |
Стаття 90 Складові державного регулювання безпеки та види діяльності, що підлягають регулюванню безпеки
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 22, розділ IV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Державне регулювання безпеки використання ядерної енергії полягає у забезпеченні безпеки людини, навколишнього природного середовища, ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання. Державне регулювання безпеки використання ядерної енергії передбачає: встановлення нормативних критеріїв і вимог, що визначають умови використання ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання у державі (нормування); надання дозволів на здійснення діяльності, пов’язаної з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання (провадження дозвільної діяльності); здійснення нагляду за дотриманням нормативних вимог та умов наданих дозволів організаціями, підприємствами та особами, які використовують ядерні установки та джерела іонізуючого випромінювання, включаючи примусові заходи (нагляд). (стаття 26, розділ IV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Дозвільний принцип використання ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання Використання ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання на території України базується на дозвільному принципі. (стаття 6, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Державне регулювання при видобуванні і переробці уранових руд та використанні продуктів їх переробки Державне регулювання при видобуванні і переробці уранових руд та використанні продуктів їх переробки включає: встановлення норм, правил і стандартів щодо безпеки видобування і переробки уранових руд у зв’язку з впливом іонізуючого випромінювання; надання ліцензій на видобування і переробку уранових руд; здійснення контролю за дотриманням вимог норм, правил і стандартів при видобуванні і переробці уранових руд; |
Державне регулювання безпеки в сфері використання ядерної енергії полягає у забезпеченні безпеки людини, навколишнього природного середовища, уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів. Державне регулювання безпеки використання ядерної енергії передбачає: встановлення нормативних критеріїв і вимог, що визначають умови використання уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивних матеріалів у державі (нормування); надання дозволів на здійснення діяльності, пов’язаної з використанням уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивних матеріалів (провадження дозвільної діяльності); здійснення нагляду за дотриманням нормативних вимог та умов наданих дозволів організаціями, підприємствами та особами, які здійснюють діяльність, пов’язану з використанням уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивних матеріалів, включаючи примусові заходи (нагляд). |
|
(Стаття 27, розділ IV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Види діяльності, на які поширюється дія державного регулювання у сфері використання ядерної енергії... Державному регулюванню у сфері використання ядерної енергії підлягають такі види діяльності: проектно-пошукові роботи щодо вибору майданчика для розміщення ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами; проектування джерел іонізуючого випромінювання та ядерних установок; виготовлення та поставка джерел іонізуючого випромінювання та елементів, важливих для безпеки джерел іонізуючого випромінювання; видобування, виробництво та переробка ядерних матеріалів; будівництво, виготовлення, виробництво, зберігання, придбання і збут ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання; введення в експлуатацію та експлуатація ядерних установок чи об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами; використання у промисловості, сільському господарстві, медицині, освіті і наукових дослідженнях джерел іонізуючого випромінювання; зняття з експлуатації та консервація ядерних установок і закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів; перевезення радіоактивних матеріалів; підготовка персоналу для експлуатації ядерної установки, перелік посад якого визначає Кабінет Міністрів України; виконання окремих видів діяльності персоналом та посадовими особами, перелік яких визначає Кабінет Міністрів України; діяльність, пов’язана із забезпеченням фізичного захисту ядерних матеріалів і ядерних установок (за переліком видів діяльності, що затверджується Кабінетом Міністрів України). (стаття 9, розділ III, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Державне регулювання безпеки у сфері поводження з радіоактивними відходами Державному регулюванню безпеки у сфері поводження з радіоактивними відходами підлягають такі види діяльності: ведення державного обліку радіоактивних відходів, Державного кадастру сховищ радіоактивних відходів, місць їх захоронення, а також місць їх тимчасового зберігання; проектно-пошукові роботи по вибору майданчиків для розміщення об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами; проектування об’єктів та транспортних засобів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, їх випробування, виготовлення або будівництво; введення в експлуатацію, експлуатація, зняття з експлуатації об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, закриття сховищ для захоронення та проведення регламентних робіт по забезпеченню безпеки на сховищах для захоронення після їх закриття; перевезення та складування радіоактивних відходів. (стаття 6, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Державне регулювання при видобуванні і переробці уранових руд та використанні продуктів їх переробки Державне регулювання при видобуванні і переробці уранових руд та використанні продуктів їх переробки включає: встановлення норм, правил і стандартів щодо безпеки видобування і переробки уранових руд у зв’язку з впливом іонізуючого випромінювання; визначення обсягів видобування і переробки уранових руд; надання ліцензій на видобування і переробку уранових руд; здійснення контролю за дотриманням вимог норм, правил і стандартів при видобуванні і переробці уранових руд; контроль за використанням уранових руд і продуктів їх переробки, їх перевезенням, придбанням, збутом, експортом та імпортом. |
Державному регулюванню безпеки у сфері використання ядерної енергії підлягають такі види діяльності: проектно-пошукові роботи щодо вибору майданчика для розміщення ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами; проектування ядерних установок, об’єктів та транспортних засобів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерел іонізуючого випромінювання; виготовлення та постачання джерел іонізуючого випромінювання та елементів, важливих для безпеки джерел іонізуючого випромінювання; будівництво ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами та джерел іонізуючого випромінювання; виготовлення (виробництво) ядерних установок, об’єктів та транспортних засобів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерел іонізуючого випромінювання; видобування та переробка уранових руд; виробництво та переробка ядерних матеріалів; введення в експлуатацію та експлуатація ядерних установок чи об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами; використання у промисловості, сільському господарстві, медицині, освіті і наукових дослідженнях джерел іонізуючого випромінювання; зняття з експлуатації та консервація ядерних установок, зняття з експлуатації об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, закриття сховищ для захоронення радіоактивних відходів та проведення регламентних робіт по забезпеченню безпеки на цих сховищах після їх закриття; випробування об’єктів та транспортних засобів, призначених для поводження з радіоактивними відходами; перевезення радіоактивних матеріалів; складування радіоактивних відходів; ведення державного обліку радіоактивних відходів; підготовка персоналу для експлуатації ядерної установки за переліком посад, визначеним Кабінетом Міністрів України; виконання окремих видів діяльності персоналом та посадовими особами за переліком персоналу та посадових осіб, визначеним Кабінетом Міністрів України; діяльність, пов’язана із забезпеченням фізичного захисту ядерних матеріалів і ядерних установок, за переліком видів діяльності, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Слід визначити поняття „елемент, важливий для безпеки джерел іонізуючого випромінювання” |
|
(стаття 26, розділ IV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Джерело іонізуючого випромінювання, радіаційний вплив якого є настільки низьким, що не потребує застосування обмежуючих заходів згідно з нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки, регулюванню не підлягає. |
Державному регулюванню безпеки у сфері використання ядерної енергії не підлягає діяльність, пов’язана з джерелами іонізуючого випромінювання, радіаційний вплив яких є настільки низьким, що не потребує застосування обмежуючих заходів згідно з нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки. |
Стаття 91 Дозвільна діяльність
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 3, розділ I, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Об’єктом дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії є діяльність, на яку поширюється дія державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. |
Положення не є цілком коректним, оскільки частина діяльності, що підлягає регулюванню (Ст.27 Закону "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"), не підлягає ліцензуванню.. Твердження суперечить Ст.6 Закону "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії". Доцільно виключити з ЯК. |
|
(стаття 4, розділ I, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Мета дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії Метою дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії є: забезпечення використання тільки тих ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, рівень безпеки яких визнано таким, що відповідає міжнародно визнаним вимогам на основі всебічної оцінки усіх факторів, які впливають на безпеку, включаючи забезпечення фізичного захисту; забезпечення здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії тільки тими фізичними та юридичними особами, які можуть гарантувати виконання вимог законодавства, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки. |
Слід врахувати уранові об’єкти. Метою дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії є: забезпечення використання тільки тих уранових об’єктів, ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, рівень безпеки яких визнано таким, що відповідає міжнародно визнаним вимогам на основі всебічної оцінки усіх факторів, які впливають на безпеку, включаючи забезпечення фізичного захисту; забезпечення здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії тільки тими фізичними та юридичними особами, які можуть гарантувати виконання вимог законодавства, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки. |
|
(стаття 5, розділ I, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Основні принципи дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії Основними принципами дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії є: пріоритетність забезпечення ядерної та радіаційної безпеки над іншими інтересами; диференційований підхід до різних видів діяльності та джерел іонізуючого випромінювання з урахуванням потенційної ядерної та радіаційної небезпеки, пов’язаної з ними; незалежність та об’єктивність органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки при оцінці рівня безпеки та прийнятті рішень; обгрунтованість установлених критеріїв, вимог та умов забезпечення безпеки у сфері використання ядерної енергії з урахуванням усього комплексу екологічних, економічних та соціальних чинників; відповідальність органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки за дотримання встановлених процедур дозвільної діяльності і достатність визначених ними умов і обмежень здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії. |
Доцільно використати поняття „джерело опромінення”. Слід врахувати інші органи державного регулювання (фізичного захисту та ін.). Основними принципами дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії є: пріоритетність забезпечення ядерної та радіаційної безпеки над іншими інтересами; диференційований підхід до різних видів діяльності та джерел опромінення з урахуванням потенційної ядерної та радіаційної небезпеки, пов’язаної з ними; незалежність та об’єктивність органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки при оцінці рівня безпеки та прийнятті рішень; обгрунтованість установлених критеріїв, вимог та умов забезпечення безпеки у сфері використання ядерної енергії з урахуванням усього комплексу екологічних, економічних та соціальних чинників; відповідальність органів державного регулювання за дотримання встановлених процедур дозвільної діяльності і достатність визначених ними умов і обмежень здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії. |
|
(стаття 6, розділ II, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Особливості здійснення дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії Особливості здійснення дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії визначаються пріоритетністю забезпечення ядерної та радіаційної безпеки і пов’язані з необхідністю всебічної оцінки безпеки у разі прийняття рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії. Дозвільна діяльність є складовою частиною державного регулювання у сфері використання ядерної енергії і передбачає: ліцензування окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії; ліцензування діяльності експлуатуючої організації на окремому етапі життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів та видачу цій організації окремих дозволів на виконання певних видів робіт чи операцій на етапах введення в експлуатацію, експлуатації та зняття з експлуатації ядерної установки і на етапах експлуатації та закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів; ліцензування діяльності, пов’язаної із здійсненням персоналом безпосереднього управління реакторною установкою атомних електростанцій; обов’язкову сертифікацію джерел іонізуючого випромінювання, елементів, важливих для безпеки ядерних установок, упаковок для зберігання, перевезення та захоронення радіоактивних відходів, транспортних упаковок для перевезення джерел іонізуючого випромінювання і транспортних упаковок для перевезення ядерних матеріалів; державну реєстрацію джерел іонізуючого випромінювання. (стаття 6, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Державне регулювання при видобуванні і переробці уранових руд та використанні продуктів їх переробки включає:... надання ліцензій на видобування і переробку уранових руд; (стаття 7, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Діяльність підприємств з видобування, переробки, перевезення уранових руд та продуктів їх переробки провадиться на підставі ліцензій, які видаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. ... Спеціальні дозволи на дослідно-промислову розробку уранових родовищ та видобування уранових руд надаються відповідно до Кодексу України про надра та за погодженням з Міністерством охорони здоров’я України і мають містити вимоги щодо забезпечення захисту персоналу, населення та охорони довкілля від іонізуючого випромінювання з урахуванням впливу радону та його дочірніх продуктів, а також запобігання радіоактивному забрудненню довкілля. Ліцензії на переробку уранових руд, а також на перевезення уранових руд і продуктів їх переробки видаються відповідно до Закону України “Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії”. Спеціальні дозволи на будівництво нових об’єктів по переробці уранових руд та реконструкцію діючих об’єктів надаються лише після одержання позитивних висновків державної екологічної експертизи проекту робіт відповідно до Закону України “Про екологічну експертизу” та інших державних експертиз згідно з законодавством України. |
Особливості здійснення дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії визначаються пріоритетністю забезпечення ядерної та радіаційної безпеки і пов’язані з необхідністю всебічної оцінки безпеки у разі прийняття рішення про надання або відмову у наданні дозволу. Приймаэться без змін. Слід визначити поняття „елемент, важливий для безпеки ядерних установок” Приймається в редакції: „ліцензування діяльності по видобуванню уранових руд та надання підприємствам по видобуванню та переробці уранових руд спеціальних дозволів на дослідно-промислову розробку уранових родовищ та видобування уранових руд, на будівництво нових та реконструкцію діючих переробних уранових об’єктів;” |
|
(стаття 26, розділ IV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Забороняється здійснення будь-якої діяльності, пов’язаної з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання, юридичними чи фізичними особами, які не мають дозволу, виданого у встановленому порядку. Ядерна установка, джерело іонізуючого випромінювання можуть використовуватись лише з такою метою і таким чином, як це передбачено умовами виданого дозволу. Визначені в дозволі умови та межі безпечного використання ядерної установки, джерела іонізуючого випромінювання повинні забезпечувати необхідний і достатній рівень ядерної та радіаційної безпеки. |
Забороняється здійснення будь-якої діяльності, що підлягає ліцензуванню або потребує обов’язкової сертифікації об’єктів чи державної реєстрації джерел іонізуючого випромінювання, юридичними чи фізичними особами, які не мають відповідного дозволу, наданого у встановленому порядку. Урановий об’єкт, ядерна установка, об’єкт, призначений для поводження з радіоактивиними відходами, джерело іонізуючого випромінювання можуть використовуватись лише з такою метою і таким чином, як це передбачено умовами наданого дозволу. Визначені в дозволі умови та межі їх безпечного використання повинні забезпечувати необхідний і достатній рівень ядерної та радіаційної безпеки. |
|
(Стаття 28, розділ IV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Види дозволів на провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії Діяльність у сфері використання ядерної енергії провадиться на підставі ліцензій, окремих дозволів та сертифікатів відповідно до Закону України “Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії” та інших законів. (стаття 9, розділ III, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") На здійснення діяльності у сфері поводження з радіоактивними відходами видаються дозволи (ліцензії) в порядку, встановленому законодавством. (стаття 7, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Спеціальні дозволи на дослідно-промислову розробку уранових родовищ та видобування уранових руд надаються відповідно до Кодексу України про надра та за погодженням з Міністерством охорони здоров’я України і мають містити вимоги щодо забезпечення захисту персоналу, населення та охорони довкілля від іонізуючого випромінювання з урахуванням впливу радону та його дочірніх продуктів, а також запобігання радіоактивному забрудненню довкілля. Спеціальні дозволи на будівництво нових об’єктів по переробці уранових руд та реконструкцію діючих об’єктів надаються лише після одержання позитивних висновків державної екологічної експертизи проекту робіт відповідно до Закону України “Про екологічну експертизу” та інших державних експертиз згідно з законодавством України. |
Діяльність у сфері використання ядерної енергії, що підлягає ліцензуванню або потребує обов’язкової сертифікації об’єктів чи державної реєстрації джерел іонізуючого випромінювання, здійснюється на підставі дозволів наступних видів: ліцензія; окремий дозвіл; спеціальний дозвіл; сертифікат. |
|
(стаття 31, розділ V, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Будь-який заявник повинен: сповістити орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки про свій намір здійснювати який-небудь з видів діяльності, зазначених у статті 27 цього Закону, та подати заяву про надання дозволу на такий вид діяльності; подати до органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки документацію, передбачену нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки, та іншу документацію, необхідну згідно з законодавством для розгляду питання про надання заявникові дозволу на відповідний вид діяльності. (стаття 12, розділ III, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Для отримання ліцензії на здійснення діяльності, пов’язаної з конкретним етапом життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів, експлуатуюча організація (оператор) подає заяву до органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. До заяви додаються копії засвідчених у встановленому порядку засновницьких документів, а також документи, що засвідчують рівень безпеки ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів, перелік яких встановлюється органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. Перелік, а також вимоги щодо форми та змісту поданих документів встановлюються для кожного з етапів життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. |
Будь-який заявник, який має намір здійснювати певну діяльність у сфері використання ядерної енергії, що підлягає ліцензуванню, повинен: сповістити відповідний орган державного регулювання (орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки або інший орган державного регулювання згідно із законодавством) про свій намір здійснювати зазначену діяльність та подати заяву про надання відповідного дозволу; подати до цього органу державного регулювання документацію, передбачену нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки, та іншу документацію, необхідну згідно із законодавством для розгляду питання про надання заявникові відповідного дозволу. Заявник - експлуатуюча організація (оператор) ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів подає до органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки заяву про надання ліцензії на здійснення діяльності, пов’язаної з конкретним етапом життєвого циклу установки або сховища. До заяви додаються копії затверджених у встановленому порядку засновницьких документів, а також документи, що засвідчують рівень безпеки установки або сховища, перелік та вимоги щодо форми і змісту яких встановлюється органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. |
|
(стаття 7, розділ II, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Окремі види діяльності у сфері використання ядерної енергії, що підлягають ліцензуванню У сфері використання ядерної енергії обов’язковому ліцензуванню підлягають такі види діяльності: проектування ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів; переробка уранових руд; перевезення радіоактивних матеріалів; переробка, зберігання та захоронення радіоактивних відходів; виробництво, зберігання, технічне обслуговування джерел іонізуючого випромінювання; використання джерел іонізуючого випромінювання; підготовка персоналу для експлуатації ядерної установки (за переліком посад та спеціальностей, який визначається Кабінетом Міністрів України); діяльність, пов’язана із забезпеченням фізичного захисту ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання і ядерних установок (за переліком видів діяльності, який затверджується Кабінетом Міністрів України). (стаття 11, розділ V, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Право на поводження з радіоактивними відходами мають юридичні та фізичні особи, які мають виданий у встановленому порядку дозвіл органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки на здійснення відповідного виду діяльності (ліцензіати). (стаття 7, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Ліцензії на переробку уранових руд, а також на перевезення уранових руд і продуктів їх переробки видаються відповідно до Закону України “Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії”. |
У сфері використання ядерної енергії ліцензуванню підлягають наступні окремі види діяльності: (далі за текстом Закону "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Враховано у позиціях „перевезення радіоактивних матеріалів; переробка, зберігання та захоронення радіоактивних відходів” Враховано у позиціях „переробка уранових руд; перевезення радіоактивних матеріалів;” |
|
(Стаття 29, розділ IV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Умови та порядок надання дозволів у сфері використання ядерної енергії Дозволи на види діяльності, передбачені статтею 27 цього Закону, надаються за наявності умов, що відповідають встановленим нормам, правилам і стандартам з ядерної та радіаційної безпеки. Дозволом визначаються конкретне джерело іонізуючого випромінювання, ядерна установка, об’єкт, призначений для поводження з радіоактивними відходами, вид діяльності, умови і межі безпечного використання, інші вимоги та строк дії дозволу. Видача дозволів у сфері використання ядерної енергії здійснюється відповідно до Закону України “Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії” та інших законів. |
Дозвіл на здійснення окремого виду діяльності у сфері використання ядерної енергії, що підлягає ліцензуванню, надається за наявності умов, що відповідають встановленим нормам, правилам і стандартам з ядерної та радіаційної безпеки. Дозволом визначаються вид діяльності, конкретні уранові об’єкти, ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, джерела іонізуючого випромінювання, з якими пов’язана діяльність, умови і межі безпечного їх використання або здійснення пов’язаної з ними діяльності (умови дозволу), інші вимоги та строк дії дозволу. |
|
(стаття 26, розділ IV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Дозвіл на кожен окремий вид діяльності надається лише одним уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. (стаття 7, розділ II, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Ліцензування зазначених видів діяльності здійснюється уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки відповідно до законодавства. |
Дозвіл на кожний окремий вид діяльності у сфері використання ядерної енергії, що підлягає ліцензуванню, надається лише одним уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України органом державного регулювання відповідно до законодавства. |
|
(стаття 7, розділ II, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Від ліцензування звільняється діяльність, пов’язана з використанням джерел іонізуючого випромінювання, за таких умов: безпека використання джерела іонізуючого випромінювання забезпечується його конструкцією; використання джерела іонізуючого випромінювання не потребує спеціальної підготовки персоналу з питань ядерної та радіаційної безпеки, що виходить за межі вивчення інструкції з використання цього джерела іонізуючого випромінювання; досвід використання свідчить про відсутність аварій з радіаційними наслідками. Перелік джерел іонізуючого випромінювання, діяльність по використанню яких звільняється від ліцензування, визначається Кабінетом Міністрів України. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 8, розділ II, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Ліцензування діяльності експлуатуючої організації на окремому етапі життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки видає експлуатуючій організації ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів, що подала відповідну заяву (далі — заявник), на підставі всебічної оцінки безпеки ядерної установки або сховища та оцінки спроможності заявника виконувати усі заходи щодо забезпечення безпеки ліцензію на здійснення діяльності, пов’язаної з конкретним етапом життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів, а саме: на проектування ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів; на будівництво ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів після всебічного аналізу усіх аспектів забезпечення безпеки у відповідному проекті; на введення в експлуатацію ядерної установки; на експлуатацію ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів; на зняття з експлуатації ядерної установки; на закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів. |
Заявнику - експлуатуючій організації (оператору) ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки на підставі позитивних результатів всебічної оцінки безпеки установки або сховища та спроможності заявника виконувати усі заходи щодо забезпечення безпеки надає ліцензію на здійснення діяльності, пов’язаної з конкретним етапом життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів, а саме: на проектування ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів; на будівництво ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів; на введення в експлуатацію ядерної установки; на експлуатацію ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів; на зняття з експлуатації ядерної установки; на закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів. |
|
(стаття 14, розділ III, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Зміст ліцензії та порядок внесення до неї змін У ліцензії зазначається: найменування органу, що видав її; найменування і юридична адреса заявника, який отримує ліцензію; місце здійснення діяльності (межі майданчика ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів); перелік основних об’єктів та будівель, що входять до технологічного комплексу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів; перелік документів, на підставі яких видана ліцензія; перелік посадових осіб, які відповідають за безпеку здійснення дозволеної цією ліцензією діяльності; умови здійснення діяльності; номер реєстрації ліцензії; дата видачі та строк дії ліцензії. Ліцензія підписується керівником органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки і засвідчується печаткою цього органу. Строк дії ліцензії встановлюється відповідно до передбачуваної поданими документами тривалості відповідного етапу життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів. (стаття 8, розділ II, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Отримання заявником ліцензії є підставою для початку здійснення діяльності, ведення робіт та операцій, пов’язаних з даним етапом життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів, включаючи усі об’єкти, що знаходяться на майданчику даної ядерної установки або сховища і технологічно з ними пов’язані. Ліцензією встановлюються умови та обмеження здійснення такої діяльності, здійснення робіт та операцій, обумовлюється технологічний комплекс і межі майданчика, на які поширюється дія цієї ліцензії. Одна ліцензія може бути видана на комплекс із декількох ядерних установок або сховищ для захоронення радіоактивних відходів, розташованих у межах одного майданчика. Умовами ліцензії на здійснення діяльності на певному етапі життєвого циклу, яку отримує експлуатуюча організація, визначаються види робіт чи операції, здійснення яких на етапах введення в експлуатацію, експлуатації та зняття з експлуатації ядерної установки та на етапах експлуатації і закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів можливе тільки за наявності окремого письмового дозволу, що видається органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. Умови та порядок видачі таких дозволів визначаються органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. |
Приймається без змін. Приймається в редакції: „Отримання заявником ліцензії є підставою для початку здійснення діяльності, ведення робіт та операцій, пов’язаних з відповідним етапом життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів, включаючи всі об’єкти, що знаходяться на майданчику даної ядерної установки або сховища і технологічно з ними пов’язані.” Не потребує дублювання. Приймається без змін Приймається в редакції: „Перелік певних видів робіт чи операцій на етапах введення в експлуатацію, експлуатації та зняття з експлуатації ядерної установки і на етапах експлуатації та закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів, виконання яких можливе тільки за наявності окремого дозволу, визначається умовами ліцензії. Умови та порядок надання таких окремих дозволів визначаються органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.” |
|
(стаття 7, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Особливості дозвільної діяльності по видобуванню і переробці уранових руд та використанню продуктів їх переробки Діяльність підприємств з видобування, переробки, перевезення уранових руд та продуктів їх переробки провадиться на підставі ліцензій, які видаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. ... Спеціальні дозволи на дослідно-промислову розробку уранових родовищ та видобування уранових руд надаються відповідно до Кодексу України про надра та за погодженням з Міністерством охорони здоров’я України і мають містити вимоги щодо забезпечення захисту персоналу, населення та охорони довкілля від іонізуючого випромінювання з урахуванням впливу радону та його дочірніх продуктів, а також запобігання радіоактивному забрудненню довкілля. Ліцензії на переробку уранових руд, а також на перевезення уранових руд і продуктів їх переробки видаються відповідно до Закону України “Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії” Спеціальні дозволи на будівництво нових об’єктів по переробці уранових руд та реконструкцію діючих об’єктів надаються лише після одержання позитивних висновків державної екологічної експертизи проекту робіт відповідно до Закону України “Про екологічну експертизу” та інших державних експертиз згідно з законодавством України. |
Видобування уранових руд провадиться на підставі ліцензій, а будівництво нових і реконструкція діючих об’єктів по переробці уранових руд – на підставі спеціальних дозволів, які видаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Спеціальні дозволи на дослідно-промислову розробку уранових родовищ та видобування уранових руд надаються відповідно до Кодексу України про надра та за погодженням з органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки і мають містити вимоги щодо забезпечення захисту персоналу, населення та охорони довкілля від іонізуючого випромінювання з урахуванням впливу радону та його дочірніх продуктів, а також запобігання радіоактивному забрудненню довкілля. Спеціальні дозволи на будівництво нових і реконструкцію діючих об’єктів по переробці уранових руд надаються лише після одержання позитивних висновків державної екологічної експертизи та інших державних експертиз проекту будіввництва або реконструкції згідно із законодавством. |
|
(стаття 9, розділ II, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Ліцензування здійснення персоналом безпосереднього управління реакторною установкою атомної електростанції Перелік посад персоналу, який безпосередньо здійснює управління реакторною установкою атомної електростанції і діяльність якого може здійснюватися лише на підставі ліцензії, затверджується Кабінетом Міністрів України. Умови та порядок видачі ліцензій на здійснення персоналом безпосереднього управління реакторною установкою атомної електростанції визначаються органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 10, розділ II, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Сертифікація у сфері використання ядерної енергії У сфері використання ядерної енергії сертифікації у порядку, встановленому законодавством, підлягають: джерела іонізуючого випромінювання, упаковки для зберігання та захоронення радіоактивних відходів, транспортні упаковки для перевезення радіоактивних матеріалів, елементи, важливі для безпеки ядерних установок. |
У сфері використання ядерної енергії обов’язковій сертифікації у порядку, встановленому законодавством, підлягають: джерела іонізуючого випромінювання, упаковки для зберігання та захоронення радіоактивних відходів, транспортні упаковки для перевезення радіоактивних матеріалів, елементи, важливі для безпеки ядерних установок. Слід визначити поняття „елемент, важливий для безпеки ядерних установок” |
|
(стаття 11, розділ II, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Державна реєстрація джерел іонізуючого випромінювання Джерела іонізуючого випромінювання підлягають обов’язковій державній реєстрації, порядок здійснення якої визначається Кабінетом Міністрів України. |
Джерела іонізуючого випромінювання підлягають державній реєстрації, порядок здійснення якої визначається Кабінетом Міністрів України. |
|
(стаття 12, розділ III, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки проводиться попередній розгляд заяви з метою оцінки виконання заявником вимог щодо номенклатури та складу поданих документів. Про результати попереднього розгляду заяви орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки повідомляє заявника протягом 30 днів з моменту її отримання. Перевірка повноти і достовірності поданих документів та їх оцінка здійснюються органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки шляхом проведення державних експертиз цих документів та інспекційного обстеження (для етапів введення в експлуатацію, експлуатації та зняття з експлуатації ядерної установки, а також етапів експлуатації та закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів). Порядок проведення державних експертиз поданих матеріалів та порядок проведення інспекційного обстеження ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів встановлюються нормами, правилами та стандартами з ядерної та радіаційної безпеки. Строк перевірки повноти та достовірності поданих документів та їх оцінки не повинен перевищувати трьох місяців з дня отримання повного комплекту документів. Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки в разі виникнення обставин, які тягнуть за собою необхідність проведення додаткових досліджень, може встановлювати інший строк, але не більше шести місяців. Рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії приймається органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки протягом місяця після отримання висновків державних експертиз поданих документів та акта інспекційного обстеження. Не пізніше ніж у 10-денний строк після прийняття рішення орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки видає заявникові ліцензію або направляє письмове повідомлення про відмову у видачі ліцензії із зазначенням причин відмови та умов повторного розгляду заяви. |
За фактом подання заявником заяви про надання дозволу на здійснення певної діяльності у сфері використання ядерної енергії, що підлягає ліцензуванню, відповідний орган державного регулювання (орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки або інший орган державного регулювання згідно із законодавством) проводить попередній розгляд заяви з метою оцінки виконання заявником вимог щодо переліку, форми та змісту поданих документів. Про результати попереднього розгляду заяви орган державного регулювання повідомляє заявника протягом 30 днів з моменту її отримання. Перевірка повноти і достовірності поданих документів та їх оцінка здійснюються органом державного регулювання шляхом проведення державних експертиз цих документів, а при розгляді заяви експлуатуючої організації (оператора) на здійснення діяльності на етапах введення в експлуатацію, експлуатації та зняття з експлуатації ядерної установки, етапах експлуатації та закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів – також шляхом їх інспекційного обстеження. Порядок проведення державних експертиз поданих документів та порядок проведення інспекційного обстеження ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів встановлюються нормами, правилами та стандартами з безпеки. Строк перевірки повноти та достовірності поданих документів та їх оцінки не повинен перевищувати трьох місяців з дня отримання повного комплекту документів. Орган державного регулювання в разі виникнення обставин, які тягнуть за собою необхідність проведення додаткових досліджень, може встановлювати інший строк, але не більше шести місяців. Рішення про видачу або відмову у видачі дозволу приймається органом державного регулювання протягом місяця після отримання висновків державних експертиз поданих документів та акту інспекційного обстеження (для ліцензії експлуатуючої організації (оператора) на здійснення діяльності на етапах введення в експлуатацію, експлуатації та зняття з експлуатації ядерної установки, етапах експлуатації та закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів). Не пізніше ніж у 10-денний строк після прийняття рішення орган державного регулювання видає заявникові дозвіл чи направляє письмове повідомлення про відмову у його видачі із зазначенням причин відмови та умов повторного розгляду заяви. |
|
(стаття 13, розділ III, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Відмова у видачі ліцензії Заявникові може бути відмовлено у видачі ліцензії органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки на підставі результатів проведеного інспекційного обстеження та висновків державних експертиз у разі: відсутності чи недостатності документів, що підтверджують відповідність безпеки ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів, фінансових, матеріальних, інших ресурсів, організаційної структури та персоналу заявника встановленим вимогам; наявності в документах, поданих заявником, недостовірної або перекрученої інформації. Відмова у видачі ліцензії може бути оскаржена заявником до суду. |
Заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу відповідним органом державного регулювання (органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки або іншим органом державного регулювання згідно із законодавством) на підставі висновків державних експертиз або результатів проведеного інспекційного обстеження у разі: відсутності чи недостатності документів, що підтверджують відповідність безпеки уранового об’єкту, ядерної установки, об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, джерела іонізуючого випромінювання або пов’язаної з ними діяльності вимогам законодавства, норм, правил і стандартів з безпеки; відсутності чи недостатності документів, що підтверджують відповідність фінансових, матеріальних, інших ресурсів, організаційної структури та персоналу заявника вимогам законодавства, норм, правил і стандартів з безпеки; наявності в документах, поданих заявником, недостовірної або перекрученої інформації. Відмова у наданні дозволу може бути оскаржена заявником у судовому порядку. |
|
(стаття 14, розділ III, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Протягом строку дії ліцензії орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки може вносити до неї зміни. Підставами для внесення змін до ліцензії можуть бути: подання експлуатуючою організацією (оператором) заяви з проханням поширити дію ліцензії на додаткові установки, сховища, будівлі чи об’єкти або розширити межі майданчика, на який поширюється дія ліцензії; продовжити строк дії ліцензії; набрання чинності новими нормативно-правовими актами з питань ядерної та радіаційної безпеки; виявлення в процесі експлуатації або під час здійснення державного нагляду за виконанням умов ліцензії обставин, що потребують перегляду і зміни умов ліцензії. Розгляд заяви експлуатуючої організації (оператора) про внесення змін до ліцензії та її переоформлення здійснюються у тому ж порядку, що і видача відповідної ліцензії. |
Протягом строку дії дозволу орган державного регулювання, що його надав, може вносити до нього зміни. Підставами для внесення змін до дозволу можуть бути: набрання чинності новими нормативно-правовими актами з питань безпеки; виявлення в процесі діяльності або під час здійснення державного нагляду за виконанням умов дозволу обставин, що потребують перегляду і зміни цих умов; подання ліцензіатом заяви з проханням поширити його дію на додаткові установки, сховища, будівлі чи об’єкти або розширити межі майданчика, на який поширюється дія дозволу, або продовжити строк дії дозволу. Розгляд заяви про внесення змін до дозволу та його переоформлення здійснюються у тому ж порядку, що і надання відповідного дозволу. |
|
(стаття 16, розділ III, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Зупинення та анулювання дії ліцензії Дія ліцензії може бути зупинена, а на етапі проектування або будівництва ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів анульована органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, що її видав, у разі: подання експлуатуючою організацією відповідної заяви; ліквідації юридичної особи за рішенням суду або через інші обставини; порушення умов ліцензії; припинення дії або фактичного невиконання вимог документів, які були подані у складі заявних документів і на підставі яких було зроблено висновок про спроможність заявника здійснювати діяльність відповідно до встановлених вимог. У разі зупинення дії ліцензії забезпечення безпеки ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів покладається на експлуатуючу організацію. Про зупинення дії ліцензії орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки сповіщає експлуатуючу організацію у письмовій формі із зазначенням причин зупинення, умов, за яких дія ліцензії може бути відновлена, та строку, протягом якого необхідно усунути виявлені порушення. На етапах проектування та будівництва у разі неусунення виявлених порушень у встановлений строк ліцензія анулюється, про що експлуатуюча організація сповіщається у письмовій формі. У разі одержання рішення органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки про анулювання дії ліцензії експлуатуюча організація зобов’язана: негайно припинити здійснення раніше дозволеної діяльності, вживши при цьому заходів для збереження умов, що забезпечують безпеку праці, здоров’я персоналу, охорону навколишнього природного середовища; протягом 10 днів з дня отримання рішення надіслати в орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, який видав ліцензію, перший примірник ліцензії та повідомлення про припинення дозволеної діяльності. Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки протягом 5 днів з дня анулювання ліцензії зобов’язаний надіслати органам державного управління у сфері використання ядерної енергії та поводження з радіоактивними відходами інформацію про анулювання виданої ліцензії. Порядок анулювання ліцензії на введення в експлуатацію ядерної установки визначається умовами цієї ліцензії. Ліцензія на експлуатацію або зняття з експлуатації ядерної установки та ліцензія на експлуатацію та закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів можуть бути анульовані тільки після повного вилучення із зазначеної установки або сховища ядерних матеріалів і радіоактивних відходів чи після видачі ліцензії на цю установку або сховище іншій експлуатуючій організації. До одержання ліцензії на експлуатацію або зняття з експлуатації ядерної установки чи ліцензії на експлуатацію або закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів іншою юридичною особою забезпечення безпеки ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів покладається на експлуатуючу організацію, якій видана така ліцензія. |
Дія дозволу може бути зупинена, а у разі неусунення виявлених порушень анульована органом державного регулювання, що його надав, у разі: подання ліцензіатом відповідної заяви; ліквідації юридичної особи, якій був наданий дозвіл, за рішенням суду або через інші обставини; порушення умов дозволу; припинення дії або фактичного невиконання вимог документів, які були подані у складі заявних документів і на підставі яких було зроблено висновок про спроможність заявника здійснювати діяльність відповідно до встановлених вимог. Про зупинення дії дозволу орган державного регулювання сповіщає юридичну або фізичною особу, якій був наданий дозвіл, у письмовій формі із зазначенням причин зупинення, умов, за яких дія дозволу може бути відновлена, та строку, протягом якого необхідно усунути виявлені порушення. При одержанні рішення органу державного регулювання про зупинення дії дозволу, юридична або фізична особа, якій був наданий дозвіл, зобов’язана негайно припинити здійснення раніше дозволеної діяльності, крім заходів, пов’язаних із забезпеченням безпеки. У разі неусунення виявлених порушень у встановлений строк дія дозволу анулюється, про що юридична або фізична особа, якій був наданий дозвіл, сповіщається у письмовій формі. При одержанні рішення органу державного регулювання про анулювання дії дозволу, юридична або фізична особа, якій був наданий дозвіл, зобов’язана протягом 10 днів з дня отримання рішення надіслати в орган державного регулювання, що надав дозвіл, перший примірник дозволу та повідомлення про припинення дозволеної діяльності. У разі зупинення або анулювання дії дозволу, відповідні дозволу функції та відповідальність за забезпечення безпеки персоналу, населення та навколишнього природного середовища, а також безпеки уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивних матеріалів зберігаються за особою, якій був наданий дозвіл, до відновлення його дії або надання аналогічного дозволу іншому заявникові. Порядок анулювання ліцензії експлуатуючої організації (оператора) на здійснення діяльності на етапі введення в експлуатацію ядерної установки визначається умовами цієї ліцензії. Ліцензія експлуатуючої організації (оператора) на здійснення діяльності на етапах експлуатації або зняття з експлуатації ядерної установки, експлуатації або закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів можуть бути анульовані тільки після повного вилучення із зазначеної установки або сховища ядерних матеріалів і радіоактивних відходів чи після видачі ліцензії на цю установку або сховище іншій експлуатуючій організації (оператору). У випадку анулювання ліцензії експлуатуючої організації (оператора), орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки зобов’язаний протягом 5 днів з дня її анулювання надіслати інформацію про анулювання наданої ліцензії до органу державного управління, до сфери управління якого належить ця експлуатуюча організація (оператор). |
