ДСТУ EN 786:2002 Садове обладнання. Машини з електроприводом для підстригання газонів, для вирівнювання бордюрів, керовані пішим оператором. Вимоги безпеки (EN 786:1996, IDT)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Садове обладнання

МАШИНИ З ЕЛЕКТРОПРИВОДОМ
ДЛЯ ПІДСТРИГАННЯ ГАЗОНІВ,
ДЛЯ ВИРІВНЮВАННЯ БОРДЮРІВ,
КЕРОВАНІ ПІШИМ ОПЕРАТОРОМ

Вимоги безпеки
(EN 786:1996 + pr А1:2000, IDT)

ДСТУ EN 786:2002

Не є офіційним виданням.
Офіційне видання розповсюджує національний орган стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ» http://uas.gov.ua)

ПЕРЕДМОВА

1 ВНЕСЕНО: Технічний комітет зі стандартизації «Трактори і сільськогосподарські машини»

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Н. Селіванова, В. Калініна, М. Гонта

2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держстандарту України від 12 червня 2002 р. № 357 з 2003-07-01

3 Національний стандарт відповідає європейському стандарту EN 786:1996 + pr А1:2000 Garden equipment — Electrically powered walk-behind and hand-held lawn trimmers and lawn lage trimmers — Mechanical safety (Садове обладнання. Машини з електроприводом для підстригання газонів, для вирівнювання бордюрів, керовані пішим оператором. Механічна безпека). Стандарт видано з дозволу CEN

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (en)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМІСТ

Національний вступ

1 Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Терміни та визначення понять

4 Вимоги і заходи безпеки

4.1 Ручки

4.2 Захист приводів двигунів (за винятком стригального пристрою) 

4.3 Монтаж захисних пристроїв

4.4 Засоби управління

4.5 Стригальний пристрій

4.6 Захисні кожухи стригальних пристроїв

4.7 Механічна міцність і жорсткість

4.8 Вібрація

4.9 Шум

5 Інформація для користувача

5.1 Настанова з експлуатації

5.2 Марковання

Додаток А (обов’язковий) Перелік видів небезпеки

Додаток В (обов’язковий) Розрахунок кінетичної енергії

Додаток С (довідковий) Допустимі піктограми для позначення машин

Додаток D (обов’язковий) Вібрація

Додаток Е (обов’язковий) Вимірювання шуму. Технічний метод. (Клас точності 2)

Додаток F (довідковий) Приклад матеріалу і конструкції, які задовольняють вимоги до штучної поверхні

Додаток ZA (довідковий)

Бібліографія

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є ідентичний переклад EN 786:1996 + pr А1:2000 Garden equipment — Electrically powered walk-behind and hand-held lawn trimmers and lawn läge trimmers — Mechanical safety. (Садове обладнання. Машини з електроприводом для підстригання газонів, для вирівнювання бордюрів, керовані пішим оператором. Механічна безпека). Він доповнює систему стандартів з безпеки праці, гармонізованих з Директивою 98/37/ EC «Безпечність машин».

Відповідальний за цей стандарт є ТК 69 «Трактори і сільськогосподарські машини».

Цим стандартом певною мірою зазначено види небезпеки для садового обладнання.

У стандарті наведено вимоги безпеки, на які він поширюється.

Вимоги електробезпеки машин з електроприводом для підстригання газонів і для вирівнювання бордюрів газонів буде наведено у стандарті, який у цей час розробляють.

Вимоги безпеки машин для роботи з пішим оператором, які мають металеві стригальні пристрої або стригальні пристрої з кінетичною енергією понад 10 Дж, буде наведено в стандарті, який розробляє CEN/TC 144/WG7.

Стосовно видів небезпеки, які не розглянуто у цьому стандарті, машини повинні відповідати вимогам EN 292-2:1991 + А1:1995.

Цей вступ доповнено інформацією із вступу pr А1:2000 до EN 786:1996.

Зміна pr А1:2000 містить доповнення до розділу 2 «Нормативні посилання» та рисунків 2 і 3. Проектом зміни pr А1:2000 стандарт EN 786:1996 доповнено пунктами 4.8 «Вібрація», 4.9 «Шум», обов’язковими додатками D, Е, додатками F, ZA, «Бібліографією». Текст зміни виділено у стандарті двома рисками на лівому березі сторінки.

До додатку А внесено зміни до граф 4 та 5 таблиці А.1 стосовно небезпеки, створюваної шумом і вібрацією.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— текст «Передмови» долучено до «Національного вступу»;

— слова «цей європейський стандарт» замінено на «цей стандарт»;

— до розділу 2 долучено «Національне пояснення» щодо перекладу українською мовою назв стандартів виділено в тексті рамкою;

— структурні елементи цього стандарту: «Обкладинку», «Передмову», «Національний вступ» та «Бібліографічні дані» — оформлено відповідно до вимог національної стандартизації України.

Копії міжнародних стандартів, на які є посилання у цьому стандарті, можна отримати у Національному фонді нормативних документів.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

САДОВЕ ОБЛАДНАННЯ
МАШИНИ З ЕЛЕКТРОПРИВОДОМ
ДЛЯ ПІДСТРИГАННЯ ГАЗОНІВ,
ДЛЯ ВИРІВНЮВАННЯ БОРДЮРІВ,
КЕРОВАНІ ПІШИМ ОПЕРАТОРОМ
Вимоги безпеки

САДОВОЕ ОБОРУДОВАНИЕ
МАШИНЫ С ЭЛЕКТРОПРИВОДОМ
ДЛЯ СТРИЖКИ ГАЗОНОВ,
ДЛЯ ВЫРАВНИВАНИЯ БОРДЮРОВ,
УПРАВЛЯЕМЫЕ ПЕШИМ ОПЕРАТОРОМ
Требования безопасности

GARDEN EQUIPMENT
ELECTRICALLY POWERED WALK-BEHIND
AND HAND-HELD LAWN TRIMMERS
AND LAWN LAGE TRIMMERS
Mechanical safety

Чинний від 2003-07-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт містить вимоги безпеки та методи їх контролю, які встановлюють до конструкції і зовнішнього оформлення машин із електроприводом для підстригання газонів і машин для вирівнювання бордюрів, керованих пішим оператором і оснащених одним або кількома неметалевими стригальними ниткоподібними пристроями або одним чи кількома неметалевими ножами, які вільно обертаються і мають кінетичну енергію до 10 Дж (кожний стригальний пристрій).

Зазначені машини використовують переважно для підстригання трави.

Стандарт описує методи попередження про небезпеку або її зменшення, яка може виникати під час використання цих машин. Крім того, він установлює вимоги до методів безпечної роботи, які повинні бути забезпечені виробниками цих машин.

Цей стандарт не поширюється на:

a) ножиці для трави або машини для підстригання газонів і вирівнювання бордюрів, які мають інші різальні пристрої;

b) самохідні машини для підстригання газонів або машини для вирівнювання бордюрів;

c) машини для підстригання газонів або машини для вирівнювання бордюрів, в яких відстань від елементів їх вмикання до різальної головки менше ніж 600 мм.

Вимоги щодо електробезпечності машин з електроприводом для підстригання газонів та для вирівнювання бордюрів у цьому стандарті не розглядають.

Перелік суттєвих видів небезпеки, які розглядають у цьому стандарті, наведено у додатку А. Там же зазначено також види небезпеки, які у цьому стандарті не розглядають.

Вимоги щодо захисту навколишнього середовища у цьому стандарті також не розглядають. Цей стандарт є чинний у першу чергу для машин, які були виготовлені до його видання.

