ДСТУ 3865-99 Вольтметри змінного струму електронні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ВОЛЬТМЕТРИ
ЗМІННОГО СТРУМУ
ЕЛЕКТРОННІ

Загальні технічні вимоги
та методи випробувань

ДСТУ 3865-99

Відповідає офіційному тексту

З питань придбання офіційного видання звертайтесь
до національного органу стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ» https://uas.gov.ua)

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО Науково-дослідним інститутом автоматизації експериментальних досліджень при Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут»

2 ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України від 24 квітня 1999 р. № 198

3 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

4 РОЗРОБНИК В. В. Літвіх, канд. техн. наук (керівник теми)

© Держстандарт України, 1999

Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований
і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Держстандарту України

ЗМІСТ

1 Галузь використання

2 Нормативні посилання

3 Визначення

4 Загальні технічні вимоги

4.1 Характеристики

4.2 Комплектність

4.3 Маркування

4.4 Пакування

5 Вимоги безпеки

6 Методи випробувань

6.1 Апаратура та засоби випробувань

6.2 Підготовка до випробувань

6.3 Проведення випробувань і обробка результатів вимірювань

7 Транспортування і зберігання

7.1 Вимоги щодо транспортування

7.2 Вимоги щодо зберігання

8 Гарантії виробника

Додаток А Класифікація електронних вольтметрів змінного струму (згідно з ДСТУ 3540)

Додаток Б Перелік засобів вимірювальної техніки та засобів випробувань, що використовуються для повірки.

ДСТУ 3865-99

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ВОЛЬТМЕТРИ ЗМІННОГО СТРУМУ ЕЛЕКТРОННІ
Загальні технічні вимоги та методи випробувань

ВОЛЬТМЕТРЫ ПЕРЕМЕННОГО ТОКА ЭЛЕКТРОННЫЕ
Общие технические требования и методы испытаний

ELECTRONIC VOLTMETERS OF ALTERNATING CURRENT
General technical requirements and methods of testing

Чинний від 2000—01—01

1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

Цей стандарт поширюється на вольтметри змінного струму електронні (далі — вольтметри) разом з індивідуальним допоміжним приладдям (трійникові переходи, перехідні головки, вимірювальні кабелі та ін.) та індивідуальними вимірювальними перетворювачами (подільники напруги, перетворювачі напруги та ін.), які належать до комплекту поставки.

Стандарт не поширюється на вольтметри, що вбудовуються у радіоелектронну апаратуру або входять до складу інших пристроїв і не призначені для самостійного використання.

Обов’язкові вимоги до якості вольтметрів, що убезпечують їх для життя і здоров’я населення, викладено в 5.1 — 5.2.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі стандарти:

ДСТУ 2708—94 Метрологія. Повірка засобів вимірювань. Організація і порядок проведення

ДСТУ 2860—94 Надійність техніки. Терміни та визначення

ДСТУ 2861—94 Надійність техніки. Аналіз надійності. Основні положення

ДСТУ 3540—97 Електронні засоби вимірювальної техніки для електричних та магнітних величин. Терміни та визначення

ГОСТ 2.601—95 ЕСКД. Эксплуатационные документы

ГОСТ 8.009—84 ГСИ. Нормируемые метрологические характеристики средств измерений

ГОСТ 8.401—80 ГСИ. Классы точности средств измерений. Общие требования

ГОСТ 26.003—80 Система интерфейса для измерительных устройств с байт-последовательным, бит-параллельным обменом информацией. Требования к совместимости

ГОСТ 8711—93 Приборы аналоговые показывающие электроизмерительные прямого действия и вспомогательные части к ним. Часть 2. Особые требования к амперметрам и вольтметрам

ГОСТ 9181—74 Приборы электроизмерительные. Упаковка, маркировка, транспортирование и хранение

ГОСТ 13317—89 Элементы соединения СВЧ трактов радиоизмерительных приборов. Присоединительные размеры

ГОСТ 16842—82 Радиопомехи индустриальные. МетоДы испытаний источников индустриальных радиопомех

ГОСТ 20265—83 Соединители радиочастотные коаксиальные. Присоединительные размеры

ГОСТ 22261—94 Средства измерений электрических и магнитных величин. Общие технические условия

ГОСТ 23511—79 Радиопомехи индустриальные от электротехнических устройств, эксплуатируемых в жилых домах или подключаемых к их электрическим сетям. Нормы и методы измерений

ГОСТ 26104—89 Средства измерений электронные. Технические требования в части безопасности. Методы испытаний

ГОСТ 27463—87 (СТ СЭВ 356—86) Системы обработки информации. 7-битные кодированные наборы символов

Нормы 4—87 Общесоюзные нормы допускаемых радиопомех. Электроустройства, содержащие источники кратковременных радиопомех. Допускаемые значения. Методы испытаний. ГКРИ СССР

Нормы 8—72 Электроустройства, эксплуатируемые вне жилых домов и не связанные с их электрическими сетями. Предприятия (объекты) на выделенных территориях или в отдельных зданиях. Допускаемые величины. Методы испытаний. ГКРИ СССР.

3 ВИЗНАЧЕННЯ

У цьому стандарті подано такі терміни та визначення.

3.1 Повний діапазон вимірювань вольтметра — інтервал значень вимірюваної напруги багатодіапазонного вольтметра, у межах якого пронормовано його похибки.

Повний діапазон вимірювань обмежено найменшим U_мін та найбільшим U_макс значеннями і розділено на діапазони вимірювань.

3.2 Основний діапазон вимірювань — діапазон, на якому границя допустимої основної похибки (або границя допустимої систематичної складової основної похибки) має найменше значення в порівнянні з іншими діапазонами.

У вольтметрах може бути декілька основних діапазонів вимірювань.

3.3 Діапазон частот вольтметра — інтервал значень частоти вимірюваної напруги змінного струму, який обмежено його початковим f_n та кінцевим f_K значеннями і у межах якого пронормовано похибки вольтметра.

3.4 Індивідуальний допоміжний вимірювальний перетворювач вольтметра — частина вимірювального кола вольтметра, яка належить до комплекту поставки і розташована за межами корпуса вольтметра.

3.5 Мілівольтметр змінного струму — засіб вимірювань напруги змінного струму, кінцеві значення якого U_K хоча б двох діапазонів вимірювань менше 1 В.

3.6 Мікровольтметр змінного струму — засіб вимірювань напруги змінного струму, кінцеві значення якого U_k хоча б двох діапазонів вимірювань менше 1 мВ.

3.7 Дискретність показу вимірюваної напруги (цифрових вольтметрів) — різниця між сусідніми показами вольтметра за повільної зміни вимірюваної напруги.