|
(Стаття 30, розділ IV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Дія дозволу у разі прийняття нових норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки Прийняття нових норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки або змін і доповнень до них не тягне за собою скасування або скорочення терміну дії дозволу. У разі невідповідності умов та меж безпеки, встановлених чинними дозволами, новим нормам, правилам і стандартам з ядерної та радіаційної безпеки власник дозволу повинен розробити відповідні організаційно-технічні заходи. Ці заходи мають бути погоджені з державним органом, який видав дозвіл. Якщо запровадження нових норм, правил і стандартів з ядерної і радіаційної безпеки потребує зміни видів діяльності, питання про тимчасову можливість та доцільність діяльності ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, на попередніх умовах вирішується у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. |
Прийняття нових норм, правил і стандартів з безпеки або змін і доповнень до них не тягне за собою скасування або скорочення терміну дії дозволу. У разі невідповідності умов та меж безпеки, встановлених чинним дозволом, новим нормам, правилам і стандартам з безпеки, ліцензіат повинен розробити відповідні організаційно-технічні заходи. Ці заходи мають бути погоджені з органом державного регулювання, що надав дозвіл. Якщо запровадження нових норм, правил і стандартів з ядерної і радіаційної безпеки потребує зміни видів діяльності, питання про тимчасову можливість та доцільність діяльності уранових об’єктів, ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, на попередніх умовах вирішується у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. |
|
(стаття 15, розділ III, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Нагляд за дотриманням умов ліцензії Нагляд за дотриманням умов ліцензії здійснює орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки шляхом інспекційних перевірок та аналізу стану ядерної та радіаційної безпеки за звітною документацією, що подається експлуатуючою організацією. Порядок проведення таких перевірок, їх періодичність і звітність визначаються органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. Засоби та методи перевірок не повинні перешкоджати діяльності експлуатуючої організації, яка перевіряється. |
Нагляд за дотриманням умов дозволу здійснює орган державного регулювання, що надав цей дозвіл, шляхом інспекційних перевірок та аналізу стану безпеки за звітною документацією, що подається ліцензіатом. Порядок проведення таких перевірок, їх періодичність і звітність визначаються органом державного регулювання, що надав дозвіл. Засоби та методи перевірок не повинні перешкоджати діяльності ліцензіата, який перевіряється. |
|
(стаття 89, розділ XVII, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Чинність дозволів, виданих до прийняття цього Закону Дозволи на діяльність у сфері використання ядерної енергії, які діяли на території України до прийняття цього Закону, припиняють свою дію не пізніш як через п’ять років після набрання ним чинності. Протягом зазначеного періоду юридичні та фізичні особи, що здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії, зобов’язані переоформити дозвіл відповідно до цього Закону. |
Не потребує внесення до ЯК, як положення, що втратило актуальність. |
|
(стаття 12, розділ III, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Порядок та розмір справляння плати за здійснення дозвільних процедур у сфері використання ядерної енергії встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства. |
Приймається без змін. |
Стаття 92 Державна експертиза ядерної та радіаційної безпеки
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 40, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Державну експертизу ядерної і радіаційної безпеки ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, проводить орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки з урахуванням інших державних експертиз, які здійснюються згідно з законодавством. До участі у проведенні державної експертизи ядерних установок чи об’єктів можуть залучатися представники громадськості та експерти з України, інших держав і міжнародних організацій. Експертиза проектів інших джерел іонізуючого випромінювання організовується місцевими органами державної влади і самоврядування відповідно до законодавства України. |
Державну експертизу ядерної та радіаційної безпеки проектів, матеріалів, які містять обґрунтування безпеки, та інших документів, що стосуються уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, здійснює орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, вповноважений на це Кабінетом Міністрів України згідно із законодавством, з урахуванням результатів інших державних експертиз, передбачених законодавством. До участі у проведенні державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки документів, що стосуються таких установок та об’єктів, можуть залучатися представники громадськості, вітчизняні та іноземні експерти, а також експерти міжнародних організацій. Державна експертиза ядерної та радіаційної безпеки проектів, матеріалів, які містять обґрунтування безпеки, та інших документів, що стосуються джерел іонізуючого випромінювання організовується місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства. |
|
(Стаття 15, Розділ ІІI, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Державна експертиза ядерної та радіаційної безпеки має включати експертизу фізичного захисту. |
Державна експертиза ядерної та радіаційної безпеки має охоплювати питання фізичного захисту. |
|
(стаття 40, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Висновки державних експертиз є обов’язковими для виконання всіма суб’єктами сфери використання ядерної енергії. Позитивні висновки державної екологічної експертизи і державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки є підставою для фінансування робіт за проектом. |
Висновки державних експертиз є обов’язковими для виконання. Позитивні висновки державної екологічної експертизи і державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки є необхідною умовою для фінансування робіт за проектом. |
|
(стаття 40, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Фінансування експертизи ядерної та радіаційної безпеки здійснюється за рахунок замовника проекту. |
Фінансування експертизи ядерної та радіаційної безпеки проекту, матеріалів, які містять обґрунтування безпеки, або інших документів.здійснюється за рахунок їх замовника. |
Стаття 93 Державний нагляд за безпекою
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 25, розділ IV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Державний нагляд за ядерною та радіаційною безпекою Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки створюють державні інспекції, на які покладається державний нагляд за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки. Державні інспекції діють згідно з положеннями про них, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Державні інспектори мають право: безперешкодно в будь-який час відвідувати підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, для перевірки дотримання законодавства про використання ядерної енергії, отримувати від ліцензіата чи власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань; надсилати ліцензіатам, а також їх посадовим особам, керівникам структурних підрозділів Уряду Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, місцевих Рад народних депутатів обов’язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків у сфері безпеки використання ядерної енергії; застосовувати у встановленому порядку фінансові санкції до підприємств, установ, організацій та підприємців за порушення законодавчих актів, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки та умов наданих дозволів; обмежувати, припиняти чи зупиняти експлуатацію підприємств, установ, організацій і об’єктів у разі порушення вимог щодо ядерної та радіаційної безпеки; притягати у встановленому порядку до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про ядерну та радіаційну безпеку. |
Твердження щодо права державного інспектора припиняти експлуатацію об’єктів суперечить Ст.49 того ж ЗУ. Для цілей ЯК положення цієї позиції доцільно викласти наступним чином: „Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки створюють державні інспекції, на які покладається державний нагляд за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки. Державні інспекції діють згідно з положеннями про них, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Державні інспектори мають право: безперешкодно в будь-який час відвідувати підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, для перевірки дотримання законодавства у сфері використання ядерної енергії; отримувати від ліцензіата чи власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань; надсилати ліцензіатам, а також їх посадовим особам, керівникам структурних підрозділів Уряду Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, місцевих Рад народних депутатів обов’язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків у сфері використання ядерної енергії; застосовувати у встановленому порядку фінансові санкції до юридичних або фізичних осіб за порушення вимог законодавчих актів, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки та умов наданих дозволів; обмежувати чи зупиняти діяльність підприємств, установ, організацій або експлуатацію об’єктів чи вносити пропозиції щодо дострокового припинення їх експлуатації у разі порушення вимог з ядерної та радіаційної безпеки; притягати у встановленому порядку до відповідальності осіб, винних у порушенні вимог законодавчих актів, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки.” |
|
(стаття 25, розділ IV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України призначає Кабінет Міністрів України. Рішення Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України, прийняте у межах його компетенції, є остаточним і може бути оскаржено лише у судовому порядку. Рішення державних інспекторів, підпорядкованих Головному державному інспектору з ядерної та радіаційної безпеки України, можуть бути скасовані ним. Оскарження рішень Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України не зупиняє їх дії. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 25, розділ IV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Державним інспекторам з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою безпосередньо на ядерних установках, які несуть відповідальність за повноту, достатність та обгрунтованість своїх вимог щодо ядерної та радіаційної безпеки цих установок, заробітна плата встановлюється на рівні заробітної плати відповідних категорій працівників ядерних установок. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 25, розділ IV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням ядерного законодавства здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. |
Приймається без змін. |
Стаття 94 Нормування
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 8, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Дотримання норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки є обов’язковим при здійсненні будь-якого виду діяльності у сфері використання ядерної енергії. |
Приймається без змін |
|
(стаття 8, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Вимоги зазначених норм, правил та стандартів приймаються з урахуванням рекомендацій міжнародних організацій у сфері використання ядерної енергії. (Стаття 13, Розділ ІІI, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Нормування фізичного захисту здійснюється на підставі науково-технічних розробок. (Стаття 14, Розділ ІІI, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Умови і правила здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки визначаються з урахуванням вимог фізичного захисту, передбачених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами. |
Вимоги зазначених норм, правил та стандартів визначаються на підставі науково-технічних розробок та з урахуванням рекомендацій міжнародних організацій у сфері використання ядерної енергії. Вимоги зазначених норм, правил та стандартів визначаються з урахуванням вимог фізичного захисту. |
|
(Стаття 13, Розділ ІІI, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Основними питаннями нормування фізичного захисту є: визначення можливого рівня загрози злочинного посягання щодо ядерних матеріалів, ядерних установок, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання; визначення категорій ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання і перевезень у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки; визначення рівня фізичного захисту ядерних матеріалів, ядерних установок, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання та перевезень у сфері використання ядерної енергії; встановлення порядку проведення спеціальної перевірки і надання допусків до виконання особливих робіт та до інформації з обмеженим доступом, що не містить державної таємниці; встановлення вимог фізичного захисту при проектуванні ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та інших джерел іонізуючого випромінювання; встановлення вимог щодо забезпечення фізичного захисту ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання під час їх перевезення; встановлення вимог щодо забезпечення збереженості ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, особливо важливих приладів, пристроїв, обладнання, технічних систем; встановлення вимог щодо ліцензування, нагляду, експертизи фізичного захисту у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки; встановлення вимог щодо використання озброєної охорони в системі фізичного захисту. Основні питання нормативного регулювання фізичного захисту є основою для формування державних науково-технічних програм щодо фізичного захисту і мають враховувати вимоги правоохоронних органів щодо рівня фізичного захисту. |
Основними питаннями нормування фізичного захисту є: визначення можливого рівня загрози злочинного посягання щодо уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначені для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів; визначення категорій уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначені для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивних матеріалів та перевезень у сфері використання ядерної енергії; визначення рівня фізичного захисту уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначені для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивних матеріалів та перевезень у сфері використання ядерної енергії; встановлення порядку проведення спеціальної перевірки і надання допусків до виконання особливих робіт та до інформації з обмеженим доступом, що не містить державної таємниці; встановлення вимог фізичного захисту при проектуванні уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та джерел іонізуючого випромінювання; встановлення вимог щодо забезпечення фізичного захисту радіоактивних матеріалів під час їх перевезення; встановлення вимог щодо забезпечення збереженості радіоактивних матеріалів, особливо важливих приладів, пристроїв, обладнання та технічних систем; встановлення вимог щодо ліцензування, нагляду, експертизи фізичного захисту у сфері використання ядерної енергії; встановлення вимог щодо використання озброєної охорони в системі фізичного захисту. Всі вказані питання мають враховувати вимоги правоохоронних органів щодо рівня фізичного захисту. Основні питання нормування фізичного захисту є основою для формування державних цільових науково-технічних програм щодо фізичного захисту. |
|
(стаття 8, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Норми, правила і стандарти з ядерної та радіаційної безпеки затверджуються у порядку, що визначається законодавством України, підлягають опублікуванню і є обов’язковими на території України. (Стаття 13, Розділ ІІI, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Нормативно-правові акти з питань фізичного захисту підлягають експертизі та погодженню у порядку, встановленому законодавством України. |
Приймається без змін Не потребує врахування, як часний іипадок |
Розділ XXII
Права громадян та їх об’єднань у сфері використання ядерної енергії
Стаття 95 Право на захист від негативного впливу іонізуючого випромінювання
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 3, Розділ I, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Кожна людина, яка проживає або тимчасово перебуває на території України, має право на захист від впливу іонізуючого випромінювання. Це право забезпечується здійсненням комплексу заходів щодо запобігання впливу іонізуючого випромінювання на організм людини вище встановлених дозових меж опромінення, компенсацією за перевищення встановлених дозових меж опромінення та відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок впливу іонізуючого випромінювання. |
Кожна людина, яка проживає або тимчасово перебуває на території України, має право на захист від негативного впливу іонізуючого випромінювання. Це право забезпечується здійсненням комплексу заходів щодо запобігання впливу іонізуючого випромінювання на організм людини вище встановлених дозових меж опромінення, компенсацією за перевищення встановлених дозових меж опромінення та відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок негативного впливу іонізуючого випромінювання. |
Стаття 96 Одержання інформації
|
Ч.ч. |
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
1. |
(стаття 10, розділ II, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Права громадян та їх об’єднань на одержання інформації у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки Громадяни та їх об’єднання мають право на запит та одержання від відповідних підприємств, установ та організацій у межах їх компетенції повної та достовірної інформації щодо безпеки ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, будівництво яких планується або здійснюється, та тих, що експлуатуються або знімаються з експлуатації, за винятком відомостей, що становлять державну таємницю. Громадяни мають право отримувати інформацію від установ державної системи контролю за радіаційною обстановкою на території України про рівні радіаційного випромінювання на території України, в місцях їх проживання чи роботи. За відмову в наданні такої інформації, умисне перекручення або приховування об’єктивних даних з питань, пов’язаних з безпекою під час використання ядерної енергії, посадові особи підприємств, установ та організацій, об’єднань громадян і засобів масової інформації несуть відповідальність згідно з законодавством. Громадяни України з пізнавальною метою мають право на відвідування у встановленому порядку ядерних установок, а також об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами. Для реалізації прав громадян органи державної влади, установи державної системи контролю за радіаційною обстановкою, підприємства, установи та організації, діяльність яких пов’язана з використанням ядерної енергії, їх посадові особи зобов’язані: періодично поширювати через засоби масової інформації офіційні відомості про радіаційну обстановку на території, де знаходяться, експлуатуються підприємства по видобуванню уранової руди, ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, джерела іонізуючого випромінювання, а також відомості щодо безпеки ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, будівництво яких планується або здійснюється, та тих, що експлуатуються або знімаються з експлуатації, за винятком відомостей, що становлять державну таємницю; надавати можливість громадянам України на їх вимогу безпосередньо відвідувати з пізнавальною метою у встановленому порядку ядерні установки та об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами. (стаття 4, Розділ I, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Громадяни України та їх об’єднання мають право на отримання інформації щодо рівнів опромінення людини та заходів захисту від впливу іонізуючого випромінювання в місцях їх проживання чи роботи від відповідних органів виконавчої влади, до відання яких належать функції захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання згідно з законодавством України. |
Громадяни та їх об’єднання мають наступні права щодо одержання інформації у сфері використання ядерної енергії: право на запит та одержання від відповідних підприємств, установ та організацій у межах їх компетенції повної та достовірної інформації щодо безпеки ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, будівництво яких планується або здійснюється, та тих, що експлуатуються або знімаються з експлуатації, за винятком відомостей, що становлять державну таємницю; право на отримання від установ державної системи контролю за радіаційною обстановкою на території України інформації про рівні радіаційного випромінювання на території України, рівні опромінення людини та заходи захисту від впливу іонізуючого випромінювання в місцях їх проживання чи роботи; право на відвідування з пізнавальною метою у встановленому порядку ядерних установок, а також об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами. Для реалізації прав громадян органи державної влади, установи державної системи контролю за радіаційною обстановкою, підприємства, установи та організації, діяльність яких пов’язана з використанням ядерної енергії, їх посадові особи зобов’язані: періодично поширювати через засоби масової інформації офіційні відомості про радіаційну обстановку на території, де знаходяться, експлуатуються уранові об’єкти, ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, джерела іонізуючого випромінювання, а також відомості щодо безпеки ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, будівництво яких планується або здійснюється, та тих, що експлуатуються або знімаються з експлуатації, за винятком відомостей, що становлять державну таємницю; надавати можливість громадянам України на їх вимогу безпосередньо відвідувати з пізнавальною метою у встановленому порядку ядерні установки та об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами. За відмову в наданні інформації про рівні радіаційного випромінювання на території України, рівні опромінення людини та заходи захисту від впливу іонізуючого випромінювання в місцях проживання чи роботи громадян, умисне перекручення або приховування об’єктивних даних з питань, пов’язаних з безпекою під час використання ядерної енергії, посадові особи підприємств, установ та організацій, об’єднань громадян і засобів масової інформації несуть відповідальність згідно із законодавством. |
Стаття 97 Формування політики
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 11, розділ II, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Права громадян та їх об’єднань на участь у формуванні політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки Громадяни та їх об’єднання мають право на участь в обговоренні проектів законодавчих актів і програм у сфері використання ядерної енергії, а також на участь в обговоренні питань, пов’язаних з розміщенням, проектуванням, спорудженням, експлуатацією та зняттям з експлуатації ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання. З метою залучення громадян та їх об’єднань до участі у розгляді питань, пов’язаних з використанням ядерної енергії, місцеві органи державної влади і самоврядування можуть організовувати громадські слухання з питань захисту проектів, пов’язаних з розміщенням, спорудженням, зняттям з експлуатації ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами. На громадські слухання виносяться як матеріали, подані заявником, так і результати державних та громадських експертиз. Порядок проведення громадських слухань встановлюється Кабінетом Міністрів України. (Стаття 3, Закон N 2861-IV від 8.09.2005 "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення") Рішення про погодження розміщення на територіях адміністративно-територіальних одиниць ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, приймають місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування з урахуванням думки відповідної територіальної громади (відповідних територіальних громад), висловленої під час проведення громадських слухань. |
Громадяни та їх об’єднання мають наступні права на участь у формуванні політики у сфері використання ядерної енергії: право на участь в обговоренні проектів законодавчих актів і програм у сфері використання ядерної енергії; право на участь в обговоренні питань, пов’язаних з розміщенням, проектуванням, спорудженням, експлуатацією та зняттям з експлуатації ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерел іонізуючого випромінювання та закриттям сховищ для захоронення радіоактивних відходів. З метою залучення громадян та їх об’єднань до участі у розгляді питань, пов’язаних з використанням ядерної енергії, місцеві органи державної влади і органи місцевого самоврядування можуть організовувати у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку громадські слухання з питань захисту проектів, пов’язаних з розміщенням, спорудженням, зняттям з експлуатації ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та закриттям сховищ для захоронення радіоактивних відходів. На громадські слухання виносяться як матеріали, подані заявником, так і результати державних та громадських експертиз (за наявністю таких результатів). Для прийняття місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування рішення про погодження розміщення на територіях їх адміністративно-територіальних одиниць ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, проведення громадських слухань є обов’язковим. |
Стаття 98 Громадська експертиза безпеки
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 41, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Громадська експертиза безпеки ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами Громадська експертиза безпеки ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, здійснюється з ініціативи об’єднань громадян, а також місцевих органів державної влади і самоврядування за рахунок їх коштів або на громадських засадах організацією чи експертами згідно з законодавством. Громадська експертиза здійснюється незалежно від державної експертизи. Висновки громадської експертизи є рекомендаційними і подаються в органи, які здійснюють державну експертизу, а також замовнику проекту. |
Громадська експертиза безпеки ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, здійснюється з ініціативи об’єднань громадян, а також місцевих органів державної влади і органів місцевого самоврядування за рахунок їх коштів або на громадських засадах організацією чи експертами згідно з законодавством. Громадська експертиза здійснюється незалежно від державної експертизи. Висновки громадської експертизи є рекомендаційними і подаються в органи, які здійснюють державну експертизу, а також замовнику проекту. |
Стаття 99 Страхування та компенсація ризиків, відшкодування шкоди
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 15, розділ II, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Страхування від ризику радіаційного впливу під час використання ядерної енергії Громадянам України, особам без громадянства, а також іноземним громадянам, які проживають на території України, забезпечується право укладання договору добровільного страхування особи та майна від ризику радіаційного впливу. Виплати по добровільному страхуванню особи та майна від ризику радіаційного впливу провадяться незалежно від виплат по державному соціальному страхуванню, соціальному забезпеченню та в порядку відшкодування шкоди від радіаційного впливу. Порядок та умови страхування визначаються законодавством України. |
Громадянам України, особам без громадянства, а також іноземним громадянам, які проживають на території України, забезпечується право укладання договору добровільного страхування особи та майна від ризику радіаційного впливу. Виплати по добровільному страхуванню особи та майна від ризику радіаційного впливу провадяться незалежно від виплат по державному соціальному страхуванню, соціальному забезпеченню, компенсації за перевищення річної основної дозової межі опромінення, відшкодуванню шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання, та відшкодуванню ядерної шкоди. Порядок та умови страхування визначаються законодавством. Слід визначити термін „шкода, зумовлена негативним впливом іонізуючого випромінювання” |
|
(стаття 12, розділ II, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Соціально-економічні умови проживання та праці громадян у місцях розміщення підприємств по видобуванню уранових руд, ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами. Населення територій, на яких розміщуються підприємства по видобуванню уранових руд, ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, має право на соціально-економічну компенсацію ризику від їх діяльності, зокрема на: використання частини коштів, які інвестуються в будівництво установок і об’єктів, для будівництва об’єктів соціального призначення; встановлення особливого режиму енергоспоживання, створення спеціальної соціальної інфраструктури та щорічний медичний моніторинг окремих груп населення, яке проживає в зоні спостереження, що здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; здійснення заходів, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища. Види, обсяги та порядок надання соціально-економічної компенсації ризику, а також визначення територій, на які поширюються заходи соціально-економічної компенсації ризику, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на підставі науково-економічного обґрунтування, забезпеченого висновком відповідної державної експертизи. Джерелом покриття витрат на реалізацію даних вимог є тариф на електроенергію, що виробляється ядерною установкою, або ціна послуг об’єкта по переробці радіоактивних відходів. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 19, Розділ I, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Компенсація за перевищення річної основної дозової межі опромінення надається особам, які проживають або тимчасово перебувають на території України, у випадках: опромінення, зумовленого впливом практичної діяльності; помилкового або неправомірного опромінення пацієнтів при медичному втручанні; вимушеного споживання забруднених радіонуклідами продуктів харчування та питної води; радіаційно небезпечних умов проживання, праці та навчання. Компенсація за перевищення річної основної дозової межі опромінення встановлюється у розмірі 1,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний мілізіверт перевищення встановленої цим Законом допустимої межі опромінення. Підставою для виплати компенсації особам за перевищення річної основної дозової межі опромінення є зафіксований районним (міським) дозовим реєстром опромінення факт перевищення річної основної дозової межі опромінення не з власної вини особи. Порядок надання компенсації за перевищення річної основної дозової межі опромінення встановлюється Кабінетом Міністрів України. (стаття 21, Розділ ІV, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Виплати компенсації за перевищення річної основної дозової межі та відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок впливу іонізуючого випромінювання, забезпечуються за рахунок коштів юридичних та фізичних осіб, у результаті практичної діяльності яких сталося перевищення. Спори щодо виплат компенсації за перевищення річної основної дозової межі опромінення та відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок впливу іонізуючого випромінювання, розглядаються в судовому порядку. (стаття 24, Розділ VI, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, стаття 19 — з 1 січня 2000 року, і не поширюється на випадки перевищення основної дозової межі опромінення, які сталися до набрання чинності цим Законом. |
Громадяни України, особи без громадянства, а також іноземні громадяни, які проживають або тимчасово перебувають на території України, мають право на компенсацію за перевищення річної основної дозової межі опромінення. Підставою для компенсації за перевищення річної основної дозової межі опромінення є зафіксований районним (міським) дозовим реєстром опромінення факт перевищення річної основної дозової межі опромінення не з власної вини особи. При фіксуванні факту перевищення річної основної дозової межі опромінення враховуються виключно доза опромінення, отримана особою на території України протягом одного року за рахунок: опромінення, зумовленого впливом практичної діяльності; помилкового або неправомірного опромінення при медичному втручанні; вимушеного споживання забруднених радіонуклідами продуктів харчування та питної води; радіаційно небезпечних умов проживання, праці та навчання. Компенсація за перевищення річної основної дозової межі опромінення встановлюється у розмірі 1,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний мілізіверт перевищення річної основної дозової межі опромінення встановленої законодавством. Виплата компенсації за перевищення річної основної дозової межі опромінення здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців, внаслідок практичної діяльності яких сталося це перевищення. Спори щодо виплат компенсації за перевищення річної основної дозової межі опромінення розглядаються в судовому порядку. Положення цього пункту не поширюються на випадки перевищення основної дозової межі опромінення, які сталися до 1 січня 2000 року. |
|
(стаття 13, розділ II, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Права громадян на відшкодування шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання під час використання ядерної енергії Громадяни, здоров’ю та майну яких завдано шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання під час використання ядерної енергії, мають право на її відшкодування в повному обсязі відповідно до законодавства. (стаття 20, Розділ I, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Відшкодуванню підлягає шкода, заподіяна внаслідок впливу іонізуючого випромінювання життю та здоров’ю людей, а також майну фізичних осіб. У разі смерті особи, що настала внаслідок впливу іонізуючого випромінювання, право на відшкодування шкоди мають особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього коштів на утримання, а також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Підставою для відшкодування шкоди, заподіяної впливом іонізуючого випромінювання, є встановлення факту заподіяння такої шкоди згідно з законодавством України. (стаття 21, Розділ ІV, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Виплати компенсації за перевищення річної основної дозової межі та відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок впливу іонізуючого випромінювання, забезпечуються за рахунок коштів юридичних та фізичних осіб, у результаті практичної діяльності яких сталося перевищення. Спори щодо виплат компенсації за перевищення річної основної дозової межі опромінення та відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок впливу іонізуючого випромінювання, розглядаються в судовому порядку. (стаття 27, розділ X, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Соціальні гарантії для громадян, які проживають або працюють у районі розташування сховищ радіоактивних відходів та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами Громадянам, які проживають або працюють у районі розташування сховищ радіоактивних відходів та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, гарантується право на компенсацію за шкоду, заподіяну цими сховищами та об’єктами. Питання про вид, обсяги та порядок надання таких компенсацій у кожному конкретному випадку вирішується Кабінетом Міністрів України. |
Громадяни України, особи без громадянства, а також іноземні громадяни, які проживають або тимчасово перебувають на території України, мають право на відшкодування шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання, в повному обсязі відповідно до законодавства. Підставою для відшкодування шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання, є встановлений згідно із законодавством факт заподіяння такої шкоди на території України. У разі втрати життя, зумовленої впливом іонізуючого випромінювання, право на відшкодування шкоди мають особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього коштів на утримання, а також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Відшкодування шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання, забезпечується за рахунок коштів юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців, внаслідок практичної діяльності яких була заподіяна така шкода. Спори щодо відшкодування шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання, розглядаються в судовому порядку. Є часним випадком попередньої позиції. Не потребує врахування. Слід визначити поняття „шкода, зумовлена негативним впливом іонізуючого випромінювання”. Приймається в редакції: „шкода, зумовлена негативним впливом іонізуючого випромінювання – втрата життя, будь-які ушкодження, завдані здоров’ю людини, або будь-яка втрата майна чи шкода, заподіяна майну фізичної особи, зумовлена впливом іонізуючого випромінювання під час використання ядерної енергії, крім ядерної шкоди;” |
|
(Стаття 76, розділ XIII, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використан-ня ядерної енергії та радіаційну безпеку") Право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров’ю особ ... Право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної майну або навколишньому природному середовищу... (п.1, стаття ХІІІ Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, Закон №334/96-ВР від 12.07.1996) Настоящая Конвенция и подлежащее применению в соответствии с ней национальное законодательство применяются без дискриминации по признаку гражданства, постоянного или временного местожительства. |
Громадяни України, особи без громадянства, а також іноземні громадяни, які проживають або тимчасово перебувають на території України, мають право на відшкодування ядерної шкоди відповідно до законодавства. |
|
(стаття 24, Розділ VІ, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") 2. Дія цього Закону не поширюється на осіб, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання внаслідок подій, що сталися за межами України, якщо таке поширення не передбачене міжнародними договорами України. |
Дія частин 3,4 цієї статті не поширюється на осіб, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання внаслідок подій, що сталися за межами України, якщо таке поширення не передбачене міжнародними договорами, учасником яких є Україна. |
Розділ XXIII
Права та обов’язки юридичних та фізичних осіб, що здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії
Стаття 100 Загальні права та обов’язки
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 17, розділ IV, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Права та обов’язки суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії Суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії мають право: одержувати інформацію про стан та результати розгляду поданих документів; надавати органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки та організаціям, які беруть участь у розгляді поданих документів, додаткові письмові чи усні пояснення, зауваження, рекомендації по суті питань, що розглядаються; порушувати клопотання перед органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки про зміни в переліку експертних організацій, які беруть участь у розгляді поданих документів; оскаржувати у встановленому порядку неправомірні дії окремих посадових осіб у разі порушення ними встановленого порядку розгляду заяви та поданих документів, прийняття необгрунтованого чи необ’єктивного рішення. |
Юридичні та фізичні особи, які здійснюють або мають намір здійснювати діяльність у сфері використання ядерної енергії, мають право: одержувати інформацію про стан та результати розгляду заяв та інших документів, поданих ними до органів державного регулювання; надавати органам державного регулювання іншим державним органам та експертним організаціям, які беруть участь у розгляді поданих документів, додаткові письмові чи усні пояснення, зауваження, рекомендації по суті питань, що розглядаються; порушувати клопотання перед органами державного регулювання про зміни в переліку експертних організацій, які беруть участь у розгляді поданих документів; оскаржувати у встановленому порядку неправомірні дії окремих посадових осіб у разі порушення ними встановленого порядку розгляду заяви та інших поданих документів, прийняття необгрунтованого чи необ’єктивного рішення. |
|
(стаття 17, розділ IV, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії зобов’язані: заявляти про намір здійснювати діяльність, що потребує дозволу на виконання виду діяльності у сфері використання ядерної енергії; надавати органам державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки та організаціям, які беруть участь у розгляді поданих документів, документацію та супровідні матеріали до неї в обсязі, необхідному для всебічного, об’єктивного аналізу, оцінки та прийняття рішення щодо заявленої діяльності; сприяти цим органам та організаціям у виконанні їх обов’язків; передавати в установлені строки органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки документи, розрахунки, дані, додаткові відомості, що стосуються безпеки дозволеної діяльності; повідомляти органам державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки про зміну умов здійснення діяльності; сплачувати збори за видачу ліцензії відповідно до законодавства. |
Юридичні та фізичні особи, які здійснюють або мають намір здійснювати діяльність у сфері використання ядерної енергії, зобов’язані: заявляти про намір здійснювати діяльність, що підлягає ліцензуванню; надавати органу державного регулювання, що надає дозвіл, та експертним організаціям, які беруть участь у розгляді поданих документів, документацію та супровідні матеріали до неї в обсязі, необхідному для всебічного, об’єктивного аналізу, оцінки та прийняття рішення щодо заявленої діяльності, що підлягає ліцензуванню; сприяти органам державного регулювання та експертним організаціям у виконанні їх обов’язків; передавати в установлені строки органу державного регулювання, що надає дозвіл, документи, розрахунки, дані, додаткові відомості, що стосуються безпеки дозволеної діяльності; повідомляти органу державного регулювання, що надав дозвіл, про зміну умов здійснення діяльності, що підлягає ліцензуванню; сплачувати збори за надання дозволу та інші передбачені законодавством платежі за здійснення дозвільних процедур у сфері використання ядерної енергії. |
|
(стаття 13, Розділ III, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Обов’язки фізичних та юридичних осіб щодо захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання під час здійснення практичної діяльності Юридичні та фізичні особи, які здійснюють практичну діяльність, зобов’язані: здійснювати систематичний контроль за радіаційним станом робочих місць, приміщень, території, в санітарно-захисних зонах та зонах спостережень, а також за викидами і скидами радіоактивних речовин; розробляти обгрунтування додержання норм радіаційної безпеки щодо нової (модернізованої) продукції, матеріалів і речовин, технологічних процесів і виробництв; планувати і проводити заходи щодо забезпечення захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання; здійснювати контроль і облік індивідуальних доз опромінення персоналу; організовувати проведення періодичних медичних оглядів персоналу; регулярно інформувати персонал щодо рівнів іонізуючого випромінювання на робочих місцях та значення отриманих ним доз опромінення; своєчасно інформувати органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки щодо виникнення аварійних ситуацій, порушень технологічних регламентів, які створюють загрозу для безпеки людини; забезпечувати реалізацію прав громадян та їх об’єднань на надання інформації щодо стану захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання. |
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, які здійснюють або мають намір здійснювати практичну діяльність у сфері використання ядерної енергії, зобов’язані: (далі по тексту без змін) |
|
(стаття 14, Розділ III, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Обов’язки юридичних і фізичних осіб щодо захисту людини у випадках радіаційних аварій Юридичні та фізичні особи, які здійснюють практичну діяльність, забезпечують готовність до ліквідації радіаційних аварій згідно з вимогами стандартів, норм і правил захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання, а також умовами отриманих дозволів. До такого забезпечення належить наявність: (Абзац перший частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2397-III від 26.04.2001) переліку потенційно можливих радіаційних аварій і прогнозів їх можливих наслідків з відповідними обгрунтуваннями; планів захисту персоналу і населення від потенційно можливих аварій та їх наслідків, погоджених з органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки або уповноваженими ними місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та затверджених юридичними або фізичними особами і доведених до відома персоналу та населення; засобів оповіщення персоналу і населення; засобів забезпечення ліквідації наслідків радіаційних аварій; засобів медичного захисту людини від впливу опромінення; засобів індивідуального захисту людини; засобів індивідуального дозиметричного контролю; аварійно-рятувального формування з числа персоналу. У разі виникнення радіаційної аварії юридичні та фізичні особи, які здійснюють практичну діяльність, зобов’язані: забезпечити виконання планів захисту персоналу і населення від впливу аварії; інформувати про виникнення радіаційної аварії органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і оповіщати населення територій, на яких можливе підвищення рівня опромінення; вжити заходів щодо подання медичної допомоги потерпілим внаслідок радіаційної аварії; здійснити заходи щодо запобігання розповсюдженню радіоактивних речовин у довкіллі; провести аналіз і підготувати прогноз розвитку радіаційної аварії і змін радіаційної обстановки; вжити заходів для нормалізації радіаційної обстановки у ході ліквідації радіаційної аварії. |
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, які здійснюють практичну діяльність, забезпечують готовність до ліквідації радіаційних аварій згідно з вимогами норм, правил та стандартів з безпеки, а також умовами наданих їм дозволів. До такого забезпечення належить наявність: переліку потенційно можливих радіаційних аварій і прогнозів їх можливих наслідків з відповідними обгрунтуваннями; планів захисту персоналу і населення від потенційно можливих аварій та їх наслідків, погоджених з органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки або уповноваженими ними місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та затверджених цими особами і доведених до відома персоналу та населення; засобів оповіщення персоналу і населення; засобів забезпечення ліквідації наслідків радіаційних аварій; засобів медичного захисту людини від впливу опромінення; засобів індивідуального захисту людини; засобів індивідуального дозиметричного контролю; аварійно-рятувального формування з числа персоналу. У разі виникнення радіаційної аварії юридичні особи та фізичні особи - підприємці, які здійснюють практичну діяльність, зобов’язані: забезпечити виконання планів захисту персоналу і населення від впливу аварії; інформувати про виникнення радіаційної аварії органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і оповіщати населення територій, на яких можливе підвищення рівня опромінення; вжити заходів щодо подання медичної допомоги потерпілим внаслідок радіаційної аварії; здійснити заходи щодо запобігання розповсюдженню радіоактивних речовин у навколишньому природному середовищі; провести аналіз і підготувати прогноз розвитку радіаційної аварії і змін радіаційної обстановки; вжити заходів для нормалізації радіаційної обстановки у ході ліквідації радіаційної аварії. |
Стаття 101 Ліцензіат