Примітка. Метод розрахунку кінетичної енергії з метою, яка визначена цим стандартом, наведено у додатку Б.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі стандарти:

EN 292-1:1991 Safety of machinery — Basic concepts, general principles for design — Part 1: Basic terminology

EN 292-2:1991 + A1:1995 Safety of machinery — Basic concepts, general principles for design — Part 2: Technical principles and specifications

EN 294:1992 Safety of machinery — Safety distances to prevent danger zones being reached by the upper limbs

EN 836:1997 + А1:1997 + pr A2:2000 Garden equipment Powered lawnmowers — Safety

EN 28662-1:1992 Hand-held portable power tools — Measurement of vibrations at the handle — Part 1: General (ISO 8662-1:1988)

EN ISO 354:1993 Acoustics — Measurement of sound absorption room (ISO 354:1985)

EN ISO 3744:1995 Acoustics — Determination of sound power levels of noise sources using sound pressure — Engineering method in an essentially free field over a reflecting plane (ISO 3744:1994)

EN ISO 3767-1:1991 Tractors machinery for agriculture and forestry, powered lawn and garden equipment — Symbols for operator controls and other displays — Part 1: Common symbols

EN ISO 3767-3:1995 Tractors, machinery for agriculture and forestry, powered lawn and garden equipment — Symbol for operator controls and other displays — Part 3: Symbols for powered lawn and garden equipment.

EN ISO 11201:1995 Acoustics — Noise emitted by machinery and equipment — Measurement of emission sound pressure levels at a work station and at other specified positions — Engineering method in an essentially free field over a reflecting plane (ISO 11201:1995)

EN ISO 11688-1:1998 Acoustics — Recommended practice for the design of low-noise machinery and equipment — Part 1: Planning (ISO/TR 11688-1:1995)

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

EN 292-1:1991 Безпечність машин. Основні поняття, загальні принципи проектування. Частина 1. Основна термінологія, методологія

EN 292-2:1991 + А1:1995 Безпечність машин. Основні поняття, загальні принципи проектування. Частина 2. Технічні принципи і технічні умови

EN 294:1992 Безпечність машин. Безпечні відстані для запобігання можливості досягнення небезпечних зон руками

EN 836:1997 + А1:1997 + pr А2:2000 Садове обладнання. Газонокосарки з приводом. Вимоги безпеки

EN 28662-1:1992 Машини з приводом від двигуна, утримувані руками. Вимірювання механічної вібрації на ручці. Частина 1. Загальні положення (ISO 8662-1:1988)

EN ISO 354:1993 Акустика. Вимірювання звукопоглинання у ревербераційній камері

EN ISO 3744:1995 Акустика. Визначення рівнів звукової потужності джерел шуму із застосуванням звукового тиску

EN ISO 3767-1:1995 Трактори, машини для сільського та лісового господарств. Механізоване обладнання для роботи в садах і на газонах. Символи для позначення засобів управління машиною та інших засобів відображення інформації. Частина 1. Загальні умовні позначення

EN ISO 3767-3:1996 Трактори, машини для сільського та лісового господарств. Механізоване обладнання для роботи у садах та на газонах. Символи для позначення органів управління машиною та інших засобів відображення інформації. Частина 3. Умовні позначення для механізованого газонного та садового обладнання

EN ISO 11201:1995 Акустика-шум, утворюваний машинами та обладнанням. Вимірювання рівнів звукового тиску на робочих місцях та інших певних позиціях. Технічний метод в умовах вільного звукового поля над відбивальною поверхнею

EN ISO 11688-1:1998 Акустика. Рекомендований метод розробки малошумних механізмів та обладнання. Частина 1. Планування (ISO/TR 11688-1:1995)

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті застосовано такі терміни та визначення:

3.1 утримуваний руками (hand-helt)

Підтримуваний руками, можливо ще за допомогою колеса (коліс), полозів, ременів тощо.

3.2 керований пішим оператором (walk-behind)

Опирається на ґрунт, керується оператором, що йде ззаду.

3.3 машина для підстригання газонів (lawn trimmer)

Машина, стригальний пристрій якої працює у площині, приблизно паралельній до поверхні ґрунту.

3.4 машина для вирівнювання бордюрів (lawn edge trimmer)

Машина, стригальний пристрій якої працює у площині, приблизно вертикальній до поверхні ґрунту.

3.5 стригальний пристрій (cutting means)

Механізм для підстригання, в якому один чи більше стригальних елементів ударної дії обертаються навколо осі, перпендикулярної до площини різання.

3.6 стригальний елемент (cutting element)

Окрема неметалева нитка або вільнообертовий неметалевий різак.

3.7 стригальна головка (cutting head)

Пристрій для закріплювання стригальних елементів.

3.8 контроль стригального пристрою (cutting means control)

Механізм, який приводять в дію рукою або пальцями оператора для контролю руху стригального пристрою.

4 ВИМОГИ І ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ

4.1 Ручки

Машини для підстригання газонів і вирівнювання бордюрів, керовані пішим оператором, повинні мати як мінімум одну ручку.

Усі такі машини, маса яких перевищує 3,5 кг, повинні бути обладнані двома ручками, причому відстань між центрами ручок повинна становити як мінімум 250 мм.

Примітка. Розмір 250 мм не є обов'язковий для машин з двома ручками і масою до 3,5 кг.

Крім того, машини, маса яких перевищує 6 кг, повинні мати як мінімум один наплічний ремінь, а ті, маса яких перевищує 7,5 кг — два.

Масу машини визначають без електропроводки для її підключення в найважчому робочому стані. Ручки машини повинні мати довжину як мінімум 100 мм. Якщо частина корпуса двигуна задовольняє вимоги до розташування і розмірів ручок, її можна розглядати як ручку.

Довжиною бугельних або закритих ручок вважають відстань по прямій або по дузі з радіусом більше ніж 100 мм, із перехідним радіусом не більше ніж 10 мм від одного або обох кінців поверхні ручки.

За наявності прямої стрижневої ручки (так званої Т-подібної ручки) довжину її належить визначити таким чином:

a) на ручках, довжина кола яких (без урахування кінцевої частини) є менше ніж 80 мм, довжина ручки складається як сума довжин окремих частин ручки, які виходять із кінцевої частини;

b) на ручках, довжина кола яких (без урахування кінцевої частини) дорівнює або більше ніж 80 мм, довжиною ручки є відстань між її кінцями.

Якщо частина корпуса стригального пристрою є частиною ручки, то вона враховується під час визначення довжини ручки. Під час визначання довжини ручки виїмки для пальців та інші профілі, що перекриваються, не враховують.

4.2 Захист приводів двигунів (за винятком стригального пристрою)

Усі приводи двигунів повинні бути закриті кожухом, щоб під час експлуатації оператор не міг до них доторкнутися. Всі отвори й інтервали безпеки повинні задовольняти вимоги підпунктів 4.5.1 і 4.5.3 EN 294:1992. Відповідність повинна бути перевірена зовнішнім оглядом.

4.3 Монтаж захисних пристроїв

Захисні пристрої, установку яких потрібно здійснити згідно з цим стандартом, повинні бути стаціонарними захисними пристроями відповідно до 3.22.1 EN 292-1:1991, в іншому випадку машини потрібно конструювати таким чином, щоб їх неможливо було експлуатувати без вбудованого захисного пристрою відповідно до 3.22.4 EN 292-1:1991.

4.4 Засоби управління

4.4.1 Повинна бути забезпечена наявність засобів управління стригальних пристроїв, які потребують двох натискань, незалежних один від одного, для приведення в рух стригальних пристроїв або засіб управління повинен бути захищений таким чином, щоб запобігти його вмиканню у разі необережних дій. Засіб управління в позиції «Увімкнено» не повинен мати пристроїв фіксації, а стригальний пристрій, після відпускання засобу управління повинен зупинитися. Відповідність цій вимозі перевіряють зовнішнім оглядом, а засіб управління стригальним пристроєм не повинен вмикатися за допомогою твердого конуса діаметром (100 ± 1) мм.

