Енергосервісні контракти можливості та перспективи в Україні

У 2015 році в рамках проекту Федерального міністерства довкілля, охорони природи, будівництва та безпеки ядерних реакторів Німеччини «Німецького бюро енергетичного співробітництва» (GIZ) «Створення енергетичних агентств в Україні» було проведено дослідження на тему «Енергосервісні контракти можливості та перспективи в Україні».

Енергосервісний контракт, як організаційно-правовий та фінансовий механізм, що дає змогу досягнути скорочення споживання енергоресурсів шляхом впровадження енергоощадних заходів, набув значного поширення в розвинених країнах світу за останні 40 років. Популярність зазначеного механізму пояснюється передусім його інвестиційною привабливістю, можливістю поєднати на взаємовигідній основі інтереси замовників та виконавців робіт з енергозбереження, зокрема постачальників енергоефективного обладнання. Крім того, цей механізм дає змогу розв’язувати складні питання залучення необхідних фінансових ресурсів для реалізації енергоефективних проектів.

Практика запровадження енергосервісних контрактів упродовж минулих років стала предметом дослідження науковців, підприємців та фінансистів різних країн світу, її обговорюють у фахових колах та в публікаціях, оскільки вона потребує адаптації до правових особливостей і традицій господарської діяльності в кожній окремій країні.

Цей досвід украй важливий і для України, яка, незважаючи на високу енергоємність економіки, нині робить перші кроки на шляху підвищення рівня енергоефективності.

Автори видання узагальнили міжнародний досвід впровадження енергосервісних контрактів, зробили огляд чинного європейського та українського законодавства, а також практичних спроб запровадження енергосервісу в Україні, проаналізували бар’єри, що перешкоджають його застосуванню, та сформулювали пропозиції щодо подолання цих перепон.

Безумовно, принцип енергозбереження має охоплювати всі сектори національної економіки, але, з огляду на те, що побутовий сектор займає значну частку в структурі кінцевого споживання енергоресурсів (майже 34%), у виданні зроблено акцент на аналізі проблем та перспектив впровадження енергосервісних контрактів саме в цій сфері. Крім того, це пояснюється наявністю прямих перешкод для реалізації енергосервісних договорів у бюджетній сфері, високою соціальною чутливістю побутових споживачів до зростання цін на енергоресурси та необхідністю створення державою відповідних рамкових умов для стимулювання енергоефективних заходів.

На думку авторів, видання інформує широке коло читачів, зацікавлених в інформації про сучасні організаційно-правові підходи до шляхів скорочення споживання паливно-енергетичних ресурсів, насамперед потенційних замовників енергосервісних послуг, щодо загальноприйнятої концепції розуміння енергосервісних контрактів, організаційно-правових принципів їх розробки та впровадження. Автори вважають, що це дослідження також може бути корисним для виконавців енергосервісу, оскільки містить огляд деяких практичних аспектів.

Додаток: посібник на 116 арк. у форматі PDF.

Джерело: http://www.minregion.gov.ua/