3.8 Вольтметр з комбінованим перетворенням напруги — вольтметр, у якому є можливість перемикання режимів перетворення вимірюваної напруги в іншу фізичну величину за двома з трьох (або трьома) параметрами: середньоквадратичним, середньовипрямленим, амплітудним.

3.9 Вольтметр з цифровим обробленням (сигналів) — вольтметр, у якому перетворення миттєвих значень вимірюваної напруги здійснюється аналого-цифровим перетворювачем, а обчислення значення параметра вимірюваної напруги здійснюється числовим вимірювальним перетворювачем.

3.10 Універсальний вольтметр напруги (змінного струму) — вольтметр, показ якого у різних режимах роботи може відповідати різним параметрам вимірюваної напруги (середньоквадратичному, середньовипрямленому, амплітудному).

3.11 Програмований (цифровий) вольтметр — вольтметр, у якому є режим програмування різних параметрів для обробки результатів вимірювань за відповідними програмами

Приклади:

— програмування певного нормованого значення для обчислення абсолютної різниці між результатом вимірювань і певним нормованим значенням, для обчислення відношення результату вимірювань до нормованого значення, для обчислення відношення абсолютної різниці між результатом вимірювань і певним нормованим значенням до нормованого значення та ін.;

— програмування певного значення для опосередкованого вимірювання інших фізичних величин, пов’язаних явною функціональною залежністю з вимірюваною напругою, а саме: потужність, яка виділяється вимірюваною напругою на електричному опорі заданого значення; сила струму, який виділяє на електричному опорі заданого значення вимірювану напругу та ін.

3.12 Нижня частота f_н.н. нормального інтервалу значень частоти вимірюваної напруги — найменше значення частоти вимірюваної напруги у границях нормального інтервалу значень.

3.13 Верхня частота f_н.в. нормального інтервалу значень частоти вимірюваної напруги — найбільше значення частоти вимірюваної напруги у границях нормального інтервалу значень.

3.14 Середня частота f_н.с. нормального інтервалу значень частоти вимірюваної напруги — значення частоти вимірюваної напруги у границях нормального інтервалу значень.

4 ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

4.1 Характеристики

4.1.1 Вимоги призначення

4.1.1.1 Вольтметри повинні відповідати вимогам цього стандарту, ГОСТ 22261 і технічних умов (ТУ) (далі в тексті — документація) на прилади конкретного типу.

Вимоги до інтерфейсу цифрових вольтметрів — за ГОСТ 26.003.

Класифікацію вольтметрів, які розроблюють та виготовляють за цим стандартом, наведено у додатку А.

4.1.1.2 У документації на вольтметри зазначають їх повний діапазон вимірювань у вигляді найменшого U_мін та найбільшого U_макс значень вимірюваної напруги.

Якщо вольтметри мають режими з різними значеннями U_мін, U_макс , їх зазначають для кожного з режимів.

4.1.1.3 У документації на вольтметри встановлюють кінцеве значення діапазонів вимірювань U_k.

4.1.1.4 Кінцеві значення U_k діапазонів вимірювань вольтметрів у вольтах вибирають із рядів:

— для аналогових вольтметрів

1 х 10ⁿ; 3,16 x 10ⁿ; 10 x 10ⁿ; 31,6 x 10ⁿ і т. д.       (1)

або

1 х 10ⁿ; 10 х 10ⁿ; 100 х 10ⁿ і т. д.;                 (2)

— для цифрових вольтметрів

1 x 10ⁿ; 3 x 10ⁿ; 10 x 10ⁿ; 30 х 10ⁿ і т. д.,            (3)

або

1 х 10ⁿ; 10 х 10ⁿ; 100 х 10ⁿ і т. д.,                      (4)

де n — число, що вибирається з ряду: -7; -6; -5; -4; -3; -2; -1; 0; 1; 2; 3.

Кінцеве значення U_k кожного діапазону вимірювань (крім найбільшого) повинно дорівнювати початковому значенню U_п наступного більшого діапазону вимірювань.

Кінцеве значення U_k найбільшого діапазону вимірювань повинно дорівнювати найбільшому значенню U_макс повного діапазону вимірювань. У технічно обгрунтованих випадках кінцеве значення U_k найбільшого діапазону вимірювань у вольтах дозволяється встановлювати

5 х 10³ або 7,5 х 10³.                                 (5)

4.1.1.5 Початкові значення U_п діапазонів вимірювань вольтметрів у вольтах вибирають із рядів (1) — (4).

Початкове значення U_п кожного діапазону (крім найменшого) повинно дорівнювати кінцевому значенню U_k попереднього меншого діапазону вимірювань.

Початкове значення U_п найменшого діапазону вимірювань повинно дорівнювати найменшому значенню U_мін повного діапазону вимірювань.

4.1.1.6 У документації на вольтметри зазначають початкове та кінцеве f_k значення діапазону частот вольтметра.

Якщо вольтметри мають режими з різними значеннями f_п, f_k, їх зазначають для кожного з режимів.

4.1.1.7 Показ вольтметрів повинен відповідати значенню середньоквадратичного параметра вимірюваної напруги. У технічно обгрунтованих випадках за домовленістю з замовником (споживачем) дозволяється, щоб показ вольтметрів відповідав значенню середньовипрямленого або амплітудного параметра. У цих випадках у документації зазначають, значенню якого параметра вимірюваної напруги (середньовипрямленого або амплітудного) відповідає показ вольтметрів.

4.1.1.8 У документації на вольтметри зазначають, для вимірювання напруги якої форми призначено вольтметри.

4.1.1.9 У документації на вольтметри зазначають, за яким параметром (середньоквадратичним, середньовипрямленим, амплітудним) у вольтметрах здійснюється перетворення вимірюваної напруги (в іншу фізичну величину).

Вольтметри з комбінованим перетворенням вимірюваної напруги (згідно з 3.8) повинні забезпечувати індикацію параметра, за яким здійснюється перетворення вимірюваної напруги у кожному з режимів.

Вольтметри на основі цифрового оброблення (згідно з 3.9) та універсальні вольтметри (згідно з 3.10) повинні забезпечувати індикацію параметра, за яким здійснюється обчислення значення вимірюваної напруги.

Для вольтметрів, у яких перетворення вимірюваної напруги здійснюється за амплітудним параметром, у документації зазначають, який параметр мається на увазі: додатна амплітуда, від’ємна амплітуда або сума додатної і від’ємної амплітуд.

Для вольтметрів, у яких перетворення вимірюваної напруги здійснюється за середньовипрямленим параметром, у документації зазначають, яке випрямлення мається на увазі: однопівперіодне та(або) двопівперіодне.