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 32, розділ V, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Ліцензіат уповноважується власником джерела іонізуючого випромінювання, ядерної установки на виконання якого-небудь з видів діяльності, передбачених статтею 27 цього Закону. Повноваження ліцензіата, що визначаються власником ядерної установки, джерела іонізуючого випромінювання, мають бути достатніми для виконання ним функцій щодо відповідальності за безпеку і не повинні суперечити вимогам законодавства України. Ліцензіат несе всю повноту відповідальності за радіаційний захист та безпеку ядерної установки, джерела іонізуючого випромінювання незалежно від діяльності та відповідальності постачальників і органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. |
Ліцензіат, що не є власником уранового об’єкту, ядерної установки, об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивного матеріалу, вповноважується їх власником на виконання певної діяльності у сфері використання ядерної енергії, що підлягає ліцензуванню. Повноваження такого ліцензіата, що визначаються власником, мають бути достатніми для виконання ліцензіатом функцій щодо відповідальності за безпеку і не повинні суперечити вимогам законодавства. Ліцензіат несе всю повноту відповідальності за радіаційний захист та безпеку уранового об’єкту, ядерної установки, об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивного матеріалу в межах своєї компетенції, незалежно від діяльності та відповідальності органів державного регулювання, інших державних органів, власників, інших ліцензіатів та постачальників. |
|
(стаття 32, розділ V, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Повноваження ліцензіата стосовно зазначених видів діяльності набирають чинності тільки після отримання відповідного дозволу органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. Позбавлення ліцензіата відповідного дозволу не звільняє його від відповідальності за безпеку ядерної установки або джерела іонізуючого випромінювання до моменту передачі їх іншим особам чи отримання нового дозволу. |
Повноваження ліцензіата стосовно певної діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності тільки після надання відповідного дозволу органом державного регулювання. Позбавлення ліцензіата відповідного дозволу не звільняє його від відповідальності за безпеку уранового об’єкту, ядерної установки, об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивного матеріалу до моменту передачі їх іншим особам чи отримання нового дозволу. |
|
(стаття 32, розділ V, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Ліцензіат повинен мати фінансові, матеріальні та інші ресурси, відповідну організаційну структуру і персонал для підтримання рівня безпеки, передбаченого нормами, правилами і стандартами з безпеки, а також вимогами виданого дозволу. Ліцензіат повинен мати фінансові можливості відшкодування збитків від аварій, що можуть статися під час використання ядерної енергії, власними коштами або за рахунок коштів страхових компаній (організацій). (стаття 11, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Підприємства по видобуванню і переробці уранових руд зобов’язані мати відповідні фінансові, матеріальні та інші ресурси для забезпечення виконання вимог до безпеки ведення робіт. (стаття 11, розділ V, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Ліцензіати, які виконують роботи на будь-якому етапі поводження з радіоактивними відходами, зобов’язані:... бути спроможними відшкодувати збитки від радіаційних аварій під час поводження з радіоактивними відходами за рахунок власних коштів або коштів страхових організацій. |
Доцільно використати вираз „наданий дозвіл”. В іншому приймається без змін. Не потребує врахування, як часний випадок. Не потребує врахування, як часний випадок. |
|
(стаття 25, розділ IV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Ліцензіат повинен створити необхідні умови для роботи представників органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. |
Ліцензіат повинен створювати необхідні умови для роботи представників органів державного регулювання. |
|
(стаття 32, розділ V, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Ліцензіат встановлює вимоги щодо кваліфікації персоналу залежно від його відповідальності за безпечне використання ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, контроль за ними та за належну експлуатацію устаткування, яке пов’язане із забезпеченням безпеки. Вимоги щодо кваліфікації персоналу, який виконує свої функції на основі виданої йому ліцензії (ліцензований персонал), повинні бути ухвалені відповідним органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. |
Ліцензіат встановлює вимоги щодо кваліфікації персоналу залежно від його відповідальності за безпечне використання уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивних матеріалів, контроль за ними та за належну експлуатацію устаткування, яке пов’язане із забезпеченням безпеки. Вимоги щодо кваліфікації персоналу, який виконує свої функції на основі виданої йому ліцензії (ліцензований персонал), повинні бути ухвалені відповідним органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. |
|
(стаття 32, розділ V, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") У разі аварії ліцензіат зобов’язаний безперервно з моменту початку аварії вести контроль і прогноз виходу радіоактивних речовин за межі ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, та інформувати про це відповідні органи і організації у встановленому порядку. Ліцензіат забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію заходів щодо захисту персоналу та населення у разі аварії на ядерній установці чи під час застосування джерел іонізуючого випромінювання. Ліцензіат у межах своєї компетенції зобов’язаний забезпечити реалізацію заходів з підготовки спеціальної соціальної інфраструктури в зоні спостереження для своєчасного реагування та подолання аварійної ситуації. (стаття 11, розділ V, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Ліцензіати, які виконують роботи на будь-якому етапі поводження з радіоактивними відходами, зобов’язані:... вживати заходів щодо ліквідації радіаційних аварій та їх наслідків; |
Ліцензіат, якому наданий дозвіл стосовно експлуатації або застосування уранового об’єкту, ядерної установки, об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивних матеріалів, у разі аварії на них зобов’язаний безперервно з моменту початку аварії вести контроль і прогноз виходу радіоактивних речовин за їх межі та інформувати про це відповідні органи і організації у встановленому порядку. Ліцензіат забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію заходів щодо захисту персоналу та населення у разі аварії на уранових об’єктах, ядерних установках, об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, чи під час застосування радіоактивних матеріалів. Ліцензіат у межах своєї компетенції зобов’язаний забезпечити реалізацію заходів з підготовки спеціальної соціальної інфраструктури в зоні спостереження уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, для своєчасного реагування та подолання аварійної ситуації. |
|
(стаття 32, розділ V, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Ліцензіат зобов’язаний сповіщати орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки про кожне додаткове джерело іонізуючого випромінювання, а також про передачу джерела іонізуючого випромінювання іншій особі, яка має відповідний дозвіл. Ліцензіату забороняється передавати джерело іонізуючого випромінювання особі, яка не має відповідного дозволу. |
Ліцензіат зобов’язаний сповіщати орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки про кожне додаткове джерело іонізуючого випромінювання, а також про передачу джерела іонізуючого випромінювання або іншого радіоактивного матеріалу іншій особі, яка має відповідний дозвіл. Ліцензіату забороняється передавати джерело іонізуючого випромінювання або інший радіоактивний матеріал особі, яка не має відповідного дозволу. |
|
(стаття 9, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Видобуті уранові руди та продукти їх переробки (урановий концентрат, відвали позабалансових руд, хвостосховища) підлягають державному обліку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Підприємства по видобуванню та переробці уранових руд та користувачі їх продукції зобов’язані здійснювати облік уранових руд та продуктів їх переробки і подавати звіти про це. |
Ліцензіати - підприємства по видобуванню та переробці уранових руд та користувачі їх продукції зобов’язані в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, здійснювати облік уранових руд, продуктів переробки уранових руд та відходів від переробки уранових руд і подавати звіти про це. |
|
(стаття 11, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Адміністрація уранових об’єктів зобов’язана в установленому порядку, а також на вимогу органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформувати ці органи та населення про радіаційний стан на території з особливим режимом, яка встановлюється відповідно до статті 15 цього Закону, виникнення на об’єктах аварійних та інших ситуацій, які можуть негативно вплинути на стан довкілля чи становлять загрозу для населення. |
Ліцензіати - підприємства по видобуванню та переробці уранових руд зобов’язані в установленому порядку, а також на вимогу органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформувати ці органи та населення про радіаційний стан на території з особливим режимом, яка встановлюється в місці розташування уранових об’єктів, про виникнення на цих об’єктах аварійних та інших ситуацій, які можуть негативно вплинути на стан довкілля чи становлять загрозу для населення. |
|
(стаття 11, розділ V, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Ліцензіати, які виконують роботи на будь-якому етапі поводження з радіоактивними відходами, зобов’язані: забезпечувати безпеку під час проектування, вибору майданчика, будівництва, експлуатації та зняття з експлуатації споруд та обладнання, призначених для поводження з радіоактивними відходами; своєчасно здійснювати переоцінку безпеки діючих об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, з тим, щоб у разі необхідності були виконані всі практично доступні вдосконалення з метою підвищення безпеки таких об’єктів; забезпечувати розробку та реалізацію програм якості щодо безпеки поводження з радіоактивними відходами; вести власний облік радіоактивних відходів; забезпечувати фізичний захист радіоактивних відходів; забезпечувати радіаційний моніторинг місць зберігання або захоронення радіоактивних відходів; своєчасно інформувати органи державної виконавчої влади і органи місцевого самоврядування про порушення в роботі об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами;... (стаття 20, розділ VІІ, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Своєчасне інформування місцевих органів державної виконавчої влади і органів місцевого самоврядування про порушення під час експлуатації сховищ радіоактивних відходів покладається на ліцензіатів. (стаття 13, розділ V, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Спеціалізовані підприємства по поводженню з радіоактивними відходами зобов’язані забезпечувати виконання заходів, спрямованих на підвищення безпеки персоналу, населення, охорону навколишнього природного середовища на підпорядкованих їм об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами. |
Ліцензіат, який здійснює діяльність по поводженню з радіоактивними відходами, зобов’язаний: забезпечувати безпеку під час проектування, вибору майданчика, будівництва, експлуатації та зняття з експлуатації об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, стосовно яких він виступає власником або уповноважений власником; забезпечувати контроль за радіаційним станом в санітарно-захисних зонах та зонах спостереження вказаних об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами; своєчасно здійснювати переоцінку безпеки вказаних об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, з тим, щоб у разі необхідності були виконані всі практично доступні вдосконалення з метою підвищення безпеки таких об’єктів; забезпечувати виконання заходів, спрямованих на підвищення безпеки персоналу, населення, охорону навколишнього природного середовища на вказаних об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами; забезпечувати розробку та реалізацію програм якості щодо безпеки поводження з радіоактивними відходами; вести власний облік радіоактивних відходів; забезпечувати фізичний захист радіоактивних відходів; своєчасно інформувати органи державної виконавчої влади і органи місцевого самоврядування про порушення в роботі вказаних об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами. |
Стаття 102 Експлуатуюча організація (оператор)
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 33, розділ V, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Експлуатуюча організація (оператор): отримує ліцензію згідно з законодавством на здійснення діяльності на окремих етапах життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів; розробляє та здійснює заходи щодо підвищення безпеки ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів; має право страхування зайнятості робочих місць, важливих для забезпечення безпеки ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів; забезпечує радіаційний захист персоналу, населення та навколишнього природного середовища; визначає, створює та підтримує безперервне функціонування системи фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання; у встановленому порядку подає своєчасно і в повному обсязі інформацію про випадки порушень у роботі ядерних установок або сховищ для захоронення радіоактивних відходів; забезпечує фінансове покриття відповідальності за ядерну шкоду у розмірі та на умовах, що визначаються законодавством України; несе відповідальність за збитки, завдані персоналу під час виконання ним службових обов’язків, згідно з законодавством України. Експлуатуюча організація (оператор) зобов’язана періодично, відповідно до норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, здійснювати переоцінку безпеки ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів і подавати звіти за її результатами органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. Переоцінка безпеки також здійснюється на вимогу органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки у разі істотних змін конструкції установки або сховища, а також коли досвід експлуатації свідчить про недоліки попередньої оцінки. |
Експлуатуюча організація (оператор) ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів: отримує ліцензію згідно із законодавством на здійснення діяльності на окремих етапах життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів; розробляє та здійснює заходи щодо підвищення безпеки ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів; має право страхування зайнятості робочих місць, важливих для забезпечення безпеки ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів; забезпечує радіаційний захист персоналу, населення та навколишнього природного середовища; визначає, створює та підтримує безперервне функціонування системи фізичного захисту ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів; у встановленому порядку подає своєчасно і в повному обсязі інформацію про випадки порушень у роботі ядерних установок або сховищ для захоронення радіоактивних відходів; забезпечує фінансове покриття відповідальності за ядерну шкоду у розмірі та на умовах, що визначаються законодавством; несе відповідальність за збитки, завдані персоналу під час виконання ним службових обов’язків, згідно із законодавством; періодично, відповідно до норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, здійснює переоцінку безпеки ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів і подає звіти за її результатами органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. Переоцінка безпеки також здійснюється на вимогу органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки у разі істотних змін конструкції установки або сховища, а також коли досвід експлуатації свідчить про недоліки попередньої оцінки. |
|
(стаття 33, розділ V, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Експлуатуюча організація (оператор) включає у собівартість виробництва електроенергії затрати на: реалізацію програм підвищення безпеки роботи ядерних установок; забезпечення зберігання відпрацьованого ядерного палива, переробки і захоронення радіоактивних відходів; науково-технічний і конструкторсько-технологічний супровід експлуатації ядерних установок; комплектування, підготовку і перепідготовку персоналу; страхування персоналу і населення на випадок ядерної шкоди; зняття з експлуатації та консервацію ядерних установок; соціально-економічний розвиток територій, на яких розташовані ядерні установки та об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами. |
Експлуатуюча організація (оператор) , що не є неприбутковою установою чи організацією, включає до витрат на виробництво своєї продукції або надання послуг (виробництво електро- та теплоенергії, радіоактивних матеріалів, зберігання та захоронення радіоактивних відходів та ін.), а така, що є неприбутковою установою чи організацією, – до відповідних кошторисів витрати на: реалізацію програм підвищення безпеки роботи ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів; (для ядерної установки) забезпечення зберігання відпрацьованого ядерного палива, переробки і захоронення радіоактивних відходів; науково-технічний і проектно-конструкторський супровід експлуатації ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів; комплектування, підготовку і перепідготовку персоналу; страхування персоналу і населення на випадок ядерної шкоди; зняття з експлуатації ядерної установки або закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів; соціально-економічний розвиток території, на якій розташована ядерна установка або сховище для захоронення радіоактивних відходів. |
|
(стаття 33, розділ V, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Експлуатуюча організація (оператор) не може вдаватися до дій або демонстрації намірів, які можуть спонукати персонал до порушення вимог цього Закону, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки. |
Експлуатуюча організація (оператор) ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів не може вдаватися до дій або демонстрації намірів, які можуть спонукати персонал до порушення вимог законодавства. |
Стаття 103 Постачальник
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 34, розділ V, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Постачальник несе відповідальність за якість виконаних робіт і наданих послуг. Конкретні умови та межі відповідальності обумовлюються у контракті між ліцензіатом і постачальником. |
Постачальник товарів, робіт і послуг у сфері використання ядерної енергії несе відповідальність за якість цих товарів, робіт і послуг. Конкретні умови та межі відповідальності обумовлюються у договорі (контракті) між ліцензіатом і постачальником. |
|
(стаття 34, розділ V, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Постачальник, що виконує посередницькі функції і бере участь в укладанні будь-якого контракту на постачання ядерних матеріалів, зобов’язаний зберігати всі документи, пов’язані з операціями, виконаними ним або від його імені, не менше одного року після закінчення терміну дії контракту. Такі документи повинні містити найменування сторін, що уклали контракт, дату підписання контракту, дані про кількість, форму і склад ядерних матеріалів разом з інформацією про їх походження і призначення. |
Постачальник, що виконує посередницькі функції і бере участь в укладанні будь-якого договору (контракту) на постачання ядерних матеріалів, зобов’язаний зберігати всі документи, пов’язані з операціями, виконаними ним або від його імені, не менше одного року після закінчення терміну дії договору (контракту). Такі документи повинні містити найменування сторін, що уклали договір (контракт), дату його підписання, дані про кількість, форму і склад ядерних матеріалів разом з інформацією про їх походження і призначення. |
Стаття 104 Персонал
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 14, розділ ІІ, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Персонал має право на професійну перепідготовку, підвищення кваліфікації та ліцензування за рахунок ліцензіата. (стаття 13, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Персонал уранових об’єктів має право на професійну підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації за рахунок підприємств. |
Персонал в сфері використання ядерної енергії має право на професійну перепідготовку, підвищення кваліфікації та ліцензування за рахунок ліцензіата. Не потребує врахування, як часний випадок. |
|
(стаття 14, розділ ІІ, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Персонал ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, а також державні інспектори з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою безпосередньо на ядерних установках мають право на соціально-економічну компенсацію негативного впливу іонізуючого випромінювання на їхнє здоров’я відповідно до законодавства України. (стаття 13, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Персонал уранових об’єктів має право на соціально-економічну компенсацію негативного впливу виробничої діяльності уранових об’єктів у зв’язку з дією іонізуючого випромінювання. |
Персонал, а також державні інспектори з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою безпосередньо на ядерних установках мають право на соціально-економічну компенсацію негативного впливу іонізуючого випромінювання на їх здоров’я відповідно до законодавства. |
|
(стаття 28, розділ Х, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відхода-ми") Соціальний захист персоналу, який працює з радіоактивними відходами, включає: ... пільги щодо визначення пенсійного віку, скороченого робочого дня, обчислення надбавки до заробітної плати, отримання позик тощо. Види та обсяг пільг визначаються законодавчими актами України. |
Соціально-економічна компенсація негативного впливу іонізуючого випромінювання на здоров’я включає пільги щодо визначення пенсійного віку, скороченого робочого дня, обчислення надбавки до заробітної плати, отримання позик тощо. Види та обсяг пільг визначаються законодавством. |
|
(стаття 28, розділ Х, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відхода-ми") Соціальний захист персоналу, який працює з радіоактивними відходами, включає: обов’язкове державне медичне страхування; (стаття 13, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Персонал уранових об’єктів підлягає обов’язковому страхуванню від впливу іонізуючого випромінювання та інших негативних факторів під час виробничої діяльності за рахунок коштів підприємств. Порядок та умови страхування визначаються законодавством України. |
Ст.7. ЗУ „Про страхування” в переліку видів обов’язкового страхування передбачає „медичне страхування” (без слова „державне”). Відповідно до ст.5 цього ЗУ, „Забороняється здійснення обов’язкових видів страхування, що не передбачені цим Законом.” Ст.7. ЗУ „Про страхування” не передбачає „страхування від впливу іонізуючого випромінювання та інших негативних факторів під час виробничої діяльності” в переліку видів обов’язкового страхування. Слід визначити джерело фінансування. Для цілей ЯК положення даної позиції доцільно узагальнити наступним чином: „Для персоналу, який працює на уранових об’єктах або з радіоактивними відходами, соціально-економічна компенсація негативного впливу іонізуючого випромінювання на його здоров’я включає його обов’язкове медичне страхування за рахунок ліцензіата.” |
|
(стаття 13, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Персонал уранових об’єктів повинен мати кваліфікацію та відповідну професійну підготовку. |
Персонал в сфері використання ядерної енергії повинен мати відповідну професійну підготовку та кваліфікацію. |
|
(стаття 35, розділ V, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Персонал зобов’язаний суворо дотримувати норм, правил і стандартів з безпеки, а також не вчиняти будь-яких самочинних дій, які можуть призвести до ситуацій, що порушують вимоги цього Закону. |
Персонал зобов’язаний суворо дотримувати норм, правил і стандартів з безпеки, а також не вчиняти будь-яких самочинних дій, які можуть призвести до ситуацій, що порушують вимоги законодавства. |
|
(стаття 36, розділ V, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Персонал повинен проходити обов’язкові медичні огляди (попередній — під час прийняття на роботу і періодичні — протягом трудової діяльності). Особи, у яких визначено захворювання, зазначене в переліку медичних протипоказань щодо допуску до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, до роботи на ядерних установках і з джерелами іонізуючого випромінювання не допускаються. Перелік медичних протипоказань, за наявності яких особу не може бути допущено до робіт на ядерних установках та з джерелами іонізуючого випромінювання, встановлюється Міністерством охорони здоров’я України. (стаття 13, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Обмеження за станом здоров’я для персоналу уранових об’єктів встановлюються відповідно до статті 36 Закону України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”. |
Приймається без змін. Слід врахувати, що законодавство відзрізняє джерела іонізуючого випромінювання від інших радіоактивних матеріалів, а радіоактивні матеріали – від уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами. Доцільно використати поняття „джерело опромінення”. Приймається в редакції: „Особи, у яких визначено захворювання, зазначене в переліку медичних протипоказань щодо допуску до роботи з джерелами опромінення, до робіт на уранових об’єктах, ядерних установках, об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та до робіт з радіоактивними матеріалами не допускаються. Перелік медичних протипоказань, за наявності яких особу не може бути допущено до робіт на уранових об’єктах, ядерних установках, об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та до робіт з радіоактивними матеріалами, встановлюється Міністерством охорони здоров’я України.” |
|
(стаття 13, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Персонал уранових об’єктів — це працівники, безпосередньо зайняті розвідкою, видобуванням, транспортуванням і переробкою уранових руд та припиненням діяльності уранових об’єктів. Перелік цих працівників та їх категорії залежно від рівня можливого впливу іонізуючого випромінювання на здоров’я затверджуються Кабінетом Міністрів України. |
Перелік посад працівників, які працюють на уранових об’єктах та відносяться до персоналу в сфері використання ядерної енергії, а також категорії таких працівників залежно від рівня можливого негативного впливу іонізуючого випромінювання на їх здоров’я затверджуються Кабінетом Міністрів України. |
|
(стаття 35, розділ V, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Персонал ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, не має права на страйки. |
Персонал, який працює на ядерних установках та об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, не має права на страйки. |
|
(Стаття 12, Розділ ІІI, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Особи, які здійснюють фізичний захист, за своїм статусом прирівнюються до персоналу, що здійснює діяльність у сфері використання ядерної енергії. |
Фізичні особи, які здійснюють фізичний захист, за своїм статусом прирівнюються до персоналу у сфері використання ядерної енергії. |
|
(Преамбула, Закон N 309-XIV від 11.12.1998 „Про загальні засади подальшої експлуатації ізняття з експлуатації Чорнобиль-ської АЕС та перетворення зруйновано-го четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему”) Метою цього Закону є регулювання особливостей правовідносин під час подальшої експлуатації та дострокового зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС, перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС, а також особливостей оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності, здійснення діяльності яких пов’язане з цим. |
Особливості забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС та підрядних організацій, що виконують роботи з дострокового зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему, регулюються Законом України „Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему . |
Розділ XXIV
Відповідальність за порушення законодавства у сфері використання ядерної енергії
Стаття 105 Відповідальність персоналу та посадових осіб підприємств, установ і організацій, які здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії, та громадян за порушення законодавства у сфері використання ядерної енергії
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 81, розділ ХІV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Порушення законодавства у сфері використання ядерної енергії персоналом та посадовими особами ядерної установки, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерел іонізуючого випромінювання, персоналом і посадовими особами підприємств, установ і організацій, які здійснюють будь-яку іншу діяльність у сфері використання ядерної енергії, і громадянами тягне за собою дисциплінарну, цивільну (крім цивільної відповідальності за ядерну шкоду), адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством. (стаття 16, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Особи, винні у порушенні законодавства про видобування і переробку уранових руд, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з законами України. (стаття 22, Розділ ІV, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Особи, винні у порушенні законодавства щодо захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України. (Стаття 32, Розділ VІI, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Порушення законодавства України з фізичного захисту тягне за собою відповідальність відповідно до закону. |
Порушення законодавства у сфері використання ядерної енергії персоналом та посадовими особами підприємств, установ і організацій, які здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії, та громадянами тягне за собою дисциплінарну, цивільну (крім цивільної відповідальності за ядерну шкоду), адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством. |
|
(стаття 81, розділ ХІV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Правопорушеннями у сфері використання ядерної енергії є: порушення норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки; недотримання вимог щодо розміщення ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання; проведення робіт на ядерній установці, джерелі іонізуючого випромінювання, а також поводження з ядерними матеріалами та джерелами іонізуючого випромінювання без наявності дозволу; використання ядерної установки, джерел іонізуючого випромінювання, ядерних матеріалів у медичних цілях без дозволу уповноважених на це органів охорони здоров’я; невиконання умов дозволів органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки; невиконання приписів органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки; надання дозволів та приписів посадовими особами органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки з порушенням встановленого порядку; поставка, монтаж та введення в експлуатацію несправного обладнання ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання; прийняття в експлуатацію ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання без спорудження та введення в дію всіх передбачених проектом цих комплексів об’єктів; прийняття в експлуатацію ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання без реалізації заходів щодо забезпечення захисту персоналу цих установок, населення прилеглих районів та навколишнього природного середовища; створення перешкод у виконанні посадовими особами органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки своїх функцій; невиконання службових обов’язків у критичних ситуаціях, що призвело або могло призвести до людських жертв чи радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища; самовільне залишення ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання оперативним персоналом чергової зміни; допуск до роботи на ядерній установці, джерелі іонізуючого випромінювання персоналу, який не пройшов відповідної підготовки чи не має документа, що засвідчує його кваліфікацію, осіб молодше 18 років, а також тих, які мають медичні протипоказання; допуск до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках і об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, осіб, які не пройшли спеціальної перевірки; насильницькі дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам виконувати службові обов’язки; пряме чи опосередковане примушування посадовими особами оперативного персоналу до порушення регламенту та інструкцій з експлуатації ядерної установки, джерела іонізуючого випромінювання; ухилення від виконання своїх обов’язків згідно з діючим планом захисту населення та персоналу на випадок аварії; направлення посадовою особою підлеглих в радіаційно небезпечні зони без їх згоди і без інформування про можливі рівні опромінювання, а також з порушенням передбачених для цих умов норм, правил та інструкцій; необґрунтована відмова від надання інформації або надання недостовірної інформації, несвоєчасне надання або приховування інформації, а також необґрунтоване віднесення інформації, зазначеної у частині першій статті 10 цього Закону, до категорії відомостей з обмеженим допуском; приховування факту про виникнення аварії на ядерній установці, джерелі іонізуючого випромінювання або несвоєчасне інформування про це органів державної влади та самоврядування; приховування та перекручення інформації про аварію або інших даних, які впливають на оцінку безпеки; приховування інформації про стан радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища, а також надання умисно неправдивої інформації про стан радіаційної обстановки; необґрунтований або умисний викид радіоактивних речовин в атмосферу, водне середовище та надра в кількостях, що перевищують гранично допустимі рівні; крадіжка, незаконне придбання, зберігання, передача, продаж, використання або руйнування ядерних матеріалів, джерел іонізуючого випромінювання, приховування інформації про підготовку або здійснення таких дій; дії, що призвели або могли призвести до ядерної шкоди; вимога здійснити певні дії або утриматись від них, поєднана із загрозою використання ядерних матеріалів чи джерел іонізуючого випромінювання; порушення встановленого порядку ядерного експорту та імпорту; залучення до господарського обігу з метою використання та споживання населенням продукції, що зазнала опромінення, або виробництво та реалізація без дозволу уповноважених на те органів охорони здоров’я продукції, яка містить радіоактивні речовини понад встановлену норму; порушення вимог щодо забезпечення фізичного захисту ядерних матеріалів, джерел іонізуючого випромінювання, ядерної установки та радіоактивних відходів; участь у проведенні на території ядерної установки, об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, несанкціонованих громадських заходів; організація несанкціонованих мітингів та інших заходів поза територією ядерної установки, об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, якщо ці заходи спричинили або могли спричинити перешкоди у доставці до них людей, вантажів, пожежної або іншої спеціальної техніки, а також якщо сталися або могли статися порушення дієздатності систем життєзабезпечення установки, об’єкта. (стаття 47, розділ VІІ, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Особи, винні в порушенні положень цієї статті, притягаються до відповідальності згідно з законодавством України. (стаття 29, розділ ХІ, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Особи, винні у порушенні законодавства про поводження з радіоактивними відходами, несуть відповідальність за: поводження з радіоактивними відходами без відповідної ліцензії; порушення під час поводження з радіоактивними відходами вимог норм, правил і стандартів щодо безпечного ведення робіт; невиконання умов ліцензування під час поводження з радіоактивними відходами; невиконання приписів органів, які здійснюють регулювання у сфері поводження з радіоактивними відходами; порушення вимог законодавства щодо обов’язкових державних експертиз та неврахування їх висновків; приховування від населення або фальсифікацію інформації про екологічний стан на території, відведеній під сховище радіоактивних відходів чи об’єкт, призначений для поводження з радіоактивними відходами; невиконання службових обов’язків щодо попередження аварій та ліквідації їх наслідків на сховищах радіоактивних відходів та об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, а також приховування інформації про такі аварії; використання радіоактивних відходів з метою заподіяння шкоди здоров’ю населення або окремої особи; прийняття в експлуатацію сховищ радіоактивних відходів або об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, без реалізації заходів щодо забезпечення захисту персоналу, населення та навколишнього природного середовища; поставку, монтаж та введення в експлуатацію несправного обладнання; прийняття в експлуатацію сховищ радіоактивних відходів чи об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, без спорудження та введення в дію всього передбаченого проектом комплексу цих об’єктів; допуск до роботи з радіоактивними відходами осіб без відповідної підготовки, осіб молодше 18 років, а також тих, які мають медичні протипоказання; порушення вимог щодо забезпечення фізичного захисту при поводженні з радіоактивними відходами; несанкціоноване ввезення або вивезення радіоактивних відходів за межі України. (Стаття 32, Розділ VІI, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Порушеннями законодавства України у сфері фізичного захисту є: порушення норм, правил, стандартів та інструкцій з фізичного захисту; порушення вимог щодо забезпечення фізичного захисту; здійснення діяльності, пов’язаної з фізичним захистом, без наявності відповідних дозволів (ліцензій); невиконання умов відповідних дозволів (ліцензій) з питань фізичного захисту; невиконання приписів органів державного управління та державного регулювання у сфері використання ядерної енергії і радіаційної безпеки щодо фізичного захисту; надання дозволів (ліцензій) та приписів щодо фізичного захисту посадовими особами органів державного управління та державного регулювання у сфері використання ядерної енергії і радіаційної безпеки з порушенням встановленого порядку; допуск до особливих робіт на ядерній установці та з ядерними матеріалами осіб, які не пройшли спеціальної перевірки; незаконні одержання, володіння, використання, передавання, видозмінення або розпорошення ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання; крадіжка ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, джерел іонізуючого випромінювання або їх захоплення, а також спроба вчинення таких дій; незаконне проникнення на ядерну установку, об’єкт по поводженню з радіоактивними відходами, транспортний засіб, призначений для перевезень ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання; вчинення актів ядерного тероризму. |
Правопорушеннями у сфері використання ядерної енергії є: порушення норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки; недотримання вимог щодо розміщення уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерел іонізуючого випромінювання; порушення вимог законодавства щодо обов’язкових державних експертиз та неврахування їх висновків; проведення робіт на урановому об’єкті, ядерній установці, об’єкті, призначеному для поводження з радіоактивними відходами, робіт з поводження з радіоактивними матеріалами, а також здійснення діяльності, пов’язаної з фізичним захистом, без наявності відповідного дозволу; використання ядерної установки, джерел іонізуючого випромінювання, інших радіоактивних матеріалів у медичних цілях без дозволу уповноважених на це органів охорони здоров’я; невиконання умов дозволів органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки; невиконання приписів органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки; надання дозволів та приписів посадовими особами органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки з порушенням встановленого порядку; поставка, монтаж та введення в експлуатацію несправного обладнання уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерел іонізуючого випромінювання; прийняття в експлуатацію уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерел іонізуючого випромінювання з неузгодженими у встановленому порядку відхиленнями від їх проектів; прийняття в експлуатацію уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерел іонізуючого випромінювання без реалізації заходів щодо забезпечення захисту персоналу, населення та навколишнього природного середовища; створення перешкод у виконанні посадовими особами органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки своїх функцій; невиконання службових обов’язків у критичних ситуаціях, що призвело або могло призвести до людських жертв чи радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища; невиконання службових обов’язків щодо попередження аварій, при аваріях та ліквідації їх наслідків; самовільне залишення уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерел іонізуючого випромінювання оперативним персоналом чергової зміни; допуск до роботи на урановому об’єкті, ядерній установці, об’єкті, призначеному для поводження з радіоактивними відходами, джерелі іонізуючого випромінювання або до роботи з іншими радіоактивними матеріалами персоналу, який не пройшов відповідної підготовки чи не має документа, що засвідчує його кваліфікацію, осіб молодше 18 років, а також тих, які мають медичні протипоказання; допуск до роботи на уранових об’єктах, ядерних установках, об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерелах іонізуючого випромінювання або до роботи з іншими радіоактивними матеріалами осіб, які не пройшли спеціальної перевірки; насильницькі дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам виконувати службові обов’язки; пряме чи опосередковане примушування посадовими особами оперативного персоналу до порушення регламенту та інструкцій з експлуатації ядерної установки, об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, джерела іонізуючого випромінювання; ухилення від виконання своїх обов’язків згідно з діючим планом захисту населення та персоналу на випадок аварії; направлення посадовою особою підлеглих в радіаційно небезпечні зони без їх згоди і без інформування про можливі рівні опромінювання, а також з порушенням передбачених для цих умов норм, правил та інструкцій; необґрунтована відмова від надання інформації або надання недостовірної інформації, несвоєчасне надання або приховування інформації, а також необґрунтоване віднесення інформації, право на одержання якої мають громадяни та їх об’єднання, до категорії відомостей з обмеженим допуском; приховування факту виникнення аварії на урановому об’єкті, ядерній установці, об’єкті, призначеному для поводження з радіоактивними відходами, джерелі іонізуючого випромінювання або аварії з іншими радіоактивними матеріалами чи несвоєчасне інформування про це органів державної влади та самоврядування; приховування та перекручення інформації про аварію або інших даних, які впливають на оцінку безпеки; приховування інформації про стан радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища, а також надання умисно неправдивої інформації про стан радіаційної обстановки; необґрунтований або умисний викид радіоактивних речовин в атмосферу, водне середовище та надра в кількостях, що перевищують гранично допустимі рівні; крадіжка, захоплення, незаконне придбання, зберігання, передача, продаж, використання, видозмінення, руйнування або розпорошення радіоактивних матеріалів, а також спроба вчинення таких дій чи приховування інформації про підготовку або здійснення таких дій; незаконне проникнення на урановий об’єкт, ядерну установку, об’єкт, призначений для поводження з радіоактивними відходами, транспортний засіб, призначений для перевезень радіоактивних матеріалів; дії, що призвели або могли призвести до ядерної шкоди; вимога здійснити певні дії або утриматись від них, поєднана із загрозою використання радіоактивних матеріалів; вчинення актів ядерного тероризму; порушення встановленого порядку експорту та імпорту в сфері використання ядерної енергії; залучення до господарського обігу з метою використання та споживання населенням продукції, що зазнала опромінення, або виробництво та реалізація продукції, яка містить радіоактивні речовини понад встановлену норму, без дозволу уповноважених на те органів охорони здоров’я; порушення вимог щодо забезпечення фізичного захисту уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів; участь у проведенні на території уранового об’єкта, ядерної установки, об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, несанкціонованих громадських заходів; організація несанкціонованих мітингів та інших заходів поза територією уранового об’єкта, ядерної установки, об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, якщо ці заходи спричинили або могли спричинити перешкоди у доставці до них людей, вантажів, пожежної або іншої спеціальної техніки, а також якщо сталися або могли статися порушення дієздатності систем життєзабезпечення такого об’єкта чи установки. |
|
(стаття 81, розділ ХІV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Відповідальність за інші правопорушення у сфері використання ядерної енергії встановлюється законодавством України. Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Законодавством може бути передбачено відповідальність і за інші порушення у сфері поводження з радіоактивними відходами. |
Відповідальність за інші правопорушення у сфері використання ядерної енергії встановлюється законодавством. |
Стаття 106 Відповідальність підприємств, установ та організацій, які здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії, за порушення законодавства у сфері використання ядерної енергії
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 82, розділ ХІV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") На підприємства, установи і організації, які здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії, у разі порушення норм, правил і стандартів з безпеки або умов дозволів на ведення робіт, якщо ці порушення завдали або могли завдати шкоди здоров’ю людей чи навколишньому природному середовищу, органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки може бути накладено штрафи. Розмір штрафів встановлюється Кабінетом Міністрів України. |
На підприємства, установи і організації, які здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії, у разі порушення норм, правил і стандартів з безпеки або умов наданих їм дозволів, якщо ці порушення завдали або могли завдати шкоди здоров’ю людей чи навколишньому природному середовищу, органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки може бути накладено штрафи. Розмір штрафів встановлюється Кабінетом Міністрів України. |
Стаття 107 Відповідальність організацій та осіб, які здійснюють державні експертизи у сфері використання ядерної енергії
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 83, розділ ХІV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Організації та особи, які здійснюють державну, включаючи екологічну, експертизу проектів ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, несуть відповідальність за шкоду (крім цивільної відповідальності за ядерну шкоду), спричинену некомпетентними або необґрунтованими висновками, згідно з законодавством України. |
Організації та особи, які здійснюють державні експертизи ядерної та радіаційної безпеки, державні екологічні експертизи, інші державні експертизи, передбачені законодавством для проектів, матеріалів, які містять обґрунтування безпеки, та інших документів в сфері використання ядерної енергії, несуть відповідальність за шкоду (крім цивільної відповідальності за ядерну шкоду), спричинену некомпетентними або необґрунтованими висновками, згідно із законодавством . |
Розділ XXV
Міжнародне співробітництво України у сфері використання ядерної енергії
Стаття 108 Міжнародні договори України у сфері використання ядерної енергії
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 87, розділ ХVI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Україна встановлює як двосторонні, так і багатосторонні зв’язки з іншими державами з метою мирного використання ядерної енергії. Україна приєднується до вже діючих, а також укладає нові міжнародні договори з урахуванням власних інтересів та можливостей, а також з метою розвитку та зміцнення міжнародного режиму безпеки мирного використання ядерної енергії. (стаття 23, Розділ V, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання. (стаття 30, розділ XIІ, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Правовою основою міжнародного співробітництва у сфері поводження з радіоактивними відходами є норми міжнародних договорів, учасником яких є Україна. (Стаття 29, Розділ VI, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Міжнародне співробітництво з питань фізичного захисту здійснюється у сфері розвитку, модернізації, підвищення якості технічного оснащення систем фізичного захисту, підвищення рівня нормування, ліцензування, нагляду, перевірок, наукового супроводження та професійної підготовки з метою зміцнення міжнародного режиму безпеки та радіаційного захисту відповідно до цього Закону та міжнародних договорів України. |
