ТТК 37641918/03450778-205:2016 Типова технологічна карта на влаштування забивних залізобетонних призматичних паль поперечного перерізу 350 мм х 350 мм при будівництві мостів

ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ УКРАЇНИ (УКРАВТОДОР)
Державне підприємство «Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіиа» (ДП «ДерждорНДІ»)

Київ
2016

ЗМІСТ

1 Сфера застосування

2 Організація і технологія виконання робіт

3 Вимоги до якості виконання робіт

4 Калькуляція трудових витрат

5 Техніко-економічні показники

6 Потреба в матеріально-технічних ресурсах

7 Вимоги безпеки і охорони праці

8 Охорона навколишнього середовища

Додаток А. Нормативні посилання

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Ця типова технологічна карта (ТТК) розроблена для застосування при влаштуванні (забиванні) залізобетонних призматичних паль поперечного перерізу 350 мм × 350 мм на автомобільних дорогах загального користування при будівництві мостів.

1.2 ТТК призначена для використання при розробці проектів виконання робіт (ПВР), проектів організації будівництва (ПОБ), іншої організаційно-технологічної документації, а також з метою ознайомлення робітників та інженерно-технічних працівників (ІТП) з правилами виконання робіт по влаштуванню пальового поля.

1.3 Для влаштування мостових залізобетонних призматичних паль необхідно застосовувати продукцію, яка відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.6-65 та задовольняє певні характери:

- марка бетону не менше М350 (міцність на стиск більше В25);

- ступінь морозостійкості бетонної суміші не менше марки F200;

- показник водонепроникності бетону не менше марки W4;

- арматурний каркас виготовляють зі сталі класу А400 (АІІІ).

1.4 У цій ТТК передбачено застосування мостових залізобетонних призматичних паль у певних геологічних умовах (рисунок 1.1), марки ПН 12-35 (ДСТУ Б В.2.6-65) де: ПН 12 – палі мостові залізобетонні квадратного перерізу з поперечним армуванням стовбура, з напруженою арматурою, довжиною 12 м; 35 – поперечний переріз палі 350 мм × 350 мм. Маса однієї палі ПН 12-35 – 2,73 т.

1.5 У всіх випадках застосування ТТК необхідна прив’язка її до місцевих умов виконання робіт, які необхідно приймати з урахуванням впливу дорожньо-кліматичних умов при уточненні об’ємів робіт, засобів механізації, потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, а також графічної схеми організації будівельного процесу відповідно до технології виконання робіт.

1.6 Влаштування призматичних мостових паль виконують у будь-який період року. При зануренні паль взимку в замерзлий ґрунт методи виконання робіт відрізняються технологічними особливостями, зумовленими фізико-механічними властивостями ґрунтів, які у непорушеному стані мають високу несучу здатність.

1.7 У цій ТТК в якості ведучого механізму використовується копрова установка BANUT 450 з гідравлічним молотом SuperRAM 6000, вагою ударної частини 6,0 т і регульованою висотою підйому від 0,1 до 1,2 м.

1.8 Роботи з влаштування призматичних паль необхідно виконувати, дотримуючись вимог наступних нормативних документів: ДБН А.3.1-5, ДБН В.2.3-4, ДСТУ Б В.2.1-27, ДСТУ Б В.2.6-65, ДСТУ-Н Б В.2.1-28,
ДСТУ-Н Б В.2.1-28.

2 ОРГАНІЗАЦІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ ВИКОНАННЯ РОБІТ

2.1 Технологічна послідовність будівельного процесу

2.1.1 Послідовність влаштування мостових залізобетонних призматичних паль схематично зображено на рисунку 2.1.

2.1.2 Послідовність влаштування мостових забивних залізобетонних призматичних паль складається з наступних технологічних операцій:

- підготовка будівельного майданчику та влаштування монтажної площадки із залізобетонних плит під засоби механізації (при необхідності);

- геодезичне розмічення осей пальового поля;

- доставка та складування призматичних паль у штабелі на будівельному майданчику;

- розкладання паль вздовж розташування пальового поля;

- підтягування палі до точки занурення;

- занурення палі в ґрунт на розрахункову глибину;

- оброблення (обрубування до проектної позначки) голови палі.

