ДСТУ 2336-93 Вугілля активне АУСФЕР і АУСФЕР-М. Технічні умови. З Поправками (ІПС № 5-94)

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ВУГІЛЛЯ АКТИВНЕ
АУСФЕР ТА ФУСФЕР-М
Технічні умови

ДСТУ 2336-93

Відповідає офіційному тексту

З питань придбання офіційного видання звертайтесь
до національного органу стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ» https://uas.gov.ua)

ДСТУ 2336-93 Вугілля активне АУСФЕР та АУСФЕР-М. Технічні умови.

Місце поправки	Надруковано	Повинно бути
С. 6, п. 1.3.2.	Допускається пакування вугілля АУСФЕР-М по 5, 10, 100, 150 г в пакети а паперу з поліетиленовим покриттям згідно з ТУ 64-0716-18-90.	Допускається пакування вугілля АУСФЕР-М в пакети з паперу а поліетиленовим покриттям згідно з ТУ 64-0716-11-90.

(ІПС № 5-94)

 

Г. МАШИНИ, ОБЛАДНАННЯ І ІНСТРУМЕНТ

Г15

ДСТУ 2132-93 Муфти ланцюгові. Параметри та розміри. (ГОСТ 20742-93)

Місце поправки	Надруковано	Повинно бути
ГОСТ 20742-93 с. 1	Дата введення 01.07.93	Дата введение 01.07.94

 

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ВУГІЛЛЯ АКТИВНЕ
АУСФЕР ТА АУСФЕР-М
Технічні умови

УГЛИ АКТИВНЫЕ
АУСФЕР И АУСФЕР-М
Технические условия

CARBONS ACTIVE
AUSPHER AND AUSPHER-M
Specifications

Чинний від 01-01-1996

Цей стандарт поширюється на вугілля активне АУСФЕР (далі - вугілля АУСФЕР), яке одержують з АФФ (ДСТУ 2218) шляхом його первинної переробки, карбонізації, активізації і розсіву вугілля активне АУСФЕР-М (далі - вугілля АУСФЕР-М), яке одержують з вугілля АУСФЕР (АУСФЕР-1, АУСФЕР-2 марки Б) шляхом його магнітної сепарації, фракціювання, демінералізації та сущіння.

Дія цього стандарту не поширюється на лікарські засоби, які виготовлені на основі вугілля АУСФЕР та АУСФЕР-М.

Вугілля АУСФЕР використовується як напівпродукт у медичній промисловості.

Вугілля АУСФЕР-М призначається для глибокого очищення харчових і біологічних продуктів, а також використовується як субстанція для одержання ентеросорбента - адсорбуючого препарату пролонгованої дії.

1 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

1.1 Марки

Вугілля АУСФЕР та АУСФЕР-М повинне відповідати вимогам цього стандарту та виготовлятися за технологічними регламентами, затвердженими в установленому порядку.

1.1.1 В залежності від величини поглинальної здатності вугілля ' АУСФЕР виготовляють двох типів:

АУСФЕР-1, АУСФЕР-2

В залежності від призначення вугілля АУСФЕР-1 і АУСФЕР-2 виготовляють двох марок кожне:

марка А — основа гемосорбента;

марка Б — основа ентеросорбента.

1.1.2 Приклади умовного позначення

Приклад умовного позначення вугілля АУСФЕР-1 марки А:

Вугілля активне АУСФЕР-1 марка А, ДСТУ 2336—93.

Приклад умовного позначення вугілля АУСФЕР-2 марки Б:

Вугілля активне АУСФЕР-2 марка Б, ДСТУ 2336—93.

Приклад умовного позначення вугілля АУСФЕР-М:

Вугілля активне АУСФЕР-М, ДСТУ 2336-93

1.2 Фізмко-хімічні показники

1.2.1 Фізико-хімічні показники вугілля АУСФЕР повинні відповідати наведеним у таблиці 1.

