ДСТУ 3715-98 Метали. Види поверхонь руйнування (зломів). Терміни та визначення
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
МЕТАЛИ.
ВИДИ ПОВЕРХОНЬ РУЙНУВАННЯ (ЗЛОМІВ)
Терміни
та визначення
ДСТУ 3715–98
Київ
ДЕРЖСТАНДАРТ УКРАЇНИ
1998
ПЕРЕДМОВА
1 РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО Інститутом проблем лиття НАН України (ТК 39)
2 ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України від 23 березня 1998 р. № 202
3 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ
4 РОЗРОБНИКИ: С. Є. Кондратюк, д-р техн. наук; О. М. Романів, чл.-кор. НАН України; В. О. Степаненко, д-р техн. наук; Л. П. Калініченко
ЗМІСТ
1 Галузь використання
2 Основні положення
3 Загальні поняття
4 Класифікаційні ознаки руйнування та основні види зломів
5 Аналіз та описування зломів
Абетковий покажчик українських термінів
Абетковий покажчик російських термінів
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
МЕТАЛИ. ВИДИ ПОВЕРХОНЬ
РУЙНУВАННЯ (ЗЛОМІВ)
Терміни
та визначення
МЕТАЛЛЫ. ВИДЫ ПОВЕРХНОСТЕЙ РАЗРУШЕНИЯ (ИЗЛОМОВ)
Термины и
определения
METALS. TYPES OF RUPTURE SURFACES
(FRACTURES)
Terms
and definitions
Чинний від 1999–01–01
1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ
1.1 Цей стандарт встановлює терміни та визначення в галузі фрактографії та руйнування металів для застосування в машинобудуванні, металургії, ливарному виробництві для оцінки якості та надійності металів та металевих виробів.
1.2 Терміни, встановлені цим стандартом, обов’язкові для використання е усіх видах документації, науково-технічній навчальній і довідковій літературі та в комп’ютерних інформаційних системах,
1.3 Вимоги цього стандарту є обов’язковими для підприємств, установ і організацій, що діють на території України, технічних комітетів з стандартизації, науково-технічних та інженерних товариств, міністерств (відомств).
2 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
2.1 Для кожного поняття встановлено один стандартизований термін.
Узята в круглі дужки частина терміна може бути випущена в разі використання терміна в документах з стандартизації,
2.2 Подані визначення можна в разі необхідності змінювати, вводячи до них похідні ознаки, розкриваючи значення використовуваних термінів, зазначаючи об’єкти, що входять в обсяг визначуваного поняття. Зміни не можуть порушувати обсяг і зміст понять, визначених у стандарті,
У випадках, коли в терміні містяться всі необхідні і достатні ознаки поняття, замість його визначення ставиться пр0черк.
2.3 У стандарті як довідкові подані російські (ru) відповідники стандартизованих термінів, а також визначення російською мовою.
2.4 У стандарті наведено абетковий покажчик термінів українською мовою та абетковий покажчик відповідників стандартизованих термінів російською мовою.
2.5 Стандартизовані терміни набрані напівжирним шрифтом.
3 ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ
3.1 руйнування [зруйнування] |
ru |
разрушение |
Процес утворення та поширення тріщин, що призводить до часткового або повного розділення твердого металевого тіла (матеріалу, деталі, елемента конструкції, зразка) на частини різних розмірів |
|
Процесс зарождения и распространения трещин, приводящий к частичному или полному разделению твердого металлического тела (материала, детали, элемента конструкции, образца) на части различных размеров |
Примітка. Руйнування класифікують за шляхом проходження тріщини, механізмом П розповсюдження, роботою руйнування, особливостями рельєфу поверхні руйнування (злому). З урахуванням структурної неоднорідності матеріалу руйнування може розглядатись як порушення суцільності, сумірне з прийнятим масштабом структурної неоднорідності |
|
Примечание. Разрушение классифицируют по пути прохождения трещины, механизму ее распространения, работой разрушения, особенностям рельефа поверхности разрушения (излома). С учетом структурной неоднородности материала разрушение может рассматриваться как нарушение сплошности, соизмеримое с принятым масштабом структурной неоднородности |
3.2 тріщина |
ru |
трещина |
Двовимірна несуцільність у твердому тілі |
|
Двумерная несплошность в твердом теле |
Примітка. У процесі деформування реального твердого тіла ідеальна двовимірна тріщина стає тривимірним дефектом з характерним рельєфом поверхні руйнування |
|
Примечание. В процессе деформирования реального твердого тела идеальная двумерная трещина становится трехмерным дефектом с характерным рельефом поверхности разрушения |
3.3 первинна тріщина |
ru |
первичная трещина |
