Рішення від 19.12.2003 № 117 Про проект Закону України Про внесення змін до Закону України Про архітектурну діяльність

Про проект Закону України „Про внесення змін до Закону України

„Про архітектурну діяльність”

Рішення колегії від 19 грудня 2003 р. № 117

Розроблення і прийняття Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про архітектурну діяльність” обумовлені необхідністю приведення його окремих статей у відповідність із прийнятими за період з його введення в дію у 1999 році законами та іншими законодавчими актами, які стосуються планування територій, проектування і будівництва об’єктів житлово-цивільних, комунального, промислового та іншого призначення, охорони історичної архітектурної спадщини, правових відносин між інвесторами, замовниками і виконавцями проектних та будівельних робіт тощо.

Поряд з цим практика забудови населених пунктів за останні роки свідчить про необхідність посилення відповідальності суб’єктів архітектурної діяльності за наслідки їх дій. Це стосується невиправданих вимог у процесі погодження проектної документації, поширення самовільної перебудови будівель та окремих їх елементів, порушення авторських прав при створенні і використанні об’єктів архітектури, погодження та експертування проектів, прийняття їх в експлуатацію, нехтування затвердженими правилами проведення конкурсів тощо.

У зв’язку із наведеним проект змін до Закону України „Про архітектурну діяльність” включає:

- редакційні зміни, пов’язані зі зміною назв центральних або інших органів виконавчої влади;

- редакційні зміни, які спрямовані на більшу конкретизацію тексту, запобігання неоднозначному його тлумаченню або на розширення сфери дії статті;

- зміни, які випливають з практики проектування і будівництва, реконструкції і реставрації капітального та поточного ремонту та експлуатації будинків і споруд і необхідності визначення або розширення прав у цих питаннях суб’єктів архітектурної діяльності;

- зміни, які випливають із законів та нормативно-правових актів України, що були прийняті після введення в дію Закону „Про архітектурну діяльність”, у яких положення, викладені у цьому законі, визначені більш розгорнуто і не потребують повторення.

У проекті Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про архітектурну діяльність” продовжено термін введення в дію статей, які стосуються визначення порядку професійної атестації архітекторів та проектувальників і будівельників, інших професій, оскільки введення цих правових норм у раніше встановлений термін виявилось передчасним.

Заслухавши та обговоривши проект Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про архітектурну діяльність”, колегія вирішила:

1. Відзначити актуальність розробки проекту Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про архітектурну діяльність” з урахуванням прийнятих за період з 1999 року законів та нормативно-правових актів у сфері містобудування.

2. Схвалити підготовлений робочою групою проект Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про архітектурну діяльність” та відзначити, що у поданій на розгляд засідання колегії редакції законопроекту в цілому враховано положення законів та нормативно-правових актів, які прийняті з 1999 року і стосуються планування територій, проектування і будівництва об’єктів, здійснення експертизи та погоджень проектної документації, охорони історичної архітектурної спадщини, правових відносин між інвесторами, замовниками і виконавцями проектних і будівельних робіт, повноважень головних архітекторів і регламенту роботи архітектурно-містобудівних рад, урахування громадських інтересів, посилення відповідальності суб’єктів архітектурної діяльності за наслідки їх дій.

3. Рекомендувати робочій групі (А.Економов, Ю.Худяков, О.Чижевський, Г.Урусов) у місячний термін доопрацювати законопроект з урахуванням пропозицій та зауважень цього засідання та направити його зацікавленим центральним органам виконавчої влади для погодження.

4. Заступнику Голови Держбуду Ю.Казміруку забезпечити контроль за виконанням рішень колегії Держбуду.

Голова Комітету

В. Череп

*        *        *

Довідка

Розроблення і прийняття Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про архітектурну діяльність” обумовлені необхідністю приведення його окремих статей у відповідність із прийнятими за період з його введення в дію у 1999 році законами та іншими законодавчими актами, які стосуються планування територій, проектування і будівництва об’єктів житлово-цивільних, комунального, промислового та іншого призначення, охорони історичної архітектурної спадщини, правових відносин між інвесторами, замовниками і виконавцями проектних та будівельних робіт тощо.

