Наказ від 02.10.2020 № 235 Про затвердження Методики розроблення схем теплопостачання населених пунктів України
МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ
НАКАЗ
02.10.2020 |
м. Київ |
№ 235 |
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
18 листопада 2020 р. за № 1144/35427
Про затвердження Методики розроблення схем теплопостачання населених пунктів України
Відповідно до статті 11 Закону України "Про теплопостачання", Концепції реалізації державної політики у сфері теплопостачання, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 року № 569-р, пункту 1 Плану заходів із впровадження Концепції реалізації державної політики у сфері теплопостачання до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 307-р,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Методику розроблення схем теплопостачання населених пунктів України, що додається.
2. Департаменту комунальних послуг та комунального обслуговування (Васильківська О.) разом з Юридичним департаментом (Чепелюк О.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Хоцянівську Н.
Міністр |
О. Чернишов |
ПОГОДЖЕНО: |
|
Голова |
О. Піщанська |
В. о. Міністра енергетики України |
О. Буславець |
Т. в. о. Голови Держенергоефективності |
К. Гура |
Заступник Голови - |
М. Поєдинок |
Виконавчий директор |
О. В. Слобожан |
Голова СПО |
Г. Осовий |
В. о. Голови Державної |
В. Загородній |
Керівник Секретаріату Спільного |
Р. Іллічов |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства розвитку громад та територій України
02 жовтня 2020 року № 235
МЕТОДИКА
розроблення схем теплопостачання населених пунктів України
I. Загальні положення
1. Ця Методика встановлює вимоги до розроблення схем теплопостачання населених пунктів, їх змісту, форми, порядку розроблення.
2. Ця Методика застосовується при розробленні схем теплопостачання населених пунктів з кількістю жителів більш як 20 тисяч.
3. У цій Методиці терміни вживаються у таких значеннях:
альтернативний сценарій теплопостачання населеного пункту - сценарій, що відображає показники стану систем теплопостачання населеного пункту на кінець розрахункового періоду за результатами реалізації всіх проєктів передбачених цим сценарієм;
аналіз витрат і вигід - системний підхід, що є основою для аналізу та порівняння проєктів, систем або рішень, та співвідносить очікувані витрати на реалізацію кожного пропонованого способу з його вигодами, що включають економічні (вартість обсягу виробництва тепла і електроенергії), екологічні, технологічні вигоди, вигоди для здоров'я та інші вигоди, а витрати включають капітальні витрати на будівлі, обладнання та мережі, змінні та постійні експлуатаційні витрати, витрати на енергоресурси, податки, збори, загальнообов'язкові платежі та інші витрати;
базовий рік - період тривалістю один рік, що передує календарному року розробки схеми теплопостачання населеного пункту;
базовий сценарій теплопостачання населеного пункту - сценарій, що відображає звичайний хід діяльності системи теплопостачання та не передбачає будь-яких радикальних змін її технологічної структури, в якому враховані можливості заміни певних елементів системи теплопостачання відповідно до графіка ремонту та реконструкцій без удосконалення технологій, з яким порівнюються альтернативні сценарії теплопостачання;
ефективне централізоване теплопостачання - система централізованого теплопостачання, що використовує мінімум 50 % відновлюваної енергії, 50 % скидної теплової енергії, 75 % теплової енергії, виробленої у процесі когенерації, або 50 % сукупності такої енергії та тепла;
зона застосування системи теплопостачання - частина території населеного пункту, для якої за результатами аналізу витрат та вигід доцільним є застосування певної системи теплопостачання (централізована, автономна, індивідуальна) та яка характеризується певною щільністю теплового навантаження;
інтегрована теплова мережа - сукупність магістральних теплових мереж від декількох теплових джерел, що поєднані між собою та використовуються для теплопостачання населеного пункту або окремої її частини;
паспорт системи теплопостачання населеного пункту - невід'ємна частина схеми теплопостачання населеного пункту, що містить показники структури, ефективності, надійності, якості та екологічності систем теплопостачання населеного пункту для базового року та цільові показники за умови реалізації рекомендованого сценарію теплопостачання;
питома протяжність теплової мережі - співвідношення протяжності трубопроводів магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж у двотрубному вимірі до приєднаного до цих мереж теплового навантаження;
прогнозоване теплове навантаження - очікуване (розрахункове) теплове навантаження на кінець розрахункового періоду;
проєкт з будівництва, реконструкції (розширення, технічного переоснащення) та модернізації об'єктів у сфері теплопостачання (далі - проєкт) - один або декілька взаємодоповнюючих технічних, організаційно-технічних, екологічних заходів, спрямованих на досягнення нових показників енергетичної ефективності, надійності, екологічної безпеки, якості системи теплопостачання населеного пункту, для яких визначені об'єкти впровадження, сума капітальних інвестицій, чиста приведена вартість та інші технічні, економічні, екологічні показники, соціальні та інші вигоди;
рекомендований сценарій теплопостачання - обраний за результатами аналізу вигід та витрат сценарій теплопостачання населеного пункту, який, у порівняні з іншими альтернативними сценаріями, має найбільшу чисту приведену вартість при забезпечені високої надійності, екологічності та якості теплопостачання населеного пункту;
рівень інтеграції теплових мереж - співвідношення приєднаного теплового навантаження інтегрованої теплової мережі до загального приєднаного теплового навантаження систем централізованого теплопостачання населеного пункту;
скидна теплова енергія - теплова енергія, отримана як побічний продукт від основної діяльності суб'єкта господарювання;
схема теплопостачання населеного пункту - документ, що містить технічне та економічне обґрунтування будівництва, реконструкції (розширення, технічного переоснащення) та модернізації об'єктів у сфері теплопостачання з урахуванням перспективи розвитку населеного пункту, а також заходи щодо забезпечення енергоефективного, якісного, безпечного, екологічного та надійного функціонування системи теплопостачання населеного пункту, який погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства та затверджується відповідним органом місцевого самоврядування;
сценарій теплопостачання - сукупність узгоджених між собою проєктів з будівництва, реконструкції (розширення, технічного переоснащення) та модернізації об'єктів у сфері теплопостачання, спрямованих на підвищення енергоефективності, надійності, екологічності та якості теплопостачання населеного пункту на кінець розрахункового періоду;
температурний графік теплової мережі - розрахункові значення температури теплоносія, які залежать від кліматичних умов (стосовно розрахункової зовнішньої температури повітря для системи опалення), на вході в теплову мережу споживача теплової енергії і після його повернення від споживачів;
щільність теплового навантаження - відношення приєднаного та/або прогнозованого теплового навантаження споживачів на потреби опалення, вентиляцію та приготування гарячої води до площі території житлової та громадської забудови, на якій розташовуються існуючі та/або будуть розташовані нові споживачі.
