У світі зменшують використання пластику: що роблять в Україні?

33 країни світу, серед яких Франція, Італія та Румунія, заборонили використання пластикових пакетів. Ще 53 країни ввели часткову заборону або податок на пакети. У Євросоюзі ж взагалі проголосували за заборону пластикових виробів до 2021 року.

Скаржаться на неприємний запах гості Венеції. А місцеві ж навпаки – звинувачують туристів, мовляв, ті продукують сміття. Щовесни тут піднімають тонни гнилих відходів з каналів.

Є сміття, яке повільно розкладається. Наприклад, пластикова пляшка – двісті років. А темпи, з якими людство продукує пластик, зростають. Через це щороку гине 100 тисяч морських жителів. Волонтери виходять на береги, аби врятувати екосистему.

У цивілізованих країнах вже запровадили сортування сміття. Турботливі жителі розділяють пластик, папір, метал та органіку, потім – переробляють.

У Європі навіть придумали, як стимулювати людей до сортування. Там встановлюють автомати, які поглинають пляшки та бляшанки, та видають чеки. Їх обмінюють на знижки у крамницях. За 18 крон у Швеції – це приблизно 50 гривень – можна придбати, скажімо, два кілограми яблук.

Ще одне ноу-хау – це підземні контейнери. Вони вписуються в урбаністичний пейзаж, бо схожі на поштові скриньки, а вітер не розкидає сміття по вулиці. Жителі італійської Флоренції вже звикли до таких смітників.

Такі ж підземні контейнери вже з'явились і в Україні. У Львові за такий майданчик заплатили 32 тисячі євро. Кажуть, якщо нарікань мешканців не буде, то і надалі впроваджуватимуть такий європейський досвід.

У Львові чи не вперше в Україні 9 років тому запровадили систему поводження з відходами. Містяни здавали сміття окремо. Щоправда, позитивну ініціативу затьмарила трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі і штучна сміттєва блокада. Її два роки тому влаштували місту. Експерти тоді заявляли – вивезення сміття в Україні – це бізнес певних компаній. І їм невигідно, щоби сміття сортувалось і перероблялось. Нині у Львові не лише сучасні смітники, а й спеціальний догляд за ними. Їх дезінфікують, щоби унеможливити розповсюдження інфекцій.

Перейняли ініціативу з сортування сміття й інші міста. У Тернополі почали збирати пластикові пляшки в окремі контейнери. У Рівному працює сміттєспалювальна установка. У Києві ж створюють центри, куди можна здати вторсировину. Деякі українські міста пішли ще далі – у курортному містечку Славське обмежили використання поліетиленових пакетів.

Чим небезпечний пластик? При звичайних умовах зберігання пластик не обмінюється з водою хімічними елементами. При нагріванні навіть трохи вище кімнатної температури починається активне переміщення токсичних молекул з пластикової пляшки в рідину, якою вона наповнена. Зрозуміло, що в спеку понад 30 градусів така вода стає отруйною. У пластику міститься бісфенол-А. Цей компонент негативно впливає на щитовидну залозу, ЦНС, провокує нездатність мати дітей, гіпертонію, ожиріння і діабет. Використання пластику збільшує ризик хронічної інтоксикації.

Джерело: https://ecologiya.com.ua