Таблиця 1

Назва показника	Характеристика і норма				Метод аналізу
	АУСФЕР-1		АУСФЕР-2
	марка А	марка Б	марка А	марка Б
1. Фракційний склад, масова частка залишку на ситі з сіткою згідно з ГОСТ 6613: № 1,6, %, не більше № 063, %, не менше № 063, % , не більше № 02, %, не менше на піддоні %, не більше	5,0 90,0 - - 5,0	- - 5,0 90,0 5,0	5,0 90,0 - - 5,0	- - 5,0 90,0 5.0	Згідно з ГОСТ 16187
2. Масова частка золи,%, не більше	2,0	2,0	2,0	2,0	Згідно з ГОСТ 12596
3. Масова частка кислото- нерозчинної золи, %, не більше	0,9	0,9	0,9	0,9	Згідно з ГОСТ 12596 і п, 4.3 цього стандарту
4. Адсорбційна активність за метиленовим блакитним або метиленовим синім, мг/г продукту, не менше	240	260	300	340	Згідно з ГОСТ 4453 й, 4.4 і п. 4.4 цього стандарту
5. Насипна щільність, г/дм3	Не нормується				Згідно з ГОСТ 16190 або п. 4.5 цього стандарту
6. Міцність рід час стирання, %, не менше	82	-	77	—	Згідно з ГОСТ 16188
7. Масова частка води, %, не більше	10	10	10	10	Згідно з ГОСТ 12597
8. Зовнішній вигляд	Сферичні гранули чорного кольору без сторонніх включень				Візуально

Примітки:
1. Показник насипної щільності не нормують до 01.01.98. Визначення обов’язкове.
2. 3а погодженням із споживачем допускається масова частка води в сухому вугіллі до 15% з перерахунком фактичної маси на 10-процентну вологість.
3. 3а погодженням із споживачем допускається постачання вугілля АУСФЕР у вигляді суміші фракцій або несанкціонованого.

 

1.2.2 Фізико-хімічні показники вугілля АУСФЕР-М повинні відповідати наведеним у таблиці 2.

Таблиця 2

Назва показника	Характеристика і норма	Метод аналізу
1. Фракційний склад, масова частка залишкуна ситі з сіткою згідно з ГОСТ 6613: № 063, %, не більше № 02, %, не менше на піддоні, %, не більше	1.0 95,0 4,0	Згідно з ГОСТ 16187
2. Масова частка золи, %, не більше	1,6	Згідно з ГОСТ 12596
3. Залізо, %, не більше	0,05	Згідно з ГОСТ 10555 i п.4,6 цього стандарту
4. Важкі метали, %, не більше	0,001	Згідно з ГОСТ 17319 i п. 4.6 цього стандарту
5. Миш’як, %, не більше	6,0001	Згідно з ГОСТ 10485 і п. 4.7 цього стандарту
6. Хлориди, %, не більше	0,1	Згідно 3 ГОСТ 10671.7 i п. 4.6 цього; стандарту
7. Сульфати, % , не більше	0,02	Згідно з ГОСТ 10671,5 i п. 4.6 цього стандарту
8. pH водної витяжки	6,0—8,0	Згідно з ГОСТ 4453, п. 4.7
9. Масова частка водорозчинної золи, %, не більше	0,3	Згідно 3 ГОСТ 4453. п. 4.6
10. Адсорбційна активність за метиленовим блакитним або метиленовим синім, мг/г продукту, не менше	260	Згідно з ГОСТ 4453 п. 4.4 і п. 4.4 цього стандарту
11. Масова частка води, %, не більше	10	Згідно з ГОСТ 12597
12. Зовнішній вигляд	Сферичні гранули чорного кольору без сторонніх включень	Візуально

Примітка. За погодженням із спожива чемдопускаегися масоаа«щетка веди а сухому вугіллі до 15% з перерахунком фактичної маси на 10-процентну вологість.

 

1.3 Пакування, маркування

1.3.1 Вугілля АУСФЕР пакують в контейнери СК-1-5 (7) місткістю 1,5 м³ згідно з ГОСТ 19668. Допускається пакувати вугілля АУСФЕР у чртирьох-, п'ятишарові паперові мішки згідна з ГОСТ 2226 марок ПМ, ВМ, МВП або ПМ з поліетиленовою вкладкоюзгідно з ГОСТ 19360 масою не більше ніж 20 кг. Допускається вугілля АУСФЕР також пакувати в поліетиленові мішки М5-0,150 згідно з ГОСТ 17811.