Інші терміни вживаються у значеннях, визначених у законах України "Про теплопостачання", "Про житлово-комунальні послуги", "Про енергетичну ефективність будівель", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про стратегічну екологічну оцінку", "Про альтернативні джерела енергії", Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону від 26 липня 2019 року № 169, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 серпня 2019 року за № 982/33953.
II. Загальні вимоги до розроблення схем теплопостачання
1. Схема теплопостачання є інструментом довгострокового планування теплопостачання населених пунктів, який сформовано за результатами комплексного розгляду та аналізі існуючих і очікуваних об'єктів у сфері теплопостачання та будівель.
2. Розроблення схем теплопостачання проводиться з урахуванням:
Енергетичної стратегії України на період до 2035 року "Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність", схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 року № 605-р;
Концепції реалізації державної політики у сфері теплопостачання, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 року № 569-р;
Порядку здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 827;
програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування, місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації, затверджених відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
3. Метою розроблення схеми теплопостачання населеного пункту є планування найбільш економічно ефективного теплопостачання населеного пункту, що у порівнянні з базовим сценарієм зменшує обсяг використання енергетичних ресурсів, необхідних для виробництва, транспортування та постачання одиниці теплової енергії споживачам та дозволяє досягнути цільових (перспективних) показників стану теплопостачання населеного пункту.
4. Основою для розроблення схеми теплопостачання є генеральний план населеного пункту.
5. Схеми теплопостачання розробляються за принципом оптимального поєднання різних систем теплопостачання на території населеного пункту, з використанням методу аналізу витрат і вигід для вибору рекомендованого сценарію теплопостачання.
При визначенні рекомендованого сценарію розглядаються всі доречні альтернативи базовому сценарію.
Аналіз витрат і вигід враховує всі доступні технології і ресурси, враховуючи джерела скидної теплової енергії, відновлювальні джерела енергії, а також тенденції у зміні попиту на теплову енергію.
6. Довгострокове планування теплопостачання населеного пункту, за умови позитивного аналізу витрат та вигід, спрямовується на розвиток ефективних систем централізованого теплопостачання, з поступовим заміщенням традиційних джерел теплової енергії з використанням природного газу на:
установки комбінованого виробництва теплової та електричної енергії (когенераційні установки);
установки, які використовують відновлювальні джерела енергії;
установки для використання скидної теплової енергії.
7. При розробці схем теплопостачання визначаються зони застосування систем централізованого, автономного та індивідуального теплопостачання. Визначення зон застосування систем теплопостачання здійснюється за результатами аналізу витрат і вигід з урахуванням таких показників:
щільність теплового навантаження на 1 квадратний кілометр забудови, (Гкал/год)/км2;
наявність (можливість створення) джерел теплової енергії, зазначених у пункті 6 цього розділу;
стан існуючої системи теплопостачання;
витрати на будівництво, реконструкцію (розширення, технічне переоснащення) об'єктів газопостачання та/або електропостачання, водопостачання для приєднання нових або збільшення існуючих потужностей споживачів (зокрема для будинків з індивідуальними системами теплопостачання).
8. Система показників стану теплопостачання населеного пункту включає:
1) показники структури теплопостачання відповідно до фактичного споживання теплової енергії:
частка теплової енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії, %;
частка теплової енергії, виробленої з використанням скидної теплової енергії, %;
частка теплової енергії, виробленої в результаті комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, %;
рівень інтеграції теплових мереж, %;
частка централізованого теплопостачання, %;
2) показники ефективності виробництва теплової енергії:
питомі витрати умовного палива на виробництво теплової енергії, кг у. п./Гкал;
питома вартість виробництва теплової енергії, грн/Гкал (в цінах на час розроблення схеми);
чисельність виробничого персоналу на 1 тис. Гкал, відпущеної з джерел теплової енергії;
3) показники ефективності транспортування теплової енергії:
втрати теплової енергії в мережах, %;
питомі витрати води на підживлення теплових мереж, %;
чисельність виробничого персоналу, безпосередньо залученого до технологічного процесу транспортування теплової енергії на 10 км теплових мереж;
питомі витрати електроенергії на транспортування 1 Гкал теплової енергії, кВт·год/Гкал;
питома вартість транспортування теплової енергії, грн/Гкал (в цінах на час розроблення схеми);
4) показники надійності теплопостачання:
частка ділянок трубопроводу теплових мереж, розрахунковий строк служби яких закінчився, %;
питома пошкоджуваність трубопроводів теплових мереж за окремими зонами застосування системи теплопостачання, кількість пошкоджень на рік на 1 км теплових мереж;
5) показники якості теплопостачання:
відповідність (кореляція) між споживанням палива і температурою зовнішнього повітря;
загальна кількість незапланованих (аварійних) перерв у транспортуванні теплової енергії з вини теплопостачальної організації, тривалість яких понад 6 годин;
загальна тривалість незапланованих (аварійних) перерв у транспортуванні теплової енергії з вини теплопостачальної організації, тривалість яких менше 6 годин;
кількість зареєстрованих виконавцем послуги звернень споживачів теплової енергії/послуги з постачання теплової енергії з питань невідповідності якості постачання теплової енергії/наданої послуги з постачання теплової енергії умовам договорів;
6) показники екологічності теплопостачання:
питомі викиди оксидів азоту (NOx) на 1 ГДж відпущеної теплової енергії;
питомі викиди діоксиду сірки (SO2) на 1 ГДж відпущеної теплової енергії;
питомі викиди речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом (пилу) на 1 ГДж відпущеної теплової енергії;
питомі викиди парникових газів (діоксиду вуглецю CO2, оксиду азоту (I) N2O і метану CH4) у перерахунку на еквівалент діоксиду вуглецю на 1 ГДж відпущеної теплової енергії;
питомі викиди оксиду вуглецю (CO) на 1 ГДж відпущеної теплової енергії.
