Україна підписала Паризьку угоду щодо зміни клімату
Постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй Володимир Єльченко у п’ятницю, 22 квітня, підписав Паризьку угоду щодо зміни клімату під час урочистої церемонії, що проходить в залі Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку в присутності Генерального секретаря ООН Пана Гі Муна. Україна стала 156-ю країною-підписантом Угоди. Загалом угоду підписали понад 170 країн.
За словами міністра екології та природних ресурсів Остапа Семерака, Україна є стороною Конвенції та Кіотського протоколу, а Паризька угода прийде на зміну Кіотському протоколу та діятиме з 2020 року для всіх сторін Конвенції. «Угода встановлює лише основу міжнародному режиму зі зміни клімату. Механізми, процедури та інші практичні питання впровадження Угоди мають бути розроблені протягом наступних чотирьох років», — зазначив міністр.
«Україна вже стикається з дуже високими температурами повітря, зміною гідрологічних умов та більш частими та інтенсивними екстремальними явищами — посухами, повенями, бурями, лісовими пожежами тощо. Вартість подолання наслідків стихійних лих істотно збільшилась, тому Україна не може ігнорувати питання зміни клімату, оскільки ця проблема у майбутньому лише більше загостриться та безпосередньо впливатиме на добробут та здоров’я населення», — підкреслив міністр екології та природних ресурсів.
Головним аргументом для підписання такої Угоди, за словами Остапа Семерака, є те, що питання скорочення викидів парникових газів для України стоїть в одній площині зі зменшенням частки використання викопного палива, забезпечення енергонезалежності країни, диференціації постачання енергоресурсів та сталого розвитку країни в цілому. «Ставши стороною Угоди, Україна сама визначатиме для себе зобов’язання щодо рівня викидів парникових газів з урахування її соціально-економічного розвитку та фінансових можливостей», — повідомив міністр.
Взявши зобов’язання у рамках Кіотського протоколу, у період 2009-2012 pp. Україні вдалося залучити кошти в обсязі понад 1200 млн євро на реалізацію різних кліматичних проектів, що мали не лише екологічне, але й політичне, соціальне та економічне значення для країни. Відповідно до положень статті 17 Кіотського протоколу, Україні вдалось залучити безпосередньо до державного бюджету 470 млн євро на реалізацію проектів схеми зелених інвестицій, а отже, положення статті 6 Угоди відкривають можливості для України залучати немалі кошти на реалізацію кліматичних проектів. «Україна одна з тих країн, що має великий потенціал щодо скорочення викидів парникових газів, а також спеціалістів та досвід реалізації відповідних проектів, і цю роботу слід розширювати. Відповідно до рішення Конференції Сторін для розвинутих країн, що добровільно надаватимуть фінансову підтримку, до 2025 року буде встановлена нова колективна та кількісна фінансова мета — мобілізувати фінансові ресурси у розмірі не менше 100 млрд дол. США на рік. Це надзвичайно великий потенціал для нас», — вважає Остап Семерак.
Джерело: журнал «Екологія підприємства», травень 2016