Паперові мішки з вугіллям АУСФЕР зашивають машинним способом ниткою віскозною (ГОСТ 14862), ниткою поліамідною (ГОСТ 15897) або аналогічними нитками за нормативно-технічною документацією чи зав'язують шнуром. Поліетиленові вкладки і мішки заварюють, зщиивають машинним способом або зав'язують шпагатом із луб’яних волокон згідно з ГОСТ 17308, на кінці яких наклеюють етикетку з цздеру для письма згідно з ГОСТ 18510 або етикеткового паперу згідо з ГОСТ 7625.

1.3.2 Вугілля АУСФЕР-М пакують і маркують віоджідаю до ГОСТ 3885.

Вид упаковки: 6-1, 11-1,11-5,

Група фасування: VІ

Вугілля АУСФЕР-М пакують у подвійні пакети з поліетиленової плівки згідно з ГОСТ 10354. Між пакетами вкладають етикетку з паперу для письма згідно з ГОСТ 18510 або етикеткового згідно з ГОСТ 7625. Горловину пакета зав’язують бавовняними швейними нитками згідно з ГОСТ 6309. Пакети укладають у мішки з поліетиленової плівки згідно з ГОСТ 10354 або паперові згідно з ГОСТ 2226. Паперові мішки прошивають машинним способом, поліетиленові — зварюють або зав'язують шпагатом з луб’яних волокон згідно з ГОСТ, 17308, на кінці яких наклеюють етикетку з паперу для письма згідно з ГОСТ 18510 або етикеткового паперу згідно з ГОСТ 7625.

Допускається пакування вугілля АУСФЕР-М по 5, 10, 100, 150 г в пакети з паперу з поліетиленовим покриттям згідно з ТУ 64-0716-18-90.

Вид упаковки: 6-4,

Пакети укладають у картонні коробки згідно з ГОСТ 12301 або картонні пачки згідно з ГОСТ 12303.

На пакетах і етикетках зазначають:

назву підприємства-виробника і його товарний знак;

назву продукції;

масу нетто;

номер, партії;

дату виготовлення;

позначення цього стандарту.

1.3.3 Транспортне маркування виконують згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням основних та додаткових надписів, а також попереджуваньного надпису «Не кидати» і маніпуляційного знаку «Берегти від вологи». На кожне пакувальне місце приклеюють етикетку з такими додатковими надписами:

Назва підприємства-виробника;

назва продукції;

номер партії;

номер місця;

маса брутто;

дата виготовлення партії;

позначення цього стандарту.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

2.1 У повітрі робочої зони вугілля АУСФЕР та АУСФЕР-М може бути присутнім у вигляді аерозолю (пил).

Відповідно до ГОСТ 12.1.005 гранично допустима концентрація (ГДК) пилу вугілля АУСФЕР та АУСФЕР-М у повітрі робочої зони складає 10 мг/м³, що відповідає третьому класу небезпеки.

2.2 3а ступенем дії на організм під час перорального введення вугілля АУСФЕР та АУСФЕР-М відносять до IV класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007.

2.3 Відповідно до ГОСТ 12.1.004 вугілля АУСФЕР та АУСФЕР-М є важкогорючою речовиною з температурою тління 400-420 °С, займання -800-820 °С,

Під час загоряння вугілля АУСФЕР та АУСФЕР-М слід гасити водою або піною.

2.4 Під час виконання виробничих операцій, які супроводжуються виділенням пилу, необхідно застосовувати індивідуальні засоби захисту: респіратор ШБ-1 «Лепесток» згідно з ГОСТ 12.4.028, спецодяг згідно з ГОСТ 27574 і ГОСТ 27575, спецвзуття згідно з ГОСТ 28507, захисні окуляри згідно з ГОСТ 12.4.013.

2.5 Робота з вугіллям АУСФЕР та АУСФЕР-М повинна здійснювалися у приміщеннях, обладнаних притоково-витяжною вентиляцією відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021 та СНІП № 2.04.05,

2.6 Контроль за вмістом у повітрі робочої зони шкідливих речовин необхідно виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005 і МВ МОЗ «Гравіметричне визначення пилу у повітрі робочої зони і системах вентиляційних установок» N9 4436.

Контроль повітря робочої зони виробничих приміщень здійснюється згідно з графіком, затвердженим в установленому порядку, але не рідше одного разу на квартал.