Показники стану теплопостачання населеного пункту, разом з фінансовими показниками за результатами аналізу витрат і вигід, використовуються для порівняння альтернативних сценаріїв та вибору рекомендованого сценарію теплопостачання.
9. Проєкти в схемі теплопостачання спрямуються на досягнення цільових показників стану теплопостачання населеного пункту. Для кожного проєкту розробник схеми теплопостачання виконує аналіз витрат і вигід з розрахунку на строк 20 років.
III. Порядок розроблення схеми теплопостачання
1. Орган місцевого самоврядування забезпечує розроблення схеми теплопостачання відповідного населеного пункту. Схема теплопостачання населеного пункту розробляється на розрахунковий період 10 років. Періодичний перегляд схеми теплопостачання здійснюється щонайменше один раз на 5 років.
2. Після закінчення розрахункового періоду схеми теплопостачання населеного пункту розробляється нова схема теплопостачання населеного пункту.
3. Забезпечує розроблення схеми теплопостачання відповідний орган місцевого самоврядування (далі - Замовник).
4. Розроблення схем теплопостачання здійснюється юридичною особою, яка має у своєму складі сертифікованих відповідальних виконавців робіт, що згідно із законодавством оформили кваліфікаційний сертифікат, який підтверджує спроможність виконання робіт щодо об'єктів відповідного класу наслідків (відповідальності), або фізичною особою, яка згідно із законодавством має такий кваліфікаційний сертифікат (далі - Розробник), відповідно до цієї Методики та технічного завдання.
Обсяг робіт Розробника схеми теплопостачання населеного пункту визначається в технічному завданні, що розробляється та затверджується Замовником відповідно до цієї Методики та є додатком до договору на її розроблення.
В технічному завданні містяться значення цільових (перспективних) показників стану теплопостачання населеного пункту, які встановлюються Замовником, з урахуванням вимог чинних нормативно-правових актів у сфері теплопостачання, енергоефективності, використання відновлювальних джерел енергії, охорони навколишнього природного середовища, зокрема: відсоток теплової енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії, відсоток теплової енергії, виробленої з газу, відсоток теплової енергії, виробленої за допомогою когенераційних установок, відсоток теплової енергії, виробленої зі скидної енергії, відсоток втрат у мережах, питомі витрати палива на виробництво та транспортування теплової енергії, відсоток теплових мереж, розрахунковий строк служби яких закінчився, тощо.
Замовник долучає організації сфери теплопостачання населеного пункту та фахівців галузі, в тому числі представників центральних органів виконавчої влади у сфері теплопостачання (за згодою) до розробки технічного завдання.
5. Виконання робіт з розроблення схеми теплопостачання населеного пункту передбачає наступні етапи:
1) проведення початкової робочої наради з питання розробки схеми теплопостачання населеного пункту за участю представників Замовника, теплопостачальних організацій, Розробника та інших сторін;
2) розробка опитувальних листів і збір вихідних даних для визначення основних та ключових показників стану теплопостачання населеного пункту;
3) аналіз, визначення або уточнення показників стану теплопостачання населеного пункту для базового року;
4) розробка потенційних проєктів з модернізації (розвитку) систем теплопостачання населеного пункту;
5) розробка альтернативних сценаріїв теплопостачання;
6) визначення показників стану теплопостачання на кінець розрахункового періоду за різними сценаріями;
7) проведення робочої наради з метою обговорення проміжних результатів розроблення схеми теплопостачання та вибір рекомендованого сценарію схеми теплопостачання;
8) розробка рекомендованого сценарію схеми теплопостачання;
9) підготовка пояснювальної записки та графічної частини;
10) попереднє обговорення схеми теплопостачання за участю представників Замовника, теплопостачальних організацій, Розробника, та інших сторін;
11) коригування схеми теплопостачання за результатами попередніх обговорень;
12) підготовка та презентація рекомендованого сценарію схеми теплопостачання населеного пункту.
6. Вихідні дані для розроблення схеми теплопостачання надаються Замовником.
7. Для здійснення теплових та гідравлічних розрахунків під час розроблення схем теплопостачання населеного пункту Розробником використовуються інструменти електронного моделювання, у тому числі геоінформаційна система (далі - ГІС) у разі її наявності.
8. Схема теплопостачання населеного пункту погоджується відповідно до Порядку погодження Мінрегіоном схем теплопостачання населених пунктів з кількістю жителів більш як 20 тисяч осіб та регіональних програм модернізації систем теплопостачання, затвердженого наказом Мінрегіону від 28 квітня 2020 року № 101, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 2020 року за № 564/34847.
9. Схема теплопостачання затверджується органом місцевого самоврядування після її погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
IV. Зміст та форма схеми теплопостачання населеного пункту
1. Схема теплопостачання населеного пункту складається з наступних частин:
пояснювальна записка;
графічна частина;
паспорт схеми теплопостачання;
перелік проєктів;
план фінансування та реалізації проєктів;
зведений аналіз впливу на довкілля;
додатки.