4.1.1.10 Програмовані цифрові вольтметри (згідно з 3.11), які мають режими опосередкованого вимірювання інших фізичних величин, повинні забезпечувати індикацію позначення вимірюваних величин.

4.1.1.11 Вольтметри, які мають режим вимірювань рівня напруги, повинні забезпечувати індикацію вимірюваного рівня в децибелах або неперах.

Для таких вольтметрів у документації встановлюють значення опорної напруги у вольтах.

4.1.1.12 Для вольтметрів у документації встановлюють границю допустимої основної похибки або границю допустимої систематичної складової основної похибки і границю допустимого середнього квадратичного відхилення випадкової складової основної похибки.

4.1.1.13 Границю допустимої основної похибки вольтметрів (або границю допустимої систематичної складової основної похибки вольтметрів) установлюють одним із таких способів:

а) у відсотках від нормованого значення у вигляді зведеної похибки δ_п. Нормоване значення приймають рівним

— кінцевому значенню U_k діапазону вимірювань;

б) у відсотках від істинного значення вимірюваної напруги U або результату вимірювань у вигляді відносної похибки δ;

в) у децибелах від істинного значення U вимірюваної напруги або результату вимірювань у вигляді відносної похибки δ₁

4.1.1.14 Для вольтметрів, для яких необхідно встановлювати класи точності, їх установлюють за ГОСТ 8.401 за допомогою чисел, які вибирають з ряду: 0,001; 0,002; 0,005; 0,01; 0,02; 0,05; 0,1; 0,2; 0,5; 1; 1,5; 2,5; 4; 5; 6.

При різних границях допустимої основної похибки (або границях допустимої систематичної складової основної похибки) на різних діапазонах вимірювань клас точності встановлюють за основним діапазоном.

4.1.1.15 Форма запису границі допустимої основної похибки (або границі допустимої систематичної складової основної похибки) — за ГОСТ 8.009, ГОСТ 8.401. Її установлюють у вигляді зведеної похибки δ_п (у відсотках) за формулою 6 або відносної похибки δ (у відсотках) та δ₁ (у децибелах) за формулами 7 або 8 відповідно

δ_п = ± d                          (6)

де d = 100 ∆ / U_k ,

δ = ± [c + d (| U_k/U | -1)],                    (7)

δ₁ = ± 20 Іg (1 + ∆ /U),                        (8)

де с, d — постійні числа, які вибирають з ряду згідно з 4.1.1.15; c/d ≥2;

    ∆ — границя допустимої абсолютної основної похибки у вольтах, В;

    U_k — кінцеве значення діапазону вимірювань у вольтах, В;

    U — істинне значення вимірюваної напруги або результат вимірювань у вольтах, В.

4.1.1.16 Значення впливних величин за нормальних умов застосування та допустимі відхилення від них повинні відповідати наведеним у таблиці 1.

Таблиця 1 — Значення впливних величин та допустимі відхилення від них

Назва впливної величини	Номінальне значення (нормальний інтервал значень)	Допустиме відхилення від номінального значення
Температура навколишнього повітря, °С	20	±1 — для вольтметрів з с < 0,05 (або δп < 0,05 %); ±2 — для вольтметрів з 0,05 ≤ с ≤ 0,5 (або 0,05 % ≤ δп ≤ 0,5%); ±5 — для інших вольтметрів.
Відносна вологість навколишнього повітря, %	Від 30 до 80	—
Атмосферний тиск, кПа (мм рт. ст.)	Від 84 до 106 (від 630 до 795)	—
Зовнішнє магнітне поле	Магнітне поле Землі
Частота вимірюваної напруги, Гц	Середня частота fн.с.нормального інтервалу значень частоти1)	±5%
Частота мережі живлення, Гц	50 та (або) 400	±0,5 ±10
Напруга мережі живлення змінного струму, В, при частоті: 50 Гц 400 Гц	220 220(115)	±4,4 ±4,4(±2,3)
Форма змінної напруги мережі живлення	Гармонічна	Коефіцієнт гармонік не більше 5 %
1) Значення середньої частоти fн.с.вибирають за формулою а х 10п Гц, де а — одно з чисел: 1; 2; 3; 4; 4,5; 5; п — одно з чисел: 0; 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8.

4.1.1.17 Ціну поділки шкали для аналогових вольтметрів та ціну найменшого розряду для цифрових вольтметрів установлюють у документації на кожному діапазоні вимірювань.

4.1.1.18 Для цифрових вольтметрів дискретність показу на кожному діапазоні вимірювань повинна бути не більше ціни найменшого розряду.

4.1.1.19 Для вольтметрів у документації встановлюють нормальний інтервал значень (або нормальний інтервал і робочу зону значень) таких неінформативних параметрів вимірюваної напруги:

— частота f;

— коефіцієнт амплітуди K_A для вольтметрів середньоквадратичної напруги, що перетворюють вимірювану напругу за середньоквадратичним параметром. Коефіцієнт амплітуди K_A встановлюють для вимірюваної напруги, що дорівнює кінцевому значенню U_k діапазону вимірювань. У документації зазначають максимальне значення амплітуди вимірюваної напруги;

— коефіцієнт гармонік для вольтметрів середньоквадратичної напруги, що перетворюють вимірювану напругу за амплітудним та(або) середньовипрямленим параметром, а також для вольтметрів середньовипрямленої напруги та(або) амплітудних вольтметрів.

Нормальний інтервал значень і робоча зона значень неінформативних параметрів вимірюваної напруги можуть бути різними на різних діапазонах вимірювань і в різних режимах.

На одному діапазоні вимірювань може бути декілька робочих зон значень неінформативних параметрів вимірюваної напруги.

4.1.1.20 Додаткову похибку вольтметрів залежно від кожного з неінформативних параметрів у границях робочої зони значень встановлюють у документації у вигляді границі допустимої додаткової похибки при значеннях інших неінформативних параметрів у границях нормального інтервалу значень і(або) у вигляді номінальної функції впливу і границі допустимого відхилення від неї при значеннях кожного з неінформативних параметрів у границях робочої зони.

Дозволяється границю допустимої додаткової похибки залежно від неінформативних параметрів вимірюваної напруги та(або) номінальну функцію впливу і границю допустимого відхилення від неї встановлювати у документації у вигляді формул, таблиць або графіків.

4.1.1.21 Флуктуація показу вольтметрів відносно середнього значення (у відсотках) під час вимірювання напруги з частотою, близькою або рівною початковому значенню f_п, діапазону частот, повинна бути не більше половини границі допустимої похибки для частоти f_п.