Приймається в редакції ЗУ „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" |
|
(стаття 87, розділ ХVI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Якщо міжнародним договором, учасником якого є Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачено ядерним законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору. (стаття 23, Розділ V, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Якщо міжнародними договорами України встановлені інші норми ніж ті, що передбачені законодавством України щодо захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання, то застосовуються норми міжнародного договору. |
Якщо міжнародним договором, учасником якого є Україна, встановлені інші положення, ніж ті, що передбачені законодавством України у сфері використання ядерної енергії, то застосовуються положення міжнародного договору. |
Стаття 109 Участь у діяльності міжнародних організацій та наукових установ у сфері використання ядерної енергії
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 88, розділ ХVI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Україна бере участь у діяльності міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії. (стаття 30, розділ XIІ, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Міжнародне співробітництво у сфері поводження з радіоактивними відходами здійснюється відповідно до норм міжнародного права на основі широкого обміну досвідом та взаємодопомоги з іншими державами, міжнародними організаціями та науковими установами, які працюють у сфері поводження з радіоактивними відходами. |
Україна бере участь у діяльності міжнародних організацій та наукових установ у сфері використання ядерної енергії згідно із законодавством України та міжнародними угодами, учасником яких є Україна. |
СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА
Розділ XXVI
Захист людини від негативного впливу іонізуючого випромінювання
Стаття 110 Основні принципи радіаційного захисту
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 4, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Радіаційний захист під час використання ядерної енергії базується на таких основних принципах: не може бути дозволена жодна діяльність, пов’язана з іонізуючим випромінюванням, якщо кінцева вигода від такої діяльності не перевищує заподіяної нею шкоди; величина індивідуальних доз, кількість осіб, які опромінюються, та ймовірність опромінення від будь-якого з видів іонізуючого випромінювання повинні бути найнижчими з тих, що їх можна практично досягти, враховуючи економічні і соціальні фактори; опромінення окремих осіб від усіх джерел та видів діяльності у підсумку не повинно перевищувати встановлених дозових меж. |
Приймається без змін. |
Стаття 111 Основні дозові межі опромінення та рівні втручання
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 5, Розділ ІI, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Основна дозова межа індивідуального опромінення населення не повинна перевищувати 1 мілізіверта* ефективної дози опромінення за рік, при цьому середньорічні ефективні дози опромінення людини, віднесеної до критичної групи, не повинні перевищувати встановлених цією статтею основних дозових меж опромінення незалежно від умов та шляхів формування цих доз. ________ * Мілізіверт (мЗв) — похідна від одиниці вимірювання еквівалентної та ефективної дози іонізуючого опромінення — зіверт (Зв) (у системі СІ). Позасистемна одиниця — бер (1 мЗв дорівнює 0,1 бера). |
Основна дозова межа індивідуального опромінення населення не повинна перевищувати 1 мілізіверта* ефективної дози опромінення за рік, при цьому середньорічні ефективні дози опромінення людини, віднесеної до критичної групи, не повинні перевищувати основну дозову межу опромінення незалежно від умов та шляхів формування цих доз. |
|
(стаття 6, Розділ ІI, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Основна дозова межа індивідуального опромінення персоналу об’єктів, на яких здійснюється практична діяльність, введених в експлуатацію після набрання чинності цим Законом, не повинна перевищувати 20 мілізівертів ефективної дози опромінення на рік, при цьому допускається її збільшення до 50 мілізівертів за умови, що середньорічна доза опромінення протягом п’яти років підряд не перевищує 20 мілізівертів. Основна дозова межа індивідуального опромінення персоналу об’єктів, на яких здійснюється практична діяльність, введених в експлуатацію до набрання чинності цим Законом, не повинна перевищувати 50 мілізівертів ефективної дози опромінення за будь-які 12 місяців роботи підряд, з поступовим зменшенням дозової межі опромінення до 20 мілізівертів за рік протягом перехідного періоду. Тривалість перехідного періоду визначається органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки для конкретних умов практичної діяльності. |
Основна дозова межа індивідуального опромінення персоналу у сфері використання ядерної енергії не повинна перевищувати 20 мілізівертів ефективної дози опромінення на рік, при цьому допускається її збільшення до 50 мілізівертів за умови, що середньорічна доза опромінення протягом п’яти років підряд не перевищує 20 мілізівертів. |
|
(стаття 7, Розділ ІI, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Опромінення осіб, залучених до ліквідації радіаційної аварії та її наслідків, вище основних дозових меж опромінення, встановлених цим Законом, допускається лише за їх згодою, у випадках, якщо не можна вжити заходів, які виключають їх перевищення, і може бути виправдано лише рятуванням життя людей та попередженням подальшого небезпечного розвитку аварії і опромінення більшої кількості людей. |
Перевищення основних дозових меж опромінення допускається для осіб, залучених до ліквідації радіаційної аварії та її наслідків, лише за їх згодою у випадках, коли таке перевищення виправдане рятуванням життя людей чи попередженням подальшого небезпечного розвитку аварії і опромінення більшої кількості людей та не можна вжити заходів, які виключають таке перевищення. |
|
(стаття 7, Розділ ІI, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Залучення осіб до ліквідації радіаційних аварій та їх наслідків допускається лише на добровільних засадах, за контрактом, в якому повинна зазначатися можлива доза опромінення за час ліквідації радіаційної аварії та її наслідків. Залучення до ліквідації радіаційних аварій та їх наслідків осіб, які мають медичні протипоказання, осіб віком до 18 років та жінок дітородного віку забороняється. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 8, Розділ ІI, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Рівні втручання у разі радіаційних аварій Втручання, зумовлене необхідністю захисту життя та здоров’я людини, повинно бути таким, щоб зменшення шкоди, заподіяної впливом іонізуючого випромінювання шляхом зниження дози опромінення, було достатнім для виправдання як необхідності втручання, так і спричинених цим втручанням збитків. Заходи щодо укриття людей застосовуються, якщо протягом перших двох тижнів після аварії очікувана сукупна ефективна доза опромінення може перевищити 5 мілізівертів. Тимчасова евакуація людей здійснюється у разі, якщо протягом перших двох тижнів після аварії ефективна доза опромінення може досягти рівня 50 мілізівертів. Йодна профілактика застосовується у разі, якщо очікувана поглинута доза опромінення щитовидної залози від накопиченого в ній радіоактивного йоду може перевищити 50 мілігрей* для дітей або 200 мілігрей для дорослих згідно з установленими Міністерством охорони здоров’я України регламентами. _________________________________________________________ * Мілігрей (мГр) — похідна від одиниці вимірювання поглиненої дози іонізуючого опромінення — грей (Гр) (у системі СІ). Позасистемна одиниця — рад (1 мГр дорівнює 0,1 рада). |
Втручання у разі радіаційної аварії, зумовлене необхідністю захисту життя та здоров’я людини, повинно бути таким, щоб зменшення шкоди, заподіяної негативним впливом іонізуючого випромінювання шляхом зниження дози опромінення, було достатнім для виправдання як необхідності втручання, так і спричинених цим втручанням збитків. Заходи щодо укриття людей застосовуються, якщо протягом перших двох тижнів після аварії очікувана сукупна ефективна доза опромінення може перевищити 5 мілізівертів. Тимчасова евакуація людей здійснюється у разі, якщо протягом перших двох тижнів після аварії ефективна доза опромінення може досягти рівня 50 мілізівертів. Йодна профілактика застосовується у разі, якщо очікувана поглинута доза опромінення щитовидної залози від накопиченого в ній радіоактивного йоду може перевищити 50 мілігрей для дітей або 200 мілігрей для дорослих. |
Стаття 112 Оцінка стану захисту людини від негативного впливу іонізуючого випромінювання
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 11, Розділ ІІI, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Оцінка стану захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання здійснюється з метою планування і проведення заходів захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання та аналізу ефективності цих заходів місцевими органами виконавчої влади. Оцінка стану захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання проводиться згідно з такими основними показниками: характеристика радіоактивного забруднення довкілля; вірогідність радіаційних аварій, їх розмір та можливий вплив на людину; ступінь готовності до ефективної ліквідації радіаційних аварій та їх наслідків; аналіз доз опромінення окремих груп населення від усіх джерел іонізуючого випромінювання; число осіб, які зазнали опромінення вище допустимих дозових меж; аналіз забезпечення заходів захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання та додержання стандартів, норм і правил у цій сфері на відповідній території. Результати оцінки щорічно заносяться в радіаційно-екологічний паспорт території. Форма та порядок ведення радіаційно-екологічного паспорта території затверджуються в установленому законодавством порядку. |
Оцінка стану захисту людини від негативного впливу іонізуючого випромінювання здійснюється з метою планування і проведення заходів захисту людини від негативного впливу іонізуючого випромінювання та аналізу ефективності цих заходів місцевими органами державної виконавчої влади. Оцінка стану захисту людини від негативного впливу іонізуючого випромінювання проводиться згідно з такими основними показниками: характеристика радіоактивного забруднення довкілля; ймовірність радіаційних аварій, їх розмір та можливий вплив на людину; ступінь готовності до ефективної ліквідації радіаційних аварій та їх наслідків; аналіз доз опромінення окремих груп населення від усіх джерел опромінення; число осіб, які зазнали опромінення вище допустимих дозових меж; аналіз забезпечення заходів захисту людини від негативного впливу іонізуючого випромінювання та додержання норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки на відповідній території. Результати оцінки стану захисту людини від негативного впливу іонізуючого випромінювання щорічно заносяться в радіаційно-екологічний паспорт території. Форма та порядок ведення радіаційно-екологічного паспорта території затверджуються в порядку, встановленому законодавством. |
Стаття 113 Регіональні програми захисту населення від негативного впливу іонізуючого випромінювання
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 12, Розділ ІІI, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Регіональна програма захисту населення від впливу іонізуючого випромінювання розробляється згідно з щорічною оцінкою стану захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання на відповідній території і повинна включати такі заходи: пошук і виявлення джерел та шляхів, що спричиняють вплив іонізуючого випромінювання на людину; реалізація заходів щодо знешкодження джерел і шляхів, що спричиняють вплив іонізуючого випромінювання на людину, та (або) захисту від цього впливу людини; впровадження пунктів радіаційного контролю продуктів харчування на ринках і в інших місцях їх масової реалізації; організація постів індивідуальних дозиметричних вимірювань згідно з нормативами, визначеними відповідними центральними органами виконавчої влади; надання населенню безоплатних консультацій з питань захисту від впливу іонізуючого випромінювання, радіаційного контролю, дезактивації предметів побуту; прокат, ремонт, атестація та обслуговування побутових приладів радіаційного контролю; створення умов для проведення дозиметричних обстежень, радіометричних та дезактиваційних робіт на замовлення населення. Порядок розроблення регіональних програм захисту населення від впливу іонізуючого випромінювання визначається Кабінетом Міністрів України, а їх фінансування здійснюється згідно з законодавством України. |
Регіональна програма захисту населення від негативного впливу іонізуючого випромінювання розробляється згідно з щорічною оцінкою стану захисту людини від негативного впливу іонізуючого випромінювання на відповідній території і повинна включати такі заходи: пошук і виявлення джерел опромінення та шляхів, що спричиняють вплив іонізуючого випромінювання на людину; реалізація заходів щодо знешкодження джерел опромінення і шляхів, що спричиняють негативний вплив іонізуючого випромінювання на людину, та (або) захисту від цього впливу людини; впровадження пунктів радіаційного контролю продуктів харчування на ринках і в інших місцях їх масової реалізації; організація постів індивідуальних дозиметричних вимірювань згідно з нормативами, визначеними відповідними центральними органами виконавчої влади; надання населенню безоплатних консультацій з питань захисту від негативного впливу іонізуючого випромінювання, радіаційного контролю, дезактивації предметів побуту; прокат, ремонт, атестація та обслуговування побутових приладів радіаційного контролю; створення умов для проведення дозиметричних обстежень, радіометричних та дезактиваційних робіт на замовлення населення. Порядок розроблення регіональних програм захисту населення від негативного впливу іонізуючого випромінювання визначається Кабінетом Міністрів України, а їх фінансування здійснюється згідно із законодавством. |
Стаття 114 Система контролю та обліку доз опромінення населення
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 18, Розділ ІІI, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Система контролю та обліку доз опромінення населення спрямована на визначення критичних груп людей залежно від умов та місця проживання чи розташування робочих місць та реєстрацію індивідуальних доз опромінення осіб, віднесених до критичної групи. Щодо осіб з критичної групи людей здійснюється обов’язковий контроль та облік індивідуальних доз опромінення за умови, що величина ефективної дози опромінення будь-якої людини з критичної групи перевищує дозову межу, яка встановлена відповідними нормативами. Облік індивідуальних доз опромінення людей, віднесених до критичної групи, ведеться в районному (міському) дозовому реєстрі опромінення, організацію ведення якого здійснюють місцеві органи виконавчої влади. |
Система контролю та обліку доз опромінення населення спрямована на визначення критичних груп людей залежно від умов та місця проживання чи розташування робочих місць та реєстрацію індивідуальних доз опромінення осіб, віднесених до критичної групи. Щодо осіб з критичної групи людей здійснюється обов’язковий контроль та облік індивідуальних доз опромінення за умови, що величина ефективної дози опромінення будь-якої людини з критичної групи перевищує дозову межу, яка встановлена відповідними нормативами. Облік індивідуальних доз опромінення людей, віднесених до критичної групи, ведеться в районному (міському) дозовому реєстрі опромінення, організацію ведення якого здійснюють місцеві органи державної виконавчої влади. |
Стаття 115 Захист людини від впливу радіонуклідів, що містяться в продуктах харчування, продовольчій сировині та питній воді
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 16, Розділ ІІI, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Забезпечення захисту людини від впливу радіонуклідів, що містяться в продуктах харчування, продовольчій сировині та питній воді Вміст радіонуклідів у продуктах харчування, продовольчій сировині та питній воді не може перевищувати затверджених в установленому порядку норм. Продукти харчування, продовольча сировина та питна вода, а також супутні матеріали, що контактують з ними під час виробництва, зберігання, транспортування і реалізації, підлягають сертифікації в порядку, який визначається законодавством України. |
Приймається без змін. |
Стаття 116 Захист людини від впливу радіонуклідів, що містяться в будівельних матеріалах
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 15, Розділ ІІI, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Опромінення людей в жилих та виробничих приміщеннях не повинно перевищувати затверджених в установленому порядку нормативів. Захист людини від впливу радіонуклідів, що містяться у будівельних матеріалах, забезпечується такими заходами: вибором земельних ділянок для будівництва будинків і споруд з урахуванням рівня виділення радону з землі та рівня гамма-випромінювання; проектуванням і будівництвом будинків і споруд з урахуванням захисту від надходження радону в повітря цих будинків та споруд; веденням виробничого контролю за вмістом радіонуклідів, що містяться у будівельних матеріалах, прийняттям будинків і споруд в експлуатацію з урахуванням рівня вмісту радону в повітрі цих будинків та споруд і рівня гамма-випромінювання; експлуатацією будинків та споруд з урахуванням рівня вмісту в них радону і рівня гамма-випромінювання; зміною характеру використання будинків та споруд, якщо реальні дози опромінення людини перевищують затверджені в установленому порядку нормативи; забороною застосування будівельних матеріалів і виробів з них, що не відповідають вимогам захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання. |
Опромінення людей в жилих та виробничих приміщеннях не повинно перевищувати затверджених в установленому порядку нормативів. Захист людини від впливу радіонуклідів, що містяться у будівельних матеріалах, забезпечується такими заходами: вибором земельних ділянок для будівництва будинків і споруд з урахуванням рівня виділення радону з землі та рівня гамма-випромінювання; проектуванням і будівництвом будинків і споруд з урахуванням захисту від надходження радону в повітря всередені цих будинків та споруд; веденням виробничого контролю за вмістом радіонуклідів, що містяться у будівельних матеріалах, прийняттям будинків і споруд в експлуатацію з урахуванням рівня вмісту радону в повітрі всередені цих будинків та споруд і рівня гамма-випромінювання; експлуатацією будинків та споруд з урахуванням рівня вмісту радону в повітрі всередені цих будинків та споруд і рівня гамма-випромінювання; зміною характеру використання будинків та споруд, якщо реальні дози опромінення людини перевищують затверджені в установленому порядку нормативи; забороною застосування будівельних матеріалів і виробів з них, що не відповідають вимогам захисту людини від негативного впливу іонізуючого випромінювання. |
Розділ XXVII
Відшкодування ядерної шкоди
Стаття 117 Відповідальність оператора ядерної установки за ядерну шкоду
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 72, розділ ХІІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використан-ня ядерної енергії та радіаційну безпеку") Відповідальність оператора за ядерну шкоду згідно з цим Законом є абсолютною — тобто настає незалежно від встановлення його вини, крім випадків, передбачених частиною другою статті 73. Жодна особа, крім оператора, не несе відповідальності за ядерну шкоду, за винятком випадків, передбачених цим Законом. (Стаття 3, Розділ ІI, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") Відповідальність оператора за ядерну шкоду та підстави її виникнення визначаються відповідно до Закону України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” та Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду. |
Відповідальність оператора за ядерну шкоду згідно з цим Кодексом є абсолютною — тобто настає незалежно від встановлення його вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Жодна особа, крім оператора, не несе відповідальності за ядерну шкоду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. |
|
(стаття 73, розділ ХІІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використан-ня ядерної енергії та радіаційну безпеку") Відповідальність оператора за ядерну шкоду настає, якщо ця шкода заподіяна ядерним інцидентом на ядерній установці, а також під час перевезення ядерного матеріалу на ядерну установку оператора після прийняття ним від оператора іншої ядерної установки відповідальності за цей матеріал або під час його перевезення з ядерної установки оператора і відповідальність за який не була прийнята іншим оператором згідно з письмовою угодою. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 73, розділ ХІІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Оператор звільняється від відповідальності за ядерну шкоду, якщо вона заподіяна ядерним інцидентом, що виник безпосередньо як наслідок стихійного лиха виняткового характеру, збройного конфлікту, воєнних дій, громадянської війни або повстання. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 73, розділ ХІІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використан-ня ядерної енергії та радіаційну безпеку") Якщо ядерна шкода пов’язана з відповідальністю більш як одного оператора, ці оператори несуть часткову відповідальність. Якщо частка кожного з них у цій шкоді не може бути обґрунтовано визначена, ці оператори несуть солідарну відповідальність. У будь-якому разі відповідальність кожного оператора не повинна перевищувати розміру, встановленого статтею 75 цього Закону. |
Якщо ядерна шкода пов’язана з відповідальністю більш як одного оператора, ці оператори несуть часткову відповідальність. Якщо частка кожного з них у цій шкоді не може бути обґрунтовано визначена, ці оператори несуть солідарну відповідальність. У будь-якому разі відповідальність кожного оператора не повинна перевищувати межі цивільної відповідальності за ядерну шкоду, визначені цим Кодексом. |
|
(стаття 73, розділ ХІІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використан-ня ядерної енергії та радіаційну безпеку") Якщо ядерна шкода була заподіяна під час транзиту ядерного матеріалу через територію України, відповідальність за ядерну шкоду несе оператор, що є вантажовідправником чи є його одержувачем. Момент переходу відповідальності визначається угодою між вантажовідправником і вантажоодержувачем. У разі відсутності чіткого визначення настання цього моменту вантажовідправник несе відповідальність до моменту передачі вантажу уповноваженій особі на кордоні держави, до якої відправлено вантаж, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, учасником яких є Україна. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 73, розділ ХІІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Якщо оператор доведе, що ядерна шкода виникла повністю або частково внаслідок грубої недбалості особи, якій заподіяна шкода, або внаслідок дії чи бездіяльності такої особи з наміром заподіяти шкоду, оператор за рішенням суду може звільнятися повністю або частково від обов’язку відшкодування шкоди, заподіяної такій особі. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 73, розділ ХІІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Положення цього Закону не застосовуються до відповідальності оператора за ядерну шкоду, заподіяну безпосередньо ядерній установці або будь-якому майну на місці розташування цієї установки, що використовується або має використовуватися у зв’язку з цією установкою, або транспортному засобу, на якому ядерний матеріал перебував під час ядерного інциденту. |
Положення цього Кодексу не застосовуються до відповідальності оператора за ядерну шкоду, заподіяну безпосередньо ядерній установці або будь-якому майну на місці розташування цієї установки, що використовується або має використовуватися у зв’язку з цією установкою, або транспортному засобу, на якому ядерний матеріал перебував під час ядерного інциденту. |
|
(стаття 73, розділ ХІІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використан-ня ядерної енергії та радіаційну безпеку") До відносин, які виникають у зв’язку із заподіянням шкоди в частині, що не регулюється цим Законом, застосовуються норми цивільного законодавства України. |
До відносин, які виникають у зв’язку із заподіянням шкоди в частині, що не регулюється цим Кодексом, застосовуються норми цивільного законодавства України. |
|
(стаття 73, розділ ХІІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використан-ня ядерної енергії та радіаційну безпеку") Відповідальність за шкоду, спричинену Чорнобильською катастрофою, встановлюється відповідним законодавством України. (Стаття 11, Розділ ІV, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") Держава забезпечує фінансове покриття цивільної відповідальності за ядерну шкоду оператора ядерної установки Чорнобильської АЕС у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 74, розділ ХІІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використан-ня ядерної енергії та радіаційну безпеку") Коли ядерна шкода та неядерна шкода спричинені спільно ядерним інцидентом та подіями іншого характеру, то неядерна шкода, якщо вона не може бути обґрунтовано відокремлена від ядерної, вважається ядерною шкодою, спричиненою цим ядерним інцидентом. |
Приймається без змін. |
Стаття 118 Межі цивільної відповідальності за ядерну шкоду
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 74, розділ ХІІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використан-ня ядерної енергії та радіаційну безпеку") Відповідальність оператора за ядерну шкоду обмежується сумою, еквівалентною 50 мільйонам Спеціальних прав запозичення за кожний ядерний інцидент... (Стаття 6, Розділ ІI, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") 1. Відповідальність оператора за ядерну шкоду обмежується сумою, еквівалентною 150 мільйонам (для дослідницьких реакторів еквівалентною 5 мільйонам) Спеціальних прав запозичення у національній валюті за кожний ядерний інцидент. |
Приймається в редакції ЗУ "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення". |
|
(Стаття 6, Розділ ІI, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") 2. Відповідальність оператора за заподіяння смерті обмежується сумою, що дорівнює 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених на момент винесення судового рішення (укладення договору про відшкодування ядерної шкоди), за кожного померлого. |
Приймається без змін. |
|
(Стаття 6, Розділ ІI, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") 3. Відповідальність оператора перед кожним потерпілим за шкоду, заподіяну здоров’ю, обмежується сумою, що дорівнює 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених на момент винесення судового рішення (укладення договору про відшкодування ядерної шкоди), але не більше розміру фактично заподіяної шкоди. |
Приймається без змін. |
|
(Стаття 6, Розділ ІI, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") 4. Відповідальність оператора перед особою за шкоду, заподіяну її майну, обмежується сумою, що дорівнює 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених на момент винесення судового рішення (укладення договору про відшкодування ядерної шкоди), але не більше розміру фактично заподіяної шкоди. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 75, розділ ХІІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використан-ня ядерної енергії та радіаційну безпеку") Будь-які відсотки або витрати, які встановлюються судом щодо позовів про відшкодування ядерної шкоди, не включаються до розміру відповідальності оператора і виплачуються додатково до будь-якої суми відшкодування. (Стаття 6, Розділ ІI, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") 5. Судові витрати не враховуються для цілей цієї статті і підлягають виплаті у повному обсязі додатково до будь-якої суми відшкодування, встановленої судом. |
Приймається без змін. |
Стаття 119 Порядок відшкодування ядерної шкоди
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(Стаття 4, Розділ ІI, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") 1. За цим Законом підлягає відшкодуванню ядерна шкода. 2. Ядерна шкода відшкодовується виключно у формі грошової компенсації. |
Ядерна шкода відшкодовується виключно у формі грошової компенсації. |
|
(Стаття 5, Розділ ІI, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") 1. Ядерна шкода може бути відшкодована на підставі договору про відшкодування ядерної шкоди або рішення суду. |
Приймається без змін. |
|
(Стаття 5, Розділ ІI, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") 2. Ядерна шкода може бути відшкодована оператором відповідно до договору про відшкодування ядерної шкоди, укладеного ним з потерпілим за участю страховика (іншого фінансового гаранта). Договір про відшкодування ядерної шкоди повинен: відповідати вимогам частин другої, третьої та четвертої статті 6 цього Закону; бути нотаріально посвідченим, якщо однією із сторін договору є фізична особа; не порушувати прав потерпілих та інших осіб; бути зареєстрованим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Укладаючи договір про відшкодування ядерної шкоди, потерпіла особа здійснює своє право на відшкодування ядерної шкоди. |
Ядерна шкода може бути відшкодована оператором відповідно до договору про відшкодування ядерної шкоди, укладеного ним з потерпілим за участю страховика (іншого фінансового гаранта). Договір про відшкодування ядерної шкоди повинен: не суперечити межам цивільної відповідальності за ядерну шкоду, встановленим цим Кодексом ; бути нотаріально посвідченим, якщо однією із сторін договору є фізична особа; не порушувати прав потерпілих та інших осіб; бути зареєстрованим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Укладаючи договір про відшкодування ядерної шкоди, потерпіла особа здійснює своє право на відшкодування ядерної шкоди. |
|
(Стаття 5, Розділ ІI, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") 3. У разі недосягнення згоди між сторонами спір про відшкодування ядерної шкоди вирішується судом. Для встановлення факту ядерного інциденту, факту заподіяння ядерної шкоди та причинного зв’язку між ними обов’язково проводиться судова експертиза. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 80, розділ ХІІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використан-ня ядерної енергії та радіаційну безпеку") Справи стосовно позовів про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної ядерним інцидентом, що мав місце на території України, розглядаються виключно судами України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, учасником яких є Україна. |
Приймається без змін. |
|
(Стаття 5, Розділ ІI, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") 4. Позови про відшкодування ядерної шкоди можуть подаватися до суду України за місцезнаходженням (місцем проживання) позивача, відповідача чи за місцем заподіяння шкоди. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 76, розділ ХІІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використан-ня ядерної енергії та радіаційну безпеку") Право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров’ю особи, не обмежується строком давності. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 76, розділ ХІІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використан-ня ядерної енергії та радіаційну безпеку") Право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної майну або навколишньому природному середовищу, діє протягом десяти років з дня заподіяння шкоди. Якщо ядерна шкода заподіяна ядерним інцидентом, пов’язаним з ядерним матеріалом, який під час цього ядерного інциденту був викрадений, загублений, викинутий чи залишений без догляду, період, встановлений згідно з частиною другою цієї статті, відраховується з дня виникнення цього ядерного інциденту, але ні в якому разі не повинен перевищувати двадцяти років з дня крадіжки, втрати, викидання чи залишення ядерного матеріалу без догляду. Право на відшкодування ядерної шкоди, передбачене частинами другою і третьою цієї статті, втрачає силу, якщо позов не подано протягом трьох років від дня, коли особа, якій завдано ядерної шкоди, знала або мала знати про таку шкоду і про оператора, який є відповідальним за цю шкоду, за умови, що періоди, встановлені згідно з частинами другою і третьою цієї статті, не будуть перевищені. |
Право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної майну або навколишньому природному середовищу, діє протягом десяти років з дня заподіяння шкоди. Якщо ядерна шкода заподіяна ядерним інцидентом, пов’язаним з ядерним матеріалом, який під час цього ядерного інциденту був викрадений, загублений, викинутий чи залишений без догляду, вказаний десятирічний період, відраховується з дня виникнення цього ядерного інциденту, але ні в якому разі не повинен перевищувати двадцяти років з дня крадіжки, втрати, викидання чи залишення ядерного матеріалу без догляду. Право на відшкодування ядерної шкоди, заподіяної майну або навколишньому природному середовищу, втрачає силу, якщо позов не подано протягом трьох років від дня, коли особа, якій завдано ядерної шкоди, знала або мала знати про таку шкоду і про оператора, який є відповідальним за цю шкоду, за умови, що періоди, встановлені згідно з частинами першою і другою цього пункту, не будуть перевищені. |
|
(стаття 78, розділ ХІІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використан-ня ядерної енергії та радіаційну безпеку") Відшкодування ядерної шкоди включає кошти, які виплачуються з фондів соціального страхування та соціального забезпечення, фондів медичного страхування, а також кошти, які виплачуються у разі нещасного випадку на виробництві або на випадок професійних захворювань. Фонди, за рахунок яких здійснено відшкодування, та організації, які виплатили зазначені суми на відшкодування ядерної шкоди, мають право регресного позову до оператора. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 80, розділ ХІІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Оператор має право регресу лише у двох випадках: якщо це право передбачено письмовою угодою; проти фізичної особи, яка діяла або не діяла з наміром заподіяти шкоду, якщо в результаті дії або бездіяльності цієї особи стався ядерний інцидент. |
Приймається без змін. |
Стаття 120 Фінансове забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(Стаття 7, Розділ ІІI, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") 1. Оператор зобов’язаний мати фінансове забезпечення для покриття його відповідальності за ядерну шкоду з моменту звернення за отриманням чи продовженням дії ліцензії на експлуатацію ядерної установки в межах суми, еквівалентної 150 мільйонам (для дослідницьких реакторів еквівалентної 5 мільйонам) Спеціальних прав запозичення за кожний ядерний інцедент. |
Приймається без змін. |
|
(Стаття 7, Розділ ІІI, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") 1....Порядок та умови фінансового забезпечення для покриття відповідальності оператора за ядерну шкоду встановлюються Кабінетом Міністрів України. (стаття 77, розділ ХІІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використан-ня ядерної енергії та радіаційну безпеку") Оператор забезпечує страхування або інше фінансове забезпечення відшкодування за ядерну шкоду у розмірі та на умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України. |
Приймається в редакції ЗУ "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення". |
|
(Стаття 7, Розділ ІІI, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") 2. Фінансове забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду здійснюється оператором шляхом: страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту; отримання інших видів фінансового забезпечення, передбачених законами України. У частині, не покритій іншими видами фінансового забезпечення, страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, є обов’язковим. Оператору ядерної установки Кабінетом Міністрів України може бути надана державна гарантія фінансового забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду. |
Приймається без змін. |
|
(Стаття 8, Розділ ІІI, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") 1. Об’єктом обов’язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, є майнові інтереси оператора, пов’язані з необхідністю відшкодування цієї шкоди. Обов’язок оператора щодо оплати будь-яких судових витрат і відсотків, встановлених судом, може бути тільки окремим від цивільної відповідальності за ядерну шкоду об’єктом страхування. Страхування таких витрат і відсотків не є обов’язковим. |
Приймається без змін. |
|
(Стаття 8, Розділ ІІI, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") Передбачена на покриття витрат і відсотків страхова сума не розглядається як фінансове забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду для цілей частини першої статті 7 цього Закону. |
Передбачена на покриття витрат і відсотків страхова сума не розглядається як фінансове забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду для цілей частини першої цієї статті. |
|
(Стаття 8, Розділ ІІI, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") 2. Страховим випадком при обов’язковому страхуванні цивільної відповідальності за ядерну шкоду є набрання законної сили судовим рішенням про відшкодування ядерної шкоди або укладення договору про відшкодування ядерної шкоди, стороною яких є відповідний страховик. |
Приймається без змін. |
|
(Стаття 8, Розділ ІІI, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") 3. Виплата страхового відшкодування здійснюється у строк, який не перевищує одного місяця з моменту настання страхового випадку. |
Приймається без змін. |
|
(Стаття 8, Розділ ІІI, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") 4. Порядок обчислення тарифів при обов’язковому страхуванні цивільної відповідальності за ядерну шкоду визначається Кабінетом Міністрів України. |
Приймається без змін. |
|
(Стаття 8, Розділ ІІI, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") 5. Страховик, який здійснює обов’язкове страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, зобов’язаний мати ліцензію на здійснення цього виду страхування відповідно до законодавства України та бути членом ядерного страхового пулу. Порядок утворення та функціонування ядерного страхового пулу регулюється положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України. |
Приймається без змін. |
|
(Стаття 9, Розділ ІІI, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") За договорами страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду страховики можуть укладати договори перестрахування із страховиками-нерезидентами за умови членства цих страховиків-нерезидентів у відповідних іноземних ядерних страхових пулах. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 77, розділ ХІІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використан-ня ядерної енергії та радіаційну безпеку") Якщо розміру страхування або іншого фінансового відшкодування недостатньо, то в такому разі відшкодування шкоди за поданими позовами забезпечується державою. Держава має право регресу до оператора, який не забезпечив відшкодування ядерної шкоди у розмірі, встановленому статтею 75 цього Закону. |
Якщо розміру страхового відшкодування та інших видів фінансового забезпечення цивільної відповідальності оператора за ядерну шкоду недостатньо для відшкодування шкоди за поданими позовами, то таке відшкодування забезпечується державою. Держава має право регресу до оператора, який не забезпечив відшкодування ядерної шкоди у розмірі, встановленому частиною один статті 55 цього Кодексу. |
|
(Стаття 10, Розділ ІV, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") 1. Держава надає кошти для відшкодування ядерної шкоди, якщо виконавчий документ про відшкодування ядерної шкоди було повернуто стягувачеві у разі відсутності у боржника майна, на яке може бути звернене стягнення у порядку, визначеному Законом України “Про виконавче провадження”. 2. Для отримання коштів на відшкодування ядерної шкоди від держави стягувач подає до органу, уповноваженого Кабінетом Міністрів України на здійснення виплат з відшкодування ядерної шкоди: заяву довільної форми про відшкодування ядерної шкоди; виконавчий документ про відшкодування ядерної шкоди; постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві. 3. За наявності документів, передбачених частиною другою цієї статті, орган, уповноважений Кабінетом Міністрів України, зобов’язаний протягом місяця прийняти рішення про виплату належних стягувачеві за виконавчим документом коштів. Виплата здійснюється за рахунок передбачених законодавством джерел. |
Приймається без змін. |
|
(Стаття 10, Розділ ІV, Закон N 2893-III від 13.12.2001 "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення") 4. Здійснивши відшкодування ядерної шкоди відповідно до цієї статті, держава набуває права регресу, яке реалізується шляхом пред’явлення відповідного виконавчого документа до виконання на свою користь протягом п’яти років з моменту здійснення нею відшкодування. |
Здійснивши відшкодування ядерної шкоди, держава набуває права регресу до боржника, яке реалізується шляхом пред’явлення відповідного виконавчого документа до виконання на свою користь протягом п’яти років з моменту здійснення нею відшкодування. |
Розділ XXVIII
Розміщення, проектування, будівництво, реконструкція, введення в експлуатацію та експлуатація уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами
Стаття 121 Прийняття рішень
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 37, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Пропозиції щодо розміщення ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, мають право вносити органи державної влади та самоврядування, окремі юридичні та фізичні особи. Пропозиції вносяться до Кабінету Міністрів України. (стаття 18, розділ ІІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") ... Рішення про будівництво ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, приймає Кабінет Міністрів України спільно з місцевими органами державної влади та самоврядування, на території яких планується будівництво зазначених об’єктів. До компетенції Кабінету Міністрів України належить: прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво, експлуатацію та зняття з експлуатації підприємств по видобуванню уранових руд ... (стаття 22, розділ VIII, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відхода-ми") Пропозиції щодо майданчика, які подаються спеціалізованим підприємством по поводженню з радіоактивними відходами... (стаття 23, розділ VIII, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відхода-ми") Орган державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами у встановленому законодавством порядку подає на розгляд Верховної Ради або Кабінету Міністрів України пропозиції щодо затвердження майданчика та отримання дозволу на будівництво сховища радіоактивних відходів або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, і повідомляє про це відповідний місцевий орган державної виконавчої влади і орган місцевого самоврядування. |
Пропозиції щодо розміщення, проектування та будівництва ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, а також щодо розміщення та будівництва інших уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, мають право вносити органи державної влади та самоврядування, окремі юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Пропозиції вносяться до Кабінету Міністрів України. Не потребує врахування, оскільки: до внесення пропозиції до КМ України або ВР України місцевий орган державної виконавчої влади і орган місцевого самоврядування мають взяти участь в екологічній експертизі та прийняти рішення про погодження розміщення на їх території об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами; пропозицію до ВР України вносить КМ України. |
|
(стаття 37, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Для розгляду питання про розміщення ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, заявник подає підготовлені у встановленому порядку матеріали, які містять обгрунтування необхідності спорудження такої установки чи об’єкта і не менш як три варіанти — щодо майданчиків для їх розміщення. (стаття 23, розділ VIII, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") На розгляд подаються:... обгрунтування необхідності спорудження об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, і не менше трьох варіантів щодо майданчиків для його розміщення; (Стаття 5, Закон N 2861-IV від 8.09.2005 "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних уста-новок і об’єктів, призначе-них для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержав-не значення") До проекту закону про розміщення, проектування та будівництво ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, додаються: техніко-економічне обґрунтування створення такої ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, та вибору запропонованого майданчика для їх розміщення; (Стаття 3, Закон N 2861-IV від 8.09.2005 "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних уста-новок і об’єктів, призначе-них для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержав-не значення") Розміри даного регіону визначаються у затвердженому Кабінетом Міністрів України техніко-економічному обґрунтуванні створення ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, та вибору майданчика для їх розміщення. |
Для розгляду пропозиції особа, що її вносить, подає підготовлені у встановленому порядку матеріали, які містять обгрунтування необхідності спорудження уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами і не менше як три варіанти майданчиків для їх розміщення (крім гірничодобувних уранових об’єктів). Для розгляду пропозиції щодо розміщення, проектування та будівництва ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, обгрунтування необхідності їх спорудження подається у формі техніко-економічного обґрунтування створення такої установки або об’єкта та вибору запропонованого майданчика для їх розміщення, яке підлягає затвердженню Кабінетом Міністрів України. |
|
(стаття 37, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") У поданих матеріалах обов’язково мають бути: характеристика навколишнього природного середовища в районі можливого розміщення ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами; оцінка впливу запланованих робіт по будівництву, введенню в експлуатацію, експлуатації, зняттю з експлуатації та закриттю зазначених об’єктів на людину та навколишнє природне середовище; заходи, передбачені в проекті, щодо запобігання негативному впливу на навколишнє природне середовище та його зменшення. Рішення про будівництво ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, приймає Кабінет Міністрів України спільно з місцевими органами державної влади та самоврядування, на території яких планується будівництво зазначених об’єктів. Рішення приймається на підставі висновків державної експертизи безпеки установки або об’єкта та інших експертиз відповідно до законодавства. (стаття 22, розділ VIII, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Пропозиції щодо майданчика, які подаються спеціалізованим підприємством по поводженню з радіоактивними відходами, розглядаються за наявності: необхідної інформації про споруджуваний об’єкт та про заходи, спрямовані на обмеження негативного впливу цього об’єкта на здоров’я населення і стан навколишнього природного середовища; висновків державної екологічної експертизи; висновків державної експертизи з ядерної та радіаційної безпеки. Висновки цих експертиз повинні бути доступними для ознайомлення громадян та їх об’єднань. (стаття 23, розділ VIII, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") На розгляд подаються: технічні характеристики сховища радіоактивних відходів або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами; ... аналіз даних, які отримані під час проведення проектно-пошукових робіт, стосовно безпеки майданчика; характеристика навколишнього природного середовища в районі розташування об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та сховищ радіоактивних відходів; висновок про вплив цих об’єктів та сховищ на людину та навколишнє природне середовище; зауваження та висновки Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, Міністерства охорони здоров’я України, Державного комітету України по геології і використанню надр, Державного комітету України по гідрометеорології; пропозиції та зауваження відповідних місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. (Стаття 4, Закон N 2861-IV від 8.09.2005 "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних уста-новок і об’єктів, призначе-них для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержав-не значення") У проекті закону про розміщення, проектування, будівництво ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, в обов’язковому порядку зазначаються: місце конкретного майданчика, де планується розміщення установки або об’єкта; для ядерної установки (крім сховищ для зберігання та захоронення ядерного палива) — кількість реакторів, їх тип та загальна характеристика; для сховищ для зберігання та захоронення ядерного палива - граничні параметри за обсягами, загальні характеристики палива, термін та загальні характеристики технології зберігання; для об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, — загальні характеристики радіоактивних відходів та технологій поводження з ними, граничні обсяги радіоактивних відходів та термін зберігання. |
