Розширена відповідальність виробників відходів упаковки: як система працюватиме в Україні та які проблеми вирішить

Шановні користувачі!

Чому ми так часто говоримо про відходи упаковки? Все просто – їх дуже багато, ми стикаємося з ними кожен день. За різними підрахунками, відходи упаковки складають від третини до майже половини побутових відходів, які продукують українці. Середньостатистичний українець за рік продукує від 250 до 350 кг відходів, із них – не менше 100 кілограмів складає упаковка. Сьогодні більшість упаковки опиняється на полігонах та звалищах. Там вона накопичується і стає неабиякою екологічною та економічною проблемою. При цьому Україна досі залишається єдиною країною Європи, де не працює розширена відповідальність виробника.

Свідомі українці влаштовують у себе на балконах імпровізовану сортувальну лінію, розкладаючи різну упаковку по окремих пакетах, потім власним коштом, іноді – на таксі, везуть все це до пунктів прийому, де іноді ще і платять за послугу. Подекуди територіальні громади намагаються організувати роздільний збір відходів і бодай щось переробляти, та це точкові ініціативи, які не можна назвати системою.

В Європі системи збору та рециклінгу відходів упаковки створюють виробники упаковки. У їх системі управління відходами широко застосовується вимога про те, що той, хто виробив продукцію, має нести за неї відповідальність до кінця її життєвого циклу.

Фундаментом для системи РВВ в Україні є рамковий закон «Про управління відходами», саме він прочиняє двері іншим спеціальним, або ж, галузевим, законам. Цей закон, який готувався і обговорювався роками, був прийнятий у червні 2022 року, через чотири місяці після повномасштабного російського вторгнення. Це символічно. Адже зараз ми воюємо, зокрема, за свою європейськість, за можливість жити у розвиненій демократичній країні. А таку країну складно уявити з тисячами смітників, відсутністю інфраструктури збору та переробки відходів. Війна додала нам колосальну кількість сміття – відходи руйнувань, залишки зброї та техніки, токсичні речовини. Ігнорувати питання відходів вже далі не можна. Крок за кроком ми маємо впроваджувати реформу, розробляти і приймати нормативні акти, які наблизять наше законодавство до законодавчого поля ЄС. Тільки так можливий рух до Європи.

Хто такі виробники упаковки і за яку упаковку вони мають відповідати

Виробник товарів в упаковці, це не той, хто виготовив пачку для соку чи пакет для молока, а той, хто його наповнив та розмістив на ринку України.

Наприклад, якщо ви купили пляшку соку умовної компанії “Веселка” в упаковці “Tetra Pak”, то саме компанія “Веселка” нестиме відповідальність за те, щоб отримати її від вас назад і переробити. Сам же “Tetra Pak” буде відповідати за упаковку в якій він продає свій товар (упаковку для наповнення) компанії «Веселка» (пакувальні коробки, стрейтч-плівка тощо).

На сьогодні значним викликом є і так звана сервісна упаковка, яка призначена для наповнення в момент продажу. Це стакани для кави, які у нас продаються на кожному кроці, різноманітні лотки для салатів та готових страв, упаковка продукції «Мадональдз», «Старбакс» тощо. Така упаковка є широко розповсюдженою, і невідомо, чого в нашій країні утворюється більше - використаних стаканів для кави чи пляшок «Кока-Кола».

Як запустити РВВ

Отже, основою для системи РВВ в Україні є рамковий закон «Про управління відходами». Однак однієї або навіть кількох статей у основному законі, які стосуються РВВ, недостатньо для запуску системи розширеної відповідальності.

Наприклад, ми не можемо якісно запровадити та проконтролювати РВВ, коли у нас не введено дозвільну систему, підприємства не мають дозволів на рециклінг відходів, відсутня сучасна система обліку. Без усіх цих «цеглинок» неможливо побудувати систему РВВ.

Коли ми вводимо РВВ, ми говоримо, що продукція має бути рецикльована (перероблена). Але хто і як буде підтверджувати, що вона дійсно перероблена? Це має бути підприємство із відповідним дозволом, і переробляти воно повинне окремі види відходів згідно «Національного переліку відходів». В експертному середовищі є термін «сертифікат рециклінгу». Це документ, що підтверджує факт переробки відходів. Доки немає звітності, якісного обліку, електронних інформаційних систем, система, як то кажуть «не злетить». Саме тому стільки років було присвячено просуванню рамкового закону про управління відходами, не дивлячись на заклики приймати одразу Закон «Про упаковку та відходи упаковки». Рамковий закон прийнятий і набрав чинності кілька місяців тому. А 15 вересня Кабінет Міністрів України схвалив та спрямував до парламенту довгоочікуваний проєкт закону «Про упаковку та відходи упаковки». Він розроблений з метою імплементації Директиви 94/62/ЄC, що є важливим кроком до виконання Угоди про асоціацію. Законопроєкт пропонує варіант вирішення проблеми з упаковкою та окреслює, як має виглядати система РВВ в Україні.

Джерело: https://www.kmu.gov.ua/