4.1.1.22 Найбільше допустиме змінювання додаткової похибки δ_д(Т) вольтметрів, спричинене зміною температури Т навколишнього повітря від нормального значення в границях робочої зони температур на кожні 10 °С, повинно бути не більше:

— 0,8 границі допустимої основної похибки для вольтметрів із значенням с < 0,05 (або δ_п < 0,05 %);

— 0,5 границі допустимої основної похибки для вольтметрів з іншим значенням с (або δ_п).

При цьому значення інших впливних величин повинні знаходитись у границях нормального інтервалу значень.

Найбільше допустиме змінювання додаткової похибки  δ_д(Т) вольтметрів може бути різним на різних діапазонах вимірювань і в різних режимах.

4.1.1.23 Границя допустимої додаткової похибки  δ_д вольтметрів, спричинена зміною вологості навколишнього повітря в границях робочої зони (при температурі, при якій встановлюють вологість), повинна бути не більше границі допустимої основної похибки (або границі допустимої систематичної складової основної похибки). При цьому значення інших впливних величин повинні знаходитись у границях нормального інтервалу значень.

4.1.1.24 Вольтметри повинні зберігати границю допустимої основної похибки в межах норм, установлених у документації для нормальних умов застосування, у разі зміни напруги живлення відносно номінального значення на ±10 %.

4.1.1.25 Границя допустимої додаткової похибки  δ_д(В)  вольтметрів, спричинена впливом зовнішнього однорідного магнітного поля з індукцією В = 0,5 мТл, яке змінюється в часі за синусоїдним законом з частотою мережі живлення (50 або 400 Гц), повинна бути не більше половини границі допустимої основної похибки (або половини границі допустимої систематичної складової основної похибки). При цьому значення інших впливних величин повинні знаходитись у границях нормального інтервалу значень.

У технічно обгрунтованих випадках за домовленістю з замовником (споживачем) дозволяється встановлювати вимоги, відмінні від наведених у цьому пункті.

4.1.1.26 Максимальна зміна показу вольтметрів під час вимірювання напруги з частотою, що співпадає або близька до частоти мережі живлення та(або) її гармонік, повинна бути не більше границі допустимої похибки для конкретного значення частоти.

4.1.1.27 Час установлення показу вольтметрів у секундах установлюють у документації. У документації також зазначають межі (у вольтах або поділках шкали) навколо усталеного значення, якого досягає показ вольтметра за час установлення показу. Якщо час установлення показу вольтметрів залежить від діапазону вимірювань, його встановлюють для кожного діапазону. Якщо час установлення показу вольтметрів залежить від вимірюваної напруги у межах діапазону вимірювань, його встановлюють для двох значень вимірюваної напруги, що відповідають найбільшому та найменшому часу встановлення.

Для цифрових вольтметрів, які мають режими автоматичного і ручного вибору діапазону вимірювань, у документації встановлюють час установлення показу без урахування часу на перемикання діапазонів (у режимі ручного вибору діапазону вимірювань) та час установлення показу з урахуванням часу на перемикання діапазонів (у режимі автоматичного вибору діапазону вимірювань).

Для вольтметрів, які мають режими перемикання різних вбудованих фільтрів, час установлення показу встановлюють для кожного з режимів.

4.1.1.28 Для аналогових вольтметрів максимальне відхилення покажчика повинно бути не більше кінцевого значення діапазону вимірювань U_k у разі підмикання вимірюваної напруги, яка дорівнює 0,8 U_k.

4.1.1.29 Для цифрових вольтметрів у документації встановлюють швидкість вимірювань, яку виражають у кількості вимірювань за секунду.

Для вольтметрів, які мають режими з різною швидкістю вимірювань, її встановлюють для кожного з режимів.

4.1.1.30 Для вольтметрів у документації встановлюють коефіцієнт ослаблення завад загального виду, які являють собою напругу змінного струму частотою 50 Гц і (або) 400 Гц, в децибелах.

4.1.1.31 Параметри вхідних кіл вольтметрів, призначених для вимірювань напруги змінного струму в неузгоджених колах, встановлюють у документації у вигляді:

— номінального значення активного вхідного опору в омах і границі допустимого відхилення від нього у відсотках або в омах;

— номінального значення шунтувальної вхідної ємності у фарадах і границі допустимого відхилення від неї у відсотках або у фарадах.

Параметри вхідних кіл вольтметрів установлюють на кожному діапазоні вимірювань з зазначенням частоти, на якій вимірюють ці параметри. Дозволяється зазначати декілька частот, на яких вимірюють ці параметри.

Номінальне значення активного вхідного опору в омах вибирають за формулою

a x 10^m,            (9)

де а — одно з чисел: 1; 2; 5;

    т — одно з чисел: 3; 4; 5; 6; 7; 8.

Номінальне значення шунтувальної вхідної ємності у фарадах вибирають за формулою

а х 10^k,               . (10)

де а —одно з чисел: 1,0; 1,5; 2,0; 2,5; 3,0; 3,5; 4,0; 4,5; 5,0;

    k — одно з чисел: -12; -11; -10.

Для широкосмугових вольтметрів значення шунтувальної вхідної ємності зазначають з урахуванням ємності з’єднувальних вимірювальних провідників (кабелів), що входять до комплекту поставки, якщо метрологічні характеристики вольтметра встановлюють з їх урахуванням. Якщо метрологічні характеристики вольтметра встановлюють без урахування з’єднувальних вимірювальних провідників (кабелів), то ємність з’єднувальних вимірювальних провідників (кабелів) зазначають окремо.

У технічно обгрунтованих випадках за домовленістю з замовником (споживачем) дозволяється встановлювати параметри вхідних кіл, відмінні від наведених у цьому пункті.

4.1.1.32 Параметри вхідних кіл вольтметрів, призначених для вимірювань напруги змінного струму в узгоджених колах, встановлюють у документації у вигляді номінального значення активного вхідного опору в омах і границі допустимого відхилення від нього у відсотках або в омах.

Номінальне значення активного вхідного опору повинно вибиратися з ряду: 50; 75; 100; 150; 200; 300; 600; 1000 Ом.

Дозволяється виражати відхилення вхідного опору від номінального значення через коефіцієнт стоячої хвилі або коефіцієнт відбиття з урахуванням допоміжного приладдя (трійникові переходи, коаксіальні кабелі та ін.), що входить до комплекту поставки (якщо метрологічні характеристики вольтметра встановлюють з їх урахуванням).

4.1.1.33 Вимоги до параметрів вихідної напруги постійного та(або) змінного струму за наявності у вольтметрі аналогового виходу та вимоги до характеристик аналогового виходу з навантаження встановлюють у документації.