2.7 Ступінь очищення повітря, що викидається вентиляційними установками, повинна визначатися розрахунками забруднення атмосфери джерелами викидів підприємств, на основі ОНД-86 «Методика розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств», а рівень вмісту викидів повинен відповідати вимогам СанПіН № 4946.

2.8 В атмосферному повітрі населених пунктів вміст пилу вугілля АУСФЕР та АУСФЕР-М встановлено на рівні: ГДК м.д. 0,15 мг/м³, ГДК с.д. 0,07 мг/м³.

2.9 Вмістзавислих речовин (пилу вугілля АУСФЕР та АУСФЕР-М) у воді не повинен збільшуватися більше ніж на 0,25 мг/дм³ у джерелах питного водопостачання і на 0,75 мг/ дм³ — у водоймищах культурно-побутового призначення відповідно до вимог СанПіН № 4630 МОЗ.

2.10 Технологічні процеси під чйс виробництва і використання вугілля АУСФЕР та АУСФЕР-М повинні відповідати вимогам ГОСТ І 2.3.002 і «Санітарним правилам організації технологічних процесів і гігієнічних вимог до зиробничого обладнання» № 1042.

2.11 Технологічне обладнання, яке використовується у виробництві вугілля АУСФЕР та АУСФЕР-М, повинне бути заземлене від статичної електрики згідно з ГОСТ 12,1.018.

2.12 Технологічні стічні води необхідно скидати в каналізацію відповідно до вимог «Санітарні норми проектування промислових підприємств» СН 245.

2.13 Тверді і рідкі відходи під час виробництва вугілля АУСФЕР та АУСФЕР-М не утворюються (Тимчасовий класифікатор токсичних промислових відходів і методичні рекомендації по визначенню класу токсичності промислових відходів № 4286 МОЗ).

2.14 Вугілля АУСФЕР та АУСФЕР-М після закінчення гарантійного терміну зберігання і у випадку невідповідності технічним вимогам повертається у виробництво. Продукт знешкодженню не підлягає.

3. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

3.1 Правила приймання згідно з ГОСТ 5445 з такими доповненнями.

Вугілля АУСФЕР та АУСФЕР-М повинне поставлятися партіями. Партією вважається однорідне за своїми якісними показниками вугілля, яке супроводжується одним документом про якість. Маса партії для вугілля АУСФЕР — не більше ніж 2 т, для вугілля АУСФЕР-М не більше ніж 0,5т.

Кожну партію вугілля супроводжують документом про якість, у якому зазначають:

назву підприємства-виробника;

назву продукту;

номер партії;

масу нетто;

дату виготовлення;

позначення цього стандарту;

штамп ВТК,

3.2 Кожна партія вугілля АУСФЕР та АУСФЕР-М проходить приймально-здавальні випробування відповідно до пл. 1.2.1 і 1.2.2 цього стандарту (відбір проб за п. 4.1.3).

3.3 Результати випробувань, які відповідаютю вимогам цього стандарту, заносяться до супроводжувальної документації, і партія вугілля вважається придатною для використання.

У випадку одержання незадовільних результатів досліджень з одного або кількох показників  проводиться повторний набір проб від 20% місць партії, а також випробування одержаної середньої проби за тими показниками, за якими було виявлено відхилення від тестових вимог під час первинних випробувань.

Результати повторного аналізу є остаточними і поширюються на всю партію.

4. МЕТОДИ АНАЛІЗУ

4.1 Методи відбору проб згідно з ГОСТ 5445 або ГОСТ 23998.

4.1.1 Об'єм середньої лабораторией проби повинен бути де менше ніж 0,5 дм³.

4.1.2 Точкові проби відбирають від 10% одиниць продукції партії, пред’явленої до приймання, але не менше ніж від трьох одиниць.

4.1.3 Точкові проби відбирають із середини кожної одиниці продукції ручним щілиноподібним пробовідбірником для сипких продуктів (ГОСТ 5445, рисунок 6 або ГОСТ 23998, рисунок), занурюючи його на 3/4 глибин мішка. Відібрані точкові проби об'єднують, старанно перемішують, усереднюють і скорочують методом квартування до 1 дм³.

4.1.4 Одержану середню пробу поміщають у чисту суху банку, яка щільно закривається, на неї наклеюють етикетку, де зазначають:

назву продукту;

позначення цього стандарту;

номер партії;

дату виготовлення партії

і направляють у лабораторію на аналізи.