2. Пояснювальна записка до схеми теплопостачання населеного пункту включає в себе:
1) резюме схеми теплопостачання, зокрема:
інформація щодо основної проблематики теплопостачання населеного пункту;
інформація щодо визначених цільових показників теплопостачання населеного пункту та їх відповідності до енергетичних цілей на національному та/або регіональному та/або місцевому рівнях;
зведена інформація щодо рекомендованого сценарію теплопостачання населеного пункту.
2) загальну інформацію про населений пункт, зокрема:
короткий опис населеного пункту;
аналіз реалізованих та запланованих проєктів і програм термомодернізації будівель;
основні інфраструктурні об'єкти населеного пункту з виявленням характерних особливостей, проблем і потенційних можливостей (системи газопостачання, електропостачання, водопостачання та водовідведення, поводження з відходами);
кліматологічні характеристики населеного пункту;
стисла характеристика промислового комплексу;
поточний стан і плани нового будівництва та/або термомодернізації будівель.
3) опис та аналіз базового сценарію теплопостачання населеного пункту, зокрема:
опис поточної структури теплопостачання;
аналіз показників існуючого та прогнозного попиту на теплову енергію (теплове навантаження) з урахуванням нового будівництва та/або термомодернізації будівель;
визначення й обґрунтування зон застосування систем теплопостачання;
аналіз доступності та потенціалу використання традиційних паливно-енергетичних ресурсів на даний час і на перспективу;
аналіз доступності та потенціалу використання відновлювальних та альтернативних джерел енергії, місцевих видів палива на даний час і на перспективу;
аналіз паливно-енергетичних та вартісних балансів за попередні періоди (щонайменше за десять попередніх років);
аналіз поточних показників стану теплопостачання, показників структури, ефективності, надійності, резервування, якості, відповідності екологічним вимогам;
визначення та аналіз цільових показників стану теплопостачання населеного пункту.
4) альтернативні сценарії теплопостачання населеного пункту, зокрема:
опис альтернативних сценаріїв, склад проєктів (у порядку пріоритизації та з групуванням за географічним і часовим принципом) для кожного сценарію, попередні техніко-економічні показники проєктів та сценаріїв в цілому;
порівняння альтернативних сценаріїв та обґрунтування вибору рекомендованого сценарію теплопостачання населеного пункту;
розробка перспективного паливно-енергетичного балансу для рекомендованого сценарію теплопостачання;
аналіз цінових (тарифних) наслідків для рекомендованого сценарію теплопостачання;
розробка перспективного вартісного балансу для рекомендованого сценарію теплопостачання;
теплові та гідравлічні розрахунки для теплових мереж для рекомендованого сценарію теплопостачання;
аналіз та обґрунтування температурних графіків для рекомендованого сценарію теплопостачання населеного пункту;
організаційний план реалізації рекомендованого сценарію теплопостачання населеного пункту;
аналіз ризиків та рекомендації щодо мінімізації їх наслідків для рекомендованого сценарію теплопостачання;
перелік припущень щодо можливих змін впливових факторів для рекомендованого сценарію теплопостачання.
3. Графічна частина схеми теплопостачання за рекомендованим сценарієм включає план населеного пункту з нанесенням на ситуаційній схемі:
існуючої та перспективної забудови населеного пункту;
зон застосування систем теплопостачання із зазначенням інформації про щільність теплового навантаження кожної зони;
приєднане теплове навантаження споживачів;
місце розташування та основні характеристики існуючих та перспективних джерел теплової енергії із зазначенням інформації про встановлену теплову потужність;
існуючих теплових мереж;
перспективних (нових і модернізованих) теплових мереж.
4. Паспорт схеми теплопостачання включає основні показники базового та рекомендованого сценарію теплопостачання. Форма паспорту схеми теплопостачання населеного пункту наведена у додатку до цієї Методики.
5. Перелік проєктів схеми теплопостачання включає в себе опис та визначені на основі аналізу витрат і вигід техніко-економічні показники проєктів:
проєкти будівництва, реконструкції (розширення, технічного переоснащення) та модернізації джерел теплової енергії;, теплових мереж та інших об'єктів у сфері теплопостачання
проєкти з оптимізації структури теплопостачання та використання джерел скидної теплової енергії;
проєкти впровадження ефективних систем управління, диспетчеризації та балансування.
Для кожного проєкту виконується аналіз чутливості до потенційних змін впливових факторів (ціни та/або тарифу на паливно-енергетичні ресурси, очікуваний обсяг економії паливно-енергетичних ресурсів, вартість капітальних інвестицій, макроекономічні показники тощо, які значно впливають на очікуваний результат розрахунків).
6. План фінансування та реалізації рекомендованого сценарію теплопостачання включає назви проєктів, прогнозні суми капітальних інвестицій за роками, опис запланованих джерел фінансування, строки та етапи реалізації.
7. Зведений аналіз впливу на довкілля для рекомендованого сценарію теплопостачання містить оцінку потенціалу скорочення:
1) викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у відсотках обсягу викидів у 2015 році;
2) викидів парникових газів в еквіваленті діоксиду вуглецю на кінцеве споживання палива, % від 2010 року;
3) інші екологічні показники для рекомендованого (оптимального) сценарію розвитку системи теплопостачання населеного пункту.
У випадку розроблення схеми теплопостачання населеного пункту з будівництвом нових потужностей для виробництва пари і гарячої води тепловою потужністю 50 мегават і більше з використанням органічного палива, оцінка впливу на довкілля для рекомендованого сценарію схеми теплопостачання здійснюється за процедурою, передбаченою у відповідності до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".
Необхідність проведення стратегічної екологічної оцінки визначається у відповідності до критеріїв, визначених у статті 2 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".
8. Всі частини схеми теплопостачання населеного пункту надаються у електронних форматах текстових редакторів, електронних таблиць, інструментів графічного моделювання та на паперових носіях.
9. Вихідні дані, тепло-гідравлічні, техніко-економічні, та розрахунки надаються в електронному форматі електронних таблиць.