4.4.2 Засоби управління, функції яких не визначені однозначно, повинні бути позначені стійкими піктограмами, які повинні однозначно вказувати на їхні функції, напрямок і вид натискання.

Детальні вказівки щодо функцій усіх засобів управління повинні бути наведені в настанові з експлуатації (див. 5.1).

Примітка. Із врахуванням особливостей марковання засобів управління повинне відповідати ISO 3767-1 та ISO 3767-3.

4.5 Стригальний пристрій

4.5.1 Стригальний пристрій повинен складатися з одного або декількох неметалевих стригальних елементів, закріплених на стригальній голівці.

4.5.2 Стригальний елемент (див. рисунок 1) повинен складатися з:

a) неметалевої нитки або

b) неметалевого різака, який вільно обертається.

Машини для підстригання газонів з одним або більше стригальними елементами у вигляді нескінченної нитки (наприклад, намотаної на котушку стригальної головки або закріпленої іншим способом) повинні бути оснащені інтегрованим пристроєм, який автоматично обмежує довжину нитки до необхідної робочої довжини після її подовження під час роботи машини. Не дозволено застосовувати металеві стригальні елементи замість неметалевих.

4.5.3 Кінетична енергія стригального елементу повинна визначатися згідно із додатком В. Перед випробуванням стригальні елементи із поліамідних волокон повинні бути витримані як мінімум сім днів за температури (20 ± 3) °С і нормальної вологості повітря.

4.6 Захисні кожухи стригальних пристроїв

4.6.1 Загальні положення

У захисних кожухів не повинно бути отворів, а демонтаж їх повинен бути неможливий без застосування спеціального інструмента.

Примітка. Як альтернатива вимогам до кожухів, які відповідали б 4.6, розробляється спосіб випробування захисних кожухів обстрілом частинками матеріалів. Після його прийняття будуть запропоновані альтернативні типи захисних кожухів для окремих або для всіх конфігурацій машин для підстригання газонів і машин для вирівнювання бордюрів.

4.6.2 Машини для підстригання газонів

Відстань від машини для підстригання газонів до оператора повинна бути не меншою від показаної на рисунку 2. Радіус «X» (див. рисунок 2) кришки захисного кожуха не повинен бути меншим; ніж основний радіус стригальної головки. Кришка захисного кожуха повинна перекривати площину стрижки донизу як мінімум на 3 мм для машин, які управляються вручну, а для машин, які утримуються руками як мінімум на 10 мм. Кут між віссю ручки і боком кришки захисного кожуха, в напрямку від якого і від оператора обертається стригальний елемент, повинен бути як мінімум 45°, а кут між віссю ручки і боком кришки захисного кожуха, в напрямку якого і до оператора обертає стригальний елемент, повинен бути як мінімум 90°.

Примітка. Вершина кута лежить на осі стригальної головки.

а) нитка (див. 4.5.2, а)

b) обертовий різак (див. 4.5.2, b)

Рисунок 1 — Стригальний пристрій

Розміри у міліметрах

вид зверху

вид збоку

1 — радіус «X»;	4 — стрижень ручки;
2 — максимальний радіус стригального елемента;	5 — захисний кожух;
3 — напрямок обертання;	6 — стригальна головка;
а = 3 мм min для машин, керованих пішим оператором.	а = 10 мм min для машин, утримуваних руками

Примітка 1. Від зображення ручок, полозів або опорних коліс відмовились для спрощення рисунка. Рисунок не подає ніяких конструкційних особливостей, за винятком габаритів і специфічних вимог.

Примітка 2. Зображення на кресленні виконано не у масштабі.

Примітка 3. За зворотнього напрямку обертання стригального пристрою кришки кожухів належить повернути на кути 45° і 90° відповідно.

Примітка 4. Точка «RP» є точкою перехрещення середньої площини «СР» стригального елемента із зовнішнім краєм захисного кожуха.

Рисунок 2 — Захисний кожух машини для підстригання газонів (див. 4.6.2)

4.6.3 Машина для вирівнювання бордюрів

Машини для вирівнювання бордюрів повинні мати як мінімум захисний кожух, показаний на рисунку 3. Радіус «Y» кришки не повинен бути меншим ніж основний радіус стригальної головки. Кришка захисного кожуха повинна перекривати площину стрижки донизу як мінімум на 10 мм. Під час знаходження машини для вирівнювання бордюрів у нормальному робочому положенні кришка захисного кожуха повинна створювати кут з вертикаллю до поверхні грунту не менше 90° під час обертання стригального елемента вгору і не менше 45° при обертанні вниз.

Примітка. Вершина кута повинна лежати на осі стригальної головки.

4.7 Механічна міцність і жорсткість

4.7.1 Загальні положення

Всі випробування згідно з 4.7 виконують за температури навколишнього середовища (20 ± 3) °С.

4.7.2 Захисний кожух стригального пристрою (механічна міцність і жорсткість)

4.7.2.1 Механічна міцність і жорсткість захисних кожухів стригальних пристроїв машин повинні відповідати вимогам, висунутим до них за нормального використання згідно з 4.7.2.2 і 4.7.2.3 або 4.7.2.4. Після випробування кришка кожуха не повинна мати послаблених кріплень і видимих тріщин. Гвинти і фіксувальні затискачі не повинні бути послабленими, повинні задовольняти вимоги 4.6.2 або 4.6.3.

4.7.2.2 Жорсткість захисного кожуха перевіряють у будь-якому його місці із зусиллям, яке відповідає масі машини, протягом 30 с.

4.7.2.3 Перевірення міцності захисних кожухів стригальних пристроїв машин для підстригання газонів і машин для вирівнювання бордюрів, керованих пішим оператором, провадиться випробуваннями на удар кульками.

Перевірення виконують на трьох зразках повністю укомплектованих машин. Випробування на удар виконують у передбачуваних найслабіших місцях захисного кожуха з енергією (6,5 ± 0,2) Дж. Машину встановлюють на гладку поверхню, яка не амортизує. Випробування належить виконувати таким чином, щоб кожен з трьох зразків одержував удар в положенні, відмінному від двох інших.

Випробування на ударне повинне здійснюватися за допомогою гладкої твердої стальної кульки (зазвичай використовуваної в кулькопідшипниках) діаметром 50 мм.

Якщо випробовувана поверхня знаходиться під кутом не більше 45° до горизонту, то кулька повинна падати із стану спокою вертикально таким чином, щоб вона попала на випробовувану поверхню. В інших випадках випробування слід виконувати за допомогою кульки, підвішеної на шнурі, коли вона із стану спокою рухається, як маятник, до зіткнення з деталлю. В обох випадках вертикальна складова траєкторії кульки повинна становити 1,3 м.

4.7.2.4 Міцність захисних кожухів машин для підстригання газонів і машин для вирівнювання бордюрів належить перевіряти за допомогою проби падіння.

Примітка. Для забезпечення бажаної орієнтації машини слід використовувати шнур для її підвішування. Під час обрізування шнура повинне забезпечуватися падіння машини на випробовуваний захисний кожух або стригальну головку у правильно зорієнтованому положенні.

На машині, зібраній у комплект без підключного з’єднувального шнура, слід провести три випробування на падіння, причому кришка захисного кожуха у разі вільного падіння з висоти 0,9 м повинна зіткнутися з гладкою горизонтальною бетонною поверхнею таким чином, щоб випробування захисного кожуха було найефективнішим (див. рисунок 4).

4.7.3 Стригальна головка (механічна міцність)

4.7.3.1 Механічна міцність стригальної головки повинна задовольняти вимоги щодо нормального використання машин. Визначання на відповідність вимогам слід провадити на основі випробування згідно з 4.7.3.2.