4.2 Аналізи проводять відповідно до нормативно-технічної документації, зазначеної в таблицях 1 та 2 розділу 1 цього стандарту.

4.3 Визначення масової частки кислотонерозчинної золи

4.3.1 Підготовка до випробування

Озолення вугілля проводять згідно з ГОСТ 12596.

4.3.2 Використовані реактиви, розчини і обладнання згідно з ГОСТ ї 2596 із такими доповненнями:

вода дистильована згідно з ГОСТ 6709;

кислота соляна згідно з ГОСТ 3118, розчин з масовою часткою 10%;

срібло азотнокисле згідно з ГОСТ 1277, розчин з масовою часткою 3%, підкислений азотною кислотою;

електроплитка згідно з ГОСТ 14919;

баня водяна;

електрошафа сушильна лабораторна, йка забезпечує температуру нагрівання (105 + 5) °С;

годинникове скло;

колба Кн-і-250-29/32 ТС згідно з ГОСТ 25336;

воронка В-36—50 ХС або В-56—80 ХС згідно з ГОСТ 25336;

фільтри знезолені (синя стрічка) згідно з ТУ 6.09-1678.

4.3.3 Проведення аналізу

До залишку в тиглі, одержаному після озодення вугілля, додають 15 см³ соляної кислота, тигель накривають годинниковим склом і нагрівають 10 хв на киплячій водяній бані. До вмісту тигля додають 5 см³ гарячої (80±5) °С води, обмиваючи нею годинникове скло. Рідину фільтрують через знезолений фільтр, промиваючи тигель парячою водою.

Фільтр із залишком промивають водою до повного вилучення іонів хлору, Відсутність іонів хлору у промивній воді визначають за допомогою розчину азотнокислого срібла.

Мокрий фільтр з осадком поміщають у той же тигель і висушують у сушильній шафі або муфельній печі, не допускаючи займання фільтра. Потім тигель прожарюють у муфельній печі за температури (850±25) °С протягом 15-20 хв. Після того, як тигель виймають із муфельної печі і охолоджують спочатку на повітрі протягом 5 хв, а потім в ексикаторі до 18-20 °С, його зважують.

4.3.4 Оброблення результатів

4.3.4.1 Масдву частку (X) кислотонерозчинної золи в процентах вираховують за формулою:

де m — маса залишку після оброблення розчином соляної кислоти і подальшого прожарювання, г;

m₁ — маса наважки вугілля (шкаралупи), взятої для випробувань, г;

х — вміст води в досліджуваній пробі, %.

4.3.4.2 За результат досліджень беруть середнє арифметичне двох паралельних визначень, округлене до 0,1%.

4.3.4.3 Розбіжності між результатами двох паралельних визначень масової частки кислотонерозчинної золи однієї проби не повинні поревищувати 0,2%.

4.4 Визначення адсорбційної активності за метиленовим блакитним або метиленовим синім.

4.4.1 Використовані посуд, апаратура і реактиви згідно з ГОСТ 4453, п. 4.4 з такими доповненнями:

колби Кн-1-100-14/23 ТС згідно з ГОСТ 25336;

піпетки 4,5-1-2 згідно з ГОСТ 20292;

скляні фільтри з пористою пластиною типу ВФ-1-32-ПОР 40 ТХС або ВФ-2-40-ПОР 40 ТХС згідно з ГОСТ 25336;

фотоелсктроколориметр типу КФК, ФЕК-56 або іншого аналогічного типу або спектрофотометр будь-якого типу.

4.4.2 Приготування розчину метиленового блакитного

1500 мг (точну масу наважки) розчиняють у воді у мірній колбі місткістю 1 дм³ і доводять об’єм розчину водою до мітки (розчин А).

1 см³ розчину містить 1,5 мг метиленового блакитного.

5 см³ розчину А поміщають у мірну колбу місткістю 100 см³ і доводять об'єм розчину водою до мітки (розчин Б). 1 см³ розчину містить 0,075 мг метиленового блакитного.

Термін зберігання розчинів А і Б —один місяць.