У поданих матеріалах обов’язково мають бути: загальні характеристики уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, загальні обсяги та характеристики радіоактивних матеріалів, які будуть використовуватись або виникати, та технологій поводження з ними; характеристика навколишнього природного середовища в районі можливого розміщення цього об’єкта або установки; оцінка впливів на персонал, населення та навколишнє природне середовище цього об’єкта або установки на всіх етапах їх життєвого циклу, починаючи з будівництва; опис передбачених заходів із запобігання або зменшення негативних впливів цього об’єкта або установки на персонал, населення та навколишнє природне середовище; висновки про впливи цього об’єкта або установки на персонал, населення та навколишнє природне середовище; висновки державної екологічної експертизи, державної експертизи з ядерної та радіаційної безпеки та інших експертиз, обов’язковість яких щодо поданих матеріалів передбачена законодавством; рішення про погодження розміщення цього уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, на відповідній території. Висновки обов’язкових державних експертиз повинні бути доступними для ознайомлення громадян та їх об’єднань. |
|
(Стаття 5, Закон N 2861-IV від 8.09.2005 "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних уста-новок і об’єктів, призначе-них для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержав-не значення") До проекту закону про розміщення, проектування та будівництво ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, додаються: ... висновок державної екологічної експертизи; результати консультативного референдуму стосовно розміщення ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, якщо він проводився в адміністративно-територіальних одиницях, або рішення центрального органу виконавчої влади, до компетенції якого належить питання правового режиму території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, в разі їх розміщення у зоні відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення; звіт щодо заходів з інформування суміжних держав про можливий вплив у транскордонному контексті відповідно до закону; інші документи, якщо це передбачено законом. |
Для ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, у поданих матеріалах обов’язково мають бути також: результати консультативного референдуму стосовно розміщення цієї установки або об’єкта, якщо він проводився в адміністративно-територіальних одиницях; звіт щодо заходів з інформування суміжних держав про можливий вплив цієї установки або об’єкта у транскордонному контексті. |
|
(стаття 37, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Рішення про будівництво ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, приймає Кабінет Міністрів України спільно з місцевими органами державної влади та самоврядування, на території яких планується будівництво зазначених об’єктів. (стаття 20, розділ III, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Місцеві органи державної влади і самоврядування у межах своєї компетенції: погоджують питання розміщення на своїй території підприємств по видобуванню уранових руд, ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, виходячи з інтересів громадян, які проживають на цій території, та соціально-економічного розвитку територій у порядку, визначеному законом; ...організовують громадські слухання з питань захисту проектів щодо розміщення, спорудження, зняття з експлуатації підприємств по видобуванню уранових руд, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами; (стаття 8, розділ II, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Місцеві органи державної виконавчої влади і органи місцевого самоврядування у сфері поводження з радіоактивними відходами в межах своєї компетенції: погоджують питання розміщення на своїй території об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, виходячи з інтересів громадян, які проживають на цій території, та соціально-економічного розвитку територій у порядку, визначеному законом; (Стаття 3, Закон N 2861-IV від 8.09.2005 "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних уста-новок і об’єктів, призначе-них для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержав-не значення") Рішення про погодження розміщення на територіях адміністративно-територіальних одиниць ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, приймають місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування з урахуванням думки відповідної територіальної громади (відповідних територіальних громад), висловленої під час проведення громадських слухань. Регіоном, де розглядається можливість розміщення ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, вважається територія адміністративно-територіальних одиниць (районів, міст, селищ, сіл), на якій можливе встановлення особливого режиму території у місцях розташування ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами. Розміри даного регіону визначаються у затвердженому Кабінетом Міністрів України техніко-економічному обґрунтуванні створення ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, та вибору майданчика для їх розміщення. (Стаття 3-1, Закон N 2861-IV від 8.09.2005 "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних уста-новок і об’єктів, призначе-них для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержав-не значення") Рішення про погодження розміщення в зоні відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, приймається центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого належить питання правового режиму території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. |
Рішення про погодження розміщення на територіях адміністративно-територіальних одиниць уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, приймають місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування з урахуванням думки відповідної територіальної громади (відповідних територіальних громад), висловленої під час проведення громадських слухань. Регіоном, де розглядається можливість розміщення уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, вважається територія адміністративно-територіальних одиниць (районів, міст, селищ, сіл), на якій можливе встановлення особливого режиму території у місці розташування такої установки або та об’єкту. Розміри даного регіону визначаються у обгрунтуванні необхідності спорудження такого об’єкта або установки, погодженому та затвердженому у порядку, встановленому законодавством. Рішення про погодження розміщення в зоні відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, приймає центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого належить питання правового режиму території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
|
|
(Стаття 2, Закон N 2861-IV від 8.09.2005 "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних уста-новок і об’єктів, призначе-них для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержав-не значення") Рішення про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, приймаються Верховною Радою України шляхом прийняття відповідного закону про розміщення, проектування, будівництво ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення. (стаття 37, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Рішення про будівництво ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, приймає Кабінет Міністрів України спільно з місцевими органами державної влади та самоврядування, на території яких планується будівництво зазначених об’єктів. (стаття 22, розділ VIII, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") ... При прийнятті рішень щодо розміщення ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами... (стаття 23, розділ VIII, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відхода-ми") Рішення про будівництво об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, відповідно до компетенції приймають Верховна Рада України або Кабінет Міністрів України. (Стаття 2, Закон N 2861-IV від 8.09.2005 "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних уста-новок і об’єктів, призначе-них для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержав-не значення") Рішення про вибір майданчика для спорудження сховища радіоактивних відходів чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, приймає Верховна Рада України або Кабінет Міністрів України відповідно до їх компетенції. (Стаття 7, Закон N 2861-IV від 8.09.2005 "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних уста-новок і об’єктів, призначе-них для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержав-не значення") Рішення про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, Верховна Рада України приймає тільки в разі погодження їх розміщення на своїй території місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування. |
Приймається без змін. Слід врахувати уранові об’єкти. Для цілей ЯК положення цієї та наступних позицій доцільно викласти наступним чином: „Рішення про розміщення та будівництво інших уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, приймаються Кабінетом Міністрів України. Вказані рішення приймаються тільки в разі наявності рішення про погодження розміщення цих об’єктів або установок на відповідній території.” |
|
Рішення щодо розширення існуючих ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, у разі якщо таке розширення пов’язане з будівництвом реакторів або сховищ (крім тимчасових сховищ у межах промислового майданчика ядерної установки), на які не поширюється дія цього Закону, приймається в тому ж порядку, що і рішення про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення. |
Рішення щодо розширення існуючої ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, у разі якщо таке розширення пов’язане з будівництвом реакторів або сховищ (крім сховищ у межах промислового майданчика ядерної установки, призначених для зберігання відпрацьованого ядерного палива або радіоактивних відходів), які не були передбачені рішенням про розміщення, проектування, будівництво існуючої установки або об’єкта, приймається в тому ж порядку, що і рішення про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення. |
|
(Стаття 2, Закон N 2861-IV від 8.09.2005 "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних уста-новок і об’єктів, призначе-них для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержав-не значення") До Верховної Ради України проект закону про розміщення, проектування, будівництво ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, подає Кабінет Міністрів України. (Стаття 8, Закон N 2861-IV від 8.09.2005 "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних уста-новок і об’єктів, призначе-них для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержав-не значення") Проект закону про розміщення, проектування, будівництво ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, доповідається на пленарному засіданні Верховної Ради України членом Уряду, що відповідає за реалізацію державної політики у відповідній сфері. (Стаття 4, Закон N 2861-IV від 8.09.2005 "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних уста-новок і об’єктів, призначе-них для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержав-не значення") У проекті закону про розміщення, проектування, будівництво ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, в обов’язковому порядку зазначаються: місце конкретного майданчика, де планується розміщення установки або об’єкта; для ядерної установки (крім сховищ для зберігання та захоронення ядерного палива) — кількість реакторів, їх тип та загальна характеристика; для сховищ для зберігання та захоронення ядерного палива - граничні параметри за обсягами, загальні характеристики палива, термін та загальні характеристики технології зберігання; для об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, — загальні характеристики радіоактивних відходів та технологій поводження з ними, граничні обсяги радіоактивних відходів та термін зберігання. (Стаття 5, Закон N 2861-IV від 8.09.2005 "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних уста-новок і об’єктів, призначе-них для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержав-не значення") До проекту закону про розміщення, проектування та будівництво ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, додаються: техніко-економічне обґрунтування створення такої ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, та вибору запропонованого майданчика для їх розміщення; висновок державної екологічної експертизи; результати консультативного референдуму стосовно розміщення ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, якщо він проводився в адміністративно-територіальних одиницях, або рішення центрального органу виконавчої влади, до компетенції якого належить питання правового режиму території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, в разі їх розміщення у зоні відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення; звіт щодо заходів з інформування суміжних держав про можливий вплив у транскордонному контексті відповідно до закону; інші документи, якщо це передбачено законом. |
Приймається без змін. Приймається в редакції: „Проект закону доповідається на пленарному засіданні Верховної Ради України членом Уряду, що відповідає за реалізацію державної політики з відповідних питань.” Доцільно використати узагальнююче поняття „сховище відпрацьованого ядерного палива”. Для цілей ЯК положення цієї позиції доцільно викласти наступним чином: „У проекті закону в обов’язковому порядку зазначаються: місце конкретного майданчика, де планується розміщення такої установки або об’єкта; для ядерної установки (крім сховищ відпрацьованого ядерного палива) — кількість реакторів, їх тип та загальна характеристика; для сховищ відпрацьованого ядерного палива - граничні параметри за обсягами, загальні характеристики палива, термін та загальні характеристики технології зберігання (захоронення); для об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, — загальні характеристики радіоактивних відходів та технологій поводження з ними, граничні обсяги радіоактивних відходів та термін зберігання.” Доцільно виключити останню позицію, як незмістовну. Інший текст приймається без змін. |
|
(стаття 37, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") При прийнятті рішень щодо розміщення ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, мають бути передбачені додаткові заходи, спрямовані на соціально-економічний розвиток регіону. Обсяг та порядок здійснення цих заходів у кожному конкретному випадку встановлюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з місцевими органами державної влади та самоврядування на підставі науково-економічних обґрунтувань. |
При прийнятті рішення про розміщення, проектування, будівництво ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, чи рішення про розміщення та будівництво іншого уранового об’єкту, ядерної установки або об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, мають бути передбачені додаткові заходи, спрямовані на соціально-економічний розвиток регіону. Обсяг та порядок здійснення цих заходів у кожному конкретному випадку встановлюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, які приймали рішення про погодження розміщення цього об’єкту або установки на відповідній території. |
|
(стаття 22, розділ VIII, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Про прийняття рішення про будівництво сховища радіоактивних відходів або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, а також про початок проектно-пошукових робіт на запланованому майданчику спеціалізоване підприємство по поводженню з радіоактивними відходами повідомляє місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, на території яких планується будівництво. (стаття 13, розділ V, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Спеціалізовані підприємства по поводженню з радіоактивними відходами укладають з місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідні угоди. Угоди укладаються протягом шести місяців з часу затвердження вибору майданчика для розміщення нових сховищ радіоактивних відходів. Усунення розбіжностей на будь-якому етапі проектування, будівництва, експлуатації, зняття з експлуатації або закриття об’єкта здійснюється у встановленому законодавством порядку. |
Про прийняття рішення про розміщення, проектування, будівництво ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, чи рішення про розміщення та будівництво іншого уранового об’єкту, ядерної установки або об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, а також про початок проектно-вишукувальних робіт на запланованому майданчику відповідний ліцензіат повідомляє органи, які приймали рішення про погодження розміщення цього об’єкту або установки на відповідній території. Протягом шести місяців з моменту прийняття рішення про розміщення сховища радіоактивних відходів ліцензіат укладає угоду з місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, які приймали рішення про погодження розміщення цього сховища на відповідній території. Усунення розбіжностей між ліцензатом та місцевими органами державної виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування на будь-якому етапі проектування, будівництва, експлуатації, зняття з експлуатації або закриття сховища здійснюється у встановленому законодавством порядку. |
Стаття 122 Надання територій, надр та земельних ділянок
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 7, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Надання надр для геологічного вивчення родовищ уранових руд здійснюється відповідно до Кодексу України про надра. |
Надання територій та надр для геологічного вивчення родовищ уранових руд, проведення проектно-вишукувальних робіт для вибору майданчика для розміщення уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, зійснюється відповідно до земельного законодавства, законодавства про надра та охорону навколишнього природного середовища. |
|
(стаття 22, розділ VIII, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Якщо майданчик визнається непридатним для спорудження сховища радіоактивних відходів або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, ліцензіат повинен провести роботи по рекультивації території та усуненню всіх екологічно шкідливих наслідків, які зумовлені проведенням проектно-пошукових робіт. |
Якщо досліджений майданчик виявляється непридатним для розміщення уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, ліцензіат повинен провести роботи по рекультивації території та усуненню всіх екологічно шкідливих наслідків, які зумовлені проведенням проектно-вишукувальних робіт. |
|
(стаття 37, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Надання земельних ділянок та надр для розміщення ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, провадиться в порядку і на умовах, визначених земельним законодавством, законодавством про надра та охорону навколишнього природного середовища України. (стаття 25, розділ IХ, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Земельні ділянки, відведені під сховища радіоактивних відходів, або об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, надаються на весь визначений проектом період експлуатації та консервації згідно з земельним законодавством. (стаття 7, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Спеціальні дозволи на дослідно-промислову розробку уранових родовищ та видобування уранових руд надаються відповідно до Кодексу України про надра |
Надання земельних ділянок та надр для розміщення уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, провадиться в порядку і на умовах, визначених земельним законодавством, законодавством про надра та охорону навколишнього природного середовища. Земельні ділянки та надра надаються на весь період життєвого циклу такого об’єкта або установки.
|
Стаття 123 Проектування та обгрунтування безпеки
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 24, розділ VIIІ, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Проектування сховищ радіоактивних відходів або об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, здійснюється відповідно до діючих норм, правил і стандартів з використанням технологій, які були підтверджені досвідом, випробуваннями чи аналізом. У разі позитивного висновку державних експертиз на проект у встановленому законодавством порядку видається ліцензія на будівництво. |
Проектування уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, здійснюється відповідно до діючих норм, правил і стандартів з безпеки з використанням технологій, які були підтверджені досвідом, випробуваннями чи аналізом. |
|
(стаття 8, розділ IІ, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки видає експлуатуючій організації ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів, що подала відповідну заяву (далі — заявник), на підставі всебічної оцінки безпеки ядерної установки або сховища та оцінки спроможності заявника виконувати усі заходи щодо забезпечення безпеки ліцензію на здійснення діяльності, пов’язаної з конкретним етапом життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів, а саме: на проектування ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів; на будівництво ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів після всебічного аналізу усіх аспектів забезпечення безпеки у відповідному проекті; |
Проектування ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів здійснюється на підставі відповідної ліцезії експлуатуючої організації (оператора) цієї установки або сховища. |
|
(стаття 17, розділ VII, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Радіаційна безпека сховищ радіоактивних відходів при екстремальних природних явищах (землетруси, повені, урагани тощо) чи аварійних ситуаціях забезпечується науково обгрунтованими проектними рішеннями щодо можливих сценаріїв подій, якими буде доведено неперевищення меж, встановлених нормами, правилами і стандартами ядерної та радіаційної безпеки. (стаття 24, розділ VIIІ, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Проект сховища радіоактивних відходів обов’язково повинен містити дві оцінки безпеки: під час експлуатації сховища; після закриття сховища. Оцінка безпеки включає в себе аналіз сценаріїв розвитку можливих надзвичайних ситуацій, їх наслідків та порівняння результатів з критеріями безпеки. |
Ядерна та радіаційна безпека уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, за нормальних умов їх експлуатації, при екстремальних природних явищах (землетруси, повені, урагани тощо) та аварійних ситуаціях забезпечується відповідними проектними рішеннями. Ефективність таких проектних рішень підтверджується обгрунтуванням безпеки цих об’єктів та установок з обов’язковим аналізом можливих сценаріїв подій, яким буде доведено дотримання вимог, встановлених нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки. |
|
(стаття 24, розділ VIIІ, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Проект сховища радіоактивних відходів обов’язково повинен містити дві оцінки безпеки: під час експлуатації сховища; після закриття сховища. |
Обгрунтування безпеки сховища для захоронення радіоактивних відходів повинне охоплювати етапи експлуатації та закриття сховища. |
|
(стаття 45, розділ VIІ, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") У місцях розташування ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, встановлюються санітарно-захисна зона і зона спостереження. Розміри і межі зазначених зон визначаються у проекті згідно з нормами, правилами і стандартами у сфері використання ядерної енергії, (стаття 15, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Розміри та межі території з особливим режимом, санітарно-захисної зони і зони спостереження визначаються в проектах уранових об’єктів згідно з діючими нормами, правилами і стандартами |
В проектах будівництва уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, мають бути визначені розміри та межі їх санітарно-захисних зон і зон спостереження. |
|
(стаття 10, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Проект уранового об’єкта повинен передбачати: економічне обгрунтування доцільності реалізації даного проекту та оцінку впливу об’єкта на людину та довкілля; заходи щодо контролю за надходженням радіоактивних речовин у довкілля; заходи щодо охорони довкілля від розповсюдження радіоактивних речовин; заходи для зменшення виділення радону; заходи щодо контролю за радіаційною обстановкою та забезпечення захисту працюючих на урановому об’єкті та населення від впливу іонізуючого випромінювання; заходи щодо безпечного зберігання та переробки радіоактивних відходів. |
Проект будівництва уранового об’єкта повинен передбачати: заходи щодо контролю за надходженням радіоактивних речовин у навколишнє природне середовище; заходи щодо охорони навколишнього природного середовища від розповсюдження радіоактивних речовин; заходи для зменшення виділення радону; заходи щодо контролю за радіаційною обстановкою та забезпечення захисту персоналу та населення від впливу іонізуючого випромінювання; заходи щодо безпечного зберігання та переробки радіоактивних відходів. |
|
(стаття 40, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Техніко-економічне обґрунтування і проекти будівництва, реконструкції, зняття з експлуатації, матеріали, які містять обґрунтування безпеки, зміни вимог та лімітів безпеки ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, підлягають обов’язковій державній експертизі. Державну експертизу ядерної і радіаційної безпеки ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, проводить орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки з урахуванням інших державних експертиз, які здійснюються згідно з законодавством. |
Проекти будівництва уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, матеріали, які містять обґрунтування їх безпеки, підлягають обов’язковим державним експертизам згідно із законодавством. |
Стаття 124 Будівництво
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 7, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Спеціальні дозволи на дослідно-промислову розробку уранових родовищ та видобування уранових руд надаються... Спеціальні дозволи на будівництво нових об’єктів по переробці уранових руд ... надаються... |
Будівництво уранового об’єкта здійснюється на підставі спеціального дозволу, наданого підприємству по видобуванню та переробці уранових руд. |
|
(стаття 8, розділ IІ, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки видає експлуатуючій організації ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів, що подала відповідну заяву (далі — заявник), на підставі всебічної оцінки безпеки ядерної установки або сховища та оцінки спроможності заявника виконувати усі заходи щодо забезпечення безпеки ліцензію на здійснення діяльності, пов’язаної з конкретним етапом життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів, а саме: на будівництво ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів після всебічного аналізу усіх аспектів забезпечення безпеки у відповідному проекті; |
Будівництво ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів здійснюється на підставі відповідної ліцезії експлуатуючої організації (оператора) цієї установки або сховища. |
|
(стаття 42, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки видає ліцензії на будівництво ядерних установок і сховищ для захоронення радіоактивних відходів лише за наявності плану заходів щодо зняття їх з експлуатації, визначення обсягу радіоактивних відходів і поводження з ними, позитивних висновків державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки, актів інспекційного обстеження та документів про перевірку обґрунтування безпеки в рамках відповідної дозвільної процедури. |
Ліцензія на будівництво ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів надається лише за наявності плану заходів щодо зняття з експлуатації цієї установки або закриття цього сховища, визначення обсягів радіоактивних відходів і технологій поводження з ними, позитивних висновків державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки, актів інспекційного обстеження та документів про перевірку обґрунтування безпеки в рамках відповідної дозвільної процедури. |
|
(стаття 42, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Будівництво ядерної установки чи сховища для захоронення радіоактивних відходів без наявності ліцензії органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки припиняється за рішенням цього органу з відшкодуванням замовником завданих навколишньому природному середовищу збитків та відновленням колишнього його стану, а також з накладенням штрафу відповідно до законодавства України. Таке рішення може бути оскаржено лише у судовому порядку. Подання скарги не зупиняє виконання рішення. |
Будівництво ядерної установки чи сховища для захоронення радіоактивних відходів без наявності відповідної ліцензії, наданої органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, припиняється за рішенням цього органу з відшкодуванням замовником будівництва завданих навколишньому природному середовищу збитків та відновленням колишнього його стану, а також з накладенням штрафу відповідно до законодавства. Таке рішення може бути оскаржено лише у судовому порядку. Подання скарги не зупиняє виконання рішення. |
|
(стаття 44, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Відповідальність за необґрунтоване припинення будівництва (експлуатації) ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами Державний орган, який прийняв рішення про будівництво (експлуатацію) ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, може скасувати прийняте ним рішення або припинити їх будівництво (експлуатацію) у разі виявлення додаткових факторів, які негативно впливають на безпеку установки чи об’єкта, стан навколишнього природного середовища або тягнуть за собою інші негативні наслідки. |
Державний орган, який прийняв рішення про будівництво уранового об’єкта, ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, може зупинити їх будівництво або скасувати прийняте ним рішення та припинити їх будівництво у разі виявлення додаткових факторів, які негативно впливають на безпеку цього об’єкта чи установки, стан навколишнього природного середовища або тягнуть за собою інші негативні наслідки. |
|
(стаття 44, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Відповідальність за необґрунтоване припинення будівництва (експлуатації) ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами Збитки, пов’язані з припиненням будівництва (експлуатації) ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, у разі виявлення додаткових факторів, які можуть призвести до зниження рівня безпеки, погіршення стану навколишнього природного середовища або інших негативних наслідків, відшкодовуються за рахунок організацій, винних в тому, що ці фактори не було своєчасно виявлено і враховано. |
Збитки, пов’язані з припиненням або зупиненням будівництва уранового об’єкта, ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, у разі виявлення додаткових факторів, які можуть призвести до негативного впливу на безпеку цього об’єкта чи установки, стан навколишнього природного середовища або інших негативних наслідків,відшкодовуються за рахунок юридичних осіб чи фізичних осіб - підприємців, винних в тому, що ці фактори не були своєчасно виявлені і враховані. |
|
(стаття 44, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Відповідальність за необґрунтоване припинення будівництва (експлуатації) ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами Збитки, пов’язані з припиненням або зупиненням будівництва (експлуатації) вказаних установок та об’єктів за рішенням державного органу України, якщо такі фактори не було виявлено своєчасно, підлягають відшкодуванню з державного бюджету. |
За відсутністю таких факторів, збитки, пов’язані з припиненням або зупиненням державним органом будівництва вказаних установок чи об’єктів, підлягають відшкодуванню з державного бюджету. |
Стаття 125 Введення в експлуатацію
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 1, розділ I, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") етапи життєвого циклу ядерної установки — вибір майданчика, проектування, будівництво, введення в експлуатацію, експлуатація, зняття з експлуатації; (стаття 8, розділ IІ, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки видає експлуатуючій організації ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів, що подала відповідну заяву (далі — заявник), на підставі всебічної оцінки безпеки ядерної установки або сховища та оцінки спроможності заявника виконувати усі заходи щодо забезпечення безпеки ліцензію на здійснення діяльності, пов’язаної з конкретним етапом життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів, а саме: на введення в експлуатацію ядерної установки; |
Введення в експлуатацію ядерної установки є окремим етапом її життєвого циклу та здійснюється на підставі відповідної ліцензії експлуатуючої організації (оператора) цієї установки. |
|
(стаття 24, розділ VIIІ, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Введення в експлуатацію сховища радіоактивних відходів або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, проводиться при наявності ліцензії на експлуатацію, виданої у встановленому законодавством порядку. |
Введення в експлуатацію об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, здійснюється при наявності у ліцензіата ліцензії на відповідний окремий вид діяльності, в якій визначений цей об’єкт, а для сховища для захоронення радіоактивних відходів – ліцензії на експлуатацію цього сховища. |
|
(стаття 38, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Прийняття в експлуатацію ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, здійснюється державними приймальними комісіями. |
Прийняття в експлуатацію уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, здійснюється державними приймальними комісіями. |
|
(стаття 38, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Прийняття в експлуатацію ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, повинно здійснюватися у комплексі з передбаченими у проекті об’єктами виробничого і побутового призначення. |
Прийняття в експлуатацію уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, повинно здійснюватися у комплексі з передбаченими у проекті об’єктами виробничого і побутового призначення. |
Стаття 126 Режим території розташування та прилеглої території
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 45, розділ VIІ, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Встановлення особливого режиму території у місцях розташування ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами У місцях розташування ядерної установки чи об’єкта, призначених для поводження з радіоактивними відходами, може бути встановлено особливий режим території. Порядок визначення особливого режиму території встановлюється Кабінетом Міністрів України. (стаття 20, розділ VII, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Особливий режим на території сховища радіоактивних відходів та в санітарно-захисній зоні регулюється відповідно до законодавства. Особливий режим територій у місцях розташування уранових об’єктів У місцях розташування уранових об’єктів з метою захисту населення від можливого негативного впливу їх діяльності встановлюються території з особливим режимом, санітарно-захисна зона і зона спостереження. |
У місці розташування уранового об’єкта встановлюється, а у місці розташування ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, може бути встановлено особливий режим території у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. |
|
(стаття 45, розділ VIІ, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Встановлення особливого режиму території у місцях розташування ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами У місцях розташування ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, встановлюються санітарно-захисна зона і зона спостереження. Розміри і межі зазначених зон визначаються у проекті згідно з нормами, правилами і стандартами у сфері використання ядерної енергії, узгоджуються з органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки і затверджуються місцевими Радами народних депутатів. (стаття 15, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Особливий режим територій у місцях розташування уранових об’єктів У місцях розташування уранових об’єктів з метою захисту населення від можливого негативного впливу їх діяльності встановлюються території з особливим режимом, санітарно-захисна зона і зона спостереження. Розміри та межі території з особливим режимом, санітарно-захисної зони і зони спостереження визначаються в проектах уранових об’єктів згідно з діючими нормами, правилами і стандартами та узгоджуються у порядку, встановленому законодавством. (стаття 26, розділ IX, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Види діяльності, заборонені на територіях, відведених під сховища радіоактивних відходів, та об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами Земельні ділянки, відведені під сховища радіоактивних відходів, виводяться з господарського обороту і відмежовуються від суміжних територій санітарно-захисними зонами. |
У місці розташування уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, встановлюються санітарно-захисна зона і зона спостереження. Розміри і межі зазначених зон визначаються у проекті згідно з нормами, правилами і стандартами у сфері використання ядерної енергії, узгоджуються з органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки і затверджуються органами місцевого самоврядування, на території яких знаходяться зазначені зони. |
|
(стаття 45, розділ VIІ, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Встановлення особливого режиму території у місцях розташування ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами У санітарно-захисній зоні і зоні спостереження повинен здійснюватися контроль за радіаційним станом. (стаття 15, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Особливий режим територій у місцях розташування уранових об’єктів У встановленому законом порядку на територіях з особливим режимом здійснюється обов’язковий постійний контроль за станом радіаційної обстановки відповідно до діючих норм, правил і стандартів. (стаття 20, розділ VII, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Контроль за станом навколишнього природного середовища в районах розташування сховищ радіоактивних відходів здійснюється за рахунок ліцензіата сховищ радіоактивних відходів. |
У санітарно-захисній зоні і зоні спостереження уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, ліцензіатом повинен здійснюватися контроль за радіаційним станом в обсягах, визначених нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки.” Слід врахувати, що поняття „район розташування” не визначене. Слід врахувати, що контроль за радіаційним станом повинен здійснюватись ліцензіатом, а не за рахунок ліцензіата. |
|
(стаття 45, розділ VIІ, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Встановлення особливого режиму території у місцях розташування ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами У санітарно-захисній зоні забороняється розміщення жилих будинків та громадських споруд, дитячих та лікувально-оздоровчих установ, а також промислових підприємств, об’єктів громадського харчування, допоміжних та інших споруд, не пов’язаних з діяльністю ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами. Використання для народногосподарських цілей земель і водоймищ, розташованих у санітарно-захисній зоні, можливе лише з дозволу органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки за погодженням з експлуатуючою організацією за умови обов’язкового проведення радіологічного контролю продукції, яка виробляється. (стаття 15, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Особливий режим територій у місцях розташування уранових об’єктів Обмежується господарська діяльність згідно з статтею 45 Закону України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” у санітарно-захисній зоні і зоні спостереження. (стаття 26, розділ ІX, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Види діяльності, заборонені на територіях, відведених під сховища радіоактивних відходів, та об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами У межах санітарно-захисних зон забороняється: проживання населення; здійснення всіх видів водокористування, лісокористування та користування надрами, за винятком зумовлених затвердженими проектами; проведення наукових досліджень без спеціальних дозволів; здійснення без спеціального дозволу сільськогосподарської, лісогосподарської та іншої виробничої діяльності, спрямованої на одержання товарної продукції, а також будівництво об’єктів соціального та громадського призначення; будь-яка інша діяльність, яка не забезпечує режим радіаційної безпеки. |
У санітарно-захисній зоні уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, забороняється: проживання населення, розміщення житлових будинків; розміщення громадських споруд, дитячих та лікувально-оздоровчих установ, а також промислових підприємств, об’єктів громадського харчування, допоміжних та інших споруд, не пов’язаних з діяльністю цього об’єкта або установки; проведення наукових досліджень без погодження з ліцензіатом; будь-яка інша діяльність, яка не забезпечує режим радіаційної безпеки. Використання для народногосподарських цілей земель і водоймищ, розташованих у санітарно-захисній зоні уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, можливе лише з дозволу органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки за погодженням з ліцензіатом за умови обов’язкового проведення радіологічного контролю продукції, яка виробляється. У санітарно-захисній зоні сховища радіоактивних відходів або відпрацьованого ядерного палива забороняється здійснення всіх видів водокористування, лісокористування та користування надрами, за винятком зумовлених проектом цього сховища. |
|
(стаття 45, розділ VIІ, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Збитки і витрати, пов’язані з встановленням санітарно-захисної зони в районі розміщення ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, відшкодовуються відповідно до законодавства України. (стаття 15, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Особливий режим територій у місцях розташування уранових об’єктів Витрати на створення санітарно-захисної зони та зони спостереження включаються до кошторисів проектів будівництва та реконструкції уранових об’єктів. |
Витрати та збитки, пов’язані з встановленням санітарно-захисної зони в місці розташування уранового об’єкта ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, відшкодовуються відповідно до законодавства. |
|
(стаття 46, розділ VIІ, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Обмеження прав осіб, що перебувають на території ядерної установки На території ядерної установки персонал, відвідувачі, їх транспортні засоби можуть бути оглянуті посадовими особами підрозділу охорони з використанням спеціальних засобів виявлення боєприпасів, зброї, радіоактивних, отруйних та наркотичних речовин, інших предметів, за допомогою яких можливе вчинення диверсійних та терористичних актів. Без дозволу експлуатуючої організації забороняються відео-, кіно-, фотозйомки інженерних та технічних засобів охорони ядерних установок. |
На території уранового об’єкта, ядерної установки, об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, персонал, відвідувачі, їх транспортні засоби можуть бути оглянуті посадовими особами підрозділу охорони з використанням спеціальних засобів виявлення боєприпасів, зброї, радіоактивних, отруйних та наркотичних речовин, інших предметів, за допомогою яких можливе вчинення диверсійних та терористичних актів. Без дозволу ліцензіата забороняються відео-, кіно-, фотозйомки інженерних та технічних засобів охорони уранового об’єкта, ядерної установки, об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами. |
|
(стаття 47, розділ VIІ, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Громадські заходи на території ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами Проведення зборів, мітингів, демонстрацій та інших громадських заходів на території ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, та в санітарно-захисній зоні забороняється. Організація і проведення мітингів, демонстрацій, пікетування, блокування транспортних комунікацій та інших громадських заходів за межами території ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, та їх санітарно-захисних зон, якщо внаслідок проведення таких заходів може виникнути порушення дієздатності систем ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, або буде утруднено допуск персоналу, підвезення людей, вантажів, пожежної та іншої спеціальної техніки, забороняється. Шкода, заподіяна внаслідок умисного блокування транспортних комунікацій та інших незаконних дій, що посягають на безпечну роботу ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, відшкодовується особами у встановленому законодавством порядку, а також місцевими органами державної влади і самоврядування у випадках, коли ними не було вжито необхідних заходів до запобігання зазначеним діям та їх припинення. |
Проведення зборів, мітингів, демонстрацій та інших громадських заходів на території уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та в їх санітарно-захисних зонах забороняється. Організація і проведення мітингів, демонстрацій, пікетування, блокування транспортних комунікацій та інших громадських заходів за межами території уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та їх санітарно-захисних зон, якщо внаслідок проведення таких заходів може виникнути порушення дієздатності систем цих об’єктів та установок, або буде утруднено допуск персоналу, підвезення людей, вантажів, пожежної та іншої спеціальної техніки, забороняється. Шкода, заподіяна внаслідок умисного блокування транспортних комунікацій або інших незаконних дій, що впливають або можуть впливати на безпеку уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, відшкодовується особами у встановленому законодавством порядку, а також місцевими органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування у випадках, коли ними не було вжито необхідних заходів до запобігання зазначеним діям та їх припинення. |
Стаття 127 Експлуатація
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 8, розділ IІ, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки видає експлуатуючій організації ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів, що подала відповідну заяву (далі — заявник), на підставі всебічної оцінки безпеки ядерної установки або сховища та оцінки спроможності заявника виконувати усі заходи щодо забезпечення безпеки ліцензію на здійснення діяльності, пов’язаної з конкретним етапом життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів, а саме: на експлуатацію ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів; (стаття 11, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Експлуатація уранових об’єктів провадиться за наявності ліцензій, отриманих згідно з законом. (стаття 20, розділ VII, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Експлуатація сховищ радіоактивних відходів дозволяється після отримання ліцензії на право поводження з радіоактивними відходами. |
Експлуатація уранового об’єкта, ядерної установки, об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами здійснюється на підставі відповідної ліцезії, наданої ліцензіату. |
|
(стаття 43, розділ VІ, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Ліцензія на експлуатацію ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, видається органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки після завершення будівництва відповідно до проекту та виконання робіт по введенню їх в експлуатацію. |
Ліцензія на експлуатацію ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів надається експлуатуючій організації (оператору) після завершення будівництва відповідно до проекту цієї установки або сховища та виконання робіт по введенню їх в експлуатацію. |