Чотири роки дії закону України „Про архітектурну діяльність” свідчать про своєчасність його прийняття. З метою реалізації положень цього закону Верховною Радою України внесені відповідні зміни до законів України „Про основи містобудування”, „Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”, а також розроблено та введено в дію ряд нормативно-правових актів, спрямованих на удосконалення регулювання архітектурної діяльності в Україні. На виконання законів України Кабінетом Міністрів України затверджено ряд постанов:

- „Порядок проведення архітектурних і містобудівних конкурсів” (від 25 листопада 1999 р.  № 2137);

- „Про порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу” (від 20 грудня 1999 р. № 2328);

- „Типові положення про управління містобудування та архітектури обласної, Київської та Севастопольської міської, відділ містобудування та архітектури районної у місті Києві, відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства районної, районної у місті Севастополі державної адміністрації (від 20 липня 2000 р. № 1146);

- „Порядок проведення експертизи містобудівної документації” (від 20 жовтня 1999 р. № 1577).

Розроблено та введено в дію наказами Держбуду України:

- „Типове положення про архітектурно-містобудівні ради при спеціально уповноважених місцевих органах містобудування та архітектури” (наказ Держбуду України від 1 вересня 1999 р. № 210);

- „Положення про архітектурно-технічний паспорт об’єкта та його форму” (наказ Держбуду України від 9 вересня 1999 р. № 220);

- „Перелік об’єктів, затвердження проектів яких у межах законодавства України не потребує висновку комплексної державної експертизи” (наказ Держбуду України від 12 вересня 2001 р.  № 179);

- державні будівельні норми: ДБН Б.1.1-4-2002 „Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обґрунтування” (наказ Держбуду України від 31 січня 2002 р. № 24);

- ДБН А.2.2-4-2003 „Положення про авторський нагляд за будівництвом будинків і споруд” (наказ Держбуду України від 13 червня 2003 р. № 84).

За чотири роки дії закону на місцях виникла необхідність у наявності затвердженої містобудівної документації для регулювання забудови, обґрунтування відводу ділянок під будівництво за цільовим призначенням, поступово збільшуються замовлення на розроблення нових та коригування застарілих генеральних планів населених пунктів, регіональних та місцевих правил їх забудови.

Значно покращилась якість проектування і будівництва житлово-цивільних, промислових, ландшафтних об’єктів, благоустрою та інженерного обладнання територій, їх художньо-естетичного оформлення.

Створена нормативно-правова та методична база для найбільшого залучення інвестицій у розвиток забудови територій, покращення їх інженерно-транспортної інфраструктури, будівництво об’єктів соціально-побутової та економічно-промислової сфери. Зросла роль інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю.

Водночас у багатьох регіонах країни не було масового виконання комплексних робіт з реконструкції та благоустрою центральних зон великих, середніх і малих міст.

Поряд з цим практика забудови населених пунктів за останні роки свідчить про необхідність посилення відповідальності суб’єктів архітектурної діяльності за наслідки їх дій. Це стосується невиправданих вимог у процесі погодження проектної документації, поширення самовільної перебудови будівель та окремих їх елементів, порушення авторських прав при створенні і використанні об’єктів архітектури, зловживання службовим становищем при проектуванні, погодженні та експертуванні проектів, прийнятті їх в експлуатацію, нехтування затвердженими правилами проведення конкурсів тощо.

У зв’язку із наведеним проект змін до Закону України „Про архітектурну діяльність” включає:

- редакційні зміни, пов’язані зі зміною назв центральних або інших органів виконавчої влади;

- редакційні зміни, які спрямовані на більшу конкретизацію тексту, запобігання неоднозначному його тлумаченню або на розширення сфери дії погодження статті;

- зміни, які випливають з практики проектування і будівництва, реконструкції і реставрації, капітального та поточного ремонту та експлуатації будинків і споруд і необхідності визначення або розширення прав у цих питаннях суб’єктів архітектурної діяльності;

- зміни, які випливають із законів та нормативно-правових актів України, що були прийняті після введення в дію Закону „Про архітектурну діяльність”, у яких положення, викладені у цьому законі, визначені більш розгорнуто і не потребують повторення.

Довідково:

- закони України „Про інтелектуальну власність”, „Про внесення змін до Закону України „Про авторське право і суміжні права”, Цивільний кодекс України, у яких детально висвітлені питання авторських майнових і немайнових прав, зобов’язань організаторів конкурсів, відповідальності за самовільне будівництво тощо;

- зміни, пов’язані із спрощенням процесу погодження проектної документації, виключення невиправданих додаткових вимог у цьому процесі.

У проекті Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про архітектурну діяльність” продовжено термін введення в дію статей, які стосуються визначення порядку професійної атестації архітекторів та проектувальників і будівельників, інших професій, оскільки введення цих правових норм у раніше встановлений термін виявилось передчасним.

Законопроект обговорено на нараді із залученням головних архітекторів областей та міст.

Начальник Управління містобудівної політики

А. Економов