Примітка. Для забезпечення бажаної орієнтації машини необхідно використовувати шнур для її підвішування. Під час обрізування шнура треба забезпечувати падіння машини на випробовуваний захисний кожух або стригальну головку у правильно зорієнтованому положенні.

4.7.3.2 Машина в зібраному стані повинна падати таким чином, щоб стригальна головка була в горизонтальному положенні і, падаючи по вертикалі, зіткнулась із закріпленим стальним бруском. Висота падіння машин для підстригання газонів і машин для вирівнювання бордюрів, утримуваних руками, повинна бути 0,9 м, а машин, керованих пішим оператором — 0,25 м (див. рисунок 5).

Розміри у міліметрах

1 — напрям обертання;	4 — максимальний радіус стригального елемента;
2 — радіус «Y»;	5 — площина вирівнювання.
3 — захисний кожух;

Примітка 1. Від зображення ручок, полозів та опорних коліс відмовились для спрощення рисунка. Рисунок не подає ніяких конструкційних особливостей, за винятком габаритів і зображених специфічних вимог.

Примітка 2. Зображення на рисунку виконано не у масштабі.

Примітка 3. За зворотнього (протилежного) напрямку обертання кришку кожуха слід розвернути на кути 45° і 90° відповідно.

Примітка 4. Точка «RP» є точкою перехрещення середньої площини «СР» стригального елемента із зовнішнім краєм захисного кожуха.

Рисунок 3 — Кришка кожуха машини для вирівнювання бордюрів (див. 4.6.3)

Примітка. Не обов’язково, щоб після випробування машина залишалась працездатною. Але якщо машина працездатна, то зразу ж після випробування вона повинна попрацювати 30 с на максимальній швидкості обертання як зрізальними елементами, так і без них.

Якщо машина після випробування непрацездатна, але стригальна головка не має видимих пошкоджень, то її слід встановити в нову машину і запустити на 30 с на максимальній швидкості обертання.

Кріплення деталей не повинне ослабнути і, крім того, воно не повинне мати видимих тріщин.

4.8 Вібрація

Вимоги згідно з 4.8 поширюються на машини з електроприводом для підстригання газонів і на машини для вирівнювання бордюрів, керовані пішим оператором.

Зазначені в EN 836:1997 методи вимірювання вібрації чинні для машин з електроприводом для підстригання газонів і для машин для вирівнювання бордюрів, керованих пішим оператором.

Розміри у метрах

Примітка. Для забезпечення бажаної орієнтації машини перед падінням слід використовувати шнур для її підвішування. Під час випробування у разі обрізування шнура треба забезпечити падіння машини на випробовуваний захисний кожух або стригальну головку у правильно зорієнтованому положенні.

Рисунок 4 — Випробування захисного кожуха на міцність (див. 4.7.2.4)

Розміри у метрах

Примітка. Для забезпечення бажаної орієнтації машини необхідно використовувати шнур для її підвішування. Під час випробування у разі обрізування шнура повинне бути забезпечене падіння машини на випробовуваний захисний кожух або стригальну головку у правильно зорієнтованому положенні.

Рисунок 5 — Випробування стригальної головки на міцність (див. 4.7.3)

4.8.1 Зменшення вібрації за рахунок конструкції і захисних заходів

Машина повинна бути сконструйована таким чином, щоб вібрація була за можливості незначною.

Основними причинами вібрації є:

— інтенсивність вібрації двигуна;

— стригальні робочі пристрої;

— незбалансовані рухомі деталі;

— стукіт в передачах, підшипниках та інших механізмах;

— взаємодія між оператором, машиною і оброблюваним матеріалом.

Примітка 1. BCR 1030-1:1995 містить загальнотехнічну інформацію про відомі технічні правила і засоби, яких потрібно дотримуватися при конструюванні щодо вібрації рук.

Примітка 2. Одночасно для зменшення вібрації самого джерела, за можливості, застосовувають технічні заходи для відокремлення джерела вібрації від ручок способом поглинання або резонування.

4.8.2 Зменшення вібрації завдяки Інформаційному забезпеченню

Після вживання можливих технічних заходів для зменшення вібрації в настанові з експлуатації необхідно вказати на:

— використання режимів роботи, на яких відбувається низька вібрація, і (або) обмеження тривалості експлуатації;

— використання персональних засобів індивідуального захисту.

4.8.3 Вимірювання вібрації

Вимірювання вібрації рук слід виконувати із застосуванням методів, викладених у додатку D.

4.9 Шум

Подані в EN 836:1997 вимоги і методи вимірювання шуму поширюються на машини з електроприводами для підстригання газонів і вирівнювання бордюрів, керовані пішим оператором.

4.9.1 Зменшення шуму як вимога безпеки

4.9.1.1 Зменшення за рахунок конструкції і захисних заходів

Машина повинна давати за можливості низьке шумове навантаження. Основними джерелами шуму є:

— всмоктувальна повітряна система;

— система охолоджування двигуна;

— система викидання спрацьованих газів;

— стригальний робочий пристрій;

— поверхні, що вібрують.

EN ISO 11688-1:1998 включає загальнотехнічну інформацію про відомі технічні засоби і правила, яких потрібно дотримуватись під час конструювання машин з низьким рівнем шуму. У машин з двигуном внутрішнього згорання особливо необхідно звернути увагу на конструкцію системи викиду спрацьованих газів і на вибір глушника.

Примітка. EN 11691:1995 і EN ISO 11820:1996 можуть бути використані для випробування глушника.

4.9.1.2 Зменшення шуму завдяки інформаційному забезпеченню

Якщо після всіх вжитих технічних заходів щодо зниження шуму виробник вважає, що потрібні подальші заходи для захисту оператора, то в настанові з експлуатації необхідно зазначити:

— встановлення режиму роботи з низьким рівнем шуму і (або) обмеження тривалості експлуатації;

— рівень шуму і дати рекомендації для використання захисту органів слуху.

4.9.2 Вимірювання шуму

Визначення рівня шумової потужності та емісійного рівня звукового тиску на місці оператора здійснюється методом, зазначеним у додатку Е.

5 ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ КОРИСТУВАЧА

5.1 Настанова з експлуатації

5.1.1 Загальні положення

Настанова з експлуатації повинна бути розроблена згідно з п. 5.5 стандарту EN 292-2:1991.

У ній повинні бути найважливіші відомості із пп. 5.1.2—5.1.4 і такі дані:

УВАГА! Під час експлуатації машини для підстригання газонів треба дотримуватись вимог з техніки безпеки. Для Вашої безпеки і для безпеки інших людей перед користуванням машиною прочитайте, будь ласка, цю настанову з експлуатації.

Настанова з експлуатації і технічна документація з опису пристрою повинні містити:

— встановлені параметри шумової емісії пристрою згідно з 1.7.4 ї) додатка А стандарту EN 292-2:1991 + А1:1995;

— описаний в додатку Е метод вимірювання шуму;

— встановлені параметри вібрації пристрою згідно з 3.6.3 додатка А стандарту EN 292-2:1991 + А1:1995;

— вказівки із описаного у додатку D методу вимірювання вібрації.