V. Показники, що використовуються при розроблені схеми теплопостачання
1. При розроблені схеми теплопостачання, використовуються такі показники:
1) щільність теплового навантаження;
2) питома протяжність теплових мереж;
3) частка теплової енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії;
4) частка теплової енергії, виробленої в результаті спільного виробництва теплової та електричної енергії;
5) частка теплової енергії, виробленої з використанням скидної теплової енергії;
6) рівень інтеграції теплових мереж;
7) частка централізованого теплопостачання;
8) фактичне середнє теплове навантаження;
9) питомі витрати умовного палива на виробництво теплової енергії;
10) питомі витрати води на підживлення теплових мереж;
11) питомі витрати електроенергії на транспортування 1 Гкал теплової енергії;
12) частка аварійних ділянок труб теплових мереж;
13) питома пошкоджуваність трубопроводів теплових мереж, пошкоджень на рік на 1 км теплових мереж;
14) відповідність (кореляція) між споживанням палива і температурою зовнішнього повітря;
15) питомі викиди оксидів азоту на 1 ГДж відпущеної теплової енергії;
16) питомі викиди діоксиду сірки на 1 ГДж відпущеної теплової енергії;
17) питомі викиди речовин у вигляді суспендованих твердих частинок (пилу) на 1 ГДж відпущеної теплової енергії;
18) питомі викиди парникових газів на 1 ГДж відпущеної теплової енергії;
19) питомі викиди оксиду вуглецю на 1 ГДж відпущеної теплової енергії;
20) капітальні інвестиції;
21) чиста річна економія;
22) чиста приведена вартість;
23) внутрішня норма рентабельності (IRR);
24) дисконтований термін окупності (DPP).
2. Щільність теплового навантаження визначається як відношення сумарного приєднаного теплового навантаження споживачів теплової енергії до площі території забудови, на якій розташовані ці споживачі. Визначається для всієї сукупності зон застосування систем теплопостачання населеного пункту та для окремих зон. Площа території забудови визначається як площа території, що обмежена, на якій розташовані споживачі теплової енергії, і вимірюється в (Гкал/год)/км2.
3. Питома протяжність теплових мереж визначається як відношення протяжності теплової мережі (включаючи магістральні та розподільчі теплові мережі в двотрубному вимірюванні) до приєднаного до цієї теплової мережі теплового навантаження і вимірюється в км/(Гкал/год).
4. Частка теплової енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії, визначається як відношення теплової енергії, виробленої з використанням відновлювальних джерел енергії, до загальної кількості теплової енергії, виробленої протягом року, і вимірюється у %.
5. Частка теплової енергії, виробленої в результаті спільного виробництва теплової та електричної енергії, визначається як відношення теплової енергії, виробленої в установках спільного виробництва теплової та електричної енергії для теплопостачання населеного пункту, до загальної кількості теплової енергії, виробленої протягом року, і вимірюється у %.
6. Частка теплової енергії, виробленої з використанням скидної теплової енергії, визначається як відношення теплової енергії, виробленої з використанням скидної теплової енергії підприємств, до загальної кількості теплової енергії, виробленої протягом року, і вимірюється у %.
7. Рівень інтеграції теплових мереж визначається як відношення приєднаного теплового навантаження теплових джерел інтегрованих (з'єднаних) теплових мереж до загального приєднаного теплового навантаження системи централізованого теплопостачання і вимірюється в %.
8. Частка централізованого теплопостачання визначається як відношення опалювальної площі будівель, приєднаних до системи централізованого теплопостачання, до загальної опалювальної площі будівель населеного пункту і вимірюється у %.
9. Фактичне середнє теплове навантаження визначається як відношення кількості відпущеної теплової енергії за опалювальний період до тривалості опалювального періоду. Розраховується на основі показників для кожного джерела теплової енергії за формулою:
Q = ∑Qi / ∑ (m · n),
де Qi - кількість відпущеної теплової енергії джерелом теплової енергії (Гкал),
n - тривалість опалювального періоду (годин),
m - кількість джерел теплової енергії.
10. Питомі витрати умовного палива на виробництво теплової енергії визначаються як середньозважений показник по джерелах теплової енергії системи централізованого теплопостачання з урахуванням обсягів виробництва теплової енергії за відповідний рік, і вимірюються у кг у. п./Гкал.
11. Питомі витрати води на підживлення теплових мереж визначаються відповідно до Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні (КТМ 204 України 244-94).
12. Питомі витрати електроенергії на транспортування 1 Гкал теплової енергії визначаються як відношення витрат електроенергії на привід мережних насосів для транспортування теплоносія та кількості відпущеної в мережу теплової енергії за відповідний рік і вимірюється у кВт·год/Гкал.
13. Частка аварійних ділянок труб теплових мереж визначається як відношення протяжності аварійних ділянок труб теплових мереж до загальної протяжності теплових мереж населеного пункту і вимірюється у %.
14. Питома пошкоджуваність трубопроводів теплових мереж, пошкоджень на рік на 1 км теплових мереж визначається як відношення кількості пошкоджень трубопроводів теплових мереж і загальної протяжності теплових мереж населеного пункту (у двотрубному обчисленні) за відповідний рік.
15. Відповідність (кореляція) між споживанням палива і температурою зовнішнього повітря визначається як середньозважений для всіх джерел теплової енергії (за обсягами виробництва теплової енергії для потреб опалення) коефіцієнт кореляції для відповідного періоду. Коефіцієнт кореляції для кожного джерела теплової енергії обчислюється на підставі добових значень споживання палива і середньодобових значень температури зовнішнього повітря.
16. Питомі викиди оксидів азоту на 1 ГДж відпущеної теплової енергії визначаються як відношення обсягу валових викидів оксидів азоту (оксиду та діоксиду азоту) в перерахунку на діоксид азоту за визначений період часу (рік) до загального обсягу відпущеної споживачам теплової енергії за цей же період:
де Mt - обсяг валових викидів оксидів азоту (оксиду та діоксиду азоту) в перерахунку на діоксид азоту за визначений період часу (рік), т/рік;
Qt - обсяг відпущеної споживачам теплової енергії за цей же період, ГДж/рік.