Кінцеве значення U_к.вих. рівня вихідної напруги постійного та(або) змінного струму при значенні вимірюваної напруги, що дорівнює кінцевому значенню U_k діапазону вимірювань, вибирають з ряду: 100; 150; 200; 300; 500; 750; 1000; 3000 мВ.

Основна зведена похибка δ_Uп, рівня вихідної напруги постійного струму (відношення абсолютної похибки ∆ до кінцевого значення U_к.вих.) у відсотках повинна бути не більше границі допустимої основної похибки.

Зведена похибка  δ_Uз рівня вихідної напруги змінного струму (відношення абсолютної похибки ∆ до кінцевого значення U_к.вих.) у відсотках повинна бути не більше границі допустимої похибки для конкретного значення частоти.

Характеристику аналогового виходу щодо навантаження встановлюють у вигляді мінімального допустимого значення опору навантаження та(або) максимального допустимого значення ємності навантаження, за яких зведена похибка рівня вихідної напруги не перевищує встановленого значення.

4.1.1.34 Вимоги до електроживлення вольтметрів — за ГОСТ 22261.

4.1.1.35 Вимоги до часу встановлення робочого режиму і тривалості безперервної роботи вольтметрів — за ГОСТ 22261.

У документації на вольтметри конкретного типу встановлюють тривалість безперервної роботи і час, на який вольтметр повинен бути відімкнений від мережі живлення.

4.1.1.36 Вимоги щодо електричної міцності та опору ізоляції вольтметрів — за ГОСТ 22261.

4.1.1.37 Вольтметри і приладдя до них повинні зберігати основну похибку у границях допустимої основної похибки після впливу випробної напруги, що перевантажує вольтметр, значення і час впливу якої встановлюють у документації.

4.1.2 Вимоги надійності

4.1.2.1 Вимоги щодо номенклатури показників надійності вольтметрів — за ГОСТ 22261.

У технічно обгрунтованих випадках за домовленістю з замовником (споживачем) дозволяється додатково встановлювати у документації також інші показники надійності за ДСТУ 2860.

4.1.2.2 Середній наробіток до відмови Т_ср повинен вибиратися з ряду: 5000; 10000 год і далі через кожні 2500 год.

4.1.2.3 Імовірність безвідмовної роботи P(t_о) в інтервалі часу (0, t_о) повинна вибиратися з ряду від 0,9 до 0,99 включно через інтервал 0,01.

Значення міжповірочного інтервалу часу (0, t_о) повинно вибиратися з ряду: 12; 18; 24; 36; 48 місяців.

Критерієм відмов є вихід нормованих параметрів і характеристик вольтметра за межу, встановлену в документації.

4.1.2.4 Середній термін служби Т_сл повинен вибиратися з ряду: 8; 10; 12; 15 років.

4.1.2.5 Середній ресурс Т_р повинен вибиратися з ряду: 5000;10000 год і далі через кожні 2500 год.

4.1.2.6 Гама-відсотковий термін служби (Т_слγ) повинен вибиратися з ряду: 2000; 3000 год і далі через кожні 1000 год при значенні γ, яке повинно вибиратися з ряду: 80; 85; 90; 95; 98 %.

4.1.2.7 Середня тривалість відновлення Т_В повинна вибиратися з ряду: 30; 60 хв; 2; 4; 10 год.

4.1.3 Вимоги радіоелектронного захисту

4.1.3.1 Вимоги щодо допустимого рівня індустріальних завад, які створюють вольтметри, за ГОСТ 23511 та за вимогами норм 4, 8.

Конкретне значення рівня завад, які створюють вольтметри у діапазоні частот, а також відповідні діапазони частот установлюють у документації.

4.1.4 Вимоги стійкості до зовнішніх впливів

4.1.4.1 Вимоги до вольтметрів щодо міцності і стійкості до механічних та кліматичних впливів — за ГОСТ 22261. Групу для вольтметрів конкретного типу встановлюють у документації.

4.1.5 Вимоги ергономіки і технічної естетики, технічного обслуговування та ремонту

4.1.5.1 Вимоги щодо ергономіки і технічної естетики, технічного обслуговування та ремонту вольтметрів — за ГОСТ 22261.

4.1.6 Вимоги економного використання матеріалів та енергії

4.1.6.1 Маса вольтметрів повинна бути не більше 4,5 кг. У технічно обгрунтованих випадках за домовленістю з замовником (споживачем) дозволяється встановлювати масу більше ніж наведена у цьому пункті.

4.1.6.2 Потужність, яку споживають вольтметри, повинна бути не більше 25 ВА за умови, що напруга живлення знаходиться у нормальному інтервалі значень. У технічно обгрунтованих випадках за домовленістю з замовником (споживачем) дозволяється у документації встановлювати потужність більше ніж наведена у цьому пункті.

4.1.7 Конструктивні вимоги

4.1.7.1 Вимоги щодо конструкції вольтметрів — за ГОСТ 22261.

4.1.7.2 Вольтметри, які мають режим автоматичного вибору діапазону вимірювань, повинні забезпечувати індикацію вибраного діапазону.

4.1.7.3 Цифрові вольтметри повинні забезпечувати індикацію перевантаження вимірюваною напругою. У документації на вольтметри встановлюють рівень перевантаження на кожному діапазоні вимірювань.

За потреби в цифрових вольтметрах може бути передбачений режим індикації недовантаження.

4.1.7.4 Для вольтметрів, які мають ручний режим калібрування (за вбудованою у вольтметр мірою напруги змінного струму) та(або) ручний режим встановлення електричного нуля, у документації встановлюють їх періодичність, яка повинна вибиратися з ряду: 1; 2; 4; 8; 24 год.

Для вольтметрів, які мають автоматичні режими калібрування (за вбудованою у вольтметр мірою напруги змінного струму) та(або) встановлення електричного нуля, за яких вхідне коло вольтметра відмикається від вимірюваної напруги, у документації встановлюють їх періодичність і тривалість відмикання.

4.1.7.5 Для програмованих цифрових вольтметрів (згідно з 3.11) у документації встановл’юють перелік програм, тривалість їх виконання та максимальну похибку обчислень, а також інструкції щодо програмування різних параметрів.

4.1.7.6 Для цифрових вольтметрів, які забезпечують діагностування функціональних вузлів, у документації встановлюють рівень і глибину діагностування, а також тривалість діагностування.

4.1.7.7 Для цифрових вольтметрів, які мають інтерфейс за ГОСТ 26.003, у документації встановлюють перелік інтерфейсних функцій.