|
(стаття 43, розділ VІ, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Обов’язковими умовами видачі ліцензії на експлуатацію ядерної установки є подання матеріалів обґрунтування ядерної і радіаційної безпеки, а також надання фінансових гарантій щодо відшкодування можливої ядерної шкоди. (стаття 77, розділ ХIІІ, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Оператор забезпечує страхування або інше фінансове забезпечення відшкодування за ядерну шкоду у розмірі та на умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України. |
Обов’язковими умовами надання експлуатуючій організації (оператору) ліцензії на експлуатацію ядерної установки є наявність матеріалів обґрунтування ядерної і радіаційної безпеки, а також страхування або інше фінансове забезпечення відшкодування можливої ядерної шкоди оператором відповідно до законодавства. |
|
(стаття 20, розділ VII, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Експлуатація сховищ радіоактивних відходів здійснюється відповідно до норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки із забезпеченням радіаційного моніторингу за станом сховищ радіоактивних відходів. (стаття 17, розділ VІІ, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Радіаційна безпека сховищ радіоактивних відходів у звичайних умовах забезпечується дотриманням норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки. (стаття 11, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Вимоги до безпеки ведення робіт на уранових об’єктах конкретизуються в нормах, правилах і стандартах безпеки та в інших нормативно-правових актах, які розробляються і затверджуються у порядку, встановленому законодавством України. |
Експлуатація уранового об’єкта, ядерної установки, об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, здійснюється ліцензіатом відповідно до норм, правил і стандартів з безпеки. |
|
(стаття 25, розділ ІV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Державні інспектори мають право: обмежувати, припиняти чи зупиняти експлуатацію підприємств, установ, організацій і об’єктів у разі порушення вимог щодо ядерної та радіаційної безпеки; |
Експлуатація такого об’єкта або установки може бути обмежена чи зупинена за рішенням державного інспектора у разі порушення ліцензіатом вимог щодо ядерної та радіаційної безпеки. |
|
(стаття 11, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Додатково до звичайних заходів щодо безпеки ведення робіт на уранових об’єктах необхідно також вжити заходів щодо: зменшення впливу випромінювання радону та інших радіоактивних газів, пилу та руд на персонал; забезпечення контролю за дозами опромінення персоналу; забезпечення контролю за рівнем радіоактивного забруднення довкілля; захисту довкілля від радіоактивного забруднення; забезпечення контролю за радіоактивним забрудненням гірничошахтного устаткування, обладнання, транспортних засобів тощо; забезпечення очистки шахтних вод та вод спеціальних пралень. ... Витрати, пов’язані з безпечною експлуатацією уранових об’єктів, передбачені цією статтею, відносяться на собівартість виробленої продукції. |
Не потребує врахування, як часний випадок. Реалізація заходів із зменшення радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, контроль доз опромінення персоналу, контроль рівня радаційного забруднення основного та допоміжного обладнання, а також контроль та очищення скидних вод є загальними вимогами до діяльності будь-якого ліцензіату, що визначені нормами, правилами і стандартами з безпеки. Не потребує врахування, оскільки витрати на експлуатацію природнім чином відносяться до витрат виробництва, що вкладаються у вартість продукції. |
|
(стаття 20, розділ VII, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Ліцензіати забезпечують виконання заходів, спрямованих на ефективне використання діючих сховищ радіоактивних відходів. |
Не потребує врахування. Питання ефективності експлуатації об’єктів відносяться до компетенції їх власника. |
|
(стаття 39, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Пропозиції щодо зняття з експлуатації ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, та закриття сховища для захоронення до вичерпання встановленого у проекті ресурсу або щодо обмеження проектних техніко-економічних показників їх роботи можуть вноситися органами управління та власниками за наявності відповідних обґрунтувань, узгоджених з органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. |
Власник уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, ліцензіат, уповноважений цим власником, або орган державного управління, якому підпорядкований цей власник чи ліцензіат, може внести пропозиції щодо обмеження проектних техніко-економічних показників експлуатації цього об’єкта або установки та прийняти рішення про таке обмеження за наявності відповідних обґрунтувань, узгоджених з органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. |
|
(стаття 44, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Відповідальність за необґрунтоване припинення будівництва (експлуатації) ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами Державний орган, який прийняв рішення про будівництво (експлуатацію) ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, може скасувати прийняте ним рішення або припинити їх будівництво (експлуатацію) у разі виявлення додаткових факторів, які негативно впливають на безпеку установки чи об’єкта, стан навколишнього природного середовища або тягнуть за собою інші негативні наслідки. |
Державний орган, який прийняв рішення про будівництво (експлуатацію) уранового об’єкта, ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, може зупинити їх експлуатацію у разі виявлення додаткових факторів, які негативно впливають на безпеку цього об’єкта чи установки, стан навколишнього природного середовища або тягнуть за собою інші негативні наслідки. |
|
(стаття 44, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Відповідальність за необґрунтоване припинення будівництва (експлуатації) ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами Збитки, пов’язані з припиненням будівництва (експлуатації) ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, у разі виявлення додаткових факторів, які можуть призвести до зниження рівня безпеки, погіршення стану навколишнього природного середовища або інших негативних наслідків, відшкодовуються за рахунок організацій, винних в тому, що ці фактори не було своєчасно виявлено і враховано. |
Збитки, пов’язані із зупиненням експлуатації уранового об’єкта, ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, у разі виявлення додаткових факторів, які призводять або можуть призвести до негативного впливу на безпеку цього об’єкта чи установки, стан навколишнього природного середовища або інших негативних наслідків, відшкодовуються за рахунок юридичних осіб чи фізичних осіб - підприємців, винних в тому, що ці фактори не були своєчасно виявлені і враховані. |
|
(стаття 44, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Відповідальність за необґрунтоване припинення будівництва (експлуатації) ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами Збитки, пов’язані з припиненням або зупиненням будівництва (експлуатації) вказаних установок та об’єктів за рішенням державного органу України, якщо такі фактори не було виявлено своєчасно, підлягають відшкодуванню з державного бюджету. |
За відсутністю таких факторів, збитки, пов’язані із зупиненням державним органом експлуатації вказаних установок чи об’єктів, підлягають відшкодуванню з державного бюджету. |
Стаття 128 Реконструкція
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 40, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Техніко-економічне обґрунтування і проекти будівництва, реконструкції, зняття з експлуатації, матеріали, які містять обґрунтування безпеки, зміни вимог та лімітів безпеки ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, підлягають обов’язковій державній експертизі. |
Проекти реконструкції уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, матеріали, які містять обґрунтування їх безпеки, підлягають обов’язковим державним експертизам згідно із законодавством. |
|
(стаття 7, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Спеціальні дозволи на будівництво нових об’єктів по переробці уранових руд та реконструкцію діючих об’єктів надаються лише після одержання позитивних висновків державної екологічної експертизи проекту робіт відповідно до Закону України “Про екологічну експертизу” та інших державних експертиз згідно з законодавством України. |
Реконструкція уранового об’єкта здійснюється на підставі спеціального дозволу, наданого підприємству по видобуванню та переробці уранових руд. |
Стаття 129 Консервація
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 33, розділ V, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Експлуатуюча організація (оператор) включає у собівартість виробництва електроенергії затрати на: зняття з експлуатації та консервацію ядерних установок; (стаття 12, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Діяльність уранових об’єктів може бути припинена шляхом їх ліквідації або перепрофілювання для випуску іншої продукції, а також тимчасового зупинення (консервації) у порядку, встановленому законодавством України. (стаття 21, розділ VIІ, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Стаття 21. Закриття (консервація) сховищ радіоактивних відходів Закриття (консервація) сховищ радіоактивних відходів здійснюється за рішенням органу державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами, погодженим з органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. (стаття 39, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Пропозиції щодо зняття з експлуатації ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, та закриття сховища для захоронення до вичерпання встановленого у проекті ресурсу або щодо обмеження проектних техніко-економічних показників їх роботи можуть вноситися органами управління та власниками за наявності відповідних обґрунтувань, узгоджених з органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. Рішення про дострокове зняття з експлуатації ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, та закриття сховища для захоронення затверджується органами державної влади, які приймали рішення про будівництво, і доводиться до відома експлуатуючої організації або спеціалізованого підприємства не пізніш як за два роки до початку зазначених дій. |
Власник уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, ліцензіат, уповноважений цим власником, або орган державного управління, якому підпорядкований цей власник чи ліцензіат, може внести пропозиції щодо консервації цього об’єкта або установки за наявності відповідних обґрунтувань, узгоджених з органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. Рішення про консервацію уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, приймається органом державної влади, який прийняв рішення про будівництво (експлуатацію) цього об’єкта чи установки. |
|
(стаття 12, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Ліквідація, перепрофілювання чи консервація уранових об’єктів здійснюються за проектами, які затверджуються у порядку, встановленому законодавством України. (стаття 21, розділ VIІ, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Припинення приймання радіоактивних відходів та консервація сховища радіоактивних відходів проводяться згідно з проектом закриття (консервації) сховищ радіоактивних відходів та нормами, правилами і стандартами радіаційної безпеки. |
Порядок консервації уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, повинен бути передбачений у відповідному проекті консервації, розробленому згідно з нормами, правилами і стандартами у сфері використання ядерної енергії. |
|
(стаття 40, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Техніко-економічне обґрунтування і проекти будівництва, реконструкції, зняття з експлуатації, матеріали, які містять обґрунтування безпеки, зміни вимог та лімітів безпеки ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, підлягають обов’язковій державній експертизі. |
Проекти консервації уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, підлягають обов’язковим державним експертизам згідно із законодавством |
Стаття 130 Продовження експлуатації
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(Стаття 6, Закон N 2861-IV від 8.09.2005 "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних уста-новок і об’єктів, призначе-них для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержав-не значення") Рішення щодо продовження терміну експлуатації існуючих ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, приймається органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки на підставі висновку державної експертизи з ядерної та радіаційної безпеки шляхом внесення змін до ліцензії на експлуатацію ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами. (п.10.8.2 „Загальних положень безпеки атомних станцій”, затверджених Наказом Держатомрегулювання № 162 від 19.11.2007) Рішення про можливість продовження терміну експлуатації енергоблока АС понад встановлений проектом термін приймається Держатомрегулюванням на основі результатів переоцінки його безпеки. |
Рішення щодо продовження експлуатації існуючого уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, понад встановлений вихідним проектом термін експлуатації цього об’єкта або установки чи після завершення періоду їх консервації приймається органом державного регулювання, який раніше надав ліцензіату дозвіл, що передбачав експлуатацію цього об’єкта або установки, шляхом внесення змін до раніше наданого дозволу. Рішення щодо продовження експлуатації існуючого уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, приймається на основі матеріалів, які містять обґрунтування безпеки цього об’єкта або установки. Вказані матеріали підлягають обов’язковим державним експертизам згідно із законодавством. |
Розділ XXIX
Припинення експлуатації уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами
Стаття 131 Дострокове припинення експлуатації
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 39, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Пропозиції щодо зняття з експлуатації ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, та закриття сховища для захоронення до вичерпання встановленого у проекті ресурсу або щодо обмеження проектних техніко-економічних показників їх роботи можуть вноситися органами управління та власниками за наявності відповідних обґрунтувань, узгоджених з органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. |
Власник уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, ліцензіат, уповноважений цим власником, або орган державного управління, якому підпорядкований цей власник чи ліцензіат, може внести пропозиції щодо дострокового припинення експлуатації цього об’єкта або установки за наявності відповідних обґрунтувань, узгоджених з органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. |
|
(стаття 25, розділ ІV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки створюють державні інспекції, на які покладається державний нагляд за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки. Державні інспектори мають право: обмежувати, припиняти чи зупиняти експлуатацію підприємств, установ, організацій і об’єктів у разі порушення вимог щодо ядерної та радіаційної безпеки; |
Експлуатація уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, може бути припинена достроково за поданням органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки у разі порушення ліцензіатом вимог щодо ядерної та радіаційної безпеки. |
|
(стаття 39, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Рішення про дострокове зняття з експлуатації ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, та закриття сховища для захоронення затверджується органами державної влади, які приймали рішення про будівництво, і доводиться до відома експлуатуючої організації або спеціалізованого підприємства не пізніш як за два роки до початку зазначених дій. |
Рішення про дострокове припинення експлуатації уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, приймається органом державної влади, який прийняв рішення про будівництво (експлуатацію) цього об’єкта чи установки. |
|
(стаття 44, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Відповідальність за необґрунтоване припинення будівництва (експлуатації) ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами Державний орган, який прийняв рішення про будівництво (експлуатацію) ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, може скасувати прийняте ним рішення або припинити їх будівництво (експлуатацію) у разі виявлення додаткових факторів, які негативно впливають на безпеку установки чи об’єкта, стан навколишнього природного середовища або тягнуть за собою інші негативні наслідки. |
Державний орган, який прийняв рішення про будівництво (експлуатацію) уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, може також скасувати раніше прийняте ним рішення та прийняти рішення про дострокове припинення їх експлуатації у разі виявлення додаткових факторів, які негативно впливають на безпеку цього об’єкта чи установки, стан навколишнього природного середовища або тягнуть за собою інші негативні наслідки. |
|
(стаття 39, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Рішення про дострокове зняття з експлуатації ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, та закриття сховища для захоронення затверджується органами державної влади, які приймали рішення про будівництво, і доводиться до відома експлуатуючої організації або спеціалізованого підприємства не пізніш як за два роки до початку зазначених дій. |
Рішення про дострокове припинення експлуатації уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, доводиться до відома ліцензіата не пізніше як за два роки до початку припинення експлуатації цього об’єкта чи установки. |
|
(Преамбула, Закон N 309-XIV від 11.12.1998 „Про загальні засади подальшої експлуатації ізняття з експлуатації Чорнобиль-ської АЕС та перетворення зруйновано-го четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему”) Метою цього Закону є регулювання особливостей правовідносин під час подальшої експлуатації та дострокового зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС, перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС, а також особливостей оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності, здійснення діяльності яких пов’язане з цим. |
Особливості правовідносин під час дострокового зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС регулюються Законом України „Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему . |
Стаття 132 Припинення експлуатації уранових об’єктів
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 12, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Діяльність уранових об’єктів може бути припинена шляхом їх ліквідації або перепрофілювання для випуску іншої продукції, а також тимчасового зупинення (консервації) у порядку, встановленому законодавством України. |
Експлуатація уранових об’єктів може бути припинена шляхом їх ліквідації або перепрофілювання для випуску іншої продукції. |
|
(Стаття 5, Розділ IІ, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") Порядок розгляду та затвердження проекту зняття з експлуатації ядерної установки встановлюється Кабінетом Міністрів України. (стаття 12, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Ліквідація, перепрофілювання чи консервація уранових об’єктів здійснюються за проектами, які затверджуються у порядку, встановленому законодавством України. |
Припинення експлуатації уранового об’єкта здійснюється за проектом ліквідації чи перепрофілювання, який розглядається та затверджується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. |
|
(Стаття 5, Розділ IІ, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") Проект зняття з експлуатації ядерної установки має бути розроблений і затверджений не пізніше визначеної у встановленому порядку дати припинення експлуатації ядерної установки |
Проект ліквідації чи перепрофілювання уранового об’єкта має бути розроблений і затверджений не пізніше визначеної у встановленому порядку дати припинення експлуатації цього уранового об’єкта. |
|
(стаття 12, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Проект ліквідації, перепрофілювання чи тимчасового зупинення (консервації) уранових об’єктів повинен включати соціально-економічне обгрунтування, пропозиції по можливому використанню гірничих виробок та споруд, заходи щодо запобігання небезпечному впливу виробничої діяльності на населення і довкілля, радіаційного контролю, зберігання радіоактивних відходів, дезактивації і рекультивації земель, а також пройти державну екологічну експертизу та інші державні експертизи згідно з законодавством України. Витрати, пов’язані з припиненням діяльності уранових об’єктів, які включають кошти на дезактивацію, рекультивацію земель, хвостосховищ, здійснення контролю в санітарно-захисній зоні та зоні спостереження, відносяться до складу витрат виробництва. |
Проект ліквідації чи перепрофілювання уранового об’єкта повинен включати обгрунтування обраного шляху припинення його експлуатації, пропозиції щодо можливого використання гірничих виробок та споруд, заходи щодо запобігання небезпечному впливу діяльності на персонал, населення та навколишнє природне середовище, радіаційного контролю, поводження з відходами від переробки уранових руд та радіоактивними відходами, дезактивації, рекультивації земель та хвостосховищ. |
|
(стаття 12, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Проект ліквідації, перепрофілювання чи тимчасового зупинення (консервації) уранових об’єктів повинен включати соціально-економічне обгрунтування, пропозиції по можливому використанню гірничих виробок та споруд, заходи щодо запобігання небезпечному впливу виробничої діяльності на населення і довкілля, радіаційного контролю, зберігання радіоактивних відходів, дезактивації і рекультивації земель, а також пройти державну екологічну експертизу та інші державні експертизи згідно з законодавством України. |
Проекти ліквідації чи перепрофілювання уранового об’єкта підлягають обов’язковим державним експертизам згідно із законодавством. |
|
(стаття 7, розділ II, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") У сфері використання ядерної енергії обов’язковому ліцензуванню підлягають такі види діяльності: ... переробка уранових руд; |
Припинення експлуатації уранового об’єкта здійснюється на підставі ліцезії на окремий вид діяльності „переробка уранових руд”, наданої ліцензіату. |
Стаття 133 Зняття з експлуатації ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 39, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Порядок зняття з експлуатації ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, та закриття сховища для захоронення повинен бути передбачений у проекті згідно з нормами, правилами і стандартами у сфері використання ядерної енергії. (Стаття 4, Розділ IІ, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") Припинення експлуатації та зняття з експлуатації ядерної установки здійснюються відповідно до проекту зняття з експлуатації ядерної установки. |
Експлуатація ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, крім сховищ для захоронення радіоактивних відходів, припиняється шляхом їх зняття з експлуатації. Порядок припинення експлуатації ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами (крім сховищ для захоронення), повинен бути передбачений у відповідному проекті зняття з експлуатації ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, розробленому згідно з нормами, правилами і стандартами у сфері використання ядерної енергії. |
|
(Стаття 5, Розділ IІ, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") Проект зняття з експлуатації ядерної установки має бути розроблений і затверджений не пізніше визначеної у встановленому порядку дати припинення експлуатації ядерної установки. |
Проект зняття з експлуатації ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, має бути розроблений і затверджений не пізніше визначеної у встановленому порядку дати припинення експлуатації цієї установки чи об’єкта. |
|
(стаття 40, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Техніко-економічне обґрунтування і проекти будівництва, реконструкції, зняття з експлуатації, матеріали, які містять обґрунтування безпеки, зміни вимог та лімітів безпеки ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, підлягають обов’язковій державній експертизі. |
Проект зняття з експлуатації ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, підлягає обов’язковим державним експертизам згідно із законодавством |
|
(Стаття 5, Розділ IІ, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") Порядок розгляду та затвердження проекту зняття з експлуатації ядерної установки встановлюється Кабінетом Міністрів України. |
Розгляд та затвердження проекту зняття з експлуатації ядерної установки здійснюється у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. |
|
(Стаття 4, Розділ IІ, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") Проект зняття з експлуатації ядерної установки розробляється експлуатуючою організацією (оператором) на підставі концепції зняття з експлуатації ядерної установки і має відповідати чинним нормам, правилам і стандартам з ядерної та радіаційної безпеки. Проект зняття з експлуатації ядерної установки має містити техніко-економічне обґрунтування проекту, порядок припинення експлуатації та зняття ядерної установки з експлуатації, який визначає черговість, тривалість, основний зміст етапів припинення експлуатації та зняття ядерної установки з експлуатації і стан ядерної установки після закінчення кожного етапу. (п.11.5 ЗПБ АС, затверджених 19.11.2007) Проект зняття з експлуатації містить техніко-економічне обґрунтування і порядок зняття з експлуатації, в яких визначається черговість, тривалість, основний зміст стадій, кінцевий стан енергоблока на кожній стадії. (п.11.8 ЗПБ АС, затверджених 19.11.2007) На етапі зняття з експлуатації обов'язковими є стадії, пов'язані з: - повним видаленням свіжого і відпрацьованого ядерного палива з енергоблоку АС, а також видаленням радіоактивних та інших небезпечних матеріалів і відходів, що накопичені під час експлуатації енергоблоку АС; - демонтажем конструкцій, систем та елементів, видаленням з енергоблоку радіоактивних та інших небезпечних матеріалів і відходів. |
Проект зняття з експлуатації ядерної установки розробляється експлуатуючою організацією (оператором) на підставі концепції зняття з експлуатації ядерної установки. Проект зняття з експлуатації ядерної установки має містити техніко-економічне обґрунтування зняття з експлуатації цієї ядерної установки, порядок припинення її експлуатації, який визначає черговість, тривалість, основний зміст етапів (стадій) зняття з експлуатації і стан ядерної установки після закінчення кожного етапу (стадії). |
|
(стаття 8, розділ IІ, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки видає експлуатуючій організації ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів, що подала відповідну заяву (далі — заявник), на підставі всебічної оцінки безпеки ядерної установки або сховища та оцінки спроможності заявника виконувати усі заходи щодо забезпечення безпеки ліцензію на здійснення діяльності, пов’язаної з конкретним етапом життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів, а саме:... на зняття з експлуатації ядерної установки; (п.11.10 ЗПБ АС, затверджених 19.11.2007) Роботи на етапі життєвого циклу зняття з експлуатації ЯУ здійснюються на підставі відповідної ліцензії, виданої Держатомрегулюванням. (стаття 7, розділ II, Закон N 1370 від 11.01.2000 "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії") У сфері використання ядерної енергії обов’язковому ліцензуванню підлягають такі види діяльності: ... переробка, зберігання та захоронення радіоактивних відходів; |
Зняття з експлуатації ядерної установки здійснюється на підставі відповідної ліцезії на здійснення діяльності, пов’язаної з даним етапом її життєвого циклу, наданої експлуатуючій організації (оператору) цієї установки. Зняття з експлуатації об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами (крім сховища для захоронення радіоактивних відходів), здійснюється на підставі ліцезії на окремий вид діяльності „переробка, зберігання та захоронення радіоактивних відходів”, наданої ліцензіату. |
Стаття 134 Закриття сховищ для захоронення радіоактивних відходів
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 21, розділ VIІ, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Закриття (консервація) сховищ радіоактивних відходів здійснюється за рішенням органу державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами, погодженим з органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. |
Рішення про закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів приймається органом державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами за погодженням з органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, який надав ліцензію на його експлуатацію. |
|
(стаття 21, розділ VIІ, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Припинення приймання радіоактивних відходів та консервація сховища радіоактивних відходів проводяться згідно з проектом закриття (консервації) сховищ радіоактивних відходів та нормами, правилами і стандартами радіаційної безпеки. (стаття 39, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Порядок зняття з експлуатації ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, та закриття сховища для захоронення повинен бути передбачений у проекті згідно з нормами, правилами і стандартами у сфері використання ядерної енергії. (стаття 21, розділ VIІ, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами Закриття (консервація) сховищ радіоактивних відходів здійснюється... |
Порядок закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів повинен бути передбачений у відповідному проекті, розробленому згідно з нормами, правилами і стандартами у сфері використання ядерної енергії. |
|
(Стаття 5, Розділ IІ, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") Проект зняття з експлуатації ядерної установки має бути розроблений і затверджений не пізніше визначеної у встановленому порядку дати припинення експлуатації ядерної установки. |
Проект закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів, має бути розроблений і затверджений не пізніше визначеної у встановленому порядку дати припинення експлуатації цього сховища. |
|
(стаття 40, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Техніко-економічне обґрунтування і проекти будівництва, реконструкції, зняття з експлуатації, матеріали, які містять обґрунтування безпеки, зміни вимог та лімітів безпеки ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, підлягають обов’язковій державній експертизі. |
Проект закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів підлягає обов’язковим державним експертизам згідно із законодавством |
|
Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки видає експлуатуючій організації ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів, що подала відповідну заяву (далі — заявник), на підставі всебічної оцінки безпеки ядерної установки або сховища та оцінки спроможності заявника виконувати усі заходи щодо забезпечення безпеки ліцензію на здійснення діяльності, пов’язаної з конкретним етапом життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів, а саме:... на закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів; |
Закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів здійснюється на підставі відповідної ліцезії на здійснення діяльності, пов’язаної з даним етапом його життєвого циклу, наданої експлуатуючій організації (оператору) цього сховища. |
|
(стаття 21, розділ VIІ, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Після закриття (консервації) сховища радіоактивних відходів забезпечується зниження можливості несанкціонованого доступу до законсервованого сховища. Для запобігання несанкціонованому заселенню територій, проведенню робіт, що можуть призвести до руйнування захисних бар’єрів, необхідно передбачати сукупність заходів щодо: розміщення інформації та обмежень на картах, які зберігаються у відповідних органах державної виконавчої влади та органі державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами; встановлення попереджувальних знаків з відповідними написами тощо. Відповідальність за збереження документації, яка характеризує об’єкт, попереджувальних знаків, огорож тощо покладається на орган державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами і місцевий орган державної виконавчої влади. Особливий режим на території сховищ радіоактивних відходів у санітарно-захисній зоні після їх закриття регулюється законодавством. (стаття 8, розділ IІ, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Місцеві органи державної виконавчої влади і органи місцевого самоврядування у сфері поводження з радіоактивними відходами в межах своєї компетенції: здійснюють контроль за радіаційним станом відповідних територій після зняття з експлуатації об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, або закриття сховищ для захоронення; |
Після закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів забезпечується зниження можливості несанкціонованого доступу до нього. Особливий режим території у місці розташування сховища для захоронення радіоактивних відходів після його закриття регулюється законодавством. Відповідальність за контроль за радіаційним станом на цій території покладається на місцеві органи державної виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. Для запобігання несанкціонованому заселенню території, проведенню робіт, що можуть призвести до руйнування захисних бар’єрів, необхідно передбачати сукупність заходів щодо: розміщення інформації та обмежень на картах, які зберігаються у відповідних місцевих органах державної виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та органі державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами; встановлення попереджувальних знаків з відповідними написами тощо. Відповідальність за встановлення та підтримку у справному стані попереджувальних знаків, огорож тощо покладається на орган державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами і місцевий орган державної виконавчої влади. |
|
(стаття 21, розділ VIІ, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Відповідальність за збереження документації, яка характеризує об’єкт, попереджувальних знаків, огорож тощо покладається на орган державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами і місцевий орган державної виконавчої влади. |
Відповідальність за збереження документації, яка характеризує закрите сховище для захоронення радіоактивних відходів, покладається на орган державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами, а також на відповідний місцевий орган державної виконавчої влади в межах його компетенції. |
Стаття 135 Фінансове забезпечення припинення експлуатації уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 44, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Відповідальність за необґрунтоване припинення будівництва (експлуатації) ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами Збитки, пов’язані з припиненням будівництва (експлуатації) ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, у разі виявлення додаткових факторів, які можуть призвести до зниження рівня безпеки, погіршення стану навколишнього природного середовища або інших негативних наслідків, відшкодовуються за рахунок організацій, винних в тому, що ці фактори не було своєчасно виявлено і враховано. |
Збитки, пов’язані з достроковим припиненням експлуатації уранового об’єкта, ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, у разі виявлення додаткових факторів, які призводять або можуть призвести до негативного впливу на безпеку цього об’єкта чи установки, стан навколишнього природного середовища або інших негативних наслідків, відшкодовуються за рахунок юридичних осіб чи фізичних осіб - підприємців, винних в тому, що ці фактори не були своєчасно виявлені і враховані. |
|
(стаття 44, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Відповідальність за необґрунтоване припинення будівництва (експлуатації) ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами Збитки, пов’язані з припиненням або зупиненням будівництва (експлуатації) вказаних установок та об’єктів за рішенням державного органу України, якщо такі фактори не було виявлено своєчасно, підлягають відшкодуванню з державного бюджету. |
За відсутністю таких факторів, збитки, пов’язані з достроковим припиненням експлуатації вказаних установок чи об’єктів за рішенням державного органу, підлягають відшкодуванню з державного бюджету. |
|
(Преамбула, Закон N 309-XIV від 11.12.1998 „Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему”) Метою цього Закону є регулювання особливостей правовідносин під час подальшої експлуатації та дострокового зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС, перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС, а також особливостей оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності, здійснення діяльності яких пов’язане з цим. |
Особливості фінансування витрат на дострокове зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС, а також особливості оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності, здійснення діяльності яких пов’язане з цим, регулюються Законом України „Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему. |
|
(стаття 39, розділ VI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Порядок зняття з експлуатації ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, та закриття сховища для захоронення повинен бути передбачений у проекті згідно з нормами, правилами і стандартами у сфері використання ядерної енергії. Фінансування витрат в цьому разі здійснюється власником. (стаття 33, розділ V, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Експлуатуюча організація (оператор) включає у собівартість виробництва електроенергії затрати на: зняття з експлуатації та консервацію ядерних установок; (стаття 12, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Витрати, пов’язані з припиненням діяльності уранових об’єктів, які включають кошти на дезактивацію, рекультивацію земель, хвостосховищ, здійснення контролю в санітарно-захисній зоні та зоні спостереження, відносяться до складу витрат виробництва. |
Фінансування витрат на припинення експлуатації уранового об’єкта по завершенні терміну експлуатації, передбаченого проектом цього об’єкта, здійснюється підприємством по видобуванню та переробці уранових руд, що є власником цього об’єкта або вповноважене його власником на експлуатацію цього об’єкта. Фінансування витрат на припинення експлуатації ядерної установки чи сховища для захоронення радіоактивних відходів по завершенні терміну експлуатації, передбаченого проектом цієї установки чи сховища, здійснюється експлуатуючою організацією (оператором) цієї установки чи сховища. Фінансування витрат на припинення експлуатації інших об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, по завершенні терміну експлуатації, передбаченого їх проектами, здійснюється власниками цих об’єктів. Витрати на припинення експлуатації уранового об’єкта, ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, відносяться до складу витрат виробництва. |
|
(стаття 12, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Витрати, пов’язані з припиненням діяльності уранових об’єктів... Порядок формування та використання зазначених коштів затверджується Кабінетом Міністрів України. |
Порядок накопичення та використання коштів на припинення експлуатації уранових об’єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України. |
|
(стаття 52, розділ IX, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Фінансування поводження з радіоактивними відходами після того, як вони перейшли у власність держави, здійснюється за рахунок Державного фонду поводження з радіоактивними відходами. (стаття 4, розділ I, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Фінансування Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами здійснюється за рахунок коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами... (додаток 2 до Загально-державної цільової еколо-гічної програми поводжен-ня з радіоактивними відходами, Закон N 516-VI ВР від 17.09.08 "Про За-гальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами") ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ з виконання Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами Завдання 1 2) ... закриття заповнених сховищ |
Накопичення коштів на закриття сховищ для захоронення радіоактивних відходів забезпечується в складі Державного фонду поводження з радіоактивними відходами. |
|
(Стаття 3, Розділ I, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у зв’язку з накопиченням коштів та фінансуванням заходів, пов’язаних із припиненням експлуатації і зняттям з експлуатації ядерних установок, закінчуючи зняттям радіологічних обмежень на подальше використання майданчика та споруд ядерної установки. (Стаття 4, Розділ IІ, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") Фінансове забезпечення розробки проекту зняття з експлуатації ядерної установки здійснюється за рахунок коштів фінансового резерву. Фінансове забезпечення робіт з припинення експлуатації ядерної установки здійснюється за рахунок коштів фінансового резерву в межах, що визначені проектом зняття з експлуатації ядерної установки. (Стаття 1, Розділ I, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") фінансовий резерв — це кошти цільового фінансування і цільових надходжень, які формуються експлуатуючою організацією (оператором) за час здійснення нею експлуатації ядерної установки на спеціальному рахунку у Державному казначействі України.. (Стаття 10, Розділ IІІ, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") Кошти фінансового резерву використовуються виключно на фінансування розробки проекту зняття з експлуатації ядерної установки, заходів, пов’язаних з припиненням експлуатації та зняттям з експлуатації ядерної установки, які передбачені цим проектом, та за напрямом, передбаченим статтею 9 цього Закону, в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України... Рішення про фінансування відповідних заходів приймається експлуатуючою організацією (оператором) на підставі проекту зняття з експлуатації ядерної установки. |
Накопичення коштів на зняття з експлуатації ядерної установки забезпечується в складі фінансового резерву, який формується експлуатуючою організацією (оператором) цієї установки на спеціальному рахунку у Державному казначействі України . За рахунок цих коштів за рішенням експлуатуючої організації (оператора) здійснюється розроблення проекту зняття з експлуатації ядерної установки та реалізація заходів, в межах, що визначені цим проектом. Кошти фінансового резерву можуть використовуватись виключно на вказані завдання та(або) за напрямом, передбаченим п.6 цієї статті. |
|
(Стаття 5, Розділ IІ, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") У разі відсутності затвердженого проекту зняття з експлуатації ядерної установки діяльність щодо зняття з експлуатації ядерної установки фінансується за рахунок господарської діяльності експлуатуючої організації. |
У разі відсутності затвердженого проекту зняття з експлуатації ядерної установки діяльність експлуатуючої організації (оператора), що не є неприбутковою установою чи організацією, із зняття з експлуатації цієї установки фінансується за рахунок доходів від господарської діяльності такої експлуатуючої організації (оператора). |
|
(Стаття 6, Розділ IІІ, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") Спеціальний рахунок відкривається у Державному казначействі України з моменту введення першої ядерної установки в експлуатацію. Положення про спеціальний рахунок експлуатуючої організації (оператора) для формування фінансового резерву затверджується Кабінетом Міністрів України. Для кожної експлуатуючої організації (оператора) відкривається один спеціальний рахунок, незалежно від кількості ядерних установок, експлуатацію яких вона здійснює. |
Для кожної експлуатуючої організації (оператора) з моменту введення нею в експлуатацію першої ядерної установки відкривається один спеціальний рахунок у Державному казначействі України, загальний для всіх ядерних установок, експлуатацію яких вона здійснює та здійснюватиме. Положення про спеціальний рахунок експлуатуючої організації (оператора) для формування фінансового резерву затверджується Кабінетом Міністрів України. |
|
(Стаття 8, Розділ IІІ, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") Розмір відрахувань експлуатуючої організації (оператора) на спеціальний рахунок встановлюється та затверджується органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, з моменту введення ядерної установки в експлуатацію. |
Розмір відрахувань експлуатуючої організації (оператора) на спеціальний рахунок встановлюється та затверджується органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, з моменту введення нею в експлуатацію першої ядерної установки та за необхідності може переглядатись з моменту введення нею в експлуатацію кожної наступної установки. |
|
(Стаття 8, Розділ IІІ, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") До затвердження проекту зняття з експлуатації ядерної установки розмір відрахувань експлуатуючої організації (оператора) на спеціальний рахунок встановлюється експертним шляхом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, виходячи з концепції зняття з експлуатації ядерної установки, діючої на момент встановлення розміру відрахувань експлуатуючої організації (оператора) на спеціальний рахунок, та визначеної у встановленому порядку дати припинення експлуатації ядерної установки. Після затвердження проекту зняття з експлуатації ядерної установки розмір відрахувань експлуатуючої організації (оператора) на спеціальний рахунок переглядається з урахуванням забезпечення необхідного розміру витрат, передбачених цим проектом. |
До затвердження проекту зняття з експлуатації ядерної установки розмір відрахувань експлуатуючої організації (оператора) на спеціальний рахунок встановлюється експертним шляхом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, виходячи з концепції зняття з експлуатації ядерної установки, діючої на момент встановлення розміру відрахувань експлуатуючої організації (оператора) на спеціальний рахунок, та визначеної у встановленому порядку дати завершення терміну експлуатації цієї ядерної установки. Після затвердження проекту зняття з експлуатації ядерної установки розмір відрахувань переглядається виходячи з обсягів витрат, передбачених цим проектом. |
|
(Стаття 8, Розділ IІІ, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") У разі необхідності розмір відрахувань експлуатуючої організації (оператора) на спеціальний рахунок може переглядатися не частіше ніж один раз на рік органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, за ініціативою експлуатуючої організації (оператора). |
Приймається без змін. |
|
(Стаття 7, Розділ IІІ, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") Експлуатуюча організація (оператор) здійснює відрахування коштів на спеціальний рахунок, розмір яких визначається у відсотках від чистого доходу, отриманого нею від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). |
Експлуатуюча організація (оператор), що не є неприбутковою установою чи організацією, здійснює відрахування коштів на спеціальний рахунок, розмір яких визначається у відсотках від чистого доходу, отриманого нею від продажу продукції (робіт, послуг). |
|
(Стаття 8, Розділ IІІ, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") Розмір відрахувань експлуатуючої організації (оператора) на спеціальний рахунок враховується при визначенні розміру тарифу. |
Для експлуатуючої організації (оператора), що не є неприбутковою установою чи організацією, розмір її відрахувань на спеціальний рахунок враховується при визначенні тарифів або інших видів цін на їх продукцію ( роботи, послуги). |
|
(Стаття 8, Розділ IІІ, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") Кошти фінансового резерву зараховуються на спеціальний рахунок у Державному казначействі України і додатково обліковуються у Державному казначействі України на окремому відповідному рахунку як фінансовий резерв для зняття з експлуатації атомних блоків. |
Відрахування експлуатуючої організації (оператора) зараховуються на спеціальний рахунок і додатково обліковуються у Державному казначействі України на окремому відповідному рахунку як фінансовий резерв для зняття з експлуатації ядерних установок цієї експлуатуючої організації (оператора) . |
|
