Яка небезпечна речовина потрапляє до українських водойм?
Кам'янське, Каховське, Київське та Кременчуцьке водосховища цвітуть. Особливо критичною є ситуація біля міста Кременчук.
Цвітіння відбувається протягом усього липня. Але вже в другій половині серпня, коли температура води знизиться, цвітіння зменшиться.
"Відсутність течії - одна з причин цвітіння", - зазначили у Держводагентстві.
До 2014 року закон дозволяв перевищувати норму фосфатів у порошках у 30 разів.
“Ми вжили заходів для того, щоб збільшити проточність Кам'янського водосховища, збільшили скиди Кременчуцької ГЕС, щоб збільшити проточність. Тому що одна з причин цвітіння водосховищ - це відсутність течії. Природний чинник - це відсутність течії та мілководдя, а антропогенний - забруднення біогенними речовинами, до яких відносяться і фосфати”, - повідомила начальник управління водних ресурсів Держводагентства України Ольга Лисюк.
Пральні засоби - одне з джерел фосфатів у воді. Якщо ці речовини не розчиняються, Дніпро цвіте. Через токсини у людини з’являються захворювання шкіри та алергічні реакції.
Водорості з Дніпра потрапляють і в Чорне море, через що там також починається цвітіння.
В деяких Європейських країнах фосфати заборонені. В інших діє так звана добровільна згода, за якої громадяни добровільно відмовляються використовувати засоби з фосфатами у побуті.
Важливо! Українські очисні споруди затримують лише третину вмісту фосфатів.
Все залежить від країни - в деяких використання фосфатів заборонили повністю або на деякий час. Це працює, тому що вони повернулися за рівнем забруднення фосфатами до 1960-х років. Очисні споруди, які мають затримувати хоча б 70 % забруднення, коштують набагато дорожче. У Європі не всі міста можуть дозволити собі такого класу очисні споруди. 1 млн осіб - це 748 тонн фосфору без очистки.
"Пральні засоби, які містять фосфати, заборонені в Австрії, Німеччині, Італії, Нідерландах. З 2014 року українське законодавство дозволяє 5 міліграм сполук фосфору у дозі мийного засобу. Така сама норма передбачена і європейським законодавством у країнах, де дозволені фосфати", - повідомила аналітик-еколог міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" Катерина Норенко.
Еколог радить дивитися на вміст фосфатів, зазначений на етикетці, і не завжди довіряти напису “еко” на упаковці. Порошків, які взагалі не містять фосфатів, немає. Їхній мінімальний вміст може наближатися до сотих відсотка.
“Не все залежить тільки від порошка. Дуже багато різної побутової хімії, яка використовується у домашньому господарстві, також містить фосфати. Миючи засоби для посуду, для підлоги, мило. Їх потрібно перевіряти. Дуже велика кількість фосфатів надходить до річок з дощами, які змивають усе з полів. Там використовуються фосфатні добрива”, - зазначила Норенко.
До 2014 року українське законодавство дозволяло до 17 % вмісту фосфатів у пральних порошках, що більш ніж у 30 разів перевищувало європейську норму.
Джерело: http://ecologiya.com.ua