Програмування режимів роботи таких цифрових вольтметрів — за ГОСТ 27463. У документації встановлюють перелік програмованих режимів роботи, позначення програмованих режимів та коди програмування — за ГОСТ 27463.

Для програмованих цифрових вольтметрів у документації встановлюють перелік і розмірності програмованих параметрів і їх позначення, а також коди програмування за ГОСТ 27463.

4.1.7.8 За потреби, у технічно обгрунтованих випадках, у цифрових вольтметрах можуть бути передбачені інтерфейси, вимоги до яких відрізняються від вимог ГОСТ 26.003. Для таких вольтметрів у документації встановлюють інформаційні та електричні параметри вхідних кодових сигналів керування та кодових вихідних сигналів.

4.1.7.9 Для вольтметрів, призначених для вимірювання напруги змінного струму в узгоджених колах, приєднувальні розміри з’єднувачів, трійників, подільників та іншого приладдя, що входить до комплекту поставки, повинні відповідати вимогам ГОСТ 13317 та ГОСТ 20265.

Приєднувальні діаметри вимірювальних головок (пробників) вольтметрів повинні вибиратися з ряду: 5; 8; 12; 20 мм; діаметр потенціального штира — 1 або 3 мм.

4.1.7.10 Габаритні розміри вольтметрів, мм (ширина х висота х глибина), а також масу вольтметрів, кг, установлюють у документації.

4.1.7.11 Потужність, В·А, яку споживають вольтметри від мережі живлення, також установлюють у документації.

4.2 Комплектність

4.2.1 Комплектність вольтметрів установлюють у документації на вольтметри конкретного типу.

4.2.2 Експлуатаційна документація вольтметрів — за ГОСТ 2.601 з обов’язковим включенням розділу «Методи і засоби повірки».

4.3 Маркування

4.3.1 Вимоги щодо маркування вольтметрів — за ГОСТ 9181, ГОСТ 22261.

4.4 Пакування

4.4.1 Вимоги щодо пакування вольтметрів — за ГОСТ 22261.

5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

5.1 Вимоги щодо безпеки вольтметрів — за ГОСТ 26104, ГОСТ 22261.

Клас захисту вольтметрів за ГОСТ 26104 встановлюють у документації.

5.2 Системні вольтметри, корпус яких виготовлено з ізоляційного матеріалу, повинні мати затискач або контакт захисного уземлення за ГОСТ 26.003.

6 МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

6.1 Апаратура та засоби випробувань

6.1.1 Перелік засобів вимірювальної техніки, що використовуються для випробувань, наведено у додатку Б. Його установлюють у документації на вольтметри конкретного типу.

Усі ці засоби повинні бути повірені відповідно до вимог ДСТУ 2708.

6.1.2 Значення співвідношення границі допустимої похибки засобів вимірювальної техніки, що використовують для випробувань, і вольтметра, що підлягає випробуванням, установлюють у документації за ГОСТ 22261.

6.2 Підготовка до випробувань

6.2.1 Перед випробуваннями повинні бути проведені всі попередні операції з підготовки до роботи контрольно-вимірювальної апаратури, засобів випробувань і вольтметра, що підлягає випробуванням, передбачені їх експлуатаційною документацією.

6.3 Проведення випробувань і обробка результатів вимірювань

6.3.1 Випробування вольтметрів проводять відповідно до вимог цього стандарту, документації на вольтметри конкретного типу та ГОСТ 22261.

6.3.2 Основну похибку (згідно з 4.1.1.12) вольтметрів визначають порівнянням його показу з істинним значенням вимірюваної напруги. За істинне значення вимірюваної напруги приймають умовно істинне значення напруги на виході калібратора або показ засобу вимірювальної техніки, що використовується під час випробувань. Основну похибку вольтметрів визначають при значенні неінформативних параметрів вимірюваної напруги в границях нормального інтервалу значень.

Методи визначення основної похибки вольтметрів і обробки результатів вимірювань повинні відповідати вимогам стандартів на методи повірки, ТУ на засоби вимірювальної техніки, що використовують для випробувань, і вольтметри конкретного типу.

6.3.3 Додаткові похибки вольтметрів (згідно з 4.1.1.24 — 4.1.1.27), спричинені відповідними впливними величинами, перевіряють для кожної з впливних величин окремо при значеннях інших впливних величин у границях нормального інтервалу значень. Значення вимірюваної напруги при цьому повинно дорівнювати:

— кінцевому значенню діапазону вимірювань U_k для цифрових вольтметрів або 0,9 U_k для аналогових вольтметрів;

— початковому значенню діапазону вимірювань U_п.

Додаткові похибки (крім 4.1.1.25) перевіряють, визначаючи похибку при двох значеннях впливної величини (найбільшому і найменшому у границях робочої зони значень) для одного й того самого значення вимірюваної напруги. Підраховують зміну похибки (різницю похибок) відносно основної похибки для того самого значення вимірюваної напруги і порівнюють цю зміну з границею допустимої додаткової похибки.

Вольтметр вважається таким, що витримав випробування, якщо ця зміна не більше границі допустимої додаткової похибки.

6.3.4 Найбільше допустиме змінювання додаткової похибки δ_д(Т) (згідно з 4.1.1.22) у відсотках, спричинену зміною температури навколишнього повітря у границях робочої зони значень, розраховують за формулою

δ_д(Т) = [(U_T - U_o)/U_o] х 10/( | Т - T_о| )] x 100,                  (11)

де U_T — значення показу вольтметра у вольтах при найбільшому (найменшому) значенні температури у границях робочої зони значень температури;

    U_o — значення показу вольтметра у вольтах при температурі у границях нормального інтервалу значень температури;

    Т_о — температура в °С у границях нормального інтервалу значень температури;

    Т — найбільше (найменше) значення температури в °С у границях робочої зони значень температури.

6.3.5 Додаткову похибку вольтметрів, спричинену зміною кожного з неінформативних параметрів вимірюваної напруги у границях робочої зони значень (згідно з 4.1.1.20), перевіряють при значенні інших неінформативних параметрів у границях нормального інтервалу значень.

6.3.6 Додаткову похибку δ_д(f) вольтметрів, спричинену частотою f вимірюваної напруги, перевіряють при значенні вимірюваної напруги, що дорівнює кінцевому значенню діапазону вимірювань U_k, для цифрових вольтметрів або 0,9 U_k для аналогових вольтметрів.