2.2 Підготовчі роботи

2.2.1 Перед виконанням робіт з влаштування забивних залізобетонних призматичних паль необхідно виконати комплекс підготовчих робіт:

- огородження будівельного майданчику у відповідності до будівельного генерального плану та вимог ДСТУ Б В.2.8-43;

- прийом від замовника будівельного майданчика, підготовленого до виконання робіт, у тому числі, розчищення і вертикальне планування будівельного майданчика, зрізання рослинного шару ґрунту та влаштування в'їздів і виїздів з котловану, обладнання освітлення, забезпечення електроенергією, водовідведення та водопониження (при необхідності);

- перевірка наявності проектно-кошторисної документації та ознайомлення ІТП і робітників з робочими кресленнями пальового поля і Проектом виконання пальових робіт;

- влаштування постійних і тимчасових внутрішньомайдачикових доріг та інженерних мереж, передбачених проектом організації будівництва (ПОБ) та проектом виконання робіт (ПВР);

- доставка, складування у штабелі на будівельному майданчику призматичних паль, перевірка їх відповідності заводським паспортам та проведення розмітки по їх довжині;

- розкладання паль за допомогою автокрана вздовж розташування пальового поля (для зручності підйому паль копровою установкою);

- визначення порядку переміщення копрової установки та автокрана по пальовому полю згідно ПВР;

- проведення розбивки осей пальового поля та визначення місць занурення паль;

- доставка машин та механізмів на будівельний майданчик;

- проведення пробного забивання за програмою, складеною проектною організацією, для уточнення глибини занурення.

2.2.2 Вертикальне планування майданчика (при необхідності) передбачає облаштування котловану на зазначену в проекті глибину. Для його створення залучають гусеничні екскаватори і вантажні машини для перевезення розробленого ґрунту. Розробка котловану виконується послідовно, ярусами глибиною (1-1,5) м.

2.2.3 На будівельному майданчику обладнують місця для складування матеріалів, залізобетонних паль, механізмів та інвентарю, а також майданчик для стоянки будівельної техніки. Палі заздалегідь викладають так, щоб її кінець знаходився поблизу точки занурення.

2.2.4 До підготовчих робіт також відносять укладання залізобетонних плит для роботи копрової установки.

2.2.5 До занурення кожну забивну палю необхідно розмітити на метри від вістря палі до голови фарбою, яка не змивається. Для подальшого контролю довжина кожної палі, глибина її занурення в ґрунт і абсолютна відмітка поверхні ґрунту повинні бути занесені в журнал забивання паль.

2.2.6 Геодезична служба виконує розбивку осей паль, перевіряє відмітку поверхні існуючого майданчику, похил в усіх напрямках (не більше 5 ‰). Геодезична розбивка осей споруди повинна бути оформлена Актом, до якого додають схеми розташування знаків розбивки, дані про прив’язку до базисної лінії і до висотної опорної мережі. Вірність розбивки систематично контролюється у процесі виконання робіт, а у кожному випадку зміщення точок, закріпляючих осі.

2.2.7 Схема забивання залізобетонних паль підбирається на основі проектного плану пальового поля та характеристик ґрунту на території об'єкта. У незв’язному ґрунті застосовується рядова послідовність, при якій копрова установка по черзі забиває всі ряди пальового поля. В глинистому і суглинному ґрунті середньої щільності реалізується спіральна схема, в твердому ґрунті (у цій ТТК) – секційна.

2.2.8 Проведення пробного забивання паль необхідно для виявлення високощільних глибинних шарів ґрунту, які можуть стати перешкодою для реалізації методу забивання. Пробні палі забивають відповідно до проекту у кількості (4-6) шт. на протилежних ділянках та в центрі пальового поля.