Нова команда Міненерговугілля

Кабмін вибрав для Міненерговугілля куратора вугільної галузі та «євроінтегратора».

Найближчим часом буде поставлена крапка в процесі формування керівної ланки Міністерства енергетики та вугільної промисловості. Привід для цього був створений минулого тижня, коли Кабмін погодив затвердження відразу двох заступників Ігоря Насалика. Відтепер в ролі «вугільного зама» виступатиме Анатолій Корзун, а посаду «євроінтегратора», який курирує поділ НАК «Нафтогаз України», займе Ігор Діденко.

Вугільна присічка

Обидва кадрових рішення Кабінет міністрів ухвалив 22 липня.

За його словами, ініціатором затвердження на посаді заступника міністра Анатолія Корзуна виступив глава відомства Ігор Насалик. Непрямим підтвердженням цього є той факт, що до свого нинішнього призначення Корзун займав посаду голови департаменту вугільно-промислового та торфовидобувного комплексу Міненерговугілля, на яку його за власним рішенням приймав Насалик.

Цей кадровий вибір Ігоря Степановича можна легко пояснити. По-перше, за плечима Корзуна 30 років роботи у вугільній галузі. По-друге, він не був задіяний в гучних корупційних скандалах. Про те, наскільки це важливо, можна судити по невдалому досвіду його попередника Станіслава Толчина. Пару місяців тому Кабмін на своєму засіданні усно схвалив його призначення в вугільні заміністри, але після скандалу, що розігрався в пресі, це рішення так і не було підкріплено документами.

На цьому невдалому прикладі Анатолій Корзун напевно зробив висновки і на перспективу, розраховуючи керувати вугільною галуззю в цивілізованому руслі. Правда, у цих його намірів є тільки одна проблема: до недавнього часу у Ігоря Насалика було мінімум два радника по вугільній галузі, при яких Корзун може грати тільки технічну роль. Перший - це колишній гендиректор ДП «Львіввугілля» Віктор Шайтан, за яким в міністерстві закріплена роль куратора виробничої сфери. Другий – Андрій Венгрин. Посаду радника міністра енергетики він зайняв ще при Володимирі Демчишині, і зберіг її аж до останнього часу.

Оптимісти пояснюють цю живучість високим рівнем професіоналізму Венгрина. Версія песимістів сумніша. На їхню думку, стійкий імунітет Андрія Венгрина пояснюється його налагодженими відносинами з депутатом БПП Сергієм Трегубенко, який на ринку сприймається в ролі «наглядача» за вугільною галуззю від армійського товариша Петра Порошенка Ігоря Кононенко.

Підтвердити такий взаємозв'язок якимись документами неможливо, адже у вугільній сфері більшість зі згаданих учасників не займають офіційних посад. Правда, у Анатолія Корзуна це повинно викликати тільки досаду, адже першою особою в вуглепромі відтепер буде він, а фактичними керівниками цієї ніші - інші люди.

Європейський газ

На тлі Анатолія Корзуна Ігорю Діденку пощастило набагато більше. По-перше, тому що в статусі заступника міністра він не грав роль «англійської королеви». По-друге, тому що зараз перед ним відкривається нове поле для діяльності. Така можливість у нього з'явилася завдяки тому, що після минулотижневого рішення Кабміну, офіційною сферою відповідальності Діденко буде не газовий сектор (як раніше), а євроінтеграція.

Наївні тут же повірили, що в цьому статусі Ігор Миколайович буде курирувати тему приведення українського законодавства в енергетичній сфері до норм європейських директив. Але все на багато банальніше. Відтепер Діденко фактично стане першою особою в Міністерстві енергетики, яка буде впливати на процес поділу підприємств системи НАК «Нафтогаз України».

А це означає, що в недавно прийнятої урядом моделі реорганізації можуть з'явитися несподівані зміни. Ну, наприклад, скорочений термін дворічної паузи, по закінченню якого під управління міністерства будуть передані основні активи «Укртрансгазу» - газотранспортна система і підземні газосховища.

Джерело: http://uaenergy.com.ua