5.1.2 Правильне і безпечне користування

Інструкції з підготовлення до роботи, правильного і безпечного користування повинні мати такі суттєві вказівки:

a) під час роботи надівайте захисні окуляри;

b) ні в якому разі не дозволяйте користуватися машиною дітям або особам, не ознайомленим із змістом цієї інструкції;

c) робіть перерву під час користування машиною, якщо поблизу знаходяться люди, насамперед діти, і домашні тварини;

d) користуйтесь машиною тільки при денному освітленні або при достатньому штучному освітленні;

e) перед запуском машини в роботу і після якого-небудь зіткнення перевіряйте її на працездатність і за необхідності відремонтуйте;

f) ні в якому разі не користуйтесь машиною з пошкодженими захисними пристроями;

g) руки і ноги потрібно тримати на безпечній відстані від стригального пристрою, насамперед під час запуску двигуна;

h) будьте обережні під час користування пристроями для обрізання нитки до необхідної довжини. Після витягування нитки тримайте машину перед її ввімкненням у відповідному робочому положенні;

і) ні в якому разі не встановлюйте на машину металеві стригальні елементи;

f) ні в якому разі не використовуйте запасні частини і приладдя, які не передбачено або не рекомендовано для користування виробником стригальної машини;

k) виймайте штепсельну вилку із розетки перед перевірками, чищенням стригальної машини або перед проведенням робіт на машині, а також у тому випадку, коли нею не користуєтесь;

l) стежте за тим, щоб вентиляційні отвори були вільними від забруднень;

m) рисунки (піктограми) повинні бути пояснені у разі застосування їх на машині;

n) вагові дані машини в кілограмах.

5.1.3 Інструкції

Інструкції повинні мати:

a) опис правильного монтажу з рисунками;

b) вид і спосіб заміни стригальних елементів і стригальної головки (за необхідності);

c) перелік замінюваних деталей із зазначенням номера моделі;

d) детальні вказівки про функціювання всіх пристроїв управління.

5.1.4 Технічне обслуговування

В інструкції з експлуатації повинні бути наведені такі вказівки з технічного обслуговування:

a) після користування машиною для підстригання газонів вийміть штепсельну вилку і перевірте машину на відсутність у неї пошкоджень;

b) не залишайте машину у зоні доступу для дітей;

c) ремонт машин з електроприводом повинен провадитися тільки кваліфікованим персоналом, який має допуск на провадження ремонту;

d) детальний опис робіт з технічного обслуговування і наладження, які може правадити сам оператор;

е) використовуйте лише запасні частини і приладдя, рекомендовані виробником. Запасні частини, які є у вільному продажу (наприклад, котушки з нитками) мають бути помарковані.

5.2 Марковання

5.2.1 Марковання повинне відповідати пункту 5.4 стандарту EN 292-2:1991 + А1:1995. На кожній машині для підстригання газонів та вирівнювання бордюрів повинне бути нанесено чітко прочитуване, надійне марковання, яке містить такі дані:

— назву та адресу виробника;

— рік виготовлення;

— позначення серії або типу;

— заводський номер.

5.2.2 Додатково до цього на кожній машині повинні бути нанесені чіткі попередження або необхідні піктограми з написом «Увага!» такого змісту:

a) прочитайте інструкцію з експлуатації;

b) під час роботи надіньте захисні окуляри;

c) сторонні особи повинні знаходитись на відстані.

Примітка. Приклади допустимих символів (піктограм) наведено в додатку С.

5.2.3 Якщо стригальна головка є змінною, то на неї повинні бути нанесені ідентифікаційні знаки виробника.

За неповного екранування зони у 360° (див. рисунки 2 і 3) на машині повинен бути позначений напрямок обертання стригальних елементів.

5.2.4 Ідентифікаційні, вказівні і попереджувальні позначення повинні відповідати 5.2.5 і задовольняти умови:

a) табличка повинна бути міцно з'єднана з основою або позначення повинне бути виконане гарячим литтям, викарбуване або відштамповане;

b) табличка повинна бути водостійкою та залишатись тривалий час прочитуваною;

c) табличка не повинна загинатись на кутах, а її прочитуваність не повинна зменшуватись за умови попадання на неї пального або мастила.

Попереджувальні таблички повинні за можливістю розташовуватися поблизу від зон підвищеної небезпеки і бути виконані офіційною мовою країни, у якій продаються машини для підстригання газонів і машини для вирівнювання бордюрів. Можуть також застосовуватись піктограми (символи) у контрастних кольорах.

Застосування контрастних кольорів не вимагається, якщо попереджувальний знак наноситься литтям під тиском, карбуванням або штампуванням.

5.2.5 Для перевірення якості марковання позначення протягом 15 с протирають зволоженою серветкою, а потім ще раз протягом 15 с серветкою, просоченою бензином.

Після випробування позначення повинне чітко прочитуватися. Таблички не повинні скручуватися по краях, а для їх зняття потрібно прикласти зусилля.

ДОДАТОК А
(обов'язковий)

ПЕРЕЛІК ВИДІВ НЕБЕЗПЕКИ

У таблиці А.1 наведено перелік видів небезпеки згідно з EN 292-1:1991 та EN 292-2:1991 + А1:1995.

Формулювання, наведені в останній графі таблиці (пояснення, наведені у цьому стандарті), мають такі значення:

— «не стосується» — небезпека від машини несуттєва;

— «розглядається» — небезпека від машини суттєва. Заходи, наведені у зазначених пунктах, відповідають рекомендаціям щодо розгляду небезпеки згідно з принципами системи правил безпеки, зведеними у EN 292, що означає:

— усунення або зменшення видів небезпеки конструкції, наскільки це можливо;

— захисні заходи;

— інформація про інші види небезпеки;

— «розглядається частково» — небезпека від деяких частин машини суттєва. У зазначених пунктах неведено заходи щодо запобігання небезпеки для цих частин машини. Щодо інших частин, від яких передбачено суттєву небезпеку, повинні вживатися інші заходи, які не внесено до цього стандарту;

— «не розглядається» — небезпека від машини суттєва, але під час підготовлення цього стандарту її не враховано.

