У зоні відчуження українські та японські науковці обрали дослідницькі полігони для вивчення міграції радіонуклідів
Зону відчуження відвідала делегація японських науковців у галузі моніторингу довкілля з Інституту радіоекології Університету Фукусіма (Японія), які працюють в рамках спільної українсько-японської науково-технічної програми SATREPS. Основною метою якого є посилення технічного рівня радіаційного контролю і законодавчої бази в Україні для екологічного відновлення радіоактивно забруднених територій, забезпечення моніторингу та моделювання нового районування зони відчуження.
Під час зустрічі японські дослідники спільно із керівництвом та фахівцями ДСП «Екоцентр» обговорили стан виконання робіт за проектом «Покращення радіаційного контролю навколишнього середовища та законодавчої бази для екологічної реабілітації радіоактивно забруднених територій» в рамках спільної українсько-японської науково-технічної програми SATREPS.
«Очікуємо, що результати спільних наукових досліджень дозволять використати отриманий досвід у подоланні наслідків радіоактивного забруднення. До того ж реалізація міжнародного проекту позитивно вплине на розбудову та технічне оснащення системи радіаційного моніторингу територій, які зазнали радіоактивного забруднення, а також будуть напрацьовані рекомендації щодо зміни режиму управління зоною», - повідомив Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Віталій Петрук.
За словами Голова ДАЗВ Віталія Петрука, наприкінці 2015 року з ініціативи Мінприроди, ДАЗВ, Держатомрегулювання та 12-х провідних наукових колективів були підготовлені та подані заявки до японської програми САТРЕПС – програми країни, яка теж має досвід з ліквідації наслідків ядерної аварії та наукові дослідженя.
«Нині ми перебуваємо уже на етапі підготовки до польових досліджень. Основне завдання чергового візиту – обговорення технічних особливостей проекту постійних дослідних майданчиків для спостереження за поверхневим стоком та вивчення процесів змиву радіонуклідів з поверхні водозборів. За результатами геодезичних вишукувань вибрано оптимальне положення дослідних полігонів», – відзначив Генеральний директор ДСП «Екоцентр» Сергій Кірєєв.
У рамках виконання спільного проекту на луках і в лісових насадженнях зони відчуження відібрано та облаштовано дослідні ділянки для вивчення поверхневого стоку на різних слідах радіоактивних випадінь з різною щільністю забруднення ґрунту та фізико-хімічними формами радіонуклідів. Ще одним з ключових напрямів робіт цього візиту було проведення оцінки технічних можливостей використання мікро-квадрокоптера для визначення об’ємів лісової біомаси на забруднених майданчиках зони відчуження.
ДОВІДКА
Проект виконується в рамках:
Угоди між Урядом України та Урядом Японії про технічне співробітництво та грантову допомогу, яку ратифіковано Законом України від 01.07.2004 № 1969-IV;
Угоди між Урядом України та Урядом Японії про співробітництво у сфері поліпшення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях, яку ратифіковано Законом України від 27.04.2012 № 4669-VI.
Проект фінансується і управляється двома державними відомствами Японії: Японським науково-технічним агентством (Japan Science and Technology Agency (JST), яке фінансує роботу японських організацій в проекті SATREPS, та Японським агентством міжнародного співробітництва (Japan International Cooperation Agency (JICA), яке фінансує технічну допомогу Україні в рамках проекту і діяльність японських партнерів в Україні у рамках японського проекту SATREPS («Science and Technology Research Partnership for Sustainable Development») – «Науково технічні дослідження для сталого розвитку».
Учасники проекту від японської сторони: Інститут радіоактивності навколишнього середовища Університету Фукусіми (IER) та Центр досліджень в галузі навколишнього середовища і динаміки ізотопів Університету Цукуби (CRIED).
Учасниками проекту від української сторони є: Державне агентство України з управління зоною відчуження (бенефіціар проекту), Держатомрегулювання України, ДСП «Екоцентр», Національний інститут стратегічних досліджень, Державна науково-дослідна установа «Чорнобильський центр з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології», Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки, Центральна геофізична обсерваторія, Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської радіології (структурний підрозділ УкрНДІСГР НУБіП України), Український гідрометеорологічний інститут ДСНС і НАН України; Інститут радіаційного захисту Академії технічних наук України, Інститут проблем безпеки АЕС, Інститут проблем математичних машин і систем, Інститут гідробіології та Інститут геологічних наук НАН України.
Джерело: https://menr.gov.ua