(Стаття 8, Розділ IІІ, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") Перерахування зазначених коштів здійснюється експлуатуючою організацією (оператором) щомісяця 10 і 20 числа та останнього робочого дня поточного місяця рівними частками від річної суми. |
Приймається без змін. |
|
(Стаття 8, Розділ IІІ, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") Зарахуванню на спеціальний рахунок підлягають: добровільні цільові внески фізичних та юридичних осіб; інші надходження, не заборонені законом. |
Зарахуванню на спеціальний рахунок підлягають також: добровільні цільові внески фізичних та юридичних осіб; інші надходження, не заборонені законом. |
|
(Стаття 9, Розділ IІІ, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") З метою захисту коштів фінансового резерву від інфляції та отримання додаткового джерела його формування ці кошти можуть розміщуватися уповноваженим центральним органом виконавчої влади у цінні папери, які емітуються державою, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. |
Приймається без змін. |
|
(Стаття 10, Розділ IІІ, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") Нецільове використання коштів із спеціального рахунку забороняється. Забороняється накладення будь-яких видів стягнень на кошти фінансового резерву. Операції по спеціальному рахунку не підлягають зупиненню. |
Приймається без змін. |
|
(Стаття 11, Розділ IІІ, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") Звіт про надходження і використання коштів фінансового резерву складається експлуатуючою організацією (оператором) один раз на рік і надається центральному органу виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики в електроенергетичній галузі за формою, яка ним встановлюється. Центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики в електроенергетичній галузі надає представлений експлуатуючою організацією (оператором) звіт на розгляд та затвердження Кабінету Міністрів України до 1 квітня наступного року. Порядок та обсяги звітності щодо використання коштів фінансового резерву встановлюються органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України. |
Звіт про надходження і використання коштів фінансового резерву складається експлуатуючою організацією (оператором) ядерної установки один раз на рік. Експлуатуючою організацією (оператором) атомної електростанції або ядерного енергоблоку вказаний звіт надається центральному органу виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики в електроенергетичній галузі за формою, яка ним встановлюється. Центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики в електроенергетичній галузі надає вказаний звіт на розгляд та затвердження Кабінету Міністрів України до 1 квітня року, наступного за звітним. Для експлуатуючих організацій (операторів) інших ядерних установок порядок та обсяги звітності щодо надходження та використання коштів фінансового резерву встановлюються органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України. |
|
(Стаття 12, Розділ IІІ, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") Експлуатуюча організація (оператор) оприлюднює річний звіт та щоквартальну інформацію, пов’язану з функціонуванням спеціального рахунку, в засобах масової інформації або видає окремим виданням у порядку, встановленому законом. Оприлюднення інформації з обмеженим доступом щодо надходження і використання коштів фінансового резерву здійснюється в порядку, встановленому законом, центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики в електроенергетичній галузі. |
Експлуатуюча організація (оператор) оприлюднює в засобах масової інформації або видає окремим виданням річний звіт та щоквартальну інформацію, пов’язану з функціонуванням спеціального рахунку, з урахуванням обмежень на поширення інформації, передбачених законодавством, |
|
(Стаття 13, Розділ IІІ, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") У разі нецільового використання коштів фінансового резерву сума таких коштів включається до складу валового доходу експлуатуючої організації (оператора). При цьому експлуатуюча організація (оператор) зобов’язана відшкодувати суму коштів, що були використані не за цільовим призначенням. Керівник експлуатуючої організації (оператора) несе відповідальність за нецільове використання коштів фінансового резерву відповідно до закону. |
У разі нецільового використання коштів фінансового резерву експлуатуючою організацією (оператором), що не є неприбутковою установою чи організацією, сума таких коштів включається до складу її валового доходу. При цьому така експлуатуюча організація (оператор) зобов’язана відшкодувати суму коштів, що були використані не за цільовим призначенням. Керівник експлуатуючої організації (оператора) ядерної установки несе відповідальність за нецільове використання коштів фінансового резерву відповідно до законодавства. |
|
(Стаття 14, Розділ IІІ, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") Контроль за використанням та інвестуванням коштів фінансового резерву здійснюється Наглядовою радою, яка створюється та здійснює свою діяльність у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Персональний склад Наглядової ради затверджується Кабінетом Міністрів України. |
Приймається без змін. |
|
(п.3, Розділ IV, Закон N 1868-IV від 24.06.2004 "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки") Сума коштів, зарахованих експлуатуючою організацією (оператором) на спеціальний рахунок відповідно до цього Закону, не враховується при визначенні чистого прибутку експлуатуючої організації (оператора), частина якого підлягає відрахуванню відповідно до рішення Кабінету Міністрів України до загального фонду Державного бюджету України. |
Зарахована на спеціальний рахунок сума відрахувань експлуатуючої організації (оператора), що не є неприбутковою установою чи організацією, не враховується при визначенні її чистого прибутку, частина якого підлягає відрахуванню відповідно до рішення Кабінету Міністрів України до загального фонду Державного бюджету України. |
Розділ XXX
Поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами
Стаття 136 Поводження з відпрацьованим ядерним паливом
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 17, розділ VII, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Відпрацьоване ядерне паливо, що не підлягає переробці, після відповідної витримки зберігається у спеціальних сховищах відпрацьованого ядерного палива, забезпечених багатобар’єрною системою ізоляції і захисту та обладнаних технічними засобами вилучення палива із цього сховища. (стаття 1, розділ I, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Ядерні установки і об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення: сховища, призначені для зберігання відпрацьованого ядерного палива ... з проектним терміном зберігання понад 30 років (крім установок, включених до технологічного циклу ядерної установки)... (п.8.9.1 ЗПБ АС, затверджених 19.11.2007) 8.9.1. У проекті АС передбачаються системи зберігання та (стаття 18, розділ III, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") До компетенції Кабінету Міністрів України належить:... визначення порядку ввезення в Україну та вивезення за її межі відпрацьованого ядерного палива |
Відпрацьоване ядерне паливо після вивантаження з активної зони реактора підлягає витримці у басейні витримки або іншій призначеній для цього установці, включеній до технологічного циклу ядерної установки. Після віддповідної витримки відпрацьоване ядерне паливо може вивозитись за межі України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, або зберігатись на території України у сховищах для зберігання відпрацьованого ядерного палива відповідно до норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки. Сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива мають бути забезпечені багатобар’єрною системою ізоляції і захисту та обладнані технічними засобами вилучення з них відпрацьованого ядерного палива. |
|
(п.4.3„Енергетичної стра-тегії України на період до 2030 року”, схваленої Розпорядженням КМ України від 15.03.2006 р. № 145-р.) Для ВЯП АЕС України передбачається реалізувати так зване „відкладене” рішення - тривале (50 років і більше) зберігання ВЯП з наступним визначенням та ухваленням остаточного рішення щодо його переробки або захоронення. (стаття 18, розділ III, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") До компетенції Кабінету Міністрів України належить:... Розпорядження ... ядерними матеріалами,.. які перебувають у державній власності; |
На заключній стадії відпрацьоване ядерне паливо може підлягати переробці або захороненню згідно з остаточним рішенням, яке ухвалюється Кабінетом Міністрів України. |
|
(Загально-державна цільова екологічна програма поводження з радіоактивними відходами, Закон N 516-VI ВР від 17.09.08 "Про За-гальнодержавну цільову екологічну програму повод-ження з радіоактивними відходами") Згідно із законодавством захоронення короткоіснуючих низько- та середньоактивних радіоактивних відходів здійснюється у приповерхневому сховищі, захоронення довгоіснуючих високоактивних радіоактивних відходів і відпрацьованого ядерного палива (у разі потреби і залежно від прийнятої стратегії) — у геологічному сховищі. (стаття 17, розділ VІІ, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Довгоіснуючі радіоактивні відходи підлягають захороненню лише в твердому стані, у стабільних геологічних формаціях, з обов’язковим переведенням їх у вибухо-, пожежо-, ядернобезпечну форму, що гарантує локалізацію відходів у межах гірничого відводу надр. |
В разі прийняття відповідного остаточного рішення, захоронення відпрацьованого ядерного палива здійснюється у сховищі для захоронення відпрацьованого ядерного палива, розташованого у стабільних геологічних формаціях, що гарантує локалізацію його впливів у межах гірничого відводу надр. |
Стаття 137 Поводження з радіоактивними відходами
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 50, розділ IX, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Метою радіаційної безпеки при поводженні з радіоактивними відходами є захист людини і навколишнього природного середовища від неприпустимого радіаційного впливу у період, під час якого радіоактивні відходи являють собою потенційну загрозу. Вимоги щодо поводження з радіоактивними відходами визначаються законодавством України. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 12, розділ V, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") (стаття 51, розділ IX, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") До передачі радіоактивних відходів у власність держави ліцензіат, внаслідок діяльності якого утворюються радіоактивні відходи, несе відповідальність за радіаційний захист та безпеку під час поводження з радіоактивними відходами. |
До передачі радіоактивних відходів у власність держави виробник радіоактивних відходів несе відповідальність за радіаційний захист та безпеку під час поводження з ними. |
|
(стаття 12, розділ V, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Попередня обробка та обробка радіоактивних відходів може здійснюватись ліцензіатом на підприємствах та в установах, де вони утворюються. |
Ліцензіат може здійснювати попередню обробку, обробку та зберігання радіоактивних відходів згідно з нормами, правилами та стандартами з ядерної та радіаційної безпеки. |
|
(стаття 12, розділ V, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Виробники радіоактивних відходів передають їх спеціалізованим підприємствам по поводженню з радіоактивними відходами відповідно до затверджених норм, правил і стандартів. |
Виробники радіоактивних відходів передають їх спеціалізованим підприємствам по поводженню з радіоактивними відходами відповідно до законодавства. |
|
(стаття 12, розділ V, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Взаємовідносини між підприємствами, на яких утворюються радіоактивні відходи, і спеціалізованими підприємствами по поводженню з радіоактивними відходами будуються на договірних засадах відповідно до законодавства. |
Взаємовідносини між виробниками радіоактивних відходів і спеціалізованими підприємствами по поводженню з радіоактивними відходами будуються на договірних засадах відповідно до законодавства. |
|
(Загальнодержавна ціль-ова екологічна програма поводження з радіоактив-ними відходами, Закон N 516-VI ВР від 17.09.08 "Про Загальнодержавну цільову екологічну програ-му поводження з радіоак-тивними відходами") Програмою передбачено діяльність за такими основними напрямами:... поводження з радіоактивними відходами на спеціалізованих підприємствах по поводженню з радіоактивними відходами (далі — спеціалізовані підприємства) до моменту їх захоронення; захоронення радіоактивних відходів. (стаття 4, розділ І, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Головним розпорядником коштів Фонду є центральний орган виконавчої влади, який здійснює державне управління у сфері поводження з радіоактивними відходами та є замовником Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами. |
Поводження з радіоактивними відходами на спеціалізованих підприємствах по поводженню з радіоактивними відходами планується та здійснюється в рамках Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами. Замовником Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами виступає орган державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами. |
|
(стаття 12, розділ V, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Захоронення радіоактивних відходів здійснюють лише спеціалізовані підприємства по поводженню з радіоактивними відходами за наявності відповідної ліцензії, виданої у встановленому законодавством порядку. |
Захоронення радіоактивних відходів здійснюють виключно експлуатуючі організації (оператори) сховищ для захоронення радіоактивних відходів, які мають відповідний дозвіл, наданий у встановленому законодавством порядку. |
|
(стаття 17, розділ VІІ, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Зберігання та захоронення радіоактивних відходів дозволяється тільки у спеціально призначених для цього сховищах радіоактивних відходів. Під час зберігання або захоронення радіоактивних відходів забезпечується надійність їх ізоляції від навколишнього природного середовища системою природних та штучних бар’єрів. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 17, розділ VІІ, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Довгоіснуючі радіоактивні відходи підлягають захороненню лише в твердому стані, у стабільних геологічних формаціях, з обов’язковим переведенням їх у вибухо-, пожежо-, ядернобезпечну форму, що гарантує локалізацію відходів у межах гірничого відводу надр. Кількість радіонуклідів, що підлягають захороненню, регламентується нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки. Захоронення короткоіснуючих радіоактивних відходів в твердому стані може здійснюватись у приповерхневих і наземних сховищах радіоактивних відходів. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 17, розділ VІІ, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Протягом усього часу зберігання або захоронення радіоактивних відходів регулярно здійснюється контроль за їх станом, радіаційною обстановкою у сховищах радіоактивних відходів та навколишньому природному середовищі. |
Протягом усього часу зберігання або захоронення радіоактивних відходів регулярно здійснюється контроль їх стану, стану сховищ радіоактивних відходів та радіаційний контроль стану навколишнього природного середовища, відповідно до норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки. |
Стаття 138 Фінансування поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 33, розділ V, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Експлуатуюча організація (оператор) включає у собівартість виробництва електроенергії затрати на:... забезпечення зберігання відпрацьованого ядерного палива... |
До передачі на захоронення відпрацьованого ядерного палива в разі прийняття відповідного остаточного рішення, фінансування поводження з ним здійнюється експлуатуючою організацією (оператором) ядерної установки, на якій воно утворилось. |
|
(стаття 33, розділ V, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Експлуатуюча організація (оператор) включає у собівартість виробництва електроенергії затрати на:... забезпечення ... переробки і захоронення радіоактивних відходів;... |
Фінансування поводження з радіоактивними відходами до їх передачі у власність держави здійнюється виробниками цих радіоактивних відходів.” |
|
(стаття 52, розділ IX, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Фінансування поводження з радіоактивними відходами після того, як вони перейшли у власність держави, здійснюється за рахунок Державного фонду поводження з радіоактивними відходами. (стаття 4, розділ І, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Фінансування Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами здійснюється за рахунок коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами (далі — Фонд), благодійних та інших внесків юридичних і фізичних осіб. (Загальнодержавна ціль-ова екологічна програма поводження з радіоактив-ними відходами, Закон N 516-VI ВР від 17.09.08 "Про Загальнодержавну цільову екологічну програ-му поводження з радіоак-тивними відходами") Програмою передбачено діяльність за такими основними напрямами: поводження з радіоактивними відходами на майданчиках підприємств, на яких вони утворюються;... |
Фінансування поводження з радіоактивними відходами після того, як вони перейшли у власність держави, здійснюється в рамках Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами за рахунок Державного фонду поводження з радіоактивними відходами. |
|
(стаття 52, розділ IX, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Розмір та порядок відрахування внесків виробниками відходів до цього фонду встановлюються законодавством України. (стаття 4, розділ І, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Фонд є складовою частиною Державного бюджету України та формується за рахунок коштів, які надходять від збору за забруднення навколишнього природного середовища, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками, а також інших джерел, не заборонених законодавством. Кошти від збору за забруднення навколишнього природного середовища, що справляються за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками, спрямовуються до Фонду, який є складовою частиною Державного бюджету України, та мають постійне (багаторічне) бюджетне призначення. |
Державний фонд поводження з радіоактивними відходами є складовою частиною Державного бюджету України та формується за рахунок коштів, які надходять від збору за забруднення навколишнього природного середовища, що справляється за утворення та зберігання радіоактивних відходів виробниками радіоактивних відходів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Кошти від збору за забруднення навколишнього природного середовища, що справляються за утворення та зберігання радіоактивних відходів виробниками радіоактивних відходів, спрямовуються до Державного фонду поводження з радіоактивними відходами та мають постійне (багаторічне) бюджетне призначення. |
|
(стаття 4, розділ І, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Головним розпорядником коштів Фонду є центральний орган виконавчої влади, який здійснює державне управління у сфері поводження з радіоактивними відходами та є замовником Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами. |
Головним розпорядником коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами є орган державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами. |
|
(стаття 4, розділ І, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Держава в установленому Кабінетом Міністрів України порядку надає суб’єктам діяльності у сфері використання ядерної енергії, які утворюють радіоактивні відходи та сплачують збір за забруднення навколишнього природного середовища, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками, гарантії щодо прийняття без додаткової оплати на зберігання/захоронення всього обсягу радіоактивних відходів, утворених під час провадження діяльності таких суб’єктів. |
Держава в установленому Кабінетом Міністрів України порядку надає виробникам радіоактивних відходів, які сплачують збір за забруднення навколишнього природного середовища, що справляється за утворення та зберігання радіоактивних відходів, гарантії щодо прийняття без додаткової оплати на зберігання/захоронення всього обсягу радіоактивних відходів, утворених під час провадження діяльності такими виробниками радіоактивних відходів. |
|
(стаття 4, розділ І, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Роботи щодо поводження з радіоактивними відходами, які утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, фінансуються за рахунок Державного бюджету України, благодійних та інших внесків юридичних і фізичних осіб. |
Поводження з радіоактивними відходами, які утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, фінансується за рахунок Державного бюджету України та інших джерел, не заборонених законодавством, виключаючи кошти Державного фонду поводження з радіоактивними відходами. |
Розділ XXXI
Поводження з джерелами іонізуючого випромінювання
Стаття 139 Застосування джерел іонізуючого випромінювання у медичних цілях
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 16, розділ ІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Застосування джерел іонізуючого випромінювання у медичних цілях має бути обґрунтовано користю для пацієнта порівняно із шкодою, якої воно може завдати, а також порівняно з користю та ризиком в разі застосування альтернативних методів діагностики та лікування. Медичне втручання з використанням іонізуючого випромінювання здійснюється на загальних умовах застосування методів профілактики, діагностики та лікування, встановлених законодавством про охорону здоров’я. |
Застосування джерел іонізуючого випромінювання у медичних цілях має бути обґрунтовано користю для пацієнта порівняно із шкодою, якої воно може завдати, а також порівняно з користю та ризиком в разі застосування альтернативних методів профілактики, діагностики та лікування. Медичне втручання з використанням іонізуючого випромінювання здійснюється на загальних умовах застосування методів профілактики, діагностики та лікування, встановлених законодавством про охорону здоров’я. |
|
(стаття 16, розділ ІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Доза опромінення пацієнта має бути настільки низькою, наскільки це можливо для досягнення мети медичного втручання. Регламенти медичних втручань, дозові межі опромінення пацієнтів з урахуванням особливостей конкретних медичних втручань встановлюються Міністерством охорони здоров’я України. (стаття 17, Розділ ІІI, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Дози опромінення пацієнтів під час лікування та здійснення медичної діагностики повинні бути настільки низькими, наскільки це можливо для діагностичних або лікувальних цілей, та не перевищувати затверджених в установленому порядку норм. |
Приймається в редакції ЗУ "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку". |
|
(стаття 16, розділ ІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Види медичних втручань із використанням іонізуючого випромінювання та порядок їх застосування під час проведення обов’язкових медичних оглядів встановлюються законодавством. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 17, Розділ ІІI, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Пацієнт має право відмовитися від медичного втручання, пов’язаного з його опроміненням, за винятком, коли таке втручання пов’язане з виявленням небезпечних інфекційних захворювань. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 17, Розділ ІІI, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Використання у медичній практиці будь-яких джерел іонізуючого випромінювання повинно здійснюватися з обов’язковим застосуванням засобів індивідуального захисту та контролю доз опромінення пацієнтів. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 17, Розділ ІІI, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Доза опромінення, отримана пацієнтом при медичному втручанні, повинна реєструватися, а інформація щодо дози опромінення повинна зберігатися в архівах медичних установ протягом 50 років, а по закінченні зазначеного строку передаватися до Національного архівного фонду. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 16, розділ ІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") За бажанням пацієнта йому надається повна інформація про дозу опромінення та про можливу шкоду для здоров’я, яка може бути заподіяна використанням іонізуючого випромінювання під час обстеження чи лікування. (стаття 17, Розділ ІІI, Закон N 15 від 14.01.1998 "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання") Пацієнту надається на його вимогу повна інформація про очікувану чи отриману ним дозу опромінення та про можливі його наслідки. |
За бажанням пацієнта йому надається повна інформація про дозу опромінення та про можливу шкоду для здоров’я, яка може бути заподіяна використанням іонізуючого випромінювання під час профілактики, обстеження чи лікування. |
Розділ XXXII
Перевезення радіоактивних матеріалів
Стаття 140 Відповідальність за безпеку перевезень радіоактивних матеріалів
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 54, розділ Х, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Учасниками перевезення радіоактивних матеріалів є вантажовідправник — юридична або фізична особа, що подає вантаж для перевезення і іменується у перевізних документах вантажовідправником, та перевізник — особа, що здійснює перевезення радіоактивних матеріалів будь-яким видом транспорту. (стаття 55, розділ Х, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Документи повинні містити найменування сторін, що передають і одержують ядерні матеріали... (стаття 59, розділ Х, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Ввезення на територію України джерел іонізуючого випромінювання та їх вивезення в інші країни дозволяються за умови наявності у вантажоодержувача ліцензії на використання таких джерел. При міжнародних перевезеннях радіоактивних матеріалів їх відправником або кінцевим одержувачем має бути суб’єкт господарювання, що зареєстрований в Україні. (стаття 19, розділ VII, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Перевезення радіоактивних відходів здійснюється ... відповідно до затверджених норм, правил і стандартів щодо перевезення радіоактивних відходів, якими передбачаються: ...права та обов’язки вантажовідправника, перевізника та отримувача; |
Учасниками перевезення радіоактивних матеріалів є вантажовідправник, перевізник та вантажоодержувач цих радіоактивних матеріалів. |
|
(стаття 54, розділ Х, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Вантажовідправник несе безпосередню відповідальність за безпеку перевезень радіоактивних матеріалів, якщо інше не передбачено контрактом. (стаття 19, розділ VII, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") У разі виникнення радіаційної аварії внаслідок дорожньо-транспортної події під час перевезення радіоактивних відходів відповідальність за її ліквідацію, а також захист персоналу, населення, навколишнього природного середовища та матеріальних цінностей покладається на вантажовідправника, якщо інше не передбачено угодою про перевезення. |
Вантажовідправник несе безпосередню відповідальність за безпеку перевезень радіоактивних матеріалів, якщо інше не передбачено договором (контрактом) про їх перевезення. |
|
(стаття 57, розділ Х, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Всі учасники перевезень радіоактивних матеріалів, а також орган державного регулювання безпеки перевезень повинні мати систему забезпечення якості, яка включає програму систематичного контролю та інспекцій, спрямовану на забезпечення безпеки під час перевезення радіоактивних матеріалів. |
Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, що надає ліцензії на окремий вид діяльності „перевезення радіоактивних матеріалів”, а також всі учасники перевезень радіоактивних матеріалів повинні мати систему забезпечення якості, яка включає програму систематичного контролю та інспекцій, спрямовану на забезпечення безпеки під час перевезення радіоактивних матеріалів в межах їх відповідальності. |
|
(стаття 19, розділ VII, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Міністерство внутрішніх справ України розробляє комплексну систему заходів щодо попередження дорожньо-транспортних подій під час перевезення радіоактивних відходів. |
Міністерство внутрішніх справ України розробляє комплексну систему заходів щодо попередження дорожньо-транспортних подій під час перевезення радіоактивних матеріалів. |
Стаття 141 Ліцензування перевезення радіоактивних матеріалів
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 19, розділ VII, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Перевезення радіоактивних відходів можуть здійснювати юридичні або фізичні особи, які мають відповідні ліцензії, видані у встановленому законодавством порядку. |
Перевезення радіоактивних матеріалів можуть здійснювати виключно ліцензіати, яким у встановленому законодавством порядку надані ліцензії на окремий вид діяльності „перевезення радіоактивних матеріалів. |
|
(стаття 55, розділ Х, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Дозвіл на перевезення радіоактивних матеріалів видається лише за умови: підтвердження сертифікатом безпеки упаковки; наявності дозволу органів державного санітарного нагляду на перевезення радіоактивних матеріалів транспортним засобом; документального підтвердження того, що перевезення здійснюється особами, які мають достатні знання з радіаційного захисту; наявності плану аварійних заходів під час перевезення; гарантування, що перевезення радіоактивних матеріалів здійснюється транспортом, який відповідає вимогам даного перевезення; гарантування відшкодування шкоди, яка може бути завдана внаслідок аварії; гарантування того, що під час перевезення ядерних матеріалів їх приймання або передача здійснюються лише за наявності документів, оформлених у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Документи повинні містити найменування сторін, що передають і одержують ядерні матеріали, а також дані про кількість, форму і склад таких матеріалів і зберігатися учасниками перевезень не менше одного року. Опис переданих ядерних матеріалів може бути замінено відповідним позначенням вантажу у разі, коли це необхідно для цілей фізичного захисту, що має бути відображено в супровідних документах учасників перевезень. (стаття 19, розділ VII, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Умови та режим перевезення радіоактивних відходів повітряним, залізничним, водним або автомобільним транспортом погоджуються з відповідними службами Міністерства внутрішніх справ України. |
Окремий дозвіл на конкретне перевезення радіоактивних матеріалів видається лише за умови: підтвердження сертифікатом безпеки упаковки; наявності дозволу органів державного санітарного нагляду на перевезення радіоактивних матеріалів транспортним засобом; наявності погодження умов та режиму даного перевезення радіоактивних матеріалів відповідними службами Міністерства внутрішніх справ України; документального підтвердження того, що перевезення здійснюється особами, які мають достатні знання з радіаційного захисту; наявності плану аварійних заходів під час перевезення; гарантування, що перевезення радіоактивних матеріалів здійснюється транспортом, який відповідає вимогам даного перевезення; гарантування відшкодування шкоди, яка може бути завдана внаслідок аварії. |
|
(стаття 55, розділ Х, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Дозвіл на перевезення радіоактивних матеріалів видається лише за умови: гарантування того, що під час перевезення ядерних матеріалів їх приймання або передача здійснюються лише за наявності документів, оформлених у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Документи повинні містити найменування сторін, що передають і одержують ядерні матеріали, а також дані про кількість, форму і склад таких матеріалів і зберігатися учасниками перевезень не менше одного року. Опис переданих ядерних матеріалів може бути замінено відповідним позначенням вантажу у разі, коли це необхідно для цілей фізичного захисту, що має бути відображено в супровідних документах учасників перевезень. |
Для надання окремого дозволу на перевезення конкретних ядерних матеріалів необхідною умовою є також гарантування того, що їх приймання або передача будуть здійснюватись лише за наявності документів, оформлених у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Документи повинні містити найменування сторін, що передають і одержують ці ядерні матеріали, а також дані про кількість, форму і склад цих ядерних матеріалів і зберігатися учасниками перевезень не менше одного року. Опис переданих ядерних матеріалів може бути замінено відповідним позначенням вантажу у разі, коли це необхідно для цілей фізичного захисту, що має бути відображено в супровідних документах учасників перевезень. |
|
(стаття 11, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Перевезення уранових руд може здійснюватися у неупакованому вигляді за умови виконання заходів по зменшенню розпилення відповідно до діючих норм, правил і стандартів. |
Приймається без змін за виключенням слова „діючих”. |
|
(стаття 19, розділ VII, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Перевезення радіоактивних відходів здійснюється у транспортних пакувальних комплектах відповідно до затверджених норм, правил і стандартів щодо перевезення радіоактивних відходів, якими передбачаються: порядок їх перевезення; права та обов’язки вантажовідправника, перевізника та отримувача; заходи безпеки; вимоги до упаковки та транспортних засобів; заходи на випадок дорожньо-транспортних подій під час перевезення радіоактивних відходів; запобігання та заходи щодо ліквідації наслідків можливих радіаційних аварій; заходи фізичного захисту. |
Перевезення радіоактивних відходів здійснюється у транспортних пакувальних комплектах відповідно до норм, правил і стандартів щодо перевезення радіоактивних відходів. |
|
(стаття 55, розділ Х, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Перевезення вантажу, що не відповідає нормам, правилам і стандартам з ядерної та радіаційної безпеки, здійснюється з дотриманням спеціальних умов, які встановлюються органом державного регулювання безпеки перевезень. Такі умови мають забезпечувати рівень безпеки не нижчий, ніж передбачено нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки. |
Перевезення вантажу, що не відповідає нормам, правилам і стандартам з ядерної та радіаційної безпеки, здійснюється з дотриманням спеціальних умов, які встановлюються органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, що надає ліцензії на окремий вид діяльності „перевезення радіоактивних матеріалів”. Такі умови мають забезпечувати рівень безпеки не нижчий, ніж передбачено нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки. |
Стаття 142 Аварійні заходи під час перевезення радіоактивних матеріалів
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 56, розділ Х, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") На випадок транспортних аварій під час перевезення радіоактивних матеріалів відповідними органами державної влади і самоврядування обов’язково розробляються плани аварійних заходів (державний, регіональні, місцеві). |
Приймається без змін. |
|
(стаття 56, розділ Х, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Вантажовідправники та перевізники також зобов’язані мати власні плани аварійних заходів. Забороняється надавати дозвіл на перевезення радіоактивних матеріалів за відсутності плану аварійних заходів і забезпечення готовності до їх реалізації на випадок транспортної аварії. Вимоги до змісту, порядку розробки та затвердження аварійних заходів встановлюються нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки. |
Всі учасники перевезення радіоактивних матеріалів зобов’язані мати власні плани аварійних заходів на випадок транспортної аварії. Забороняється надавати окремий дозвіл на перевезення конкретних радіоактивних матеріалів за відсутності плану аварійних заходів на випадок транспортної аварії або неготовності до реалізації таких заходів. Вимоги до змісту, порядку розроблення та затвердження плану аварійних заходів встановлюються нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки. |
Стаття 143 Міжнародні і транзитні перевезення радіоактивних матеріалів
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 53, розділ IX, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Порядок трансграничних перевезень радіоактивних відходів на територію України або через її територію визначається міжнародними договорами, учасником яких є Україна. |
Порядок міжнародних і транзитних перевезень радіоактивних матеріалів територією України визначається законодавством України та міжнародними договорами, учасником яких є Україна. |
|
(стаття 59, розділ Х, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Під час міжнародних і транзитних перевезень радіоактивних матеріалів територією України орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки попередньо узгоджує такі перевезення з компетентними органами всіх країн, територією яких здійснюватиметься перевезення. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 59, розділ Х, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Порядок надання дозволів на перевезення радіоактивних матеріалів, включаючи узгодження відповідних документів для подання клопотання на одержання дозволу, надання дозволу, підтвердження про одержання такого дозволу, встановлюється Кабінетом Міністрів України. |
Порядок надання дозволів на міжнародні або транзитні перевезення радіоактивних матеріалів, включаючи узгодження відповідних документів для подання клопотання щодо надання дозволу, надання дозволу, підтвердження про одержання такого дозволу, встановлюється Кабінетом Міністрів України. |
|
(стаття 59, розділ Х, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки не може відмовити у наданні дозволу на перевезення територією України радіоактивних відходів від переробки відпрацьованого ядерного палива, які повертаються до країни походження для зберігання або захоронення, якщо такий дозвіл було надано для первинного перевезення відпрацьованого ядерного палива і таке перевезення здійснюється згідно із законодавством України. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 53, розділ IX, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Перевезення на територію України радіоактивних відходів з територій інших держав забороняється, крім тих, що утворилися внаслідок послуг, які було надано Україні іншою державою і на які поширюється дія контрактної угоди між ними щодо повернення таких відходів в Україну. |
Ввезення радіоактивних відходів на територію України з територій інших держав забороняється, крім тих, що утворилися внаслідок послуг, які було надано Україні іншою державою і на які поширюється дія контрактної угоди між ними щодо повернення таких відходів в Україну. |
|
(стаття 59, розділ Х, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Вивезення радіоактивних відходів з України на територію інших країн не дозволяється, якщо за висновком органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки ці країни не мають належних технічних та інших можливостей для безпечного поводження з такими відходами. |
Вивезення радіоактивних відходів з території України на територію інших країн не дозволяється, якщо за висновком органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки ці країни не мають належних технічних та інших можливостей для безпечного поводження з такими відходами. |
|
(стаття 59, розділ Х, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Ввезення на територію України джерел іонізуючого випромінювання та їх вивезення в інші країни дозволяються за умови наявності у вантажоодержувача ліцензії на використання таких джерел. |
Ввезення на територію України джерел іонізуючого випромінювання та їх вивезення в інші країни дозволяються за умови наявності у вантажоодержувача ліцензії, яка передбачає використання таких джерел. |
|
(стаття 59, розділ Х, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") При міжнародних перевезеннях радіоактивних матеріалів їх відправником або кінцевим одержувачем має бути суб’єкт господарювання, що зареєстрований в Україні. |
При міжнародних перевезеннях радіоактивних матеріалів їх вантажовідправником або вантажоодержувачем має бути суб’єкт господарювання, що зареєстрований в Україні. |
|
(стаття 61, розділ ХІ, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Рівень фізичного захисту ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання під час міжнародних перевезень повинен відповідати міжнародним договорам, учасником яких є Україна. |
Рівень фізичного захисту радіоактивних матеріалів під час міжнародних та транзитних перевезень повинен відповідати міжнародним договорам, учасником яких є Україна. |
Розділ XXXIII
Експорт та імпорт у сфері використання ядерної енергії
Стаття 144 Загальні принципи здійснення експорту та імпорту у сфері використання ядерної енергії
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 84, розділ ХV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Експорт та імпорт ядерних установок, обладнання, технологій, ядерних матеріалів (у тому числі свіжого та відпрацьованого реакторного палива), джерел іонізуючого випромінювання, спеціальних неядерних матеріалів, що використовуються для виробництва ядерних матеріалів і джерел іонізуючого випромінювання та послуг, включає передачу, продаж і закупівлю у комерційних цілях та передачу у некомерційних цілях (для демонстрації на виставках, проведення спільних робіт тощо) і здійснюється згідно з законодавством України та міжнародними договорами, учасником яких є Україна. |
Експорт та імпорт ядерних установок, обладнання, технологій, радіоактивних матеріалів, спеціальних неядерних матеріалів, що використовуються для виробництва радіоактивних матеріалів, та послуг включає передачу, продаж і закупівлю у комерційних цілях та передачу у некомерційних цілях (для демонстрації на виставках, проведення спільних робіт тощо). Експорт та імпорт ядерних установок, обладнання, технологій, радіоактивних матеріалів, спеціальних неядерних матеріалів та послуг здійснюється згідно із законодавством України та міжнародними угодами, учасником яких є Україна. |
Стаття 145 Умови здійснення експорту та імпорту у сфері використання ядерної енергії
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 85, розділ ХV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Експорт та імпорт ядерних установок, обладнання, технологій, ядерних матеріалів, спеціальних неядерних матеріалів та послуг здійснюється у порядку, який встановлюється законодавством України. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 86, розділ ХV, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Експорт та імпорт джерел іонізуючого випромінювання та виробів на їх основі здійснюється у порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 8, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Експорт та імпорт уранових руд та їх концентратів здійснюється лише юридичними особами за спеціальними дозволами, які надаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України. Спеціальний дозвіл на експорт (імпорт) уранових руд або їх концентратів може надаватися разовий (на партію товару) або на експорт в одну країну (імпорт з однієї країни) визначеної кількості товару за певний період на строк не більше трьох років. |
Експорт та імпорт уранових руд та їх концентратів здійснюється лише юридичними особами за спеціальними дозволами, які надаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства. Спеціальний дозвіл на експорт (імпорт) уранових руд або їх концентратів може надаватися разовий (на партію товару) або на експорт в одну країну (імпорт з однієї країни) визначеної кількості товару за певний період на строк не більше трьох років. |
|
(стаття 67, розділ ХІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Державна система гарантій ... включає:... державну систему експортно-імпортного контролю ядерних матеріалів, обладнання і технологій. (стаття 69, розділ ХІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Експорт ядерних матеріалів, обладнання та технологій перебуває під контролем держави і здійснюється в рамках державної системи експортного контролю. Ліцензії на експорт ядерних матеріалів, обладнання та технологій надаються у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. |
Експорт та імпорт ядерних матеріалів, обладнання та технологій перебуває під контролем держави і здійснюється в рамках державної системи експортного контролю. Ліцензії на експорт ядерних матеріалів, обладнання та технологій надаються у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. |
|
(стаття 70, розділ ХІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Забороняється міжнародна передача ядерних матеріалів, обладнання та технологій, що використовуються у межах території України, під її юрисдикцією, або міжнародна передача, яка здійснюється під її контролем в інші держави, якщо вони: не взяли на себе зобов’язань щодо використання ядерних матеріалів, обладнання та технологій виключно в мирних цілях; не гарантували ефективного фізичного захисту ядерних матеріалів для запобігання несанкціонованому використанню або поводженню з ними; не підтвердили наявності державної системи обліку та контролю ядерних матеріалів; не взяли на себе зобов’язань щодо умов реекспорту ядерних матеріалів, обладнання та технологій третім державам. (стаття 8, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Спеціальний дозвіл на експорт (або будь-яке передавання) уранових руд або їх концентратів до країн, що не мають ядерної зброї (як вони визначені в Договорі про нерозповсюдження ядерної зброї), може надаватися лише за наявності офіційних зобов’язань уповноваженого на те державного органу країни-імпортера про те, що одержані матеріали, а також вироблені на їх основі або в результаті їх використання ядерні матеріали: не використовуватимуться для виробництва ядерної зброї чи інших ядерних вибухових пристроїв; забезпечуватимуться засобами фізичного захисту на рівнях, не нижчих, ніж це рекомендовано МАГАТЕ; реекспортуватимуться або передаватимуться з-під юрисдикції країни-імпортера до будь-якої іншої країни лише за умов, визначених у цій статті. |
Забороняється міжнародна передача уранових руд, продуктів їх переробки, ядерних матеріалів, обладнання та технологій, що наявні або використовуються у межах території України, під її юрисдикцією, або міжнародна передача, яка здійснюється під її контролем в інші держави, якщо вони: не взяли на себе зобов’язань щодо використання цих уранових руд, продуктів їх переробки, ядерних матеріалів, обладнання або технологій виключно в мирних цілях; не гарантували ефективного фізичного захисту цих уранових руд, продуктів їх переробки або ядерних матеріалів для запобігання несанкціонованому використанню чи поводженню з ними; не підтвердили наявності державної системи обліку та контролю цих уранових руд, продуктів їх переробки або ядерних матеріалів; не взяли на себе зобов’язань щодо умов реекспорту цих уранових руд, продуктів їх переробки, ядерних матеріалів, обладнання або технологій третім державам. |
Розділ XXXIV
Облік радіоактивних матеріалів та державна система гарантій
Стаття 146 Облік уранових руд, продуктів їх переробки та відходів від переробки уранових руд
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 9, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Видобуті уранові руди та продукти їх переробки (урановий концентрат, відвали позабалансових руд, хвостосховища) підлягають державному обліку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. |
Видобуті уранові руди, продукти їх переробки та відходи від переробки уранових руд підлягають державному обліку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Продукти переробки уранових руд, що є ядерними матеріалами, підлягають обліку та контролю в порядку, передбаченому для ядерних матеріалів. |
|
(стаття 9, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Підприємства по видобуванню та переробці уранових руд та користувачі їх продукції зобов’язані здійснювати облік уранових руд та продуктів їх переробки і подавати звіти про це. |
Підприємства по видобуванню та переробці уранових руд та користувачі їх продукції зобов’язані здійснювати облік уранових руд, продуктів їх переробки та відходів від переробки уранових руд і подавати звіти про це у порядку, встановленому законодавством. |
|
(стаття 6, Закон N 645 від 19.11.1997 "Про видобування та переробку уранових руд") Державне регулювання при видобуванні і переробці уранових руд та використанні продуктів їх переробки включає:… визначення обсягів видобування і переробки уранових руд;… контроль за використанням уранових руд і продуктів їх переробки, їх перевезенням, придбанням, збутом, експортом та імпортом. |