Таблиця А.1 — Перелік видів небезпеки

Небезпеки		Відповідні розділи (для довідки)		Пояснення, наведені в цьому стандарті
		EN 292-1	EN 292-2
1	Механічна небезпека, яку спричинює, наприклад: — форма; — відносне розташування; — маса та стійкість (потенціальна енергія елементів); — маса та швидкість (кінетична енергія елементів); — недостатня механічна міцність; — акумулювання потенційної енергії; — пружні елементи (пружини); — рідини або гази під тиском; — вакуум частин машини чи технологічного матеріалу	4.2
1.1	Небезпека защемлення	4.2.1, 4.2.2	3.2	Не стосується
1.2	Небезпека порізу	4.2.1, 4.2.2	3.2, 4.1.1	Не стосується
1.3	Небезпека порізу чи відрубу	4.2.1, 4.2.2	3.2	Розглядається в 4.5, 4.6
1.4	Небезпека заплутування	4.2.1, 4.2.2	—	Не стосується
1.5	Небезпека втягування або захвату	4.2.1	3.11, 4.1.1, 6.1.2	Не стосується
1.6	Небезпека удару	4.2.1	—	Розглядається в 4.5, 4.6, 4.7
1.7	Небезпека уколу чи проколу	4.2.1	—	Не стосується
1.8	Небезпека розтирання чи саден	4.2.1	3.3 b)	Не стосується
1.9	Небезпека через викид рідини під високим тиском	4.2.1	—	Не стосується
1.10	Викид часток (обладнання і технологічного (оброблюваного) матеріалу)	4.2.2	3.8	Розглядається в 4.6, 4.7, 5.1, 5.2
1.11	Втрата стійкості (обладнання та частин машини)	4.2.2	3.3, 6.2.5	Не стосується
1.12	Небезпека ковзання, падання і спотикання, пов'язана з обладнанням внаслідок його механічної сутності	4.2.3	6.2.4	Не стосується
2	Електрична небезпека, яку спричинює, наприклад:	4.3	3.9	—
2.1	електричний контакт (прямий чи непрямий)	4.3	—	Не стосується
2.2	електростатичні явища	4.3	—	Не стосується
2.3	теплове випромінення чи інші явища, наприклад викид розплавлених часток, хімічний вплив від коротких замикань, перевантажень тощо	4.3	3,4	Не стосується
2.4	Зовнішній вплив на електрообладнання	4.3	3.4	Не стосується
3	Теплова небезпека, яка призводить до:	4.4	3.6.3	—
3.1	опіків полум’ям (за можливого контакту з ним людини) чи вибухом, а також випроміненням теплових джерел	4.4	—	Не стосується
3.2	завдання шкоди здоров'ю від впливу гарячого або холодного робочого середовища	4.4	—	Не стосується
4	Небезпека, створювана шумом, який призводить до:	4.5	3.6.3	—
4.1	втрати слуху (глухоти), інших фізіологічних розладів (напр., втрати рівноваги, зниження уваги)	4.5	Додаток А 1.5.8; 1.7.4 f	Розглядається в 4.9, 5.1
4.2	завад мовного зв’язку, акустичних сигналів тощо	4.5	Додаток А 1.5.8; 1.7.4 f	Розглядається в 4.9, 5.1
5	Небезпека, створювана вібрацією, яка призводить до неврологічних і судинних розладів	4.6	Додаток А 1.5.9; 3.6.3	Розглядається в 4.8, 5.1
6	Небезпека, створювана випроміненням:	4.7	—	—
6.1	електричними дугами	—	—	Не стосується
6.2	лазерами	—	—	Не стосується
6.3	джерелами іонізуючого випромінення	4.7	—	Не стосується
6.4	електромагнітними полями високої частоти, створюваними машинами	—	—	Не стосується
7	Небезпека, створювана матеріалами і речовинами, які переробляють, використовують або викидають машиною, наприклад:	4.8	3.3 b)	—
7.1	небезпека через контакт зі шкідливими рідинами, або вдихання газів, туману, парів та пилу	4.8	—	Не стосується
7.2	небезпека пожежі та вибуху	4.8	—	Не стосується
7.3	біологічна та мікробіологічна (вірусна чи бактеріальна) небезпека	4.8	—	Не стосується
8	Небезпека, створювана нехтуванням ергономічних принципів під час проектування машини (невідповідність обладнання можливостям людини), яку спричиняють, наприклад:	4.9	3.6	—
8.1	незручна поза або надмірні зусилля	4.9	3.6.1, 3.6.4	Розглядається в 4.1
8.2	неадекватне сприйняття анатомії руки-плеча чи ноги-ступні людини	4.9	3.6.9	Розглядається в 4.1
8.3	нехтування особистим захистом	5.5	—	Розглядається в 5.1
8.4	невідповідне освітлення ділянки	—	3.6.5	Не стосується
8.5	розумове перевантаження чи непродумана дія, стрес тощо	4.9	3.6.4	Не стосується
8.6	похибка оператора	4.9	3.6	Розглядається в 5.1
9	Поєднання видів небезпеки	4.10	—	Не стосується
10	Небезпека, створювана відмовою подачі енергії, поломкою деталей машини та іншими функційними порушеннями, наприклад:	5.2.2	3	—
10.1	зникненням енергії (у мережі і (або) контурі управління)	3.16	3.7	Не стосується
10.2	несподіваним викидом рідин або деталей машин	—	3.8; 4	Розглядається в 4.6, 4.7
10.3	відмовою, розладом системи управління (несподіваним пуском, розносом)	3.15; 3.16; 3.17	3.7	Розглядається в 4.4
10.4	похибками монтажу	—	—	Розглядається в 5.1
10.5	перекиданням через несподівану втрату стійкості машини	4.2.2	6.2.5	Не стосується
11	Небезпека, створювана через відсутність (тимчасово) та (або) неправильне розташування засобів безпеки, наприклад:	—		—
11.1	захисних пристроїв усіх видів	3.22	4.2	Розглядається в 4, 5.2
11.2	усіх видів обладнання, яке застосовують як захисні пристрої	3.23	4.2	Розглядається в 4, 5.2
11.3	пускового й зупинного пристроїв	—	3.7	Розглядається в 4, 5.2.
11.4	знаків і сигналів безпеки	—	3.6.7; 5.2; 5.3; 5.4	Розглядається в 5.1, 5.2
11.5	інформаційних чи попереджувальних символів усіх видів	—	5.4	Розглядається в 5.1, 5.2
11.6	пристроїв для вимикання електроенергії	—	6.22	Не розглядається
11.7	аварійного обладнання	—	6.1	Не стосується
11.8	засобів подачі (зняття) оброблюваних заготівок	—	3.11	Не стосується
11.9	основного обладнання і допоміжних засобів для безпечного регулювання і (або) технічного обслуговування	3.3; 3.11	3.12; 6.2.1; 6.2.3; 6.2.6	Розглядається в 5.2
11.10	Обладнання для відведення газів тощо	—	—	Не стосується

ДОДАТОК В
(обов'язковий)

РОЗРАХУНОК КІНЕТИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

Згідно з цим стандартом кінетичну енергію стригального елемента слід розраховувати за такою формулою:

Е_к = ¹/₂ m v²,

де Е_к — кінетична енергія, Дж;

m — маса корисної довжини і. стригального елемента (див. рисунок 1), кг;

v — найвища досяжна швидкість, вимірювана у точці z, яка лежить на половині корисної довжини L стригального елемента, м/с.

Виходячи з цього:

v = 0,1047n (r - ¹/₂ L),

де n — максимальна швидкість обертання з повною довжиною нитки або знову встановленим різаком, об/хв;

r — відстань між віссю стригальної головки та зовнішнім кінцем стригального елемента, м;

L — корисна довжина стригального елемента, м.

ДОДАТОК С
(довідковий)

ДОПУСТИМІ ПІКТОГРАМИ ДЛЯ ПОЗНАЧЕННЯ МАШИН

С.1 Засторога

С.2 Прочитайте настанову з експлуатації

С.3 Надіньте захисні окуляри

С.4 Утримуйте сторонніх осіб на відстані

ДОДАТОК D
(обов’язковий)

ВІБРАЦІЯ

D.1 Вимірювання величин

Величини, які вимірюють, є:

— прискорення згідно з 3.1 EN 28662-1:1992 відповідає прискоренню згідно з 3.3 EN 28662-1:1992;

— швидкість обертання двигуна.

D.2 Вимірювальні прилади

D.2.1 Загальне положення

Специфікацію вимірювальних приладів дивись у 4.1 EN 286621:1992.

D.2.2 Приймачі вібрації

Специфікацію приймачів вібрації дивись у 4.1 EN 28662-1:1992.

D.2.3 Прикріплення приймача вібрацій

Прикріплення приймача вібрації повинне відповідати 4.2 EN 28662-1:1992.

D.2.4 Калібрування

Калібрування повинне здійснюватися згідно з 4.8 EN 28662-1:1992.

D.3 Напрямок і місце вимірювання

D.3.1 Напрямок вимірювання

Вимірювати треба на кожній ручці в трьох напрямках x, y і z (див. рисунок D.1).

D.3.2 Місце вимірювання

Типові положення вузлів приймача вібрацій і напрямок вимірювання показано на рис. D.1.

D.4 Метод випробовування

D.4.1 Визначання умов роботи

Випробування необхідно провадити на новій машині, оснащеній виробником характерним стандартним обладнанням.

Перед початком випробування потрібно, щоб машина пропрацювала до досягнення стабільного режиму роботи. Стригальні нитки за їх наявності повинні бути достатньої робочої довжини. Регулювання швидкості повинне бути встановлене на максимальне значення.

Номінальна напруга або верхня межа вимірюваного інтервалу напруги і (або) частоти повинні під час випробування становити 0,98—1,02 встановлених значень.

Напругу машин із живленням від електромережі вимірюють на штекері кабеля або приналежного йому з’єднувального провода, але не на штекері якого-небудь подовжувального чи з’єднувального провода. Машини із живленням від акумулятора повинні мати окреме джерело напруги, постійна напруга якого повинна бути такою, як номінальна напруга акумулятора.