17. Питомі викиди діоксиду сірки на 1 ГДж відпущеної теплової енергії визначаються як відношення обсягу валових викидів діоксиду сірки за визначений період часу (рік) до загального обсягу відпущеної споживачам теплової енергії за цей же період:
де Mt - обсяг валових викидів діоксидів оксидів сірки за визначений період часу (рік), т/рік;
Qt - обсяг відпущеної споживачам теплової енергії за цей же період, ГДж/рік.
18. Питомі викиди речовин у вигляді суспендованих твердих частинок (пилу) на 1 ГДж відпущеної теплової енергії визначається як відношення обсягу валових викидів речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом, за визначений період часу (рік) до загального обсягу відпущеної споживачам теплової енергії за цей же період:
де Mt - обсяг валових викидів речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом, за визначений період часу (рік), т/рік;
Qt - обсяг відпущеної споживачам теплової енергії за цей же період, ГДж/рік.
19. Питомі викиди парникових газів на 1 ГДж відпущеної теплової енергії визначається як відношення обсягу валових викидів парникових газів у перерахунку на еквівалент діоксиду вуглецю (CO2e) за визначений період часу (рік) до загального обсягу відпущеної споживачам теплової енергії за цей же період:
де
обсяг валових викидів парникових газів у перерахунку на еквівалент діоксиду вуглецю (CO2e) за визначений період часу (рік), т/рік;
Qt - обсяг відпущеної споживачам теплової енергії за цей же період, ГДж/рік.
MCO2, MN2O, MCH4 - валові викиди вуглецю діоксиду, азоту (I) оксиду та метану, відповідно (т/рік),
1, 265 і 28 - коефіцієнти потенціалу глобального потепління вуглецю діоксиду, азоту (I) оксиду та метану, відповідно.
20. Питомі викиди оксиду вуглецю на 1 ГДж відпущеної теплової енергії визначається як відношення обсягу валових викидів оксиду вуглецю за визначений період часу (рік) до загального обсягу відпущеної споживачам теплової енергії за цей же період:
де Mt - обсяг валових викидів оксиду вуглецю за визначений період часу (рік), т/рік;
Qt - обсяг відпущеної споживачам теплової енергії за цей же період, ГДж/рік.
21. Капітальні інвестиції визначаються як сума витрат на всіх етапах від проєктування до введення в експлуатацію нового об'єкту (спеціального обладнання) або їх сукупності, що включає вартість проєктування, вартість нових матеріальних активів (джерел теплової енергії, систем акумулювання, управління та балансування, транспортування, розподілу теплової енергії тощо), плату за приєднання нового джерела теплової енергії (або сукупності нових джерел теплової енергії, зокрема для будинків з індивідуальною системою теплопостачання) до систем транспортування та/або розподілу паливно-енергетичних ресурсів, витрати на будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи, витрати на введення в експлуатацію тощо.
Загальні капітальні інвестиції на виконання схеми теплопостачання визначаються як сума капітальних інвестицій на реалізацію проєктів, які входять до відповідного сценарію схеми теплопостачання, 1, млн грн;
22. Чиста річна економія визначається як сума економії витрат на паливно-енергетичні ресурси та зміни (з відповідним знаком) витрат на технічне обслуговування, операційну діяльність та інші платежі, які є наслідком реалізації інвестиційного проєкту за вирахуванням витрат, які пов'язані з фінансуванням відповідного проєкту:
де DBn,i - обсяг економії i-го паливно-енергетичного ресурсу у натуральних показниках у році n з початку проєкту;
EPn,I - ціна i-го паливно-енергетичного ресурсу у році n;
- зміна витрат на технічне обслуговування у році n, включаючи річні витрати на перевірку, очищення, наладку, планово-профілактичний ремонт, витратні матеріали тощо;
- зміна витрат на операційну діяльність у році n;
- зміна витрат на страхування, інші постійні плати, податки (включаючи екологічні податки) у році
n;
- витрати на обслуговування запозичень (сплата відсотків та інших платежів, крім погашення основної суми запозичень), які пов'язані з фінансуванням відповідного проєкту у році n.
Для показників зміни витрат () додатне значення приймається в разі збільшення відповідних витрат, а від'ємне значення - в разі зменшення відповідних витрат внаслідок реалізації проєкту.
Чиста річна економія від виконання схеми теплопостачання визначається як сума чистих річних економій від реалізації проєктів, які входять до відповідного сценарію схеми теплопостачання.
23. Чиста приведена вартість визначається як сума майбутніх грошових потоків (чистих річних економій за вирахуванням капітальних інвестицій) інвестиційного проєкту на всьому горизонті планування, які приведенні до часу розроблення схеми теплопостачання шляхом використання методу дисконтування:
де I0 - капітальні інвестиції у проєкт у році 0;
In - капітальні інвестиції на реалізацію проєкту та/або заміну (капітальний ремонт) матеріальних активів, які відносяться до проєкту, у році n;
Sn - чиста річна економія у році n;
t - горизонт планування проєкту (20 років);
Rr - реальна ставка дисконтування, що визначається як:
де Rb - номінальна ставка дисконтування (облікова ставка Національного Банку України), яка діє на час розроблення схеми теплопостачання;
Ri - рівень інфляції на рік розроблення схеми теплопостачання.
Чиста приведена вартість для схеми теплопостачання визначається як сума чистих приведених вартостей інвестиційних проєктів, які входять до відповідного сценарію схеми теплопостачання.
24. Внутрішня норма рентабельності (IRR) визначається як ставка дисконтування, при якій чиста приведена вартість інвестиційного проєкту на всьому горизонті планування рівна нулю (NPV = 0), методом ітерацій або з використанням коефіцієнта ануїтету, або за допомогою комп'ютерної програми.