Визначення обсягів видобування і переробки уранових руд, контроль за їх видобуванням і переробкою, контроль за використанням продуктів їх переробки, а також контроль за поводженням з відходами від переробки уранових руд здійснюють центральні органи державної влади, вповноважені на це Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства. |
Стаття 147 Облік радіоактивних відходів
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 14, розділ VІ, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Державний облік радіоактивних відходів ведеться з метою уникнення неконтрольованого накопичення радіоактивних відходів та забезпечення оперативного контролю за місцезнаходженням і переміщенням радіоактивних відходів, умовами їх зберігання та захоронення. Державний облік радіоактивних відходів включає: ведення Державного реєстру радіоактивних відходів; ведення Державного кадастру сховищ радіоактивних відходів та переліку місць тимчасового зберігання радіоактивних відходів. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 14, розділ VІ, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Для забезпечення постійного поновлення та своєчасного внесення змін до Державного реєстру радіоактивних відходів та Державного кадастру сховищ радіоактивних відходів здійснюються регулярні державні інвентаризації радіоактивних відходів і сховищ радіоактивних відходів, включаючи сховища для зберігання радіоактивних відходів на території виробників цих відходів. Порядок обліку радіоактивних відходів, зокрема порядок проведення державних інвентаризацій, встановлюється органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, який здійснює також нагляд за їх виконанням. Організація проведення державних інвентаризацій покладається на орган державної виконавчої влади у сфері поводження з радіоактивними відходами. |
Для підтримки в актуальному стані Державного реєстру радіоактивних відходів та Державного кадастру сховищ радіоактивних відходів здійснюються регулярні державні інвентаризації радіоактивних відходів і сховищ радіоактивних відходів, включаючи сховища, що експлуатуються виробниками цих відходів. Встановлення порядку обліку радіоактивних відходів, зокрема і порядку проведення державних інвентаризацій, а також нагляд за їх виконанням здійснює орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, уповноважений на це Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства. Організація та проведення державних інвентаризацій покладається на орган державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами. |
|
(стаття 15, розділ VІ, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Створення та організація ведення Державного реєстру радіоактивних відходів покладається на орган державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами. Положення про Державний реєстр радіоактивних відходів затверджується Кабінетом Міністрів України. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 16, розділ VІ, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Створення і організація ведення Державного кадастру сховищ радіоактивних відходів покладається на орган державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами. Державний кадастр сховищ радіоактивних відходів підлягає безстроковому зберіганню. Положення про Державний кадастр сховищ радіоактивних відходів затверджується Кабінетом Міністрів України. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 16, розділ VІ, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Державний кадастр сховищ радіоактивних відходів повинен містити систематизований банк даних щодо місцезнаходження, кількісних та якісних характеристик, умов зберігання або захоронення радіоактивних відходів, систем контролю та моніторингу. |
Приймається без змін. |
Стаття 148 Облік та контроль ядерних матеріалів
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 68, розділ ХIІ, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Державна система обліку та контролю ядерних матеріалів Організацію та ведення державного обліку і контролю ядерних матеріалів в Україні здійснює орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. Відповідальність за здійснення обліку та контролю ядерних матеріалів на ядерних установках несе експлуатуюча організація. |
Організацію державної системи обліку та контролю ядерних матеріалів і ведення їх державного обліку та контролю в Україні здійснює орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, вповноважений на це Кабінетом Міністрів України згідно із законодавством. Відповідальність за здійснення обліку та контролю ядерних матеріалів на підприємстві по видобуванню та переробці уранових руд несе це підприємство, а на ядерній установці - експлуатуюча організація (оператор) цієї ядерної установки. |
Стаття 149 Державна система гарантій
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 67, розділ ХІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Державна система гарантій включає комплекс технічних та організаційних заходів і застосовується щодо всього ядерного матеріалу, який використовується в мирних цілях у межах території України, під її юрисдикцією або знаходиться під її контролем. Метою державної системи гарантій є забезпечення того, що ядерні матеріали, обладнання та технології, які використовуються в мирних цілях, не будуть використані у воєнних цілях. Державна система гарантій базується на цьому Законі, положеннях міжнародних та двосторонніх договорів, учасником яких є Україна, і включає: державну систему обліку та контролю ядерних матеріалів; державну систему експортно-імпортного контролю ядерних матеріалів, обладнання і технологій. |
Державна система гарантій включає комплекс технічних та організаційних заходів і застосовується щодо всього ядерного матеріалу, який використовується в мирних цілях у межах території України, під її юрисдикцією або знаходиться під її контролем. Метою державної системи гарантій є забезпечення того, що ядерні матеріали, обладнання та технології, які використовуються в мирних цілях, не будуть використані у воєнних цілях. Державна система гарантій базується на цьому Кодексі, положеннях міжнародних та двосторонніх договорів, учасником яких є Україна, і включає: державну систему обліку та контролю ядерних матеріалів; державний контроль експорту та імпорту ядерних матеріалів, обладнання і технологій. |
|
(стаття 71, розділ ХІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Ядерний матеріал, який підлягає гарантіям або такий, що повинен підлягати гарантіям і є предметом міжнародної передачі, розглядається як такий, що перебуває під відповідальністю: держави-відправника — у разі імпорту в Україну до моменту, коли така відповідальність знімається з держави-відправника відповідно до контракту, але не пізніше моменту прибуття ядерного матеріалу до пункту призначення на території України; України — у разі експорту з України до моменту, коли держава-одержувач бере на себе таку відповідальність відповідно до контракту, але не пізніше моменту прибуття ядерного матеріалу до пункту призначення держави-одержувача. Україна не несе відповідальності за ядерний матеріал, якщо він перевозиться через її територію, над нею або на її літаках, за умови, що цей ядерний матеріал відповідно до контракту про перевезення є власністю іншої держави. |
Приймається без змін. |
Розділ XXXV
Фізичний захист уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів
Стаття 150 Цілі та засади фізичного захисту
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 60, розділ ХI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Цілями фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання є: створення державою умов, які унеможливлювали б акти ядерного тероризму, крадіжку або будь-яке інше незаконне вилучення ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також зміцнювали б режим нерозповсюдження ядерної зброї; надання експлуатуючими організаціями (операторами) необхідної інформаційної та технічної допомоги органам, які здійснюють оперативно-розшукові заходи щодо повернення зниклих ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання. (Стаття 2, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Цілями фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання (далі — фізичний захист) є: створення державою умов, які унеможливлювали б акти ядерного тероризму, крадіжку ядерного матеріалу, радіоактивних відходів та інших джерел іонізуючого випромінювання, а також зміцнювали б режим нерозповсюдження ядерної зброї; надання необхідної інформаційної та технічної допомоги органам, які здійснюють оперативно-розшукові заходи з метою повернення зниклих ядерних матеріалів та інших джерел іонізуючого випромінювання. |
Цілями фізичного захисту уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів є: створення державою умов, які унеможливлювали б акти ядерного тероризму, крадіжку радіоактивних матеріалів, а також зміцнювали б режим нерозповсюдження ядерної зброї; надання необхідної інформаційної та технічної допомоги органам, які здійснюють оперативно-розшукові заходи з метою повернення зниклих радіоактивних матеріалів. |
|
(Стаття 5, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Досягнення цілей фізичного захисту на державному рівні можливе за умов: визначення та запровадження засад державної політики з фізичного захисту; створення, впровадження і підтримки державної системи фізичного захисту; визначення юридичних осіб, які забезпечують збереженість ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання; додержання вимог фізичного захисту відповідно до конкретних видів діяльності та категорії ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання; здійснення функції державного регулювання (нормування, ліцензування, нагляду) фізичного захисту; додержання вимог законодавства щодо спеціальної перевірки; здійснення професійної підготовки та підвищення кваліфікації фахівців з фізичного захисту; створення умов досягнення цілей фізичного захисту конкретних ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання та перевезень. |
Досягнення цілей фізичного захисту на державному рівні можливе за умов: визначення та запровадження засад державної політики з фізичного захисту; створення, впровадження і підтримки державної системи фізичного захисту; визначення юридичних осіб, які забезпечують збереженість радіоактивних матеріалів; додержання вимог фізичного захисту відповідно до конкретних видів діяльності та категорії уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів; державне регулювання фізичного захисту (нормування, провадження дозвільної діяльності та, нагляд); додержання вимог законодавства щодо спеціальної перевірки; здійснення професійної підготовки та підвищення кваліфікації фахівців з фізичного захисту; створення умов досягнення цілей фізичного захисту конкретних уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, радіоактивних матеріалів та перевезень. |
|
(Стаття 6, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Цілі фізичного захисту конкретних ядерної установки, об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання вважаються досягнутими за умови, якщо виконано основні вимоги фізичного захисту згідно з цим Законом, забезпечується персональна відповідальність за функціонування систем фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання. |
Цілі фізичного захисту конкретного уранового об’єкта, ядерної установки, об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, або радіоактивного матеріала вважаються досягнутими за умови, якщо виконано основні вимоги фізичного захисту згідно із законодавством та забезпечується персональна відповідальність за функціонування систем фізичного захисту цього об’єкта, установки або матеріала. |
|
(Стаття 7, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Цілі фізичного захисту конкретного перевезення вважаються досягнутими за умови, якщо згідно із законодавством виконано основні вимоги фізичного захисту, забезпечується персональна відповідальність за охорону транспортного засобу та за стан приладів, пристроїв, обладнання у рухомому складі транспортного засобу, а також функціонують передбачені нормативно-правовими актами системи: заходів безпеки перевізника; фізичного захисту. |
Приймається без змін. |
|
(Стаття 9, Розділ ІI, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") У зв’язку з необхідністю забезпечення національної безпеки України в межах ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, транспортних засобів та санітарно-захисних зон обмежується вільне пересування з ядерними матеріалами, радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, зброєю, набоями, вибухівкою, іншими матеріалами, предметами, речовинами, що можуть викликати отруєння, вибух, пожежу, а також обмежується доступ до: виконання особливих робіт; інформації з обмеженим доступом; місць, що перебувають під озброєною охороною. |
В межах уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, санітарно-захисних зон цих об’єктів та установок, а також в межах транспортних засобів для перевезення радіоактивних матеріалів обмежується вільне пересування з радіоактивними матеріалами, зброєю, набоями, вибухівкою, іншими матеріалами, предметами, речовинами, що можуть викликати отруєння, вибух, пожежу, а також обмежується доступ до: виконання особливих робіт; інформації з обмеженим доступом; місць, що перебувають під озброєною охороною. |
|
(Стаття 10, Розділ ІI, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Віднесення інформації з фізичного захисту до інформації з обмеженим доступом та поводження з нею здійснюються відповідно до законодавства України. |
Віднесення інформації з фізичного захисту до інформації з обмеженим доступом та поводження з нею здійснюються відповідно до законодавства |
|
(Стаття 19, Розділ ІІI, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Порядок визначення рівня фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання відповідно до їх категорії встановлюється Кабінетом Міністрів України. |
Порядок визначення рівня фізичного захисту уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів відповідно до їх категорії встановлюється Кабінетом Міністрів України. |
|
(Стаття 3, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Всі органи державної влади та юридичні особи зобов’язані додержуватися засад державної політики з фізичного захисту. |
Всі органи державної влади, ліцензіати та інші суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії зобов’язані додержуватися засад державної політики з фізичного захисту. |
|
(стаття 63, розділ ХI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Відповідальність за порушення порядку визначення, створення та підтримку безперервного функціонування систем фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання несуть експлуатуюча організація (оператор) та інші суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії. |
Відповідальність за порушення порядку визначення, створення та підтримку безперервного функціонування систем фізичного захисту уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів несуть ліцензіати та інші суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії. |
Стаття 151 Основні вимоги фізичного захисту
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 61, розділ ХI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Забезпечення фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання є обов’язковою умовою для надання дозволу (ліцензії) на здійснення діяльності на усіх етапах їх життєвого циклу, а також на виробництво, використання, зберігання, технічне обслуговування ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання. |
Забезпечення фізичного захисту уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів є обов’язковою умовою для надання дозволу на здійснення діяльності, пов’язаної з цими об’єктами, установками та матеріалами на всіх етапах їх життєвого циклу або існування. |
|
(стаття 62, розділ ХI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Порядок державного регулювання фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання встановлює Кабінет Міністрів України. |
Порядок державного регулювання фізичного захисту уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів встановлює Кабінет Міністрів України. |
|
(стаття 61, розділ ХI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Забороняються експлуатація ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також проведення особливих робіт з використання ядерних матеріалів у будь-якій формі та під час їх виробництва, використання, перероблення, транспортування або зберігання, якщо не вжито заходів для виконання вимог до забезпечення фізичного захисту. (стаття 18, розділ VІІ, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Забороняється діяльність, пов’язана з поводженням з радіоактивними відходами, якщо не вжито заходів щодо забезпечення фізичного захисту. |
Забороняються експлуатація уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, а також поводження з радіоактивними матеріалами у будь-якій формі під час їх виробництва, використання, перероблення, транспортування, зберігання або захоронення, якщо не вжито заходів для виконання вимог фізичного захисту. |
|
(Стаття 18, Розділ ІІI, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") До першочергових вимог фізичного захисту належать: встановлення та здійснення відповідними центральними органами виконавчої влади і експлуатуючими організаціями порядку фінансування створення та забезпечення функціонування систем фізичного захисту; створення умов для захисту інформації з обмеженим доступом; виконання вимог спеціальної перевірки і допуску, проведення професійної перепідготовки з фізичного захисту фахівців, на яких покладається здійснення функцій фізичного захисту та виконання інших особливих робіт; призначення наказом одного із заступників керівника відповідного центрального органу виконавчої влади, експлуатуючої організації відповідальним за організацію виконання вимог та заходів фізичного захисту; призначення наказом одного із заступників керівника підприємства відповідальним за стан системи фізичного захисту цього об’єкта. (стаття 18, розділ VІІ, Закон N 256/95-ВР від 30.06.95 "Про поводження з радіоактивними відходами") Забезпечення фізичного захисту під час поводження з радіоактивними відходами передбачає єдину систему планування, координації та контролю за комплексом організаційних та технічних заходів, спрямованих на запобігання несанкціонованому проникненню до сховищ, доступу до радіоактивних відходів та їх використання, на своєчасне виявлення та припинення будь-яких посягань на цілісність і недоторканність споруд... Порядок організації фізичного захисту під час поводження з радіоактивними відходами визначається законодавством. Обов’язки щодо забезпечення фізичного захисту під час поводження з радіоактивними відходами покладаються на ліцензіатів. |
До першочергових вимог фізичного захисту належать: встановлення та здійснення відповідними центральними органами виконавчої влади і ліцензіатами порядку фінансування створення та забезпечення функціонування систем фізичного захисту; забезпечення ліцензіатами безперервного функціонування систем фізичного захисту уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів та перевезень; створення умов для захисту інформації з обмеженим доступом; виконання вимог спеціальної перевірки і допуску, проведення професійної перепідготовки з фізичного захисту фахівців, на яких покладається здійснення функцій фізичного захисту та виконання інших особливих робіт; призначення наказом одного із заступників керівника центрального органу виконавчої влади, вповноваженого з питань регулювання фізичного захисту, відповідальним за організацію виконання вимог та заходів фізичного захисту; призначення наказом одного із заступників керівника ліцензіата відповідальним за організацію виконання вимог та заходів фізичного захисту; призначення наказом одного із заступників керівника ліцензіата відповідальним за стан системи фізичного захисту. |
|
(Стаття 20, Розділ ІІI, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Система фізичного захисту ядерної установки та об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, діє виключно в їх межах і повинна: визначатися після вибору місця будівництва ядерної установки та об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами; запроваджуватися з початку будівництва ядерної установки та об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, кожної окремої його черги; змінюватися у разі потреби у процесі будівництва ядерної установки та об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, кожної окремої його черги; забезпечувати можливість протидії як нападу ззовні, так і незаконним діям осіб, що перебувають у зонах обмеження доступу або у життєво важливих місцях; оцінювати та враховувати обстановку в оточенні ядерної установки та об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами; передбачати, що дозвіл на доступ до окремих життєво важливих місць, визначених проектом, надається за умови виконання роботи не менше ніж двома особами одночасно. |
Система фізичного захисту уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, діє виключно в їх межах і повинна: визначатися після вибору місця конкретного майданчика, де планується розміщення такого об’єкта або установки; запроваджуватися з початку будівництва такого об’єкта або установки, кожної окремої їх черги; змінюватися у разі потреби у процесі будівництва такого об’єкта або установки, кожної окремої їх черги; забезпечувати можливість протидії як нападу ззовні, так і незаконним діям осіб, що перебувають у зонах обмеження доступу або у життєво важливих місцях; оцінювати та враховувати обстановку в оточенні такого об’єкта або установки; передбачати, що дозвіл на доступ до окремих життєво важливих місць, визначених проектом, надається за умови виконання роботи не менше ніж двома особами одночасно. |
|
(Стаття 20, Розділ ІІI, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Система фізичного захисту перевезень ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання діє виключно в межах маршрутів перевезень та транспортних засобів і повинна: забезпечувати можливість протидії нападу ззовні; враховувати обстановку на маршруті перевезення; створюватися заздалегідь та запроваджуватися на період підготовки і здійснення кожного конкретного перевезення. |
Система фізичного захисту перевезень радіоактивних матеріалів діє виключно в межах маршрутів перевезень та транспортних засобів і повинна: забезпечувати можливість протидії нападу ззовні; враховувати обстановку на маршруті перевезення; створюватися заздалегідь та запроваджуватися на період підготовки і здійснення кожного конкретного перевезення. |
|
(Стаття 21, Розділ ІІI, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Під час здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії мають додержуватися такі основні вимоги фізичного захисту: діяльність розпочинається з дотриманням першочергових вимог фізичного захисту, визначених цим Законом; маршрути перевезення ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання вибираються з урахуванням вимог фізичного захисту та їх категорій; у зонах обмеження доступу не можуть знаходитися будь-які будинки, будівлі, споруди тощо, а також робочі місця, безпосередньо не пов’язані з основним технологічним процесом, що здійснюється у цих зонах; перевезення або переміщення ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання здійснюється тільки за наявності відповідної системи фізичного захисту перевезення або переміщення та життєво важливого місця, де вони розміщуватимуться; перевезення ядерних матеріалів здійснюється за умови безперервної на цей період взаємодії представників перевізника, органів державної влади, відповідальних за забезпечення ядерної і радіаційної безпеки та охорони; проектування, створення і запровадження в дію систем фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання здійснюються з додержанням вимог відповідних нормативно-правових актів і можуть відбуватися за етапами; планування маршрутів переміщення будь-яких літальних апаратів у повітряному просторі над ядерними установками здійснюється за погодженням з експлуатуючою організацією. |
Під час здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії мають додержуватися такі основні вимоги фізичного захисту: діяльність розпочинається з дотриманням першочергових вимог фізичного захисту; маршрути перевезення радіоактивних матеріалів вибираються з урахуванням вимог фізичного захисту та категорій цих матеріалів; у зонах обмеження доступу не можуть знаходитися будь-які будинки, будівлі, споруди тощо, а також робочі місця, безпосередньо не пов’язані з основним технологічним процесом, що здійснюється у цих зонах; перевезення радіоактивних матеріалів здійснюється тільки за наявності відповідної системи фізичного захисту перевезення; перевезення або переміщення радіоактивних матеріалів здійснюється тільки за наявності відповідного життєво важливого місця, де вони розміщуватимуться; перевезення ядерних матеріалів здійснюється за умови безперервної на цей період взаємодії представників перевізника, органів державної влади, вповноважених з питань регулювання ядерної та радіаційної безпеки, та органів виконавчої влади, які здійснюють правоохоронну діяльність; проектування, створення і запровадження в дію систем фізичного захисту уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів здійснюються з додержанням вимог законодавства і можуть відбуватися за етапами; планування маршрутів переміщення будь-яких літальних апаратів у повітряному просторі над ядерною установкою здійснюється за погодженням з експлуатуючою організацією (оператором) цієї установки . |
|
(Стаття 16, Розділ ІІI, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Порядок проведення державної перевірки систем фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання та планів взаємодії у разі вчинення актів ядерного тероризму визначає Кабінет Міністрів України. Перевірка планів взаємодії, розроблених на випадок вчинення актів ядерного тероризму, здійснюється шляхом проведення відповідних спільних навчань у строк, узгоджений з усіма органами державної влади та юридичними особами, зазначеними у цих планах. |
Порядок проведення державної перевірки систем фізичного захисту уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів, а також планів взаємодії у разі вчинення актів ядерного тероризму визначає Кабінет Міністрів України. Перевірка вказаних планів здійснюється шляхом проведення відповідних спільних навчань у строк, узгоджений з усіма органами державної влади, ліцензіатом та іншими суб’єктами діяльності, зазначеними у цих планах. |
|
(Стаття 17, Розділ ІІI, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Органи державної влади, експлуатуючі організації та ліцензіати забезпечують планову професійну перепідготовку та підвищення кваліфікації власних фахівців з фізичного захисту, персоналу підрозділів охорони, персоналу, який забезпечує експлуатацію ядерних установок, використання, зберігання ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання. |
Органи державної влади та ліцензіати забезпечують планову професійну перепідготовку та підвищення кваліфікації власних фахівців з фізичного захисту, персоналу підрозділів охорони, персоналу, який забезпечує експлуатацію уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, а також здійснює поводження з радіоактивними матеріалами. |
Стаття 152 Допуск осіб до роботи на уранових об’єктах, ядерних установках, об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та з радіоактивними матеріалами
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 64, розділ ХI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Допуск осіб до роботи на ядерних установках з ядерними матеріалами і об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, надає керівник підприємства, установи, організації за наявності позитивних висновків спеціальної перевірки всіх відомостей, що подають про себе особи, які бажають виконувати роботи на ядерних установках з ядерними матеріалами і об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, відповідно до вимог цього Закону. Спеціальну перевірку виконують на підставі відповідного запиту державні органи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність згідно з законодавством. Порядок проведення спеціальної перевірки встановлює Кабінет Міністрів України. |
Допуск осіб до роботи з радіоактивними матеріалами та/або на уранових об’єктах, ядерних установках, об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, надає керівник ліцензіата або іншого суб’єкта діяльності в сфері використання ядерної енергії за наявності позитивних висновків спеціальної перевірки всіх відомостей, що подають про себе особи, які бажають виконувати вказані роботи, відповідно до вимог законодавства. Спеціальну перевірку виконують на підставі відповідного запиту державні органи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність згідно із законодавством. Порядок проведення спеціальної перевірки встановлює Кабінет Міністрів України. |
|
(стаття 65, розділ ХI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Особи, які бажають виконувати роботи з ядерними матеріалами або на ядерних установках і об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, повинні: подавати про себе достовірні відомості, які у встановленому порядку визнано необхідними для отримання допуску до роботи, та давати письмову згоду на проведення перевірки цих відомостей; не брати участі в діяльності об’єднань громадян, яка не підлягає легалізації відповідно до законодавства або заборонена у встановленому порядку. Особи, які виконують роботи з ядерними матеріалами або на ядерних установках і об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, зобов’язані: виконувати у встановленому порядку вимоги обмеження допуску до ядерних матеріалів та ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами; повідомляти посадових осіб, які надали їм дозвіл на допуск до роботи, про виникнення обставин, за яких цей допуск не надається. |
Особи, які бажають виконувати роботи з радіоактивними матеріалами та/або на уранових об’єктах, ядерних установках, об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, повинні: подавати про себе достовірні відомості, які у встановленому порядку визнано необхідними для отримання допуску до роботи, та давати письмову згоду на проведення перевірки цих відомостей; не брати участі в діяльності об’єднань громадян, яка не підлягає легалізації відповідно до законодавства або заборонена у встановленому порядку. Особи, які виконують роботи з радіоактивними матеріалами та/або на уранових об’єктах, ядерних установках, об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, зобов’язані: виконувати у встановленому порядку вимоги обмеження допуску до радіоактивними матеріалів, уранових об’єктів, ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами; повідомляти посадових осіб, які надали їм дозвіл на допуск до роботи, про виникнення обставин, за яких цей допуск не надається. |
|
(стаття 66, розділ ХI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Допуск до роботи не може бути надано або раніше наданий допуск анулюється, якщо особа: не виконує вимог статті 65 цього Закону; має судимість, яка визнана у встановленому порядку несумісною з зайняттям відповідної посади; перебуває під слідством; була звільнена з попереднього місця роботи за порушення трудової дисципліни; була офіційно попереджена про недопустимість погроз вчинення злочину; бере участь у протиправній діяльності органів іноземних держав та іноземних організацій. У разі, коли особа отримала допуск до роботи, але згодом виникли обставини, за якими цей допуск не надається, існуючий допуск анулюється посадовою особою, яка його надавала. Звільнення осіб, яким допуск анулюється, здійснюється без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Рішення про відмову в наданні допуску до роботи або про його анулювання адміністрація підприємства, установи, організації приймає після співбесіди з особою, щодо якої воно приймається, з зазначенням підстав прийняття такого рішення та з письмовим повідомленням цієї особи. Це рішення може бути оскаржено в судовому порядку у встановлений термін. |
Допуск до роботи не може бути надано або раніше наданий допуск анулюється, якщо особа: не виконує вищевказаних вимог; має судимість, яка визнана у встановленому порядку несумісною із зайняттям відповідної посади; перебуває під слідством; була звільнена з попереднього місця роботи за порушення трудової дисципліни; була офіційно попереджена про неприпустимість погроз вчинення злочину; бере участь у протиправній діяльності органів іноземних держав та/або іноземних організацій. У разі, коли особа отримала допуск до роботи, але згодом виникли обставини, за якими цей допуск не надається, існуючий допуск анулюється посадовою особою, яка його надавала. Звільнення осіб, яким допуск анулюється, здійснюється без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Рішення про відмову в наданні допуску до роботи або про його анулювання адміністрація підприємства, установи, організації приймає після співбесіди з особою, щодо якої воно приймається, із зазначенням підстав прийняття такого рішення та з письмовим повідомленням цієї особи. Це рішення може бути оскаржено в судовому порядку у встановлений термін. |
|
(Стаття 11, Розділ ІI, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, одержують допуск до виконання особливих робіт, до інформації з обмеженим доступом та дозвіл на пересування до місць, де діють обмеження, якщо: у відповідному міжнародному договорі, укладеному згідно з вимогами цього Закону та іншого законодавства, викладено цілі та перелік особливих робіт, для виконання яких фахівцям, що представляють іноземну сторону договору, необхідно мати зазначений допуск або дозвіл; іноземною стороною договору визначено її юридичних осіб, які несуть відповідальність за дотримання умов забезпечення збереженості інформації з обмеженим доступом, яка є власністю України, та зазначено, що повноваження фахівців іноземної сторони договору (іноземців або осіб без громадянства), яким необхідно надати зазначений допуск або дозвіл, буде підтверджено письмово; іноземна сторона договору та визначені нею юридичні особи взяли письмове зобов’язання про те, що інформація з обмеженим доступом, яка є власністю України і стане відомою фахівцям іноземної сторони договору, використовуватиметься тільки для цілей, зазначених у договорі, без будь-яких відхилень, не буде втрачена або скопійована та не буде передана будь-кому без письмової згоди на це української сторони договору; одержано письмове підтвердження повноважень фахівців іноземної сторони договору та визначено посадову особу — громадянина України, що їх супроводжує. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, в установленому порядку одержали допуск до виконання особливих робіт та дозвіл на пересування до місць, де діють обмеження, мають право доступу до таких місць без супроводження посадової особи — громадянина України на підставі відповідного розпорядження центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належать підприємства, де ведуться особливі роботи. Допуск іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, до інформації з фізичного захисту, що містить відомості, які становлять державну таємницю України, здійснюється відповідно до вимог Закону України “Про державну таємницю”. |
Приймається без змін з виключенням з 2-го абзацу слів „цього Закону та іншого”. |
Стаття 153 Охорона та оборона уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(Стаття 8, Розділ I, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Функції охорони ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання виконуються в порядку, встановленому законодавством України. Оборона ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання має на меті не допустити їх захоплення (зруйнування) та відбити наступ переважаючих сил противника. Вона організується та ведеться в системі територіальної оборони. Оборона має бути стійкою, активною, здатною відбити напад противника з будь-якого напрямку. Оборону ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання від нападу ззовні та звільнення їх від нападників здійснюють основні сили військових підрозділів Міністерства внутрішніх справ України та сили допомоги ззовні (відповідні територіальні підрозділи правоохоронних органів, підрозділи спеціального призначення, інші утворені відповідно до законів України озброєні підрозділи) згідно із законодавством. Період часу, необхідний для прибуття сил допомоги ззовні, протягом якого підрозділ охорони повинен не допустити нападників до життєво важливих місць, а також порядок взаємодії підрозділу охорони із силами допомоги ззовні визначаються у відповідних державних, регіональних, об’єктових планах взаємодії. Оборона ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання від нападу закордонних диверсійно-терористичних угруповань, а також від нападу з водного та повітряного простору регулюється іншим законодавством України. |
Функції охорони уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів виконуються в порядку, встановленому законодавством. Оборона уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів має на меті не допустити їх захоплення (зруйнування) та відбити наступ переважаючих сил противника. Вона організується та ведеться в системі територіальної оборони. Оборона має бути стійкою, активною, здатною відбити напад противника з будь-якого напрямку. Оборону уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів від нападу ззовні та звільнення їх від нападників здійснюють основні сили військових підрозділів Міністерства внутрішніх справ України та сили допомоги ззовні (відповідні територіальні підрозділи правоохоронних органів, підрозділи спеціального призначення, інші утворені відповідно до законів України озброєні підрозділи) згідно із законодавством. Період часу, необхідний для прибуття сил допомоги ззовні, протягом якого підрозділ охорони повинен не допустити нападників до життєво важливих місць, а також порядок взаємодії підрозділу охорони із силами допомоги ззовні визначаються у відповідних державних, регіональних, об’єктових планах взаємодії. Оборона уранових об’єктів, ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та радіоактивних матеріалів від нападу закордонних диверсійно-терористичних угруповань, а також від нападу з водного та повітряного простору регулюється законодавством. |
|
(Стаття 30, Розділ VI, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Питання, що стосуються виконання функцій охорони ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання під час міжнародних (у тому числі транзитних) перевезень, викладаються у міжнародних договорах відповідно до законодавства України. |
Виконання функцій охорони радіоактивних матеріалів під час міжнародних та транзитних перевезень регулюється законодавством України та міжнародними договорами, учасником яких є Україна. |
|
(Стаття 31, Розділ VI, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Допуск озброєних підрозділів охорони інших держав на територію України здійснюється тільки у зв’язку з виконанням ними функцій охорони ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання під час міжнародного перевезення на підставі міжнародних договорів та в порядку і на умовах, визначених законодавством України. |
Допуск озброєних підрозділів охорони інших держав на територію України здійснюється тільки у зв’язку з виконанням ними функцій охорони радіоактивних матеріалів під час міжнародного або транзитного перевезення на підставі міжнародних договорів учасником яких є Україна, та в порядку і на умовах, визначених законодавством України. |
|
(Стаття 30, Розділ VI, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Питання про надання допомоги підрозділу іншої держави, який здійснюватиме охорону ядерних матеріалів (у тому числі свіжого та відпрацьованого ядерного палива) під час транзитного перевезення територією України, викладаються у відповідних міжнародних договорах. |
Питання надання допомоги підрозділу іншої держави, який здійснюватиме охорону ядерних матеріалів під час транзитного перевезення територією України, регулюються відповідними міжнародними договорами, учасником яких є Україна. |
Стаття 154 Фінансування фізичного захисту
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(Стаття 27, Розділ V, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Витрати на фінансування фізичного захисту здійснюють: бюджетні установи та організації — за рахунок коштів на їх утримання; суб’єкти підприємницької діяльності — за рахунок власних коштів та коштів відповідного бюджету в порядку, встановленому законодавством. Витрати на фінансування фізичного захисту ядерних матеріалів, які перебувають у державній власності та мають категорію з фізичного захисту (за винятком тих, що використовуються для ядерних енергетичних установок), здійснюються за рахунок державного бюджету. |
Витрати на фінансування фізичного захисту здійснюють в порядку, встановленому законодавством: ліцензіати та інші суб’єкти діяльності в сфері використання ядерної енергії, що не є неприбутковими установами чи організаціями, - за рахунок доходів від їх господарської діяльності; бюджетні установи та організації — за рахунок бюджетних коштів на їх утримання; інші неприбуткові установи та організації – за рахунок відповідних коштів на їх утримання. Витрати на фінансування фізичного захисту ядерних матеріалів, які перебувають у державній власності та мають категорію з фізичного захисту (за винятком тих, що використовуються для ядерних енергетичних установок), здійснюються за рахунок державного бюджету. |
|
(Стаття 28, Розділ V, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Юридичні особи всіх форм власності, які мають визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами повноваження щодо фізичного захисту в сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки, щорічно здійснюють розрахунки і складають окремий план витрат на фінансування питань фізичного захисту на наступний рік. Щорічні кошториси на утримання бюджетних установ та суб’єктів підприємницької діяльності повинні включати плани витрат на фінансування питань фізичного захисту. Порядок здійснення розрахунків і складання окремих планів витрат на фінансування питань фізичного захисту визначає Кабінет Міністрів України. |
Державні органи, ліцензіати та інші суб’єкти діяльності в сфері використання ядерної енергії, які мають визначені законодавством повноваження щодо фізичного захисту, щорічно здійснюють розрахунки і складають окремий план витрат на фінансування питань фізичного захисту на наступний рік. Щорічний кошторис на утримання бюджетної установи або організації, іншої неприбуткової установи або організації повинен включати витрити за окремим планом витрат на фінансування питань фізичного захисту. Порядок здійснення розрахунків і складання окремих планів витрат на фінансування питань фізичного захисту визначає Кабінет Міністрів України. |
|
(Стаття 27, Розділ V, Закон N 2064-III від 19.10.2000 "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання") Витрати на фінансування фізичного захисту здійснюються у пріоритетному порядку. Бюджетні кошти для фінансування фізичного захисту передбачаються окремим рядком у кошторисах на утримання кожної бюджетної установи та організації, що здійснює діяльність з фізичного захисту. Витрати, передбачені на фінансування фізичного захисту, можуть змінюватися тільки зі зміною категорії ядерного матеріалу, ядерної установки, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання. |
Витрати на фінансування фізичного захисту здійснюються у пріоритетному порядку. Бюджетні кошти для фінансування фізичного захисту передбачаються окремим рядком у кошторисах на утримання кожної бюджетної установи та організації, що здійснює діяльність з фізичного захисту. Витрати, передбачені на фінансування фізичного захисту, можуть змінюватися тільки із зміною категорії уранового об’єкта, ядерної установки, об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, чи радіоактивного матеріалу. |
Розділ XXXVI
Особливі умови регулювання безпеки суден, космічних та літальних апаратів з ядерними установками або джерелами іонізуючого випромінювання
Стаття 155 Судна та інші плавзасоби з ядерними установками або джерелами іонізуючого випромінювання
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 48, розділ VІІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Відповідальність за безпеку суден та інших плавзасобів з ядерними установками або джерелами іонізуючого випромінювання покладається на: будівельні підприємства — на етапі проектування, будівництва та введення в експлуатацію судна чи іншого плавзасобу з ядерною установкою або джерелом іонізуючого випромінювання; ліцензіата — після прийняття судна чи іншого плавзасобу з ядерною установкою або джерелом іонізуючого випромінювання в експлуатацію. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 48, розділ VІІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Діяльність, пов’язана з використанням суден з ядерними установками або джерелами іонізуючого випромінювання, регулюється Кодексом торговельного мореплавства України. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 48, розділ VІІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Перелік портів України, в які дозволяється заходження суден та інших плавзасобів з ядерними установками або джерелами іонізуючого випромінювання, визначається Кабінетом Міністрів України. Адміністрація порту України, до якого дозволено заходження суден та інших плавзасобів з ядерними установками або джерелами іонізуючого випромінювання, повинна мати план заходів щодо захисту персоналу порту та інших осіб, що перебувають на території та в акваторії порту, на випадок аварії з такими суднами або плавзасобами та забезпечувати у разі необхідності його реалізацію. Відповідальність за здійснення плану заходів щодо захисту населення на випадок такої аварії покладається на адміністрацію порту та місцеві органи державної влади і самоврядування. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 48, розділ VІІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Судна та інші плавзасоби з ядерними установками або джерелами іонізуючого випромінювання, що зазнають лиха, можуть заходити в будь-який визначений переліком порт України з попереднім оповіщенням адміністрації порту. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 48, розділ VІІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Скидання радіоактивних речовин в води океанів, морів, рік і внутрішніх водойм з суден та інших плавзасобів у розмірах, що перевищують межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з ядерної і радіаційної безпеки, забороняється. У разі витоку з суден та інших плавзасобів радіоактивних речовин вище встановлених меж капітани або керівники команд цих суден та плавзасобів зобов’язані здійснити всі залежні від них заходи для припинення або обмеження витоку радіоактивних речовин, їх розповсюдження в навколишнє природне середовище та невідкладно інформувати органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, інші судна, порти, що знаходяться в зоні можливого радіаційного впливу. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 48, розділ VІІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Оповіщення держав, розташованих у зоні можливого радіаційного впливу в результаті радіаційного інциденту на суднах та інших плавзасобах з ядерними установками або джерелами іонізуючого випромінювання, здійснюється відповідно до міжнародних угод та актів законодавства України. |
Приймається без змін. |
Стаття 156 Космічні та літальні апарати з ядерними установками або джерелами іонізуючого випромінювання
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
(стаття 49, розділ VІІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") Під час проектування, будівництва та експлуатації космічних і літальних апаратів з ядерними установками або джерелами іонізуючого випромінювання на борту мають враховуватись можливі аварії таких космічних та літальних апаратів, при цьому радіаційний вплив на людей і навколишнє природне середовище не повинен перевищувати меж, встановлених нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки. |
Приймається без змін. |
|
(стаття 49, розділ VІІI, Закон N 40/95-ВР від 08.02.95 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") У разі виникнення несправності на борту космічного або літального апарату, який є власністю України, з ядерною установкою або джерелом іонізуючого випромінювання, яка може спричинити незаплановане повернення радіоактивних речовин на Землю, оповіщення заінтересованих держав та подання їм у разі необхідності допомоги здійснюються відповідно до міжнародних угод та актів законодавства України. Оповіщення місцевих органів державної влади і самоврядування та населення, подання в разі необхідності допомоги населенню здійснюється в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. |
Приймається без змін. |