Під час випробування повинен працювати стригальний робочий пристрій. Необхідно, щоб не було контакту руки з приймачем вібрації.

D.4.2 Умови проведення вимірювання

Випробувачу необхідно провести п’ять випробувань на кожній ручці. Регульована(-ні) ручка(-и) повинна(-і) бути встановлена(-і) в середнє положення. За наявності плечового ременя його необхідно використовувати для виконання випробування. Ручка(-и) на машині повинна(-і) утримуватися так, щоб площина стригального робочого пристрою, який застосовують, знаходилась паралельно або вертикально на відстані 50 мм від ґрунту. Стригальний робочий пристрій повинен вільно працювати.

Примітка 1. Питання достовірності випробування і кількість випробувачів будуть враховані в майбутньому під час перероблення стандарту, враховуючи одержаний під час даного випробування досвід.

Кожне зняття показів повинне проводитись із тривалістю, яку вимагають для застосовуваних випробувальних приладів. Тривалість випробування не повинна бути меншою ніж 8 с.

Примітка 2. Рівнозначний ступінь точності може досягатися протягом меншого часу ніж 8 с. У цьому випадку необхідно обґрунтувати рівнозначність. Вимірювання повинні проводитися одночасно в трьох напрямках (див D.3.1).

Розміри у міліметрах

Примітка. Якщо неможливо дотриматись відстані 80 мм, приймач вібрації встановлюють на задньому конусі ручки. Якщо неможливо дотриматись відстані 25 мм, приймач вібрації встановлюють на відстані, найближчій до цих величин, у цьому разі не повинно бути контакту з рукою.

Рисунок D.1 — Приклади розташування приймача вібрації

D.5 Визначання результату вимірювання

Результат вимірювання кожної ручки необхідно визначати як середньоарифметичну величину а_h,w кожного випробування. У разі вказування одного значення береться найбільше з одержаних.

ДОДАТОК Е
(обов’язковий)

ВИМІРЮВАННЯ ШУМУ. ТЕХНІЧНИЙ МЕТОД (КЛАС ТОЧНОСТІ 2)

Е.0 Діапазон

Цей метод вимірювання містить необхідні вказівки для визначання у стандартних умовах характеристики шуму машин з електроприводом для підстригання газонів і машин для вирівнювання бордюрів.

Показники шуму включають рівень звукового тиску на місці оператора і рівень звукової потужності.

Визначання цих величин необхідно для:

— виробника, щоб можна було навести дані про створюваний шум;

— порівняння шуму, створюваного машинами одного виду;

— зменшення шуму ще на стадії конструювання.

Використання цього методу вимірювання шуму забезпечує відтворюваність вимірів характеристик шуму в установлених межах, які визначені ступенем точності використовуваного основного методу вимірювання.

Прийняті цим стандартом методи вимірювання шуму забезпечують точність результатів відповідно до класу точності 2.

Е.1 Визначання рівня потужності звуку

Для визначання рівня звукової потужності необхідно користуватися стандартом EN ISO 3744:1995 із врахуванням таких змін:

— відбивну поверхню треба замінити штучною поверхнею або натуральною травою згідно з Е.3. Відтворюваність результатів у разі використання трави трохи нижча необхідної за класом точності 2. У сумнівних випадках вимірювання треба провести на відкритому повітрі на штучній поверхні;

— вимірювальною поверхнею повинна бути півсфера радіусом r = 4 м;

— мікрофон встановлюють у шести положеннях, як показано на рисунку Е.1 і в таблиці Е.1;

— умови навколишнього середовища повинні бути в межах, указаних виробниками вимірювальних приладів. Температура повітря повинна бути від 5 °С до 30 °С, швидкість вітру — менше ніж 8 м/с, а краще — менше ніж 5 м/с;

— за умови вимірювання на відкритому повітрі К_2А = 0;

— за умови вимірювання в закритих приміщеннях значення К_2А ≤ 2 dВ, визначене без штучної поверхні і згідно з додатком А EN ISO 3744:1995, до уваги не беруть.

Таблиця Е.1 — Координати розташування мікрофона

Номер позиції	х, r	y, r	z
1	+0,7	+0,7	1,5 м
2	-0,7	+0,7	1,5 м
3	-0,7	-0,7	1,5 м
4	+0,7	-0,7	1,5 м
5	-0,27	+0,65	0,71 г
6	+0,27	-0,65	0,71 г

Розміри у метрах

r - радіус півсфери

Рисунок Е.1 — Розташування мікрофона на півсфері (див. таблицю Е.1)

Е.2 Визначання A-зваженого рівня звукового тиску

Для визначання A-зваженого рівня звукового тиску необхідно керуватися стандартом EN ISO 11201:1995 з урахуванням таких змін:

— відбивну поверхню треба замінити штучною поверхнею чи натуральною травою згідно з Е.3.

Відтворюваність результатів за умови використання трави трохи нижча необхідної згідно з класом точності 2. У сумнівних випадках вимірювання треба провести на відкритому повітрі і на штучній поверхні;

— умови навколишнього середовища повинні бути в межах, указаних виробниками вимірювальних приладів. Температура повітря повинна бути 5 °С — 30 °С, швидкість вітру — менша ніж 8 м/с, а краще — менша ніж 5 м/с;

— мікрофон повинен установлюватись на голові на відстані (200 ± 20) мм від її середньої площини з боку найбільшого шуму і на рівні очей. Мікрофон повинен бути встановлений так, щоб вісь його звукоприймальної поверхні (як вказано виробником) була спрямована на передню ручку машини.

Оператор повинен носити каску, на якій встановлено мікрофон.

Зовнішній край каски повинен бути на 30 мм ближче до голови ніж мікрофон. Зріст оператора повинен бути (1,75 ± 0,05) м.

E.3 Вимоги до випробувальної поверхні

Е.3.1 Штучна поверхня

Штучна поверхня повинна мати зазначені в таблиці Е.2 коефіцієнти абсорбції, виміряні згідно з EN ISO 354:1993.

Таблиця Е.2 — Коефіцієнти абсорбції

Частота, Гц	Коефіцієнт абсорбції	Допуск
125	0,1	± 0,1
250	0,3	± 0,1
500	0,5	± 0,1
1000	0,7	± 0,1
2000	0,8	± 0,1
4000	0,9	± 0,1

Штучна поверхня повинна бути покладена посередині випробувальної ділянки на тверду відбивну поверхню, мінімальний розмір якої 3,6 м х 3,6 м.

Опорний пристрій повинен відповідати вимогам до акустичних характеристик застосовуваного поглинального матеріалу.

Пристрій повинен бути опорою для оператора, щоб запобігти ущільненню поглинальнго матеріалу.

Примітка. Приклад матеріалу і конструкції, які можуть відповідати цим вимогам, див. у додатку F.

Е.3.2 Натуральна трава

Ділянка для проведення випробувань повинна бути горизонтальною і покрита високоякісною натуральною травою. Перед вимірюваннями трава повинна бути скошена машиною для підстригання газонів по можливості до висоти 30 мм. На цій поверхні не допускається присутність сміття, подрібненої трави, снігу, роси або паморозі.

Е.4 Розміщення, умови монтажу і роботи

Вимірювання повинні провадитись на новій машині, оснащеній виробником характерним стандартним обладнанням.

Перш ніж починати випробування, машина повинна пропрацювати до досягнення стабільного режиму роботи. Стригальні нитки за наявності повинні бути необхідної робочої довжини. Регулювання швидкості повинне бути встановлено на робочу довжину.

Номінальна напруга або верхня межа вимірюваного інтервалу напруги і (або) частоти повинні під час випробування становити 0,98—1,02 встановлених значень. Напругу машин із живленням від електромережі вимірюють на штекері кабеля або приналежного йому з’єднувального провода, але не на штекері якого-небудь подовжувального або з’єднувального провода. Машини із живленням від акумулятора повинні мати окреме джерело напруги, постійна напруга якого повинна бути такою, як номінальна напруга акумулятора.