Внутрішня норма рентабельності для схеми теплопостачання визначається на основі суми майбутніх грошових потоків (чистих річних економій за вирахуванням капітальних інвестицій за кожним періодом протягом горизонту планування) проєктів, які входять до відповідного сценарію схеми теплопостачання.
25. Дисконтований термін окупності (DPP) визначається як термін, за який кумулятивний грошовий потік (сума чистих річних економій, за вирахуванням капітальних інвестицій, з наростаючим підсумком) інвестиційного проєкту досягає нульового значення і вимірюється в роках, методом ітерацій або графічним методом, або з використанням коефіцієнта ануїтету, або за допомогою комп'ютерної програми. Дробова частина значення дисконтованого терміну окупності визначається на основі кумулятивного грошового потоку проєкту методом лінійної інтерполяції між роком з від'ємним значенням грошового потоку та наступним за ним роком з додатнім значенням грошового потоку.
Дисконтований термін окупності для схеми теплопостачання визначається на основі кумулятивного грошового потоку проєктів, які входять до відповідного сценарію схеми теплопостачання.
Т. в. о. директора Департаменту |
О. Васильківська |
Додаток
до Методики розроблення схем теплопостачання населених пунктів України
(пункт 4 розділу IV)
Паспорт схеми теплопостачання населеного пункту
1. Структура теплопостачання
№ |
Показник |
Одиниця виміру |
Значення |
|||||||
Базовий рік (вказати рік) |
Рік 1 |
Рік 2 |
Рік 3 |
Рік 4 |
Рік 5 |
На кінець розрах. періоду (вказати рік) |
Зміни (10) - (4) |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
1 |
Встановлена теплова потужність джерел теплової енергії |
Гкал/год |
||||||||
|
в тому числі котельні: |
|
||||||||
|
котельні на природному газі |
од. |
||||||||
|
котельні на природному газі |
Гкал/год |
||||||||
|
котельні на біопаливі |
од. |
||||||||
|
котельні на біопаливі |
Гкал/год |
||||||||
|
котельні на традиційному твердому паливі |
од. |
||||||||
|
котельні на традиційному твердому паливі |
Гкал/год |
||||||||
|
в тому числі когенераційні установки (КГУ): |
|
||||||||
|
КГУ на природному газі |
од. |
||||||||
|
КГУ на природному газі |
Гкал/год |
||||||||
|
КГУ на біопаливі |
од. |
||||||||
|
КГУ на біопаливі |
Гкал/год |
||||||||
|
КГУ на традиційному твердому паливі |
од. |
||||||||
|
КГУ на традиційному твердому паливі |
Гкал/год |
||||||||
|
Системи утилізації скидної теплоти |
од. |
||||||||
|
Системи утилізації скидної теплоти |
Гкал/год |
||||||||
|
Електричні котли |
од. |
||||||||
|
Електричні котли |
Гкал/год |
||||||||
|
Теплові насоси |
од. |
||||||||
|
Теплові насоси |
Гкал/год |
||||||||
|
Сонячні водонагрівачі |
од. |
||||||||
|
Сонячні водонагрівачі |
Гкал/год |
||||||||
|
Інші джерела теплової енергії |
од. |
||||||||
|
Інші джерела теплової енергії |
Гкал/год |
||||||||
2 |
Частка теплової енергії, виробленої в результаті комбінованого виробництва теплової та електричної енергії |
% |
||||||||
3 |
Частка теплової енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії |
% |
||||||||
4 |
Частка теплової енергії, виробленої з використанням скидної теплової енергії |
% |
||||||||
5 |
Кількість об'єктів (будівель), підключених до системи централізованого теплопостачання |
Од./м2 |
||||||||
6 |
Кількість центральних теплових пунктів |
од. |
||||||||
7 |
Кількість індивідуальних теплових пунктів |
од. |
||||||||
8 |
Відсоток вузлів обліку теплової енергії на об'єктах (будівлях) |
% |
||||||||
9 |
Приєднане теплове навантаження |
Гкал/год |
||||||||
|
в тому числі: |
|
||||||||
|
Опалення |
Гкал/год |
||||||||
|
Гаряче водопостачання |
Гкал/год |
||||||||
|
вентиляція |
Гкал/год |
||||||||
10 |
Фактичне середнє теплове навантаження |
Гкал/год |
|
|
|
|
|
|
|
|
11 |
Температурний графік теплоносія (вказати всі графіки) |
°C/°C |
||||||||
12 |
Загальна площа міської забудови |
км2 |
||||||||
13 |
Питома протяжність теплових мереж |
км/(Гкал/год) |
||||||||
14 |
Щільність теплового навантаження |
(Гкал/год)/км2 |
||||||||
15 |
Частка централізованого теплопостачання |
% |
||||||||
16 |
Рівень інтеграції теплових мереж |
% |
2. Ефективність системи теплопостачання
№ |
Показник |
Одиниця виміру |
Значення |
|||||||
Базовий рік (вказати рік) |
Рік 1 |
Рік 2 |
Рік 3 |
Рік 4 |
Рік 5 |
На кінець розрах. періоду (вказати рік) |
Зміни (10) - (4) |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
1 |
Споживання паливно-енергетичних ресурсів на виробництво теплової енергії |
т у. п. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В тому числі: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Природний газ |
т у. п. |
||||||||
|
Біопаливо |
т у. п. |
||||||||
|
Традиційне тверде паливо |
т у. п. |
||||||||
|
Рідке паливо |
т у. п. |
||||||||
|
Електроенергія в перерахунку на умовне паливо |
т у. п. |
||||||||
|
Скидна теплота |
т у. п. |
||||||||
2 |
Виробництво теплової енергії |
Гкал |
||||||||
3 |
Питома витрата умовного палива на виробництво теплової енергії |