4.4.3 Побудова градуювального графіка

У мірні колби місткістю 100 см³ послідовно вносять 2, 4, 6, 8, 10 см³ розчину Б, доводять об’єми розчинів водою до мітки, перемішують і вимірюють оптичну густину одержаних розчинів на спектрофотометрі за довжини хвилі 600 нм в кюветах з товщиною поглинаючого світло шару 10 мм. 1 дм³ містить відповідно 1,5; .3,0; 4,5; 6,0; 7,5 мг метиленового блакитного відносно води. За отриманими даними будують градуювальний графік залежності оптичної густини від концентрації розчину.

4.4.4 Проведення аналізу

0,1 г вугілля (точну масу наважки) поміщають у конічну колбу місткістю 100 см³, додають 25 см³ розчину метиленового блакитного (розчин А), закривають пробкою і перемішують на механічному струшувачі протягом 3 год. Після цього отриману суспензію вугілля фільтрують через скляний фільтр, промивають 20 см³ води, переносять розчин у мірну колбу місткістю 100 см³ і доводять об’єм розчину до мітки водою. Допускається також відділяти вугілля центрифугуванням суспензії за частоти обертання 800 хв^-1 протягом 10 хв, після чого розводять центрифугат водою у мірній колбі місткістю 100 см³. Вимірюють оптичну густину отриманого розчину на спектрофотометрі в кюветах з товщиною поглинаючого світло шару 10 мм відносно води. Якщо оптична гостина одержаного розчину перевищує 0,8 оптичних одиниць, то 10 см³ цього розчину переносять у мірну колбу місткістю 25 см³ або 50 см³ в залежності від його оптичної густини. Розчин у колбі розводять водою до мітки. Оптична густина розчину після розведення повинна бути від 0,1 до 0,8 оптичних одиниць.

4.4.5 Оброблення результатів

Адсорбційну активність вугілля за метиленовим блакитним (X) у міліграмах метиленового блакитного на 1 г вугілля обчислюють за формулою:

де С — масова концентрація вихідного розчину метиленового блакитного, мг/дм³;

С₁ — масова концентрація розчину після контактування з вугіллям, мг/дм³;

К — коефіцієнт розведення розчину, взятого для аналізу після контактування з вугіллям;

m — маса наважки вугілля, г;

0,025 - об'єм розчину метиленового блакитного, взятого для освітлення, дм³.

За результат аналізу приймають середнє арифметичне двох паралельних визначень, допустимі розходження між якими не повинні перевищувати 10 мг на 1 г вугілля.

4.5 Визначення насипної щільності

4.5.1 Використовані посуд і прилади:

ваги лабораторні загального призначення 3 класу згідно з ГОСТ 24104 з похибкою зважування не більше ніж 0,1 г;

циліндр типу 1-100 згідно з ГОСТ 1770.

4.5.2 Проведення аналізу

Пробу вугілля (25-30 г) зважують з точністю 0,1 г, поміщають у циліндр місткістю 100 см³ і ущільнюють постукуванням дна циліндра по дерев’яній поверхні до припинення усадки шару вугілля.

Об’єм, зайнятий вугіллям, вимірюють за температури (25 ± 5) °С.

4.5.3 Оброблення результатів

Насипну щільність (X) в г/дм³ вираховують за формулою:

X = m,
      V

(3)

де т — маса вугілля, г;

V — об’єм вугілля, дм³.

За результат випробування приймають середнє арифметичне значення трьох визначень, допустиме розходження між якими відносно середнього не перевищує 5%.

4.6 Визначення домішок хлоридів, сульфатів, заліза та важких металів (вугілля АУСФЕР-М).

4.6.1 Використовдяі обладнання, посуд та розчини:

ваги лабораторні загального призначення 3 класу за ГОСТ 24104 з похибкою зважування не більше 0,01 г;

колба Кн-1-250-29/32 ТС згідно з ГОСТ 25336;

колба 1-100-2 згідно з ГОСТ 1770;

піпетки згідно з ГОСТ 20292;

воронка В-36—50 ХС або В-56—80 ХС згідно з ГОСТ 25336;

циліндр типу 1-100 згідно з ГОСТ 1770;

фільтри знезолені (синя стрічка) згідно з ТУ 6.09-1678;

вода дистильована згідно з ГОСТ 6709;

кислота соляна згідно з ГОСТ 3118, розчин з масовою часткою 7%.