Під час випробування стригальний пристрій повинен працювати без навантаження. Регульована(-ні) ручка(-и) повинна(-і) бути встановлена(-і) у середнє положення. За наявності наплічного ременя його треба використовувати під час проведення випробування. Ручка(-и) на машині повинна(-і) утримуватися так, щоб площина стригального пристрою, який використовують, була розміщена паралельно або перпендикулярно до поверхні фунту і на відстані 50 мм від нього. Стригальний пристрій повинен працювати вільно.

Треба застосовувати тахометр для контролю числа обертів двигуна. Точність його повинна бути ± 2,5 %. Тахометр та його підключення до машини не повинні впливати на роботу під час випробування. Для вимірювання звукового тиску найкоротша відстань по уявній лінії від верхньої горизонтальної частини передньої ручки до встановленого на голові мікрофона повинна бути за можливості близько 0,7 м.

Для визначання рівня звукової потужності різальний пристрій повинен бути розташований посередині півсфери.

Е.5 Похибки вимірювання і параметри шуму

Під час вимірювання рівня звукового тиску в робочій зоні оператора випробування повинні бути повторені до досягнення необхідного ступеня точності, до трьох послідовних А-зважених результатів з відхилом у межах 2 дБ. Середньоарифметичне значення є А-зваженим рівнем звукового тиску, створюваного машиною.

Похибки, пов’язані з вимірюваннями, повинні враховуватись у випадку визначання параметрів шуму.

Примітка. Метод урахування похибок повинен базуватися на використанні виміряних значень та похибок вимірювання. Останні є похибками методу вимірювання (визначається ступенем точності застосовуваного методу) і похибками виробництва (різний шум різних машин одного типу і одного виробника).

Е.6 Інформація

Вимоги до інформації, яка фіксується і повідомляється, наведено в EN ISO 3744:1995 та EN ISO 11201:1995.

ДОДАТОК F
(довідковий)

ПРИКЛАД МАТЕРІАЛУ І КОНСТРУКЦІЇ, ЯКІ ЗАДОВОЛЬНЯЮТЬ ВИМОГИ ДО ШТУЧНОЇ ПОВЕРХНІ

F.1 Матеріал

Шар поглинального матеріалу завтовшки 20 мм з опором повітряному потоку 11 кНс/м⁴ і густиною 25 кг/м³.

F.2 Конструкція

Як показано на рис. F.1, штучний настил на місці для вимірювання, розділений на 9 окремих ділянок, кожна розміром 1,20 м х 1,20 м. Показаний на рисунку F.1 нижній шар складається з деревно-стружкової плити завтовшки 19 мм, покритої з обох боків пластиком. Такі плити використовують, наприклад, для виготовлення кухонних меблів. Краї плит повинні бути захищені від вологи нанесенням шару синтетичної фарби. Зовнішні краї настилу окантовані алюмінієм U-подібного профілю з висотою стінки 20 мм. Планки з цього профільного матеріалу також закріплені по краях окремих ділянок, де вони служать прокладками і місцем приєднання.

На середній стиковій поверхні, на якій розміщують машину для проведення замірів, так само як і на будь-якій іншій, де може знаходитись оператор, встановлюють як розпірки алюмінієві планки Т-подібного профілю з висотою стінки 20 мм. Ці планки є точними мітками для полегшення розташування машини посередині ділянки для вимірювання. Підготовлені таким чином плити потім покривають поглинальним фетром, нарізаним за розмірами. Фетровий настил окремих ділянок, на яких не можна стояти і які не можна переїжджати (поверхня типу А на рис. Е.1), обтягують простою дротяною сіткою, зафіксованою по краях прокладками в місцях приєднання. З цією метою у планках повинні бути передбачені отвори. Потім матеріал відповідним чином закріплюють, але з можливістю заміни після забруднення фетру. Дротяною сіткою може бути так звана сітка для пташників з розміром вічка 10 мм і товщиною дроту 0,8 мм. Такий дріт захищає поверхню відповідним чином, не впливаючи на умови акустики.

І все ж захист простою дротяною сіткою для руху по ній недостатній (поверхня типу В на рисунку F.1). Для таких поверхонь виявилась придатною дротяна решітка з хвилястого стального дроту товщиною 3,1 мм і з розміром вічка 30 мм.

У конструкції місця для вимірювання, описаній вище, є дві переваги: підготовлення місця не потребує багато часу і всі матеріали легко придбати. Мікрофон не може знаходитись безпосередньо над настилом на місці вимірювання, його слід встановити на стояках, у цьому разі передбачається, що підлога повинна бути рівною та твердою, як наприклад, асфальт чи бетон.

Під час установлювання мікрофона потрібно звернути увагу на те, щоб його висота була визначена відносно поверхні настилу на місці вимірювання. Мікрофон слід встановлювати на 40 мм вище підлоги.

Розміри у міліметрах

«А» — поверхня, не придатна для навантажень. Заборонено по ній їздити і ходити.

«В» — поверхня, придатна для навантажень. По ній дозволено їздити ї ходити.

а — плита із пластиковим покриттям (товщиною 19 мм)

b — шар із фетру (товщиною 20 мм)

с — алюмінієві планки Т-подібного профілю (товщиною 3 мм, висотою 20 мм)

d — алюмінієві планки U-подібного профілю (товщиною 3 мм, висотою 20 мм)

е —дротяна сітка (з вічком 10 мм х 10 мм, діаметром дроту 0,8 мм)

f — дротяна решітка (з вічком 30 мм х 30 мм, діаметром дроту 3,1 мм)

Примітка. Якщо відсутні спеціальні вказівки, то всі розміри приблизні.

Рисунок F.1 — Ескіз вимірювального місця із штучною поверхнею (розміри подано не в масштабі)

ДОДАТОК ZA
(довідковий)

РОЗДІЛИ ЦЬОГО СТАНДАРТУ СТОСУЮТЬСЯ ОСНОВНИХ ВИМОГ ЧИ ІНШИХ ПОЛОЖЕНЬ ДИРЕКТИВ ЕС

Цей стандарт розроблено на доручення CEN Комісією Європейського Союзу і Секретаріатом Європейської асоціації вільної торгівлі, і він відповідає основним вимогам директиви 98/37/ЕС «Безпечність машин».

Примітка. На виріб, який стосується сфери застосування цього стандарту, поширюються інші вимоги і директиви ЕС.

Розділи цього стандарту можуть підтримати вимоги директиви «Машини».

Узгодженість розділів цього стандарту є засобом виконання специфічних основних вимог відповідної директиви і відповідають настановам EFTA.

БІБЛІОГРАФІЯ

[1] CR 1030-1:1995 Hand-arm vibration — Guidelines for vibration — Part 1: Engineering methods by design of machineri.

[2] EN ISO 11691:1995 Acoustics — Measurement of insertion loss of ducted silencers without flow — Laboratory survey method (ISO 11691:1995).

[3] EN ISO 11820:1996 Acoustics — Measurement on silencers in siti (ISO 11820:1996).

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

[1] CR 1030-1:1995 Вібрація рук. Настанова щодо засобів зменшення вібрації. Частина 1. Технічні заходи відносно конструкції машин.

[2] EN ISO 11691:1995 Акустика. Вимірювання загасання у прохідних глушниках без циркуляції. Метод лабораторного обстеження (ISO 11691:1995).

[3] EN ISO 11820:1996 Акустика. Вимірювання на глушниках у період експлуатації (ISO 11820:1996).

 

65.060.70

Ключові слова: садовий інвентар, машини для підстригання газонів, машини для вирівнювання бордюрів, вимоги безпеки.