Додаткову похибку δ_д(f) перевіряють, визначаючи похибку при двох значеннях частоти: найбільшому значенні f_макс кожної з робочих зон частот (під час перевірки в робочих зонах, в яких значення частоти більше верхньої частоти f_н.в) і найменшому значенні f_мін кожної з робочих зон частот (під час перевірки у робочих зонах, в яких значення частоти менше нижньої частоти f_н.н.) для одного й того самого значення вимірюваної напруги. Підраховують зміну похибки (різницю похибок) відносно похибки на середній частоті f_н.с. для цього самого значення вимірюваної напруги і порівнюють цю зміну з границею допустимої додаткової похибки.

Вольтметр вважається таким, що витримав випробування, якщо ця зміна не більше границі допустимої додаткової похибки.

6.3.7 Додаткову похибку δ_д(К_A) вольтметрів, спричинену коефіцієнтом амплітуди K_A, перевіряють під час вимірюваної напруги, що дорівнює кінцевому значенню діапазону вимірювань U_k для цифрових вольтметрів або 0,9 U_k. для аналогових вольтметрів.

Додаткову похибку δ_д(К_A) перевіряють, визначаючи похибку при значенні коефіцієнта амплітуди K_A, що дорівнює найбільшому значенню в границях робочої зони. Підраховують зміну похибки (різницю похибок) відносно похибки для значення коефіцієнта амплітуди у границях нормального інтервалу значень для того самого значення вимірюваної напруги і порівнюють цю зміну з границею допустимої додаткової похибки. При цьому найбільша спектральна складова вимірюваної напруги повинна бути не більше кінцевого значення f_k діапазону частот вольтметра.

Вольтметр вважається таким, що витримав випробування, якщо ця зміна не більше границі допустимої додаткової похибки.

6.3.8 Додаткову похибку δ_д(К_Г) вольтметрів, спричинену коефіцієнтом гармонік К_Г, перевіряють при значенні вимірюваної напруги, що дорівнює кінцевому значенню діапазону вимірювань U_K для цифрових вольтметрів або 0,9 U_k для аналогових вольтметрів.

Додаткову похибку δ_д(К_Г) перевіряють, визначаючи похибку при значенні коефіцієнта гармонік К_Г, що дорівнює найбільшому значенню у границях робочої зони. Підраховують зміну похибки (різницю похибок) відносно похибки для значення коефіцієнта гармонік у границях нормального інтервалу значень для того самого значення вимірюваної напруги і порівнюють цю зміну з границею допустимої додаткової похибки.

Вольтметр вважається таким, що витримав випробування, якщо ця зміна не більше границі допустимої додаткової похибки.

6.3.9 Вольтметри на стійкість за кліматичних та механічних впливів перевіряють за методами, встановленими в ТУ на вольтметри конкретного типу відповідно до вимог ГОСТ 22261.

6.3.10 Перевірку дискретності показу цифрових вольтметрів (згідно з 4.1.1.18) виконують на основному діапазоні вимірювань на середній частоті f_н.с.нормального інтервалу значень частоти.

Подають на вхід вольтметра напругу, яка забезпечує показ вольтметра, що дорівнює кінцевому значенню діапазону вимірювань U_k , повільно змінюють напругу і фіксують покази вольтметра.

Вольтметр вважається таким, що витримав випробування, якщо послідовно з’являються всі цифри найменшого розряду.

6.3.11 Параметри вхідних кіл вольтметрів (згідно з 4.1.1.31, 4.1.1.32) перевіряють на діапазонах і за методами, встановленими в ТУ. Методи випробувань повинні забезпечувати похибку вимірювань не більше границі допустимого відхилення активного вхідного опору і шунтувальної вхідної ємності.

6.3.12 Час установлення показу вольтметрів (згідно з 4.1.1.27) перевіряють на діапазонах, у режимах і за методиками, встановленими в ТУ.

Неінформативні параметри вимірюваної напруги встановлюють у границях нормального інтервалу значень.

Вольтметр вважається таким, що витримав випробування, якщо час встановлення показу не більше значення, встановленого у документації.

6.3.13 Максимальне відхилення покажчика аналогових вольтметрів (згідно з 4.1.1.28) перевіряють на діапазонах, зазначених у ТУ.

Неінформативні параметри вимірюваної напруги встановлюють у границях нормального інтервалу значень.

Вольтметр вважається таким, що витримав випробування, якщо максимальне відхилення покажчика не більше кінцевого значення діапазону вимірювань U_k.

6.3.14 Зміну показу вольтметрів (згідно з 4.1.1.26) під час вимірювання напруги з частотою, що співпадає або близька до частоти напруги живлення та(або) її гармонік, визначають при частоті вимірюваної напруги, близькій до частоти напруги живлення і її другої та(або) третьої гармонік. Частоту вимірюваної напруги повільно змінюють доти, доки зміна показу (за наявності) не досягне максимального значення.

Випробування проводять на діапазонах, зазначених у ТУ.

6.3.15 Похибку вольтметрів під час зміни напруги живлення (згідно з 4.1.1.24) перевіряють за ГОСТ 22261.

6.3.16 Відповідність вольтметрів вимогам щодо параметрів вихідної напруги (згідно з 4.1.1.33) перевіряють за методами, встановленими в ТУ.

6.3.17 Випробування вольтметрів і приладдя до них на перевантаження (згідно з 4.1.1.37) перевіряють на діапазонах, установлених у ТУ. Після перевантаження і витримки вольтметра протягом не більше 15 хв за нормальних умов застосування перевіряють основну похибку на тих самих діапазонах. Для вольтметрів, що мають ручні режими встановлення нуля і калібрування за вбудованою у вольтметр мірою напруги змінного струму, встановлення нуля і калібрування після зняття перевантаження не дозволяються.

6.3.18 Випробування вольтметрів на вплив зовнішнього магнітного поля (згідно з 4.1.1.25) проводять за вимогами ГОСТ 8711. Випробування проводять на основному діапазоні при вимірюваній напрузі, що дорівнює кінцевому значенню діапазону вимірювань, і на найменшому діапазоні вимірювань при перемкнутих вхідних клемах (затискачах).

6.3.19 Випробування вольтметрів на відповідність вимогам щодо електричної міцності й електричного опору ізоляції (згідно з 4.1.1.36) проводять за ГОСТ 22261.

6.3.20 Потужність, яку споживають вольтметри (згідно з 4.1.6.2), перевіряють вольтметром і амперметром.

Вольтметр вважається таким, що витримав випробування, якщо потужність, яку споживає вольтметр, не більше значення, встановленого в ТУ.

6.3.21 Відповідність вольтметрів вимогам щодо конструкції (згідно з 4.1.7.1), ергономіки і технічної естетики, технічного обслуговування та ремонту (згідно з 4.1.5.1), безпеки (згідно з 5.1) перевіряють за ГОСТ 22261 та за методами, встановленими в ТУ.