Тріщина, яка поширюється з осередка руйнування і утворює поверхню злому |
|
Трещина, распространяющаяся из очага разрушения и образующая поверхность излома |
3.4 вторинна тріщина |
ru |
вторичная трещина |
Тріщина, яка поширюється з окремих центрів руйнування, розташованих на поверхні злому |
|
Трещина, распространяющаяся из отдельных центров разрушения, расположенных на поверхности излома |
Примітка. Вторинні тріщини є поперечними щодо площини первинного руйнування |
|
Примечание. Вторичные трещины являются поперечными по отношению к поверхности первичного разрушения |
3.5 магістральна тріщина |
ru |
магистральная трещина |
Тріщина, що призводить до повного розділення на частини твердого тіла, зразка, деталі |
|
Трещина, приводящая к полному разделению на части твердого тела, образца, детали |
Примітка. Існують два шляхи розповсюдження магістральної тріщини: внутрішньозеренний (транскристалітний) та міжзеренний (інтеркристалітний) (див. 4.6.1 та 4.6.2) |
|
Примечание. Существует два пути прохождения магистральной трещины: внутризеренный (транскристаллитный) и межзеренный (интеркристаллитный) (см. 4.6.1 и 4.6.2) |
3.6 злом |
ru |
излом |
Поверхня, що утворилася внаслідок зруйнування твердого тіла |
|
Поверхность, образовавшаяся в результате разрушения твердого тела |
3.7 осередок руйнування |
ru |
очаг разрушения |
Ділянка злому, що відповідає макроскопічному місцю зародження руйнування |
|
Участок излома, соответствующий макроскопическому месту зарождения разрушения |
3.8 зона зломування |
ru |
зона излома |
Ділянка злому, що відповідає певній стадії процесу руйнування |
|
Участок излома, соответствующий определенной стадии процесса разрушения |
3.9 зона утворення (зародження) тріщини |
ru |
зона образования (зарождения) трещины |
Ділянка злому, що прилягає до осередка руйнування |
|
Участок излома, прилегающий к очагу разрушения |
3.10 зона поширення (розвитку) тріщини |
ru |
зона распространения (развития) трещины |
Ділянка злому, що прилягає до зони утворення (зародження) тріщини і відповідає стадії поширення (розвитку) тріщини |
|
Участок излома, прилегающий к зоне зарождения трещины и соответствующий стадии распространения (развития) трещины |
3.11 зона доломування |
ru |
зона долома |
Ділянка злому, що відповідає заключній стадії поширення тріщини і руйнування твердого тіла (зразка), розташована біля тієї частини поверхні, яка протилежна до осередку руйнування |
|
Участок излома, соответствующий заключительной стадии распространения трещины и разрушения твердого тела (образца), расположенный вблизи той части поверхности, которая противоположна очагу разрушения |
3.12 фрактографія |
ru |
фрактография |
Галузь знань про будову і механізми (способи) утворення зломів, а також про зв’язок параметрів рельєфу зломів з характеристиками напружено-деформованого стану та структурою об’єктів, що руйнуються |
|
Область знаний о строении и механизмах (способах) образования изломов, а также о связи параметров рельефа изломов с характеристиками напряженно-деформированного состояния и структурой разрушающихся объектов |
3.12.1 макрофрактографія |
ru |
макрофрактография |
Вивчення будови злому в натуральному масштабі або при невеликому збільшенні (до 50 крат) з метою одержання уявлення про інтегральну картину руйнування |
|
Изучение строения излома в натуральном масштабе или при небольшом увеличении (до 50 крат) с целью получения представления об интегральной картине разрушения |
3.12.2 мікрофрактографія |
ru |
микрофрактография |
Вивчення мікроособливостей будови злому з використанням збільшення (до 50 крат і більше) з метою аналізу закономірностей руйнування на мікроструктурному рівні в межах відповідних зон злому |
|
Изучение микроособенностей строения излома с использованием увеличения (до 50 крат и больше) с целью анализа закономерностей разрушения на микроструктурном уровне в пределах соответствующих зон излома |
3.12.3 метод фрактографії |
ru |
метод фрактографии |
Метод дослідження, що дозволяє одержувати кількісну та якісну інформацію про будову злому за допомогою світлових, трансмісійних та растрових мікроскопів, інших приладів, а також при візуальному обстеженні поверхонь руйнування |
|
Метод исследования, позволяющий получать количественную и качественную информацию о строении излома с помощью световых, трансмиссионных и растровых микроскопов, других приборов, а также при визуальном обследовании поверхностей разрушения |
Повна версія документа доступна БЕЗКОШТОВНО авторизованим користувачам.