4.6.2 Оброблення вугілля для визначення домішок хлоридів та сульфатів

Пробу вугілля (5 г) зважують з похибкою не більше ніж 0,01 г, поміщають у конічну колбу місткістю 250 см³ (з міткою на 100 см³), додають 100 см³ води та кип’ятять протягом 5 хв. Додають воду до початкового об’єму і після охолодження до (20±2) °С фільтрують (фільтрат 1).

4.6.2.1 Виготовлення розчину для визначення вмісту домішок хлоридів

10 см³ фільтрату 1 переносять у мірну колбу місткістю 100 см³ і доводять об’єм розчину водою до мітки. 10 см³ одержаного розчину повинні витримувати випробування на хлориди згідно з ГОСТ 10671.7 л. 1.4.1. (візуально-нефелометричний метод) за вмісту хлор-іону у еталонному розчині порівняння 0,05 мг.

4.6.1.2 Розчин для визначення вмісту домішок сульфатів

25 см³ фільтрату 1 повинні витримувати випробування на сульфати згідно з ГОСТ 10671.5 (візуально-нефелометричний метод, спосіб 1) за вмісту сульфат-іону у еталонному розчині порівняння 0,25 мг.

4.6.3 Оброблення вугілля для визначення домішок заліза та важких металів

Пробу вугілля (5 г) зважують з похибкою не більше ніж 0,01 г, поміщають у конічну колбу місткістю 250 См³ (з міткою на 100 см³), додають 50 см³ розчину соляної кислоти з масовою часткою 7% та 25 см³ води, кип’ятять протягом 5 хв. Після охолодження розчину до (20 ± 2) °С доводять його об’єм водою до 100 см³ і фільтрують (фільтрат 2).

4.6.3.1 Приготування розчину для визначення домішок заліза.

2 см³ фільтрату 2 змішують з 18 см³ води. Отриманий розчин (20 см³) повинен витримувати випробування на залізо згідно з ГОСТ 10555п. 19 (су льфосаліциловий метод).

4.6.3.2 Розчин для визначення вмісту домішок важких металів

20 см³ фільтрату 2 повинні витримувати випробування на важкі метали згідно з ГОСТ 17319 п. 3 (сірководневий метод) за вмісту свинець-іону у еталонному розчині порівняння 0,01 Мг.

4.7 Визначення домішок миш’яку (вугілля АУСФЕР-М)

Визначення домішок миш’яку проводять згідно з ГОСТ 10485 (візуальний метод з застосуванням бромнортутного паперу згідно з пп. 3.1 і 3.2). Пробу вугілля 0,5 г зважують з похибкою не більше ніж 0,0002 г. Паралельно проводять контрольний дослід з 0,5 см³ еталонного розчину, який містить 0,0005 мг миш’яку.

5. ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

5.1 Вугілля АУСФЕР та АУСФЕР-М транспортують усіма видами транспорту відповідно до правил перевезення, вантажів, що діють на даному виді транспорту, в умовах, які виключають можливість зволоження і забруднення продукту.

Вугілля АУСФЕР транспортують пакетами відповідно до ГОСТ 24597. Для пакетування мішків з вугіллям використовують плоскі піддони згідно з ГОСТ 9557 і ГОСТ 9078, піддони типів 4Я, 4С згідно з ГОСТ 9570 або піддон № 3 згідно з ГОСТ 21133. Засоби скріплення: стальний низьковуглепевий дріт загального призначення згідно з ГОСТ 3282, стальна пакувальна стрічка згідно з ГОСТ 3560, технічні спеціальні стрічки згідно з ГОСТ 2781, поліетиленова термоусадна плівка згідно з ГОСТ 25951.

Вугілля АУСФЕР-М транспортують у закритих транспортних засобах і в універсальних контейнерах згідно з ГОСТ 20435, умови транспортування та зберігання по групі 5 (ОЖ4) ГОСТ 15150.

5.2 Вугілля АУСФЕР та АУСФЕР-М зберігають в упаковці підприємства-виробника в приміщеннях, захищених від попадання атмосферних опадів, грунтових вод, парів та газів, які виділяються в атмосферу.

5.3 Вугілля АУСФЕР та АУСФЕР-М транспортують і зберігають за температури не нижче ніж 2 °С.

6. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

6,1 Виробник гарантує відповідність виробленої продукції вимогам цього стандарту за умови дотримання правил транспортування та зберігання, установлених стандартом,

6.2. Гарантійний термін зберігання з дня виготовлення — три роки для вугілля АУСФЕР і два роки для вугілля АУСФЕР-М. Після закінчення зазначеного терміну перед використанням продукт повинен бути перевірений на відповідність вимогам цього стандарту.

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1 РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО Українським державним консорціумом «ЕКОСОРБ».

РОЗРОБНИКИ: Н. П. Метальникова, д. б. н.; С. Л. Медведєв, к. т.н.; О. М. Лукачина, к. х. н.; Т. І. Бурикіна; М. Г. Кошарук; Л. К. Антонюк

2 ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України № 213 від 30.12.1993 р.

3 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

4 НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ, НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ

Позначення НТД, на який є посилання

Номер пункту, підпункту

ГОСТ 12.1.004—91 ГОСТ 12.1.005—88 ГОСТ 12.1.007—76 ГОСТ 12.1.018—86 ГОСТ 12.3.002—75 ГОСТ 12.4.013—85 ГОСТ 12.4.021—75 ГОСТ 12.4.028-76 ГОСТ 1277-75 ГОСТ 1770—74 ГОСТ 2226—88 ГОСТ 2782-900 ГОСТ 3118—77 ГОСТ 3282-74 ГОСТ 3560-73 ГОСТ 3885-73 ГОСТ 4453—74 ГОСТ 5445—79 ГОСТ 6309—87 ГОСТ 6709-72 ГОСТ 7625—86 ГОСТ 9078—84 ГОСТ 9557—87 ГОСТ 9570—84 ГОСТ 10354-82 ГОСТ 10485—75 ГОСТ 10555—75 ГОСТ 10671.5-74 ГОСТ 10671.4-74 ГОСТ 12303-80 ГОСТ 12596-67 ГОСТ 12597-67 ГОСТ 14192-77 ГОСТ 14862-76 ГОСТ 14919-83 ГОСТ 15150-69 ГОСТ 15897-79 ГОСТ 16187-70 ГОСТ 16188-70 ГОСТ 16190-70 ГОСТ 17308-88 ГОСТ 17319-76 ГОСТ 17811-78 ГОСТ 18510-87 ГОСТ 19360-74 ГОСТ 19668-74 ГОСТ 20292-74 ГОСТ 20435-75 ГОСТ 21133-87 ГОСТ 23998-80 ГОСТ 24104-88 ГОСТ 21597-81 ГОСТ 23336-82 ГОСТ 25951-83 ГОСТ 27574-87 ГОСТ 27575-87 ГОСТ 28507-90 ДСТУ 2218-93 ТУ 64-0716-18-90 ТУ 6.09-1678-86 СанПІН № 1042 СанПін № 4630-88 МОЗ Сан ПІН № 4946-89 СН 245-71 МР 4286 МОЗ МВ МОЗ № 4436 ОНД-86

2.3 2.1; 2.6 2.2 2.11 2.10 2.4 2.5 2.4 4.3.2 4.5.1; 4.6.1 1.3.1; 1.3.2 5.1 4.3.2; 4.6.1 5.1 5.1 1.3.2 1.2.1; 1.2.2; 4.4.1 3.1; 4.1; 4.1.3 1.3.2 4.3.2; 4.6.1 1.3.1;1.3.2 5.1 5.1 5.1 1.3.2 1.2.2; 4.7 1.2.2; 4.6.3.1 1.2.2; 4.6.2.2 1.2.2; 4.6.2.1 1.3.2 1.2.1; 1.2.2; 4.3.1; 4.3.2 1.2.1; 1.2.2 1.3.3 1.3.1 1.3.2 5.1 1.3.1 1.2.1; 1.2.2 1.2.1 1.2.1 1.3.1; 1.3.2 1.2.2; 4.6.3.2 1.3.1 1.3.1; 1.3.2 1.3.1 1.3.1 4.4.1; 4.6.1 5.1 5.1 4.1; 4.1.3 4.5.1; 4.6.1 5.1 4.3.2; 4.4.1; 4.6.1 5.1 2.4 2.4 2.4 ВСТУП 1.3.2 4.3.2; 4.6.1 2.10 2.9 2.7 2.12 2.13 2.6 2.7