кг у. п./Гкал |
||||||||
4 |
Енергетична складова собівартості виробництва теплової енергії (в цінах на час розроблення схеми) |
грн/Гкал |
||||||||
5 |
Вартість виробництва теплової енергії (в цінах на час розроблення схеми) |
грн/Гкал |
||||||||
6 |
Відпущено теплової енергії в теплову мережу |
Гкал |
||||||||
7 |
Чисельність персоналу на 1 тис. Гкал, відпущеної з джерел теплової енергії |
осіб |
||||||||
8 |
Поставлено теплової енергії споживачам |
Гкал |
||||||||
9 |
Поставлено теплової енергії споживачам без урахуванням гарячої води |
Гкал |
||||||||
10 |
Втрати теплової енергії в теплових мережах |
% |
||||||||
11 |
Витрати електроенергії на транспортування теплоносія |
МВт·год |
||||||||
12 |
Питомі витрати електроенергії на транспортування теплоносія |
кВт·год/Гкал |
||||||||
13 |
Питомі витрати умовного палива на транспортування теплоносія |
кг у. п./Гкал |
||||||||
14 |
Вартість транспортування теплової енергії (в цінах на час розроблення схеми) |
грн/Гкал |
||||||||
15 |
Питомі витрати умовного палива на виробництво та транспортування теплової енергії |
кг у. п./Гкал |
||||||||
16 |
Енергетична складова собівартості виробництва та транспортування теплової енергії (в цінах на час розроблення схеми) |
грн/Гкал |
||||||||
17 |
Питомі витрати води на підживлення теплових мереж |
% |
||||||||
19 |
Чисельність персоналу на 10 км теплових мереж |
осіб |
||||||||
19 |
Споживання паливно-енергетичних ресурсів на виробництво електроенергії |
т у. п. |
||||||||
|
в тому числі: |
|
||||||||
|
Природний газ |
т у. п. |
||||||||
|
Біопаливо |
т у. п. |
||||||||
|
Традиційне тверде паливо |
т у. п. |
||||||||
|
Рідке паливо |
т у. п. |
||||||||
20 |
Вироблено електроенергії когенераційними установками |
МВт·год |
||||||||
21 |
Питомі витрати умовного палива на виробництво електроенергії |
кг у. п./Гкал |
3. Надійність теплопостачання
№ |
Показник |
Одиниця виміру |
Значення |
|||||||
Базовий рік (вказати рік) |
Рік 1 |
Рік 2 |
Рік 3 |
Рік 4 |
Рік 5 |
На кінець розрах. періоду (вказати рік) |
Зміни (10) - (4) |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
1 |
Середній термін експлуатації ділянок труб теплових мереж |
рік |
||||||||
|
в тому числі |
|
||||||||
|
0 - 5 років |
% |
||||||||
|
5 - 10 років |
% |
||||||||
|
10 - 15 років |
% |
||||||||
|
15 - 20 років |
% |
||||||||
|
більше 20 років |
% |
||||||||
2 |
Частка аварійних ділянок труб теплових мереж |
% |
||||||||
3 |
Питома пошкоджуваність трубопроводів теплових мереж, кількість пошкоджень на рік на 1 км теплових мереж. |
пошк./рік/км |
||||||||
4 |
Відношення встановленої теплової потужності та приєднаного навантаження |
% |
4. Якість теплопостачання
№ |
Показник |
Одиниця виміру |
Значення |
|||||||
Базовий рік (вказати рік) |
Рік 1 |
Рік 2 |
Рік 3 |
Рік 4 |
Рік 5 |
На кінець розрах. періоду (вказати рік) |
Зміни (10) - (4) |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
1 |
Кореляція між температурою зовнішнього повітря та споживанням палива на опалення за опалювальний сезон |
R2 |
||||||||
2 |
Кореляція між температурою зовнішнього повітря та споживанням палива на опалення за січень (R2) |
R2 |
||||||||
3 |
Кореляція між температурою зовнішнього повітря та споживанням палива на опалення за березень (R2) |
R2 |
||||||||
4 |
Загальна кількість незапланованих (аварійних) перерв у транспортуванні теплової енергії з вини ліцензіата, тривалість яких понад 6 годин |
од. |
||||||||
5 |
Загальна тривалість незапланованих (аварійних) перерв у транспортуванні теплової енергії з вини ліцензіата, тривалість яких понад 6 годин |
годин |
||||||||
6 |
Кількість зареєстрованих звернень споживачів теплової енергії з питань невідповідності якості послуг умовам договорів |
од. |
5. Екологічна ефективність
№ |
Показник |
Одиниця виміру |
Значення |
|||||||
Базовий рік (вказати рік) |
Рік 1 |
Рік 2 |
Рік 3 |
Рік 4 |
Рік 5 |
На кінець розрах. періоду (вказати рік) |
Зміни (10) - (4) |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
1 |
Великі спалювальні установки |
од. |
||||||||
2 |
Великі спалювальні установки |
Гкал |
||||||||
3 |
В т. ч. тих, що входять в Національний план скорочення викидів, шт. |
од. |
||||||||
4 |
В т. ч. тих, що входять в Національний план скорочення викидів, Гкал |
Гкал |
||||||||
5 |
В т. ч. з терміном роботи менше 40000 годин |
од. |
||||||||
6 |
В т. ч. з терміном роботи менше 40000 годин |
Гкал |
||||||||
7 |
Питомі викиди оксидів азоту (NOx) на 1 ГДж відпущеної теплової енергії |
г/ГДж |
||||||||
8 |
Питомі викиди діоксиду сірки (SO2) на 1 ГДж відпущеної теплової енергії |
г/ГДж |
||||||||
9 |
Питомі викиди речовин у вигляді суспендованих твердих частинок (пилу) на 1 ГДж відпущеної теплової енергії |
г/ГДж |
||||||||
10 |
Питомі викиди парникових газів у перерахунку на еквівалент діоксиду вуглецю на 1 ГДж відпущеної теплової енергії |
гCO2e/ГДж |
||||||||
11 |
Питомі викиди оксиду вуглецю (CO) на 1 ГДж відпущеної теплової енергії |
г/ГДж |