6.3.22 Оцінку показників надійності вольтметрів (згідно з 4.1.2.2 — 4.1.2.7) проводять розрахунково-експериментальним методом за ДСТУ 2861, ГОСТ 22261.

6.3.23 Перевірку напруги індустріальних завад (згідно з 4.1.3.1) проводять за ГОСТ 16842.

6.3.24 Випробування цифрових вольтметрів, які мають інтерфейс за ГОСТ 26.003 (згідно з 4.1.7.7), проводять за методикою, встановленою в ТУ, в яку повинні входити:

— перевірка інтерфейсних функцій;

— перевірка прийому інформації з каналу загального користування;

— перевірка передачі інформації до каналу загального користування.

7 ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

7.1 Вимоги щодо транспортування

7.1.1 Вимоги до умов транспортування вольтметрів — за ГОСТ 9181, ГОСТ 22261.

7.2 Вимоги щодо зберігання

7.2.1 Вимоги щодо умов зберігання вольтметрів — за ГОСТ 9181, ГОСТ 22261.

7.2.2 Вольтметри зберігають в умовах:

— опалювальних приміщень при

    — температурі навколишнього повітря від 5 до 40 °С;

    — відносній вологості навколишнього повітря до 80 % при температурі 25 °С;

— неопалювальних приміщень при

    — температурі навколишнього повітря від мінус 50 до 50 °С;

    — відносній вологості навколишнього повітря до 98 % при температурі 35 °С.

8 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

8.1 Виробник гарантує відповідність вольтметрів вимогам цього стандарту і ТУ на вольтметри конкретного типу за додержання умов експлуатації, зберігання і транспортування.

8.2 Гарантійний термін експлуатації — не менше 18 місяців від дня введення вольтметра в експлуатацію, але не більше 24 місяців від дня виготовлення .

ДОДАТОК А
(рекомендований)

КЛАСИФІКАЦІЯ ЕЛЕКТРОННИХ ВОЛЬТМЕТРІВ ЗМІННОГО СТРУМУ
(ЗГІДНО З ДСТУ 3540)

Вольтметри розробляють та виготовляють таких типів.

А.1 Залежно від того, значенню якого параметра вимірюваної напруги відповідає показ вольтметра:

— вольтметри середньоквадратичної напруги;

— вольтметри середньовипрямленої напруги;

— амплітудні вольтметри;

— універсальні вольтметри змінного струму.

А.2 Залежно від початкового f_п та кінцевого f_k значень діапазону частот вимірюваної напруги:

— інфранизькочастотні вольтметри — вольтметри, в яких кінцеве значення f_k діапазону частот вимірюваної напруги визначають співвідношенням

f_k ≤ а х 10ⁿ Гц,                 (А.1)

де а — число, що вибирається з ряду: 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9;

    n — одно з чисел: -1; 0;

— вольтметри (середніх частот) — вольтметри, в яких початкове f_п та кінцеве f_k значення діапазону частот вимірюваної напруги визначають співвідношеннями

а х 10 Гц ≤ f_п ≤ b х 10² Гц;                   (А.2)

с х 10⁴ Гц ≤ f_k ≤ d x 10⁶ Гц,                  (А.3)

де а, b, с, d — числа, що вибираються з ряду: 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9;

— широкосмугові вольтметри — вольтметри, в яких початкове f_п та кінцеве f_k значення діапазону частот вимірюваної напруги визначають співвідношеннями

а х 10 Гц ≤ f_п ≤ b х 10² Гц;                  (А.4)

с х 10⁶ Гц ≤ f_k ≤ d х 10⁸ Гц,                  (А.5)

де а, b, с, d — числа, що вибираються з ряду: 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9;

— високочастотні вольтметри — вольтметри, в яких початкове f_п та кінцеве f_k значення діапазону частот вимірюваної напруги визначають співвідношеннями

а х 10³ Гц ≤ f_п ≤ b х 10⁵ Гц;                   (А.6)

f_k ≥ c х 10⁸ Гц,                                       (А.7)

де а, b, с — числа, що вибираються з ряду: 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9.

А.3 Залежно від кінцевих значень U_k діапазонів вимірювань:

— вольтметри;

— мілівольтметри;

— мікровольтметри.

А.4 Залежно від форми напруги, для вимірювання якої призначено вольтметри:

— вольтметри для вимірювання напруги складної форми (спектрально насиченої напруги);

— вольтметри для вимірювання гармонічної напруги.

А.5 Залежно від того, за яким параметром у вольтметрі здійснюється перетворення напруги змінного струму в іншу фізичну величину:

— вольтметри з перетворенням за середньоквадратичним параметром;

— вольтметри з перетворенням за середньовипрямленим параметром;

— вольтметри з перетворенням за амплітудним параметром;

— вольтметри з комбінованим перетворенням напруги;

— вольтметри з цифровою обробкою (сигналів).

А.6 Залежно від виду візуального сигналу вимірювальної інформації:

— вольтметри аналогові;

— вольтметри цифрові.

А.7 Залежно від умов використання, стійкості до механічних та кліматичних впливів вольтметри поділяють на групи за ГОСТ 22261.

ДОДАТОК Б
(довідковий)

ПЕРЕЛІК ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ
ТА ЗАСОБІВ ВИПРОБУВАНЬ,
ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ПОВІРКИ

Таблиця Б.1

Назва	Позначення стандарту	Примітка
Установки для повірки електронних вольтметрів	ГОСТ 26317—84. Приборы для поверки вольтметров постоянного тока
Прилади і перетворювачі вимірювальні напруги, струму, опору цифрові	ГОСТ 14014-91. Приборы и преобразователи измерительные цифровые напряжения, тока, сопротивления. Общие технические требования и методы испытаний
Осцилографи електронно- променеві	ГОСТ 22737—90. Осциллографы электронно-лучевые
Частотоміри електронно- лічильні	ДСТУ 2705—94. Частотоміри електронні цифрові. Загальні технічні вимоги та методи випробувань
Вимірювачі радіозавад	ГОСТ 11001—90. Приборы для измерения индустриальных радиопомех. Технические требования и методы испытаний
Аналізатор кодів		Перевірка вимог до інтерфейсів за ГОСТ 26.003-80 ЕССП. Система интерфейса для измерительных устройств с байт- последовательным, бит-параллельным обменом информацией. Требования к совместимости

УДК 621.317.3/.4:006.354 17.220.20 Т88

Ключові слова: вольтметри змінного струму електронні, середньоквадратичне значення, середньовипрямлене значення, амплітудне значення, повний діапазон вимірювань, діапазон частот вольтметра, основна похибка, додаткова похибка, методи випробувань